«Це – алегорія довіри як поняття стосунків між людьми.
Своєю роботою я хотів показати, що довіра в нинішньому суспільстві майже нічого не значить, усе піддається сумніву, вона така ж фейкова, як і багато речей навколо», – пояснює Роберт Саллера.

Велетенські літери заввишки до 3 метрів, які складаються в слово «TRUШT» («TRUST») насправді не такі помпезні, як здаються спочатку. Їх навіть легко пересунути, виготовлені вони з пенопласту… Презентація проекту саме у костелі черговий раз привернула увагу чернівчан, гостей міста на необхідність  відновлення костелу Найсвятішого Серця Ісуса. Захід був благочинним і кожний відвідувач мав можливість підтримати реставрацію храму своєю пожертвою.

Більше фото з відкриття проекту за посиланням – З ДОВІРОЮ У КОСТЕЛІ НАЙСВЯТІШОГО СЕРЦЯ ІСУСА

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис Презентація проекту Роберта Саллера «Довіра»… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

29 липня 2014 року римо-католицький храм Воздвиження Всечесного Хреста – відзначає 200 років.
Урочисте святкування заплановане на 19 липня. Святкову Літургію 19 липня очолить глава Римо-католицької церкви в Україні, архиєпископ Мечислав Мокшицький, в минулому – особистий секретар Блаженного Папи Івана Павла II та Папи Бенедикта XVI.
У храмі зараз проводяться ремонтні та реставраційні роботи. Наразі завершується відновлення фресок у передній частині храму та бокових.

На поштівці бачимо римо-католицький костел Воздвиження Чесного Хреста на Головній вулиці (Enzenberg Hauptstrasse) у Чернівцях. Першу римо-католицьку парафію в Чернівцях було засновано в 1786 р. У той час католиків (переважно австрійських державних службовців і військових) у місті було зовсім небагато. Оскільки до 1849 р. Буковина становила частину Галичини, туди перебралося чимало поляків, які разом із німецькими колоністами і створили католицьку громаду. Спочатку богослужіння відбувалися у дерев’яній каплиці, а в 1814 р. було освячено римо-католицький храм; його використовували і греко-католики та вірмени-католики, доки не побудували своїх церков. У 1910 р. в Чернівцях налічувалося 23 000 католиків – 27% від загальної кількості населення. Після Другої світової війни, коли більшість німців і поляків залишила Буковину, в місті залишилося тільки 2 000 католиків. Втім, костел функціонував упродовж всього радянського періоду. Завдяки цьому вдалося зберегти інтер’єр із сімома вівтарями та вітражі. Сьогодні костел використовує головно невелика польська громада. Шпилястий дах, який бачимо на поштівці, було замінено на куполоподібний у 1909-1910 рр.
Гельмут Кусдат

Я не знаю, чи десь ще в місті лишилися вуличні годинники, а на костелі «Воздвиження Святого Хреста» є два годинника – сонячний і механічний.

Переказують, що колись один з австрійських монастирів передав його на зберігання у костел Воздвиження Святого Христа. Він і досі показує свій віденський час.

Башта з годинником на польському костелі приваблювала завжди. У дитинстві ми не мали вдома настінного годинника – який час можна було взнати, вийшовши на балкон.

З балкону видно костел з північно-східної сторони бувшої площі Святого Хреста, видно башту, дерев’яні жалюзі вікон башти, годинник, голубів, які кружляють над костелом. Голуби у башті костелу не живуть. Вони облюбували горище під іншою баштою (у вигляді щогли) будинку-корабля . А на горищі костелу під баштою живуть летючі миші. І зараз навіть вигодовують пташенят у гніздах.

Костельний костелу «Воздвиження Святого Хреста» Ілля Кміть великим, ніби казковим,  ключем відкривав двері і по стесаним кам’яним і дерев’яним сходам ми піднялися до вікон башти, де і зараз гуляє сильний вітер, де можна побачити панораму міста. (Екскурсію до башти годинника здійснили з власної ініціативи).

Годинник на башті був встановлений у 1818 році, кілька разів замінювався на більш новий. На різних ярусах можна бачити трохи дивну конструкцію важелів, але годинник справно працює вже більше ста років.

На поверхах під баштою висить великий дзвін із скульптурним зображенням цісаря, австрійського імператора Йосифа ІІ.

Також тут знаходиться орган, під звуки якого і зараз здійснюється богослужіння.

А механізм годинника датований 1906 роком.

Летючі миші не такі страшні, як про них пишуть. Наше вторгнення сприйняли мовчки, як господарі. Адже вони тут поселилися дуже давно, 200 років…

З нагоди ювілейного року для римо-католицької парафії Воздвиження Всечесного Хреста 11 червня відбулася прес-екскурсія костелом.

Під час зустрічі обговорювалися різні питання. Чим живе храм зараз, хід реставраційних робіт, підготовка до ювілею, які заходи відбудуться, яких гостей очікують парафіяни – про це розповів настоятель костелу, отець Марек Дроздік. Короткий екскурс в минуле костелу зробив отець Андрій Пеканець. Органістка костелу Францішка Осовська разом із солісткою костелу виконали музичні твори. Про відновлення фресок розповів керівник реставраційних робіт Микола Толочко.
Прихожани храму Анна Гринчук та Гертруда Циганюк розповіли про костел в минулому, ще за радянських часів. На храмовому подвір’ї учасників зустрічі пригостили кавою, чаєм, солодощами.
У храм може зайти кожен бажаючий, незалежно від віросповідання.
Щодня о 9.00 у костелі відбуваються Святі Меси польською мовою. Ввечері, о 18.30 (окрім вівторка та середи) – українською мовою. В неділю Святі Меси о 9.00, 11.00 та 13. 00.

Фрагмент розповіді про приготування до урочистостей настоятеля костелу, отця Марека Дроздіка –
https://www.youtube.com/watch?v=JZS20ct8p8U

Ave Maria, gratia plena
Maria, gratia plena
Maria, gratia plena
Ave Ave Dominus Dominus tecum
Benedicta tu in mulieribus
Et benedictus et benedictus fructus ventris
Ventris tui Jezus
Ave Maria Ave Maria
Sancta Maria
Maria Mater Dei
Maria Mater Dei
Ora Ora pro nobis peccatoribus
Nunc et nunc et in hora
Nunc et in hora mortis
Nunc et in hora mortis nostrae
In hora mortis nostrae
Ave Maria Zdrowaś Maryjo, łaski pełna
Maryjo, łaski pełna
Maryjo, łaski pełna
Zdrowaś, Zdrowaś, Pan, Pan jest z tobą
Błogosławionaś Ty między niewiastami
I błogosławiony, i błogosławiony owoc żywota,
żywota Twojego, Jezus
Zdrowaś Maryjo Zdrowaś Maryjo
Święta Maryjo
Maryjo, Matko Boża
Maryjo, Matko Boża
Módl się, módl się za nami grzesznymi
Teraz i, teraz i w godzinę
Teraz i w godzinę śmierci
Teraz i w godzinę śmierci naszej
W godzinę śmierci naszej
Zdrowaś Maryjo

З великою вдячністю від гостей була завершена зустріч і бажаємо, щоб костел «Воздвиження Святого Хреста» був піднесений до належного йому особливого титулу, титулу Малої базиліки.

Тетяна Спориніна, “Версії”,
фото автора

Запис 200 років костелу «Воздвиження Святого Хреста» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Монументальна споруда на вулиці Поштовій була збудована у 1889 році спеціально для поштового-телеграфного відомства Буковини за проектом відомого австрійського архітектора та службовця австрійських залізниць Фрідріха Зеца. Ліворуч від входу у приміщення на стіні висів електронний годинник, який регулювався точно за вказівками з Відня – спочатку щоденно, пізніше – раз на тиждень. Щоправда, куди пізніше зник цей годинник – під час одного з ремонтів у минулому столітті – залишається загадкою. Може, міліції зайнятися б цією справою?

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис У Чернівцях відновили поштамт в дусі австрійської епохи спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Заслужений винахідник України, доктор технічних наук, автор і виконавець багатьох віршів та пісень російською, українською, ідиш, відомий у Чернівцях доброчинник Марко Шикович ФАЙНЕР напередодні 50-ї річниці своєї виробничої, науково-педагогічної та громадської діяльності розповів журналістам про свої розробки, винаходи та дослідження.

Марко Шикович вважає себе справжнім чернівецьким євреєм, хоча народився у Старокостянтинові на Хмельниччині. Він неодноразово зауважував публічно, що  особлива аура нашого міста допомогла йому самоутвердитися та самореалізуватися.

У своїй дослідницькій діяльності він розробляв не тільки нові цементні суміші, але й технології їхнього використання. Будівельник Файнер настільки порозумівся з  «поводженням» бетонних конструкцій, що попередив багато масових аварій і руйнувань багатьох споруд. І нині Марко Шикович працює над проектами, які в найближчому майбутньому втілюватиме у життя.

Найважливішими зі своїх винаходів п. Файнер вважає такі, що знайшли практичне застосування. Може найцікавіша для пересічного читача – утилізація відходів спиртової промисловості, пристосована до цементу. Але найбільше дошкуляє будівельникам проблема довговічності бетону в конструкціях: «У зразках показники довговічності та морозостійкості контролюються добре, але що там у конструкціях робиться, ніхто не знав, от тут і став у пригоді мій винахід з діагностики конструкцій. Він уже знайшов широке застосування при будівництві мостів та гідротехнічних споруд.»

А розрядно-імпульсна технологія приготування бетонної суміші, розроблена Файнером, поки що не знайшла широкого застосування, окрім оборонного будівництва.

–Сьогодні в Україні перевитрачається до 30% цементу, до 15% металу і до мільйона  кубометрів бетону, – продовжує Марко Шикович, – навіть не рахуючи банальних втрат від крадіжок і поганої якості заповнювачів. Марнотрати ці лягають на собівартість продукції. І за це ми платимо дорогим житлом, дорогими дорогами. А питання стоїть в тому, що досі не існувало досконалої методики розрахунку та оперативного регулювання технологічних процесів. Я таку методику розробив і пропоную її впровадити у виробництві, – розповідає Марко ФАЙНЕР. – Нещодавно закінчив тему, яка обіцяє країні економічний приріст до 2 млрд. грн. на рік. Крім методики я розробив і конкретні способи її реалізації.

Марк Шикович бере участь у реставрації головної синагоги Буковини, про що також йшлося на прес-конференції:

–Минулого тижня ми заселили третій поверх дітьми, тепер дитячий єврейський центр розташований у Синагозі. Тут є три класи, зал для ігор і конференцій і кабінет для вчителів, – повідомив Ісаак БЕЗНОС, голова правління іудейської релігійної громади Буковини.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Співочий будівельник обіцяє Україні до 2 мілрд. грн. на рік від своїх винаходів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Також реставратори зробили і дренаж території. Тепер ведуться штукатурні роботи. В процесі реставрації була виявлена досить цікава деталь: у деяких секціях огорожі цегла утворює арочні сплетіння. Тож складається враження, що в цих місцях колись були проходи, які згодом замурували.

 Вл. інф.

Запис В огорожі ЧНУ знайшли замуровані ворота спершу з'явиться на Медіа-Версії.