Попри те, що в Чернівецькій області зараз, за інформацією першого заступника голови обласної військової адміністрації Богдана Ковалюка, перебуває близько 90 тисяч переселенців і з них 9 тисяч проживає у об’єктах соціальної сфери, офіційно працевлаштовуватися вони не поспішають.

Про ситуацію з роботою для ВПО розповіла заступниця директора Чернівецького обласного центру зайнятості Ольга БАГРІЙ.

Із тих, хто звертається, працевлаштовується навіть не п’ята частина

Обласні центри зайнятості є складовими централізованої системи держустанов – державної Служби зайнятості.  Завдання Служби – бути активним посередником на ринку праці між роботодавцями і шукачами роботи. Тут безкоштовно надають послуги із пошуку підходящої роботи та підбору персоналу, послуги з державного соціального страхування на випадок безробіття, а також  здійснюють виплату матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою роботи.

Здається, наразі службу найчастіше бачать як джерело виплат, аніж як «зв’язкову ланку» між потенційними працівниками і роботодавцями.

Від початку повномасштабного вторгнення російської федерації ми запровадили моніторинг кількості звернень до нас внутрішньо переміщених осіб, – каже заступниця керівника обласного центру зайнятості Ольга Багрій. – Від 24 лютого до нас звернулися понад 2 тисячі внутрішньо переміщених осіб. Хтось звертався за послугами, які надає центр, хтось – у пошуку роботи. 1122 особи отримали статус безробітних і станом на 25 липня ми працевлаштували 315 внутрішньо переміщених осіб через центр зайнятості. З них 151 особа мала статус зареєстрованого безробітного. Найбільше працевлаштували в Чернівцях – 140 працівників, але і по районах також.

Тобто за працевлаштуванням звернулися трохи більше 16% від загальної кількості звернень ВПО до Центру зайнятості. Звісно, в установі фіксують лише тих внутрішньо переміщених осіб, які працевлаштовуються через центр зайнятості. Щодо інших, які знаходять роботу самостійно – інформацією не володіють. Та все ж, ця цифра доволі показова.

У центрі зайнятості не лише чекають звернень, але й самі «ідуть в народ». Як тільки область почала масово приймати переселенців і розміщувати їх по школах і дитсадках, фахівці установи почали відвідувати ці місця компактного проживання ВПО, інформувати про послуги центру зайнятості, про вакансії і можливості працевлаштування.

«З 10 тисяч людей, яких ми опитали, тільки 500 осіб заявили, що хочуть працювати, – підсумовує результат Ольга Багрій. – І з них половина вже виїхали за кордон, тому що все змінюється дуже швидко, люди приймають рішення, що бачать своє майбутнє поки що там, а не тут. Ситуація змінюється щоденно».

Що зупиняє переселенців на шляху до роботи?

Про причини, які не спонукають людей працевлаштовуватися, говорили фахівці Центру зайнятості за круглим столом із представниками територіального центру комплектування і соціальної підтримки (військкомату), обласної військової адміністрації та міської ради.

«По-перше, серед них багато жінок з малими дітьми, які не мають куди їх прилаштувати – садочки не всі працюють, місць немає, – пояснює пані Багрій. – По-друге, вони отримують допомогу від держави і безкоштовне триразове харчування там, де мешкають. Якщо вони отримують допомогу – на себе, на дітей, і в них є дах над головою і їжа, іти на роботу вони не вмотивовані, оскільки мають достатньо засобів для свого існування. Коли їм пропонують заробітну плату 6500-7000 грн, люди задумуються: чи варто їм на таку зарплату йти, якщо вже мають певне забезпечення».

Серед інших причин низької зацікавленості оформлятися на роботу – намір повернутися найближчим часом до своїх домівок (і частина людей справді вже поїхали, як тільки їхні території звільнили), а також небажання звільнятися з попередніх місць роботи у великих містах. Тобто в мільйоннику вони мають високу зарплату і очікують повернутися до неї, а тим часом оформили «простій». А ще – нерідко пропоновані в нас вакансії не відповідають запитам.

«До нас звертаються люди, які працювали головними бухгалтерами, в Маріуполі, на Азовсталі, лікарями… Чим можемо з наших наявних вакансій – тим допомагаємо, – розповідає пані Багрій. – Влаштовували ВПО в зовсім різні сфери: продавці, вантажники, озеленювачі, економісти, головні бухгалтери, психологи, фармацевти… Тобто спектр доволі широкий. Але є люди, ВПО, які шукають такі ж посади, на яких вони працювали дотепер. Наприклад, працювала людина головним бухгалтером – і надалі хоче працювати тільки головним бухгалтером, інших варіантів не розглядає. Натомість є ті, хто працювали директорами чи заступниками директорів підприємств – а йдуть працювати просто продавцями. Усе індивідуально, залежить від багатьох факторів – у тому числі, від матеріального забезпечення особи. Якщо людині потрібні додаткові кошти – вона погоджується на будь-яку роботу і з більш-менш достойною заробітною платою. Тому це питання доволі складне. Звичайно, в нас немає вакансій шахтарів, чи морських якихось вакансій, які можуть бути в Херсоні, Миколаєві, Одесі.  У нас більше вакансій у сфері послуг, у торгівлі… Що нам подали роботодавці – те ми і пропонуємо внутрішньо переміщеним особам. Спектр вакансій, на який ми їх працевлаштували, дуже широкий».

Ще одну причину називає народний депутат Ярослав Железняк у своєму Телеграм-каналі.

«У нас зараз не так вже багато реєструються безробітними. В абсолютних цифрах їх навіть менше, ніж було рік тому, – пише він. – Для розуміння, з початку військових дій отримали статус безробітного лише 36 тис. ВПО. В моєму Маріуполі тільки під 400 тисяч біженців.

Моя гіпотеза була, що багато хто не реєструється через побоювання мобілізації. А інші виїжджають. І ось гендерний розподіл показує, що напевно так і є.

Зараз (02/08) у нас серед безробітних ВПО (їх станом на зараз лише 22 тисячі на обліку): 72% жінки,  28% чоловіки».

Компенсації роботодавцям: реальність і тенденції

Тим часом, до Центру зайнятості вже звернулися роботодавці області щодо компенсації за працевлаштованих.  Загальна сума, яку мають отримати роботодавці за два місяці – два мільйони сто тисяч. Хоча, йдеться всього лише про 161 особу.

«Чи є серед цих 161 працевлаштовані через Центр зайнятості – мабуть, так, – вважає Ольга Багрій. – Адже коли ми скеровували людей до роботодавців, то завжди супроводжували це інформаційно-роз’яснювальною роботою про цю можливість – що коли роботодавець візьме ВПО на роботу, то він зможе отримати цю компенсацію в розмірі 13 тисяч гривень за два місяці, якщо людина ці два місяці повністю відпрацювала».

Щоправда, загальні тенденції стосовно звернень роботодавців за відшкодуваннями доволі оптимістичні, на думку нардепа Ярослава Железняка. У своєму Телеграм-каналі він написав: «Щодо програми Уряду про компенсації роботодавцям 6 500 грн за працевлаштування ВПО:

На програму виділяли 200 млн грн, вже подали заявок на  використали з неї тільки 44% (88 млн грн). Місяць назад було лише 26%.

Працевлаштовано за програмою поки (02/08) лише 8966 ВПО. Але за місяць майже +3000.

Работодавці теж не поспішають. Тільки 5 357 подали заявку на отримання компенсації. За місяць додалося приблизно 2000 роботодавців.

Ну тенденція непогана вже».

Натомість правила виплат внутрішньо переміщеним особам від 1 серпня в Україні змінилися – уряд обмежив категорію українців, які отримують грошову допомогу.

Раніше виплати отримували ВСІ ВПО. У серпні 2022 року отримуватимуть 2-3 тис. грн: громадяни, переміщені з території, де ведуться активні бойові дії; ВПО, яким зруйнували або пошкодили житло. Якщо українці зі статусом ВПО повернулися додому, виплати їм припиняють надходити. Також у серпні продовжує діяти перелік громад, переселенці з яких отримують виплати. Загалом у списку зараз вісім областей та 300 громад.

Чи залучатимуть безробітних ВПО до суспільно корисних чи громадських робіт і в чому між ними різниця?

В умовах воєнного стану працездатних осіб можуть залучати для суспільно корисних робіт. Йдеться про роботи оборонного характеру, ліквідацію надзвичайних ситуацій (техногенних, природних та воєнних) та їх наслідків, задоволення потреб ЗС, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення. Це регламентує Порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 р. № 753. Наприкінці червня цього року Кабмін вніс зміни в цей порядок, і серед населення почала ширитися інформація, що вимушених переселенців залучатимуть до суспільно корисних робіт, перелік яких має затвердити обласна військова адміністрація.

«До суспільно корисних робіт можуть залучатися будь-хто із наших зареєстрованих безробітних на тридцять перший день після реєстрації. Не йдеться лише про внутрішньо переміщених осіб, – пояснює заступниця директора Чернівецького обласного Центру зайнятості. – Ми можемо направляти людей, які перебувають на обліку в центрі зайнятості, на суспільно корисні чи громадські роботи, якщо є така необхідність. Тобто якщо військове командування самостійно, або із залученням військових адміністрацій приймає рішення про запровадження трудової повинності та залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт.

На сьогодні спільно з представниками центру комплектування, військової адміністрації та міської ради прийнято рішення, що наразі наша область не має потреби  запровадженні трудової повинності і залучення усіх громадян. Наразі наша область відносно безпечна, у нас немає ніяких завалів і місць, до розчищення яких могли би долучатися ці люди.

Проте, в нас є ще громадські роботи. Їх ми щороку проводимо разом з громадами. Визначається перелік робіт, на які можуть бути направлені безробітні: це благоустрій, захист навколишнього середовища, соціальна сфера. Це відбувається за рахунок співфінансування коштів нашого центру і місцевих бюджетів. Наразі у громадах є нагальний вид робіт – це упорядкування бомбосховищ. Адже очікується навчальний рік, і де ці бомбосховища є – вони мають бути приведені у відповідність. Про суспільно-корисні роботи поки що не йдеться, лише про тимчасові громадські роботи, які були у нас і до воєнного стану.

Тобто громадські були завжди, а для суспільно-корисних – має бути  розпорядження військового командування, можливо – із залученням військових адміністрацій, про трудову повинність. Потім на основі цього розпорядження приймається рішення, доводиться до центру зайнятості, оприлюднюється через ЗМІ. І тоді на ці роботи направляємо наших зареєстрованих безробітних. Поки що в нашій області потреби в цьому немає».

Маріанна Антонюк

Запис Шукати роботу вмотивовані дуже мало переселенців спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У базі даних обласної служби зайнятості зареєстровано майже 500 вакансій. Серед них – 15 вакансій із зарплатою від 15 до 20 тис. грн.  Найбільші зарплати – 20 тис. грн роботодавці пропонують лікарям з ультразвукової діагностики та стоматологу.

Головному бухгалтеру, з досвідом роботи на аналогічній посаді до двох років, пропонують зарплату 18,5 тис. грн, закрійнику, який виконуватиме викройку по мірках та лекалах і робитиме градацію з базових лекал  із пошиття весільних та вечірніх суконь – 17 тис.грн.

Заступнику начальника відділу одного із комунальних підприємств міста Чернівці роботодавець пропонує зарплату 16 тис. грн. Серед вимог – освіта інженер-теплотехнік або інженер-теплоенергетик.

На зарплату 15,6 тис.грн один із медичних реабілітаційних закладів шукає вчителя-реабілітолога із COVID-сертифікатом.

15 тис.грн пропонують контролеру газового господарства, швачці, керуючому відділення банківської установи, трьом водіям автотранспортних засобів, технологу швейного виробництва,  замірнику дахових конструкцій, аналітику з питань фінансово-економічної безпеки та фахівцю з публічних закупівель.

Оплату від 10 до 14 тис. грн пропонують на 123 пропозиції роботи. Роботодавці потребують машиніста автовишки та автогідропідіймача, слюсарів з експлуатації та ремонту газового устаткування, швачок, майстрів, економістів, бухгалтерів, інженера з контролю систем обліку газу, столярів, водіїв тролейбусів, в’язальників схемних джгутів, контролерів-касирів, лікарів, адміністраторів та менеджерів.

Сектор інформаційної роботи Чернівецького обласного центру зайнятості

Запис Вакансії та зарплати на Буковині спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Для цього існують спеціальні сайти, наприклад, ua.jooble.org, на яких міститься інформація щодо безлічі вакансій у напрямку, який вас цікавить.

На сайті Jooble ви знайдете всі юридичні вакансії, які є в Україні. Не просто тому, що цей сервіс є найбільшим українським ресурсом і провідним порталом з працевлаштування, а й через те, що це – особливість його роботи.

Він працює за принципом пошуковика: не зберігає в собі інформацію, а лише шукає її,  але саме це він робить найкраще за інших.

Щойно вакансія з’явилася на якомусь майданчику, вона одразу потрапляє на Jooble і стає доступною для користувача. Пошук роботи разом із Jooble максимально простий. Перелік пропозицій не містить повторів та неактуальних оголошень.

Знайти потрібну вакансію можна двома способами: через стандартний «фільтр» (місто чи посада) і «розширений». Достатньо зазначити свої умови в сервісі «Розсилки», щоби отримувати нові вакансії, щойно вони з’являються в Інтернеті.

Як знайти роботу юристові без досвіду, як показати роботодавцеві свою унікальність?

Щоби переконати роботодавця, що ви – саме той кандидат, якого він потребує, вам слід добре проявити себе на співбесіді. Допоможе вам у цьому заздалегідь приготована промова, сценарій співбесіди. Заздалегідь приготуйте відповіді на незручні запитання, щоби вони не заганяли вас у глухий кут і не зменшували ваші шанси на отримання посади.

Ви можете також запитати поради в людей, які вже працюють у цій чи аналогічній компанії: яким чином вони влаштувалися на роботу, на що звертає увагу керівник.

Чітко розробивши план і озброївшись впевненістю й харизмою, можна сміливо йти на співбесіду. Під час спілкування з інтерв’юером покажіть, що ви собою являєте, якими навичками володієте й наскільки широка ваша обізнаність у юридичній справі.

Докладніше: робота Юрист

Запис Як знайти роботу юристу-початківцю спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Проблеми, що перешкоджають цивілізованому розвитку трудових відносин, на жаль, досі залишаються актуальними. Значна частина роботодавців для мінімізації податкового навантаження вдається до застосування різних способів приховування зайнятості та заробітної плати найманих працівників: оформлення неповного робочого дня за повного навантаження, встановлення так званих стажувань чи випробувальних термінів, укладення договорів цивільно-правового характеру, замість трудових, тощо. А все це у майбутньому негативно позначається на рівні пенсійного забезпечення, який за мінімальних заробітків і не перевищуватиме мінімального.

Аналіз поданої страхувальниками звітності свідчить про те, що в липні 2019 року майже у 3 тисяч роботодавців області понад 17 тисяч найманих працівників працювали на умовах неповної зайнятості, що становить майже 13% загальної середньооблікової чисельності працівників області. А понад три сотні керівників використовували найману працю 2,4 тисячі застрахованих осіб (близько 2% загальної середньооблікової кількості працівників) за договорами цивільно-правового характеру. Слід зазначити, що при оформленні таких договорів не виникають передбачені законодавством трудові відносини з працівниками, відтак ці люди позбавлені соціального захисту й належних виплат, зокрема, не мають права на оплачувану щорічну відпустку, оплату лікарняних тощо. До того ж, якщо за цих умов роботодавець нараховує особі зарплату меншого за мінімальний розміру, законодавство не зобов’язує його нараховувати єдиний внесок на суму різниці між мінімальною та фактичною заробітною платою працівника (частина п’ята статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»). Після відпрацьованого повного місяця такій особі до страхового стажу буде зарахована лише його частина, розрахована пропорційно нарахованій заробітній платі. 

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області закликає роботодавців, які мінімізують заробітки своїх працівників, до відповідальності за долю людей, які у них працюють, щоби не прирікати їх на соціальну незахищеність сьогодні й низькі пенсійні виплати в майбутньому.

Запис Офіційна зайнятість + висока зарплата сьогодні = гідна пенсія спершу з'явиться на Медіа-Версії.

3 червня уряд Чехії подвоїв квоти для працівників з України.

“Мова йде про подвоєння кількості наданих дозволів на роботу”, – сказав міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек, повідомляє Radio Praha.

Раніше працевлаштуватись у Чехії могли не більше 19 600 українців на рік. Тепер цю кількість збільшено до 40 тис. осіб.

За даними Мінпраці Чехії, на кінець 2018-го у країні працюють 121 086 громадян України. Тобто понад 20% всіх працюючих у республіці іноземців.

Запис Уряд Чехії подвоїв квоти для працівників з України спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Всесвітня організація охорони здоров’я на щорічному саміті додала до списку Міжнародної класифікації хвороб (ICD) «некерований робочий стрес». Хвороба описана як «хронічний стрес на робочому місці, яким не удається успішно управляти» і буде глобально визнаною  2022 року, що надасть медичним працівникам і страховикам право на визнання та  лікування симптомів «вигорання».

ВООЗ описує три визначальні симптоми хвороби: відчуття виснаженості або втрати енергії; підвищену психічну віддаленість від роботи, почуття негативізму або цинізму, пов’язаного з роботою; зниження професійної ефективності.

У переліку ICD зазначається, що «вигорання стосується конкретно явищ у професійному контексті і не повинне застосовуватися для опису досвіду в інших сферах життя».

Воно різниться від інших розладів регулювання та розладів, специфічно пов’язаних зі стресом,  тривожністю або страхом, і розладів настрою – всі вони мають власні класифікації, заявив журналістам прес-секретар ВООЗ Тарік Ясаревич.

Запис Вигорання офіційно визнане хронічним станом недуги спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Будь-який офісний працівник підтвердить, що робота за монітором у комфортному кріслі лише здається спокійною: насправді такий працівник піддається постійному тиску: «горять» строки і дедлайни, підводять постачальники, «глючить» Інтернет, зриваються оборудки. Повсякденні стреси виснажують психіку, нагадує health.info.

Якщо відчуваєте, що нерви починають підводити, найкращий вихід – взяти відпустку й вирушити в подорож. Не обов’язково на море чи тур європейськими країнами, головне, змінити обстановку: вирушайте до Карпат або відвідайте бабусю в селі, винайміть дачу за містом і просто подихайте свіжим повітрям.

Коли ж неможливо змінити щільний графік, змініть ставлення до роботи. Не беріть роботу додому. Присвятіть вечір собі: зустрічайтеся з друзями, сходіть до кав’ярні чи до салону краси, запишіться до перукарського салону чи на фітнес, просто поваляйтеся на дивані з цікавою книжкою. дуже важливо при цьому висипатися – не менше 7-8 годин на ніч. Перегляньте раціон і віддайте перевагу натуральній вітамінній їжі. Частіше бувайте на свіжому повітрі й гуляйте пішки.

Запис Стреси та неврози з офісного крісла спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Зайва вага

Малорухливий спосіб життя, перекуси нашвидкуруч і шкідливими харчами – чіпсами, печивом, цукерками й бутербродами – невдовзі даються взнаки. Як правило, вже після півроку роботи в офісі жінки втрачають струнку талію, а чоловіки  «придбавають» малосимпатичне черевце.

Між тим, кабінетна робота – не привід цілодобово жувати за комп’ютером. Утім, і голодувати теж. Кожна людина потребує повного набору мікроелементів, вітамінів, білків, вуглеводів та жирів. Та варто розуміти, що дози в спортсменів та бібліотекарів – кардинально різні. Тож обмежуйте «шкідливі» калорії й не харчуйтеся фастфудом. Якщо на роботі є мікрохвильова, беріть з дому не канапки чи пиріжки, а кашу, відварене м’ясо й салати. Перекушувати корисніше фруктами, а не печивом.

Купіть абонемент на фітнес або принаймні робіть ранкову зарядку. Виконуйте нехитрі вправи просто за столом. Відмовтеся від ліфту й хоча б частину дороги додому проходьте пішки.

Розлади травлення

Неправильне харчування на роботі, шкідливі перекуси рано чи пізно відбиваються на роботі органів травлення. Статистика: з трьох офісних працівників щонайменше один рано чи пізно зіштовхується із проблемами травного тракту, причому половина з них – у гострій формі. Додамо, що близько третини офісних працівників спочатку навіть не здогадуються, що проблеми з травленням у них уже почалися.

Лікарі рекомендують перш за все відмовитися від шкідливої продукції з вулиці на кшталт пиріжків, беляшів, шаурми тощо. Не харчуйтеся на ходу. Щодо кави: не купуйте сумнівні напої в автоматах, краще тримайте в офісі якісну каву й заливайте її окропом. 

Запис Робота в офісі: від чого захистить правильне харчування спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В Україні на одну вакансію претендують 5 безробітних.

На 1 лютого у Державній службі зайнятості зареєстровано 364,3 тис. безробітних. На 1 січня таких було менше – 341,7 тис., свідчать дані Держстату.

Безробітних більше серед жінок – 190,9 тис. Серед чоловіків – 173,4 тис.

Загалом у січні було 67,8 тис. вакантних місць. Таким чином, на одну вакансію претендували 5 людей.

Запис Безробіття в Україні далі зростає спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Святкові застілля закінчуються, так само як і різдвяні вихідні. Тепер українці помалу повертаються до буденних занять та іноді стикаються зі стресом.

З так званим післясвятковим синдромом хоча б раз зустрічався чи не кожен. Фахівці радять не кидатися одразу «в бій» і розподіляти всі грядущі робочі обов’язки раціонально.

«Ви швидше налаштуєтеся на робочий лад, якщо випишете список завдань на цей місяць. Тоді побачите складніші і простіші справи, зрозумієте, за що братися», – зазначає бізнес-тренер з тайм-менеджменту Юлія Бойко.

Для того, аби повернутися до звичної, несвяткової їжі, дієтологи рекомендують, насамперед, пити багато води:

«Головне їсти кожні чотири години, а в проміжках пити воду. Також варто споживати тільки те, чого насправді хочеться», – ділиться Людмила Гончарова, лікар-дієтолог.

З обіцянками з Нового року піти у спортзал також треба бути обережними. Фітнес-тренери кажуть, що спортивна рішучість має починатися поступово.

«Можна почати з того, що ви будете вставати і сідати на диван десять разів під ряд. Це вже буде початком фізичної активності», – говорить фітнес-тренер Сергій Черепинець.

Перед виходом на роботу психологи радять відкласти свої враження і думки про минулий відпочинок мінімум на місяць:

«Краще сховати фото з відпочинку якнайдалі. Варто подумати, що хорошого є на вашій роботі і зловитися за цю думку», – зазначає Наталія Северинчук, психолог.

Який би з методів повернення до звичного ритму після свят ви не обрали – фахівці закликають робити усе поступово. Тоді не отримаєте ні стресу, ні депресії.

Запис Як повернутися до роботи після новорічних свят спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За даними Держстату, у 2018 році найбільші зарплати знов у працівників авіаційної сфери, найменші – у поштарів, кур’єрів і медиків. За перші 10 місяців 2018 року зарплата українців виросла в середньому на 25%, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Нерівномірною є оплата праці і за статями: чоловіки в Україні заробляють в середньому на чверть більше за жінок.

Запис Хочеш заробляти – йди в авіацію спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З 1 січня Міністерство соціальної політики запускає пілотний проект “Муніципальна няня”. Метою проекту є допомога сім’ям, які користуються послугами няні, та фінансова допомога жінкам, які хочуть раніше вийти на роботу.

На жаль, через неправильне трактування цього пілотного проекту у мережі почали ширитись чутки про начебто відміну декретних виплат під час користування послугами муніципальної няні. “Прямий”пояснює, що ж насправді зміниться з 1 січня для молодих мам.

Перш за все розберемось, в чому суть проекту “Муніципальна няня”. Проект закону передбачає з 1 січня 2019 р. відшкодування послуги з догляду за дитиною до трьох років “муніципальна няня” у розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років. Станом на 1 січня 2018 року цей прожитковий мінімум становить 1492 грн.

Отримати компенсацію може отримати як безробітна мати, так і працевлаштована.

Батьки самі знаходять своїй дитині няню, офіційно укладають з нею договір про працевлаштування, а в кінці року надають документи на відшкодування обіцяної компенсації від Кабміну.

Чутки про скасування декретних виплат в разі користування послугами муніципальної няні спростував також міністр соціальної політики України Андрій Рева.

За його словами, ті, хто розповсюджують чутки про невиплату коштів на декретну відпустку у разі використання послуги “муніципальна няня” перекручують.

“Буде державна допомога і муніципальна няня. Державна допомога у сім’ї залишається, а якщо захоче скористатися такою опцією, як муніципальна няня — то це додатковий бонус”, – наголосив міністр.

Рева наголосив, що це ж стосується і відпустки по догляду за дитиною.

“Хоче мати няню у відпустці? Буде няня у відпустці. Хоче вийти на роботу та мати няню — буде така можливість”, — пояснив глава Мінсоцполітики.

Зазначимо що право на відпустку по догляду за дитиною затверджене в Законі України “Про відпустки”, а також в Законі України “Про загальнообов’язкове державне страхування”. Закони мають вищу юридичну силу, аніж постанови, накази та рішення виконавчої влади – тобто Кабінету міністрів України, профільних міністерств, а також органів місцевого самоврядування.

Щоб скасувати декретну відпустку необхідно внести зміни в законодавство. Такі зміни можна внести тільки через парламент. Тобто, спочатку необхідно розробити відповідний законопроект, він має пройти відповідні профільні комітети у Верховній Раді. Тоді набрати щонайменше 226 голосів народних депутатів і отримати підпис президента України.

Тому усі інсинуації щодо скасування декретних відпусток, виплат та примусу жінок, які будуть користуватись послугами муніципальної няні, виходити на роботу є ніщо іншим, як перекручуванням сенсу проекту.

Запис Чи скасують декретну відпустку з 1 січня 2019 року: роз’яснення мінсоцполітики спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Група американських дослідників склала перелік найбільш небезпечних з точки зору онкології професій, пише hronika.info. І не треба дивуватися, що до списку цього увійшла робота манікюрниці. За словами фахівців, у більшості салонів формується потенційно токсична атмосфера: протягом цілого дня у повітря потрапляють випари з лаків, барвників, розчинників та інших речовин, які використовуються у бьюті-індустрії. Звісно, добре, коли в салоні встановлено потужну вентиляцію. Але у країнах Євросоюзу молодих жінок, навіть приїжджих, якщо легально працюють у манікюрному салоні, власники відправляють у декрет, щойно дізнаючись про їхню вагітність, бо це дешевше, ніж потім платити штрафи й компенсації…

Колеги манікюрниць – перукарі – також ризикують підірвати здоров’я через випари від барвників, засобів для укладки та фіксації зачіски. Перукарські онкозахворювання концентруються у молочних залозах та сечовому міхурі.

Запис Манікюрниці годують сім’ю й вигодовують собі рак спершу з'явиться на Медіа-Версії.

При сучасному темпі життя правила етикету можуть до деякої міри спрощуватися, однак діловий, корпоративний зокрема, етикет залишається непорушним. Особливо дотримуватися його  слід, коли ви шукаєте роботу. Не сумнівайтеся: гарні манери будуть корисними для кар’єри.

Ділове листування. Складаючи супровідний лист до резюме, не забувайте  формули ввічливості: «Доброго дня, Ірино», «Шановний Іване Сергійовичу!», «Гарного дня!», «З повагою» тощо. Не варто «городити» занадто пишномовні вітання й побажання, краще обмежитися традиційними варіантами. Відповідати на електронні листи слід протягом одного (максимум двох) робочого дня.

В офісі компанії. Прийшовши на співбесіду, будьте ввічливі з усіма в будівлі офісу, а не лише з потенційним начальником чи HR-менеджером.

Зовнішній вигляд. Щоб не потрапити у халепу, перед співбесідою поцікавтеся в людини, що запрошує вас, який стиль одягу доречний. А щоби точно не помилитися, одягніться в стилі «casual» чи «smart casual», тобто напівофіційно. Ваш зовнішній вигляд має бути охайним: зачіска й руки в абсолютному порядку, так само, як свіжий подих.

Жести. Намагайтеся, щоб ваші жести не були скутими, «закритими». Не барабаньте пальцями по столу, не смикайте в руках предмети – одне слово, утримуйтеся від нервових жестів. Можна зчепити руки в замок (але не судомно) або покласти їх на стіл чи на коліна, щоби жест виглядав природно.

Вимкніть звук мобільного телефону. Якщо під час співбесіди пошукач раз у раз позирає на екран смартфона, створюється враження, що йому не цікавий ані хід бесіди, ані її результати. Переривати співбесіду через особистий дзвінок – яскравий приклад недотримання ділового етикету. У виняткових випадках, якщо з якихось причин дуже потрібно відповісти на дзвінок, перепросіть, поясніть, що це надзвичайно важливо, і вийдіть для короткої розмови за двері. Повернувшись, ще раз попросіть вибачення і, якщо можна, стисло поясніть ситуацію.

Не перебивайте співрозмовника. Спочатку вислухайте запитання – потім відповідайте. Не намагайтеся задавати тон у спілкуванні. Розмову веде роботодавець, пошукач – учасник активний, але його «ведуть». Це не означає, що ви не можете виступити з ініціативою й розповісти про важливий епізод своєї кар’єри, але треба дочекатися паузи і пояснити, чому саме цей епізод показовий.

Відповідайте на запитання по суті. Не перевантажуйте співрозмовника подробицями. Не відволікайте увагу деталями, які  стосуються справи. У відповідях на запитання спирайтеся на факти, а не на емоції.

Будьте спокійні і впевнені. Турботи, тривоги залиште за межами компанії. Щоби отримати роботу, вам слід справити враження людини оптимістичної та впевненої в собі.

У ході розмови будьте максимально ввічливі, фамільярність абсолютно неприпустима. А ось продемонструвати гарне почуття гумору буде цілком доречно. Прощаючись, іще раз повторіть, що дуже раді знайомству. Уточніть, чи можете ви через якийсь час зателефонувати і поцікавитися розвитком ситуації, якщо рекрутер не запропонує інший план дій.

Після зустрічі напишіть короткий лист інтерв’юеру, в якому подякуйте йому за приділену увагу та інтерес до вашої кандидатури.

Запис 10 правил етикету, які допоможуть отримати роботу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чернівецький обласний центр зайнятості пропонує майже 1500 вакансій, найбільше вакантних посад є для водіїв автотранспортних засобів, повідомив сектор інформаційної роботи ОЦЗ. Найактивнішим майданчиком, який потребує нових робітників, є сфери  продажу та  обслуговування. Для роботодавця, який шукає персонал, найбільшу вагу мають досвід,  навички та уміння працівника.

Є пропозиції для лікарів сільської місцевості:   офтальмолог (4600 грн), педіатр-неонатолог (4056 грн), психолог на неповну ставку (1861 грн), трансфузіолог (4390 грн), лікар з медицини невідкладних станів (3723 грн), стоматолог (3800 грн), лікар ветеринарної медицини (5115 грн), епідеміолог (2017 грн).

А найбільшу зарплату обіцяють електрозварювальникам на автоматичних та напівавтоматичних машинах – 11600 гривень.

Запис Буковині потрібні водії спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У зв’язку з інтенсивним зростанням масштабів імміграції з України, уряд Литви у середу, 16 травня, вирішив встановити квоти для іноземних працівників на деякі професії. В уряді вважають, що в країні може початися процес витіснення з ринку праці литовців, оскільки заробітчани є більш дешевою робочою силою.

Як заявив віце-канцлер Литви Дейвідас Матульоніс агенції BNS, зараз це питання найбільш актуальне через зростання кількості українських водіїв і будівельників, пише Delfi.

Квоти не діятимуть щодо кваліфікованого персоналу. За встановлення квот буде відповідати міністерство соціального захисту і праці, також планується залучити експертів з Центру науково-дослідного моніторингу та аналізу. Конкретні пропозиції з цього приводу будуть висунуті до жовтня.

З іншого боку, уряд Литви вирішив полегшити приїзд для громадян США, Японії, Південної Кореї, Канади, Австралії, Нової Зеландії – щодо них будуть застосовуватися вимоги, подібні до тих, що висуваються до громадян Євросоюзу.

Коментуючи це рішення, у литовській асоціації автоперевізників заявили, що такі квоти для іноземних працівників можуть створити загрозу бізнесу. Там наголосили, що в Литві майже немає вільних водіїв вантажівок, з цієї причини їх доводиться наймати за кордоном.

Минулого року робочі візи або посвідки на проживання на підставі роботи у Литві отримали майже 34,5 тис. іноземців, з них близько 20 тис. – громадяни України, повідомили у департамент міграції. Загалом за перші чотири місяці до Литви прибули понад 12 тис. іммігрантів. У порівнянні з попередніми роками цей показник збільшився удвічі.

Запис Литва вводить квоти на працівників з України спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Напередодні вступної кампанії, яка розпочнеться з 22 травня, тисячі молодих українців спантеличені вибором майбутньої спеціальності. Як виявилося, зараз в світі існує безліч рейтингів про те, які нові спеціальності з’являться в найближчі 3-5 років.

Згідно з рейтингами, які зараз іменують “Атлас професій”, у багатьох сферах з’явиться як мінімум 2-4 нові спеціальності. Наприклад, в будівництві – виконроб-вотчер. Це фахівець, який використовуватиме в своїй роботі цифрові проекти будинків і відстежувуватиме нові тенденції попиту. Не виключено, що такий фахівець повинен бути в курсі будівництва будівель за допомогою 3D-принтерів.

До 2020 року може з’явитися і спеціальність “проектувальник особистої безпеки”. Ця людина складатиме для клієнта “карту особистих ризиків” – від генетичної схильності до захворювань до ймовірності злочину в його відношенні.

Кілька нових спеціальностей може з’явитися в агросекторі. Наприклад, ГМО-агроном – це фахівець, який займається впровадженням біотехнологічних досягнень і отриманням продуктів із заданими властивостями. У переліках нових професій нерідко вказують і “проектувальника нових тканин” – він проектуватиме нові синтетичні тканини, які “пам’ятатимуть форму”.

У сфері IT, однією з тих, що найшвидше розвиваються, незабаром може з’явитися спеціальність IT-проповідника. У його завдання входитиме просування нових рішень в ті групи, які консервативно налаштовані по відношенню до передових технологій. Серед цих спеціальностей є і ті, які раніше фігурували в фантастичних фільмах. Наприклад, космобіолог.

Запис Професії майбутнього: на кого варто вчитися українцям спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Українські заробітчани перекрили нестачу робочих рук у Польщі. Така інформація нещодавно пройшла в українських ЗМІ із посиланням на польські джерела. Річ у тім, що поляки, своєю чергою, складають трудову міграцію в розвинених країнах Європи – тій же Німеччині чи Великій Британії. Відтак у Польщі відчувається нестача робочих рук. Цю нішу заповнюють українці.

За даними Міжнародної організації міграції, 12% українців знайшли роботу за кордоном або планують це зробити. Що спричиняє це новітнє переселення народів, що виносить наших людей за межі батьківщини? Про це розмірковує експерт «Версій» з економічних і політичних питань, успішний бізнесмен і роботодавець, меценат Франц Карлович ФЕДОРОВИЧ.

Повідомлення про потребу в українських робочих руках у Польщі видається дуже цікавим на тлі нинішнього політичного загострення (як на мене, штучно створеного) навколо питань історії українсько-польских відносин. Оскільки за роки і державної служби, і ведення власного бізнесу звик дивитися в корінь, наважуся стверджувати, що все це робиться для того, щоби такі потрібні в Польщі заробітчани не почувалися там впевнено, а залишалися, так би мовити, людьми нижчого сорту.

Утім, Польща – не єдина країна, в якій українські руки знаходять собі, де їм докластися. Красномовно про це свідчать цифри. Торік українці отримали 1,7 млн дозволів на роботу в різних країнах. Причому, як підрахували, скажімо, в Нацбанку Польщі, 91% своїх заробітків гастарбайтери переказують «додому». Таким чином загальна сума грошових переказів приблизно від 5-7 млн наших гастарбайтерів до України сягнула вже $ 9,3 млрд! За 2017 рік ВВП України у доларах склав 95,23 млрд. Красномовне порівняння, чи не так? Але йдемо далі. Нацбанк за той же 2017 рік нарахував 2 млрд доларів іноземних інвестицій в Україну. Так, нашій економіці інвестиції потрібні. Але інвестори – зовсім не благодійники, бо є ще одна цифра. Від моменту надання дозволу на репатріацію дивідендів – тобто виплату дивідендів іноземним інвесторам – від червня 2016-го до кінця 2017-го – за кордон перераховано 2,5 млрд доларів, причому 2 з цих мільярдів власникам бізнесів довелося купити. І виведення дивідендів передбачається і надалі приблизно в такому розмірі.   

Де докладають рук наші заробітчани

За даними Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, 93% українців, що працюють за кордоном зайняті у сфері фізичної праці. Експерти вважають, що з одного боку це зумовлене тим, що українці, навіть із вищою освітою, майже не знають іноземних мов. З іншого боку, існує конкуренція з місцевими жителями, які хочуть мати кращі умови.

Найбільше  мігрантів з України працює у будівництві, на другому місці – сільське господарство. Ще одна містка сфера – послуги, догляд за дітьми та людьми похилого віку. Цю нішу заповнюють практично жінки. І це найтрагічніший сегмент трудової еміграції з України.

Мабуть, у кожного навіть у нашому невеличкому місті знайдеться не одна правдива історія чиєїсь сім’ї, зруйнованої за довгі роки заробітчанства. Залишаються без материнського чи батьківського догляду діти, набридає самотність і тим, хто лишилися в Україні, і тим, хто виїхали на заробітки…

 І покидає країну не найгірша частина її населення: працьовиті, активні, освічені. Учительки, якими пишалися не тільки школи, де вони працювали, а й містечка. На чиїх уроках комісії з Києва «ридали» від майстерності та артистизму педагога у викладі теми. Юристки, інженери і навіть директорки … Усі вони проходять через важке становлення, через вивчення мови, через найменш кваліфіковану працю в родинах, значно нижчих за освітою, ніж наймані заробітчанки. Але заможніших.

Творчі люди, вони й за кордоном знаходять «віддушини» для творчості: пишуть книги, відкривають психологічні курси й школи виживання. Пригадую, «Версії» колись друкували дуже відверту й пронизливу повість-сповідь однієї вчительки. А потім  ці жінки перетягують за кордон дітей і онуків – і вже ніколи не повертаються на батьківщину.

Чи можна знайти роботу в Україні?

Якщо на початку української незалежності в Україні фахові й освічені працівники залишалися без роботи через руйнування економічних зв’язків і закриття підприємств та організацій, то нині роботу можна знайти і в Україні. Але це вже інша історія – інші стосунки та інша система професій.

На Буковині впродовж останніх років спостерігається деяке зменшення рівня безробіття, але процес цей відбувається все ж таки повільно: скажімо, за 2017-й кількість безробітних зменшилася лише на 1 тис. осіб, а залишилося безробітних понад 34 тисячі. За цей же час майже 3 тисячі роботодавців подали інформацію про наявність понад 14 тисяч вакантних посад. Найбільша кількість вакансій, за звітами,  відкрита на підприємствах переробної промисловості. Чому такий дисбаланс між кількістю вакансій і працевлаштованих? Бо не вистачає людей з робітничими професіями. А у нас тепер більшість випускників шкіл навчаються у вишах, а потім перенавчаються на адміністраторів та перукарів. Бо ринок праці потребує адміністраторів, трактористів-машиністів сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва, перукарів, операторів котелень, кондитерів, електромонтажників з освітлення та освітлювальних мереж, столярів, слюсарів з експлуатації та ремонту газового устаткування…Це саме ті професії, за якими центри зайнятості організовують перенавчання.

Яким же медом намазано за кордоном?

Ми вже визначилися, що фізичної праці українці не бояться. Йдеться про те, яку платню може запропонувати буковинський і український бізнес в цілому. 

Як стверджують експерти Bloomberg, одного з найбільших провайдерів фінансової інформації,  майже головною причиною трудової еміграції українців є низький рівень зарплат. Середній розмір зарплат в Україні становить 7100 грн на місяць, або $265. Водночас, у Польщі українцям пропонують 3500 злотих, або $1046. Тривалий конфлікт з Росією, девальвація і стійка корупція також є причинами для еміграції.

І вона, ця еміграція, стрімко зростає. Нагадаємо, що 2017-го українці отримали 1,7 млн тимчасових дозволів на працевлаштування. Це на третину більше, ніж 2016 року та в 4,5 рази перевищує показник 2014-го. Експерти вже називають цифри, до яких скоротиться населення України до 2050-го року. Найоптимістичніша з них – 36,4 млн осіб. Експерти-песимісти обіцяють 26-28 мільйонів. Відтак, якщо в наших владників не з’явиться державницька позиція, недалекий вже час, коли проект «Незалежна Україна» буде закрито.

Запис Франц ФЕДОРОВИЧ: Гіркий мед еміграції: чи тікають воли від повних ясел? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Часто співробітники затримуються на роботі допізна. 40% опитаних українців йдуть з роботи пізніше кілька разів на тиждень. 27% працюють понаднормово кілька разів на місяць. Щодня затримуються 14% опитаних. Декілька разів на рік доводиться залишатися на роботі після закінчення робочого дня 6% працівників. Лише 13% респондентів ніколи не затримуються на роботі.

Існують як об’єктивні, так і суб’єктивні причини, чому українці не поспішають додому з роботи, пише hh.ua.

Об’єктивні причини

Найбільш очевидна – виробнича необхідність. Ви можете працювати над важливим проектом, роботу над яким необхідно закінчити до певного часу.

Крім того, часто причиною затримки на роботі є бонусна система оплати. Коли співробітник отримує бонус або відсоток тільки після виконання певного обсягу робіт.

Водночас багато співробітників працюють допізна, щоб вислужитися перед керівництвом і не втратити роботу.

Суб’єктивні причини

Одна з головних суб’єктивних причин – відмінність у біоритмах. У багатьох трудова активність починається після обіду, а пік її припадає на кінець робочого дня. Таким співробітникам, щоб показати результат, необхідно затримуватися на роботі.

Ще одна причина затримки на роботі – відсутність особистого простору в офісах типу open space. Там пізній вечір чи ранок – час, коли можна працювати, не відволікаючись на дзвінки, розмови і звук клавіатур колег. Водночас багато чого залежить від уміння концентруватися на задачах, розподіляти час, вибудовувати робочу комунікацію.

Часто співробітники, що бажають отримати підвищення, беруть на себе більше зобов’язань. Які без додаткових робочих годин не подужати.

Зворотній бік перепрацювань

У багатьох компаніях топ-менеджмент дотримується думки, що за понаднормову роботу співробітників потрібно штрафувати. Адже вони неефективно використовують робочий час та інші ресурси.

Такої ж думки психологи. Вони вважають, що перевантаження на роботі загрожує вигоранням і депресією. На багатьох підприємствах офіційно обмежують час доступу у виробничі приміщення, блокують електронні перепустки.

Запис Чому українці затримуються на роботі допізна спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Венеції вчителька початкових класів однієї шкіл була звільнена з роботи за орфографічні помилки в словах, яким вона намагалася вчити першокласників.

Про це повідомляє newsyou.info.

Виявилося, що вчителька пише найпростіше scuola («школа») через Q, подвоює приголосні в тих словах, де цього робити не слід, та вчиняє інші помилки, перелякані батьки протягом восьми днів не пускали своїх дітей в школу.

До «страйку» в знак солідарності на кілька годин приєдналися і інші класи, з цієї причини керівництво школи було змушене відсторонити безграмотну вчительку від роботи.

Відзначається, що від дій вчительки з точки зору італійської мови постраждали 39 дітей, які навчалися в двох паралельних класах.

Однак вчителька вважала себе постраждалою і звернулася до суду з вирішення трудових спорів. Однак суд днями документально визнав її «нездатність до викладання» і остаточно звільнив її з лав працівників освіти.

Запис У Венеції вчительку звільнили з роботи за орфографічні помилки спершу з'явиться на Медіа-Версії.