<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы Проказа - Медіа-Версії</title>
	<atom:link href="https://versii.cv.ua/tag/prokaza/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://versii.cv.ua/tag/prokaza</link>
	<description>Усі версії подій життя - і ваша власна - в одному місці</description>
	<lastBuildDate>Sat, 02 Feb 2019 13:03:56 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.7.6</generator>

<image>
	<url>https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/08/cropped-versiyi-1-32x32.jpg</url>
	<title>Архивы Проказа - Медіа-Версії</title>
	<link>https://versii.cv.ua/tag/prokaza</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Що треба знати про лепру, або проказу</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ozdorovchi/shho-treba-znaty-pro-lepru-abo-prokazu/48570.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ozdorovchi/shho-treba-znaty-pro-lepru-abo-prokazu/48570.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 02 Feb 2019 13:03:56 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Здоров'я]]></category>
		<category><![CDATA[лепра]]></category>
		<category><![CDATA[лепрозорій]]></category>
		<category><![CDATA[Проказа]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[хвороба Хансена]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=48570</guid>

					<description><![CDATA[<p>Напередодні виходу цього числа «Версій», 30 січня, &#160;у світі відзначали Всесвітній день допомоги хворим на проказу. Він визначений 1953 року ООН на честь Рауля Фоллеро і решти небайдужих до цієї проблеми людей, які присвятили своє життя боротьбі з хворобою Хансена – проказою. Від 1954-го цей день &#160;відзначається щорічно 30 січня. Слово «Проказа» прийшло до нас [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ozdorovchi/shho-treba-znaty-pro-lepru-abo-prokazu/48570.html">Що треба знати про лепру, або проказу</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-48571" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/02/Leprozoryj-396x264.jpg" alt="" width="396" height="264" data-id="48571" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/02/Leprozoryj-396x264.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/02/Leprozoryj-800x534.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/02/Leprozoryj-350x234.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/02/Leprozoryj-200x134.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/02/Leprozoryj.jpg 990w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p><strong><em>Напередодні виходу цього числа «Версій», 30 січня, &nbsp;у світі відзначали </em></strong><strong><em>Всесвітній день допомоги хворим </em></strong><strong><em>на </em></strong><strong><em>проказ</em></strong><strong><em>у. Він визначений 1953 року ООН </em></strong><strong><em>на честь Рауля Фоллеро і </em></strong><strong><em>решти</em></strong><strong><em> небайдужих до цієї проблеми людей, які присвятили своє життя боротьбі з хворобою Хансена </em></strong><strong><em>–</em></strong><strong><em> проказою. </em></strong><strong><em>Від</em></strong><strong><em> 1954</em></strong><strong><em>-го цей день &nbsp;відзначається</em></strong><strong><em> щорічно 30 січня.</em></strong></p>
<p>Слово «Проказа» прийшло до нас з давньоєврейської, воно позначає не тільки жахливу нашкірну хворобу, але вживається також для позначення аномальних явищ на одязі, вовни, хутрі та навіть на каменях і стінах. Хвороба ця відома ще з давніх-давен, вважалася невідворотно заразною. У давнину хворі на лепру ставали вигнанцями та вважалися «проклятими». У середньовічній Європі прокази боялися більше, ніж сучасні люди бояться&nbsp; СНІДу чи онкологічних хвороб. Через яскраві зовнішні прояви проказа вселяла страх. Доля хворого була однозначною: його позбавляли всіх соціальних прав – можливості входити до церкви, відвідувати громадські заходи, торкатися чужих речей, їсти або навіть говорити з незараженими людьми.</p>
<p><strong>&nbsp;</strong></p>
<p><strong>Лепра нині досить вивчена</strong></p>
<p>Насправді ж лепра (паралельна назва до прокази) є хронічним інфекційним захворюванням, іноді смертельним. Зазвичай вона вражає периферійні нерви і шкіру та &nbsp;не передається при простому дотику хворого. За статистикою, з осіб, яким загрожує небезпека зараження проказою, хворіють нею від 5% до 10%. Ще рідше хвороба передається при вдиханні бактерій, які потрапляють у повітря з порожнини носа або рота хворого: більшість людей мають імунітет від збудника.&nbsp; Доведено, що захворювання не завжди призводить до смерті.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Географія прокази</strong></p>
<p>Сьогодні проказа зустрічається головним чином у тропіках і субтропіках – в Африці, Азії, Індії, Іспанії та Португалії, у країнах СНД та Кореї, на Філіппінах і в Японії, а також у країнах Південної та Центральної Америки – у районах з більш холодним кліматом вона рідкісна. У США хворі на проказу зустрічаються на узбережжі Мексиканської затоки, на Гаваях і в Південній Каліфорнії.</p>
<p>До масових захворювань сьогодні проказа вже не належить, але, за даними ВООЗ, у світі на неї страждають близько 11 мільйонів осіб.</p>
<p><strong><em>&nbsp;</em></strong></p>
<p><strong><em>На території України на даний час існує один лепрозорій, в якому на постійне проживання розміщено 9 хворих на лепру та 6 хворих спостерігаються амбулаторно.</em></strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Ч</strong><strong>истота та мило – головні вороги прокази</strong></p>
<p>Сьогодні проказа досить успішно лікується, але при цьому вважається небезпечним захворюванням, яке призводить до інвалідності. &nbsp;Сьогодні більш актуальним вважається термін «лепра» або хвороба Хансена, хансеноз, хансеніаз.</p>
<p>Лікуватися навіть нині доводиться кілька років. У 50-ті роки в практику лікування лепри увійшли сульфонові препарати, які забезпечували одужання після 2-8 років лікування. Зараз в арсеналі лікарів є ефективні препарати, які за сучасної діагностики забезпечують повне одужання&nbsp; протягом 3-х років. Людина при цьому лікується в лепрозорії або за місцем проживання, якщо встановлено відсутність збудника.</p>
<p><strong>Профілактика лепри</strong> полягає у ретельному дотриманні правил особистої гігієни. Важливо, однак, пам’ятати про існування цієї хвороби: її поширеність залежить насамперед від соціально-економічних чинників, рівня життя, загальної і санітарної культури.</p>
<p>За словами самого Герхарда Хансена, чистота та мило – головні вороги прокази.</p>
<p><strong>Софія БОШТАН, асистент кафедри БДМУ</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ozdorovchi/shho-treba-znaty-pro-lepru-abo-prokazu/48570.html">Що треба знати про лепру, або проказу</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ozdorovchi/shho-treba-znaty-pro-lepru-abo-prokazu/48570.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
