Фото Віталії Козменко

Здавалося б,  сучасну людину вже нічим не здивуєш. Науково-технічні винаходи, спортивний екстрім, епатажне мистецтво – все це давно перестало по-справжньому вражати… Наше сприйняття «притупилося», виробився певний імунітет на різного роду «новинки». Та виявляється, ще існує таке, що може повернути  гостроту відчуттів, шокувати і, водночас, подарувати величезну, по-дитячому щиру радість. Це – хоровий спів.

Виступ «Ореї», що відбувся 8 листопада у залі Чернівецької обласної філармонії – безперечно, не лише одна з найяскравіших подій фестивалю, а й справжнє відкриття для чернівчан. Це було незабутнє театралізоване дійство, шоу, в якому поєдналися колосальний професіоналізм, неймовірна артистичність, оригінальні режисерські знахідки.

Ірина МЕДРИШ, музикознавець, викладач-методист Чернівецького училища мистецтв ім. С. Воробкевича: –У цьому колективі вражає все – фантастичні голоси, ансамбль, відчуття стилів, найтонше нюансування, почуття гумору. «Хоровий театр», але не заради театру, а винятково доречний, органічний.

«Орея»  представила слухачам надзвичайно різноманітний репертуар – твори українських та зарубіжних композиторів від Ренесансу – до ХХІ ст.  Та вражали не стільки самі твори, як їхнє виконання. Перш за все – неочікувані стильові перевтілення: класичний спів змінився автентичним, ренесансна манера – джазовою…

Олена ЧМУТ,композитор, викладач-методист Чернівецького училища мистецтв ім. С. Воробкевича: – Оригінальність «Ореї» – у сучасному підході, в цій винахідливості, своєрідній інтерпретації відомих творів. Це – ансамбль солістів. І той колектив, що може перетворити будь-який твір у шедевр.

Спів хористів супроводжувався переміщенням по сцені, пантомімою,  танцювальними рухами, акторською грою…  Все це поєднувалося з акустичними ефектами: співаки розташовувалися у різних точках залу, завдяки чому виникало стереофонічне звучання. Маестро Вацек зруйнував не лише традиційні уявлення про хоровий спів, а й про можливості людського голосу: його баритони співали дискантами (високі голоси хлопчиків), сопрано брали до 3-ї октави на піано (це фантастично складно!), а баси сягали найглибшої безодні.

«Музика Ореї – це наше спасіння, наше співпереживання і очищення, біль, насолода, щастя в кінці кінців! А ще – це школа, де ми вчимося любити, цінувати і поважати свого Глядача, який платить нам тим же…» – Таким є творче кредо капели. Олександр Вацек порівняв чернівецьку публіку з басками: «вони спочатку придивляються, не поспішають з щедрими оплесками, але якщо їм щось сподобається – вже не відпускають». Саме так сталося і на концерті: шалені овації вдячних слухачів, що ставали все потужнішими з кожним твором, вигуки «Браво!», численні виклики «на біс»… Та неймовірна енергетика, яку випромінювали музиканти, повна самовіддача  передавалися присутнім. Надзвичайно прикро, що зал був неповним. Відсутність належної реклами як завжди дає про себе знати. Проте «знайомство» відбулося і чернівчани з нетерпінням чекають наступної зустрічі. Аншлаг гарантований!

Надія СЕЛЕЗНЬОВА, художній керівник академічного камерного хору «Чернівці»: – Вперше я почула цей хор 17 років тому і відтоді вважаю його кращим в Україні. Вацек – законодавець моди, маяк, який вказує нам шлях. Саме він першим реалізував ідею «хорового театру». Його капела звучить не просто технічно бездоганно. У їх виконанні є життя… Це Мистецтво з великої літери. Браво маестро! Браво «Орея»!

Тетяна КОГУТ, музикознавець

Запис Шик, шок, шоу: Концерт хорової капели «Орея» у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Для чернівецького Камерного оркестру нинішній концертний сезон розпочався надзвичайно вдало. Концерт 12-го жовтня в Залі органної та камерної музики пройшов з величезним успіхом. У першому відділі прозвучали шедеври світової скрипкової музики у блискучому виконанні Народного артиста України Павла Чеботова, а другий відділ подарував неймовірну насолоду від «хітів» музичної класики. Переповнений зал аплодував стоячи… Вдячні слухачі тривалий час не хотіли відпускати музикантів…

Завдяки цілеспрямованості й неймовірному творчому ентузіазму Павла Миколайовича Чеботова, репертуар Камерного оркестру охоплює творчість композиторів різних епох, країн і навіть континентів. Важливе місце в ньому посідає музика ХХ-ХХІ ст. У найближчих планах оркестру і виконання творів українських композиторів.

У колективі панує особлива творча атмосфера, відчувається емоційний та енергетичний запал, поєднуваний з працьовитістю й наполегливістю. Музиканти не бояться експериментувати, вони весь час вивчають складні нові твори (і все це за дві репетиції на тиждень!) – одне слово, викладаються на всі сто, щоби дивувати  чернівчан цікавими прем’єрами.

   Два полюси  – Стравінський і Шостакович

На фестивалі оркестр представить програму з творів двох геніїв ХХ – Ігоря Стравінського (1882-1971) і Дмитра Шостаковича (1906-1975). Важко знайти митців настільки різних, як Шостакович і Стравінський. Життя обох композиторів припало на винятково складний та напружений історичний період, насичений кровопролитними війнами та революціями (хоча Стравінський ще встиг захопити «штиль» ХІХ ст.). І якщо Шостакович відчув на собі весь жах сталінського терору, пережив страшні воєнні роки, то Стравінський спостерігав за історичними перипетіями, що випали на долю Росії, здалеку. Ще 1914 року Ігор Федорович покинув батьківщину. Жив у Швейцарії, Франції, США, і лише в останні роки життя відвідав Радянський Союз.

Та композиторів розділяли не лише часові пояси й відстані в тисячі кілометрів. Між ними була величезна світоглядна прірва. Шостакович став музичним літописцем свого часу. В його творчості втілене болісне переживання трагедій особистих та загальнолюдських. Стравінський же був прихильником естетики «чистого» мистецтва, протиставляючи жорстокій дійсності світ краси, впорядкованості, гармонії.

– Ми поєднали твори цих композиторів заради контрасту, – розповідає Павло Чеботов. – Усі три твори – абсолютно різнопланові: «зухвала» музика «Прелюдії та Скерцо» Шостаковича, прекрасний, гармонійний і водночас дещо  «хуліганський» «Аполлон» Стравінського, а також твір зрілого Шостаковича – філософська «Камерна симфонія».

У першому відділі концерту будуть виконані «Прелюдія і  Скерцо»  Шостаковича та музика до балету Стравінського «Аполлон Мусагет».

«Прелюдія та Скерцо» – це опус зовсім юного, 19-річного Шостаковича, який ще не пізнав страшних ударів долі. В цьому творі відчувається дещо юнацька «зухвалість»: музика сповнена гострих, «черствих» звучань, раптових контрастів, пронизана «нервовим» ритмом.

Регіональний фестиваль класичної музики

«Буковинський листопад – 2013»

Зал філармонії

8 листопада: Відкриття фестивалю. Академічна хорова капела «Орея» Житомирської облфілармонії (один із найкращих хорів України).

9 листопада: Брас-квінтет «PHILARMONIC BRASS» Національної філармонії (духовики).

11 листопада: Академічний камерний оркестр Чернівецької філармонії (під орудою народного артиста України Павла Чоботова).

12 листопада: Лауреат Міжнародних конкурсів Андрій Луньов (фортепіано, м. Київ).

13 листопада: Академічний симфонічний оркестр, академічний камерний хор «Чернівці» облфілармонії, камерний хор Тернопільської облфілармонії, хор хлопчиків музичної школи № 1 м. Чернівці. Карл Орф «Карміна Бурана»(Без слів!).

15 листопада: Струнний ансамбль «Quattro Corde» Івано-Франківської облфілармонії.

16 листопада: Лауреати III Міжнародного конкурсу інструментальних ансамблів ім. Дмитра Бортнянського ансамбль солістів «Крещендо», м. Київ (Це варто послухати!).

18 листопада: Вечір фортепіанної музики.

19 листопада: Чоловічий вокальний квартет «Акорд» Тернопільської облфілармонії (Він вразить вас!)

20 листопада: Академічний камерний оркестр «Арката» Вінницької облфілармонії.

Зал органної та камерної музики

10 листопада: Дует солістів обласної філармонії, Світлана Бардаус (орган) і Євгенія Нестеренко (фортепіано).

14 листопада: Інструментальне тріо Хмельницької облфілармонії.

17 листопада: Концерт органної музики. Соліст Чернівецької облфілармонії Віктор Білла (орган) та Юлія Білла (сопрано).

Початок концертів о 18.30. На кожному концерті володар щасливого квитка отримає сувенір.

«Аполлон Мусагет»в Україні не звучав. Чернівці – лідери

Зовсім інша – музика Стравінського. «Композитор 1000 облич», «музичний Протей» – так називали І. Стравінського за вміння перевтілюватися, оволодівати різними художніми стилями, бути завжди на гребні хвилі всього нового. Для свого балету «Аполлон Мусагет» він обрав орієнтиром музичну культуру XVIII століття з характерною для неї витонченістю й галантністю. Та цим композитор не обмежився.

– Стравінський – справжній полістиліст. – зазначає П. Чеботов. – Мені навіть важко визначити музику його балету за стилем. Кода, наприклад – це чистий «мюзикл». Поруч з цим – архаїчні античні мотиви, олександрійський вірш… У  па-де-де – алюзії на балетну музику Глазунова, Чайковського… Тобто, зовсім непередбачувана стильова гра: то бродвейський мюзикл, то піднесений хорал, то задушевна лірика…

Написати балет на сюжет з грецької міфології було давньою мрією Стравінського. В ньому втілений міф про Аполлона – бога Сонця, покровителя 9-ти муз, які уособлюють різні види мистецтва. Звідси й одне з імен Аполлона – Мусагет. У балеті присутні три з них: Каліопа – муза епічної поезії та науки; Полігімнія – муза гімнічної поезії, музики та пантоміми, а також Терпсихора – муза танцю. Протягом балету розкривається становлення бога Аполлона: від народження через оволодіння мистецтвом музики й танцю – до урочистого сходження на Парнас у супроводі муз.

Прем’єра балету «Аполлон Мусагет», створеного одразу трьома майстрами – Стравінським, Баланчиним і Дягілєвим з його трупою – пройшла в Парижі 1928 року. Далі були Вашингтон і Лондон, Мілан і Мадрид. І лише через 84 роки Аполлон і його музи вийшли на російську сцену: 2012 року відбулася прем’єра балету в Москві. В Україні балет ніколи не ставився, навіть його концертне виконання можна почути вкрай рідко. Прем’єра концертної версії «Аполлону» в Чернівцях відбулася навесні цього року (на жаль, ця унікальна подія пройшла досить скромно). Безсумнівно, цей твір стане окрасою фестивалю та одним з приємних «відкриттів» для чернівецьких слухачів.

Загадка «Камерної симфонії»

У 2-му відділі концерту прозвучить «Камерна симфонія» Шостаковича – твір складний, суперечливий та багато в чому загадковий. «Камерна симфонія» – це перекладення для оркестру Восьмого квартету Шостаковича, створене Рудольфом Баршаєм – багаторічним керівником Московського камерного оркестру, який упродовж багатьох років підтримував з композитором дружні і творчі взаємини.

Восьмий квартет був створений всього за три дні! (від 12 до 14 липня 1960 р. у Дрездені під час роботи над музикою до фільму «П’ять днів, п’ять ночей»). Як писав сам автор: «Як я не намагався виконати завдання з кінофільму, поки не зміг. А замість цього написав нікому не потрібний та ідейно порочний квартет». Цікаво, що це єдиний твір Шостаковича, написаний за кордоном. Для того, щоби виїхати з Радянського Союзу, композитору довелося вступити до партії. Цей унікальний, зрілий твір  Шостаковича, присвячений пам’яті жертв фашизму та війни, називають водночас музичною автобіографією та автонекрологом. Пам’ять про власні приниження і постійний страх за себе, родичів, колег, який охоплював композитора в цю напружену епоху, пам’ять про масовий сталінський терор спонукала його створити один з найбільш проникливих, сповідальних творів.

Отже, дізнатися яка з трьох муз стане обраницею Аполлона, а також спробувати розгадати «послання» Дмитра Шостаковича можна буде на концерті, що відбудеться 11 листопада о 18.30 у залі Чернівецької обласної філармонії.

Тетяна КОГУТ, музикознавець

Від редакції: Шкода лише, що про цей концерт можна дізнатися хіба що з газети. Бой ого реклами, як і до виступу нашого симфонічного оркестру, немає. Принаймні, вчора – не було.

Запис Чернівецький камерний – «оркестр тисячі облич» спершу з'явиться на Медіа-Версії.