Отже, правління обласної організації Національної спілки журналістів та комітет міжредакційної первинної організації Незалежної медіа-профспілки України провели спільне розширене засідання за участі головних редакторів обласних ЗМІ. Результатом бурхливого обговорення стала спільна заява, в якій журналісти закликали колег «проявити максимальну згуртованість і солідарність у зв’язку з подіями останнього часу» і скористатися шансом, даним історією, «для очищення ЗМІ від тиску, «джинси», халтури». Журналісти вважають, що «головне завдання ЗМІ – інформувати: об’єктивно, неупереджено, збалансовано, дотримуючись конституційних норм». Сьогодні вони бачать небезпеку в тому, що «прикриваючись Майданом та Українською Революцією, дехто намагається використати демократичні зміни, які відбуваються в нашій державі, на догоду своїм інтересам» і заявляють «про неприпустимість втручання у редакційну політику та  процес підготовки журналістських матеріалів, погроз за професійну діяльність».

Працівники ЗМІ запропонували громадськості «адекватно і цивілізовано реагувати на дії журналістів, які працюють в рамках чинного законодавства»:  «При цьому наголошуємо, – йдеться в заяві – що робота деяких представників професії вимагає правової оцінки. Громадськість може ініціювати такі процеси, але кадрові питання мають вирішуватися цивілізовано, у законодавчому полі. Нагадуємо, що будь-які дії стосовно ЗМІ та журналістів, у тому числі примусові кадрові зміни, чинне законодавство трактує як тиск на ЗМІ, особливо у виборчий період. Закиди щодо змісту публікацій розцінюємо як прямі спроби запровадження цензури».

Відповідного реагування на факти перешкоджання журналістській діяльності журналістські спілки вимагають від правоохоронних органів, а до НСЖУ та Комітету з питань свободи слова та інформації ВР вони звертаються із закликом пришвидшити процес роздержавлення друкованих ЗМІ в Україні та створення суспільного телебачення і радіомовлення.

Свою позицію стосовно подій у Кіцмані оприлюднили і представники ГО «Майдан» з Кіцманщини. Вони звернулися до журналістської спільноти із проханням «зрозуміти та допомогти у дуже важкій справі – зміні системи державної влади»: «Ми не проти конструктивної критики на нашу адресу, але за замовні матеріали, поливання людей брудом і перекручування фактів журналісти мають нести відповідальність», – заявляють «майданівці».

Ситуацію, яка виникла минулого тижня в Кіцмані і журналістами названа тиском на головного редактора районної газети, «майданівці» назвали «ганебною» і звинуватили в ній журналістку. Водночас заявили про бажання «вибачитися за емоційну поведінку, яка була реакцією на викладені в газеті матеріали», але наголосили, що «право на отримання об’єктивної, повної і точної інформації прописане у Законі України про інформацію», тому кіцманській газеті «варто переглянути однобоку редакційну політику», – йдеться в заяві «майданівців». Активісти закликають «згуртуватися навколо збереження цілісності нашої Держави, бути однодумцями й допомагати один одному».

Вл.інф.

Запис Журналісти й майданівці обмінялися заявами – з надією на порозуміння спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Річ у тім, що серцево-судинна недуга вразила державу. Її серце, себто влада, працює не на користь усього організму, судини якого забиті тромбами. Саме через це програма зниження рівня захворюваності населення на гіпертензію зазнала, якщо й не поразки, то внутрішнього спротиву її учасників – безперечно. Та, як на мене, останнє  – гірше, бо не можна змусити людину бути щасливою чи здоровою вказівкою згори, якщо у неї для цього немає підстав. Отже запроваджена організаторами охорони здоров’я практика викликала ремствування серед самих медичих працівників.

А відбувається ось що: кожен фельдшер, сімейний лікар у селі чи у міській поліклініці зобов’язаний виписувати пільгові рецепти на ліки для хворих гіпертонією. Без сумніву – це справа добра. Якби не одне АЛЕ – вона добровільно-примусова. А це наштовхує на логічний висновок: хтось у цьому дуже зацікавлений. І цей хтось має дуже близькі стосунки до Міністерства охорони здоров’я. Бо коли б цього не було, ніхто не змушував би лікарів та фельдшерів за свої гроші купувати за пільговими рецептами пігулки, а потім намагатися продати їх недужим. Тоді як хворі мають свої ліки, які їм підбирали і до яких вони звикли. Одне слово, виник конфлікт. Тож не дивно, що медики (зі Сторожинецького району та Чернівців) поскаржилися.

Коли ж редакція поцікавилася цим питанням у директора департаменту охорони здоров’я та цивільного захисту населення Чернівецької ОДА Ігоря ШКРОБАНЦЯ, той відповів, що це «самодіяльність районів і хтось перегнув палицю. Винних покарають», а пізніше на поставлене під час прес-конференції запитання безапеляційно сказав: «Прийдіть до мене з тією людиною, яка скаржилася. І ми будемо розмовляти й розбиратися».

Нічого не скажеш – хід блискучий і… справедливий. Раз немає таких, хто сміливо сказав би про те, що медиків змушують виконувати зовсім не притаманні їм обов’язки (цього літа в окремих районах їм навіть відпустку не давали, доки не закуплять ліки!), то нема чого і скаржитися. Але ж ми усі добре розуміємо, що той, хто озвучить уголос позицію, яка протирічить «політиці партії», просто позбудеться місця роботи. І найкраще це відомо  керівнику департаменту.

Ось і виходить уже вкотре в українській історії, що влада намагається ощасливити народ, а він, дурненький, цього не розуміє…

Людмила ЧЕРЕДАРИК        

Запис Гіпертензія в людей, бо гіпертензія у держави спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Після розмови з таксисткою, яка звернулася зі скаргою до редакції, наша журналістка кілька годин прикидалася повією. Та цього було достатньо, щоби переконатися в хибності твердження, що Чернівці – місто інтелігентне й толерантне.   

Утім, древня традиція торгувати тілом не є для Чернівців чимсь новим і загадковим. Той, хто не полінується та подивиться в історичні документи, переконається: місто над Прутом ще сто років тому славилося своїми банкірами та повіями. Бо саме кількість банків і публічних будинків визначали його обличчя. В усіх буковинських авторів є про це або спогади й згадки, або новелки чи оповідання.

Чернівецькі розцінки – в межах 150-400 грн. Для порівняння, у Західній Європі вартість інтим-послуг коливається в межах 30-150 евро.

Якщо відверто, то ще кілька тижнів тому журналісти «Версій» і гадки не мали, що зацікавляться цією темою. Та до нас звернулася по допомогу небайдужа людина. Можливо, хтось би інший на місці таксистки Олени СВИДЮК махнув на проблему рукою – мовляв, краще не зачіпатися ні з ким, так простіше, принаймні, для себе. Та пані  Олена не з таких. І, слава Богу, бо байдужість, як казав класик, це не тільки параліч душі, а й причина великих бід на землі. Тож пані Олена – відважна громадянка і мати чотирьох дітей – попросила редакцію висвітлити проблему, з якою стикнулася під час роботи. Оскільки те, про що розповіла таксистка, зачіпляє інтереси чернівчан, ми вирішили провести журналістське розслідування. Тож про все докладно.

Обласний центр обсіли «метелики»?

Пані Олена працює водієм в службі «Єдине таксі» вже 6 років. Протягом останніх двох виїжджає на роботу вночі, бо, за її словами,  в цей час і заторів менше, і заробітки більші. Хоча працювати небезпечніше. Не повірите, але причиною цьому є… повії.

Проституція легалізована в багатьох державах Євросоюзу: Німеччині, Великобританії, Франції, Нідерландах, Італії, Греції, Швеції, Австрії… Вона непогано поповнює державний бюджет. Наприклад, німецькі проститутки віддають державі… половину свого заробітку! А це приблизно 6 млрд євро. Польські економісти порахували, що якби вони легалізували в своїй державі проституцію, то бюджет країни поповнювався б щороку на 4 млрд грн.

Олена СВИДЮК: – Ця історія трапилася 10 жовтня біля першої години ночі. На стоянці в районі вул. Герцена до мене підійшла жінка і замовила таксі: спочатку в район залізничного вокзалу, а потім до дріжджзаводу. Ми поїхали на вокзал. Там пасажирка попросила зупинитися біля нічного магазину, щоби випити кави. Як потім з’ясувалося, саме під цим «нічником» «здаються» повії. Я знайшла єдине  вільне місце і припаркувалася. Аж раптом водій сірого «шевроле» (номер є в редакції – авт.), який стояв поруч, крикнув: «Котися звідси!» і матюкнувся. Я ж спокійно повідомила, що таксую, а пасажиру треба вийти. Тому й паркуватимуся там, де пасажиру зручно, і чекатиму доти, доки треба. Пасажирка цього часу залишалася в машині. Раптом з «шевроле» вийшла огрядна тітка і з нецензурною лайкою накинулася  на мене, мовляв, не заважай нам працювати, це наше місце, котися звідси. Вона відчинила дверцята таксі і намагалася витягнути мою пасажирку з машини. (За словами таксистів і самих повій, бучу вчинила Наташа, яку привозить на «100-метрівку» батько для надання сексуальних послуг, тобто він є сутенером власної  доньки! – ред.). Але тут і до мене підскочило «габаритне» дівчисько й схопило за волосся, намагаючись витягти з машини. Я вийшла з авта, зачинивши  пасажирку, і сказала дівчині, аби та відійшла від машини. Однак та знову вчепилася мені за волосся. Поруч стояли інші повії, сутенери, таксисти – біля 20 людей, але жоден з них не кинувся нас розбороняти. Ми чубилися, та я, мабуть, вправніша і рухливіша й мені вдалося відштовхнути дебелих дівчат-метеликів. Вони були напідпитку, а, можливо, ще й обкурені: зблизька помітила, що зіниці в них розпливчасті. Тож я викликала по рації службу допомоги таксі – «Юпітер»  – і набрала «102». Доки міліція їхала, чого тільки не наслухалася: і що сама повія, і що п’яна, ще й погрожували, що, мовляв, таксую тут останній день… Згодом приїхала міліція Першотравневого району. Та яким було моє здивування, коли замість допомоги почула від правоохоронців, що це не їхня територія! І розбиратися тут має лінійний відділ Управління МВС України Львівської залізниці! Я вийшла з машини і підійшла до міліціонерів лінійного відділу. Але ті теж перевели «стрілки» – на Першотравневий райвідділ. Знову набираю «102» і мені повідомляють, що приїде лінійний відділ. І так правоохоронці «футболили» мене, аж поки не зателефонувала до офісу нашої служби і попросила диспетчера викликати «102». Лише після цього мені зателефонували з міліції: «Де Ви, мовляв? Ми вас шукаємо!». Я пояснила, що біля нічних магазинів, де стоять повії. Коли приїхали міліціянти, то поцікавилися, де ті, що на мене напали? Сказала, що тут їх немає. Тоді один з міліціонерів каже: «Вони ховаються в приміщенні гральних автоматів» – і пішов їх шукати. Як виявилося, «жриці кохання» цього часу жлуктили там горілку. Я залишилася із трьома правоохоронцями біля «нічника», а повії, водії тамтешніх таксі та сутенери в один голос звинувачували мене в тому, що це я, мовляв, побила повій…

Валентина ГОНЧАР: «Не довіряю міліції, не вірю судам і владі, захищатиму своїх працівників»

Таксистку та повій відвели до лінійного відділу і взяли пояснення. Пізніше усіх відвезли до Чернівецького обласного наркодиспансеру, що по вул. Миколаївській, де перевірили на вміст алкоголю. Як повідомили пізніше з лінійного відділу міліції, одна з повій була п’яна, а інша відмовилася пройти перевірку. Наша таксистка алкоголю не вживала.

Пасажирка Ольга, яка тієї зловісної ночі буда свідком конфлікту між Оленою та повіями, розповіла нам історію точнісінько так, як і водій таксі.

Ми зустрілися з власницею «Єдиного таксі» Валентиною ГОНЧАР. Включаємо запис: «Олена користується повагою та авторитетом серед своїх колег, причому вона – єдина жінка-водій у колективі. Ніхто й ніколи не бачив Олену на роботі в нетверезому стані. До того ж вона вихована і стримана, але вміє постояти за себе. Тому всі звинувачення в бік Олени Свидюк вважаю безпідставними. Інша справа, що у неї виникають на дорозі конфлікти, бо вона яскрава та приваблива жінка. Можливо, повії побачили в ній конкурентку? Водії-чоловіки таких проблем не мають. Я не вірю в справедливість, не вірю судам і владі й не довіряю нашій міліції. Та буду, як мати, зубами захищати кожного із своїх працівників!

Вас облаяли та потягали за волосся? Складу злочину нема! 

21 жовтня на ім’я громадянки Олени Дмитрівни Свидюк з лінійного відділу міліції на станції Чернівці надійшла відповідь на її заяву. Ось її текст:

«Повідомляємо Вас, що в ЛВ на ст. Чернівці здійснено розгляд матеріалів журналу ЄО  №197 від 10.10.2013 року про те, що о 00 год. 45 хв. біля залізничного вокзалу ст. Чернівці, що за адресою м. Чернівці, вул. Гагаріна, 38, Кравчук (Черевко) Н.В. ображала Вас нецензурними словами, в зв’язку з чим розгляд матеріалів припинено – за відсутністю ознак злочину. Дане рішення Ви можете оскаржити в Чернівецькій прокуратурі з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, а також в УМВС України на Львівській залізниці. Начальник ЛВ на станції Чернівці, майор міліції Д.В. Завгородній».

У лінійному відділі кореспонденту «Версій» пояснили, що місце конфлікту – не їхня територія, належить до Першотравневого району. Відтак, за це має відповідати Першотравневий РВ УМВС України в Чернівецькій області. І повідомили,  що повіям, за це «світить», максимум, ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення – дрібне хуліганство. А дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням 20% заробітку. А в разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, – адміністративний арешт на строк до 15 діб. Тож матеріали справи найближчим часом будуть передані до Першотравневого районного суду м. Чернівці.

П’ята частина секс-працівниць у Європі – з Болгарії та Румунії. Кожна десята – з країн Балтії. За офіційною статистикою, із 400 тис. німецьких повій – третина з колишніх радянських республік, з 80 тис. англійських та 80 тис. французьких – таких по 20% відповідно. Хоча в Лондоні «радянських» повій – цілих 80%! А в деяких містах Італії їхня кількість доходить до 90%!

Трохи пізніше Олена направила телеграми до СБУ та ГПУ. Від СБУ прийшла відповідь, що звернення від 14.10.13 направлене за належністю до МВС України. Як повідомив нам юрист ІІІ класу Чернівецької прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Дмитро Левчук, до них надійшло звернення громадянки Свидюк  від 24.10.13, у неї відібране пояснення, проводиться перевірка.

За словами старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління карного розшуку УМВС України в Чернівецькій області Володимира ЛАЗОРКА, до їхнього управління не часто звертаються з такими проблемами, оскільки головна частина таких звернень потрапляє до дільничних інспекторів міліції. Від початку року на території Чернівецької області складено 79 адміністративних протоколів (в тому числі 27 – у м. Чернівці) за ч.1 ст.181 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Заняття проституцією»: «Заняття проституцією тягне за собою попередження або накладення штрафу від 5-ти до 10-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». На профілактичному обліку на даний час перебуває 68 повій.

Правоохоронці завжди приїдуть і завжди допоможуть?!.

Які заходи вживають працівники міліції у боротьбі з проституцією? Про це розповів старший оперуповноважений в особливо важливих справах управління карного розшуку УМВС України в Чернівецькій області Володимир ЛАЗОРКО:

– Наша щоденна робота пов’язана не тільки з виявленням та притягненням до адміністративної відповідальності повій, а й із документуванням таких кримінальних правопорушень як сутенерство, звідництво, розповсюдження продукції порнографічного характеру та такої, що пропагує культ жорстокості і насильства. Періодично проводимо оперативно-профілактичні відпрацювання, як наприклад, «Нічне місто» – це загальнодержавна оперативно-профілактична операція. Такі ж періодично проходять і на території Чернівецької області. Їхнє завдання – виявити кримінальні та адміністративні правопорушення у сфері суспільної моралі. Якщо ми виявляємо дівчат-повій, то складаємо адмінпротокол, який спрямовуємо на розгляд адміністративній комісії, яка приймає відповідне рішення. Після цього ми ставимо повій на профілактичний облік.

Щодо статистики у царині проституції, правоохоронець зазначив: кількість повій на Буковині, у порівнянні з минулими роками, зменшилась. І ця тенденція продовжується. Прикметно, що молодих дівчат серед повій майже немає.

Завершилася наша зустріч з правоохоронцем його словами, зверненими також і до наших читачів: «Якщо Ви стали свідком вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, чи вважаєте що вони були вчинені по відношенню до Вас, телефонуйте на «102».

Однак, як показує  жорстока реальність, люди у формі приїдуть не завжди вчасно й не завжди допоможуть…

Відчуй на власній шкірі! або Партійний секс

Щоби зрозуміти те, що відбувається, треба самому потрапити в халепу або ж приміряти пригоду на себе. І тоді історія таксистки не видасться банальною і поверховою. Тим паче, конфлікт між Оленою та повіями – це лише вершина айсбергу тієї проблеми, що її створюють повії в районі залізничного вокзалу.

Тож автор цих рядків, яка вважає себе кореспонденткою-крейзі, протягом трьох ночей, перевдягнувшись, вивчала й рознюхувала ситуацію на «стометрівці». Таксистка Олена мене підстраховувала – будь-якої секунди могла витягти звідти.

Найбільше інформації ми отримали від самих повій: і про розцінки на сексуальні послуги, і про сутенерів, серед яких є навіть ті, що привозять своїх дружин та здають їх клієнтам, і про сутенера-батька, який здає свою доньку. Зрештою, саме з ним ми спочатку й зіткнулися. І про «кришування» повій міліцією, і про тісну співпрацю повій, таксистів і правоохоронців…

Там же, на місці, мене спробували «зняти» за 100 доларів за годину + сауна й готель. Коли я відмовилася, потенційний клієнт переконливим тоном пригрозив: «Ти сьогодні тут стоїш останній раз. Зрозуміла?». І мені почали погрожувати, бо новеньким дівчатам на вже «приватизовану» точку – зась.

Утім, як з’ясувалося пізніше, погрожують тут не тільки дівчатам… На третє відпрацювання у критичній точці ми взяли з собою фотокореспондента нашої газети та двох його друзів для підстраховки.

Побачивши хлопця з фотоапаратом, справжні повії швиденько поховалися. Що було далі, розповідає більд-редактор і фотокореспондент газети «Версії» Ігор КОНСТАНТИНЮК:

– Зрештою, дофотографувався до того, що до мене підійшло двійко замурзаних чоловічків та інтелігентно почали цікавитися рівнем моєї професійної майстерності й творчими здобутками. Ледь не автографів просили, тож поруч мої «страхувальники» почали хвилюватися. «Ви хто такі?» – чемно запитав я. «Ми з Партії Регіонів!» – зухвало дихнув на мене тонким ароматом «алкомеду» один з переговорників. Його товариш похмуро сопів, але до розмови майже не втручався.

– Активіст? – пожартував я. – Ага, «партієць», – зрозумів за мить із тривалої гнівної тиради чоловічка. Той щосили втовкмачував мені, що Партія мною не задоволена і вже погрожує.

– Ви справді з партії Регіонів? – нарешті моєму здивуванню вдалося прорватися крізь хаотично-карколомні лінгвістичні конструкції чоловічка, щосили натякаючи на дещо специфічні час та обставини для партійної роботи.

– Моя партія послала мене на завдання, – зловісно відрубав той.

– Ну чому тільки твоя партія? – здивовано округлив я очі й чи то торкнувся, чи то поплескав у плече чоловічка. Між нами запала багатозначна пауза, яку я щосили намагався заповнити виразним змовницьким поглядом. – Наша! Наша партія, – нарешті проникливо завершив я. Той ошелешено завмер. І раптом його прорвало:

– Хлопці, йшли би ви звідси… Нас, п’яних, до вас підіслали… А після нас до вас підійдуть тверезі.

Після цього вся наша творча команда покинула небезпечну територію. Невже дійсно повій у Чернівцях кришує Партія Регіонів??? І смішно, і грішно: ото вже заполітизовані наші люди, коли й п’яниці оперують партійними поняттями…

Галина ЄРЕМІЦА, спецкор «Версій»

Запис «Місто повій Чернівці вітає вас!» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З огляду на положення Конституції України, визнати особу винною і застосувати до неї заходи кримінального покарання може лише суд. Журналісти, що пишуть на теми криміналу, зазвичай уникають до рішення суду називати прізвища обвинувачених.

У повідомленні ж прокуратури прізвища не зазначені, але в найменшому обласному центрі достатньо вказати посаду, аби конкретній особі заочно було винесено вирок. Так сталося і в цьому випадку.

Один з обвинувачених – лікар-хірург, який понад 30 років обіймав посаду завідувача відділення і не мав жодної догани.

Буковинці люблять пожартувати про  обмеженість людського розуму. Та й народна мудрість стверджує: «дай дурному ніж – то він заріжеться» або «скажи дурному Богу молитися – то чоло розіб’є». Йдеться у спробах доведення вини хірурга Воронюка лише про недалекість слідчих чи про зумисні фальсифікації, поєднані з упевненістю у вседозволеності і безкарності, – наразі невідомо. Краще б це була глупота, а не підлість.

А поки на кричущі невідповідності й відверто протизаконні дії правоохоронців вказують родина і адвокати обвинуваченого.  Цього не чує прокуратура – тільки журналісти. Тож саме журналісти спробують розібратися в ситуації.

Дух і буква закону

Отже, хабар. Чи був він?

Насамперед – як його виявили. Як і належиться, до правоохоронців завчасно звернувся той, у кого начебто вимагали хабар, йому були надані гроші – спеціально позначені купюри. Купюри були знайдені під час огляду кабінету обвинуваченого, що підтвердили поняті. Ніби все правильно – але це якщо без подробиць. А «диявол ховається в деталях». У матеріалах справи фігурують три часові помітки. За матеріалами справи, о 13 годині «хабарного дня» поняті лише прийшли до міліції, аби в їхній присутності купюри були оброблені люмінісцентною фарбою.  В тій же справі зазначено, що купюри видавалися для вручення майбутнього хабаря об 11.30(?).  За тими ж матеріалами, вже о 10.30 хабародавець дав хабаря лікарю!

Ну, це ще півбіди. Плутанину свідків в часі можна списати на неуважність. Зрештою, як і те, що в матеріалах справи існує три варіанти прізвища того, хто нібито давав хабар, і два варіанти прізвища того, хто його нібито брав. Але як бути з тим, що  в документах справи не збігається сума так званого «хабаря»? Понятим представляли сотню євро – дві п’ятдесятки, а в документах звідкись узялися 300… Та хабар – це ж не депозит, та ще й під такий високий процент!

Дивовижно також, що й сам «хабар» не був знайдений під час так званого огляду лікарського кабінету (який насправді був повноцінним обшуком, до того ж – без будь-яких на те підтверджувальних документів). Задля знайдення «хабаря» був вчинений «дообшук»: вже після закінчення обшуку і від’їзду всіх учасників події до Першотравневої прокуратури слідчі раптом повернули всіх з півдороги знову до кабінету і знову почали шукати! Адвокати обвинуваченого стверджують, що записане відео «огляду і дообшуку» дозволяє побачити момент підкидання слідчим тих двох «євро-п’ятдесяток».

А найдивовижніше – що бабуся, яку начебто за винагороду влаштовували на лікування в госпіталь, на час вручення хабаря вже 8 днів спокійно собі лікувалася і ні сном ні духом не відала про такі події навколо власної скромної персони. На відео, знятому журналістами наступного після скандалу дня, пацієнтка госпіталю щиро вражена цією інформацією.

Мабуть, така обставина, що «потерпіла», попри сподівання слідства, не перебуває в маразмі, дещо підпсував і без того неструнку версію «злочину». Тож у процесі судового розгляду прокуратура навіть змінила потерпілу особу! Нею тепер став якийсь начебто родич бабусі, який насправді родичем не є. Зате плутається в часі і в сумах, коли оповідає про своє «героїчне» «вручення хабаря».

Та й «злочин» довелося перекваліфікувати. Замість «вимагання і отримання хабаря» (за що передбачається позбавлення волі від 5 до 10 років з конфіскацією майна) – на «шахрайство» (штраф, виправні роботи до 2 років або позбавлення волі до 3 років). Та чи не надто дорога ціна за те, реальність чого настільки сумнівна?

Окрім очевидних нестиковок матеріалів справи з реальністю і здоровим глуздом, є й безліч дрібних на погляд обивателя, але важливих для тих, хто шанує закон. Це і ненадання понятим для підпису конвертів, у які поміщаються речові докази (що дає можливість підтасовки), і відсутність ксерокопій грошових купюр, переданих для використання як хабаря (що викликає сумнів у їхній наявності на момент складання протоколу про передачу), і кількахвилинні відлучення понятих з місця події – без фіксування цього в протоколах, і багато іншого…

 Альтернативне розслідування

Якщо державні органи, покликані наглядати за законністю, неспроможні захистити громадян від беззаконня, громадяни шукають альтернативного захисту і звертаються до ЗМІ.

У ситуації, яка півтора роки тому склалася з нібито викриттям лікаря-хабарника у чернівецькому Госпіталі інвалідів війни, влада наразі пасивна у захисті громадян від хибних звинувачень. Надія лише на суд, який ще триває. Але «вихідні дані» справи залишають мало шансів для правосуддя. Так виглядає, що орган, покликаний здійснювати нагляд за точним виконанням законів, законності й існує для притягнення до суду правопорушника – прокуратура – взяв на себе функцію самостійно, до суду, без доведення вини призначати порушників і потерпілих. Тож редакція задля відновлення справедливості пропонує читачам власне журналістське розслідування голосної справи. І можливо, винесений нами громадський осуд нагадає кожному представникові влади про його обов’язки.

Трохи емоцій

Чернівецькі адвокати не надто охоче беруться захищати тих, чию справу «зліпила» прокуратура, та ще й так неретельно, що звідусіль видно білі нитки, якими шито – ігноруючи перший з основних принципів адвокатської етики – незалежність (свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в діяльність адвоката, зокрема з боку державних органів, а також від впливу своїх особистих інтересів). На щастя, є іногородні адвокатські контори, які можуть дозволити собі бути незалежними.

Для дружини обвинуваченого, попри абсурдність усієї ситуації, найжахливішим був момент, коли оперативники брали змиви з рук хірурга на наявність люмінісцентного препарату. Коли мили пересушені спеціальними дезінфікуючими розчинами руки хірурга, які він тисячі разів ретельно мив  перед операціями…

Хоча ні, було й страшніше. Коли користуючись владою, брутально принижували і чавили людську гідність. За словами дружини обвинуваченого – письменниці, головного редактора обласної газети, заслуженої діячки мистецтв України, один з оперативників під час обшуку нахабно заявив обвинуваченому: «Я Ринжука брав! А з тобою, очкарік, взагалі швидко розберуся. Будеш у мене першою «дівчинкою» на зоні!» Коли дружина обвинуваченого спробувала поставити хама на місце запитанням «Що ви собі дозволяєте?», оперативник, який їй у сини годиться, цинічно й спокійно наказав: «А ти, б…ь, взагалі мовчи!»

Висновок

Ми розповіли про те, що ховалося за скупими рядками повідомлення прес-служби прокуратури. У підготовці розслідування використали дані, здобуті судом і отримані зі слів самого підсудного та його дружини, яка була допитана як свідок у справі. На сьогодні справа особи, яка «одержала хабаря», слухається в суді за ст. 190 ч.1 (шахрайство – заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою), а не за фактом вимагання і отримання хабаря, який прокуратура називала доведеним. Тому ми сподіваємося на справедливе рішення Феміди, адже без установлення постраждалого (а його в справі немає!) неможливо робити висновки про якусь заподіяну шкоду!

Ми наполягаємо на тому, що в Україні діє презумпція невинуватості – правовий принцип, за яким щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.

Ми наполягаємо, що доведення вини – це не фальсифікування доказів.

Тому ми пропонуємо оголосити громадський осуд діям прокуратури, яка не зважає на вказівки на порушення, на скарги, а на всі звернення (від адвокатських до 25-ти звернень народних депутатів з різних фракцій, які також намагаються повернути процес у русло закону) дає відписки на кшталт «кримінальна справа була порушена у відповідності до вимог Кримінально-процесуального кодексу України, її розслідування проводиться неупереджено і об’єктивно…».

Ми вимагаємо верховенства права, а не прокуратури. Ми звертаємо на це увагу суду. Ми чекаємо справедливого вироку. Ми сподіваємося, що правосуддя восторжествує. Сподіваємося, що мізерна статистика щодо виправдувальних вироків в Україні (0,2% станом на листопад минулого року) нарешті, як і очікували експерти у зв’язку з набуттям чинності новим КПК, зросте. 

Маріанна АНТОНЮК, «ВЕРСІЇ» 

Від редакції. Ми готові надати слово стороні обвинувачення. Але по суті, а не просто для загальних фраз про об’єктивність і неупередженість.

Запис «СПРАВА ЛІКАРІВ»: ТЕОРІЯ ПРАКТИКА БРЕХНІ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У центрі польського міста Кросно розбудували дитячий майданчик.  

– Організація пляжів – писк моди у великих містах Польщі, – повідомила газеті друг редакції, колишня директорка Чернівецького художнього музею Тетяна ДУГАЄВА. – Часто вони з’являються також з метою залучення відвідувачів у клубах і торгових центрах. Зокрема, такий пляж влаштували у Вроцлаві – у центрі міста, під час фестивалю. Міські пляжі функціонують у центрі міст Бидгошч, Катовіце, Познань, Лодзь, Жешув. Там, принаймні, всі лежаки зайняті.

Звідки взялася ця мода? Її, на думку п. Тетяни, продиктував попит. З’ясувалося, що є багато охочих, які згідні бодай на невеличку заміну відпустки. Бо як тільки з’являється пісок, лежаки, напої, під парасольками опиняються люди. Таким чином навіть ті, хто не може через різні причини податися на відпочинок, миттєво відчуватимуться у відпустці.

До слова, в окремих містах Європи влітку споруджують на центральних площах тимчасові волейбольні майданчики з піском для пляжного волейболу, а взимку – ковзанки.

Вл. інф.

Запис Пляжі у центрі європейських міст – хіти сезону-2013 спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Не секрет, що більша частина українського бізнесу відчуває на собі невиправданий тиск органів державної податкової служби. Зокрема і буковинські підприємці  щороку скаржаться на обтяжливі процедури податкової звітності, необґрунтовані та часті інформаційні запити, позапланові та незаконні перевірки… Проте, чи справді всіх «затискає» податкова? Виявляється, ні. Є в буковинських податківців такі «улюбленці», в яких, попри усю свою традиційну прискіпливість, вони вперто не бачать очевидних порушень. Що це – злочинна змова чи звичайнісінька недбалість?

Так, нещодавно до нашої редакції потрапив прецікавий документ – Інформація про стан дотримання податкового законодавства в Чернівецькій області, подана голові Чернівецької обласної ради Михайлу Гайничеру від прокурора області Петра Коваля. Так от, результати цих прокурорських перевірок засвідчили, що податківці нерідко проводять перевірки дотримання вимог податкового законодавства суб’єктами підприємницької діяльності поверхнево і неякісно, що не сприяє наповненню бюджету.

Згідно інформації, найбільший боржник Чернівецької області – Хотинське товариство «АРГО» – «завинило» бюджету вже 201 млн. грн! Проте районна податкова інспекція тривалий час навіть не цікавилася наявним у підприємства майном, щоб обернути його до державної скарбниці!

…Не вжито належних заходів до стягнення боргів на загальну суму близько півмільйона гривень з Кельменецького виробничого управління житлово-комунального господарства та товариства «Зеленецьке».

Посадові особи ДПІ у місті Чернівці, маючи достовірні відомості про балансову вартість майна товариства «Букел», вирішили за достатнє включити до податкової застави лише частину майна, вартість якої вдвічі менша за податковий борг підприємства.

Поза податковою заставою залишені 27 транспортних засобів підприємства «Хотинське АТП-17741», борг якого сягнув 4,5 млн. грн. Тим часом два транспортні засоби підприємством уже зняті з обліку!

Понад півроку знадобилося працівникам Новоселицької МДПІ та ДПІ у Сторожинецькому районі, щоб ініціювати стягнення з підприємців Шкраби, Яцька та Постолатія податкових боргів на загальну суму близько 3 млн. грн.

Фактично, за інформацією прокурорської перевірки, податкові органи залишаються чомусь бездіяльними стосовно найбільших підприємств-банкрутів, на яких припадає 75% загального обсягу податкового боргу!

Наприклад, ще від грудня позаминулого року ніхто не розшукував майно Сокирянського підприємства «Віал», яке заборгувало державі понад 3 млн. грн. Більше того, податкова службою заявила ліквідатору кредиторських вимоги меншу суму за податковий борг – на 200 тис. грн. Підприємство позапланово не перевірялося, хоча процедура припинення його діяльності вже розпочата. Як наслідок, борг списали – як безнадійний.

Така пасивність податкової є надзвичайно красномовною на тлі надмірної уваги до інших підприємців, про що у своїй інформації також згадує прокуратура.

Наприклад, Чернівецька ДПІ описала у податкову заставу майно підприємця Федорової після того… як та погасила податковий борг! Лише суд допоміг товариству «Сіанон-ЛТД» скасувати незаконне рішення ДПІ у Сторожинецькому районі про зменшення суми від’ємного значення податку на прибуток у розмірі понад 180 тис. грн.

Особливо болюча тема для звичайного підприємця – численні позапланові та незаконні перевірки, – наголошують прокурори. Так, у Сокирянському районі товариству «Дністер-Сгем» та кооперативам «Буковинка» і «Кооператор-2007» повідомлено про терміни перевірок, які не відповідали наказам про їхнє проведення. Не надана копія наказу про проведення позапланової перевірки підприємству «Монтажрембудпостач». У Чернівцях раніше за пред’явлення направлень та копій наказів проведені фактичні перевірки товариств «Універсам», «Продпакко» та підприємства «Совроз». А в Хотинському районі господарство «Вікторія» та приватне товариство «Антоніна-То» взагалі не отримали результати податкових перевірок!

Деяких підприємців податківці не тільки незаконно перевіряли,а ще й витребували у тих документи та відбирали пояснення! Подібного тиску зазнали підприємства «Лиман-09» та «Експрес-Модель-Плюс», підприємці Тимчук і Стрілецька.

До своєї не зовсім законної роботи податківці активно підключали і митників. Так, за ініціативи та участі податкової міліції без достатніх правових підстав та за відсутності направлень обласною митницею проведено 160 митних оглядів товарів, що експортувалися суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Окрема цікава історія – проблеми із стягненням до бюджету податкового боргу за судовими рішеннями.  Зокрема, обласна прокуратура інформує, що роботу стягувача у податковій службі зведено до щоквартальної звірки з виконавчою службою,  а передбачені Законом України «Про виконавче провадження» права податковими органами фактично не використовуються.

Цікаво, чому насправді податківці зволікають із передачею виконавчих документів до державної виконавчої служби? Показовий приклад – товариство «Буковина». ДПІ у Сторожинецькому районі пред’явила виконавчий лист про стягнення з цього товариства понад 300 тис. грн., лише дочекавшись… завершення встановленого терміну! Звісно ж, що у відкритті виконавчого провадження їм відмовили – обґрунтовано і за законом.

Ще два виконавчі листи понад рік не могли залишити приміщення ДПІ у Сторожинецькому районі. Від трьох до дванадцяти місяців знадобилося працівникам податкової служби області, щоби забрати із суду та передати для примусового виконання 27 виконавчих документів на загальну суму майже півтора мільйона гривень. Ще 16 документів на суму 2,8 млн. грн. подавалися податківцями до виконавчої служби протягом 1-3 місяців.

плашка

Як наслідок, торік відділами державної виконавчої служби області стягнуто лише двадцяту частину належної суми…

Монополіст Обленерго сплачує податків за землю менше, ніж звичайнісінький підприємець!

Українські бюджети як ніколи гостро потребують фінансових надходжень. Проте чому в області заробляють гроші одні підприємці, а податки платять інші? Наприклад, згідно відповіді, наданій податківцями тимчасовій районній комісії з вивчення роботи Чернівціобленерго у Сторожинецькому районі Сторожинецький РЕМ сплатив податку на землю за 2012… менше 16 тис. грн! Більшу суму податку платить звичайний підприємець, який орендує гектар землі. Хто ж тоді так «пригрів» приватного монополіста з такою розгалуженою інфраструктурою, який отримує стабільно високий прибуток?! Отож, податківцям є над чим працювати…

Недарма Чернівецька обласна рада мало не рік тому проголосувала за недовіру тодішньому керівнику податкової служби області п. Козловському. Цю вимогу підтримали навіть депутати більшості з Партії регіонів. Правильність такого рішення підтверджує й Інформація обласної прокуратури, з якою ми познайомили читачів,.

Сподіваємось, що з приходом Олексія Тімарцева, нового керівника новоствореного управління Міністерства доходів і зборів Чернівецької області (яке в народі вже обізвали Мінздох – переставивши доходи і збори) робота буковинських податківців стане більш виваженою та правомірною. А чернівецька прокуратура зі свого боку вчасно вживатиме заходи з недопущення правопорушень контрольними органами, а не тільки констатуватиме вже наявні порушення.

І замість висновку. Чи наші податківці найгірші у світі? Мабуть, що ні. Он навіть в американців нещодавно трапився великий політичний скандал: тамтешніх податківців «зловили» на вибіркових перевірках опозиційних організацій.

– Я переглянув доповідь комісії міністерства фінансів, і порушення, про які в ній йдеться, не мають виправдання. Це неприпустимо, і американці мають повне право сердитися, – відреагував Барак Обама. – Я теж розлючений через це. Я не потерплю таких дій у жодному управлінні країни, а тим більше у податковому, враховуючи його можливості і вплив, який воно має на життя кожного з нас…

Керівника податкового управління одразу ж звільнили. Бо надто «розперезався».

Марко ЧЕРЕМШИНА, «Версії»

Запис «Розперезані» податківці спершу з'явиться на Медіа-Версії.

І це не просте хуліганство, бо щоби добратися до дротів , треба спочатку потрапити до офісу. А для цього – пройти повз охорону, піднятися на третій поверх, відстежити, який саме кабель живить редакційний Інтернет. Але й цього замало. Треба ще дістатися до нього на 3 метри під стелю та перекусити чи зірвати дріт.

Коли ремонтник Укртелекому, прийшов до редакції за викликом, знайшов обрив, то одразу ж здивовано вигукнув: «Хтось вашу газету дуже  не любить!»

Зрозуміло, кожен по-різному реагує на критику. Та, мабуть, головне, що реакція є! Тож газета на правильному шляху.

Колектив газети «Версії»

Запис Диверсія проти «Версій» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Міжнародний день прав людини, який припав на понеділок 10 грудня, недарма майже співпадає у часі з  Міжнародним днем боротьби з корупцією, який світ відзначив напередодні, у неділю 9 грудня. Втім, для України це зовсім не радісні дати. Бо за рівнем сприйняття корупції ми посідаємо 144-е з 176-ти місць у рейтингу міжнародної неурядової організації Transparency International (ІСК).

За нинішніми результатами ІСК, Україна отримала лише 26 зі 100 можливих балів. «Будь-який результат, менший за 30 балів, з точки зору Transparency International вважається ганьбою для нації. Минулорічний показник України становив 27 балів (2,3 бала за старою методологією). Держава впевнено крокує назад, займаючи місце між Конго і Папуа-Нова Гвінея», – наголошується в повідомленні Transparency International.

Зрозуміло, що, за умови процвітання корупції, на перші місця в суспільстві виходять люди, які вміють «вирішувати» питання, тобто домовлятися – але зовсім не в позитивному сенсі. Тому потреба у професіоналах почала зникати. А сильним світу нашого українського вони й не потрібні, бо лікуються та навчаються можновладці та їхні діти, як відомо, за кордоном. Нам же доводиться звикати до того, що кожен намагається «вичавити» усе можливе зі свого робочого місця. Цим переймаються лікарі й міліціонери, вчителі й судді… На цьому фоні практично знівелювалися права людини. Чи не тому українці катастрофічно потребують захист? Зрештою, як і журналісти. Бо їхній професійний обов’язок – говорити про те, що болить суспільству, – під загрозою. Нині за це можуть подати до суду. Тож невипадково і тему нинішнього понеділкового засідання чернівецького медіа-клубу його модератор і головний редактор інтернет-видання «Місто Ч» Анна ГЛІБКА сформулювала саме так: «Право на інформацію: лише декларація?» і для прикладу звернулася до судового позову Обленерго до газети «Версії».

Аби не відповідати ствердно, що право на інформацію – лише декларація, українцям слід опановувати ази відстоювання своїх інтересів. А для цього треба знати і закони, і свої права. Та ще за допомоги громадянських інструментів змушувати активно працювати перевірні організації, які, згідно з чинним законодавством, мають стояти на захисті громадян, хоча на справді своєю бездіяльністю підтримують тих, у кого в руках влада і гроші. Чи не тому після публікації матеріалів про діяльність Обленерго до редакції постійно йдуть люди з претензіями до енергетиків.

Та оскільки взаємини населення й монополістів на зразок Обленерго досягли точки біфуркації, коли люди не хочуть більше терпіти зневажливого ставлення до себе і вимагають нормальної організації обслуговування з урахуванням інтересів споживача. Прагнення вирішити суспільну проблему, що виникли у стосунках споживачів з підприємствами-монополістами об’єднала громадські організації та депутатів місцевих рад. А біфуркація – це точка неповернення через невеличкий інформаційний вибух, який призвів до такого критичного стану, коли система стає нестійкою і виникає невизначеність: перейде вона у хаотичний чи у новий, більш дифференційований і високий рівень упорядкованості. Показово, що цей термін з теорії самоорганізації.

плашка меншим шрифтом, але виділити

До складу Буковинського громадянського об’єднання увійшли: депутати обласної ради Руслан МЕЛЬНИК і Манолій ПЛАКСІЙ, депутат Сторожинецької ради Олександр БОСОВИК, голова облради Конфедерації профспілок недержавного сектору економіки Чернівецької області Лідія АНЦИПЕРОВА, голова асоціації підприємців Кіцманського району, заступник голови обласної організації підприємців Степан ТАРНОВЕЦЬКИЙ, директор Буковинського центру виборчих технологій, заступник голови обласної організації «Комітет виборців» Ігор БАБЮК,  голова правління Чернівецького міського центру захисту прав підприємців Ігор КУХАРЧУК,  голова правління Буковинської фундації підтримки регуляторної реформи в Україні Володимир ДОРОШ,  юрист чернівецької міської громадської організації «Буковинські співвласники будинків» Степан БЕРТ, голова громадської організації «Європейський рух» Володимир ВАКАРЮК, голова громадської організації  «Вибір Буковини» Микола МАЛЯРЧУК, голова УВО «УТОС» Іван ФЕСТРИГА, представник громади с. Тисівці, що на Сторожинеччині Дмитро ЯКОБЧУК.

Координатори Громадянського об’єднання:

Руслан МЕЛЬНИК: 050-800-03-10

Володимир ДОРОШ: 050 510-72-89

Лідія АНЦИПЕРОВА: 097-013-03-39; 

Звернення та пропозиції  приймаються за телефонами редакції газети «Версії»: (0372) 57-19-35;  050-90-600-11. 

Об’єднання ставить собі за мету побудувати засади рівноправного та взаємовигідного діалогу між підприємствами – монополістами та споживачами їхніх послуг, а для цього за участі представників місцевого самоврядуавння, депутатів обласної, районних і сільських рад, обл- і райдержадмінстрацій, Антимонопольного комітету та інших організацій провести публічні слухання, на грунті яких сформувати рекомендації громадськості й направити їх до відповідних органів.

Минулої п’ятниці створене об’єднання  розпочало свою  роботу. Після обговорень було вирішено стосовно взаємин Обленерго й населення провести не одне, а серію публічних слухань. Йдеться про недостатню якість послуг, але за окремими напрямками – для споживача-городянина, сільського мешканця, підприємця –приватника та юридичної особи тощо. Тарифна політика теж буде перебувати  в полі зору громадськості. Адже людям не зрозуміло, чому мешканці будинків, що стоять поруч, сплачують за різними тарифами за електроенергію. Ті, кого обслуговують ЖРЕПи, перебувають у порівнянні з ОСББешниками та жителями кооперативів у привілейованому становищі, бо витягають із кишені по 28 (до 150 кВт) і 36 коп. (зверх 150) за кіловат, а не по 37 коп.

За підсумками публічних слухань об’єднання  сформує рекомендації та спрямує їх  до НКРЕ, Кабміну та ПАТ «ЕК Чернівціобленерго».

Крім того, разом з газетою «Версії» Громадянське об’єднання розпочинає просвітницьку акцію –  серію публікацій про алгоритм дій при порушеннях прав людини. Для прикладу, як правильно фіксувати відключення світла, щоби отримати компенсацію, що робити, коли прийшли відключати світло тощо. У наступному ж числі газети опублікуємо зразок інформаційного запиту, який будь-хто з читачів може направити до тієї організації, робота якої не задовольняє.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Вони хочуть, щоби їх почули: спершу з'явиться на Медіа-Версії.