Оскільки в краї розроблена Комплексна програма енергоефективності, енергозбереження та раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів до 2015 року, в її рамках владникам удалося вивчити енергетичний потенціал області.

– Одним з досить потужних джерел альтернативної енергетики є будівництво малих ГЕС потужністю до 10 мВт на таких річках як Прут, Сірет і Черемош, – зазначив Дмитро Дмитрович.

Та важливішим є те, що це можливе тільки там де, за часів Радянського Союзу вже були гідроелектростанції. Тобто йдеться про їхнє відновлення при ретельному вивченні екологічної складової цього питання.

Наразі в області діє мала ГЕС у Яблуниці. Пан Павел спростував і чутки, що екологи заборонили будувати міні-ГЕС у Карпатах. Хоча саме про цю заборону ще рік тому говорив Борис Баглей, коли очолював нині спочіле в Бозі державне управління охорони навколишнього природного середовища. Тепер, зрозуміло, вже ніхто не заборонить Облдержадміністрації будувати все, що заманеться, бо від 17 травня територіальні органи ОНПС в Україні ліквідовані. Їм на зміну прийшов Департамент екології та туризму Облдержадміністрації.

– Думки екологів розходяться: частина з них вважає, що спорудження малих ГЕС із дотриманням екологічних вимог принесе користь, а інші ж – що буде біда, – лукавив начальник управління інфраструктури, бо підтримувати будівництво міні-ГЕС можуть лише заангажовані екологи.

За словами Павела, ці гідроелектростанції стануть великим позитивом при повенях, бо певним чином регулюватимуть спуск води.

До того ж міні-ГЕС споруджуватимуть виключно за кошти інвесторів, тобто без фінансової підтримки бюджету. За словами Дмитра Дмитровича, будівництво ГЕС потужністю 1 Мвт, як Яблуницька, потребує $ 900 тис.  До слова, охочих до такого будівництва чимало, бо при цьому діятиме так званий «зелений тариф», вигідний інвестору.

На Буковині розвиватимуть геліосистеми

Очільник управління зазначив також, що в Чернівецькій області планують розвивати сонячну енергетику. Жодної конкуренції між інвесторами немає, оскільки територій для такої діяльності вистачає. Для таких геліосистем найбільше підходять відкриті пологі схили.

Розвиток такої альтернативної енергетики коштує дорогувато, але посадовець запевнив, що окупається така сонячна система за три роки. А один кіловат виробленої енергії вартуватиме 7 грн.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Міні ГЕС збережуть від повеней… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Причина цього полягає у господарській діяльності в басейних річок, до яких належать вирубка лісів у гірській частині водозборів, несанкційована вибірка гравійно-піщаної суміші з русел річок тощо, – наголосив посадовець.

За його словами, від січня 2013 року вступає в дію Закон України «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства», складовою якої є Комплексний протипаводковий захист у басейнах річок Дністра, Пруту та Сірету. До переліку заходів програми буде включено усі потенційно-небезпечні потипаводкові об’єкти та ділянки русел річок області. А щодо виконання програми, то воно залежатиме від фактичного фінансування.

Територія краю має 4240 річок. Річка Сучава протікає по території області тільки 28 км. Та оскільки вона дуже бурхлива, а під час повені навіть непередбачувана, вона суттєво підмиває буковинський берег, тим самим зменшуючи нашу територію.

По річці Сучава область втратила 20 га земель, по річці Прут більше 50 га.

Що потрібно зробити, щоби Україна не втрачала землі? Відповідь проста: стабільно фінансувати протипаводкові заходи. Тим паче, що значна частина краю розташована в гірській і передгірській зонах Карпат, які час від часу потерпають від руйнівної дії паводкових вод. Спрогнозувати їх неможливо. Тому під загрозою затоплення перебуває 73 населених пункти з ймовірною площею затоплення понад 200 км², де мешкає мешкає 40 тис. буковинців.

Наразі існують і проблеми із замуленням річок. Та такого рівня води в річках, як нині, не спостерігалося вже 90 років. На опади чекаємо на весні. Утім, на переконання Валерія Адамовича ситуація не катастрофічна. Хоча до критичної позначки «112» залишилося тільки «3»! Якщо ж рівень води впаде нижче, тоді вже наслідки будуть катастрофічними – почнеться загибель риби, гниття відкладень у Дністрі та поширення різних захворювань.

До слова, Дністровсько-Прутський БУВР розробив пропозиції щодо розвитку водного господарства області. Серед них – установлення прибережних захисних смуг, бо такі  є лише навколо орендованих водойм (1,5 тис. га), а потреби по їх облаштувати на площі 56,2 тис. га; завершення паспортизації річок області; припинення протизаконного будівництва на землях водного фонду; збільшення коштів на заходи щодо відродження малих річок області тощо.

Величезним негативом є відсутність нормативно-правової бази для реалізації басейнового принципу управління водними ресурсами. Із 24 запланованих водних постів Автоматичної інформаційно-вимірювальної системи «Прикарпаття» у басейнах річок Прут і Сірет, які покликані попереджати про надзвичайну ситуацію, пов’язану з водним фактором, введено в експлуатацію тільки 6.

Щоби захиститися від паводків, Чернівецьку область потребує щороку 60 млн. грн., а має поки що трохи більше 4 млн.

Із виступу В. Боровця.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»    

Запис З наступного, 2013 року, Буковині обіцяють протипаводковий захист. Уже вкотре? спершу з'явиться на Медіа-Версії.