Незнання законодавства не звільняє від покарання. На цьому постійно наголошують служителі Феміди. А як бути зі складністю законодавства? Наразі дуже складно зорієнтуватися у ньому чи навіть дізнатися про наявність того чи іншого законодавчого акта. У комп’ютерній програмі «Ліга-закон» водночас перебуває біля ста тисяч чинних законів, постанов, наказів, положень, інструкцій тощо,  які постійно змінюються,  доповнюються, вводяться нові та  скасовуються попередні. Тому важко не заплутатися в такому лабіринті та самостійно знайти саме ті законодавчі акти, що потрібні, а також зрозуміти, як вони застосовуються в тій чи іншій ситуації. Саме через це наші законотворці зобов’язали різні установи та організації створити консультативні центри та безкоштовно надавати юридичні консультації з питань у тих галузях, які належать даній установі чи організації.

Зрозуміло, це стосується також електропостачальників. Ще 5 років тому Національна комісія регулювання електроенергетикою України Постановою № 299  зобов’язала ПАТ ЕК «Чернівціобленерго» створити Інформаційно-консультативний центр (ІКЦ) по роботі зі споживачами електричної енергії. Серед обов’язків ІКЦ – інформування споживачів щодо норм чинного законодавства та нормативних документів, які регулюють відносини в галузі електроенергетики та порядку їх застосування; надання інформації та консультацій заявникам з питань щодо якості електричної енергії, послуг, пов’язаних з її постачанням, цін (тарифів), порядку оплати за надані послуги, умов та режимів споживання електричної енергії тощо;  розв’язання суперечностей та конфліктних ситуацій, які виникають між електропостачальником і заявниками.

Перелік обов’язків Інформаційно-консультативного центру можна продовжувати. При цьому НКРЕ зобов’язала «Чернівціобленерго» здійснити широкомасштабне інформування населення про роботу  ІКЦ та Комісії ІКЦ,  в тому числі шляхом розміщення оголошень в пунктах прийому платежів за спожиту  електроенергію.

Громадська організація «На грані», діючи в складі Буковинського громадського об’єднання та ставлячи за мету захист прав споживачів перед монополістом, зацікавилася тим, наскільки законослухняним є наше Обленерго. Тож, ми не полінувалися і перевірили всі пункти прийому платежів за комунальні послуги, розташовані в приміщеннях відділень Ощадбанку та «Укрпошти». І у жодному з них інформації про існування Інформаційно-консультативного центру «Чернівціобленерго» не знайшли! Їх просто не було.

Як бачимо, енергетики вимагають від споживачів дотримуватись законодавства, а самі його не виконують, бо не дають можливості споживачам дізнатися про свої права та обов’язки. Тому автор цих рядків, як керівник правозахисної громадської організації  «На грані», звернулася до голови правління  ПАТ ЕК «Чернівціобленерго» О.Шекети, який, до слова, постійно підкреслює, що «діє виключно в правовому полі», і запропонувала йому виконати постанову НКРЕ. Іншими словами, проінформувати споживачів про існування та функції ІКЦ в пунктах прийому платежів за використану електроенергію.

На наше звернення надійшов лист від «Чернівціобленерго» за підписом голови правління О.М. Шекети. У ньому, як і годиться, зазначалася підлегла особа, що готувала відповідь – О.Г. Сватенко. У цій відповіді-словесному проносі із 265 слів, тільки 22 слова стосувалися суті нашого звернення. Ось вони: «всі пункти прийому платежів підпорядковані безпосередньо банковим установам, де Компанія не має змоги розмістити інформацію щодо роботи свого структурного підрозділу, тобто ІКЦ».

Та ми вирішили дізнатися, чому Ощадбанк та Укрпошта проти розміщення потрібної для громадян інформації? І звернулися до начальника філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанку» Г.В. Теслюк  та директора Чернівецької дирекції УДПЗ «Укрпошта» Я.С. Цюпака.

Відповіді цих посадових осіб нас приголомшили. З’ясувалося, що ні Шекета, ні Сватенко навіть не зверталися до них щодо розміщення в пунктах прийому комунальних платежів інформації про роботу Інформаційно-консультативного центру та Комісії по роботі зі споживачами електричної енергії.

Отож, О.Шекета та О. Сватенко надали нам, м’яко кажучи, неправдиву інформацію. Мені за них соромно? А їм?

Тамара БОРОВИК, член Буковинського громадського об’єднання (БГО), голова чернівецької обласної громадської організації з захисту прав людини «На грані»  

У випадку порушенння ваших прав з боку «Чернівціобленерго», звертайтеся в БГО чи ГО «На грані»: 050-084-53-92. Допомога безкоштовна.

Шановні жителі Чернівецької області!

Тимчасова контрольна комісія обласної ради з вивчення ситуації, що пов’язана з електропостачанням та здійсненням розрахунків за спожиту електроенергію на території Чернівецької області, повідомляє:

Свої пропозиції та зауваження із означених питань просимо надсилати на поштову адресу: 58010, м. Чернівці, вул. Грушевського, 1 Чернівецька обласна рада, кабінет 343, голові комісії – Воробчуку Василю Дмитровичу. 

Контактні телефони (0372) 52-19-80, 55-29-83.

Електронна адреса для звернень: mpviktorov2005@ukr.net

Запис Поінформований – значить озброєний. Але такий громадянин лякає монополіста спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Україна з різних джерел, легально чи нелегально, отримує 12 тонн батарейок. Щодня. У вжитку українців функціонує майже півмільярда пристроїв, які живляться від батарейок.

Але найгірші наслідки від цього – негативний вплив на довкілля вже відпрацьованих ХДС. Хоча у загальній структурі відходів вони посідають 0,2%, та містять до 50% усіх токсичних речовин у нашому смітті.

На засіданні «круглого столу» з цих питань, ініційованого інформаційно-правовим центром «Наше право», професор-хімік та еколог Ярема ТЕВТУЛЬ окреслив коло питань щодо небезпек від накопичення відпрацьованих батарейок на сміттєзвалищах і просто у довкіллі. Адже 1 пальчикова батарейка здатна забруднити до 400 літрів води або 20 кв.м грунту. Утім, навіть за недостатньої обізнаності населення в цьому питанні, шкоди ХДС для довкілля ніхто не заперечує. В Україні, у Львові, навіть збудований один з трьох наявних у Європі заводів з переробки таких відходів, «Аргентум», який здатен утилізувати тонну батарейок на добу. Та новітнє обладнання простоює з простої причини: не організоване збирання сировини для нього. Відтак подальше обговорення звелося до двох напрямів: поширення екологічних знань для населення – і хто має організувати збирання відпрацьованих батарейок. Піонер цієї справи професор Тевтуль розповів про досвід університетських хіміків. Нещодавно факультет передав «Аргентуму» близько 150 кг відходів, значну частину яких зібрали школяри області.

Депутати облради від «Свободи» Віталій Мельничук та Ярослав Когутяк (директор Національного природного парку «Хотинський») наполягали, що ініціативи громади мають бути оформлені у відповідну Програму влади, за якою, наприклад, магазини й підприємства, що використовують ХДС, зобов’яжуть збирати й здавати батарейки.. А нардеп Руслан Зелік, мабуть, згадавши піонерські часи, пропонував залучати до збирання хімічних відходів школярів. Цю ідею так само активно заперечували професор-політолог ЧНУ Анатолій Круглашов і лідер громадської організації «Європейське партнерство» Валерій Карбашевський, адже це містить значний ризик для здоров’я дітей, що збиратимуть відпрацьовані ХДС. До того ж реально постають наступні запитання: де зберігати зібране і хто має взяти на себе відповідальність за ці дії.

Знайшлося завдання й для ЗМІ: їм запропоновано розгорнути широку інформаційну кампанію для населення. До речі, «Версії» вже кілька років співпрацюють в цьому питанні з екологами, хіміками і з професором Тевтулем особисто.

Може, й справедлива, пропозиція, що Програму небезпечної утилізації у співпраці з науковцями й громадськими організаціями мала би розробити й контролювати її здійснення міська рада, просто зависла у повітрі: ніхто з міської влади, навіть задекларований у прес-анонсі, не був присутній. Дарма учасники «круглого столу» висловлювалися у форматі «Я готовий…»: вочевидь, очільники міста не готові до реалізації вже накреслених пропозицій. Виникає враження, що всі вони живуть у якомусь іншому довкіллі, куди наші з вами біди просто не сягають.

Лариса ХОМИЧ, «Версії»

А для тих, хто бажав би взяти участь у практичному вирішенні проблеми, повідомляємо: відпрацьовані батарейки ви можете заносити до будь якого з 15 магазинів мережі «Мультимедіа».

Запис Велика біда від маленької батарейки: порятунок залишиться на потопельниках? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Фото з сайту molbuk.ua 

Попри скандал, який розпалився навколо міського пляжу в Чернівцях, міськрада таки обіцяє вчасно відкрити купальний сезон.  За її повідомленням, відповідальність за утримання та організацію діяльності міського пляжу віднині несе комунальна бюджетна установа «Чернівецька міська рятувальна служба на воді».

Досі упродовж трьох років територію пляжу орендував і облагороджував приватний підприємець Вадим Дудник. За цей час йому вдалося підвести електропостачання до місця відпочинку городян, розчисти територію від наслідків повені 2010 року, облаштувати дитячий майданчик, установити альтанки для безкоштовного користування відвідувачами. Кожне дерево на пляжі описане і має свій паспорт. Підприємець стверджує, що ним вкладено близько 200 тис. грн. у забезпечення пляжу гравієм, засіяння частини площ травою, вивезення сміття. Тривала й підготовка до наступного сезону: закуплені надувні конструкції, відремонтовані лежаки. Та після закінчення терміну оренди Дудникові відмовили в її продовженні.

Злі язики подейкують, що на пляж просто претендували інші підприємці, один з яких уже орендував складське приміщення на території пляжу, і що існує зв’язок цих підприємців з чиновниками міськради. Це заперечує начальник управління надзвичайних ситуацій та мобілізаційної роботи Чернівецької міської ради Володимир Самолюк:

«Наразі йдеться про співпрацю з підприємцями, а не про оренду.  Керівництво міськради доручило комунальній бюджетній установі подати оголошення щодо пропозицій співпраці з підприємцями. Далі створили комісію з вивчення пропозицій, які надійшли від підприємців, комісія запропонувала міськраді укласти угоди з певними підприємцями. Попередній орендар подав лише заяву стосовно продовження оренди пляжу, а пропозицій про співпрацю не подавав. Число підприємців для надання пропозицій не обмежувалося, скільки відгукнулися – зі стількома й буде співпраця».

З ним не погоджується депутат міської ради Олексій Каспрук:

«Конкурсу на проведення робіт з облаштування пляжу не було, умов конкурсу – також. Було лише оголошення в газеті, зміст якого зводився до «подавайте свої пропозиції». Які мають бути пропозиції, в яких рамках – незрозуміло. Тепер троє підприємців розбудовуватимуть пляж. На розвиток рятувальної станції вони внесуть по 20 тис. грн. Чому троє, а не тридцять троє? Чому 20 тисяч, а не 25 чи 30? Незрозуміло. Вважаю, що рішення прийнято непрозоро, бо  керівник бюджетної комунальної установи самотужки вирішив господарське питання. Вбачаю в цьому прояви корупції».

Як би не було, приватний підприємець Дудник також вважає свої права порушеними і має намір звертатися до суду. І хоча користувачам благ пляжної цивілізації загалом байдуже, хто персонально облаштовуватиме їхнє дозвілля, та все ж, погодьтеся, рівень послуг підвищився б, якби за право їх надавати відкрито змагалося б якомога більше  підприємців на очах у всіх городян. І чи покращиться репутація міськради, яка влаштувала для підприємців боротьбу на нерівних умовах?

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Пляж… нерівних можливостей? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Помремо під сміттям?                           

Алергії, головні болі, слабість і сонливість, вади новонароджених, масові ракові захворювання – все це буденні прояви сучасного життя. У чому ж причина?  Однозначної відповіді немає. Та забруднення повітря і ґрунтових вод, – а в Україні до них щороку потрапляє тільки ртуті понад 40 кг, а ще 160 кг кадмію, 400 т кольорових металів, 260 т марганцевих сполук, і безліч інших хімічних сполук, – визнається головним чинником наших бід.

Кадмій та його сполуки спричиняють ракові захворювання. Як відомо, кадмій є стабілізатором у пластмасах і входить до складу кадмієво-нікелевих акумуляторів.

Не менш безпечні й інші відходи. Так, за твердженням спеціалістів, у агресивному і хімічно насиченому середовищі, якими є полігони твердих побутових відходів, хімічні сполуки вступають у різні неконтрольовані реакції з непрогнозованим виходом небезпечних активних хімічних речовин. Саме тому збирання та утилізація ртуто­вмісних ламп і відпрацьованих хімічних джерел струму – проблема, якою опікується свідома екологічна  спільнота і, зокрема, вже не перший рік, – професор ЧНУ, голова Ради громадських екологічних організацій Ярема ТЕВТУЛЬ.

За ступенем руйнівного впливу на довкілля і людину відходи поділяються на 4 класи: надзвичайно небезпечні, високо небезпечні, помірно та малонебезпечні.

Надзвичайно небезпечними компонентами в складі твердих побутових відходів, віднесених до І класу небезпеки, є відпрацьовані люмінесцентні лампи та відпрацьовані малі побутові хімічні джерела енергії (батарейки та акумулятори).

Професор наголошує, що відпрацьовані батарейки, побутова та оргтехніка, мобільні телефони тощо вже давно визнані ключовою проблемою сьогодення через стрімке зростання їхньої кількості та істотну загрозу для довкілля та здоров’я людей. Позаяк через харчовий ланцюг, якого ніхто не відміняв, забруднені продукти опиняються на нашому столі. Цей шлях елементарно простий: токсичні речовини, що містяться у хімічних джерелах струму, забруднюють грунти й природні води, ті, у свою чергу, передають їх рослинам, а відтак і тваринам. А вже токсичні речовини з м’яса і рослин  перекочовують до організму людини, спричиняючи тяжкі отруєння і навіть генетичні зміни. Лише грам ртуті, який потрапив у довкілля, забруднює понад 3,3 мільйона кубометрів повітря!

А тепер, поклавши руку на серце, зізнайтеся хоча б собі: куди викидаєте непридатні батарейки? На смітник. А куди ж іще?! Хоча вони мали б опинятися у спеціалізованому контейнері чи на пункті прийому. На жаль, у Чернівцях таких поки що немає…

Утім, як запевнив нас Ярослав КУШНІРИК, заступник директора Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міськради, через 2 місяці ми вже зможемо предметно і на більш оптимістичній ноті говорити на цю тему. Бо програма «Чисте місто», до якої долучилися Чернівці, передбачає роздільне збирання сміття. За словами п. Кушнірика, планується й відкриття сміттєпереробного заводу. А він потребуватиме матеріалу для своєї роботи. І батарейок в тому числі. Поки ж  виокремлено здають їх на утилізацію тільки підприємства.

Начальник управління охорони навколишнього природного середовища Борис БАГЛЕЙ, який перед цим працював у захисті прав споживачів, наголосив, що, згідно з законодавством, збирати, приміром, батарейки мусить той, хто їх продає. Та  реалізатора, на думку Бориса Михайловича, треба якось стимулювати. Втім, як на автора цих рядків, достатньо просто контролювати і змушувати виконувати обов’язки.

За словами головного природоохоронця області, управління думає над тим, як усе ж таки, бодай біля великих супермаркетів, поставити  невеличкі контейнери для збирання відпрацьованих хімічних джерел струму. А тим часом плече допомоги природоохоронцям підставила екологічна громадськість.                       

 Хімфак збирає відпрацьовані хімічні джерела струму  

– На сміттєзвалищах оболонки ртутовмісного, електронного чи електричного обладнання, батарейки, а також енергозбережні лампи руйнуються, внаслідок чого хімічні елементи, присутні в їхньому складі, випаровуються та вимиваються в навколишнє середовище. Токсичні речовини переносяться повітряними потоками і випадають на землю, інколи неподалік від первинного джерела, а подеколи дуже далеко від нього, проникаючи глибоко в ґрунт і воду, – не перший рік б’є на сполох голова Громадського екологічного об’єднання Ярема Тевтуль. І, мабуть, набридло це йому: науковець узявся за справу та організував їхнє збирання. І його підтримали вчителі та учні шкіл області.

Газета вже повідомляла, що кафедра фізичної хімії та екології хімічних виробництв  ЧНУ   збирає використані гальванічні елементи. Кінцевий пункт для них – Львівське державне підприємство «Аргентум»: там їх знешкодять.

У Європі лише три заводи мають потужності для переробки батарейок. Один з них – у Німеччині, другий – у Франції. А торішнього вересня відкрився третій – в Україні.  І, хоча підприємство може переробити до тонни батарейок за день, через низький рівень організації їхнього збирання, об’сяги переробки дуже низькі: за перші шість місяців роботи заводу для нього не зібрали навіть півтонни цього «добра». Тому для виробничників головне – налагодити процес збирання.

– Наша акція спрямована на попередження забруднення територій, – наголосив профессор, – і виховання в дітей і студентів свідомого ставлення до природи і людини.

Юннати вберегли від забруднення гектари землі

Найбільше батарейок – аж 25,5 кг – зібрали школярики гімназії № 7 на чолі з учителькою хімії Іриною Горбуновою. З Велико-Будського навчально-виховного комплексу привезли до хімфаку 7 кг батарейок, з Могилівської школи, що на Герцаївщині, та Стрілецькокутської Кіцманського району – по 5 кілограмів. Та, мабуть, найважливіше, що 13 навчальних закладів усе ж таки відгукнулися на пропозицію хімфаку та зібрали разом 61,5 кг батарейок. Але цього зазвичай недостатньо, бо зі Львова за відпрацьованими ХДС приїжджають за умови, що зібрано не менше ста кілограмів.

– Отже, комунальний заклад «Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» теж підтримав ідею студентів і започаткував свою акцію «Гальванічний елемент», – розповів Олександр СУТЯГА, методист центру. – Та водночас ми ще й оголосили конкурс серед збирачів батарейок. Його переможці – вихованці гуртків «Основи екологічних знань», «Юні екологи» та «Юні бджолярі» були нагороджені екскурсією до столиці України Києва в рамках щорічного Всеукраїнського конкурсу-виставки «Живи, ялинко!». А ще всі учасники акції отримали солодкі призи, якими щедро ділилися з тими, хто їм допомагав, адже до справи гуртківці залучили своїх друзів, однокласників, батьків.

Лише одна пальчикова батарейка забруднює 20 кв. м грунту або 400 л води.

Пан Олександр повідомив, що акція «Гальванічний елемент» триває: у Центрі встановлено контейнер для збирання батарейок, який постійно поповнюється. До слова, зібравши сотні батарейок, учнівська молодь відчула свою причетність і відповідальність за життя на планеті. Провівши ж нескладні підрахунки, хлопці та дівчата побачили, що вони вберегли від забруднення гектари землі!

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Акція «Гальванічний елемент»

Шановні краяни! Очистимо довкілля для себе й своїх дітей

Доки департамент житлово-комунального господарства переймається тим, як організувати роздільне збирання відходів, заносьте використані хімічні джерела струму на хімічний факультет ЧНУ (Чернівці, вул. Лесі Українки)

Контактна особа: Тевтуль Ярема Юрійович, тел. сл. 58-48-99, моб. 067-49-93-273.

Або ж на вул. Кошового, 57, Чернівецький обласний центр еколого-натуралістської творчості учнівської молоді, тел. 52-18-01

На знімку: Роздільному збиранню сміття у данському містечку Рьоскіль – не один десяток років. До слова, тамтешні смітники вразили автора цих рядків чи не найбільше.

Запис Маленька батарейка – велика біда спершу з'явиться на Медіа-Версії.

І тільки голова облради Михайло Гайничеру не лише нікому нічого не пише, а й дуже мляво коментує таку скандальну подію в краї. Він, мовляв, перед сесією демонстрував опонентам мапи і навіть з кимсь там порозумівся… А те, що до прокурора звертаються – то начебто й не проблема, адже до прокурора направляються усі рішення сесії для висновків на предмет законності – це він зазначав на прес-конференції. Та залишмо очільника крайового самоврядування разом з його бездіяльністю (у розвитку місцевого епістолярного жанру, звісно) – і без його скупих коментарів є що почитати.

Нагадаємо, сесія облради у комунальну власність територіальної громади села Ожеве передала земельні ділянки загальною площею 181,72 га, в тому числі і ті 3 га, де розташований єдиний міський пляж Новодністровська. Обласна ВО «Батьківщина», посилаючись на юристів, заявляє, що своїм рішенням Чернівецька облрада порушила постанову Верховної ради України. Адже Новодністровськ, як і решта населених пунктів України, розвивається згідно з генеральним планом, і це регулюється цілою низкою законів та нормативних актів. Наразі ж проект установлення меж суперечить генплану розвитку міста Новодністровськ, через що закоординована площа менша від площі, затвердженої Постановою Верховної Ради України.

Заступник міського голови Новодністровська пан Швець (нагадаємо, обраного громадою мера депутати усунули за «чернівецьким» сценарієм) у зверненні до прокурора ще жорсткіший, ніж опозиція. Він ретельно перелічує сім пунктів порушення депутатами облради чинного законодавства і, враховуючи викладене, просить обласного прокурора «вжити передбачених чинним законодавством України заходів з метою усунення перерахованих вище порушень чинного законодавства». Серед наведених ним порушень – недотримання Регламенту облради (термін оприлюднення проекту рішення – менший за 20 днів, він не розглянутий і не завізований профільними комісіями облради, не пройшов обов’язкової перевірки працівниками юридичної служби виконавчого апарату облради на узгодженість із попередніми рішеннями з цього ж питання, не погоджений з територіальним відділенням Антимонопольного комітету України тощо), а також порушення низки законів України – від Закону «Про доступ до публічної інформації» до Закону «Про розмежування земель державної та комунальної власності».

Депутатський корпус Ожівської сільської ради у своїй відозві до новодністровців б’є не так категорично  на закон, як на мораль. Посилань на статті, частини і пункти законів у їх зверненні обмаль, натомість звинувачень у «екстремальних діях», «викривленій інформації у ЗМІ», «надуманості» спорів, провокаціях, заангажованості, «брутальному засобі тиску», «задоволенні амбіцій» та «недобросусідстві».

Депутат В’ячеслав Добровольський у своєму відкритому зверненні більш прагматичний, ніж емоційний. Його пропозиція проста: скасувати рішення облради стосовно розмежування – або на третьому пленарному засіданні сесії, або на позачерговій сесії.

«Підтримую намір Новодністровської міської ради рішуче відстоювати межі міста та оскаржувати зазначене рішення Чернівецької обласної ради в судовому порядку, – заявляє депутат. – До остаточного вирішення проблеми у правовій площині, яке може затягнутися в часі, закликаю виборців свого округу створити громадський Комітет захисту міського пляжу з метою координації зусиль усіх мешканців міста у боротьбі за відстоювання своїх законних прав і захисту меж міста, затверджених постановою Верховної Ради України… Сподіваюся, що до роботи цього громадського комітету разом з депутатами обласної та Новодністровської міської ради долучиться батьківська громадськість, підприємці, освітяни, медики, воїни-афганці, чорнобильці, усі, кому небайдужа доля Новодністровська та його підростаючого покоління.

Пропоную підприємницькій спільноті Новодністровська спільно з Новодністровською міською радою, підприємствами – забудовниками Дністровської ГАЕС розробити проект благоустрою новодністровського міського пляжу і терміново взятися за його реалізацію із залученням спонсорських коштів.

Звертаюся до профспілкових організацій енергетиків, гідробудівців, інших підприємств і організацій міста Новодністровськ із пропозицією скористатися своїми повноваженнями та вимагати скасування рішення обласної ради, яке обмежує конституційне право їхніх членів на здоровий відпочинок та оздоровлення в межах міста Новодністровськ.

Звертаю увагу спортивної громадськості краю на те, що саме на тій прибережній ділянці р.Дністер, яку виводять за межі міста Новодністровська, працює єдина на Буковині школа академічного веслування, яка виховала золотого призера Олімпіади-2012 Олександра Дяченка і може припинити своє існування через недолуге і поспішне рішення обласної ради».

Ось такі, виявляється, скарби ховають у собі піски Новодністровського пляжу.  І якби не відкрите листування опонентів по обидва боки меж-барикад, громадськість і не знала би, що ховає за собою рішення сесії облради з громіздкою, але малоінформативною назвою «Про погодження проектів землеустрою щодо розмежування  земель державної та  комунальної  власності (за межами населених пунктів) територіальних громад села Волошкове Волошківської сільської ради, села Ожеве Ожівської сільської ради та сіл Михалкове, Непоротове, Галиця Михалківської сільської ради Сокирянського району і територіальної громади села Багна Багнянської сільської ради Вижницького району».

І хоч за розмитими коментарями голови облради ховається скептичне «Пішітє пісьма» до всіх учасників конфлікту, скепсис може виявитися недалекоглядним, а формулювання – якраз вдалим. Бо десь у деталях цих листів і є об’єктивна правда – про землю, її власників, межі земель і тих, хто виграє від конфігурації цих меж.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Депутати облради «подбали» про піски новодністровського пляжу спершу з'явиться на Медіа-Версії.