Кінцева вартість газу в Україні різнитиметься залежно від регіону. Якщо раніше вартість транспортування була для всіх однаковою, за новими правилами вона буде варіюватися.

Така різниця зумовлена рішенням НКРЕКП про введення для «Укртрансгазу» тарифу на транспортування, виходячи із замовленої потужності. Наприклад, у Черкасах за блакитне паливо  платитимуть 7,9 грн за кубометр, а у Харкові – 8,4 грн. Більше того, тариф змінюватимуть щомісяця залежно від кон’юнктури на ринку. Найменша Чернівецька область отримала на травень тариф для населення у 8,247 грн за куб. А на червень ціна, за різними оцінками, може бути на 4-5% більше.

Запис Українці платитимуть за газ за різними тарифами спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це свідчать результати опитування Соціологічної групи “Рейтинг”, проведеного з 28 жовтня по 14 листопада 2017 року.

Згідно з дослідженням, 68,2% українців вважають, що нинішня ситуація в країні є напруженою. Досить значний відсоток (21,9%) назвав її вибухонебезпечною, і лише 6,2% опитаних відзначають, що ситуація в країні стабільна.

Результати опитування свідчать про те, що населення України зараз віддає перевагу мирним та не надто радикальним формам протесту, таким як участь у виборах (59%) та підписання різноманітних петицій та звернень громадян (27%).

Чи готові українці знову вийти на Майдан: результати опитування

Більшість опитаних (59,9%) сьогодні не підтримали б організацію нового Майдану. 22,5% підтримали б Майдан, але особисто не брали б у ньому участі. І лише 9,2% тих, хто готовий особисто взяти участь в новому Майдані.

Якщо дивитися за регіонами, то ситуація трохи інша – є окремі області, де протестні настрої українців значно більші. Західна Україна в цьому плані – “найгарячіший” регіон. Так, наприклад, в Івано-Франківській області 19,6% громадян готові особисто вийти на Майдан сьогодні, і ще 32,2% підтримали б Майдан, але не брали б у ньому участь. Загалом більше половини жителів області підтримують проведення протестної акції. У Львівській і Тернопільській областях особисто вийти на Майдан готові сьогодні 15,5% і 14,5% громадян відповідно.

Майже 20% жителів Івано-Франківської області готові вийти на Майдан

Майже “вибухова” ситуація у Черкаській обасті, де 45,7% громадян в цілому підтримують проведення нового Майдану. 12,3% з них особисто взяли б у ньому участь.

У Черкаській області майже 46% підтримують проведення акції протесту

На півдні протестні настрої низькі. У Херсонській області вийти на Майдан готові лише 2,5% опитаних. Загалом по регіону цей показник не перевищує 8,5%.

Південь сьогодні не готовий до нового Майдану

І найменше сьогодні готові до протестів жителі Східної України, зокрема Донбасу. Лише 1,8% громадян у Донецькій і Луганській областях взяли б сьогодні участь у новому Майдані. Майже 11% підтримали б протест, але не брали б у ньому участі.

Східна Україна не підтримує великого протесту

Запис На новий Майдан сьогодні готові вийти лише 9% українців (ІНФОГРАФІКА) спершу з'явиться на Медіа-Версії.

ЦРУ дослідило рівень нашої смертності

Україна посідає друге місце серед держав світу за рівнем смертності. Як повідомляє РБК-Україна, така інформація оприлюднена у звіті Центрального розвідувального управління США. Місця в рейтингу залежать від кількості смертей на 1 тис. мешканців країни. На першому місці – Південна Африка (17,36), слідом за Україною (16,4) – Лесото (15,02) і Чад (14,85).
Росія недалеко відірвалася від України, хоча й з набагато меншим рівнем смертності: 10-та позиція з 13,97 осіб на 1000 жителів.
Інші сусіди України: Польща опинилася на 46-му місці (10,31); Білорусія – на 13-му (13,68); Угорщина – на 23-му (12,71); Молдова – на 24-му (12,61).

ООН попереджає: до 2030-го кількість українців зменшиться до 39 млн.

В Україні найнижчий у світі природний приріст населення, – зазначається в демографічному звіті ООН. Тож, якщо динаміка суттєво не зміниться, у 2030 році кількість населення України скоротиться до 39 мільйонів чоловік.

Держкомстат опублікував демографічні показники за попередній рік. Висновки для країни не втішні: щорічно помирає понад 700 тис. громадян, третина з них – люди працездатного віку. У 2011 році населення країни скоротилося на 162 тис. осіб, а загалом за роки незалежності українців стало менше на 6 млн. Це домірно з вимиранням за часів Голодомору 1932-33 рр.

На 1 березня 2012 року чисельність населення України становила 45,603 млн осіб. Таким чином, від 1993 року спостерігаємо впевнене падіння чисельності населення. З кожним роком ці темпи лише посилюються.

Крім повальної еміграції українців за кордон, фундаментальними причинами зменшення населення України є низька народжуваність та висока смертність.

В окремих регіонах України темпи смертності майже такі ж, як у роки Голодомору. Скажімо, у Дніпропетровській області смертність у 1932 році склала 17,0 на тисячу осіб, а в 2011-му смертність склала майже 16 випадків на тисячу осіб.

Між тим у західних областях демографічна ситуація покращилася, зазначає «Німецька хвиля». Приріст населення, хай і незначний, практично в усіх областях Західної України фіксують медики. Релігійність мешканців західного регіону, відмова від штучного переривання вагітності дає свій позитивний результат, кажуть чиновники медичних управлінь. Духовний чинник та діяльність громадських організацій в західних областях зменшують розповсюдження алкоголізму, наркоманії та суїцидів, що є дуже поширеними явищами на сході і збільшує кількість смертей серед підлітків.

Українці живуть у середньому 68,74 років, на 10 років менше, ніж жителі ЄС. У цьому показнику наша країна відстає навіть від багатьох країн СНД, зокрема, Грузії (77,32), Вірменії (73,49), Узбекистані (72,77) тощо. Зокрема, ми посідаємо 153-е місце серед 221-ї країни світу за показником середньої тривалості життя (CIA World Factbook 2012)..

Житимеш довго, якщо не помреш рано?!

Проте український Держстат стверджує: до кінця 2013 р. середня тривалість життя громадян України досягне… 74 років! Поступове зростання середньої тривалості життя громадян України, яке почалося від 2008 року, досягло рекордної позначки 2011-го – 71 рік. Статистики вважають, що до кінця 2013 року буде зафіксована ще більша цифра: громадяни нашої країни житимуть у середньому до 74 років.
Фахівці констатують, що найнижчий віковий поріг смертності припадав на 1995-1996 роки і становив у середньому 66 років. У цілому, від 1996 до 2007 року середня тривалість життя в нашій країні становила 67-68 років.

Держстат стверджує, що найдовше протягом останніх п’яти років люди живуть у Києві (72,6 року), Тернопільській (72,1), Чернівецькій (71,8), Львівській (71,6), Івано-Франківській (71,7) областях.

Гірші справи в Донецькій, Кіровоградській, Дніпропетровській та Одеській областях, у яких середній рівень життя фіксується на позначці 68 років.

За даними того ж Держстату, кожний десятий українець не доживає до 35 років, а кожний четвертий – до 60 років. Тобто, житимеш довго, якщо не помреш рано?!

Україна передує у СНД за отруєннями спиртними напоями. Скажімо, 2009-го на кожні 100 тисяч осіб трапилося 23,4 смертей чоловіків. Більше було тільки в Білорусі та Росії (44 і 25 відповідно).

В Україні – один з найвищих у світі показників смертності від серцево-судинних захворювань: 71% у структурі загальної смертності. Близько мільйона людей хворі на онкологію, ще мільйон – на цукровий діабет. ВІЛ-інфікованих у нас також більше, ніж в інших країнах СНД та Європи.

Підготував Дмитро ЦАРЕНКО, «Версії»

Запис Вимираємо. Повільно, але впевнено спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Євген, Іспанія

Шість років працював в Іспанії будівельником, потім заробив достатньо грошей і лише за два дні відкрив фірму, яка займається перевезенням вантажів. Уже за кілька років зміг купити собі двоповерхову віллу на березі моря за 300 тис. євро.

На відміну від України, тут держава всіляко підтримує розвиток бізнесу: якщо ви тільки розпочинаєте справу, вам надається відстрочка від сплати податків на два роки. Плюс тут дуже зручна система кредитування. На відкриття власної справи я взяв позику в банку лише під 3% річних і, коли в мене виникли фінансові труднощі, мені продовжили термін ще на рік.

Роман, Італія

Свою «кар’єру» в Італії розпочинав як і більшість заробітчан: працював будівельником, вантажником, продавцем у крамниці.  А вже за кілька років вирішив відкрити власну крамничку.

В Італії ставлення до людей з боку держави набагато краще, ніж у нас.

Тут є спеціальні центри для безхатченків, де їх годують безкоштовно, дають чистий одяг і приймають на ночівлю. Уряд вважає, що краще безкоштовно годувати безпритульних, ніж ті почнуть красти та грабувати. До того ж кожний супермаркет виставляє на вулицю продукти за два дні до завершення строку їхньої придатності. І будь-хто охочий може брати собі, що забажає, задарма. Та й ціни на продукти в Італії набагато нижчі, ніж у нас. Десь півроку я не працював, а холодильник у мене був забитий під зав’язку. 

Тетяна, Греція

З України виїхала 5 років тому – у самий пік кризи – та легко змогла відкрити власну крамничку жіночого одягу. Через усі економічні негаразди, навряд чи змогла би розпочати власну справу в Україні, а у Греції – за два дні. За перший день я зняла приміщення, на другий зробила страховку, оформила документи у податковій, і вже на третій день могла відкриватися. Щоправда, прибутки нині справді впали, але країна, яка набралася кредитів, все одно аж ніяк не нагадує державу на межі дефолту. Продуктові лавки переповнені, а ціни нижчі за українські. При цьому в Греції ідеальні дороги.

Де у світі легко займатися бізнесом?

Світовий банк спільно з Міжнародною фінансовою корпорацією минулого року опублікували рейтинг ведення бізнесу (Doing Business Report) в різних країнах світу. До списку увійшли 185 держав, які оцінювалися за 10 показниками умов роботи малих і середніх підприємств (створення підприємства, отримання ліцензій, наймання працівників, реєстрація прав на майно, отримання кредиту, захист прав інвесторів, міжнародна торгівля, сплата податків, виконання контрактів і закриття підприємства). Перші місця в рейтингу розділили Сингапур, Гонконг (Китай), Нова Зеландія, США та Данія. Україна ж посідає 137 місце і межує з південно-африканським королівством Лесото (136 місце) та Філіпінами (138 місце). Проте в порівнянні з минулим роком наша держава покращила свої позиції на 15 пунктів.

1. Сінгапур по праву вважається одним із найголовніших фінансових центрів світу – тут розташовані офіси та представництва 30 тисяч найкрупніших міжнародних фірм. Ця країна спеціалізується на наданні туристичних, фінансових, транспортних і торговельних послуг – у цих сферах можна знайти своє місце, навіть не маючи великого стартового капіталу. Мінімальний розмір статутного капіталу – символічний, тобто 1 долар, мінімальна кількість акціонерів – один, ліцензії на більшість видів бізнесу не потрібно. Іноземці можуть володіти 100% акцій. Єдина вимога – директор фірми повинен бути резидентом Сінгапуру.

Малим і середнім підприємствам, які тільки розпочинають свій бізнес, держава надає особливі пільги. Це і видача спеціальних позик, і страхування кредитів, і розподіл субсидій.  А ще перші три роки  компанія звільняється від сплати податку зі 100 тисяч доларів оподатковуваного доходу. З наступних 200 тисяч кожні три роки надається 50% звільнення від сплати податку. Сприятливим є і ПДВ – лише 3%.

2. Вже понад 160 років Гонконг є всесвітньо визнаним пунктом доступу іноземного бізнесу в Китай. Розпочати тут бізнес надзвичайно просто. Сам процес створення компанії «з нуля» забирає не більше 4-х днів, а реєстрація – півгодини! Достатньо лише одного акціонера й статутний капітал у розмірі від 1 гонконгського долара.

Гонконг вважається справжнім податковим раєм: тут немає податку на додану вартість і податку з продажів, уся територія має статус порто-франко, тобто імпортовані сюди товари (за винятком обмеженої кількості позицій) не обкладаються митними зборами та акцизами. Максимальна ставка податку на прибуток у Гонконгу становить скромні 16,5%, прибутковий та на нерухомість – 15%. А соціальне навантаження підприємств обмежується 5-відсотковими відрахуваннями до Фонду обов’язкового пенсійного страхування.

3. Нова Зеландія дуже приязно ставиться до підприємців з інших країн. Особливо, якщо вони інвестують в туризм, видавничу справу, виробництво та експорт екологічно чистих, дієтичних, низькокалорійних продуктів харчування, створення і розвиток нових пакувальних технологій. За внесок у розвиток економіки держави прем’єр-міністр Нової Зеландії навіть надає громадянство. Тут можна купити бізнес з очищення сміттєвих контейнерів екологічно чистим способом або круїзну яхту для організації туристичних маршрутів у Затоці Островів.

Більшість видів бізнесу в Новій Зеландії не потребують дозволів, але деякі контролюються державою чи  на них потрібна ліцензія. Це стосується, першочергово, ріелторської та будівельної сфер, медицини, ресторанної справи. Міжнародний бізнес тут вільний, а митні формальності зведені до мінімуму. Головні податки, що існують у Новій Зеландії – 33% на прибуток і ПДВ 12%.

Проте є й мінуси: дозвіл на ПМЖ отримати доволі непросто. Треба інвестувати в економіку країни щонайменше 2 мільйони доларів, мати 5-річний досвід успішного підприємництва і підтвердити його документально. До цього ж, бізнесмен не повинен бути старше за 45 років і має скласти «на відмінно» іспит з англійської мови.

4. З усіх економічно розвинутих країн у США найнижчі податки. А в Неваді та Вайомингу їх узагалі немає. Якщо компанія зареєстрована в Штатах, але її власники не є резидентами США, компанія звільняється від податку на прибуток, отриманий поза країною.

Якщо ви ведете успішний бізнес, то через 2 роки можете отримати постійне місце проживання (Green Card), а через 5 років – американське громадянство. Щоправда, спершу ви повинні отримати спеціальну «інвестиційну» візу. Видають її лише тим, у кого є активи від 1 мільйона доларів. Крім цього, ще необхідно розмістити мінімум 500 тисяч доларів через інвестиційний фонд у схваленому американським урядом проекті терміном на 5 років.

5. Данія – маленька й тиха країна, яка не має значних ресурсів, тож будує свою економіку, орієнтуючись передусім на сферу послуг. Утім, держава серйозно опікується альтернативними (відновлювальними) технологіями. Вітряки, що генерують електроенергію, ви побачите там скрізь. Хоча головними напрямками ведення бізнесу є торгівля, транспорт, банківська справа, страхування, туризм. Держава активно підтримує підприємців, надаючи додаткові субсидії, особливо в сфері сільського господарства. Крім того, навіть у іноземця в Данії є можливість взяти кредит строком до 25 років під 7-12% річних.

Більшість іноземних підприємців надають перевагу сфері громадського харчування. Відкриття невеликого ресторанчику коштуватиме вам від 12 тисяч євро – стільки ж коштуватиме оренда приміщення на півроку і мінімальне обладнання. Вигідно також займатися бізнесом в сфері сільського господарства – орендувати невелику ферму та розпочати виробництво конкретного продукту харчування.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії» 

Чернівці посіли четверте місце у рейтингу найпривабливіших для життя міст України

Журнал «Фокус» минулого номера опублікував черговий рейтинг 50 найкращих міст для життя в Україні. Першу сходинку зайняла Вінниця. Другу та третю – Київ та Івано-Франківськ. Четвертий щабель в хіт-параді посіли Чернівці, а п’ятий – Львів.

Видання оцінювало міста за 14 різними критеріями. – динаміка чисельності населення, рівень злочинності, витрати міського бюджету на одного жителя, середні доходи населення, рівень зайнятості та безробіття, можливість отримання вищої освіти, рівень ділової активності, міська інфраструктура, рівень забезпечення культурними потребами, рівень цін на комунальні послуги, рівень забезпеченості медичними послугами, екологічний стан міста та туристична привабливість.

Так, у Вінниці порівняно високий приріст населення за рахунок перевищення народжуваності над смертністю, високий рівень ділової активності і, як наслідок, низький рівень безробіття серед працездатного населення.

Київ відзначився найнижчим рівнем безробіття в Україні, високими показниками ділової активності, інфраструктури та туристичної привабливості. Проте у столиці погані показники за рівнем злочинності. А вартість нерухомості тут одна з найвищих в Україні.

У Івано-Франківську найнижчий рівень злочинності і найвищий показник по забезпеченості медичними послугами.

Чернівці же можуть похизуватися сприятливою міграційною картиною, інфраструктурою та забезпеченістю медичними послугами. Однак у нас вельми висока вартість нерухомості при порівняно скромній середній заробітній платі.

Замикає першу п’ятірку рейтингу Львів, який традиційно показав високі результати за критеріями Ділова активність, Культура, Вища освіта, Інфраструктура, Рівень забезпечення медичними послугами та Туристична привабливість.

Запис Чому українські підприємці «роблять ноги»? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Відкриваючи зібрання, координатор проекту «Українська Федерація» Михайло Павлів наголосив, що мета форуму – налагодити міжрегіональні зв’язки на рівні громадянського суспільства і напрацювати спільне бачення перспектив України: «Я переконаний, що без перебудови України на засадах федеративного устрою у нашої держави немає майбутнього. Лише тоді, коли кожний регіон отримає свої конституційно захищені права і повноваження та ресурси для їхньої реалізації, українці перестануть шукати ворогів за територіальною чи мовною ознакою».

Якщо з повноваженнями потенційних суб’єктів федерації у присутніх особливих протиріч не виникло (обрання керівництва регіонів громадянами, а не призначення його з центру, залишення на місцях більшості зібраних податків, віднесення гуманітарної політики до виключних повноважень регіонів тощо), то обговорення можливих меж майбутніх земель викликало бурхливу дискусію.

Голова «Подільського дискусійного клубу», вінничанин Сергій Годний нагадав, що історичне Поділля – це не лише Хмельницька й Вінницька області, але й частина Рівненської, Черкаської та навіть Одеської областей. Гарячі суперечки точаться і стосовно того, яке місто має бути столицею об’єднаного Поділля: Вінниця, Хмельницький чи, як колись, Кам’янець-Подільський. Крім того, пан Годний висловив думку, що бессарабські райони Чернівецької області за ідентичністю значно ближчі до Поділля, ніж до Буковини.

Подібні проблеми є й за Збручем, заявив координатор «Руху відродження Галичини», Володимир Павлів зі Львова: «Скажімо, північні райони Тернопільщини та Львівщини – це історична Волинь. І з адміністративним центром Галичини теж не все так просто – його варто робити не у Львові, який часто називають «столицею», а в невеликому місті, яке має символічне значення – наприклад, у Галичі. При цьому адміністративні функції, як у Німеччині, мають бути розсереджені: певні органи регіональної влади варто розмістити не лише у Львові, Івано-Франківську чи Тернополі, але й у Коломиї, Дрогобичі, Чорткові тощо».

Олег Хавич, голова «Інституту розвитку міста Чернівці», погодився з тим, що Чернівецька область – справді тільки північна частина історичної Буковини, а, крім Північної Бессарабії, до її складу входить румунська етнічна територія – Герцаївський район. Проте чернівчанин назвав розмови про зміну меж регіонів передчасними, бо насамперед, на його думку, варто вимагати повернення громадам тих повноважень, які у них є тільки на папері або взагалі забрані – йдеться про формування місцевих бюджетів та місцеві референдуми. При цьому не треба зациклюватися лише на органах місцевого самоврядування, а працювати напряму з людьми – через громадські організації та органи самоорганізації населення, наголошував він.

Такий підхід виявився близьким усім присутнім представникам громадянського суспільства. Підсумовуючи дискусію, Михайло Павлів наголосив, що «Український вибір» і надалі підтримуватиме всі громадські ініціативи, спрямовані на посилення народовладдя в Україні.

Максим КЛИМЕНКО, Чернівці-Сатанів-Чернівці

Запис У День Європи громадськість знайшла «Порозуміння на Збручі» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Відкриваючи «круглий стіл», керівник Інституту розвитку міста Чернівці Олег Хавич, який був депутатом Чернівецької міської ради у 1998-2002 роках, акцентував на унікальності ситуації на Буковині: обидва міста обласного підпорядкування (Чернівці та Новодністровськ) вже більше двох років позбавлені міських голів. Всі спроби призначити вибори мера обласного центру закінчилися провалом, а вибори мера Новодністровська хоча і призначені на 2 червня, але можуть бути легко зірвані – наприклад, через відсутність фінансування. Крім того, нагадав Олег Хавич, всі місцеві громади позбавлені конституційного права на проведення місцевих референдумів.

Координатор проектів «Українського вибору» Михайло Павлів, який добирався на круглий стіл з Києва на автомобілі моторошними (а місцями просто відсутніми) дорогами, прямо пов’язав інфраструктурні проблеми країни з фактичною ліквідацією місцевого самоврядування. «Поки місцеві громади не отримають підтвердженої фінансуванням відповідальності за ті ж дороги на своїй території – порядку в цьому питанні не буде», впевнений Павлів. Солідарний з ним і економіст Ярослав Кирпушко, який вважає найважливішим обов’язком органів місцевого самоврядування забезпечення прозорості навіть мізерних місцевих фінансів: «Коли люди будуть точно знати, скільки коштує ремонт 100 метрів дороги або утримання конкретної школи, зміниться їхнє ставлення і рівень вимог».

Від фінансів дискусія перейшла до проблеми зняття підконтрольною ПР більшістю міськрад Чернівців та Новодністровська мерів цих міст. Опозиційні політики (провладні на круглий стіл зі зрозумілих причин не прийшли) поки не схильні вважати ситуацію колапсом місцевого самоврядування, проте бачать масу свідчень сповзання до нього. Лідер фракції «Фронт Змін» у Чернівецькій міськраді Олексій Каспрук і один з лідерів місцевого УДАРу, колишній член міськвиконкому Чернівців Олексій Коломієць розповіли про спроби їх політичних сил протистояти узурпації місцевого самоврядування з боку облдержадміністрації. Всупереч очікуванням, опозиціонери досі не визначилися з єдиним кандидатом на посаду мера Новодністровська, хоча й обіцяли це зробити ще на початку квітня.

Присутній на «круглому столі» львівський журналіст, автор і ведучий програми «Прямим текстом» на телеканалі ZIK Остап Дроздов взагалі заявив, що місцеве самоврядування в Україні є симулякром – тобто ретельно приховує факт своєї відсутності. Журналіст упевнений, що жодна політична сила в країні – ні влада, ні опозиція – не зацікавлені в реальному передачу повноважень регіонів. Більше того, якщо зробити це відразу – Україна може просто розвалитися. Альтернативою цьому, на думку Остапа Дроздова, може бути перехід до федеративного устрою країни.

Учасники «круглого столу» навели чимало прикладів того, що місцеве самоврядування в області «згортається» не тільки в Чернівцях. Відомий буковинський журналіст В’ячеслав Мигалюк розповів про те, як він захищав від незаконного зняття з посади декількох сільських голів у різних районах. Громадянський активіст Михайло Шморгун нагадав, що восени минулого року опозиційна більшість у міськраді Сторожинця теж намагалася зняти з посади мера.

Своєрідним підсумком «круглого столу» стало те, що всі присутні погодилися: єдиний «запобіжник» від колапсу місцевого самоврядування – активність громадянського суспільства і територіальних громад різного рівня.

Максим КЛИМЕНКО

Запис У Чернівцях намагалися знайти вихід з колапсу місцевого самоврядування на Буковині спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Чернівці – місто, в якому варто будувати»: замість щойно висаджених дерев у чернівецькому скверику (Південно-Кільцева, 19)… два десятки щойно зрубаних пеньочків

А ще цього дня кожен чоловік матиме чудовий привід і нагоду втілити нарешті

одне з головних завдань славнозвісної приказки – посадити своє дерево! Адже у Чернівцях – складається іноді таке враження – тенденції із зеленими насаджуваннями, м’яко кажучи, надто кволі. Найчастіше замість саджати – дерева просто зрубують…

Тож нехай не залишиться осторонь жоден ентузіаст озеленення! Тим паче – громадська організація чи – особливо! – партія. Скажімо, прес-служба Партії Регіонів без зайвої скромності повідомила громадськості, що регіонали планують зібрати мільйон своїх прихильників, щоб облаштувати в усій Україні довколишні території. Тобто, мільйон голубих штиків, чи то пак – лопат, здійснить мільйон насаджень: хтось деревце посадить, хтось кущик чи квіточку. Тобто, перефразовуючи славнозвісну фразу: «Посадить кожний»

Звісно, невеличким Чернівцям далеко до грандіозних планів Донецької, Луганської, Харківської чи Одеської партійних організацій…  Бо одесити, приміром, планують залучити до суботника 112 тисяч партійців, висадити 46 тисяч дерев, 66,5 тисяч кущиків та 117,5 штук квітів! Проте хоча б від десятка тисяч зелених насаджень від славних чернівецьких регіоналів місто точно не відмовилося б! Чи скільки там у Чернівцях прихильників Партії регіонів?.. Зрештою, після вихідних дізнаємося. За алгоритмом: одне щойно посаджене дерево дорівнює одному регіоналу.

Ігор КОНСТАНТИНЮК, “Версії”, фото автора

Михайло Папієв, голова Чернівецької облдержадміністрації: «В нашій області після зимового періоду та напередодні Великодних свят представники влади, підприємці та громада традиційно прибирають від сміття парки, сквери, узбіччя доріг, зони відпочинку, обійстя, прагнуть зробити нашу область затишною та охайною. 20 квітня в Україні відзначається День довкілля і цього дня зазвичай проводиться всеукраїнський суботник,  ми, буковинці, називаємо його толокою. Тому доручаю головам районних державних адміністрацій, рекомендую керівникам органів місцевого самоврядування організувати цієї суботи екологічні акції в кожному районному центрі області. Це повинні бути добре організовані заходи, до яких зможуть долучитися всі бажаючі».

У місті вже прибрано 14 скверів  і понад 600 дворів, – повідомляє прес-служба міськради. Ліквідовано також 205 стихійних сміттєзвалищ, прибране сміття на усіх 122-х дитячо-спортивних майданчиках у Шевченківському та Садгірському районах Чернівців. Проводиться прибирання прилоткової частини доріг, тротуарів, обрізання кущів, гілля дерев у місті. Розпочате прибирання від сміття парку імені Т. Шевченка та обрізання в цьому парку гілля дерев (загалом на 109 деревах).

Щодо порушників санітарного стану складено та надіслано на розгляд адмінкомісій при виконкомах районних у місті Чернівцях рад 904 попередження і 158 протоколів на суму 108654 грн.

Запис Регіонали будуть саджати – дерева, квіти та кущики на Всеукраїнському суботнику спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Хоча весняні повені для Чернівецької області не є характерними, найближчими днями в краї очікується підняття рівня води на річках.

– На Буковині чекаємо сильних опадів і підвищення рівня води, – повідомив під час брифінгу Микола ЯЛОВИЙ, перший заступник начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області. – По річці Дністер можливий вихід води на заплаву. Очікується підйом води й на гірських річках: Прут, Сірет, Черемош. Та Микола Миколайович запевнив, що підтоплення об’єктів на території області не передбачається. 4 та 5 квітня в краї прогнозують дуже сильні дощі. – Тому у період з 5 на 6 квітня очікуємо підйом води у річках, – продовжив п. Яловий.              

За словами рятувальників, рівень води в річках підніметься в середньому на 1,2 – 1,7 м., при цьому критичний рівень для річок – 3,6 м., а для Дністра – 5,8 м.

– Рівень води в найближчих річках області моніторять цілодобово. – Крім цього, прочищаються русла і береги річок від чагарників і залишків деревини, щоби дозволити талій воді безперешкодно пройти річками краю, – зауважив Микола Миколайович. – Наразі визначені 94 пункти нашого регіону, що потрапляють у ймовірну зону підтоплення. На кожний із цих населених пунктів розроблений план першочергових дій. У таких планах ми навели списки населення незахищених категорій, перелік свійських тварин, зазначили також місця тимчасового відселення людей і визначили техніку, яку можна використовувати під час надзвичайної ситуації.

П. Яловий також зазначив, що на «озброєнні» підрозділів управління є 173 одиниці техніки та спеціальні засоби для відкачування води й подолання водних перешкод.

Перелік населених пунктів Чернівецької області, що попадають у ймовірну зону підтоплення.

Путильський район: Дихтинець, Селятин, Конятин, Киселиці, Розтоки, Усть-Путила, Шепіт, Яблуниця, Путила.
Кіцманський район: Оршівці, Берегомет, Шипинці, Лужани, Мамаївці, Стрілецький Кут, Лашківка, Витилівка, Малятинці, Южинець, Киселів, Верхні Станцівці, Нижні Станівці, Глиниця, Реваківці, Чортория.
Глибоцький район: Черепківці, Петричанка, Сучевени, Купка, Кам’янка, Старий Вовчинець, Корчівці, Опришени, Слобідка, Станівці, Турятка, Глибока, Стерче, Тереблече, Йорданешти.
Герцаївський район: Герца, Молниця, Лунка, Тернавка, Буківка.
Вижницький район: Вижниця, Вашківці, Берегомет, Банилів, Багна, Виженка, Долішній Шепіт, Іспас, Карапчів, Замостя, Лукавці, Мигове, Мілієве, Чорногузи, Черешенька, Слобода-Банилів.
Новоселицький район: Новоселиця, Маршинці, Тарасівці, Костичани, Драниця, Мамалига, Ванчиківці.
Сторожинецький район: Сторожинець, Красноїльськ, Стара Жадова, Комарівці, Панка, Чудей, Їжівці, Банилів-Підгірний, Верхні Петрівці, Давидівка.
Заставнівський район: Задубрівка, Васловівці, Юрківці, Василів, Дорошівці, Мосорівка, Митків, Кострижівка, Онут, Брідок.
Хотинський район: Колінківці, Перебиківці, Рухотин, Пригородок, Анадоли.

М. Чернівці: Садгірський р-н., Першотравневий р-н. та Шевченківський р-н.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис На Буковині готуються до приходу великої води спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Подібна інформація, пригадую, подивувала буковинців, адже тоді далеко не в кожній хаті була лампочка Ілліча. Тобто такої залежності від благ цивілізації, як нині, українці ще не мали.

Сьогодні світ змінився кардинально. Жоден чернівчанин, гадаю, за умови, що йому не під сто років, переживатиме темряву дуже важко: це ж бо не тільки відсутність світла у квартирі, а й інформаційний вакуум – без телевізора, комп’ютера, телефону. А також без мікрохвильовки чи й електроплити, пральної машини-автомата. Зрештою, всього одразу не перелічити. Та, головне, і без води з крану! Вона зникне разом з електрикою.

Чи можливий такий Армагеддон в Україні? Елементарно, Ватсон. Бо належать, себто  експлуатують розподільні електричні мережі різних регіонів нашої держави компанії чужинські. Втім, найгірше полягає не в цьому, хоча й дивує, що держава продає  таку стратегічно важливу галузь. Значно небезпечніше, що наші енергопостачальні компанії зосереджуються в одних руках. А руки ці загребущі належать «старшому братові».

Так, ще на приватизаційному конкурсі 2001 року американська «AES Washington Holdings BV», яка входить до структури «AES Сorporation», придбала пакети акцій «Київобленерго» і «Рівнеобленерго» розміром 75% +1 акція. Пізніше «AES Сorporation» збільшила свої пакети акцій до 89,12% в «Київобленерго» і до 84,56% – в «Рівнеенерго». Цими ж днями з’явилося повідомлення джерела з  енергоринку про те, що американська компанія тікає з України і готова продати «Київобленерго» росіянам. Наразі, група «VS Energy» домовилася з американською «AES Сorporation» про купівлю «Київ-» та «Рівненерго».

Хто ж криється за назвою «VS Energy»? Бенефіціарами «VS Energy International» є кілька російських підприємців, у тому числі Олександр Бабаков. Саме йому належать майже 70% акцій (а, може, й більше?) «Чернівціобленерго». Ця група власників, за умови, що придбає акції Київського та Рівненського обленерго, стане господарем практично половини українських енергопостачальних компаній. Уже зараз вони володіють  близько половиною акцій «Одесаобленерго» і близько 15-20% – «Хмельницьк-» і «Миколаївобленерго», а також  95% акцій у «Кіровоград-», «Херсон-», «Житомиробленерго» і «Севастопольенерго».                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    Людмила ЧЕРЕДАРИК

Запис Кому належать українські обленерго? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Партія регіонів розраховувала на інший результат. Перед виборами її представники не приховували, що найбажанішим для них було досягнення конституційної більшості в парламенті. Нагадаємо – це 300 депутатських голосів, яких вистачить на зміну Конституції. Не секрет, що головними виборами в Україні є не парламентські, а президентські. А 2015 року нині чинному президенту досить складно буде взяти більшість голосів зневіреного і розчарованого електорату. Ідеальним «партнером» у другому турі для нього був би Олег Тягнибок: Схід і Південь України масово голосувати за «Свободу» не схильні, а саме там проживає більшість українських виборців. Політтехнологи влади реалізують свої віддалені плани, але й вони розуміють: можливі непередбачувані обставини, які здатні докорінно зламати будь-які вигадані схеми. Тому найбільш надійними виборами президента були би проведені у «ручному» парламенті – а для цього треба міняти Конституцію.

Що ж, цілком слухняної Верховної Ради отримати планувальникам з Банкової не вдалося. Тому перемога Партії регіонів виглядає швидше пірровою. У своєму базовому регіоні, на Донеччині вона втратила, порівняно з минулими виборами, аж третину голосів. Відтак її партійні пропагандисти відволікають увагу громадськості іншими цифрами: на скільки відсотків підтримка ПР зросла, скажімо, на Львівщині. Але компенсувати великі втрати такими сумнівними надбаннями неможливо.

Невдовзі почнеться вербування «тушок», проте потенційні перебіжчики можуть уявити свою подальшу долю, проаналізувавши ганебний фінал своїх попередників. Більшість з них безславно закінчила свою політичну кар’єру.

До речі, не потрапили до Верховної Ради не лише «тушки», які спробували щастя у мажоритарних округах. За бортом парламенту опинився і скандально відомий публіцист Олесь Бузина, що старанно паплюжив українські історичні міфи. Розібралися виборці у мотивах такої поведінки і не довірили «борцеві з вурдалаком Шевченком» представляти свої інтереси у вищому законодавчому органі країни. Правляча партія так і не отримала ще одного штика, який знадобився б їй у майбутніх парламентських боях.

Новий склад Верховної Ради обіцяє бути бойовим. Тим більше, що вже починається підготовка до президентської кампанії 2015 року. Сумувати виборцям парламентарі в жодному разі не дадуть. Ще до початку роботи нового складу Верховної Ради опозиційні депутати навіть погрожують скласти мандати, чим паралізують діяльність законодавчого органу. А що буде далі?

Ігор БУРКУТ

Запис ПІРРОВА ПЕРЕМОГА спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У царині забезпечення житлом своїх студентів вельми добре працює Буковинський державний медичний університет: навчальний заклад має 5 гуртожитків з гарними умовами проживання, які загалом вміщують 2350 постояльців. Це переважно студенти стаціонару та інтерни. Про те, чи вистачає місць у гуртожитках і як працює навчальний заклад на поліпшення умов проживання в них, ми поспілкувалися з помічником ректора БДМУ із соціальних питань, лікарем-інфекціоністом, кандидатом медичних наук, доцентом кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Юрієм РАНДЮКОМ.

– Нині в гуртожитках БДМУ проживають понад 1600 українських студентів і 630 – із-за кордону, днями ще заселимо студентів з Індії, – каже Юрій Рандюк. – Українці мешкають у першому, другому, третьому та частково четвертому корпусах, іноземці – в четвертому й п’ятому. Пріоритет при поселенні мають ті, хто приїхав до Чернівців на навчання із найвіддаленіших регіонів, а також, безумовно, студенти пільгових категорій – сироти, напівсироти, з багатодітних родин.

Сьогодні 95% студентів, які висловили бажання проживати в гуртожитку, мають таку можливість. Інших 5% змушені поки що самостійно вирішувати питання житла: місць для всіх не вистачає. Щоби змінити ситуацію, від травня керівництво навчального закладу веде перемовини з іншими установами, які мають у своєму підпорядкуванні гуртожитки. Таким чином планують забезпечити добрими умовами проживання за прийнятною ціною решту спудеїв. Окрім того, університет має змогу навчати більшу кількість фахівців, проте керівництво БДМУ розуміє: доки не будуть розширені можливості з надання житла, робити це недоцільно.

За словами помічника ректора, в усіх наявних гуртожитках належні умови: є гаряча вода, власні котельні, системи фільтрації води на кухнях. У всіх корпусах працюють буфети, де можна попоїсти, пральні – щоби студенти мали змогу без особливих зусиль мати охайний вигляд, кімнати для самопідготовки.

– Кімнати, де студенти можуть готуватися до пар, – дуже корисна справа, – каже пан Рандюк. – Бо ж допомагають зосередитися на навчанні, а за потреби – отримати корисну пораду від колег по студентській лаві: для медиків обговорення фахових питань, досвід мають неабияке значення. У таких кімнатах налаштоване дуже добре освітлення, є зручні столи й стільці. Місць там удосталь: у 1-му гуртожитку кімната для самопідготовки має 40 місць, у всіх інших – понад 50.

У першому гуртожитку розташоване центральне відділення університетської бібліотеки, в 3-му – працює абонемент, у 5-му – є можливість скористатися іноземною літературою. В 2-му гуртожитку для студентів обладнали спортивну кімнату. У п’ятому гуртожитку, де мешкають лише іноземці, блочна система, в усіх інших – коридорна. Студентів з інших країн – Сомалі, Гани, Судану, Нігерії, Індії – поселяють посегментно. Так їм зручніше спілкуватися в побуті.

Плата за місяць проживання в 1, 2, 3-му гуртожитках – 175 гривень, у 4 та 5-му – 212. Лікарі-інтерни, магістри та лікарі платять за гуртожиток на 30 гривень більше – з їхньої оплати вираховується податок. Отримані гроші медуніверситет витрачає на оплату комунальних послуг, а також поліпшення побутових умов студентів.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Студгуртожиток БДМУ – як добрий готель. Тільки ціна «не кусається» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Для формування обґрунтованих вимог до політиків і влади від малого та середнього бізнесу в рамках всеукраїнського проекту «П’ять вимог малого та середнього бізнесу до політиків і влади» в Чернівцях за участю представників малого й середнього бізнесу, лідерів та організацій підприємців відбулося засідання фокус-групи.

– Ми зупинилися на кількості саме 5 вимог, бо маємо серйозний намір не просто їх висунути, а, сформувавши сітку підтримки підприємців, упродовж наступних років працювати в напрямку їх реалізації й виконання, – каже експерт проекту «П’ять вимог малого та середнього бізнесу до політиків і влади» Юлія ВЕРЕТЕЛЬНІКОВА. – Підприємці зазвичай говорять про свої проблеми, а не вимоги, і сьогодні ми намагаємося змінити ситуацію.

Організатори проекту працюють з підприємцями в формі діалогу: проводячи круглі столи в усіх регіонах України, запитують про конкретні вимоги до влади. За результатами такого спілкування шляхом голосування й телефонного опитування напрацьовується пакет пропозицій вимог, з яких у підсумку буде обрано 5 пріоритетів, що й пропонуватимуться кандидатам.

У рамках проекту вже провели більше 20 фокус-груп у 18 регіонах України. Серед вимог підприємців, які претендують на включення до топ-п’ятірки, зменшення кількості податків до 7-9, зниження єдиного соціального внеску, спрощення системи адміністрування й зменшення часу проведення всіх дозвільних процедур, принцип відсутності перевірок, якщо підприємство працює в легальному правовому полі, боротьба з корупцією як єдина державна політика, єдиний доступний відкритий прозорий державний реєстр власності на нерухомість і землю, прозорість державних закупівель і доступність для малого й середнього бізнесу, беззастережне забезпечення збереження права приватної власності, формування незалежного національного органу, який би відповідав за становлення, розвиток і безпеку малого і середнього бізнесу.

– Звичайно, що є вимоги, які актуальні для підприємців усіх регіонів, а є ті, що характерні для окремої області, – каже голова Асоціації деревообробників Буковини Володимир ДОРОШ. – Тож ті вимоги, які не увійдуть до загальнодержавного списку, але актуальні саме для Буковини, передамо органам місцевого самоврядування, виконавчій владі.

Остаточний список з 5 вимог організатори обіцяють сформувати впродовж місяця, потім їх викладуть на папері у вигляді меморандуму й запропонують кандидатам у народні депутати укласти «джентльменську угоду».

– Юридичної сили меморандуми не матимуть, – зауважила, відповідаючи на запитання журналістів, Юлія Веретельнікова. – Вони будуть, передусім, елементом впливу громадянського суспільства.

Організатори запевнили, що проект «П’ять вимог малого та середнього бізнесу до політиків і влади» аполітичний і за ним не стоїть жоден «закулісний політичний диригент».

Любов НЕЧИПОРУК, «Версії»

Запис Підприємці формують топ-п’ятірку вимог до влади? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Другою у списку стала Буковина. Почесне третє місце дісталося Житомирській області. Четверте і п’яте місця відповідно поділили Миколаївська і Київська області. За рівнем охорони здоров’я на друге місце вийшла АР Крим, але за загальними медичними показниками вона стала тільки шостою.

Вл. інф.

Запис Мінохоронздоров’я з’ясувало, де живуть здорові українці спершу з'явиться на Медіа-Версії.