<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы Путила - Медіа-Версії</title>
	<atom:link href="https://versii.cv.ua/tag/putila/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://versii.cv.ua/tag/putila</link>
	<description>Усі версії подій життя - і ваша власна - в одному місці</description>
	<lastBuildDate>Fri, 14 Jun 2024 03:22:50 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.7.5</generator>

<image>
	<url>https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/08/cropped-versiyi-1-32x32.jpg</url>
	<title>Архивы Путила - Медіа-Версії</title>
	<link>https://versii.cv.ua/tag/putila</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>«Як знаємо Федьковича?»: мистецький проєкт «Букове Зерня»</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/yak-znayemo-fedkovycha-muzejnyj-prosvitnytsko-mystetskyj-proekt-bukovynskyj-kobzar/64809.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/yak-znayemo-fedkovycha-muzejnyj-prosvitnytsko-mystetskyj-proekt-bukovynskyj-kobzar/64809.html#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[sporynina]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 10 Jun 2024 06:26:09 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[Життя]]></category>
		<category><![CDATA[історія]]></category>
		<category><![CDATA[митці Буковини]]></category>
		<category><![CDATA[музеї]]></category>
		<category><![CDATA[музеї та музейна справа]]></category>
		<category><![CDATA[народне мистецтво]]></category>
		<category><![CDATA[наука]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[образотворче мистецтво]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[астрологія]]></category>
		<category><![CDATA[астрономія]]></category>
		<category><![CDATA[БФ «Кращим Бути»]]></category>
		<category><![CDATA[Вижницький фаховий коледж мистецтва та дизайну ім. В.Шкрібляка]]></category>
		<category><![CDATA[Володимир Гамаль]]></category>
		<category><![CDATA[Володимир Римар]]></category>
		<category><![CDATA[Ганна Фочук]]></category>
		<category><![CDATA[Іван Монолатій]]></category>
		<category><![CDATA[Іван САЛЕВИЧ]]></category>
		<category><![CDATA[Іван Франко]]></category>
		<category><![CDATA[Леся Щербанюк]]></category>
		<category><![CDATA[Лідія Ковалець]]></category>
		<category><![CDATA[Оксана Лелюк]]></category>
		<category><![CDATA[Оксана Петращук-Гинга]]></category>
		<category><![CDATA[Осип Маковей]]></category>
		<category><![CDATA[проект «Букове зерня»]]></category>
		<category><![CDATA[Птолемей]]></category>
		<category><![CDATA[Путила]]></category>
		<category><![CDATA[Світлана Крачило]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівецький літературно-меморіальний музей Юрія Федьковича]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівецький обласний художній музей]]></category>
		<category><![CDATA[Юрій Андрухович]]></category>
		<category><![CDATA[Юрій Федькович]]></category>
		<category><![CDATA[Яків Оренштайн]]></category>
		<category><![CDATA[Яків Петращук]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://versii.cv.ua/?p=64809</guid>

					<description><![CDATA[<p>Осип Юрій Федькович ( Осип Домінік Гординський де Федькович).  8 серпня 1834, Путила — 11 січня 1888, Чернівці — український письменник-романтик, передвісник українського національного відродження Буковини. Народився в родині небагатого шляхтича-службовця Адальберта Федьковича у містечку Сторонці-Путилові на буковинській Гуцульщині (тепер смт Путила Чернівецької області). Учився в Чернівецькій німецькій реальній школі (1846—1848), пізніше працював у Ясах і Нямці (Молдова, 1849—1852). Відбував військову службу (1852—1863) [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/yak-znayemo-fedkovycha-muzejnyj-prosvitnytsko-mystetskyj-proekt-bukovynskyj-kobzar/64809.html">«Як знаємо Федьковича?»: мистецький проєкт «Букове Зерня»</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<figure id="attachment_64810" aria-describedby="caption-attachment-64810" style="width: 481px" class="wp-caption alignnone"><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/Jurij_Fedkowytsch.jpg"><img fetchpriority="high" decoding="async" class="size-full wp-image-64810" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/Jurij_Fedkowytsch.jpg" alt="" width="481" height="638" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/Jurij_Fedkowytsch.jpg 481w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/Jurij_Fedkowytsch-298x395.jpg 298w" sizes="(max-width: 481px) 100vw, 481px" /></a><figcaption id="caption-attachment-64810" class="wp-caption-text">Fotografie von Jurij Fedkowytsch. Author: Gebrüder König, Czernowitz. До 1888. Фото з Wikimedia commons.</figcaption></figure>
<p>Осип Юрій Федькович ( <i>Осип Домінік Гординський де Федькович). </i> 8 серпня 1834, Путила — 11 січня 1888, Чернівці — український письменник-романтик, передвісник українського національного відродження Буковини.<br />
Народився в родині небагатого шляхтича-службовця Адальберта Федьковича у містечку Сторонці-Путилові на буковинській Гуцульщині (тепер смт Путила Чернівецької області). Учився в Чернівецькій німецькій реальній школі (1846—1848), пізніше працював у Ясах і Нямці (Молдова, 1849—1852).<br />
Відбував військову службу (1852—1863) в Семигороді, 1859 року став поручником; тоді ж брав участь у поході австрійського війська до Італії, під час якого написав перший вірш українською мовою — «Нічліг» (1858).<br />
Писав спочатку німецькою мовою. По звільненні з військової служби працював війтом у рідному містечку, був шкільним інспектором Вижницького повіту (1869—1872).<br />
Запрошений до Львова, у 1872—1873 працював редактором у видавництві «Просвіти» і театрі «Руська Бесіда».<br />
Останні роки провів у Чернівцях, де в 1885—1888 був редактором газети «Буковина».<br />
Помер 11 січня 1888 р. у Чернівцях, де й похований на Руському цвинтарі.</p>
<p>«Місяцю-князю&#8230;»</p>
<p>Місяцю-князю,<br />
Білий вівчарю!<br />
В золоту сурму<br />
По ночах граєш,<br />
Далеко видиш,<br />
Багато чуєш, –<br />
Де я цю нічку,<br />
Де заночую?<br />
Чи в Тегерані<br />
В рожевім гаю,<br />
Де одаліска<br />
Перли збирає?…<br />
Я й сам не знаю!</p>
<p>Юрій Федькович</p>
<figure id="attachment_64811" aria-describedby="caption-attachment-64811" style="width: 800px" class="wp-caption alignnone"><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_01.jpg"><img decoding="async" class="size-full wp-image-64811" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_01.jpg" alt="" width="800" height="585" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_01.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_01-396x290.jpg 396w" sizes="(max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a><figcaption id="caption-attachment-64811" class="wp-caption-text">8.06.2024. Біля пам&#8217;ятника Юрію Федьковичу. Скульптор &#8211; Володимир Гамаль. Архітектор &#8211; Володимир Сизов.</figcaption></figure>
<p><strong>До відзначення 190-літнього ювілею Юрія Федьковича 8 червня 2024-гого у рамках проєкту «Букове зерня», зі створення рукописної книги «Наш Федькович», відбулася експедиція до Путили. Проєкт реалізується за підтримки Благодійного фонду «Кращим Бути».</strong><br />
<strong>Керівник проєкту: пані Лариса Курущак, завідувач відділу науково-освітньої роботи Чернівецького обласного художнього музею.</strong></p>
<p><iframe title="Етап проєкту «Букове зерня». Експедиція Чернівці-Путила" width="1140" height="641" src="https://www.youtube.com/embed/o_4Hxem5asM?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen></iframe></p>
<p>До проєкту долучилася творча молодь Чернівецьких ліцеїв &#8211; №14 (кер. Шевцова І. П.) і №16 (кер. Фочук Г.О.), гуртків МПДЮ &#8211; «Дивотвір» (кер. Бойчук Н. Р.), «Образотворче мистецтво» (кер. Тимчук О.В.), «Арт-простір» (кер. Крачило С. М.), Чернівецька художня школа ім. М. Івасюка ( директор Гакман Т. І.), Вижницький фаховий коледж мистецтва та дизайну ім. В.Шкрібляка (кер. Петращук-Гинга О.Я.). У самій експедиції взяли участь  учасники проєкту:  творча молодь та їх керівники;  науковці ЧНУ &#8211; Лідія Ковалець, художники &#8211;  Володимир  Гамаль  та Іван  Салевич, Яків Петращук, працівники Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського -Катерина Теленько та Лариса Кирилюк. Екскурсоводом експедиції була пані Леся Щербанюк, директорка бібліотеки ім. А. Добрянського.</p>
<figure id="attachment_64814" aria-describedby="caption-attachment-64814" style="width: 800px" class="wp-caption alignnone"><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_04.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-64814 size-full" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_04.jpg" alt="" width="800" height="600" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_04.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_04-396x297.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a><figcaption id="caption-attachment-64814" class="wp-caption-text">Бліц-вікторина. Який  університет  названий на честь Юрія Федьковича? Яких іноземних авторів він перекладав? Якою наукою, пов&#8217;язаною з Птолемеєм, цікавився Юрій Федькович?..</figcaption></figure>
<figure id="attachment_64813" aria-describedby="caption-attachment-64813" style="width: 800px" class="wp-caption alignnone"><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_02m.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-64813 size-full" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_02m.jpg" alt="" width="800" height="448" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_02m.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_02m-396x222.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_02m-528x297.jpg 528w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a><figcaption id="caption-attachment-64813" class="wp-caption-text">Учасники експедиції: Леся Щербанюк, Ганна Фочук, учні, Володимир Гамаль, Оксана Лелюк, Лідія Ковалець, працівники  Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського. Початок:  8.06.2024, 8:00.</figcaption></figure>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_05m.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-64815" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_05m.jpg" alt="" width="800" height="526" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_05m.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_05m-396x260.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>
<p>Екскурсовод експедиції: пані Леся Щербанюк, директорка бібліотеки ім. А. Добрянського.</p>
<p><a href="https://www.youtube.com/shorts/gr4PCXjX1_Q"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-64817" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_11.jpg" alt="" width="800" height="600" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_11.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_11-396x297.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>
<p><iframe loading="lazy" title="Етап проєкту «Букове зерня».  Розповідає Леся Щербанюк. Експедиція Чернівці-Путила." width="1140" height="641" src="https://www.youtube.com/embed/gr4PCXjX1_Q?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen></iframe></p>
<p>О 8:30 автобусом  рушили до Вижниці. Дорогою переглянули рукописні книги «Наш Федькович».</p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_09.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-64816" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_09.jpg" alt="" width="800" height="354" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_09.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_09-396x175.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>
<p><strong>Відвідування Вижниці</strong>: парк імені Юрія Федьковича біля  Вижницького коледжу прикладного мистецтва ім. Василя Шкрібляка, будинок, де жив Юрій Федькович.</p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_15.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-64818" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_15.jpg" alt="" width="800" height="598" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_15.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_15-396x296.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>
<p>&#8220;Приїзди Ю. Федьковича до Чернівців були пов’язані з переходом на православ’я. Вочевидь, саме цього дня, 3 квітня, поет уже отримав свідоцтво від військового капелана, про що свідчить піднесений тон листа і повідомлення про повернення до Путилова. А вже 7 квітня через православного священника о. Олександра Поповича Ю. Федькович заявив про своє приступлення до православної церкви. Ю. Федькович заявив про своє приступлення до православної церкви (див.: „Писаня…”, т. 4, с. 361).&#8221;, &#8211; Б.І. Мельничук, Л.М.Ковалець, Л. М.Черняк &#8220;Юрій Федькович&#8221;, лист до Данила Танячкевича, твори, том п&#8217;ятий, ПУБЛІЦИСТИКА, НАУКОВО-ПОПУЛЯРНІ ПРАЦІ, ЛИСТИ, Чернівці, Видавництво &#8220;Буковина, 1922.</p>
<p><b>В електронній бібліотеці &#8220;УКРАЇНІКА&#8221; можна прочитати і побачити цей лист в книзі: <a href="http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=UKRLIB&amp;P21DBN=UKRLIB&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=online_book&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=FF=&amp;S21STR=ukr0002825">Писання Осипа Юрія Федьковича</a></b> : [в 4 т.] / О. Ю. Федькович. &#8211; 1-ше повне і критичне вид. &#8211; Львів : З друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка, 1902 &#8211; 1910. &#8211; Назва з обкл. : Твори. <b></b><b>Т. 4 : Матеріали до життєписи </b>Осипа Юрія Гординського-Федьковича / з першодруків і автографів зібрав, упоряд. і пояснив О. Маковей. – 1910. – XII, 653 c. – (Українсько-руська бібліотека / Філол. секція НТШ ; т. 5). Я не публікую фото з цим листом, є попередження про &#8220;без права подальшого повторного відтворення повних текстів документів&#8221;. Але можна зайти за посиланням і прочитати не тільки цей лист.</p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_12.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-64819" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_12.jpg" alt="" width="800" height="600" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_12.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_12-396x297.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_14.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-64820" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_14.jpg" alt="" width="800" height="600" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_14.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_14-396x297.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>
<figure id="attachment_64821" aria-describedby="caption-attachment-64821" style="width: 800px" class="wp-caption alignnone"><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_13.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-64821 size-full" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_13.jpg" alt="" width="800" height="600" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_13.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_13-396x297.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a><figcaption id="caption-attachment-64821" class="wp-caption-text">Біля пам&#8217;ятника Юрію Федьковичу у Вижниці. Скульптор &#8211; Володимир Римар.</figcaption></figure>
<p>Русь. По «Mignon» Гете</p>
<p>Ци знаєш, де країна тая мила,<br />
Де явір ріс і де калина цвила,<br />
Де Дністер грав, де Галич печаліє,<br />
Де руський край, де руське серце мліє?<br />
Ци знаєш де, ци занєш, моя доле? –<br />
Туда, туда піду з тобов, соколе.</p>
<p>Ци знаєш, де там Левова палата,<br />
А в їй мурах вибивана кімната,<br />
Де образи по стінах золочені.<br />
“Де Лев наш, де?” – питають, засмучені.<br />
Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле? –<br />
Туда, туда піду з тобою, соколе.</p>
<p>Ци знаєш, де ті сині наші гори,<br />
Де Черемшу де буйного ізвори,<br />
Де рутин цвіт з барвінком зеленіє,<br />
Де божий дух на землю з неба віє?<br />
Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле? –<br />
Туда, туда підемо, мій соколе.</p>
<p>Юрій Федькович</p>
<p><strong>До Путили автобус прямував через Івано-Франківську область</strong>.</p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_16m.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-64822" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_16m.jpg" alt="" width="800" height="344" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_16m.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_16m-396x170.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>
<figure id="attachment_64823" aria-describedby="caption-attachment-64823" style="width: 480px" class="wp-caption alignnone"><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/yoim_24.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-64823 size-full" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/yoim_24.jpg" alt="" width="480" height="563" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/yoim_24.jpg 480w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/yoim_24-337x395.jpg 337w" sizes="auto, (max-width: 480px) 100vw, 480px" /></a><figcaption id="caption-attachment-64823" class="wp-caption-text">&#8220;Яків Оренштайн 1902 р. видає дві серії поштівок із зображеннями діячів України з княжих часів до початку ХХ ст. Зокрема в серії карток «Історія України-Руси» видавець репрезентував і Маркіяна Шашкевича, Івана Котляревського, Осипа-Юрія Федьковича&#8230;&#8221;, &#8211; Іван Монолатій,  &#8220;Вічний жид з Коломиї. «Українець» Мойсеєвого визнання Яків Саулович Оренштайн&#8221;.</figcaption></figure>
<p><strong>Відвідування Путили.</strong></p>
<p>&#8220;Чим далі, тим гори щораз висші і дикіші. Путилівка шумить серед зарослих берегів. Село тягнеть ся за селом так, що одно лучить ся з другим: Дихтинець, Киселиці, Тораки, Сторонець-Путилів і Сергії. Ся та справдніша Федьковичева  батьківщина, звісна йому змалку. Тоді було тут певно більше нерушаних лісів як є тепер і гори не світили так голими боками і не обсипали ся так, як се тепер буває місцями, наприклад в Киселицях, що небезпечно їхати.</p>
<p>Чим ближче до Сторонця-Путилова, тим гори щораз низші, так що можна зрозуміти, чому Федькович, сі свої родинні сторони називав лише Підгірієм. Дійсно гори у Сторонці, коли порівняти їх хоч би з недалекими верхами в Устю-Путилови і Дихтинці, доволі низкі, хоч незвичайно живописні&#8221;, &#8211; Осип Маковей, &#8220;Рідні сторони Федьковича&#8221;. Стаття 1913 року про улюблені місця просвітника Буковини. Локальна історія. 10 серпня 2023</p>
<p>Перед будинком міської ради пам&#8217;ятник Юрію Федьковичу. Скульптор &#8211; Володимир Гамаль.</p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_19.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-64824" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_19.jpg" alt="" width="800" height="600" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_19.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_19-396x297.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_22.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-64825" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_22.jpg" alt="" width="800" height="322" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_22.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_22-396x159.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_20.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-64826" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_20.jpg" alt="" width="800" height="603" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_20.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_20-396x298.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>
<p>«У науці, у розраді&#8230;»</p>
<p>У науці, у розраді<br />
України доля,<br />
А в залізі да у крові<br />
України воля;<br />
А у пісні голоснії<br />
України слава!<br />
Благословіть Україну,<br />
А я заспіваю.</p>
<p>Юрій Федькович</p>
<p><strong>Дві локації у Путилі. Лутературна світлиця. І  музей-садиба Юрія Федьковича.</strong></p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_25.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-64827" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_25.jpg" alt="" width="800" height="574" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_25.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_25-396x284.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_27.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-64828" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_27.jpg" alt="" width="800" height="600" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_27.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_27-396x297.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_30.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-64829" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_30.jpg" alt="" width="800" height="370" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_30.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_30-396x183.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>
<header></header>
<p>Мій сардак</p>
<p>Я ж бо тебе не звержуся,<br />
Руський мій сардаче!<br />
Тепер аж я заспіваю,<br />
Тепер аж заплачу,<br />
Бо маю ся в що утерти –<br />
Широкії поли…<br />
Не скину тя, мій сардаче,<br />
Ніколи, ніколи!</p>
<p>Юрій Федькович</p>
<p><strong>Музей-садиба Юрія Федьковича. </strong>Музей розташований на території родинної садиби  письменника Юрія Федьковича, де він народився і зростав. Це філія Чернівецького літературно-меморіального музею Ю. Федьковича.</p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_32.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-64830" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_32.jpg" alt="" width="800" height="357" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_32.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_32-396x177.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_36.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-64831" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_36.jpg" alt="" width="800" height="594" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_36.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_36-396x294.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_35.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-64832" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_35.jpg" alt="" width="800" height="600" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_35.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_35-396x297.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>
<figure id="attachment_64833" aria-describedby="caption-attachment-64833" style="width: 800px" class="wp-caption alignnone"><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_37.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-64833 size-full" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_37.jpg" alt="" width="800" height="600" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_37.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_37-396x297.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a><figcaption id="caption-attachment-64833" class="wp-caption-text">Біля садиби Юрія Федьковича. Фото з ФБ Світлани Крачило, арт-педагога, гурток МПДЮ &#8220;Арт-терапія&#8221;.</figcaption></figure>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_38.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-64835" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_38.jpg" alt="" width="800" height="323" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_38.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_38-396x160.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_42.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-64836" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_42.jpg" alt="" width="800" height="607" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_42.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_42-396x300.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>
<p>&#8220;Федькович – се талант переважно ліричний; всі його повісті, всі найкращі його поезії навіяні теплим, індивідуальним чуттям самого автора, всі похожі на частки його автобіографії – так і здається, що автор співає і розказує всюди про те, що сам бачив, сам найглибшими нервами душі прочув. І в тім іменно й лежить чаруюча сила його поезії, в тім лежить порука її живучості, доки живе наша мова, Федькович вложив в свою поезію найкращу частину своєї душі, а така поезія не вмирає, не пропадає&#8230;&#8221;, &#8211; Іван Франко, &#8220;Кілька слів по поводу 25-літнього ювілею його літературної діяльності&#8221;, 1886</p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_26.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-64837" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_26.jpg" alt="" width="800" height="571" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_26.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_26-396x283.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_43.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-64838" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_43.jpg" alt="" width="800" height="600" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_43.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_43-396x297.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_44.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-64839" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_44.jpg" alt="" width="800" height="575" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_44.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/YF_8_06_243_44-396x285.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>
<p><strong>Експедиція-подорож завершилася. Дякуємо організаторам, учасникам  проєкту «Букове зерня» за можливість долучитися до творчості Юрія Федьковича, до тих місць, які оспівув Юрій Федькович, відкрити для себе і нові джерела поетичного натхнення поета, письменника&#8230;</strong></p>
<p>«Япоставив собі за мету якнайгрунтовніше опанувати суть астрології всіх цивілізованих народів давнього та нового часу і після десятирічного виснажливого дослідження, котре так багато коштувало мене, досяг нарешті результату, який значно перевершив мої сподівання, тож з усією сміливістю можу стверджувати, що доля людини, її майбутнє безумовно піддаються вивченню». Так писав у День Фенікса, себто 21 березня 1883 року, чернівецький поет і екзот, відставний офіцер австрійського війська, ветеран північноіталійської експедиції 1859-го року, землемір, аптекар, улюбленець патріотичної критики, «буковинський соловейко» і «карпатський Шевченко» в єдиній особі, гуцул з успадкованою від батька доброю половиною польської крові, романтик, народник і планетник Осип Юрій кавалер фон Федькович де Гординський, якому позавчора виповнилося 165 років з дня народження&#8230;</p>
<p>Знаємо Федьковича іншого, а від цього, космічного, — лише відгомін, дзвін порожнечі&#8230;», &#8211; Юрій Андрухович, газета &#8220;День&#8221;, №:№145, (1999).</p>
<p>Нічліг</p>
<p>Звізди по небеснім граді —<br />
І по одній, і в громаді —<br />
Як то любо заснияли,<br />
Де жовняри спочивали.</p>
<p>Но як збліднуть тихі зорі,<br />
Світле сонце зійде д горі,<br />
Хто тогді нам, бідни, скаже,<br />
Де котрий з нас нині ляже?</p>
<p>Де хто ляже — божа воля:<br />
Є де спати, много поля,<br />
Є де голов приконити&#8230;<br />
А зірниці ймуть світити.</p>
<p>Юрій Федькович</p>
<p>Далі буде&#8230;</p>
<p>p.s. Астрономією цікавляться не тільки астрономи. Астрономію люблять, в першу чергу, романтики. Обсяг і широта уявлень про світ  значною мірою визначаються як астрономічними знаннями,  якими володієш, так і  астрономічною інформацією, яку здатна людина зрозуміти. Існування людини і Всесвіту взаємопов’язані і у цьому полягає суть  антропного принципу. Я не впевнена, чи  знав Юрій Федькович теорему Птолемея, теорему елементарної геометрії,  яка стверджує, що добуток довжин діагоналей вписаного в коло чотирикутника дорівнює сумі добутків довжин його протилежних сторін, але  Клавдія Птолемея  цінив, знав, як астронома.</p>
<p>«Гороскопія, або Єгипетська астрольоґія Й. Федьковича. [Вступне слово]. Наслідком багаторічних студій Ю. Федьковича над астрологією наприкінці 1870-х – першій половині 1880-х років стали кілька підготовлених ним німецькомовних книжок. О. Маковей у „Житєписі Осипа Юрія Гординського-Федьковича” (1911) називає їх шість, даючи зрозуміти, що нотаріальний інвентар, на який він покликається, може бути неповний. Зокрема, це підготовлена в 1883 р. і супроводжувана різними таблицями та обчисленнями „Die Horoskopie oder aegyptische Astrologie von J. Fedkowicz” („Гороскопія, або Єгипетська астрольоґія Й. Федьковича”),» &#8211;  Б.І. Мельничук, Л.М.Ковалець, Л. М.Черняк &#8220;Юрій Федькович&#8221;.</p>
<p>Тепер в  електронній бібліотеці &#8220;УКРАЇНІКА&#8221; можна прочитати у книзі: Писання Осипа Юрія Федьковича : Твори. Т. 4 : Матеріали до життєписи Осипа Юрія Гординського-Федьковича /з першодруків і автографів зібрав, упоряд. і пояснив О. Маковей. – 1910. – XII, 653 c.  Лишаю оригінальний текст:</p>
<p><em>«З астрольогічних праць Федьковича.</em></p>
<p><em>Федькович займався астрологією головно в роках  1874-1894.</em></p>
<p><em>Велика на 900 аркушевих сторін астрольогічна праця Федьковича (оправлена кріпко у шкуру, з закладками) п.з. «Apotelesmata oder das  Buch der Decrete» так і лишиться певно ніколи не оголошеною, бо вона є тільки доказом Федьковичевого хоробливого наклону до містики.</em></p>
<p><em>Was wersteht man unter Horoskopie?</em></p>
<p><em>Unter Horoskopie – richtiger Chronoskopie  oder Chronomantie – ehedem  Astrologie genannt – versteht  man die Kunst aus der Stellung  der Gestirne zur Zeit der Geburt eines  Menschen die Zukunft desselben  vorherzusagen.</em></p>
<p><em>Kann denn die Zukunft iiberhaupt  vorausbestimmt  und  verhergesakt  warden?&#8230;»</em></p>
<p>Думаю, Осип Маковей не був романтиком і теореми Клавдія Птолемея точно не знав. І «Просвіта» відмовилася друкувати книжку Юрія Федьковича «Планіта чи Ворожка». А ми зараз дивуємося, чому у Чернівцях немає навіть планетарію,  за обсерваторію взагалі мовчу…</p>
<p>©Тетяна Спориніна,<br />
фото автора</p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/ts_8_24.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-64840" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/06/ts_8_24.jpg" alt="" width="355" height="336" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/yak-znayemo-fedkovycha-muzejnyj-prosvitnytsko-mystetskyj-proekt-bukovynskyj-kobzar/64809.html">«Як знаємо Федьковича?»: мистецький проєкт «Букове Зерня»</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/yak-znayemo-fedkovycha-muzejnyj-prosvitnytsko-mystetskyj-proekt-bukovynskyj-kobzar/64809.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>1</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У Путилі шахраї телефонують від імені податкової з номерів  +380669850288;+380956308934</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/u-putyli-shahrayi-telefonuyut-vid-imeni-podatkovoyi-z-nomeriv-380669850288-380956308934/54863.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/u-putyli-shahrayi-telefonuyut-vid-imeni-podatkovoyi-z-nomeriv-380669850288-380956308934/54863.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Кафанова Крістіна]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 02 Apr 2021 20:15:24 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кримінал]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Буковина. Новини. Чернівці. Версії.]]></category>
		<category><![CDATA[Новини Путила]]></category>
		<category><![CDATA[Путила]]></category>
		<category><![CDATA[телефонні шахраї]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=54863</guid>

					<description><![CDATA[<p>&#160; Будьте обережні! У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області інформують що з цих номерів телефонують від імені податківців Путильської ДПІ з проханням перерахувати кошти для вирішення питань щодо перевірки. Псевдоподатківці для перерахування коштів надсилають реквізити картки Ощадбанку 5167803100375059. Шановні платники! Для запобігання діяльності шахраїв ДПС просить бути пильними та обачними, не піддаватись на провокації [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/u-putyli-shahrayi-telefonuyut-vid-imeni-podatkovoyi-z-nomeriv-380669850288-380956308934/54863.html">У Путилі шахраї телефонують від імені податкової з номерів  +380669850288;+380956308934</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-54864" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2021/04/aferist-396x248.jpeg" alt="" width="396" height="248" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2021/04/aferist-396x248.jpeg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2021/04/aferist.jpeg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2021/04/aferist-350x219.jpeg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2021/04/aferist-200x125.jpeg 200w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p>&nbsp;</p>
<p style="text-align: left">Будьте обережні! У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області інформують що з цих номерів телефонують від імені податківців Путильської ДПІ з проханням перерахувати кошти для вирішення питань щодо перевірки.<br />
Псевдоподатківці для перерахування коштів надсилають реквізити картки Ощадбанку 5167803100375059.<br />
Шановні платники! Для запобігання діяльності шахраїв ДПС просить бути пильними та обачними, не піддаватись на провокації та ні за яких обставин не перераховувати кошти!<br />
У разі, якщо ви отримали такий дзвінок, потрібно звертатись до підрозділів Національної поліції за номером телефону 102.<br />
Також про такі випадки просимо повідомити Головне управління ДПС у Чернівецькій області у будь-який зручний спосіб, зокрема:<br />
&#8211; засобами телефонного зв’язку через працівників сектору з питань запобігання та виявлення корупції: (0372) 54-56-15;<br />
&#8211; у письмовому вигляді з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013.<br />
<strong>Сектор пресслужби Головного управління ДПС у Чернівецькій області</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/u-putyli-shahrayi-telefonuyut-vid-imeni-podatkovoyi-z-nomeriv-380669850288-380956308934/54863.html">У Путилі шахраї телефонують від імені податкової з номерів  +380669850288;+380956308934</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/u-putyli-shahrayi-telefonuyut-vid-imeni-podatkovoyi-z-nomeriv-380669850288-380956308934/54863.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>На Буковині депутати просять президента не ліквідовувати Путильський район</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/na-bukovyni-deputaty-prosyat-prezydenta-ne-likvidovuvaty-putylskyj-rajon/50500.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/na-bukovyni-deputaty-prosyat-prezydenta-ne-likvidovuvaty-putylskyj-rajon/50500.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 02 Sep 2019 10:01:31 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[адмінподіл]]></category>
		<category><![CDATA[ліквідація]]></category>
		<category><![CDATA[Путила]]></category>
		<category><![CDATA[Путильський район]]></category>
		<category><![CDATA[реформа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=50500</guid>

					<description><![CDATA[<p>Депутати Путильської районної ради Чернівецької області звернулися до президента Володимира Зеленського із проханням про збереження Путильського району як окремої адміністративної одиниці. Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив депутат райради Андрій Дутчак. «Виходячи з маршрутної карти, закладеної в Концепції розвитку гірських територій українських Карпат, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України 03.04.2019 №232-р, виконання стратегії ЄС щодо Карпатського [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/na-bukovyni-deputaty-prosyat-prezydenta-ne-likvidovuvaty-putylskyj-rajon/50500.html">На Буковині депутати просять президента не ліквідовувати Путильський район</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h1><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-50501" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/09/Bez-nazvanyya.jpg" alt="" width="275" height="183" data-id="50501" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/09/Bez-nazvanyya.jpg 275w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/09/Bez-nazvanyya-200x133.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 275px) 100vw, 275px" /></h1>
<p><strong>Депутати Путильської районної ради Чернівецької області звернулися до президента Володимира Зеленського із проханням про збереження Путильського району як окремої адміністративної одиниці. </strong>Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив депутат райради Андрій Дутчак.<br />
«Виходячи з маршрутної карти, закладеної в Концепції розвитку гірських територій українських Карпат, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України 03.04.2019 №232-р, виконання стратегії ЄС щодо Карпатського регіону, законопроекту про розвиток гірських і високогірних територій, просимо Вас підтримати горян у вирішенні питання збереження Путильського району. Сподіваємось на вашу підтримку і розуміння у вирішенні цього важливого для горян питання», – зазначено у зверненні депутатів до Зеленського.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/na-bukovyni-deputaty-prosyat-prezydenta-ne-likvidovuvaty-putylskyj-rajon/50500.html">На Буковині депутати просять президента не ліквідовувати Путильський район</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/na-bukovyni-deputaty-prosyat-prezydenta-ne-likvidovuvaty-putylskyj-rajon/50500.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Буковинські горяни у 53-тє запалили «Полонинську ватру»</title>
		<link>https://versii.cv.ua/kultura/bukovynski-goryany-u-53-tye-zapalyly-polonynsku-vatru/45795.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/kultura/bukovynski-goryany-u-53-tye-zapalyly-polonynsku-vatru/45795.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 23 May 2018 19:12:23 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Культура]]></category>
		<category><![CDATA[ВАТРА]]></category>
		<category><![CDATA[вихід на полонину]]></category>
		<category><![CDATA[вівці]]></category>
		<category><![CDATA[Путила]]></category>
		<category><![CDATA[свято]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=45795</guid>

					<description><![CDATA[<p>&#160;&#160; На полонинській галявині – святково оформлені підводи з троїстими музиками, де гарно вбрані коні суперничають у красі з людьми в національних строях, намети й лотки з сільгосппродукцією, стравами гуцульської кухні, що творяться просто у вас на очах, майстер-клас із приготування полонинського сиру, вурди, кулеші та інших гуцульських смаколиків. Не відставали й майстри декоративно-прикладного мистецтва [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/kultura/bukovynski-goryany-u-53-tye-zapalyly-polonynsku-vatru/45795.html">Буковинські горяни у 53-тє запалили «Полонинську ватру»</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>&nbsp;&nbsp;<img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-45798" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Putyla_vatra_1-396x263.jpg" alt="" width="396" height="263" data-id="45798" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Putyla_vatra_1-396x263.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Putyla_vatra_1-350x233.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Putyla_vatra_1-200x133.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Putyla_vatra_1.jpg 450w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p>На полонинській галявині – святково оформлені підводи з троїстими музиками, де гарно вбрані коні суперничають у красі з людьми в національних строях, намети й лотки з сільгосппродукцією, стравами гуцульської кухні, що творяться просто у вас на очах, майстер-клас із приготування полонинського сиру, вурди, кулеші та інших гуцульських смаколиків. Не відставали й майстри декоративно-прикладного мистецтва Гуцульщини, презентуючи свої витвори. Урочиста частина свята відбувалася на Путильському стадіоні «Карпати». Тут обрали ватага свята, нагородили найкращих виробників та організаторів, запалили полонинську ватру й проводили вівчарів у гори на літування. 53 роки підтримання традиції – це й пам’ять про найкраще, що було в житті за ці понад півстоліття, і… звільнення від радянської ідеології, але й данина Людині праці – своїм співгромадянам, які відтепер творитимуть соє завтра в об’єднаній територіальній громаді.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/kultura/bukovynski-goryany-u-53-tye-zapalyly-polonynsku-vatru/45795.html">Буковинські горяни у 53-тє запалили «Полонинську ватру»</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/kultura/bukovynski-goryany-u-53-tye-zapalyly-polonynsku-vatru/45795.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Путильські мандри буковинських антикорупціонерів</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/putilski-mandri-bukovinskih-antikoruptsioneriv/38640.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/putilski-mandri-bukovinskih-antikoruptsioneriv/38640.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 15 Aug 2016 13:03:55 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[Життя]]></category>
		<category><![CDATA[ліс]]></category>
		<category><![CDATA[Лісорозробники]]></category>
		<category><![CDATA[Незаконна лісозаготівля]]></category>
		<category><![CDATA[Путила]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=38640</guid>

					<description><![CDATA[<p>Нашумілі цього тижня історії з обшуками у буковинських лісівників, проведеними прокуратурою та СБУ, мають продовження від громадських активістів. Після відрядження до Путильського району представники Антикорупційної комісії Чернівецької області поділилися своїми спостереженнями й передали редакції частину матеріалів для публікації.   Районні лісорозробники-мільйонери: без техніки і без людей, але з великими грошима Незаконну «лісозаготівлю», кажуть активісти Петро [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/putilski-mandri-bukovinskih-antikoruptsioneriv/38640.html">Путильські мандри буковинських антикорупціонерів</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong><em>Нашумілі цього тижня історії з обшуками у буковинських лісівників, проведеними прокуратурою та СБУ, мають продовження від громадських активістів. Після відрядження до Путильського району представники Антикорупційної комісії Чернівецької області поділилися своїми спостереженнями й передали редакції частину матеріалів для публікації.</em></strong></p>
<p><strong> </strong></p>
<p><strong>Районні лісорозробники-мільйонери: без техніки і без людей, але з великими грошима</strong></p>
<p>Незаконну «лісозаготівлю», кажуть активісти Петро СОЛОГУБ і Віталій ТКАЧУК, видно неозброєним оком. «Достатньо проїхатися центральною дорогою Путили, щоби побачити, як серед білого дня, не ховаючись, лісовози возять свіжозрубану деревину – якісну, різної довжини, на стовбурах ще навіть гілки з зеленою хвоєю», – кажуть активісти. Дві вантажівки колод без чіпів рухалися повз районну раду в напрямку районного відділення поліції. Чому таке можливе? Відповідь можна знайти у місцевих мешканців, а саме – у їхньому зверненні до народного депутата України Івана Рибака, яке активісти надали у розпорядження редакції.</p>
<p>У зверненні, написаному від імені мешканців Путильського району, серед іншого зазначається, що в районі «склалася узаконена корупційна схема «відмивання грошей» так званими «лісорозробниками».</p>
<p>«<em>Відповідно до Лісового кодексу України (ЛКУ), постійні лісокористувачі мають право на першочергове використання лісових ресурсів (заготівля деревини). У Путильському районі їх є два: ДП «Путильське лісове господарство» та ДП «Карпатське державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство», – <strong>пишуть путильчани народному депутатові</strong>. </em></p>
<p><em>Після придбання спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) постійними лісокористувачами здійснюється передача виділених лісових ділянок іншим особам, які мають дозвіл на використання лісосічних робіт, трелювання, транспортування та сплав лісу. Таким чином, ніби для використання лісосічних робіт, у районі були створені такі підприємства як ТОВ «Компа+С» (2010 рік) та ТОВ «Медіатор-С» (2014 рік), які стали конвертаційними центрами. Обидва підприємства утворені паном С… М.П.: ТОВ «Компа+С» – для себе, ТОВ «Медіатор-С» – для свого сина&#8230; Обидва підприємства створені для відвертих маніпуляцій, «відмивання» грошей та обкрадання бюджетів усіх рівнів. Одночасно С… М.П. протягом 2010-2015 років працював начальником відділу збуту ДП «Карпатське державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство», що дозволяло вести контроль за усіма лісосічними ділянками, які підпадали під заготівлю деревини. </em></p>
<p><em>Що представляють собою ці товариства? Перш за все, це підприємства-«бомжі», бо, по-перше,  адміністративні приміщення підприємств відсутні за адресою; по-друге, в них зареєстровано лише 2-3 наймані працівники, при тому, що для виконання лісосічних робіт необхідні сформовані бригади спеціально навчених осіб, кількість яких має бути в одній бригаді не менше 5 чоловік; по-третє, не володіють зазначені підприємства спеціальними технікою, устаткуванням, не мають трелювальних тракторів або установок. </em></p>
<p><em>Однак відсутність необхідних умов не завадила С… М.П. отримати дозволи на виконання лісосічних робіт для обох підприємств&#8230; </em></p>
<p><em>Отже, упродовж останніх років обидва лісгоспи укладали договори на заготівлю деревини в основному і безпосередньо лише з ТОВ «Компа+С» (2010-2016 рр.). Одночасно відбувалося укладання договорів на розробку значної кількості деревини з обома лісгоспами та фізичними особами, які придбали необроблену деревину на аукціоні (понад 10,0 м3) загалом за рік, яка становить у середньому 100 тис. м3.</em></p>
<p><em>…Чи можуть троє працівників заготовити за календарний рік 100 тис. кубів деревини? Є логічна відповідь: норма заготівлі лісодеревини на одного лісоруба в день 2-2,5 м3, у місяць бригада з 5-6 чоловік може заготовити 320-350 м3 деревини і троє чоловік таку величезну кількість деревини, як для нашого району, заготовити не можуть. Звідси випливає, що заготівлю деревини здійснювали не ТОВ «Компа+С» чи ТОВ «Медіатор-С», а безпосередньо самі підприємці, які придбали необроблену деревину у лісгоспів через аукціони, не маючи при цьому жодного права виконувати роботи підвищеної небезпеки, бо не мали дозволу Держгірпромнагляду на виконання лісосічних робіт, або ж нелегалізовані наймані працівники. </em></p>
<p><em>За нібито легалізовану деревину, відповідно до актів, які фіктивно укладені, та укладених договорів, лісгоспи переказували кошти С… М.П. на ТОВ «Компа+С» при цьому знаючи й розуміючи, що ці роботи виконував хтось інший, тобто ті ж самі приватні підприємці, які викупили деревину. Адже підприємство, кероване С…, не має відповідних спеціалістів чи найманих працівників та лісозаготівельної техніки. </em></p>
<p><em>Крім цього, аналогічним методом здійснюється фінансування лісовідновлення на площі 500 га. Протягом 5 років через ТОВ «Компа+С», яким керував С… М.П., та ТОВ «Медіатор-С», яким керує його син С… М.М., проводилося фіктивне відновлення лісів у районі, де приховувалися нарахування заробітної плати робітникам та їхня кількість, не сплачувалися податки та збори до бюджетів усіх рівнів. Не укладалися договори з робітниками на виконання робіт. Відновлювальні роботи лісу проводились неякісно, приписувалися площі під посадку. Не проводився комісійний прийом виконаних посадкових робіт. Після посадки на площах ростуть другорядні самосівні листяні дерева (береза, ліщина, осика), тоді як необхідно було б посадити хвойні породи дерев (ялина, смерека). </em></p>
<p><em>Таким чином, С… М.П. привласнював величезні кошти  за фактично невиконані роботи. При цьому не сплачував податків до бюджетів усіх рівнів  (ПДФО, військовий збір, єдиний податок) та бюджету Пенсійного фонду, сума яких становить за 2010-2015 рік понад 5 млн грн, про що відомо було колишньому начальнику ДПІ в Путильському районі…»</em></p>
<p>У зверненні також наголошується, що «<em>у разі здійснення лісозаготівельних робіт самими держлісгоспами бюджети різних рівнів отримали б не менше 30,0 млн грн. В 2015 році при проведенні ревізії ДФС в Путильському районі в ЛАП «Карпатський держлісгосп» було виявлено несплату податків до бюджету фірмами «Компа+С» та «Медіатор-С» на суму 50 тисяч гривень». </em></p>
<p><strong>Редакція не є ні правоохоронним, ні судовим органом, тож не вповноважена  й робити висновок про злочин. Тому й прізвище ймовірного порушника не зазначаємо. Ми лише наводимо свідчення активістів-очевидців і текст звернення мешканців району до народного депутата. Та оминути цю тему не маємо права – адже представники громади прямо вказують на найвищого посадовця виконавчої влади району, син якого на бідній Путильщині раптом став першим офіційним мільйонером у районі! Тим більше, що чиновник «засвітився» не лише в «лісозаготівельному» скандалі. </strong></p>
<p><strong> </strong></p>
<p><strong>Як у районі «відзначають» Рік доріг</strong></p>
<p>За коротке одноденне відрядження на Путильщину активісти Антикорупційної комісії Чернівецької області, представники  ГО «За безпеку дорожнього руху та правопорядок на Буковині» й громадські інспектори Державної екологічної інспекції України в Чернівецькій області випадково виявили «руслорегулювальні роботи» на річці Путилка в смт.Путила. З берегів річки видобували екскаватором піщано-гравійну суміш, точніше – глиняно-гравійну. Факт порушення був зафіксований викликом слідчо-оперативної групи відділення Путильскої поліції. «В ході розмови з водіями КАМАЗів і екскаватора з’ясувалося, що вони видобували суміш вздовж річки Путилка протягом 6-ти днів, – <strong>повідомляють активісти Петро Сологуб і Віталій Ткачук</strong>. – Водії спробували врегулювати ситуацію телефонним дзвінком «через керівництво». Згодом під&#8217;їхав майстер та головний механік філії Путильського райавтодору, які намагалися переконати нас, що роботи здійснюються для громади Путильщини за вказівкою голови РДА, тобто для ремонту доріг. Казав, що вони самостійно наймають екскаватор (200 грн. за годину) та іншу техніку. Тільки в нас виникло питання: куди ж зникають кошти, які виділяються на ремонт доріг, тим паче, що суттєву статтю наповнення бюджету складає акцизний збір, а на Путильщині багато підприємців працюють саме в лісовому господарстві? Виходить, що за вказівкою керівництва Путильської райдержадміністрації проводяться роботи, що завдають шкоди екології регіону і видобута суміш іде на такий «ремонт» доріг, який протримається до першого дощу!»</p>
<p><strong>Про Росію зазвичай жартують, що там дві біди: дурні і дороги. Про Путильщину можна сказати, що бід там три: дороги, ліси і корупціонери. Щодо останнього – чекайте наступних публікацій про Путильщину у «Версіях». Розслідування активістів тільки розпочалося.</strong></p>
<p><strong><em> </em></strong></p>
<p><strong><em>Матеріали надані представниками Антикорупційної комісії Чернівецької області</em></strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/putilski-mandri-bukovinskih-antikoruptsioneriv/38640.html">Путильські мандри буковинських антикорупціонерів</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/putilski-mandri-bukovinskih-antikoruptsioneriv/38640.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Путильські мандри антикорупціонерів</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/38574/38574.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/38574/38574.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 12 Aug 2016 15:45:48 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Кримінал]]></category>
		<category><![CDATA[Антикорупційна комісія]]></category>
		<category><![CDATA[дороги]]></category>
		<category><![CDATA[Іван Рибак]]></category>
		<category><![CDATA[корупція]]></category>
		<category><![CDATA[ліс]]></category>
		<category><![CDATA[лісгосп]]></category>
		<category><![CDATA[лісозаготівля]]></category>
		<category><![CDATA[лісосіка]]></category>
		<category><![CDATA[Путила]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=38574</guid>

					<description><![CDATA[<p>Нашумілі цього тижня історії з обшуками у буковинських лісівників, проведеними прокуратурою та СБУ, мають продовження від громадських активістів. Після відрядження до Путильського району представники Антикорупційної комісії Чернівецької області поділилися своїми спостереженнями і передали редакції частину матеріалів для публікації. Районні лісорозробники-мільйонери: без техніки, без людей, але з великими грошима Незаконну «лісозаготівлю», кажуть активісти Петро Сологуб та [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/38574/38574.html">Путильські мандри антикорупціонерів</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong><em>Нашумілі цього тижня історії з обшуками у буковинських лісівників, проведеними прокуратурою та СБУ, мають продовження від громадських активістів. Після відрядження до Путильського району представники Антикорупційної комісії Чернівецької області поділилися своїми спостереженнями і передали редакції частину матеріалів для публікації.</em></strong></p>
<p><strong>Районні лісорозробники-мільйонери: без техніки, без людей, але з великими грошима</strong></p>
<p>Незаконну «лісозаготівлю», кажуть активісти Петро Сологуб та Віталій Ткачук, видно неозброєним оком. Просто проїжджаючи центральною дорогою Путили, активісти бачили, як серед білого дня, не ховаючись, лісовози перевозили свіжозрубану деревину – свіжу, якісну, різної довжини, і на стовбурах ще навіть гілки з зеленою хвоєю були. Дві вантажівки без чіпів рухалися повз районну раду в напрямку районного відділення поліції. Чому таке можливе? Відповідь можна знайти у місцевих мешканців, а саме – у їхньому зверненні до народного депутата України Івана Рибака, яке активісти надали у розпорядження редакції.</p>
<p>У зверненні, написаному від імені мешканців Путильського району, серед іншого, зазначається, що в районі «склалася узаконена корупційна схема «відмивання грошей» так званими «лісорозробниками».</p>
<p>«<em>Відповідно до Лісового кодексу України (ЛКУ) постійні лісокористувачі мають право на першочергове використання лісових ресурсів (заготівля деревини). У Путильському районі їх є два: ДП «Путильське лісове господарство» та ДП «Карпатське державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство», &#8211; <strong>пишуть путильчани народному депутатові</strong>. </em></p>
<p><em>Після придбання спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) постійними лісокористувачами здійснюється передача виділених лісових ділянок іншим особам, які мають дозвіл на використання лісосічних робіт, трелювання, транспортування та сплав лісу. Таким чином, ніби для використання лісосічних робіт у районі були створені такі підприємства як ТОВ «Компа+С» (2010 рік) та ТОВ «Медіатор-С» (2014 рік), які стали конвертаційними центрами. Обидва підприємства утворені С… М.П.: ТОВ «Компа+С» &#8211; для себе, ТОВ «Медіатор-С» &#8211; для свого сина&#8230; Обидва підприємства створені для відвертих маніпуляцій, «відмивання» грошей та обкрадання бюджетів усіх рівнів. Одночасно С… М.П. протягом 2010-2015 років працював начальником відділу збуту ДП «Карпатське державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство», що дозволяло вести контроль за усіма лісосічними ділянками, які підпадали під заготівлю деревини. </em></p>
<p><em>Що представляють собою ці товариства? Перш за все, це підприємства-«бомжі», або ж: адміністративні приміщення підприємств відсутні за адресою; зареєстровано лише 2-3 найманих працівників, при тому, що для виконання лісосічних робіт необхідні сформовані бригади спеціально навчених осіб, кількість яких має бути у 1 бригаді не менше 5 чоловік; не володіють зазначені підприємства спеціальними технікою, устаткуванням, відсутні трелювальні трактори або установки. </em></p>
<p><em>Однак відсутність необхідних умов не завадила С… М.П. отримати дозволи на виконання лісосічних робіт для обох підприємств&#8230; </em></p>
<p><em>Отже, впродовж останніх років обидва лісгоспи укладали договори на заготівлю деревини в основному безпосередньо лише з ТОВ «Компа+С» (2010-2016 рр.). Одночасно відбувалося укладання договорів на розробку значної кількості деревини з обидвома лісгоспами та фізичними особами, які придбали необроблену деревину на аукціоні (понад 10,0 м3) загалом за рік, яка становить у середньому 100 тис. м3.</em></p>
<p><em>…Чи можуть троє працівників заготовити деревини за календарний рік 100 тис. м3? Є логічна відповідь: норма заготівлі лісодеревини на одного лісоруба в день 2-2,5м3, у місяць бригада з 5-6 чоловік може заготовити 320-350 м3 деревини і троє чоловік таку величезну кількість деревини як для нашого району заготовити не можуть. Звідси випливає, що заготівлю деревини здійснювали не ТОВ «Компа+С» та ТОВ «Медіатор-С», а безпосередньо самі підприємці, які придбали необроблену деревину у лісгоспів через аукціони, не маючи при цьому жодного права виконувати роботи підвищеної небезпеки, так як не мали дозволу Держгірпромнагляду на виконання лісосічних робіт, або ж не легалізовані наймані працівники. </em></p>
<p><em>За нібито легалізовану деревину відповідно до актів, які фіктивно укладені, та укладених договорів, лісгоспи переказували кошти С… М.П. на ТОВ «Компа+С» при цьому знаючи і розуміючи, що ці роботи виконував хтось інший, тобто ті ж самі приватні підприємці, які викупили деревину. Адже підприємство, кероване С…, не має відповідних спеціалістів чи найманих працівників та лісозаготівельної техніки. </em></p>
<p><em>Крім цього, аналогічним методом здійснюється фінансування лісовідновлення на площі 500 га. Протягом 5 років через ТОВ «Компа+С», яким керував С… М.П., та ТОВ «Медіатор-С», яким керує його син С… М.М., проводилось фіктивне відновлення лісів у районі, де скривались нарахування заробітної плати робітникам та їх кількість, не сплачувалися податки та збори до бюджетів усіх рівнів. Не заключались договори з робітниками на виконання робіт. Відновлювальні роботи лісу проводились неякісно, приписувалися площі їх під посадку. Не проводився комісійний прийом виконаних посадкових робіт. Після посадки на площах ростуть другорядні самосівні листяні дерева (береза, ліщина, осика), тоді як необхідно було б посадити хвойні породи дерев (ялина, смерека). </em></p>
<p><em>Таким чином, С… М.П. привласнював величезні кошти собі за невиконані фактично роботи. При цьому не сплачував податків до бюджетів усіх рівнів  (ПДФО, військовий збір, єдиний податок) та бюджету Пенсійного фонду, сума яких становить за 2010-2015 рік понад 5 млн грн, про що відомо було колишньому начальнику ДПІ в Путильському районі…»</em></p>
<p><em>У зверненні також наголошується, що «у разі здійснення лісозаготівельних робіт самими держлісгоспами бюджети різних рівнів отримали б не менше 30,0 млн грн. В 2015 році при проведенні ревізії ДФС в Путильському районі в ЛАП «Карпатський держлісгосп» було виявлено несплату податків до бюджету фірмами «Компа+С» та «Медіатор-С» на суму 50 тисяч гривень</em>».</p>
<p><strong>Редакція не є ні правоохоронним, ні судовим органом, тож не вповноважена проводити розслідування і робити висновок про злочин. Тому й прізвище ймовірного порушника не вказуємо. Ми лише наводимо свідчення активістів-очевидців і звернення мешканців району до народного депутата. Та оминути цю тему не можемо – адже представники громади прямо вказують на… найвищого посадовця виконавчої влади району, син якого на «бідній» Путильщині раптом став першим офіційним мільйонером району! Тим більше, що чиновник «засвітився» не лише в «лісозаготівельному» скандалі. </strong></p>
<p><strong>Як у районі «відзначають» Рік доріг</strong></p>
<p>За коротке одноденне відрядження на Путильщину, активісти Антикорупційної комісії Чернівецької області, представники  ГО «За безпеку дорожнього руху та правопорядок на Буковині» та громадські інспектори Державної екологічної інспекції України в Чернівецькій області, випадково виявили «руслорегулюючі роботи» на річці Путилка в смт.Путила. З берегів річки видобували екскаватором піщано-гравійну суміш, а точніше – глиняно-гравійну . Факт порушення був зафіксований викликом слідчо-оперативної групи відділення Путильскої поліції.</p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/08/dorogi.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft size-thumbnail wp-image-38576" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/08/dorogi-180x180.jpg" alt="дороги" width="180" height="180" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/08/dorogi-180x180.jpg 180w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/08/dorogi-45x45.jpg 45w" sizes="auto, (max-width: 180px) 100vw, 180px" /></a></p>
<p>«В ході розмови з водіями КАМАЗів та екскаватора виявилося, що вони видобували суміш вздовж річки Путилка протягом 6-ти днів, &#8211; <strong>повідомляють активісти Петро Сологуб та Віталій Ткачук</strong>. &#8211; Водії також, намагалися врегулювати цю ситуацію телефонним дзвінком «через керівництво». Згодом під&#8217;їхав майстер та головний механік філії Путильського райавтодору, намагався переконати нас, що роботи здійснюються для громади Путильщини за вказівкою голови РДА, тобто для ремонту доріг. Казав, що вони самостійно наймають екскаватор (200 грн. за годину) та іншу техніку. Тільки в нас виникло питання: де діваються кошти які виділяються на ремонт доріг, тим паче, що суттєву статтю наповнення бюджету складає акцизний збір, а на Путильщині багато підприємців працюють саме в лісовому господарстві? Виходить, що за вказівкою керівництва Путильської райдержадміністрації проводяться роботи, які завдають шкоди екології регіону і видобута суміш іде на такий «ремонт» доріг, який протримається до першого дощу!»</p>
<p><strong>Про Росію зазвичай жартують, що там дві біди: дурні і дороги. Перефразовуючи, про Путильщину можна сказати, що бід там три: дороги, ліси і корупціонери? Щодо останнього – чекайте наступних публікацій про Путильщину у «Версіях». Розслідування активістів тільки розпочалося.</strong></p>
<p><strong><em>Матеріали надані представниками Антикорупційної комісії Чернівецької області</em></strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/38574/38574.html">Путильські мандри антикорупціонерів</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/38574/38574.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Чи будуть пандуси на Путильшини? Наразі ними не забезпечена й половина належних об’єктів</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/chi-budut-pandusi-na-putil-shini-narazi-nimi-ne-zabezpechena-j-polovina-nalezhnih-ob-yektiv/23663.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/chi-budut-pandusi-na-putil-shini-narazi-nimi-ne-zabezpechena-j-polovina-nalezhnih-ob-yektiv/23663.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 19 Sep 2013 16:04:29 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[відділи]]></category>
		<category><![CDATA[візочники]]></category>
		<category><![CDATA[звіт]]></category>
		<category><![CDATA[пандуси]]></category>
		<category><![CDATA[посадовці]]></category>
		<category><![CDATA[Путила]]></category>
		<category><![CDATA[фізично обмежені люди]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=23663</guid>

					<description><![CDATA[<p>У багатьох селах Путильщини потребують облаштування пандусами заклади освіти, фельдшерсько-акушерські пункти, проблемним є доступ інвалідів до 2-3-го поверхів Путильської ЦРЛ, не має такого облаштування й низка сільських рад. До 1 вересня ситуація з об’єктами, недоступними для інвалідів, перелік яких був виставлений на офіційному сайті «Путила туристична», мала бути докорінно виправленою. Нині, попередньо зідзвонившись із сільськими головами, [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/chi-budut-pandusi-na-putil-shini-narazi-nimi-ne-zabezpechena-j-polovina-nalezhnih-ob-yektiv/23663.html">Чи будуть пандуси на Путильшини? Наразі ними не забезпечена й половина належних об’єктів</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>У багатьох селах Путильщини потребують облаштування пандусами заклади освіти, фельдшерсько-акушерські пункти, проблемним є доступ інвалідів до 2-3-го поверхів Путильської ЦРЛ, не має такого облаштування й низка сільських рад.</p>
<p>До 1 вересня ситуація з об’єктами, недоступними для інвалідів, перелік яких був виставлений на офіційному сайті «Путила туристична», мала бути докорінно виправленою.</p>
<p>Нині, попередньо зідзвонившись із сільськими головами, керівниками будинків культури та директорами шкіл, ми дізналися, що подекуди пандуси вже готові й здані в експлуатацію, десь – готовність на 50%, а десь за них ще й не бралися.</p>
<p>А далі «Версії» поцікавилися у <b>Катерини КМИЦЬ, заступника начальника управління праці соціального захисту населення Путильської райради,</b> чи вже встановлені пандуси на зазначених пунктах. На що посадовиця відповіла, що тільки 20 вересня буде проведене чергове засідання, на якому керівники відділів мають відзвітувати про виконання робіт по пандусах.</p>
<p>Відтяжка у 20 днів, мабуть, дозволить відповідальним чиновникам «надихатися перед смертю».</p>
<p>20 вересня – вже завтра…</p>
<p><b>Вл. інф.</b></p>
<p><b> </b></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/chi-budut-pandusi-na-putil-shini-narazi-nimi-ne-zabezpechena-j-polovina-nalezhnih-ob-yektiv/23663.html">Чи будуть пандуси на Путильшини? Наразі ними не забезпечена й половина належних об’єктів</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/chi-budut-pandusi-na-putil-shini-narazi-nimi-ne-zabezpechena-j-polovina-nalezhnih-ob-yektiv/23663.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>«Веселковий» райвідділок міліції у Путилі</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/veselkovij-rajviddilok-militsiyi-u-putili/22719.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/veselkovij-rajviddilok-militsiyi-u-putili/22719.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 27 Jun 2013 14:19:48 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[гості]]></category>
		<category><![CDATA[затишні апартаменти]]></category>
		<category><![CDATA[зручність]]></category>
		<category><![CDATA[комфортність]]></category>
		<category><![CDATA[меблі]]></category>
		<category><![CDATA[міліція]]></category>
		<category><![CDATA[Путила]]></category>
		<category><![CDATA[райвідділок]]></category>
		<category><![CDATA[яскраві кольори]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=22719</guid>

					<description><![CDATA[<p>Нову простору двоповерхову будівлю помпезно презентували 25 червня. На відкриття прибули голова ОДА Михайло Папієв, голова Чернівецької облради Михайло Гайничеру та начальник обласної міліції Олександр Демидов. Міліціонери представили гостям затишні «апартаменти» свого нового приміщення: кімнати дільничних і відпочинкові кімнату, три камери попереднього утримання. Губернатор області із задоволенням відзначив зручність та комфортність меблів у камерах і [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/veselkovij-rajviddilok-militsiyi-u-putili/22719.html">«Веселковий» райвідділок міліції у Путилі</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://versii.cv.ua/new/veselkovij-rajviddilok-militsiyi-u-putili/22719.html/attachment/dsc_0261" rel="attachment wp-att-22720"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-22720" alt="DSC_0261" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/06/DSC_0261.jpg" width="500" height="333" /></a></p>
<p>Нову простору двоповерхову будівлю помпезно презентували 25 червня. На відкриття прибули голова ОДА Михайло Папієв, голова Чернівецької облради Михайло Гайничеру та начальник обласної міліції Олександр Демидов. Міліціонери представили гостям затишні «апартаменти» свого нового приміщення: кімнати дільничних і відпочинкові кімнату, три камери попереднього утримання. Губернатор області із задоволенням відзначив зручність та комфортність меблів у камерах і навіть перевірив, чи зливається вода в бачку унітаза.</p>
<p>Особливу увагу привертає дійсно креативний дизайн нового приміщення. Будівля, пофарбована у яскраві кольори, різко контрастує зі всім звичним похмурим екстер’єром більшості відділень міліції. Папієв відмітив, що «такі сучасні, європейські умови, які створені в Путилі, мають бути у кожному райцентрі області, адже це одна із тих ланок, що спрощує доступ громадянина до працівника міліції, до захисту своїх прав та законних інтересів».</p>
<p><b>Руслан КОЗЛОВ, «Версії», фото автора</b></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/veselkovij-rajviddilok-militsiyi-u-putili/22719.html">«Веселковий» райвідділок міліції у Путилі</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/veselkovij-rajviddilok-militsiyi-u-putili/22719.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
