Україна з різних джерел, легально чи нелегально, отримує 12 тонн батарейок. Щодня. У вжитку українців функціонує майже півмільярда пристроїв, які живляться від батарейок.

Але найгірші наслідки від цього – негативний вплив на довкілля вже відпрацьованих ХДС. Хоча у загальній структурі відходів вони посідають 0,2%, та містять до 50% усіх токсичних речовин у нашому смітті.

На засіданні «круглого столу» з цих питань, ініційованого інформаційно-правовим центром «Наше право», професор-хімік та еколог Ярема ТЕВТУЛЬ окреслив коло питань щодо небезпек від накопичення відпрацьованих батарейок на сміттєзвалищах і просто у довкіллі. Адже 1 пальчикова батарейка здатна забруднити до 400 літрів води або 20 кв.м грунту. Утім, навіть за недостатньої обізнаності населення в цьому питанні, шкоди ХДС для довкілля ніхто не заперечує. В Україні, у Львові, навіть збудований один з трьох наявних у Європі заводів з переробки таких відходів, «Аргентум», який здатен утилізувати тонну батарейок на добу. Та новітнє обладнання простоює з простої причини: не організоване збирання сировини для нього. Відтак подальше обговорення звелося до двох напрямів: поширення екологічних знань для населення – і хто має організувати збирання відпрацьованих батарейок. Піонер цієї справи професор Тевтуль розповів про досвід університетських хіміків. Нещодавно факультет передав «Аргентуму» близько 150 кг відходів, значну частину яких зібрали школяри області.

Депутати облради від «Свободи» Віталій Мельничук та Ярослав Когутяк (директор Національного природного парку «Хотинський») наполягали, що ініціативи громади мають бути оформлені у відповідну Програму влади, за якою, наприклад, магазини й підприємства, що використовують ХДС, зобов’яжуть збирати й здавати батарейки.. А нардеп Руслан Зелік, мабуть, згадавши піонерські часи, пропонував залучати до збирання хімічних відходів школярів. Цю ідею так само активно заперечували професор-політолог ЧНУ Анатолій Круглашов і лідер громадської організації «Європейське партнерство» Валерій Карбашевський, адже це містить значний ризик для здоров’я дітей, що збиратимуть відпрацьовані ХДС. До того ж реально постають наступні запитання: де зберігати зібране і хто має взяти на себе відповідальність за ці дії.

Знайшлося завдання й для ЗМІ: їм запропоновано розгорнути широку інформаційну кампанію для населення. До речі, «Версії» вже кілька років співпрацюють в цьому питанні з екологами, хіміками і з професором Тевтулем особисто.

Може, й справедлива, пропозиція, що Програму небезпечної утилізації у співпраці з науковцями й громадськими організаціями мала би розробити й контролювати її здійснення міська рада, просто зависла у повітрі: ніхто з міської влади, навіть задекларований у прес-анонсі, не був присутній. Дарма учасники «круглого столу» висловлювалися у форматі «Я готовий…»: вочевидь, очільники міста не готові до реалізації вже накреслених пропозицій. Виникає враження, що всі вони живуть у якомусь іншому довкіллі, куди наші з вами біди просто не сягають.

Лариса ХОМИЧ, «Версії»

А для тих, хто бажав би взяти участь у практичному вирішенні проблеми, повідомляємо: відпрацьовані батарейки ви можете заносити до будь якого з 15 магазинів мережі «Мультимедіа».

Запис Велика біда від маленької батарейки: порятунок залишиться на потопельниках? спершу з'явиться на Медіа-Версії.