Та повернімося до книжок. Їх варто читати бодай для того, щоби зрозуміти те, що колись було, як нинішнє стикується з минулим і яке майбутнє чекає на нас. З огляду на це, надзвичайно цікавим є книга поляка Казимежа МОЧАРСЬКОГО «Бесіди з катом», що презентована в «Українській книзі» в Чернівцях.

Так сталося, що Мочарський, який воював з фашизмом, після другої світової «з подачі» комуністичного режиму в Польщі опинився в одній тюремній камері з гітлерівським генералом Юргеном Штофом, винним у знищенні мільйонів поляків, євреїв і українців.

Їхні розмови і лягли в основу «Бесід з катом». Є в ній прикметна, як на мене, деталь. Мочарський поцікавився: а як гітлерівці збиралися винищити, приміром, цілий український народ. «Все дуже просто», – пояснив його візаві. Вони відкрили б обмінні пункти, де за кожну здану українську книжку видавали б пляшку дешевої горілки. З часом народ позбувся би й писемності, і мови. Ось такий геніально простий план винищення!

Нині його сумлінно втілюють керманичі української нації. Бо, коли зрівняти кількість літрів вино-горілчаних виробів, які припадають на кожного українця з немовлятами включно, та кількість книжок на душу населення, які за рік друкуються в Україні, – виграють зі значною перевагою літри! Адже усі наші видавництва, навіть узяті разом, не друкують 46 млн. книжок у рік. Тоді як на кожного із 46 мільйонів українців припадає понад 100 л «горючого».

Читаймо книжки, щоби не зникнути, як свого часу американські індіанці.

Людмила ЧЕРЕДАРИК

Запис Втілюємо плани Гітлера? спершу з'явиться на Медіа-Версії.