<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы рейтинг - Медіа-Версії</title>
	<atom:link href="https://versii.cv.ua/tag/rejting/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://versii.cv.ua/tag/rejting</link>
	<description>Усі версії подій життя - і ваша власна - в одному місці</description>
	<lastBuildDate>Wed, 05 Feb 2020 11:11:46 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.7.5</generator>

<image>
	<url>https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/08/cropped-versiyi-1-32x32.jpg</url>
	<title>Архивы рейтинг - Медіа-Версії</title>
	<link>https://versii.cv.ua/tag/rejting</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Українці витрачають на їжу більше, ніж жителі 92 країн світу</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ekonomichni/ukrayintsi-vytrachayut-na-yizhu-bilshe-nizh-zhyteli-92-krayin-svitu/51580.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ekonomichni/ukrayintsi-vytrachayut-na-yizhu-bilshe-nizh-zhyteli-92-krayin-svitu/51580.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 05 Feb 2020 11:11:46 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[продукти]]></category>
		<category><![CDATA[рейтинг]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=51580</guid>

					<description><![CDATA[<p>&#160; Їжа в Україні коштує дорожче, ніж у США, Катарі, Швейцарії та Білорусі Частка витрат на харчування в Україні&#160;залишається однією з найвищих у світі. Це з&#8217;ясувалося після дослідження, проведеного міністерством сільського господарства США за видатками на харчування в більш ніж 100 країнах світу, повідомили в Інституті аграрної економіки. &#8220;Кожен українець 2018 року загалом заплатив 858 [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/ukrayintsi-vytrachayut-na-yizhu-bilshe-nizh-zhyteli-92-krayin-svitu/51580.html">Українці витрачають на їжу більше, ніж жителі 92 країн світу</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<header class="article__header">
<div class="article__header_social">&nbsp;</div>
<div class="article__header_description">
<p><img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-51581" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2020/02/Bez-nazvanyya-2-1.jpg" alt="" width="290" height="174" data-id="51581" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2020/02/Bez-nazvanyya-2-1.jpg 290w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2020/02/Bez-nazvanyya-2-1-200x120.jpg 200w" sizes="(max-width: 290px) 100vw, 290px" /></p>
<p><strong>Їжа в Україні коштує дорожче, ніж у США, Катарі, Швейцарії та Білорусі</strong></p>
</div>
</header>
<div class="article__body">
<p>Частка витрат на харчування в Україні&nbsp;<a href="https://www.segodnya.ua/ua/economics/enews/ukrainu-zavalili-nekachestvennoy-grechkoy-iz-rossii-pochemu-rastut-ceny-1396778.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>залишається однією з найвищих у світі</strong></a>. Це з&#8217;ясувалося після дослідження, проведеного міністерством сільського господарства США за видатками на харчування в більш ніж 100 країнах світу, повідомили в Інституті аграрної економіки.</p>
<p>&#8220;<em>Кожен українець 2018 року загалом заплатив 858 доларів за продовольчі продукти та безалкогольні напої. У загальній структурі споживчих витрат частка харчових продуктів при цьому становила 42,2%</em>&#8220;, – розповів старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва і міжнародної інтеграції НАЦ &#8220;Інститут аграрної економіки&#8221;, к.е.н. Богдан Духницький.</p>
<p>З його слів, Україна посідає 93 місце в рейтингу, який склали у США.</p>
<p>Наша країна випереджає Уганду (частка витрат на харчування – 44,2%), Казахстан (44,9%), Анголу (48,6%), Бангладеш (53,5%) і Нігерію (59,0%), яка займає останнє місце у списку.</p>
<p>Очолюють рейтинг такі країни як США, Сінгапур, Велика Британія, Ірландія, Канада, Швейцарія, Австралія та Австрія, де на їжу витрачают менше 10% доходу.</p>
<p>Громадяни Німеччини, Нідерландів, Фінляндії, Катару, Бельгії, Південній Кореї виділяють на харчування лише до 15% від інших витрат.</p>
<div class="article__banner-container">
<p class="title">Жителі Польщі, Словаччини, Угорщини, Болгарії, Ізраїлю, Уругваю, Кувейту, Китаю, Туреччини та інших країн витрачають на їжу від 16% до 25%.</p>
</div>
<p>Навіть в сусідніх країнах – у Білорусі, Грузії, Росії, Узбекистані – люди витрачають на овочі, крупи, м&#8217;ясо і молочні продукти менше, ніж українці. У цих державах, а також в Йорданії, Індії, Македонії та Парагваї показник не перевищує 30%.</p>
<p>За даними Держстату, 2018 року одне домогосподарство в Україні витрачало на харчування вдома 3 963 гривні на місяць.</p>
<p>Найбільше грошей виділялося на м&#8217;ясо – 928 гривень, хліб – 576 гривень, молоко, сир і масло – 575 гривень, овочі і картоплю – 497 гривень, а найменше – на безалкогольні напої (218 гривень), яйця (124 гривні) і масло (117 гривень). Порівняно з 2017 роком спостерігалося зростання витрат на всі групи продуктів харчування.</p>
<p>Порівняння витрат на харчування Держстату та американського дослідження можна порівняти, вважає Духницький.</p>
<p>Адже, згідно з розрахунками, зробленими у США, з актуальних валютним курсом 2018 року видатки на продукти харчування на одну особу в Україні становили 23 338 гривень, а за інформацією Держстату, в перерахунку на одну особу на рік цей показник тоді становив 22 538 гривень.</p>
<p>&#8220;<em>Таким чином, реальні доходи більшості населення України змушують витрачати майже всі кошти на найнеобхідніші товари і послуги, насамперед на продукти харчування, і не дають змоги робити заощадження</em>&#8220;, – підсумував Духницький.</p>
<p>&nbsp;</p>
<div id="player_1580887267_9656_wrapper">
<div id="player_1580887267_9656" class="xplayer_wrapper">
<div class="xplayer" tabindex="0">
<div class="xplayer-control-bar">
<div class="xplayer-seek-wr__tooltip-wr">&nbsp;&nbsp;</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/ukrayintsi-vytrachayut-na-yizhu-bilshe-nizh-zhyteli-92-krayin-svitu/51580.html">Українці витрачають на їжу більше, ніж жителі 92 країн світу</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ekonomichni/ukrayintsi-vytrachayut-na-yizhu-bilshe-nizh-zhyteli-92-krayin-svitu/51580.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Рейтинг «Фокусу»: 10 інноваторів, що змінюють світ і Україну</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/rejtyng-fokusu-10-innovatoriv-shho-zminyuyut-svit-ukrayinu/49346.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/rejtyng-fokusu-10-innovatoriv-shho-zminyuyut-svit-ukrayinu/49346.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 21 Apr 2019 20:44:16 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[інноватори]]></category>
		<category><![CDATA[рейтинг]]></category>
		<category><![CDATA[українці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=49346</guid>

					<description><![CDATA[<p>Щорічний спецпроект журналу «Фокус» розповідає про молодих українських інноваторів зі списку «30 under 30», чия діяльність змінює нашу країну, – від клітинних біологів до «українського Ілона Маска» і прориву в моді. &#160; Учитель : Олександр ЖУК, учитель інформатики, Запорізька спецшкола-інтернат «Джерело» Учитель Олександр Жук – приклад того, що українська освіта може бути людяною. Вже десятий [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/rejtyng-fokusu-10-innovatoriv-shho-zminyuyut-svit-ukrayinu/49346.html">Рейтинг «Фокусу»: 10 інноваторів, що змінюють світ і Україну</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-49347" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/04/thumb-396x195.jpg" alt="" width="396" height="195" data-id="49347" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/04/thumb-396x195.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/04/thumb-800x394.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/04/thumb-350x172.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/04/thumb-200x98.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/04/thumb.jpg 1024w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p>Щорічний спецпроект журналу «Фокус» розповідає про молодих українських інноваторів зі списку «30 under 30», чия діяльність змінює нашу країну, – від клітинних біологів до «українського Ілона Маска» і прориву в моді.</p>
<p><strong>&nbsp;</strong></p>
<p><strong>Учитель : Олександр ЖУК, учитель інформатики, Запорізька спецшкола-інтернат «Джерело»</strong></p>
<p>Учитель Олександр Жук – приклад того, що українська освіта може бути людяною. Вже десятий рік він викладає у спеціалізованій школі, де навчаються діти з особливими потребами: вадами слуху, опорно-рухового апарату, синдромом Дауна. Своїм призначенням педагог вважає не лише навчання сучасних ІТ-технологій, але й підтримку учнів, розвиток у них навичок комунікації та вміння працювати в команді. Олександр Жук користається новаторськими методиками, займаючись з дітьмами груповими проектами, робототехнікою й 3D-моделюванням. При цьому учні «Джерела» на уроках інформатики користуються різноманітними ґаджетами й додатками, що допомагають у навчанні. Ще одна велика тема в роботі Олександра Жука – екологічна. До прикладу, учні його користуються додатком «Кліматичні краплі», організовують у школі екологічну просвіту й займають призові місця на екологічних конкурсах.</p>
<p>Головною подією професійного життя Олександра Жука торік став конкурс Global Teacher Prize Ukraine на звання найкращого вчителя в нашій країні. Педагог із Запоріжжя переміг у конкурсі.</p>
<p>«Моє життя докорінно змінилося: стало ще цікавішим завдяки знайомствам із творчими людьми й залученню до глобальних конкурсів, проектів», – розповів Жук.&nbsp;</p>
<p><strong>&nbsp;</strong></p>
<p><strong>Наш Ілон:&nbsp; Дмитро ЛЕГЕЗА</strong><strong>, засновник компанії «</strong><strong>Space</strong> <strong>Logistics</strong> <strong>Ukraine</strong><strong>»</strong></p>
<p>Дніпровський підприємець Дмитро Легеза хоче – не багато, не мало – повторити подвиг свого американського колеги Ілона Маска – тільки в Україні. Велика мрія Легези – вивести нашу країну у світові лідери космічної галузі.</p>
<p>«Сьогодні така мета може виглядати фантастичною, але тільки амбіційні проекти спроможні дати поштовх для розвитку галузі», – каже підприємець.</p>
<p>Минулого літа Легеза заснував компанію «Space Logistics Ukraine», яка працює в кількох напрямках. Перший з них – зміна українського законодавства, за яким у нас тільки державні структури можуть вести розробки й виробнийтво в космічній індустрії. Легеза хоче лібералізувати правила гри і залучити приватні компанії до космічних проектів. Паралельно компанія займається популяризацією ідеї про те, що Україна може бути передовою космічною державою й проводить конференції, відкриті лекції. &nbsp;&nbsp;&nbsp;</p>
<p>Підприємець оголосив також про побудову космопорту в Україні. Компанія проводить підготовчу роботу: налагоджує контакти з NASA та SpaceX, збирає фахівців з дніпровського КБ «Південне» для науково-дослідницької роботи. Наразі експерти розглядають варіанти, де побудувати космопорт, зокрема у Херсонській області. Наступний крок Space Logistics Ukraine &nbsp;– створення конструкторського бюро та проектування ракет.</p>
<p><strong>&nbsp;</strong></p>
<p><strong>На зв’язку «CallPage»</strong><strong>: Ростислав Кнап, Андрій Ткачів, Сергій Бутко</strong></p>
<p>Кілька років тому українці, що мешкають у Кракові – Ростислав Кнап, Андрій Ткачів та Сергій Бутко заснували Стартап «CallPage».Вони створили виджет для сайтів, який дозволяє продавцю та покупцю швидко та зручно зв’язатися одне з одним. Більше того, сервіс оцінюєх поведінку користувача на сайті, що дозволяє передбачити, чи здійснить він купівлю. Компанія швидко зростає, залучаючи інвесторів. 2015-го польський інвестфонд вклав у неї $50 тис, завдяки чому «CallPage» зміг вийти на англомовні ринки. Півроку по тому стартап пройшов відбір в естонський акселератор «Startup Wise Guys», на розвиток проекту команда отримала €30 тис. 2017-го фонд венчурних інвестицій «bValue» вклав у стартап&nbsp; €1 млн, роком пізніше команда залучила ще близько $4,5 млн, які інвестували фонди «Innovation Nest», «Market One Capital» і «TDJ Pitango Ventures». Засновникам «CallPage» пропонували продати компанію, але Українці вирішили/, що це передчасно, адже вони ще мають потенціал для розвитку.</p>
<p>Амбіції та результативність команди стартапу не залишилися непоміченими. В лютому нинішнього року Forbes заніс проект до рейтингу «30 under 30» у Європі, зазначивши, що торік йому вдалося залучити одну з найбільш значних сум інвестицій у Польщі. Незважаючи на українське коріння, засновники CallPage поки що не збираються запускати бізнес в Україні. Вони зазначають, що країна готує прекрасні кадри для ІТ-індустрії, однак недолугість законів на йде на користь розвиткові в ній міжднародних сервісів. &nbsp;&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>На вістрі інновацій: Денис ЖАДАНОВ, віце-президент з маркетингу компанії «Readdle»</strong></p>
<p>Денис Жаданов представляє «Readdle» – компанію, мобільні додатки якої скачали вже понад 100 млн разів. Її продукти – поштовий клієнт «Spark», організатор часу «Calendars» і додаток для роботи з файлами на мобільних пристроях «Readdle» – опинилися у топ-чартах «App Store». Місія інноваторів з «Readdle» – зробити технології доступними для людей та заощадити їхній час для важливих справ і креативної роботи.&nbsp; «Якщо ми повернемо 1-2 години кожному професіоналу, який витрачає їх на пошту, ми виконаємо свою місію», – підкреслює Денис Жаданов. Свого часу він провів успішну кампанію для «Readdle» у західній пресі: «New York Times», «Wall Street Journal», «USA Today», «Bloomberg» тощо… Отже, коли нині говорять про незалежних розробників, що створюють інноваційні додатки для мобільних пристроїв, «Readdle» часто згадують серед перших. А самого Жаданова «Forbes» заніс до рейтингу молодих підприємців «30 under 30».</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Розумні ігри: Геннадій ШЕСТАК</strong><strong>,</strong> <strong>генеральный директор «Ugears»</strong></p>
<p>Стартап «Ugears» став відомим 2014-го, коли в Україні &nbsp;з’явилися у продажу 3D-пазли, що їх створив дизайнер Денис Охрименко. Дерев’яні механічні конструктори припали до душі й дітям, і дорослим, однак вони мали один недолік: зависока для середньостатистичного українця вартість. «Ugears» став орієнтуватися на зарубіжний ринок. Нині лише 10% продукції компанії продається в Україні, третина продажів припадає на США й Канаду, чверть іде на ЄС, решта прзходиться в Росії, Австралії, Новій Зелагндії та країнах Азії. &nbsp;2016-го співвласники старт Геннадій Шестак і Денис Охрименко вирішили пошукати талану&nbsp; на краудфандінговій платформі (ринковому майданчику для фінансування проектів або стартапів) «Kiсkstarter», де їм пощастило зібрати $400 &nbsp;тис. Гроші пішли на розвиток виробництва. Однак Денис Охрименко вирішив зайнятися створенням металевих та паперових конструкторів, Шестак далі завойовує західні ринки. 2018-го компанія уклала угоду з «Disney»: тепер українські конструктори продають товар у 700 магазинах «Disney» в усьому світі.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Наука для дилетантів: від Ольги МАСЛОВОЇ</strong>, <strong>клітинного біолога</strong></p>
<p>Ще студенткою Ольга Маслова почала працювати в інституті молекулярної біології та генетики й паралельно писала дисертацію про клітини пуповини. 2013 року Маслову запросили на посаду наукового директора в одному з українських банків пуповинної крові. Та через три роки молодій науковиці стало затісно у межах комерційної компанії, виникли бажання й потреба створювати щось своє. Біолог пішла у «вільне плавання», обравши собі новий напрямок – популяризацію науки. &nbsp;</p>
<p>На зустрічі з нею приходять люди різного віку й без профільної освіти, які хочуть більше дізнатися про біологію, інновації, сучасні технології чи просто про власне тіло. Періодично Маслова проводить семінари для лікарів, що цікавляться зарубіжними дослідженнями та хайповими (найбільш сучасними й популярними) напрямками. Ще одним напрямком стали консультації для підприємців, у яких науковиця виступає посередником між бізнесом та наукою. А ще вона викладає у приватній школі.</p>
<p>Одним з найбільш важливих своїх проектів Маслова вважає Nobiletet: презентація для українців, кому й за що вручені Нобелівські премії в різних галузях.</p>
<p><strong>&nbsp;</strong></p>
<p><strong>Людина-фінтех: Дмитро ДУБІЛЕТ</strong><strong>, екс-IT-директор ПриватБанку, співвласник Fintech Band і monobank</strong></p>
<p>Команда айтішників під керівництвом Дмитра Дубілета працювала над додатком Privat24 Інтернет-банкингу ПриватБанку. Дубілет-молодший пішов з ПриватБанку в грудні 2016-го, після націонализації фінустанови. Однак невтомний інноватор не дає про себе забути. Разом із колегами у Дніпрі він заснував IT-компанію Fintech Band, клієнтами якої поквапилися стати провідні українські банки. У другому півріччі 2017-го Дубілет став співзасновником проекту <strong>monobank</strong> – першого в Україні банку без відділень, що працює на базі «Universal Bank» Сергія Тігіпка. Щоби стати власником кредитки monobank, достатньо скачати мобільний додаток, завантажити копії документів і забрати карту в кур’єра чи в пункті видачі.</p>
<p>А вже в лютому нинішнього року&nbsp; в monobank зафіксована&nbsp; цифра 777&nbsp;777 клієнтів, і проект далі тримає планку одного з найшвидше зростаючих необанків світу.</p>
<p>«Раніше було відчуття, що роботодавець – це цар і бог, що обирає він. А наразі я розумію, що обирають мене, принаймні ті, із ким я дійсно хочу працювати. Причому, конкурую я не лише із банком чи спортклубом через дорогу, а із Польщею, Еміратами та Кремнієвою долиною», – написав нещодавно Дубілет у своєму профілі.&nbsp;</p>
<p><strong>&nbsp;</strong></p>
<p><strong>Дуже м’яка сила: Ася ВАРЕЦА й Катерина ЗУБАРЕВА</strong><strong>, засновниці українського модного бренду «Sleeper»</strong></p>
<p>Кар’єру свою дівчата починали як модні журналістки й редакторки глянцевих видань. &nbsp;Коли 2014-го Катя Зубарєва й Ася Вареца створили свій «піжамний проект» і першу колекцію, дівчата точно знали, куди треба послати фото лукбука: на конкурс в Instagram, оголошений редактором італійської версії «Vogue» Франкою Соццані. Однак у тому, щоби Соццані обрала «Sleeper» брендом місяця, журналістських навичок було замало. Треба було подати дійсно хороший продукт. І дизайнеркам це вдалося: нині їхні шовкові та лляні піжами продаються у Німеччині, Японії, Кореї, Франції та США. І в Україні.</p>
<p>Дизайнерки розширили асортимент бренду за рахунок зручного повсякденного одягу. Хоча від початку «родзинкою» бренду була ідея розглядати піжаму як одяг на щодень – скажімо, надягати шовкові піжамні брюки на вулицю.</p>
<p>Рік тому «Sleeper» став першим українським брендом, представленим у лондонському універмазі «Harrods»; сьогодні брендом торгують такі гіганти як «Moda Opеrandi» та «Barneys».</p>
<p><strong>&nbsp;</strong></p>
<p><strong>То, чим ми живемо: Сергій ЖАДАН, літератор</strong></p>
<p>Він однаково вправний і в прозі, і в поезії. Безкомпромісний дослідник пострадянського культурного ландшафту, Сергій Жадан безжально його препарує впродовж ось уже 20 років, переходячи від гротеску та іронії (давній роман «Депеш Мод) до гіркої філософії (недавній «Інтернат»). Сергій Жадан належить до найбільш відомих та улюблених сучасних письменників в Україні. &nbsp;Водночас він один з найбільш популярних українських письменників за кордоном: його книги переведені на 30 мов Європи та світу.</p>
<p>У нинішньому березні нова книга віршів Сергія Жадана увійшла до списку рекомендованих книг цього року за версією «The New York Times». «Те, чим ми живемо, заради чого вмираємо» (What We Live for, What We Die for) – книга вибраних віршів у перекладі Вірляни Ткач і Ванди Фіпс. Окрім літературної творчості, останніми роками Сергій Жадан багато сил та часу приділяє гуманітарній роботі на Сході України. Із колегами-волонтерами письменник регулярно відвідує звільнені території Луганщини та Донеччини із гуманітарною допомогою та культурними акціями. 2017-го створений Благодійний фонд Сергія Жадана, який координує низку культурно-освітніх проектів.</p>
<p><strong>&nbsp;</strong></p>
<p><strong>Українське мистецтво у світі: Аліса ЛОЖКІНА, культуролог</strong></p>
<p>Протягом уже багатьох років культуролог і арт-куратор Аліса Ложкіна знайомить світ із сучасним українським мистецтвом через міжнародні виставкові проекти. Усі її проекти – частина однієї мегавиставки: серіалу про Україну, розтягнутого в часі. Розпочався виставковий марафон 2014-го, коли Аліса разом із колегою Костянтином Акіншею показали проект у віденському «Künstlerhaus», а трохи пізніше – в Музеї сучасного мистецтва у Кракові (МОСАК). Це була швидше моментна рефлексія на те, що відбувалося тоді в Україна. але в кураторів уже формувалася ідея глибокого панорамного проекту.</p>
<p>Нещодавно у розділі журналу «Форбс», присвяченого мистецтву, вийшла стаття під назвою «Від Дженні Хольцер до українського мистецтва в Угорщині», присвячена оголошенню переможців престижної міжнародної премії «The Global Fine Art Awards». Серед переможців – сучасний проект від «Zenko Foundation» та «Ludwig Museum» у Будапешті під назвою «Перманентна революція. Українське мистецтво сьогодні», що увійшов до списку номінантів як найкраща виставка 2018 року і отримав приз міжнародних глядацьких симпатій «YOU2». Серед кураторів з української сторони – Аліса Ложкіна. Наразі вона працює над новою «серією» виставкового матеріалу про українське мистецтво, яка цього разу має відбутися у Парижі.</p>
<p><strong>За матеріалами видання «Фокус»</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/rejtyng-fokusu-10-innovatoriv-shho-zminyuyut-svit-ukrayinu/49346.html">Рейтинг «Фокусу»: 10 інноваторів, що змінюють світ і Україну</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/rejtyng-fokusu-10-innovatoriv-shho-zminyuyut-svit-ukrayinu/49346.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Маніпуляції соціологічними рейтингами – найтоксичніший тренд нинішньої кампанії</title>
		<link>https://versii.cv.ua/polityka/manipulyatsiyi-sotsiologichnymy-rejtyngamy-najtoksychnishyj-trend-nynishnoyi-kampaniyi/48998.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/polityka/manipulyatsiyi-sotsiologichnymy-rejtyngamy-najtoksychnishyj-trend-nynishnoyi-kampaniyi/48998.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 10 Mar 2019 12:18:33 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Політика]]></category>
		<category><![CDATA[вибори]]></category>
		<category><![CDATA[кандидати]]></category>
		<category><![CDATA[президент]]></category>
		<category><![CDATA[рейтинг]]></category>
		<category><![CDATA[соцопитування]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=48998</guid>

					<description><![CDATA[<p>«У другому турі Гриценко перемагає Порошенка і Тимошенко», «Тимошенко знов випередила Порошенка в рейтингу», «Бойко лідирує в президентському рейтингу в Одеській області». Бачили такі заголовки? Уважні люди, які не лише читають заголовки, а й заглядають у текст і зіставляють факти, можуть розібратися, що до чого. Що Гриценко нікого не «перемагає», бо результати соціологічних опитувань, у [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/polityka/manipulyatsiyi-sotsiologichnymy-rejtyngamy-najtoksychnishyj-trend-nynishnoyi-kampaniyi/48998.html">Маніпуляції соціологічними рейтингами – найтоксичніший тренд нинішньої кампанії</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-48999" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/03/1314955451_biznes1-396x294.jpg" alt="" width="396" height="294" data-id="48999" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/03/1314955451_biznes1-396x294.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/03/1314955451_biznes1-350x260.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/03/1314955451_biznes1-200x149.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/03/1314955451_biznes1.jpg 460w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p>«У другому турі Гриценко перемагає Порошенка і Тимошенко», «Тимошенко знов випередила Порошенка в рейтингу», «Бойко лідирує в президентському рейтингу в Одеській області». Бачили такі заголовки?</p>
<p>Уважні люди, які не лише читають заголовки, а й заглядають у текст і зіставляють факти, можуть розібратися, що до чого.</p>
<p>Що Гриценко нікого не «перемагає», бо результати соціологічних опитувань, у тому числі й&nbsp;<a href="https://smc.org.ua/news/elektoralni-oriyentatsiyi-naselennya-ukrayiny-lyutyj-2019">згаданого</a>, не дають йому підстав сподіватися на вихід у другий тур.</p>
<p>Що показники 18,8 і 18,2, які мають Тимошенко й Порошенко за результатами&nbsp;<a href="https://smc.org.ua/news/elektoralni-oriyentatsiyi-naselennya-ukrayiny-lyutyj-2019">цього опитування</a>, відрізняються на 0,6 відсоткового пункту, а похибка – 2,2. Це значить, що рейтинг у Тимошенко й Порошенка однаковий.</p>
<p>Що в Одеської області президента нема. У&nbsp;<a href="https://galinfo.com.ua/news/vybory_na_lvivshchyni_poroshenko_zberigaie_pershist_grytsenko_vtrachaie_pozytsii_309289.html">Львівської</a>&nbsp;теж. І в&nbsp;<a href="http://opposition.com.ua/ua/news/aleksandr-vilkul-lider-prezidentskogo-reytinga-v-dnepre-i-nikopole-rezultaty-sotsoprosa_464/">Нікополі</a>&nbsp;нема. Президент України обирається більшістю виборців, які взяли участь у голосуванні в усій Україні. Тому «<a href="https://ua.interfax.com.ua/news/election2019/566828.html">обласні рейтинги</a>» – дешевий маніпулятивний піар.</p>
<p>Уважні читачі пригадають також, що бачили компанію «SeeTarget», яка досліджує регіональні успіхи Бойка та її керівника – у&nbsp;<a href="http://texty.org.ua/d/socio/">базі псевдосоціологів</a>.</p>
<p>А читачі, наділені довгою пам’яттю, пригадають 2004 рік і схвильовану Ольгу Балакірєву, керівницю центру «Соціальний моніторинг», а тепер – голову правління Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка. Разом із тим же Яременком, який очолював тоді УІСД, вона озвучувала результати екзит-полу,&nbsp;<a href="https://www.pravda.com.ua/news/2004/11/16/3004222/">вигідні для кандидата Віктора Януковича</a>. Ось&nbsp;<a href="https://www.pravda.com.ua/articles/2004/11/18/3004303/">докладна історія сумнівних екзит-полів</a>&nbsp;для тих, кому цікаво. Це вчинок, який не має терміну давності – після нього усі цифри, поширювані пані Балакірєвою та її організацією, не мали би брати до рук усі медіа, що себе поважають.</p>
<p>Втім більшість читачів, на жаль, не уважні, не прискіпливі й не мають довгої пам’яті. Вони бачать заголовок «Тимошенко не виходить у другий тур» і вірять, що таки не виходить — хоча ні про що подібне результати опитувань не свідчать. Не кажучи вже про те, що за місяць може змінитися геть усе. Вони не завжди розуміють, що результат соціологічного опитування – не прогноз, він не відповідає на запитання «Хто стане президентом?» Але, впливаючи на рішення виборців, працює як самоздійснюване пророцтво.</p>
<p>Маніпуляції рейтингами – найбридкіший, найтоксичніший&nbsp;<a href="https://ms.detector.media/monitoring/monitoring_overview/pro_scho_i_pro_kogo_movchat_novini_pered_viborami_sichenlyutiy_2019_roku/">тренд цих виборів</a>. Вони були й раніше, але ніколи не бували настільки масовими, нав’язливими й нахабними.</p>
<p>Ось чотири головні типи маніпуляцій, які ми постійно фіксуємо в наших моніторингових дослідженнях.</p>
<p><strong>Хибне трактування результатів опитувань</strong>. Тут відзначаються і самі журналісти, й псевдоексперти (часто на зарплаті у штабів), яким ЗМІ дають слово. Маніпулятивні припущення й перекручення можуть бути якими завгодно:&nbsp;<a href="https://vyzhivka.rayon.in.ua/news/122969-poroshenko-ta-zelenskii-proidut-do-drugogo-turu-viboriv-sotsiologichne-doslidzhennia">Зеленський і Тимошенко пройдуть до другого туру виборів</a>,&nbsp;<a href="https://cbn.com.ua/2019/02/20/svizha-sotsiologiya-do-drugogo-turu-vyhodyat-zelenskyj-i-poroshenko/">до другого туру виходять Зеленський і Порошенко</a>,&nbsp;<a href="http://www.umoloda.kiev.ua/number/0/2006/129761/">Мороз – реальний конкурент Тимошенко</a>,&nbsp;<a href="https://www.facebook.com/DetectorMedia/videos/2222143208003603/">прибічники соціалізму = виборці Капліна</a>,&nbsp;<a href="http://vybory.detector.media/2019/02/25/detektor-vyboriv-holovni-tendentsiji-infoprostoru-18-24-lyutoho-2019-roku/">Ляшко має шанс на другий тур</a>,&nbsp;<a href="https://uazmi.org/news/post/glpCas8JLo5cntZEGmVhU2">Тимошенко втратила шанс на другий тур</a>, вже згадувана&nbsp;<a href="https://ua.interfax.com.ua/news/press-conference/569023.html">«перемога» Гриценка у другому турі</a>&nbsp;тощо. Не дивуйтесь, якщо завтра прочитаєте про дедалі більші шанси Миколи Габера зустрітися в другому турі з Русланом Риговановим. І хоча щотижня поважні соціологічні контори виступають із закликами й роз’ясненнями, медіа не припиняють виколупувати з результатів соцопитувань сенсації, яких там нема, та обґрунтування для припущень і тверджень, вигідних власникам, замовникам і політичним патронам.</p>
<p><strong>Дослідження сумнівних організацій</strong>. Фігуранти&nbsp;<a href="http://texty.org.ua/d/socio/">бази псевдосоціологів</a>&nbsp;та інші дослідницькі бренди, ще не зафіксовані мисливцями на фейки, готують саме таку соціологію, яка потрібна власникам медіа та їхнім політичним протеже.&nbsp;<a href="https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20190218-vilkul-vyperedyv-bojka-v-prezydentskomu-rejtyngu-sotsopytuvannya/">Вілкул випереджає Бойка</a>, Бойко наздоганяє Порошенка, Тимошенко поступається Ляшку, а на додачу до цього – відповіді на запитання «Хто, на вашу думку, стане президентом?» чи «Яку пару хотіли би бачити в другому турі» (маніпулятори розраховують на те, що аудиторія не зверне уваги на формулювання). Вінець маніпуляцій такого типу – підміна соціології ставками букмекерів, про яких мудрі таксисти кажуть: «вони ризикують своїми грошима, отже, точно знають, на кого ставити».</p>
<p>Сюди ж віднесемо&nbsp;дослідження з невідомим замовником. Тут ситуація складніша. У&nbsp;<a href="https://protocol.ua/ua/pro_vibori_prezidenta_ukraini_stattya_56_6/">законі «Про вибори Президента Україні»</a>&nbsp;сказано:</p>
<p>«1.&nbsp;<em>Підприємства, заклади, установи та організації, що проводять опитування громадської думки, мають право оприлюднювати результати опитування, пов’язаного з виборами, </em><em>і</em><em>з обов’язковим зазначенням часу його проведення, території, яку охоплювало опитування, розміру та способу формування соціологічної вибірки опитаних, методу опитування, точного формулювання питань, можливої статистичної похибки.</em></p>
<p><em>2.Інформаційні агентства, засоби масової інформації </em><em>в</em><em> разі поширення результатів опитування громадської думки, пов’язаного з виборами, зобов’язані зазначати повну назву організації, </em><em>яка</em><em> проводила опитування,&nbsp;<strong>замовників опитування</strong>, а також інші відомості, зазначені у частині першій цієї статті</em>». Тобто соціологічні контори, оприлюднюючи результати опитувань, не зобов’язані називати замовників. А ось медіа, якщо хочуть поширити ці результати, – зобов’язані. Що ж робити, якщо замовника не називають самі дослідники? Із закону випливає: не публікувати. Насправді ж соціологічні контори в більшості випадків не називають замовника, а медіа радо поширюють результати як є, ігноруючи цю вимогу закону. Я не пригадую в жодних публікаціях згадок про те, що журналісти звернулися до дослідників із проханням назвати замовника, але ті відмовили. Можливо, якби зверталися й вимагали розкривати, то й соціологічні контори, й їхні замовники перестали би шифруватися.</p>
<p><strong>Цифри, вирвані з контексту</strong>. Вже згадувані «регіональні рейтинги», «<a href="https://hromadske.ua/posts/vibori-2019-zelenskij-maye-najbilshij-rejting-sered-molodi-sociolog">найбільший рейтинг серед молоді</a>», «<a href="https://znaj.ua/ru/politics/198034-lyashko-boretsya-proti-zrostannya-tarifiv-naykrashche-socopituvannya">Ляшко бореться проти зростання тарифів найкраще</a>». Можна не сумніватися, що серед кандидатів знайдеться переможець у номінації «гарне волосся», «довга борода», «красивий голос» і «стрибки в довжину», але все це не стосується намірів виборців проголосувати саме за цих кандидатів.</p>
<p><strong>Замовчування результатів, вартих довіри</strong>. Київський міжнародний інститут соціології, фонд «Демократичні ініціативи», Центр імені Разумкова – організації, які мають авторитет, дотримуються норм професійної етики та не маніпулюють результатами. Але в момент, коли рейтинг очолив кандидат Володимир Зеленський, їхні опитування враз стали «нецікавими» більшості телеканалів. Їх просто ігнорують, залишаючи аудиторію без важливої інформації або згодовуючи їй фальшивки від «сітаргетів» та «бельгійських інститутів». Зате, звісно, тепер ці рейтинги охоче поширює «1+1».</p>
<p>Більшість цих маніпуляцій на олігархічному телебаченні – свідомі, продиктовані медійникам людьми, які використовують медіаресурс для впливу на електорат. Працівники каналу «Інтер» чудово розуміють, чого варте опитування із явно завищеними відсотками Юрія Бойка, а працівники каналу «Україна» – новини про блискавичне зростання рейтингів Вілкула і Ляшка. І чому редактор перед випуском сказав «КМІС не даємо». Бог і Комісія з журналістської етики їм судді.</p>
<p>Але журналісти й редактори вільніших медіа, над якими не стоїть «смотрящий» від Ахметова, Фірташа чи Коломойського, повинні зараз (та й завжди, але перед виборами особливо) бути максимально відповідальними й обачними з будь-якою інформацією, яка стосується рейтингів. Недбалість у цьому випадку – не менш серйозний гріх, ніж свідома дезінформація. А виривати з контексту кричущі цифри заради клікбейту, «спрощувати» і скандалізувати результати опитувань, ставити у стрічку рейтинги скомпрометованих</p>
<p>соціологічних контор – це бавитися сірниками на пороховій бочці, на якій сидимо ми всі. Загалом, вбачаю у цьому журналістський гріх, якому немає виправдання.</p>
<p><a href="http://vybory.detector.media/author/otar-dovzhenko/"><strong>Отар ДОВЖЕНКО</strong></a>, журналіст, письменник <strong>&nbsp;</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/polityka/manipulyatsiyi-sotsiologichnymy-rejtyngamy-najtoksychnishyj-trend-nynishnoyi-kampaniyi/48998.html">Маніпуляції соціологічними рейтингами – найтоксичніший тренд нинішньої кампанії</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/polityka/manipulyatsiyi-sotsiologichnymy-rejtyngamy-najtoksychnishyj-trend-nynishnoyi-kampaniyi/48998.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Сім українців увійшли до списку мільярдерів Forbes</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/sim-ukrayintsiv-uvijshly-spysku-milyarderiv-forbes/48972.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/sim-ukrayintsiv-uvijshly-spysku-milyarderiv-forbes/48972.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 06 Mar 2019 11:05:26 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[мільярдери]]></category>
		<category><![CDATA[рейтинг]]></category>
		<category><![CDATA[українці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=48972</guid>

					<description><![CDATA[<p>Американське видання Forbes оприлюднило рейтинг мільярдерів у 2019 році. До списку найбагатших людей світу увійшли семеро українців. Серед них перше місце вже традиційно посів власник фінансово-промислової групи СКМ&#160;Рінат Ахметов, статки якого оцінили в шість мільярдів доларів США (272-е місце у світовому рейтингу). На другій позиції &#8211; власник гірничорудної компанії Ferrexpo&#160;Костянтин Жеваго&#160;(1,5 мільярда доларів), а третю [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/sim-ukrayintsiv-uvijshly-spysku-milyarderiv-forbes/48972.html">Сім українців увійшли до списку мільярдерів Forbes</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h1><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-48973" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/03/709446-396x226.jpg" alt="" width="396" height="226" data-id="48973" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/03/709446-396x226.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/03/709446-350x200.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/03/709446-200x114.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/03/709446.jpg 700w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></h1>
<section class="article-content clearfix">
<article>Американське видання Forbes оприлюднило рейтинг мільярдерів у 2019 році. До списку найбагатших людей світу увійшли семеро українців.</p>
<p>Серед них перше місце вже традиційно посів власник фінансово-промислової групи СКМ&nbsp;<strong>Рінат Ахметов</strong>, статки якого оцінили в шість мільярдів доларів США (272-е місце у світовому рейтингу).</p>
<p>На другій позиції &#8211; власник гірничорудної компанії Ferrexpo&nbsp;<strong>Костянтин Жеваго</strong>&nbsp;(1,5 мільярда доларів), а третю розділили між собою голова правління ПАТ &#8220;Миронівський хлібопродукт&#8221;&nbsp;<strong>Юрій Косюк&nbsp;</strong>та засновник інвестиційно-консалтингової групи EastOne&nbsp;<strong>Віктор Пінчук</strong>, чиї статки становлять по 1,4 мільярда доларів.</p>
<p>До списку Forbes з українців увійшли ще екс-співвласники &#8220;Приватбанку&#8221;&nbsp;<strong>Геннадій Боголюбов</strong>&nbsp;(1,2 мільярда доларів) та&nbsp;<strong>Ігор Коломойський</strong>&nbsp;(1,1 мільярда доларів), а також співвласник Smart Holding&nbsp;<strong>Вадим Новинський</strong>&nbsp;(один мільярд доларів).</p>
<p id="mce_10">У світовому рейтингу Forbes перше місце&nbsp;<a href="https://gazeta.ua/articles/world-life/_stalo-vidomo-hto-stav-najbagatshoyu-lyudinoyu-svitu-za-versiyeyu-forbes/889288">посів</a>&nbsp;засновник онлайн-магазину Amazon Джефф Безос з родиною (131 мільярд доларів). На другій позиції &#8211; один із засновників Microsoft Білл Гейтс (96,5 мільярда доларів), а на третій &#8211; голова компанії Berkshire Hathaway Воррен Баффет (82,5 мільярда доларів).</p>
</article>
</section>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/sim-ukrayintsiv-uvijshly-spysku-milyarderiv-forbes/48972.html">Сім українців увійшли до списку мільярдерів Forbes</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/sim-ukrayintsiv-uvijshly-spysku-milyarderiv-forbes/48972.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Україна в рейтингу найкращих країн для виховання дітей опустилася на 4 сходинки, посівши 58-е місце</title>
		<link>https://versii.cv.ua/zhyttya/ukrayina-v-rejtyngu-najkrashhyh-krayin-dlya-vyhovannya-ditej-opustylasya-na-4-shodynky-posivshy-58-e-mistse/48915.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/zhyttya/ukrayina-v-rejtyngu-najkrashhyh-krayin-dlya-vyhovannya-ditej-opustylasya-na-4-shodynky-posivshy-58-e-mistse/48915.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 28 Feb 2019 21:45:30 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Життя]]></category>
		<category><![CDATA[виховання]]></category>
		<category><![CDATA[діти]]></category>
		<category><![CDATA[країни]]></category>
		<category><![CDATA[рейтинг]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=48915</guid>

					<description><![CDATA[<p>Лідерами рейтингу&#160; стали три скандинавські країни Швеція, Данія, Норвегія. На 4-му місці&#160; Канада, за нею Фінляндія та Нідерланди. Далі до ТОП-10 увійшли Швейцарія, Австралія і Нова Зеландія, Бельгія. Наша сусідка Польща посіла 22 місце, Білорусь –&#160; 56. Замикають рейтинг Пакістан, Ірак, Іран. При визначенні рейтингу враховували такі чинники, як права людини в державі, дружелюбність у [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/ukrayina-v-rejtyngu-najkrashhyh-krayin-dlya-vyhovannya-ditej-opustylasya-na-4-shodynky-posivshy-58-e-mistse/48915.html">Україна в рейтингу найкращих країн для виховання дітей опустилася на 4 сходинки, посівши 58-е місце</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-48916" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/02/vyhovannya-396x264.jpg" alt="" width="396" height="264" data-id="48916" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/02/vyhovannya-396x264.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/02/vyhovannya-350x233.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/02/vyhovannya-200x133.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/02/vyhovannya.jpg 479w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p>Лідерами рейтингу&nbsp; стали три скандинавські країни Швеція, Данія, Норвегія. На 4-му місці&nbsp; Канада, за нею Фінляндія та Нідерланди. Далі до ТОП-10 увійшли Швейцарія, Австралія і Нова Зеландія, Бельгія. Наша сусідка Польща посіла 22 місце, Білорусь –&nbsp; 56. Замикають рейтинг Пакістан, Ірак, Іран.<br />
При визначенні рейтингу враховували такі чинники, як права людини в державі, дружелюбність у родині, рівність статей, розподіл доходів, безпека й розвиненість соціальної інфраструктури.</p>
<p>Зрозуміло, що на низький результат України «спрацювали» війна на південному сході країни, окупація частини територій, низькі показники безпеки в державі, низький рівень доходів сімей тощо.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/ukrayina-v-rejtyngu-najkrashhyh-krayin-dlya-vyhovannya-ditej-opustylasya-na-4-shodynky-posivshy-58-e-mistse/48915.html">Україна в рейтингу найкращих країн для виховання дітей опустилася на 4 сходинки, посівши 58-е місце</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/zhyttya/ukrayina-v-rejtyngu-najkrashhyh-krayin-dlya-vyhovannya-ditej-opustylasya-na-4-shodynky-posivshy-58-e-mistse/48915.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Україна – лідер Європи за кількістю смертей через неправильне харчування</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ozdorovchi/ukrayina-lider-yevropy-za-kilkistyu-smertej-cherez-nepravylne-harchuvannya/48539.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ozdorovchi/ukrayina-lider-yevropy-za-kilkistyu-smertej-cherez-nepravylne-harchuvannya/48539.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 31 Jan 2019 21:46:29 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Здоров'я]]></category>
		<category><![CDATA[неправильне харчування]]></category>
		<category><![CDATA[продукти]]></category>
		<category><![CDATA[рейтинг]]></category>
		<category><![CDATA[смертність]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=48539</guid>

					<description><![CDATA[<p>Очолили ж рейтинг смертей від серцево-судинних недуг країни колишнього СРСР Вчені Єнського університету (Німеччина) склали рейтинг країн із найвищим рівнем смертності від серцево-судинних захворювань через неправильне харчування. На першому, найгіршому, місці – Україна: в ній рівень смертності з цієї причини 2016 року становив 38,2% від усіх смертей. А загалом до першої двадцятки потрапили 14 країн [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ozdorovchi/ukrayina-lider-yevropy-za-kilkistyu-smertej-cherez-nepravylne-harchuvannya/48539.html">Україна – лідер Європи за кількістю смертей через неправильне харчування</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-48540" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/01/nepravilnoe-pitanie.jpg" alt="" width="240" height="150" data-id="48540" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/01/nepravilnoe-pitanie.jpg 240w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/01/nepravilnoe-pitanie-200x125.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 240px) 100vw, 240px" /></p>
<p><strong>Очолили ж </strong><strong>рейтинг </strong><strong>смертей від серцево-судинних недуг </strong><strong>країни колишнього СРСР</strong></p>
<p>Вчені Єнського університету (Німеччина) склали рейтинг країн із найвищим рівнем смертності від серцево-судинних захворювань через неправильне харчування. На першому, найгіршому, місці – Україна: в ній рівень смертності з цієї причини 2016 року становив 38,2% від усіх смертей. А загалом до першої двадцятки потрапили 14 країн колишнього СРСР, повідомило «<a href="https://www.radiosvoboda.org/a/smertnist-xarchuvannia/29711606.html">Радіо Свобода</a>».</p>
<p>У дослідженні, проведеному на замовлення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), проаналізували відомості про 51 країну європейського регіону ВООЗ (тобто разом із Туреччиною, Ізраїлем і пострадянськими державами, географічно розташованими в Азії) за період від 1990-го до 2016-го. Вони розташувалися в такому порядку:</p>
<p>1.Україна (38,2% від усіх смертей). 2.Білорусь (36,8%). 3.Грузія (34,4%). 4.Молдова (34,2%). 5.Узбекистан (32,2%). 6. Болгарія (32,2%). 7. Азербайджан (32,0%). 8.Туркменістан (31,9%). 9.Латвія (31,7%). 10.Литва (30,5%). 11.Росія (30,0%). 12.Киргизстан (29,5%). 13.Казахстан (29,5%). 14.Словаччина (29,0%).15.Естонія (28,3%). 16.Вірменія (28,2%). 17.Румунія (27,6%). 18.Албанія (27,2%).19.Чорногорія (26,6%). 20.Чехія (26,4%)</p>
<p>Остання з пострадянських держав, Таджикистан, – на 24-му місці (24,0%).</p>
<p>Автори дослідження стверджують, що мешканці цих країн страждали від хвороб, спричинених нездоровим харчуванням. Найбільше таких смертей стається через низький рівень споживання ціліснозернових продуктів, горіхів, насіння, овочів, фруктів, бобових, омега-3 жирних кислот, а також через високий рівень споживання натрію (насамперед солі). Так, в Україні із кожних 100 тис. населення помирають від серцево-судинних недуг 349 осіб. Гірша ніж в Україні ситуація в Узбекистані (394 на 100 тис.) та Туркменістан (376 на 100 тис.).</p>
<p>Усі перші 27 країн із найгіршим показником смертності – саме зі складу колишніх Радянського Союзу і східноєвропейського соціалістичного блоку. Єдина країна з них, що «вирвалася» до західноєвропейських показників, стала Словенія.</p>
<p>Найкраще, за інформацією дослідників, харчуються мешканці Іспанії, Ізраїлю та Франції – у цих країнах черз нездорове харчування померло від 43 до 46 людей на 100 тисяч населення.</p>
<p>Дослідники стверджують, що за допомоги збалансованої дієти можна запобігти приблизно кожній п’ятій із передчасних смертей від серцево-судинних захворювань. Дуже шкодить, на їхню думку, споживання соняшникової олії. Цим грішать Україна, Росія, Румунія та Болгарія. Натомість Польща, Чехія, Естонія, Литва і Латвія, які перейшли на споживання рапсової олії, значно поліпшили свої показники.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ozdorovchi/ukrayina-lider-yevropy-za-kilkistyu-smertej-cherez-nepravylne-harchuvannya/48539.html">Україна – лідер Європи за кількістю смертей через неправильне харчування</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ozdorovchi/ukrayina-lider-yevropy-za-kilkistyu-smertej-cherez-nepravylne-harchuvannya/48539.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У столиці найдорожчий хліб, на Буковині – макарони й яловичина</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ekonomichni/u-stolytsi-najdorozhchyj-hlib-na-bukovyni-makarony-j-yalovychyna/48412.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ekonomichni/u-stolytsi-najdorozhchyj-hlib-na-bukovyni-makarony-j-yalovychyna/48412.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 21 Jan 2019 07:46:29 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[буковина]]></category>
		<category><![CDATA[макарони]]></category>
		<category><![CDATA[рейтинг]]></category>
		<category><![CDATA[хліб]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівці]]></category>
		<category><![CDATA[яловичина]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=48412</guid>

					<description><![CDATA[<p>Антирейтинг цін по регіонах опублікував голова в Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко на своїй сторінці у Фейсбук: «Аналіз даних офіційної статистики за останній місяць осені показав, що Київ, Донецька і Закарпатська області мають найвищу вартість соціальних продуктів харчування. Разом ці регіони мають більше половини найдорожчих продуктів із переліку, який моніториться Держстатом». Третя позиція [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/u-stolytsi-najdorozhchyj-hlib-na-bukovyni-makarony-j-yalovychyna/48412.html">У столиці найдорожчий хліб, на Буковині – макарони й яловичина</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h1><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-48413" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/01/Kak_svarit_makaroni_chtobi_oni_ne_slipalis_foto_i_video-396x223.jpg" alt="" width="396" height="223" data-id="48413" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/01/Kak_svarit_makaroni_chtobi_oni_ne_slipalis_foto_i_video-396x223.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/01/Kak_svarit_makaroni_chtobi_oni_ne_slipalis_foto_i_video-350x197.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/01/Kak_svarit_makaroni_chtobi_oni_ne_slipalis_foto_i_video-200x112.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/01/Kak_svarit_makaroni_chtobi_oni_ne_slipalis_foto_i_video.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></h1>
<p>Антирейтинг цін по регіонах опублікував <strong>голова в Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко</strong> на своїй сторінці у Фейсбук: «Аналіз даних офіційної статистики за останній місяць осені показав, що Київ, Донецька і Закарпатська області мають найвищу вартість соціальних продуктів харчування. Разом ці регіони мають більше половини найдорожчих продуктів із переліку, який моніториться Держстатом».</p>
<p>Третя позиція в Херсонщини із трьома найменуваннями продуктів із соціального кошика. У Києві білий хліб із борошна вищого ґатунку вартує 35,9 грн за кілограм (середній показник по Україні – 21,5грн). Заслуговує уваги й сало. У столиці воно завжди коштувало значно дорожче ніж будь-де, зараз тут його можна придбати за 120,9 грн (75,7грн). У Чернівецькій області найдорожчими є макарони – 20,8 грн за кілограм (16,9 грн) і яловичина – 143,1грн (127,4грн). Регіоном із найнижчими цінами на третину соціального кошику &nbsp;є Тернопільщина.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/u-stolytsi-najdorozhchyj-hlib-na-bukovyni-makarony-j-yalovychyna/48412.html">У столиці найдорожчий хліб, на Буковині – макарони й яловичина</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ekonomichni/u-stolytsi-najdorozhchyj-hlib-na-bukovyni-makarony-j-yalovychyna/48412.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Нардепи Дубневичі заробляють за місяць &#8230; понад 4 мільйони! У десятці також президент та голова Нацбанку</title>
		<link>https://versii.cv.ua/polityka/nardepy-dubnevychi-zaroblyayut-za-misyats-ponad-4-miljony-u-desyattsi-takozh-prezydent-ta-golova-natsbanku/47395.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/polityka/nardepy-dubnevychi-zaroblyayut-za-misyats-ponad-4-miljony-u-desyattsi-takozh-prezydent-ta-golova-natsbanku/47395.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ясницька Валерія]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 13 Oct 2018 11:57:08 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Політика]]></category>
		<category><![CDATA[Дмитро Дубневич]]></category>
		<category><![CDATA[доходи]]></category>
		<category><![CDATA[заробітки]]></category>
		<category><![CDATA[Петро Порошенко]]></category>
		<category><![CDATA[рейтинг]]></category>
		<category><![CDATA[Яросалв Дубневич]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=47395</guid>

					<description><![CDATA[<p>Рейтинг заробітків у вересні-2018 (expres.ua) Як з&#8217;ясувалося, найбільше прибутків у вересні отримав Ярослав Дубневич, народний депутат від БПП. Його статки поповнилися на 4 мільйони 640 тисяч 603 гривні. На другому місці опинився Богдан Дубневич, який став багатшим на 4 мільйони 525 тисяч 139 гривень. Обидва брати отримали дивіденди від Товариства з обмеженою відповідальністю &#8220;Агропромислове підприємство [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/polityka/nardepy-dubnevychi-zaroblyayut-za-misyats-ponad-4-miljony-u-desyattsi-takozh-prezydent-ta-golova-natsbanku/47395.html">Нардепи Дубневичі заробляють за місяць &#8230; понад 4 мільйони! У десятці також президент та голова Нацбанку</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-47396" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/10/43877801_245552889468014_211462538724900864_n-396x152.jpg" alt="" width="396" height="152" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/10/43877801_245552889468014_211462538724900864_n-396x152.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/10/43877801_245552889468014_211462538724900864_n-800x307.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/10/43877801_245552889468014_211462538724900864_n-350x134.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/10/43877801_245552889468014_211462538724900864_n-200x77.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/10/43877801_245552889468014_211462538724900864_n.jpg 1024w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p>Рейтинг заробітків у вересні-2018 (expres.ua)</p>
<p>Як з&#8217;ясувалося, найбільше прибутків у вересні отримав Ярослав Дубневич, народний депутат від БПП. Його статки поповнилися на 4 мільйони 640 тисяч 603 гривні.</p>
<p>На другому місці опинився Богдан Дубневич, який став багатшим на 4 мільйони 525 тисяч 139 гривень. Обидва брати отримали дивіденди від Товариства з обмеженою відповідальністю &#8220;Агропромислове підприємство Львівське&#8221;.</p>
<p>Глава держави Петро Порошенко за вересень збагатився на 3 мільйони 516 тисяч 907 гривень.</p>
<p><strong>За матеріалами expres.ua</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/polityka/nardepy-dubnevychi-zaroblyayut-za-misyats-ponad-4-miljony-u-desyattsi-takozh-prezydent-ta-golova-natsbanku/47395.html">Нардепи Дубневичі заробляють за місяць &#8230; понад 4 мільйони! У десятці також президент та голова Нацбанку</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/polityka/nardepy-dubnevychi-zaroblyayut-za-misyats-ponad-4-miljony-u-desyattsi-takozh-prezydent-ta-golova-natsbanku/47395.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Порівняли українських губернаторів: Фищук – у «золотій середині»</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/porivnyaly-ukrayinskyh-gubernatoriv-fyshhuk-u-zolotij-seredyni/47144.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/porivnyaly-ukrayinskyh-gubernatoriv-fyshhuk-u-zolotij-seredyni/47144.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ясницька Валерія]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 29 Sep 2018 11:19:31 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[губернатор]]></category>
		<category><![CDATA[Олександр Фищук]]></category>
		<category><![CDATA[рейтинг]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=47144</guid>

					<description><![CDATA[<p>У рейтингу за перше півріччя 2018-го бралися до уваги  показники 23 мирних регіонів за 20 суспільно значущими критеріями. Усі цифри – від Держстату. Голова Чернівецької ОДА  Олександр Фищук опинився у «золотій середині» – на 11 місці. Найбільший мінус – найнижча середня зарплата – перекривається тим, що в області практично немає заборгованості із зарплати: 64 копійки [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/porivnyaly-ukrayinskyh-gubernatoriv-fyshhuk-u-zolotij-seredyni/47144.html">Порівняли українських губернаторів: Фищук – у «золотій середині»</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-47147" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/09/22580-396x264.jpg" alt="" width="396" height="264" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/09/22580-396x264.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/09/22580.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/09/22580-350x233.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/09/22580-200x133.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p>У рейтингу за перше півріччя 2018-го бралися до уваги  показники 23 мирних регіонів за 20 суспільно значущими критеріями. Усі цифри – від Держстату. Голова Чернівецької ОДА  Олександр Фищук опинився у «золотій середині» – на 11 місці. Найбільший мінус – найнижча середня зарплата – перекривається тим, що в області практично немає заборгованості із зарплати: 64 копійки на 1 штатного робітника при 357,76 грн на одного робітника в Україні . Незаперечний плюс – динаміка «виповзання з експортної ями»: експорт з Буковини зріс у 1,75 разу. Найбільший з мінусів – останнє місце з капітальних інвестицій. Серед плюсів  – перше місце зі скорочення смертності населення і динаміки зростання промисловості й будівництва.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/porivnyaly-ukrayinskyh-gubernatoriv-fyshhuk-u-zolotij-seredyni/47144.html">Порівняли українських губернаторів: Фищук – у «золотій середині»</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/porivnyaly-ukrayinskyh-gubernatoriv-fyshhuk-u-zolotij-seredyni/47144.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Чернівці посіли останнє місце у рейтингу обласних центрів за якістю ЗНО</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/chernivtsi-posily-ostannye-mistse-u-rejtyngu-oblasnyh-tsentriv-za-yakistyu-zno/46815.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/chernivtsi-posily-ostannye-mistse-u-rejtyngu-oblasnyh-tsentriv-za-yakistyu-zno/46815.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ясницька Валерія]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 27 Aug 2018 19:42:54 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[ЗНО]]></category>
		<category><![CDATA[рейтинг]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=46815</guid>

					<description><![CDATA[<p>Інформаційним освітнім ресурсом «Освіта.ua» складено рейтинг обласних центрів України за результатами зовнішнього незалежного оцінювання 2018 року. У якості вихідних даних для укладання рейтингу були використані результати зовнішнього незалежного оцінювання, отримані випускниками шкіл у 2018 році. Обласні центри у таблиці ранжовані за рейтинговим балом, який розрахований на підставі середнього значення балів зовнішнього незалежного оцінювання отриманих випускниками шкіл [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/chernivtsi-posily-ostannye-mistse-u-rejtyngu-oblasnyh-tsentriv-za-yakistyu-zno/46815.html">Чернівці посіли останнє місце у рейтингу обласних центрів за якістю ЗНО</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<header>
<h1 class="heading"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-46814" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/08/shkola-640x394-396x244.jpg" alt="" width="396" height="244" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/08/shkola-640x394-396x244.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/08/shkola-640x394-350x215.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/08/shkola-640x394-200x123.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/08/shkola-640x394.jpg 640w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></h1>
</header>
<p>Інформаційним освітнім ресурсом «Освіта.ua» складено рейтинг обласних центрів України за результатами зовнішнього незалежного оцінювання 2018 року.</p>
<p>У якості вихідних даних для укладання рейтингу були використані результати <a href="http://osvita.ua/test/">зовнішнього незалежного оцінювання</a>, отримані випускниками шкіл у 2018 році.</p>
<p>Обласні центри у таблиці ранжовані за рейтинговим балом, який розрахований на підставі середнього значення балів зовнішнього незалежного оцінювання отриманих випускниками шкіл кожного обласного центру у 2018 році.</p>
<p>Середнє значення балів зовнішнього незалежного оцінювання отриманих учасниками тестування розраховане як середнє арефметичне результатів всіх тестів з урахуванням нескладених тестів (не подолав поріг «склав/не склав»). Таким тестам при розрахунку середнього арифметичного надано значення «0», тому значення середнього балу може складати менше 100 балів. Якщо випускник школи не з’явився для складання тесту, такий тест не враховувався під час розрахунку.</p>
<p>Випускники шкіл минулих років, які складали тести у 2018 році, у рейтингу не враховані. Рейтинг минулого року дивіться за <a href="http://osvita.ua/school/rating/57289/">посиланням</a>.</p>
<h3 class="rate">Рейтинг обласних центрів за результатами ЗНО</h3>
<table class="w620" border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<thead>
<tr>
<th class="w280"><strong>Регіон</strong></th>
<th><strong>Місце</strong></th>
<th><strong>Шкіл</strong></th>
<th><strong>Бал ЗНО</strong></th>
<th><strong>Учнів</strong></th>
<th><strong>Тестів</strong></th>
<th><strong>Склав (%)</strong></th>
</tr>
</thead>
<tbody>
<tr>
<td>м.Київ</td>
<td>1</td>
<td>458</td>
<td><strong>138.2</strong></td>
<td>24872</td>
<td>63626</td>
<td><strong>92</strong></td>
</tr>
<tr>
<td>м.Львів</td>
<td>2</td>
<td>150</td>
<td><strong>136.9</strong></td>
<td>8307</td>
<td>19600</td>
<td><strong>91</strong></td>
</tr>
<tr>
<td>м.Тернопіль</td>
<td>3</td>
<td>47</td>
<td><strong>135.4</strong></td>
<td>3151</td>
<td>6591</td>
<td><strong>91</strong></td>
</tr>
<tr>
<td>м.Рівне</td>
<td>4</td>
<td>46</td>
<td><strong>134.1</strong></td>
<td>3263</td>
<td>6663</td>
<td><strong>91</strong></td>
</tr>
<tr>
<td>м.Черкаси</td>
<td>5</td>
<td>45</td>
<td><strong>132.9</strong></td>
<td>2473</td>
<td>5799</td>
<td><strong>92</strong></td>
</tr>
<tr>
<td>м.Луцьк</td>
<td>6</td>
<td>40</td>
<td><strong>130.3</strong></td>
<td>3188</td>
<td>7028</td>
<td><strong>90</strong></td>
</tr>
<tr>
<td>м.Харків</td>
<td>7</td>
<td>238</td>
<td><strong>130.3</strong></td>
<td>11459</td>
<td>29248</td>
<td><strong>89</strong></td>
</tr>
<tr>
<td>м.Дніпро</td>
<td>8</td>
<td>175</td>
<td><strong>130.1</strong></td>
<td>7794</td>
<td>20658</td>
<td><strong>91</strong></td>
</tr>
<tr>
<td>м.Чернігів</td>
<td>9</td>
<td>44</td>
<td><strong>127.2</strong></td>
<td>2813</td>
<td>7858</td>
<td><strong>89</strong></td>
</tr>
<tr>
<td>м.Івано-Франківськ</td>
<td>10</td>
<td>52</td>
<td><strong>125.5</strong></td>
<td>4051</td>
<td>7861</td>
<td><strong>87</strong></td>
</tr>
<tr>
<td>м.Житомир</td>
<td>11</td>
<td>53</td>
<td><strong>125.5</strong></td>
<td>3703</td>
<td>7715</td>
<td><strong>88</strong></td>
</tr>
<tr>
<td>м.Суми</td>
<td>12</td>
<td>43</td>
<td><strong>125.2</strong></td>
<td>2600</td>
<td>6567</td>
<td><strong>87</strong></td>
</tr>
<tr>
<td>м.Полтава</td>
<td>13</td>
<td>61</td>
<td><strong>125</strong></td>
<td>2654</td>
<td>6245</td>
<td><strong>88</strong></td>
</tr>
<tr>
<td>м.Вінниця</td>
<td>14</td>
<td>63</td>
<td><strong>124</strong></td>
<td>4801</td>
<td>10202</td>
<td><strong>87</strong></td>
</tr>
<tr>
<td>м.Одеса</td>
<td>15</td>
<td>158</td>
<td><strong>123.9</strong></td>
<td>9061</td>
<td>21722</td>
<td><strong>87</strong></td>
</tr>
<tr>
<td>м.Хмельницький</td>
<td>16</td>
<td>50</td>
<td><strong>123.6</strong></td>
<td>3426</td>
<td>7683</td>
<td><strong>87</strong></td>
</tr>
<tr>
<td>м.Кропивницький</td>
<td>17</td>
<td>39</td>
<td><strong>122.5</strong></td>
<td>2423</td>
<td>5954</td>
<td><strong>87</strong></td>
</tr>
<tr>
<td>м.Запоріжжя</td>
<td>18</td>
<td>136</td>
<td><strong>121.2</strong></td>
<td>6009</td>
<td>15042</td>
<td><strong>87</strong></td>
</tr>
<tr>
<td>м.Херсон</td>
<td>19</td>
<td>60</td>
<td><strong>120.7</strong></td>
<td>3672</td>
<td>8270</td>
<td><strong>87</strong></td>
</tr>
<tr>
<td>м.Ужгород</td>
<td>20</td>
<td>28</td>
<td><strong>119.8</strong></td>
<td>1608</td>
<td>3667</td>
<td><strong>85</strong></td>
</tr>
<tr>
<td>м.Миколаїв</td>
<td>21</td>
<td>87</td>
<td><strong>118.4</strong></td>
<td>4014</td>
<td>9911</td>
<td><strong>86</strong></td>
</tr>
<tr>
<td>м.Чернівці</td>
<td>22</td>
<td>63</td>
<td><strong>116.7</strong></td>
<td>3880</td>
<td>7035</td>
<td><strong>84</strong></td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><em>Рейтинг складено Освіта.ua з використанням офіційного звіту за результатами ЗНО 2018 року оприлюдненого Українським центром оцінювання якості освіти.</em></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/chernivtsi-posily-ostannye-mistse-u-rejtyngu-oblasnyh-tsentriv-za-yakistyu-zno/46815.html">Чернівці посіли останнє місце у рейтингу обласних центрів за якістю ЗНО</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/chernivtsi-posily-ostannye-mistse-u-rejtyngu-oblasnyh-tsentriv-za-yakistyu-zno/46815.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Рейтинг шкіл Чернівців 2018 року за результатами ЗНО</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/rejtyng-shkil-chernivtsiv-2018-roku-za-rezultatamy-zno/46813.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/rejtyng-shkil-chernivtsiv-2018-roku-za-rezultatamy-zno/46813.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ясницька Валерія]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 27 Aug 2018 19:38:57 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[ЗНО]]></category>
		<category><![CDATA[рейтинг]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівці]]></category>
		<category><![CDATA[школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=46813</guid>

					<description><![CDATA[<p>Інформаційним освітнім ресурсом «Освіта.ua» складено рейтинг загальноосвітніх шкіл Чернівців, що посіли найвищі місця у рейтингу шкіл України за підсумками ЗНО 2018 року. Зауважимо, що у всеукраїнському рейтингу (колонка ТОП) наші школи &#8220;стартують&#8221;, на жаль, лише з 89 місця&#8230; У якості вихідних даних для укладання рейтингу загальноосвітніх навчальних закладів були використані результати зовнішнього незалежного оцінювання, отримані випускниками шкіл [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/rejtyng-shkil-chernivtsiv-2018-roku-za-rezultatamy-zno/46813.html">Рейтинг шкіл Чернівців 2018 року за результатами ЗНО</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<header>
<h1 class="heading"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-46814" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/08/shkola-640x394-396x244.jpg" alt="" width="396" height="244" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/08/shkola-640x394-396x244.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/08/shkola-640x394-350x215.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/08/shkola-640x394-200x123.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/08/shkola-640x394.jpg 640w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></h1>
</header>
<p>Інформаційним освітнім ресурсом «Освіта.ua» складено рейтинг загальноосвітніх шкіл Чернівців, що посіли найвищі місця у <a href="http://osvita.ua/school/rating/">рейтингу шкіл України за підсумками ЗНО 2018 року</a>. Зауважимо, що у всеукраїнському рейтингу (колонка ТОП) наші школи &#8220;стартують&#8221;, на жаль, лише з 89 місця&#8230;</p>
<p>У якості вихідних даних для укладання рейтингу загальноосвітніх навчальних закладів були використані результати <a href="http://osvita.ua/test/">зовнішнього незалежного оцінювання</a>, отримані випускниками шкіл у 2018 році.</p>
<p>Школи у таблиці ранжовані за рейтинговим балом, який розрахований на підставі середнього значення балів зовнішнього незалежного оцінювання отриманих учасниками тестування з усіх предметів ЗНО та з урахуванням загальної кількості складених тестів випускниками кожної школи. Детальніше про алгоритм розрахунку рейтингового бала дивіться за <a href="http://osvita.ua/school/rating/57235/">посиланням</a>. Рейтинг минулого року дивіться за <a href="http://osvita.ua/school/rating/47680/">посиланням</a>.</p>
<h3 class="rate">Рейтинг шкіл Чернівців</h3>
<table class="w620" border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<thead>
<tr>
<th class="w280"><strong>Назва навчального закладу</strong></th>
<th><strong>Місце</strong></th>
<th><strong>TOP</strong></th>
<th><strong>Рейт. бал</strong></th>
<th><strong>Бал ЗНО</strong></th>
<th><strong>Учнів / тестів</strong></th>
<th><strong>Склав (%)</strong></th>
</tr>
</thead>
<tbody>
<tr>
<td>Чернівецький ліцей №1 математичного та економічного профілів Чернівецької міськради</td>
<td><strong>1</strong></td>
<td>89</td>
<td><strong>148.6</strong></td>
<td>169.3</td>
<td>53/188</td>
<td>99</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька гімназія №4 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>2</strong></td>
<td>122</td>
<td><strong>146.8</strong></td>
<td>167.1</td>
<td>56/194</td>
<td>99</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька гімназія № 1 імені Тараса Григоровича Шевченка Чернівецької міськради</td>
<td><strong>3</strong></td>
<td>170</td>
<td><strong>144.5</strong></td>
<td>164.8</td>
<td>53/182</td>
<td>100</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька гімназія №2 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>4</strong></td>
<td>417</td>
<td><strong>137.7</strong></td>
<td>158.8</td>
<td>33/116</td>
<td>98</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька гімназія №7 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>5</strong></td>
<td>597</td>
<td><strong>134.7</strong></td>
<td>153.8</td>
<td>52/173</td>
<td>98</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька гімназія №5 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>6</strong></td>
<td>659</td>
<td><strong>133.7</strong></td>
<td>153.2</td>
<td>46/155</td>
<td>97</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецький ліцей №3 медичного профілю Чернівецької міськради</td>
<td><strong>7</strong></td>
<td>974</td>
<td><strong>129.9</strong></td>
<td>145.9</td>
<td>72/273</td>
<td>95</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька гімназія №3 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>8</strong></td>
<td>985</td>
<td><strong>129.8</strong></td>
<td>149.4</td>
<td>38/127</td>
<td>95</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька спеціалізована школа І-ІІІ ст. №22 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>9</strong></td>
<td>1023</td>
<td><strong>129.4</strong></td>
<td>148.9</td>
<td>40/131</td>
<td>99</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ст. №27 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>10</strong></td>
<td>1191</td>
<td><strong>127.8</strong></td>
<td>147.6</td>
<td>33/109</td>
<td>97</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ст. №2 ім. Ю. Федьковича Чернівецької міськради</td>
<td><strong>11</strong></td>
<td>1227</td>
<td><strong>127.5</strong></td>
<td>147.3</td>
<td>32/106</td>
<td>96</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецький ліцей №2 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>12</strong></td>
<td>1387</td>
<td><strong>125.9</strong></td>
<td>145.9</td>
<td>29/88</td>
<td>95</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька спеціалізована школа І-ІІІ ст. фізико-математичного профілю №6 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>13</strong></td>
<td>1404</td>
<td><strong>125.7</strong></td>
<td>144.1</td>
<td>46/152</td>
<td>93</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ст. №24 ім. О. Кобилянської Чернівецької міськради</td>
<td><strong>14</strong></td>
<td>1526</td>
<td><strong>124.7</strong></td>
<td>144.8</td>
<td>23/77</td>
<td>96</td>
</tr>
<tr>
<td>Коледж Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича</td>
<td><strong>15</strong></td>
<td>1580</td>
<td><strong>124.3</strong></td>
<td>138.2</td>
<td>295/336</td>
<td>98</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ст. №28 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>16</strong></td>
<td>1753</td>
<td><strong>122.9</strong></td>
<td>142.1</td>
<td>29/103</td>
<td>94</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецький багатопрофільний ліцей №4 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>17</strong></td>
<td>1923</td>
<td><strong>121.6</strong></td>
<td>140.9</td>
<td>26/87</td>
<td>94</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ст. №20 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>18</strong></td>
<td>2046</td>
<td><strong>120.5</strong></td>
<td>140.5</td>
<td>15/54</td>
<td>94</td>
</tr>
<tr>
<td>Комунальний ДНЗ &#8211; загальноосвітній навчальний заклад &#8220;НВК &#8220;Любисток&#8221; Чернівецької міськради</td>
<td><strong>19</strong></td>
<td>2238</td>
<td><strong>119.3</strong></td>
<td>138.4</td>
<td>24/79</td>
<td>94</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ст. №3 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>20</strong></td>
<td>2246</td>
<td><strong>119.2</strong></td>
<td>138.8</td>
<td>19/60</td>
<td>98</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ст. №1 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>21</strong></td>
<td>2804</td>
<td><strong>115.7</strong></td>
<td>133.9</td>
<td>29/93</td>
<td>88</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ст. №4 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>22</strong></td>
<td>2815</td>
<td><strong>115.6</strong></td>
<td>135.3</td>
<td>9/29</td>
<td>97</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ст. №11 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>23</strong></td>
<td>2885</td>
<td><strong>115.1</strong></td>
<td>133.1</td>
<td>29/101</td>
<td>92</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ст. №16 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>24</strong></td>
<td>3041</td>
<td><strong>114.1</strong></td>
<td>132.2</td>
<td>27/90</td>
<td>94</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ст. №5 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>25</strong></td>
<td>3226</td>
<td><strong>113.1</strong></td>
<td>130.0</td>
<td>40/135</td>
<td>93</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька спеціалізована школа &#8220;Освітні ресурси та технологічний тренінг&#8221; І-ІІІ ст. №41 з вивченням єврейського етнокультурного компонента Чернівецької міськради</td>
<td><strong>26</strong></td>
<td>3265</td>
<td><strong>112.9</strong></td>
<td>131.6</td>
<td>16/52</td>
<td>94</td>
</tr>
<tr>
<td>Комунальна обласна спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ст. з поглибленим вивченням окремих предметів &#8220;Багатопрофільний ліцей для обдарованих дітей&#8221;</td>
<td><strong>27</strong></td>
<td>4253</td>
<td><strong>107.6</strong></td>
<td>125.0</td>
<td>22/75</td>
<td>92</td>
</tr>
<tr>
<td>КЗ &#8220;Чернівецький обласний коледж мистецтв ім. С. Воробкевича&#8221;</td>
<td><strong>28</strong></td>
<td>4550</td>
<td><strong>106.2</strong></td>
<td>122.4</td>
<td>105/122</td>
<td>92</td>
</tr>
<tr>
<td>Коледж Вищого державного навчального закладу України &#8220;Буковинський державний медичний університет&#8221;</td>
<td><strong>29</strong></td>
<td>4850</td>
<td><strong>104.7</strong></td>
<td>121.7</td>
<td>58/68</td>
<td>94</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецький кооперативний економіко-правовий коледж Чернівецької обласної спілки споживчих товариств яка є членом Центральної спілки споживчих товариств України</td>
<td><strong>30</strong></td>
<td>4885</td>
<td><strong>104.4</strong></td>
<td>119.1</td>
<td>179/182</td>
<td>92</td>
</tr>
<tr>
<td>Державний вищий навчальний заклад &#8220;Чернівецький індустріальний коледж&#8221;</td>
<td><strong>31</strong></td>
<td>5060</td>
<td><strong>103.4</strong></td>
<td>118.4</td>
<td>155/156</td>
<td>92</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ст. №14 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>32</strong></td>
<td>5482</td>
<td><strong>101.1</strong></td>
<td>117.7</td>
<td>19/60</td>
<td>88</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ст. №8 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>33</strong></td>
<td>5494</td>
<td><strong>101</strong></td>
<td>117.4</td>
<td>21/72</td>
<td>82</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька гімназія №6 імені Олександра Доброго (Alexandru cel Bun) Чернівецької міськради</td>
<td><strong>34</strong></td>
<td>5680</td>
<td><strong>99.9</strong></td>
<td>116.8</td>
<td>12/38</td>
<td>84</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ст. №30 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>35</strong></td>
<td>5991</td>
<td><strong>98.2</strong></td>
<td>114.2</td>
<td>20/68</td>
<td>82</td>
</tr>
<tr>
<td>Державний вищий навчальний заклад &#8220;Чернівецький коледж дизайну та економіки&#8221;</td>
<td><strong>36</strong></td>
<td>6091</td>
<td><strong>97.7</strong></td>
<td>112.4</td>
<td>101/133</td>
<td>86</td>
</tr>
<tr>
<td>Педагогічний коледж Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича</td>
<td><strong>37</strong></td>
<td>6226</td>
<td><strong>96.9</strong></td>
<td>109.2</td>
<td>198/256</td>
<td>85</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецький військово-спортивний ліцей-інтернат Чернівецької міськради</td>
<td><strong>38</strong></td>
<td>6361</td>
<td><strong>96.1</strong></td>
<td>108.9</td>
<td>65/223</td>
<td>87</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька філія ТОВ &#8220;Медичний коледж &#8220;Монада&#8221;</td>
<td><strong>39</strong></td>
<td>6408</td>
<td><strong>95.9</strong></td>
<td>112.1</td>
<td>34/36</td>
<td>86</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецький медичний коледж Буковинського державного медичного університету</td>
<td><strong>40</strong></td>
<td>6479</td>
<td><strong>95.5</strong></td>
<td>106.9</td>
<td>249/294</td>
<td>84</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ст. №38 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>41</strong></td>
<td>6733</td>
<td><strong>94</strong></td>
<td>109.3</td>
<td>20/68</td>
<td>81</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ст. №25 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>42</strong></td>
<td>6936</td>
<td><strong>92.9</strong></td>
<td>107.9</td>
<td>23/72</td>
<td>82</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ст. №10 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>43</strong></td>
<td>7027</td>
<td><strong>92.3</strong></td>
<td>108.0</td>
<td>10/32</td>
<td>75</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ст. №37 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>44</strong></td>
<td>7226</td>
<td><strong>91.1</strong></td>
<td>105.8</td>
<td>24/74</td>
<td>84</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ст. №39 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>45</strong></td>
<td>7235</td>
<td><strong>91</strong></td>
<td>106.1</td>
<td>16/54</td>
<td>83</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецький державний комерційний технікум</td>
<td><strong>46</strong></td>
<td>7577</td>
<td><strong>88.7</strong></td>
<td>102.4</td>
<td>112/113</td>
<td>84</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецький юридичний коледж Національного університету &#8220;Одеська юридична академія&#8221;</td>
<td><strong>47</strong></td>
<td>8205</td>
<td><strong>83.7</strong></td>
<td>97.3</td>
<td>67/69</td>
<td>80</td>
</tr>
<tr>
<td>Коледж ПВНЗ &#8220;Буковинський університет&#8221;</td>
<td><strong>48</strong></td>
<td>8390</td>
<td><strong>82.2</strong></td>
<td>96.0</td>
<td>45/42</td>
<td>81</td>
</tr>
<tr>
<td>Державний вищий навчальний заклад &#8220;Чернівецький політехнічний коледж&#8221;</td>
<td><strong>49</strong></td>
<td>8501</td>
<td><strong>81.1</strong></td>
<td>93.2</td>
<td>130/136</td>
<td>77</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ст. №31 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>50</strong></td>
<td>8509</td>
<td><strong>80.9</strong></td>
<td>94.3</td>
<td>17/57</td>
<td>70</td>
</tr>
<tr>
<td>Вище професійне художнє училище №5 м.Чернівці</td>
<td><strong>51</strong></td>
<td>8737</td>
<td><strong>78.8</strong></td>
<td>91.4</td>
<td>74/81</td>
<td>74</td>
</tr>
<tr>
<td>Вище професійне училище №3 м.Чернівці</td>
<td><strong>52</strong></td>
<td>8742</td>
<td><strong>78.7</strong></td>
<td>90.3</td>
<td>110/148</td>
<td>75</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецьке вище комерційне училище Київського національного торговельно- економічного університету</td>
<td><strong>53</strong></td>
<td>8769</td>
<td><strong>78.3</strong></td>
<td>90.6</td>
<td>97/100</td>
<td>78</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ст. технологічного профілю №33 Чернівецької міськради</td>
<td><strong>54</strong></td>
<td>8837</td>
<td><strong>77.6</strong></td>
<td>90.2</td>
<td>23/72</td>
<td>74</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецький коледж Львівського національного аграрного університету</td>
<td><strong>55</strong></td>
<td>9412</td>
<td><strong>70.5</strong></td>
<td>81.8</td>
<td>78/81</td>
<td>69</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецьке вище професійне училище радіоелектроніки</td>
<td><strong>56</strong></td>
<td>9553</td>
<td><strong>68.5</strong></td>
<td>79.3</td>
<td>55/91</td>
<td>68</td>
</tr>
<tr>
<td>Державний професійно-технічний навчальний заклад &#8220;Чернівецький професійний ліцей сфери послуг&#8221;</td>
<td><strong>57</strong></td>
<td>10015</td>
<td><strong>60.7</strong></td>
<td>69.5</td>
<td>102/163</td>
<td>60</td>
</tr>
<tr>
<td>Професійно-технічне училище №8</td>
<td><strong>58</strong></td>
<td>10328</td>
<td><strong>53.8</strong></td>
<td>62.1</td>
<td>106/107</td>
<td>55</td>
</tr>
<tr>
<td>Державний вищий навчальний заклад &#8220;Чернівецький транспортний коледж&#8221;</td>
<td><strong>59</strong></td>
<td>10408</td>
<td><strong>51.5</strong></td>
<td>59.7</td>
<td>87/87</td>
<td>53</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецький професійний ліцей автомобільного сервісу</td>
<td><strong>60</strong></td>
<td>10411</td>
<td><strong>51.4</strong></td>
<td>59.2</td>
<td>110/128</td>
<td>53</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецький професійний ліцей залізничного транспорту</td>
<td><strong>61</strong></td>
<td>10501</td>
<td><strong>48.5</strong></td>
<td>56.5</td>
<td>44/51</td>
<td>49</td>
</tr>
<tr>
<td>Державний професійно-технічний навчальний заклад &#8220;Чернівецький професійний машинобудівний ліцей&#8221;</td>
<td><strong>62</strong></td>
<td>10593</td>
<td><strong>46.2</strong></td>
<td>53.5</td>
<td>77/88</td>
<td>47</td>
</tr>
<tr>
<td>Чернівецький професійний будівельний ліцей</td>
<td><strong>63</strong></td>
<td>10657</td>
<td><strong>43.7</strong></td>
<td>51.0</td>
<td>51/48</td>
<td>44</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/rejtyng-shkil-chernivtsiv-2018-roku-za-rezultatamy-zno/46813.html">Рейтинг шкіл Чернівців 2018 року за результатами ЗНО</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/rejtyng-shkil-chernivtsiv-2018-roku-za-rezultatamy-zno/46813.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>22 сходинки вниз: Чернівці визнали найгіршим для життя містом в Україні</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/22-shodynky-vnyz-chernivtsi-vyznaly-najgirshym-dlya-zhyttya-mistom-v-ukrayini/46199.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/22-shodynky-vnyz-chernivtsi-vyznaly-najgirshym-dlya-zhyttya-mistom-v-ukrayini/46199.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ясницька Валерія]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 02 Jul 2018 11:12:16 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[благоустрій]]></category>
		<category><![CDATA[інвестиційна привабливість]]></category>
		<category><![CDATA[комфорт]]></category>
		<category><![CDATA[рейтинг]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=46199</guid>

					<description><![CDATA[<p>&#160; Вже 10 років поспіль  журнал «ФОКУС» складає рейтинг комфортності міст України. Два роки тому наше місто було в ньому на 12-тій сходинці, торік «ФОКУС» віддав Чернівцям 14-те місце. У 2018-му Чернівці посіли у ньому останнє, 22-ге місце. Далі падати нікуди. Загалом українські міста розташувалися так: 1.Харків &#8211; 2.Вінниця &#8211; 3.Київ &#8211; 4.Львів &#8211; 5.Одеса [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/22-shodynky-vnyz-chernivtsi-vyznaly-najgirshym-dlya-zhyttya-mistom-v-ukrayini/46199.html">22 сходинки вниз: Чернівці визнали найгіршим для життя містом в Україні</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>&nbsp;</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-46200" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/07/CHernivetska_ratusha-396x297.jpg" alt="" width="396" height="297" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/07/CHernivetska_ratusha-396x297.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/07/CHernivetska_ratusha-800x600.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/07/CHernivetska_ratusha-350x263.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/07/CHernivetska_ratusha-200x150.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/07/CHernivetska_ratusha.jpg 1024w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p>Вже 10 років поспіль  журнал «ФОКУС» складає рейтинг комфортності міст України. Два роки тому наше місто було в ньому на 12-тій сходинці, торік «ФОКУС» віддав Чернівцям 14-те місце. У 2018-му Чернівці посіли у ньому останнє, 22-ге місце. Далі падати нікуди.</p>
<p>Загалом українські міста розташувалися так: 1.Харків &#8211; 2.Вінниця &#8211; 3.Київ &#8211; 4.Львів &#8211; 5.Одеса &#8211; 6.Дніпро &#8211; 7.Чернігів &#8211; 8.Луцьк &#8211; 9.Житомир &#8211; 10.Хмельницький &#8211; 11.Івано-Франківськ &#8211;  12. Черкаси &#8211; 13.Тернопіль &#8211; 14.Полтава &#8211; 15. Запоріжжя &#8211; 16.Рівне &#8211; 17. Херсон &#8211; 18.Ужгород &#8211; 19. Суми &#8211; 20.Кропивницький &#8211;  21.Миколаїв – 22.Чернівці.</p>
<p>Найбільш екологічно чистим визнаний Луцьк, найбільш безпечним – Івано-Франківськ. Найвища інвестиційна привабливість – у Полтави. Як бачимо, ідеального місця для життя в Україні немає, але перше місце з кінця у Чернівців – сумна позиція.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/22-shodynky-vnyz-chernivtsi-vyznaly-najgirshym-dlya-zhyttya-mistom-v-ukrayini/46199.html">22 сходинки вниз: Чернівці визнали найгіршим для життя містом в Україні</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/22-shodynky-vnyz-chernivtsi-vyznaly-najgirshym-dlya-zhyttya-mistom-v-ukrayini/46199.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>ЧНУ посів 24 місце у рейтингу 200 ВНЗ України</title>
		<link>https://versii.cv.ua/zhyttya/chnu-posiv-24-mistse-u-rejtyngu-200-vnz-ukrayiny/45980.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/zhyttya/chnu-posiv-24-mistse-u-rejtyngu-200-vnz-ukrayiny/45980.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ясницька Валерія]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 11 Jun 2018 19:03:31 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Життя]]></category>
		<category><![CDATA[виш]]></category>
		<category><![CDATA[освіта]]></category>
		<category><![CDATA[рейтинг]]></category>
		<category><![CDATA[університет]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=45980</guid>

					<description><![CDATA[<p>У національному рейтингу вищих освітніх закладів України «Топ-200 Україна 2018», оприлюдненому на сайті «Євроосвіта», Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича посів 24-те місце – практично перше серед ВНЗ невеличких міст України, адже попереду нього лише вищі освітні заклади Києва, Харкова, Одеси, Дніпра та Львова. Експерти Центру міжнародних проектів «Євроосвіта»  брали до уваги сучасні тенденції розвитку університетів, [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/chnu-posiv-24-mistse-u-rejtyngu-200-vnz-ukrayiny/45980.html">ЧНУ посів 24 місце у рейтингу 200 ВНЗ України</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-45981" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/06/dscn0292_500-396x297.jpg" alt="" width="396" height="297" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/06/dscn0292_500-396x297.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/06/dscn0292_500-350x263.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/06/dscn0292_500-200x150.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/06/dscn0292_500.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p>У національному рейтингу вищих освітніх закладів України «Топ-200 Україна 2018», оприлюдненому на сайті «Євроосвіта», Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича посів 24-те місце – практично перше серед ВНЗ невеличких міст України, адже попереду нього лише вищі освітні заклади Києва, Харкова, Одеси, Дніпра та Львова. Експерти Центру міжнародних проектів «Євроосвіта»  брали до уваги сучасні тенденції розвитку університетів, окреслені Конференцією IREG-9: «Рейтинги і акредитація – дві дороги до однієї мети» (23-25.05.2018, Хассельті, Бельгія) та Конференцією міністрів освіти Європейського простору вищої освіти (24-25.05.2018,  Париж, Франція).</p>
<p>Загалом у ТОП-200, міняючись 1-м та 2-м місцями в різних позиціях і випереджаючи ВНЗ на 3 місці – ХНУ ім.Каразіна – майже у півтора разу за поставленими експертами балами, лідирують <a href="http://www.euroosvita.net/index.php/?category=35&amp;id=688">Київський національний університет ім. Тараса Шевченка</a> і <a href="Національний%20технічний%20університет%20України%20">Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»</a>.</p>
<p>ЧНУ ім. Ю. Федьковича отримав від експертів 32,97 бала. Ще один чернівецький ВНЗ – БДМУ – набрав 26,45 бала і посів 49-те місце.</p>
<p>Більше про рейтинг дізнаєтеся тут: <strong>(</strong><a href="http://www.euroosvita.net/index.php/?category=1&amp;id=5647"><strong>http://www.euroosvita.net/index.php/?category=1&amp;id=5647</strong></a><strong>)</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/chnu-posiv-24-mistse-u-rejtyngu-200-vnz-ukrayiny/45980.html">ЧНУ посів 24 місце у рейтингу 200 ВНЗ України</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/zhyttya/chnu-posiv-24-mistse-u-rejtyngu-200-vnz-ukrayiny/45980.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Дожилися: українські дороги гірші, ніж у Мозамбіку</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/dozhylysya-ukrayinski-dorogy-girshi-nizh-u-mozambiku/45908.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/dozhylysya-ukrayinski-dorogy-girshi-nizh-u-mozambiku/45908.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 03 Jun 2018 20:32:12 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[дороги]]></category>
		<category><![CDATA[рейтинг]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=45908</guid>

					<description><![CDATA[<p>Україна у світовому рейтингу якості доріг опинилася на 130 місці з 137-ми. Про це свідчать відомості індексу глобальної конкурентноспроможності Global Competitiveness Index 2017-2018, повідомляє Громадське. Україну на одну позицію обійшов Мозамбік, посівши 129 місце за якістю доріг. Після України на 131 місці розташувався Парагвай. Лідерами за якістю шляхів визнано Об’єднані Арабські Емірати, Сінгапур та Швейцарію. [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/dozhylysya-ukrayinski-dorogy-girshi-nizh-u-mozambiku/45908.html">Дожилися: українські дороги гірші, ніж у Мозамбіку</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-45909" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/06/Bez-nazvanyya.jpg" alt="" width="280" height="180" data-id="45909" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/06/Bez-nazvanyya.jpg 280w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/06/Bez-nazvanyya-200x129.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 280px) 100vw, 280px" /></p>
<p>Україна у світовому рейтингу якості доріг опинилася на 130 місці з 137-ми. Про це свідчать відомості індексу глобальної конкурентноспроможності Global Competitiveness Index 2017-2018, повідомляє Громадське.</p>
<p>Україну на одну позицію обійшов Мозамбік, посівши 129 місце за якістю доріг. Після України на 131 місці розташувався Парагвай.</p>
<p>Лідерами за якістю шляхів визнано Об’єднані Арабські Емірати, Сінгапур та Швейцарію. До п’ятірки кращих також увійшли Гонконг та Нідерланди. Сполучені Штати посіли 10 місце. Найгірші дороги серед аналізованих 137 країн виявилися в Мавританії, що на північному заході Африки.</p>
<p>Зазначимо, однак, що в загальному рейтингу розвитку транспортної інфраструктури Україна посіла 87 місце, одразу після Чорногорії. У цій категорії останньою також визнали Мавританію. А лідер транспортної інфраструктури – Сінгапур. &nbsp;</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/dozhylysya-ukrayinski-dorogy-girshi-nizh-u-mozambiku/45908.html">Дожилися: українські дороги гірші, ніж у Мозамбіку</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/dozhylysya-ukrayinski-dorogy-girshi-nizh-u-mozambiku/45908.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Україну викреслили із чорного списку країн, які відмивають &#8220;брудні&#8221; гроші</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ekonomichni/ukrayinu-vykreslyly-iz-chornogo-spysku-krayin-yaki-vidmyvayut-brudni-groshi/45085.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ekonomichni/ukrayinu-vykreslyly-iz-chornogo-spysku-krayin-yaki-vidmyvayut-brudni-groshi/45085.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 02 Apr 2018 19:15:31 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[брудні гроші]]></category>
		<category><![CDATA[відмивання грошей]]></category>
		<category><![CDATA[рейтинг]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[фінансування тероризму]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=45085</guid>

					<description><![CDATA[<p>Україна, виходячи з результатів перевірки міжнародних експертів Moneyval, не потрапляє до чорних списків країн, які відмивають гроші та фінансують тероризм, в той час як є європейські країни, які ризикують потрапити до цього списка. Про це повідомив директор Департаменту фінансового моніторингу Національного банку України Ігор Береза. &#8220;Якщо за результатами першого та другого раунду перевірки Україна потрапляла [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/ukrayinu-vykreslyly-iz-chornogo-spysku-krayin-yaki-vidmyvayut-brudni-groshi/45085.html">Україну викреслили із чорного списку країн, які відмивають &#8220;брудні&#8221; гроші</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-45086" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/Bez-nazvanyya.jpg" alt="" width="276" height="183" data-id="45086" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/Bez-nazvanyya.jpg 276w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/Bez-nazvanyya-200x133.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 276px) 100vw, 276px" /></p>
<p>Україна, виходячи з результатів перевірки міжнародних експертів Moneyval, не потрапляє до чорних списків країн, які відмивають гроші та фінансують тероризм, в той час як є європейські країни, які ризикують потрапити до цього списка. Про це повідомив директор Департаменту фінансового моніторингу Національного банку України Ігор Береза.</p>
<p><em>&#8220;Якщо за результатами першого та другого раунду перевірки Україна потрапляла до цих списків, то зараз мова не йде про включення нашої країни до будь-яких списків&#8221;,</em>&nbsp;– сказав Береза.</p>
<p>При цьому він підкреслив, що перевірка охоплювала всі сектори економіки і всі державні структури і міжнародні експерти особливо відмітили зусилля банківського сектора України в напрямку боротьби з відмиванням грошей.</p>
<p>Нагадаємо, раніше міжнародні експерти&nbsp;<a href="https://ukr.segodnya.ua/economics/finance/sravnili-s-kanadoy-i-shveycariey-v-evrope-ocenili-kak-ukraina-boretsya-s-otmyvaniem-deneg-1110485.html"><strong>прирівняли Україну за оцінкою боротьби з відмиванням грошей до таких країн, як Австралія,</strong><strong>&nbsp;</strong><strong>США</strong></a>,&nbsp;Канада, Сінгапур, Данія, Швеція і Швейцарія. Експерти відмічали значний рівень міжвідомчого і міжнародного співробітництва України з цього питання, а також позитивний вплив заходів НБУ на виконання банківським сектором України законодавства в сфері фінансового моніторингу.</p>
<p>Водночас, за даними фахівців, в Україні через корупцію, фіктивне підприємництво, ухиляння від сплати податків і шахрайства<strong>&nbsp;</strong><a href="https://ukr.segodnya.ua/economics/enews/vymyvanie-deneg-iz-ukrainy-v-evrope-nazvali-prichiny-i-masshtaby-problemy-1109734.html"><strong>існують значні ризики відмивання грошей.</strong></a></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/ukrayinu-vykreslyly-iz-chornogo-spysku-krayin-yaki-vidmyvayut-brudni-groshi/45085.html">Україну викреслили із чорного списку країн, які відмивають &#8220;брудні&#8221; гроші</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ekonomichni/ukrayinu-vykreslyly-iz-chornogo-spysku-krayin-yaki-vidmyvayut-brudni-groshi/45085.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>З 1 квітня 2018 року в Україні запрацює антирейтинг підприємств-роботодавців</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/z-1-kvitnya-2018-roku-v-ukrayini-zapratsyuye-antyrejtyng-pidpryyemstv-robotodavtsiv/44788.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/z-1-kvitnya-2018-roku-v-ukrayini-zapratsyuye-antyrejtyng-pidpryyemstv-robotodavtsiv/44788.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 13 Mar 2018 20:02:36 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[антирейтинг]]></category>
		<category><![CDATA[борги]]></category>
		<category><![CDATA[зарплата]]></category>
		<category><![CDATA[рейтинг]]></category>
		<category><![CDATA[роботодавці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=44788</guid>

					<description><![CDATA[<p>З 1 квітня 2018 року в Україні запрацює антирейтинг підприємств-роботодавців. Таким чином, розпочнеться стягнення заборгованості заробітної плати на користь працівників. &#8220;Робота Міністерства юстиції зі стягнення заборгованості полягатиме в рамках виконавчого провадження судових рішень. Створять мобільні штаби і групи, які виїжджатимуть на конкретні підприємства, що є на вершині антирейтингу. До нього увійшли підприємства усіх форм власності&#8221;, [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/z-1-kvitnya-2018-roku-v-ukrayini-zapratsyuye-antyrejtyng-pidpryyemstv-robotodavtsiv/44788.html">З 1 квітня 2018 року в Україні запрацює антирейтинг підприємств-роботодавців</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-44789" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/Bez-nazvanyya-6.jpg" alt="" width="304" height="166" data-id="44789" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/Bez-nazvanyya-6.jpg 304w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/Bez-nazvanyya-6-200x109.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 304px) 100vw, 304px" /></p>
<p>З 1 квітня 2018 року в Україні запрацює антирейтинг підприємств-роботодавців. Таким чином, розпочнеться стягнення заборгованості заробітної плати на користь працівників.</p>
<p>&#8220;Робота Міністерства юстиції зі стягнення заборгованості полягатиме в рамках виконавчого провадження судових рішень. Створять мобільні штаби і групи, які виїжджатимуть на конкретні підприємства, що є на вершині антирейтингу. До нього увійшли підприємства усіх форм власності&#8221;, &#8211; повідомила заступник міністра юстиції&nbsp;<strong>Світлана Глущенко</strong>, пише &#8220;<a href="https://www.epravda.com.ua/">Економічна правда&#8221;</a>.</p>
<p>За її словами, на сьогодні в органах Державної виконавчої служби перебуває понад 500 тис. виконавчих проваджень з примусового стягнення заборгованості.</p>
<p>&#8220;Торік органи ДВС стягнули 2,1 мільярди гривень із заборгованості по зарплаті&#8221;, &#8211; каже Глущенко.</p>
<p>Крім цього, Міністерство юстиції проводить активну інформаційну кампанію щодо роз&#8217;яснення громадянам, як забезпечити своє право на стягнення заборгованості із заробітної плати.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/z-1-kvitnya-2018-roku-v-ukrayini-zapratsyuye-antyrejtyng-pidpryyemstv-robotodavtsiv/44788.html">З 1 квітня 2018 року в Україні запрацює антирейтинг підприємств-роботодавців</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/z-1-kvitnya-2018-roku-v-ukrayini-zapratsyuye-antyrejtyng-pidpryyemstv-robotodavtsiv/44788.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Україна стала найкорумпованішою країною Європи після Росії за підсумками 2017 року</title>
		<link>https://versii.cv.ua/kryminal/ukrayina-stala-najkorumpovanishoyu-krayinoyu-yevropy-pislya-rosiyi-za-pidsumkamy-2017-roku/44557.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/kryminal/ukrayina-stala-najkorumpovanishoyu-krayinoyu-yevropy-pislya-rosiyi-za-pidsumkamy-2017-roku/44557.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 27 Feb 2018 20:25:15 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[Кримінал]]></category>
		<category><![CDATA[індекс]]></category>
		<category><![CDATA[корупція]]></category>
		<category><![CDATA[рейтинг]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=44557</guid>

					<description><![CDATA[<p>&#160;&#160; Україна стала найкорумпованішою країною Європи після Росії за підсумками 2017 року. У рейтингу сприйняття корупції від Transparency International наша держава посіла 130-місце, пише 24.ua. Міжнародна організація Transparency International&#160;оприлюднила&#160;щорічний Індекс сприйняття корупції наприкінці лютого. Кожній країні присвоїли оцінку від 0 (дуже високий рівень корупції) до 100 (низький рівень корупції). Україна цьогоріч отримала 30 балів зі [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/kryminal/ukrayina-stala-najkorumpovanishoyu-krayinoyu-yevropy-pislya-rosiyi-za-pidsumkamy-2017-roku/44557.html">Україна стала найкорумпованішою країною Європи після Росії за підсумками 2017 року</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>&nbsp;<img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-44559" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/932162_2116719-323x395.png" alt="" width="323" height="395" data-id="44559" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/932162_2116719-323x395.png 323w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/932162_2116719-286x350.png 286w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/932162_2116719-200x245.png 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/932162_2116719.png 620w" sizes="auto, (max-width: 323px) 100vw, 323px" />&nbsp;</p>
<p><strong>Україна стала найкорумпованішою країною Європи після Росії за підсумками 2017 року. У рейтингу сприйняття корупції від Transparency International наша держава посіла 130-місце, пише 24.ua.</strong></p>
<p>Міжнародна організація Transparency International&nbsp;<a href="https://ti-ukraine.org/cpi2017/#/">оприлюднила&nbsp;</a>щорічний Індекс сприйняття корупції наприкінці лютого. Кожній країні присвоїли оцінку від 0 (дуже високий рівень корупції) до 100 (низький рівень корупції).</p>
<p>Україна цьогоріч отримала 30 балів зі 100 можливих, покращивши всій результат порівняно з 2016 роком лише на 1 бал. Тож на карті Європи Україна і Росія (в якої 29 балів) – найкорумпованіші країни.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-44560" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/932162_2116720-263x395.png" alt="" width="263" height="395" data-id="44560" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/932162_2116720-263x395.png 263w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/932162_2116720-233x350.png 233w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/932162_2116720-200x300.png 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/932162_2116720.png 620w" sizes="auto, (max-width: 263px) 100vw, 263px" /></p>
<p>Експерти зазначають, що незначного підвищення в рейтингу Україні вдалося досягнути завдяки тому, що у 2017-му українські антикорупційні органи (САП та НАБУ) направили до суду перші справи щодо підозр у корупції високопоставлених чиновників. Також серед причин незначного покращення – реформа ринку газу, робота реєстру електронних декларацій, перший рік реформи державних закупівель і використання системи ProZorro, а також зниження рівня корупції в поліції та зменшення кількості випадків, коли бізнес змушений давати хабарі.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-44558" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/932162_2116718-396x263.png" alt="" width="396" height="263" data-id="44558" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/932162_2116718-396x263.png 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/932162_2116718-350x232.png 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/932162_2116718-200x133.png 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/932162_2116718.png 620w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p>Україна опинилася у компанії таких країн, як Гамбія, Іран, М’янма та Сьєрра-Леоне. Із ними ми ділимо 130 місце в рейтингу.</p>
<p>Очолюють Індекс сприйняття корупції від Transparency International Нова Зеландія (89), Данія (88) та Фінляндія (85). Найбільш корумпованими країнами світу названі Сомалі (9), Південний Судан (12) та Сирія (14).<br />
За словами експертів, показники нижче 50 балів мають понад дві третини зі 180 країн у рейтингу. &#8220;Це означає, що понад шість мільярдів людей живуть в корумпованих країнах&#8221;, – йдеться у звіті.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/kryminal/ukrayina-stala-najkorumpovanishoyu-krayinoyu-yevropy-pislya-rosiyi-za-pidsumkamy-2017-roku/44557.html">Україна стала найкорумпованішою країною Європи після Росії за підсумками 2017 року</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/kryminal/ukrayina-stala-najkorumpovanishoyu-krayinoyu-yevropy-pislya-rosiyi-za-pidsumkamy-2017-roku/44557.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Ганебний факт: Бідним бути соромно, принаймні в Україні</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ekonomichni/ganebnyj-fakt-bidnym-buty-soromno-prynajmni-v-ukrayini/44359.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ekonomichni/ganebnyj-fakt-bidnym-buty-soromno-prynajmni-v-ukrayini/44359.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 15 Feb 2018 16:40:13 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Бідність]]></category>
		<category><![CDATA[доходи]]></category>
		<category><![CDATA[проживання]]></category>
		<category><![CDATA[рейтинг]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[харчі]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=44359</guid>

					<description><![CDATA[<p>&#160; Останніми роками&#160;показник бідності в Україні впав нижче рівня Пакистану та Нігерії. Від 2015 року Україна перейшла в спільноту відсталих країн, яким міжнародні організації роздають гуманітарну допомогу, політкоректно називаючи їх «країни, що розвиваються». – У багатьох країнах, таких як США, Німеччина чи Японія, люди витрачають на їжу від 5 до 15% доходу. Понад 15-30% витрачають [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/ganebnyj-fakt-bidnym-buty-soromno-prynajmni-v-ukrayini/44359.html">Ганебний факт: Бідним бути соромно, принаймні в Україні</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>&nbsp;</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-44360" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/images-3.jpg" alt="" width="275" height="183" data-id="44360" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/images-3.jpg 275w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/images-3-200x133.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 275px) 100vw, 275px" /></p>
<p>Останніми роками&nbsp;<a href="https://narodna-pravda.ua/2017/08/12/oprylyudneno-nevtishni-dani-shhodo-bidnosti-ukrayintsiv/">показник бідності в Україні впав нижче рівня Пакистану та Нігерії</a>. Від 2015 року Україна перейшла в спільноту відсталих країн, яким міжнародні організації роздають гуманітарну допомогу, політкоректно називаючи їх «країни, що розвиваються».</p>
<p>– У багатьох країнах, таких як США, Німеччина чи Японія, люди витрачають на їжу від 5 до 15% доходу. Понад 15-30% витрачають на їжу жителі країн із середнім рівнем життя. Більше 30% – бідні країни. Це свідчить про єдине: держава Україна протягом усього часу свого існування від 1991 року і до сьогодні була за всіма критеріями бідною країною. Але якщо в 2014 році частка витрат на продукти харчування в Україні наближалася до Росії і становила 37%, то в 2015-му вона склала вже 56%. Це гірший показник, ніж у Пакистану чи &nbsp;Нігерії.</p>
<p>&nbsp;Якщо порівнювати із даними Всесвітнього економічного форуму, то за цими показниками від 2015 року Україна – найгірша в світі, – каже експерт, &nbsp;доктор економічних наук В’ячеслав Потапенко.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/ganebnyj-fakt-bidnym-buty-soromno-prynajmni-v-ukrayini/44359.html">Ганебний факт: Бідним бути соромно, принаймні в Україні</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ekonomichni/ganebnyj-fakt-bidnym-buty-soromno-prynajmni-v-ukrayini/44359.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У світовому рейтингу процвітання Україна за рік втратила 5 позицій, а в охороні здоров’я – аж 24</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/u-svitovomu-rejtyngu-protsvitannya-ukrayina-za-rik-vtratyla-5-pozytsij-v-ohoroni-zdorov-ya-azh-24/44297.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/u-svitovomu-rejtyngu-protsvitannya-ukrayina-za-rik-vtratyla-5-pozytsij-v-ohoroni-zdorov-ya-azh-24/44297.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 10 Feb 2018 11:27:39 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[країни]]></category>
		<category><![CDATA[місце]]></category>
		<category><![CDATA[рейтинг]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=44297</guid>

					<description><![CDATA[<p>Британський аналітичний центр «The Legatum Institute»&#160;склав щорійний рейтинг рівня життя країн світу, в якому Україна посіла 112-те місце, втративши 5 позицій порівняно з минулорічним результатом, передає УНН. Рейтинг аналітики з «Legatum» складають на основі так званого індексу процвітання (The Legatum Prosperity Index) – комбінованого показника, який оцінює досягнення країн світу за результатами опитування громадян кожної [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/u-svitovomu-rejtyngu-protsvitannya-ukrayina-za-rik-vtratyla-5-pozytsij-v-ohoroni-zdorov-ya-azh-24/44297.html">У світовому рейтингу процвітання Україна за рік втратила 5 позицій, а в охороні здоров’я – аж 24</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-44298" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/Bez-nazvanyya-2.jpg" alt="" width="289" height="175" data-id="44298" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/Bez-nazvanyya-2.jpg 289w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/Bez-nazvanyya-2-200x121.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 289px) 100vw, 289px" /></p>
<p>Британський аналітичний центр «The Legatum Institute»&nbsp;склав щорійний рейтинг рівня життя країн світу, в якому Україна посіла 112-те місце, втративши 5 позицій порівняно з минулорічним результатом, передає УНН. Рейтинг аналітики з «Legatum» складають на основі так званого індексу процвітання (The Legatum Prosperity Index) – комбінованого показника, який оцінює досягнення країн світу за результатами опитування громадян кожної країни за шістьма категоріями: стан економіки, соціальної сфери, влади, підприємництва, охорони здоров’я і персональної свободи громадян в їхніх державах</p>
<p>У рейтингу процвітання країн світу 2017 року Україна впала на 5 позицій – із 107-ї на 112-ту. У списку вона розташувалася між Бангладеж перед нею й Буркіна Фасо після неї. Від моменту ж запровадження Індексу процвітання Україна опустилася на 17 позицій (2006-го вона посідала в цьому рейтингу 95-ту позицію).</p>
<p>Найнижчу ж оцінку Україна отримала за охорону здоров’я, втративши 24 позиції. Найбільш позитивні зміни, порівняно з минулорічним рейтингом, відбилися в колонці «соціального капіталу»: держава піднялася тут на 20 позицій. Зазначимо, ТОР-трійку в рейтингу процвітання країн за 2017 рік склали Норвегія, нова Зеландія й Фінляндія. США опинилися на 18-й позиції, одну сходинку втративши. Росія стала 101-ю, втративши 4 позиції Найнижчі показники – в Судану, Центральній африканській республіці та Йємену: вони посідають 147, 148 та 149 місця відповідно.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/u-svitovomu-rejtyngu-protsvitannya-ukrayina-za-rik-vtratyla-5-pozytsij-v-ohoroni-zdorov-ya-azh-24/44297.html">У світовому рейтингу процвітання Україна за рік втратила 5 позицій, а в охороні здоров’я – аж 24</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/u-svitovomu-rejtyngu-protsvitannya-ukrayina-za-rik-vtratyla-5-pozytsij-v-ohoroni-zdorov-ya-azh-24/44297.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Українські виші отримуватимуть фінансування на науку за підсумками атестації</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/ukrayinski-vyshi-otrymuvatymut-finansuvannya-na-nauku-za-pidsumkamy-atestatsiyi/43972.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/ukrayinski-vyshi-otrymuvatymut-finansuvannya-na-nauku-za-pidsumkamy-atestatsiyi/43972.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 16 Jan 2018 19:47:45 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[ВНЗ]]></category>
		<category><![CDATA[наука]]></category>
		<category><![CDATA[освіта]]></category>
		<category><![CDATA[рейтинг]]></category>
		<category><![CDATA[фінансування]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=43972</guid>

					<description><![CDATA[<p>У 2018 році буде започатковано атестацію українських вишів щодо їх наукової діяльності. Це дозволить в майбутньому почати базове фінансування університетської науки за результатами такої атестації. Це рішення сьогодні, 16 січня, під час першого засідання ухвалила Нацрада з питань розвитку науки і технологій на чолі з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом,&#160;повідомляє&#160;прес-служба Міністерства освіти і науки. Міністр освіти і [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/ukrayinski-vyshi-otrymuvatymut-finansuvannya-na-nauku-za-pidsumkamy-atestatsiyi/43972.html">Українські виші отримуватимуть фінансування на науку за підсумками атестації</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h1 style="margin-top: 0cm; background: white;"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-43973" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/01/nauka-396x271.jpg" alt="" width="396" height="271" data-id="43973" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/01/nauka-396x271.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/01/nauka-350x239.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/01/nauka-200x137.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/01/nauka.jpg 760w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></h1>
<p style="margin: 0cm; margin-bottom: .0001pt; background: white;"><span style="font-size: 14.0pt; color: #282828;">У 2018 році буде започатковано атестацію українських вишів щодо їх наукової діяльності. Це дозволить в майбутньому почати базове фінансування університетської науки за результатами такої атестації. Це рішення сьогодні, 16 січня, під час першого засідання ухвалила Нацрада з питань розвитку науки і технологій на чолі з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом,&nbsp;<a style="box-sizing: border-box; outline: 0px; transition: 0.3s;" href="https://mon.gov.ua/ua/news/najkrashi-ukrayinski-vishi-zmozhut-otrimati-bazove-finansuvannya-na-nauku-za-rezultatami-atestaciyi-rishennya-nacradi-rozvitku-nauki-i-tehnologij" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="color: #f26160; text-decoration: none; text-underline: none;">повідомляє</span></a>&nbsp;прес-служба Міністерства освіти і науки.</span></p>
<p style="margin: 0cm; margin-bottom: .0001pt; background: white; box-sizing: border-box;"><span style="font-size: 14.0pt; color: #282828;">Міністр освіти і науки Лілія Гриневич наголосила, що базове фінансування на науку для закладів вищої освіти буде не безконтрольним «роздаванням» коштів, а інструментом підтримки найкращих наукових напрямів, які обиратимуть за чіткими, прозорими критеріями.</span></p>
<p style="margin: 0cm; margin-bottom: .0001pt; background: white; box-sizing: border-box;"><span style="font-size: 14.0pt; color: #282828;">«Сьогодні університетська наука в Україні отримує близько 10% з коштів, передбачених державним бюджетом на науку. Це на рік близько 15 млн євро – по суті, фінансування на науку одного середнього університету в Європі. Але навіть у таких складних обставинах наша університетська наука уже заробляє гроші. На 1 гривню, вкладену з бюджету, вони зараз заробляють 75 копійок. Можуть більше заробляти, але для цього потрібно обладнання. І це основна проблема, адже наукове обладнання у вишах не оновлювалося з радянських часів. Вирішення цієї проблеми якраз і є одним з головних завдань базового фінансування», – зазначила Гриневич.</span></p>
<p style="margin: 0cm; margin-bottom: .0001pt; background: white; box-sizing: border-box;"><span style="font-size: 14.0pt; color: #282828;">У міністерстві зазначили, що базове фінансування також допоможе підтримати найактуальніші наукові напрями, залучити до досліджень більше молодих науковців, даватиме ширші можливості для вчених. Так, воно даватиметься на п’ять років під розвиток певного наукового напряму.</span></p>
<p style="margin: 0cm; margin-bottom: .0001pt; background: white; box-sizing: border-box;"><span style="font-size: 14.0pt; color: #282828;">МОН уже розробило проект Порядку державної атестації закладів вищої освіти у частині провадженні ними наукової (науково-технічної) діяльності, який також був схвалений під час засідання Нацради. У ньому закладено, що виші оцінюватимуть авторитетні експерти на підставі об’єктивних цифрових показників результативності напрямку за попередні п’ять років і його теперішнього потенціалу, наукового звіту за той-таки період і плану розвитку ще на п’ять років.</span></p>
<p style="margin: 0cm; margin-bottom: .0001pt; background: white; box-sizing: border-box;"><span style="font-size: 14.0pt; color: #282828;">За підсумками оцінки науковий напрям університету зараховуватимуть до однієї з трьох груп: А – лідери, яким базове фінансування належить пріоритетно; Б – міцні «середняки», які отримуватимуть базове фінансування за наявності коштів; В – ті, які мають значення насамперед для навчальної роботи університету, а відтак на базове фінансування претендувати наразі не можуть.</span></p>
<p style="margin: 0cm; margin-bottom: .0001pt; background: white; box-sizing: border-box;"><span style="font-size: 14.0pt; color: #282828;">У МОН зазначили, що водночас усі ці групи завжди матимуть змогу претендувати й на конкурсне фінансування.</span></p>
<p style="margin: 0cm; margin-bottom: .0001pt; background: white; box-sizing: border-box;"><span style="font-size: 14.0pt; color: #282828;">До слова, у 2018 році на фінансування науки в Україні виділили 6 млрд грн.</span></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/ukrayinski-vyshi-otrymuvatymut-finansuvannya-na-nauku-za-pidsumkamy-atestatsiyi/43972.html">Українські виші отримуватимуть фінансування на науку за підсумками атестації</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/ukrayinski-vyshi-otrymuvatymut-finansuvannya-na-nauku-za-pidsumkamy-atestatsiyi/43972.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
