Археологи кажуть, що Рогізна виникла не пізніше XII ст. Хоча перша письмова згадка в грамотах про цей населений пункт датується 7 жовтня 1519-го – пізніше на понад століття від Чернівців. Існує дві версії походження назви «Рогізна». Найбільш романтична наголошує, що поселення могло отримати свою назву від трав’янистої болотяної рослини  – рогози, найбільш ділова стверджує: назва походить від прізвища поміщика.

У грудні 1964 року в Чернівцях утворено три міських райони і Рогізна увійшла до Садгірського, ставши одним із північних мікрорайонів міста.

7 жовтня року нинішнього Рогізні минуло 500 літ, і в Чернівецькій обласній бібліотеці відбувся вечір-діалог «Про Рогізну з любов’ю».

Електронну презентацію про історію та сучасність мікрорайону підготував викладач Чернівецького коледжу дизайну та економіки Микола Семенюк. Книжкова виставка «Рогізна: крізь століття, епохи й роки» підготовлена ведучою заходу, завідувачкою відділу краєзнавства Ларисою Шарабуряк.

Та розпочався захід  урочисто й яскраво – з дефіле у жіночих святкових сукнях з колекції «Буковинський віночок», виконаних із поєднанням класичного стилю та New Look, – від студентського модельного агентства «Рута» Чернівецького коледжу дизайну та економіки.

І, як завжди, родзинками бібліотечного свята стали вірші  – «То випурхнула враз печаль моя…» Софії Майданської та «У синій хустці…» Юлії Косівчук, прочитані бібліотекаркою відділу краєзнавства Марією Дудидрою і написані авторками спеціально до цього дня.

У вечорі-діалозі взяли участь, так чи інакше пов’язані із Садгорою та Рогізною  – походженням, творчістю, роботою, церковним служінням,  науковим чи просто людським інтересом, студенти Чернівецького коледжу дизайну та економіки, викладачі та учні Вищого професійного художнього училища № 5, вчителі та учні Чернівецької загальноосвітньої школи № 39.

Завершився вечір-діалог «Про Рогізну з любов’ю» заключним словом викладача коледжу, краєзнавця Миколи Семенюка та подарунками, здебільшого книгами, від гостей.

Вл.інф.

Запис Про Рогізну – тільки з любов’ю спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Не пройшло і 60-ти років, як у мікрорайоні «Рогізна» відкрили водопровід та напірний колектор. Колись на місцевій толоці росли маргаритки та дзвіночки. Нині тут двометрові бур’яни, як у чорнобильській зоні. Нечистоти текли просто попід вікнами жителів мікрорайону, змішуючись із грунтовими водами…

– Я не знаю, що таке чисте повітря, – каже Світлана Гелич, мешканка мікрорайону «Рогізна». – Коли падає тиск, увечері в хаті сморід від фекалій, а на вулиці – неможливо дихати. Там є відкрита водойма і траншея, яку викопали років 15-20 тому, щоби нечистоти стікали в Прут. Але вона забилася. В тій рідині фіолетово-чорного кольору – усі фосфати (бо люди користуються пральними порошками), продукти гниття, аміак… Отака в нас екологія. Тому в людей погана кров, хвора печінка, бо ми усім цим дихаємо. Навпроти мене жила 82-річна жінка, за якою не вгледіла дочка, і вона впала в ту траншею. Люди її витягнули ще живою… Та отримала такий страшний хімічний опік, що з неї одразу почала злазити шкіра! Померла за два тижні…

– Чому цього не зробили раніше – я не розумію, – розводить руками Віталій Михайлішин, секретар міськради. – Та перший крок нарешті зроблений. Далі водоканал прийме колектор на баланс, підготує технічну документацію на приєднання до колектора будинків. І вже за місяць-півтора розпочнуться врізки до нього. Тут 60 гектарів землі, які через 3-5 років можна буде використовувати і під будівництво!

– Зараз потужність наших станцій задіяна лише на 12 відсотків, – погоджується Василь Каглянчук, генеральний директор ВАТ «ПМК–76», яка цього року зголосилася виконати тут каналізаційні роботи за собівартістю (загальна вартість робіт склала 2,6 млн грн). – Тому тут з’явилася й перспектива будівництва нового житла. Наша компанія дає 10 років гарантії (а не три, як зазвичай) на об’єкт повністю – самопливну, напірну каналізації та обладнання. Адже тут змонтовані імпортні насоси з відповідною гарантією якості…

Звісно, добре, що територій «надзвичайної екологічної ситуації» на Буковині на одну поменшало. За словами Віталія Михайлішина, він не вперше повторює, що нині – вже ХХІ століття, тож і в інших районах міста (Роша, Клокучка, Садгора) треба прокладати каналізаційні мережі. Погоджується з ним і Михайло Папієв, адже подібні проблеми існують і в Глибокій, Новоселиці та Сокирянах: там каналізаційні мережі є, але вони дуже зношені.

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис «Учора поставили люки, до сьогодні три вкрали!» спершу з'явиться на Медіа-Версії.