Про це заявила Голова партії «Батьківщина»  Юлія Тимошенко в ефірі провідного телеканалу Франції TF1 Group LCI після прохання ведучого прокоментувати заяву Президента України Володимира Зеленського про те, що росія, ймовірно, готується вчинити теракт на Запорізькій АЕС, який може призвести до викиду радіації.

Принагідно вона подякувала Франції «за все, що вона робить для України».

Франція завжди була лідером у питаннях ядерної безпеки, і тому ми дуже покладаємося на Францію у тому, щоб убезпечити України та всю Європу від ядерного тероризму, – наголосила Юлія Тимошенко.

Крім того, лідерка «Батьківщини» висловила переконання, що Україна стане членом НАТО.

«Лише колективні системи оборони і безпеки, в першу чергу НАТО, є по-справжньому ефективним механізмом для збереження миру і стабільності. Без України НАТО не буде повноцінним», – сказала вона.

Ba.org.ua

Запис Україна стане членом НАТО спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Окупант вірив, що за декілька днів пройде парадом у центрі нашої столиці. Сьогодні на Хрещатику можна побачити цей «парад». Доказ, що ворожа техніка може з’явитися в центрі Києва тільки в такому вигляді. Спалена, зруйнована та знищена, – зі звернення Володимира Зеленського на День Незалежності України.

У Києві на Хрещатику від 21 серпня триває виставка знищеної ворожої техніки.

Головною вулицею столиці стоять експонати всеможливих видів російських військових засобів: від БТР-ів до ракетних комплексів, ракет чи станції перешкод радіопідривникам. Загалом там можна побачити близько 70 одиниць техніки ворога. Деякі з них стали здобутками Національного військово-історичного музею України.

Щодня на експозицію приходять подивитися багато людей. Серед її гостей не тільки українці, а й іноземці. Окрім української мови можна почути чимало інших, в тому числі вигук «Looks like victory!» (пер. «Виглядає, як перемога»!»)  англійською від одного з відвідувачів виставки.

З батьками на Хрещатик приходять подивитись і діти, які з особливим зацікавленням намагаються роздивитись усе якнайкраще, не покладаючи спроб залізти всередину техніки, незважаючи на заборону.

24 серпня, на День Незалежності України цей «парад» відвідав прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон разом з президентом України Володимиром Зеленським.

Трохи далі, поруч із Монументом Незалежності є меморіал загиблих героїв за час війни «Flags of  the fallen» (пер. «Прапори полеглих»). Кожен охочий може придбати маленький прапорець, написати на ньому ім’я загиблого захисника і додати до меморіалу.

Окрім цього, поруч лежить коробка з книгою, куди можна написати історію втрачених близьких людей.

Анастасія Калькутіна, студентка, Київ – Чернівці

Фото авторки

Запис Парад металобрухту: в Києві триває виставка знищеної російської техніки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Його тематика проста і прозора: гуцули впевнено долають розлючену ведмедицю з ведмежам. З точки зору нормальної людини це, нібито, й злочин проти тваринного світу та екології в цілому. Та у світлі подій російсько-української війни вітраж цілком нормально сприймається нинішньою боротьбою українського народу проти лютого східного загарбника, який в усьому цивілізованому світі асоціюється з ведмедем. І ведмежа у масштабі виглядає цілком путінським васалом і холуєм – диктатором Білорусі Лукашенком.

Не помилились свого часу мудрі митці-провидці!

Віталій Коржик, громадський діяч екологічного руху

Запис Вітраж… провіщає! або Про те, що митці бачать крізь віки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Багато хто вже чув, що наші Герої ліквідували командира 331-го костромського полку ВДВ полковника Сергія Сухарєва. Так ось: це тип — та сама наволоч, яка 2014 року була тим самим командиром БТГр того самого 331-го полку, що розстріляла колони українських воїнів під Іловайськом.
Є справедливість на світі. І цей справедливий суд звершили українські захисники.
Слава Україні !
Джерело: Цаплієнко_Ukraine Fights (Україна бої)
*А ще армію рф відкинули від Києва на правому березі Дніпра на 70 км, заявив під час брифінгу заступник начальника штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ бригадний генерал Олександр Грузевич.

Фото https://durdom.in.ua/

Запис Катюзі – по заслузі: ліквідовано полковника костромського полку ВДВ, який розстрілював українських воїнів під Іловайськом спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це заявила Голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко під час виступу з трибуни парламенту.

Нам не треба шукати інші слова – вчора відбулося офіційне повномасштабне вторгнення російської армії на територію України, і ми мусимо діяти адекватно, – зазначила Юлія Тимошенко.

На її переконання, вчорашні зухвалі дії РФ – це лише початок тиску, зазіхання на суверенітет і незалежність України. Тому потрібно невідкладно зробити декілька важливих кроків, щоб підготуватися до цього.

«Нам треба посилити й переглянути військову доктрину України, тому що загроза, яка у нас є, надовго. По-друге, нам потрібно негайно багатократно посилити нашу армію, і якщо президент сказав, що ми можемо у 2-3 рази збільшити міць нашої армії, переглянувши бюджет, треба це робити разом із переглядом військової доктрини. Також треба подбати про захисників і захисниць, які зараз в окопах захищають Україну. Мінімум в 3 рази підвищити грошове забезпечення і підтримку їхніх родин», – наголосила лідерка «Батьківщини».

Крім того, за її словами, Україна має комплексно протидіяти агресії РФ, отримавши підтримку держав-союзників.

«Нам треба вимагати від наших західних партнерів втілення тих найжорсткіших санкцій, про які нам було обіцяно, якщо буде масштабне вторгнення. Нам треба діяти! Тероборона сьогодні одна з наших стратегій захисту. Ми мусимо діяти як одна команда – країна національної єдності, парламент національної єдності, суспільство національної єдності!» – закликала Юлія Тимошенко.

Єднатися і зміцнювати армію, – Юлія Тимошенко запропонувала план реакції на вторгнення Росії

Запис Єднатися і зміцнювати армію, – план реакції на вторгнення Росії спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це пише на своїй Facebook-сторінці політичний експерт Тарас Загородій.

«Інтерес західних країн – це налагодження відносин із РФ, рішення за рахунок України власних стратегічних питань. Також вони хочуть перетягнути Росію як союзник протидії Китаю. За такого розкладу ми залишаємося «слабкою ланкою» і тому на нас починають тиснути. До речі, Китай на нас також тисне і вважає Мінські угоди «вихідною точкою» вирішення українського питання», – пише експерт.

Він додає, що «інтерес Мінських угод для Росії та заходу ще й у тому, що після повного виконання його пунктів із РФ знімаються санкції та з ними продовжують торгувати як ні в чому не бувало. А ось Україні залишається купа проблем, у тому числі й передумови для розв’язання громадянської війни, якщо нам запихають ці ДНР-ДНР і так далі. Тобто у всіх усе буде добре, тільки в Україні погано».

«Але від Мінських угод ми офіційно відмовитися не можемо, – продовжує Загородній, – бо до них прив’язані насамперед санкції Євросоюзу з питань, пов’язаних із Донбасом. Будь-яке офіційно зафіксоване порушення Мінських угод з нашого боку може спричинити перегляд санкцій проти РФ у бік послаблення. Не виключаю навіть накладення санкцій на Україну. У багатьох країн давно сверблять руки це зробити, тому що ми для них є проблемою.

У Раді знято з розгляду законопроект про перехідний період, який було подано до парламенту попереднім міністром Резніковим. Законопроект викликав велику публічну печію насамперед у РФ. Це свідчить про те, що якісь поступки є, хоча законопроект більше був схожий на козу з відомого єврейського анекдоту – що він є, що його немає. Але все-таки дуже показово».

Що робити далі із Мінськими угодами?

Експерт стверджує, що поки що у влади немає жодної позиції. «Вони навіть не пропонують якось підписати ці домовленості. Логіка західних країн у тому, що якщо ви щось підписали, то виконуйте, тож Зеленський залишається у пастці», – пише Загородній.

«У парламенті немає голосів на імплементацію Мінських угод, – додає він. – Швидше за все, немає їх навіть у «Слугах народу». З різних причин. Вони розуміють, що голосування за це викликає обурення у значної частини суспільства аж до застосування зброї, зокрема й проти депутатів. А це призведе до краху влади Зеленського. З іншого боку, вони розуміють, що щось треба робити. Але позиція влади залишається млявою і вони нічого не пропонують.

Ми бачимо, що всі опозиційні політики також недотатньо висловлюються з цього приводу. Петро Порошенко, який був одним із ініціаторів Мінських угод, це ніяк не коментує. Він більше виборює свій політичний простір, щоб не потрапити під ковзанку репресій з боку Зеленського, більше фокусується на допомозі армії.

Позиція ОПЗЖ є зрозумілою. Вони є прихильниками Мінських угод та вважають, що вони мають бути виконані.

Віталій Кличко активізувався міжнародною тематикою. Активно критикує Німеччину за її пасивну позицію щодо захисту України, активно виступає за мобілізацію міжнародної аудиторії та міжнародної еліти навколо питання захисту України. За Мінськими угодами поки нічого не сказав».

Експерт зазначає, що позиція «Батьківщини» «є досить цікавою».

Раніше вони не дуже активно коментували питання зовнішньої політики, більше концентрувалися за допомогою армії та згуртування нації навколо армії, – нагадує Загородній. – Наразі «Батьківщина» починає торпедувати питання Мінських угод. В ефірі одного з телеканалів Тимошенко заявила, що ці домовленості є каменем на шиї України та вважає, що нинішня ситуація – це наслідок Мінських угод, нав’язаних агресором. Пропонує зовсім іншу схему, яку я називаю “перевертанням шахівниці”.

Слід нагадувати нашим союзникам, які підписували з нами Будапештський меморандум, що мають зобов’язання насамперед щодо нього, а не за Мінськими угодами. Ці зобов’язання стосуються насамперед гарантій збереження нашої територіальної цілісності. Такий хід цікавіший може бути подвійно, якщо знайде підтримку при владі.

Тим більше не забуватимемо, що Мінські угоди, хоч і підтверджені резолюцією Ради безпеки, але не ратифіковані нашим парламентом. Ми ніби сильно хочемо їх виконувати, але є великі труднощі. Слід наполегливо вимагати від наших шанованих американських друзів виконувати свої зобов’язання перед Україною.

Тому хід дуже цікавий і може спрацювати правильно, бо зараз США перебувають у більшій залежності від України, ніж Україна від США, особливо після постачання зброї Британією. У тих же США зброї достатньо, щоб протистояти масованій сухопутній операції. У контексті Афганістану похитнулася довіра до Америки як до супердержави. І якщо щось подібне повториться з країною, якійю ви не просто обіцяли підтримку, а президент США підписав Будапештський меморандум (це насамперед понятійний документ), то імідж супердержави впаде. Тут стоїть питання про довіру і ініціатива, яку зараз активно почала просувати Тимошенко, може зіграти дуже правильно. А якщо до неї приєднається і Зеленський, то можна грамотно вибудувати відносини, що дозволить Україні пропетляти і протриматися доти, доки Мінські угоди можуть стати неактуальними».

Екперт стверджує, що це може статися у короткостроковій перспективі, тому що РФ серйозно розглядає питання про визнання незалежності ЛНР та ДНР, ОРДЛО.

У такому разі Мінські угоди стають автоматично нездійсненними, бо це не Україна, а Росія порушила домовленості та санкції проти них залишаються, – підсумовує Загородній. – Такий дипломатичний маневр дозволяє досить довго боротися та тягнути час. Власне те, що Україні зараз потрібне і що ми робили останні сім років. Одне зрозуміло, що цей зашморг на шиї країни потрібно якось послаблювати.

Запис «Мінські угоди як валіза без ручки — і важко нести, і кинути не можна»,  – Загородній спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Але такий ризик існує, якщо Україна зробить стратегічну помилку. На думку Іларіонова, такою помилкою може бути виконання Мінських угод.

«Виконання Мінських угод означає, що український суверенітет переходить, по суті, до рук сепаратистів, убивць, терористів, які керуються Путіним, — заявив Іларіонов. — Це головна мета Путіна, яку він намагається здійснити протягом восьми років, намагаючись змусити Україну різними способами розпочати виконання Мінських угод. Один він цього зробити не зміг. Тому став підключати інших, у тому числі тих, кого називають союзниками України».

За словами Іларіонова, зараз на керівництво України чинять «безпрецедентний тиск» деякі її союзники з метою примусити до виконання Мінських угод на неприйнятних для Києва умовах, тобто без першочергового виведення російських військ та найманців із Донбасу. Як сказав Іларіонов, тиск здійснюють у тому числі країни, які надають Україні військову допомогу.

Коментуючи ризики повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Андрій Іларіонов сказав, що вони є мінімальними.

«Можливі провокації, стрілянини, можливі, на жаль, жертви. Можливі, хоч і малоймовірні, локальні операції, — вважає Іларіонов. – Але великої війни, великомасштабного наступу зі спробами захопити території України — як Південну Україну, Лівобережну, із захопленням чи оточенням великих міст, із виходом на Дніпро, спробою оточення чи захоплення Києва, — ось цієї великої війни не буде».

Аргументуючи свій погляд, Іларіонов зазначив, що з «нинішньою Україною та її Збройними Силами… сьогоднішній агресор не впорається. І агресор це знає».

Тому він намагається впоратися з окремими особами в українському керівництві. За допомогою залякування, шантажу та інших інструментів він намагається досягти того, чого не зможе вже ніколи досягти великою війною. Він хоче добитися контролю над Україною. Великою війною контролю над Україною він досягти не може ніколи», — вважає Іларіонов.

Запис “Мета фальшивої загрози великої війни – змусити Україну виконувати Мінські угоди”, – Іларіонов спершу з'явиться на Медіа-Версії.

ПУТІН ПРО «РОСІЙСЬКІ ТЕРИТОРІЇ» У СКЛАДІ ІНШИХ ДЕРЖАВ

У неділю, 21 червня, Москва на пропагандистському каналі «Росія – 1» показала фільм «Росія. Кремль. Путін». Йому передувало інтерв’ю президента РФ, яке збурило чималу стурбованість у низці сусідніх з Росією держав, насамперед – в Україні. У ньому пролунали слова про те, що Росія нібито передала сусіднім країнам багато своїх земель, коли вони входили до складу СРСР. А потім республіки вийшли зі складу Радянського Союзу «разом з переданими їм російськими територіями». Серед таких був названий Крим: заявлено, що півострів «завжди був російським», і зроблена спроба виправдати псевдореферендум, проведений там під контролем окупантів  2014 року.

Подібні заяви президента РФ багато людей розцінило як територіальні претензії Москви до сусідніх країн. Щоби якось пом’якшити реакцію у світі на такі майже відкриті погрози, оточення Путіна негайно кинулося пояснювати, що «лідер російської нації» не погрожував сусідам, він буцімто хотів лише, щоби Конституція РФ могла уникнути помилок радянської конституції, яка не прописала детально процедуру виходу зі складу СРСР з «поверненням подарованих Росією земель». Але сучасна російська конституція взагалі не передбачає якогось виходу зі складу федерації! Тож «пояснення» путінського поплічника Пєскова виглядають недолугими й покликаними замаскувати агресивні плани Кремля.

В інтерв’ю Путіна містилося багато цікавого, що уважно аналізують фахівці у різних країнах. Зокрема, там був натяк на продовження президентського терміну Путіна ще на багато років. Оглядачі сприйняли його, як бажання нинішнього російського президента присвоїти собі право одноосібно приймати рішення про початок нових воєн. А цей діяч схибнутий на війнах, і серйозні політичні проблеми він намагається вирішувати лише військовим шляхом. Тож можемо зробити невтішний висновок: не варто сподіватися на мир з агресором, жодні поступки йому не принесуть навіть найменших позитивних результатів. Путін – це війна, і його заява про подаровані Росією іншим державам території засвідчила: у Кремлі постійно шукають приводів для розширення агресії. Необхідно бути  готовими до рішучого протистояння ворогові, який розуміє лише силу. І таку силу Україна повинна нарощувати, а не заспокоювати себе солоденькими казочками про «братерство народів». Адже зовсім не випадково Путін заявив, що «українці – це братерський народ», водночас ведучи бойові дії проти нас. Що ж, брати бувають різні. У біблійного Авеля теж був брат. І звали його – Каїн…

Ігор БУРКУТ, політолог

Запис Чи чекає на Україну повномасштабна війна? Відповідає політолог спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Соціальна мережа видалила понад 100 сторінок, які координувалися з Росії та фокусувалися на Україні. 97 із них були частиною мережі, метою якої була винятково Україна. «Особи, які займаються цією діяльністю, керували фейковими обліковими записами, щоби запускати сторінки та групи, поширювати їхній контент і збільшувати залучення. Вони публікували місцеві та політичні новини про військовий конфлікт на сході України, російську політику, політичні новини в Європі, політику в Україні та сирійську громадянську війну», – розповіли представники Facebook.
Адміністрація соціальної мережі видалила 62 Facebook-акаунти (індивідуальні сторінки користувачів), 10 тематичних сторінок і 25 груп. Близько 34 тисяч акаунтів були підписані принаймні на одну із видалених сторінок і близько 86 тисяч акаунтів долучилися принаймні до однієї з цих груп.

Крім того, була видалена ще 21 сторінка у Facebook та Instagram, які були частиною групи, координованої з Росії, що фокусувалася на Австрії, країнах Балтії, Німеччині, Іспанії, Україні та Великій Британії.

У березні корпорація Facebook видалила понад 2600 акаунтів у соціальних мережах Facebook і Instagram, запідозривши їх у розсилці спаму і в «скоординованій неавтентичній поведінці». 1907  із цих сторінок, груп і акаунтів мали відношення до Росії.

Запис «Велика чистка» на Facebook спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 Асоціація з ЄС. Нагадаємо, у Нідерландах проти ратифікації Угоди про асоціацію України з Євросоюзом проголосував 61% голландців, які брали участь у референдумі. Це відкинуло затвердження Нідерландами закону про ратифікацію і призупинило загальний процес асоціації. У  Нідерландах, де насправді мало що знали про Україну, не без допомоги російського пропагандистського впливу, на додачу до загальних євроскептичних настроїв поширили не один міф про нашу країну. Сама Україна не могла активно протидіяти, оскільки референдум був внутрішньою справою Нідерландів. Хоча вже після нього прем’єр Нідерландів Марк Рютте заявив, що відмова від ратифікації стане «подарунком Путіну» і порушить єдність у Європі. Тепер уряду Рютте потрібно знайти підтримку в двох палатах парламенту, аби нівелювати наслідки референдуму.

 Без безвізу. Офіційно в ЄС запевняють, що отримання Україною безвізу – питання, так би мовити, суто технічне і рішення мало би бути прийняте ще 2016-го, бо Україна зробила усе для скасування візових вимог із Шенгенською зоною, і це вже в ЄС певні сили гальмують процес… Втрутився так званий «про всяк випадок»: Україна в парі з Грузією стала заручником запобіжника призупинення безвізових режимів для третіх країн. Для українців і ще кількох країн безвіз не може бути прийнятий раніше цього «механізму». Хоча таке застереження спровокувала, швидше за все, Анкара. Але «маємо те, що маємо». Відтак, 2017-й має стати визначальним для відновлення з боку ЄС довіри до найбільш європейсько налаштованої нації – українців. Ми готові розвиватися разом із Європою, яка й сама нині перебуває в кризі.

 Про що Трамп домовиться з РФ. Новообраний президент США бачить можливості для покращення відносин з РФ. У нас це спричиняє занепокоєність щодо перспектив американської підтримки України. Хоча в багатьох західних столицях – не кажучи про Вашингтон – не розуміють поведінки Трампа. Та сам Трамп зазначає, що покращити відносини з РФ є нормальною дипломатичною практикою. Тим часом, від призначень до адміністрації Трампа наше занепокоєння не меншає. Найближча перевірка буде у березні, коли настане час припинити або продовжити «кримські» санкції проти РФ.

Історична нетолерантність навколо Волині. Непроста і часто замовчувана історія поляків та українців «вибухнула» больовою точкою: трагедія на Волині у роки Другої світової затьмарила усі решта моменти відносин Києва і Варшави. Адже влітку 2016-го Сейм та Сенат Польщі визнали трагічні події на Волині 1943-1944 років «геноцидом» польського народу. На додаток, у Польщі вийшов художній фільм «Волинь», у якому одна сторона є жертвою, а інша – хижаком. Українці бачуть у стрічці багато, м’яко кажучи, неточностей, відповідно, поляки переконані, що це – підручник історії. Треба визнати: ми погано знаємо свою історію, тож важко сприйняти, що українці могли вбивати невинних людей. А поляки виключно в образі жертви – так само далеко від істини.

Об’єктивне вивчення проблематики, спільні експедиції у пошуках захоронень, вшанування загиблих, відновлення кладовищ, інтенсивна робота істориків могли б слугувати зціленню від «волинської хвороби».

 Навіщо Росії Сирія? Україна та Сирія останніми роками постраждали від російської зброї. Різноманітне новітнє смертоносне приладдя випробовується російськими військами як в Україні, так і в Сирії. Кров, сльози та страждання людей не проникають за високі кремлівські стіни, а незахищені тіла цивільних українців та сирійців служать російським військовим нічим іншим, як мішенями. Українські та світові ЗМІ наголошують, що сирійському Алеппо та українському Дебальцевому варто стати містами-побратимами після визволення від окупантів. Однак між Сирією та Україною є принципова відмінність: до України РФ ніхто не запрошував. Хоча руїни Алеппо є натяком на майбутнє, яке Москва бажає Україні.

 Примирення Туреччини з Росією. 2016-й рік розпочався для Анкари і Москви скасуванням безвізового режиму після збиття російського Су-24. «Полем бою» стала Сирія. Та після паузи Росія й Туреччина шукають примирення. Вже у червні Ердоган написав листа Путіну, який Москва тлумачить як вибачення за збиття літака, а Анкара – як співчуття за інцидент. А в липневому перевороті в Туреччині звинуватили… противників зближення з Росією з оточення Ердогана. Після багатьох кроків на зустріч у грудні  турецько-російсько-іранській зустрічі по Сирії не завадило навіть вбивство російського посла в Анкарі… Хоч актуальні для України питання РФ і Туреччина воліють не піднімати, ми бачимо поглиблення співпраці Туреччини із країною, яка для нас є агресором.

 Чи є вихід з глухого куту Мінська? Затягнені процеси в політиці часто стають безнадійними, як це багато хто говорить нині про «Мінські ініціативи». Та, замість пошуків якоїсь альтернативи, усі зацікавлені політики ніби кобру присипляють, повторюючи, що альтернативи Мінську немає. За логікою, 13 пунктів Мінських домовленостей мали стати дорожньою картою поступового виходу з кризи і завершення війни на Донбасі. Проблема в тому, що вже від початку Київ і Москва по-різному розуміли послідовність кроків виконання цих пунктів. І нині жодного зближення позицій не спостерігається. Чи вдасться щось змінити, може стати зрозумілим у 2017-му.

 Полювання на українців у РФ. Кількість українських політв’язнів у Росії за 2016-й збільшилася більш ніж удвічі, від 50 до понад 100. Російський правозахисний центр «Меморіал» запровадив підрозділи у визначенні українських політв’язнів: ув’язнені за віру та всі інші. Оскільки в Росії перебувають кілька мільйонів українських заробітчан,

спецслужби РФ мають невичерпні резерви для поповнення списку заручників. І бажання силовиків вислужитися збігається з планами влади РФ на залякування та репресії. Не виключено, що РФ здатна зробити широкий жест зі звільнення заручників – в обмін на зняття санкцій за Україну. А Україна в цій ситуації повинна тримати на контролі ситуацію з кожним ув’язненим. Боротися за кожного, доводячи до міжнародних судів і громадськості протиправний характер дій проти громадян України на території сусідньої держави.

 Гноїще безправ’я в Криму. Ситуація в окупованому Криму залишається вкрай складною. Заборона на діяльність Меджлісу доповнилася новим «атракціоном» з боку РФ – пошуком і успішним знаходженням «українських диверсантів». Що й казати, майже «безвитратний» спосіб відвернути увагу населення півострова від реальних проблем і обіцяних «золотих гір». В юридичному сенсі окупований Крим залишається територією безправ’я: рішення тамтешніх судів для України і світової громадськості нелегітимні. Не менша проблема – з моніторингом ситуації в Криму, доступом правозахисників, дипломатів, журналістів. Статус окупованої території ускладнює їхні візити до Криму. Відсутність же таких фахівців і ефективного моніторингу створюють більш комфортні умови роботи для російських силовиків: замкнене коло.

Як бачимо, виклики часу для України майже всі так чи інакше пов’язані з РФ: її правителі готові на все, аби не відпустити українців у «вільне плавання».

 Дмитро ЦАРЕНКО, інтернет-оглядач «Версій»

Запис Україна і світ у 2016 році спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У великих містах України тривають мітинги проти російського військового вторгнення на територію України.

Проти війни, російської окупації та сепаратизму мітингували в неділю  біля пам’ятника Тарасові Шевченку у Сімферополі. Як повідомляє кореспондент «Радіо Свобода», на заклик новоствореної Всекримської української Ради відгукнулося понад півсотні людей.

«Крим та Україна – єдине ціле, просимо українців Великої України не кидати нас», – заявив на мітингу координатор Всекримської української Ради Андрій Щекун.

У Харкові близько тисячі учасників прийшли на мітинг із державними прапорами та плакатами «Ні Малоросії», «Харків – це Україна», повідомляє «Інтерфакс-Україна».

Люди прийшли на мітинг, незважаючи на те, що напередодні у соцмережах з’явилася інформація про його скасування через «можливі провокації».

В неділю у Донецьку біля ОДА кілька тисяч мітингувальників із плакатами «Україні мир і свободу!», «Ні окупації!» і «Не заважайте нам жити» спробували провести антивоєнний мітинг. Акція проходила спокійно, під контролем міліції. Однак пізніше до мітингувальників підійшла група учасників проросійської акції, зокрема члени громадської організації ветеранів Військово-морських сил СРСР, які відтіснили мітингарів від пам’ятника. Обійшлося без сутичок.

Окрім того, у Дніпропетровську біля стін ОДА зібрался понад 10 тисяч учасників Народного віча, які вимагали від депутатів облради засудити агресію Росії проти України.

У Херсоні проти російської окупації виступило близько 2,5 тис. людей. Мітинг у Сумах зібрав близько 12 тисяч людей. У Миколаєві участь у мітингу взяли близько 10 тис. людей.

Подібні антикремлівські мітинги пройшли того ж дня у Запоріжжі, Черкасах, Кривому Розі, Полтаві, Одесі, Києві.

У Чернівцях у неділю також відбулося Віче єдності, яке зібрало кілька тисяч людей, обурених російською окупацією Криму.

Солідарність з українцями проявили росіяни та білоруси. Близько 500 москвичів зібралися в неділю на Манежній площі, повідомляє «Лента.ру». Поліція затримала людей з антивійськовими плакатами. Раніше стихійна акція проти війни пройшла біля будівлі Міноборони РФ. За даними столичної поліції, в Москві затримано близько 40 мітингувальників.

В Санкт-Петербурзі затримано близько 20 учасників мітингу проти введення російських військ на територію України. Акція відбулася на Ісакієвській площі. Як передає кореспондент «Эхо Петербурга» Максим Яригін у своєму мікроблозі в Twitter, на ній зібралось близько 500 людей.

Акція солідарності з Україною біля будівлі посольства РФ у Мінську закінчилася масовими затриманнями, повідомляє видання «Наша Ніва». Незадовго до початку акції біля посольства затримали сімох журналістів незалежних видань і трьох громадських активістів. Безпосередньо під час акції було затримано більше 20 осіб. За даними видання, затриманий також аташе російського посольства Олександр Пчелінцев.

Підготував Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Україна піднялася проти путінської агресії спершу з'явиться на Медіа-Версії.