Міністерство освіти та науки розробляє документи, які мають змінити правила присудження наукових ступенів. Про це сказав директор Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування МОН Андрій Шевцов під час робочої наради в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, повідомляє прес-служба Міністерства освіти та науки.

“Зараз проходить розробка низки нових документів, які мають змінити правила присудження наукових ступенів. Це, зокрема, нові редакції порядків присудження наукових ступенів та підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук; положень про спеціалізовані вчені ради та про експертні ради з питань проведення експертизи дисертаційних робіт МОН. Ми закликаємо фахову, експертну спільноту долучатися до цього процесу й надавати нам свої пропозиції й коментарі”, – сказав Шевцов.

Він додав, що також уже почалася дослідна експлуатація системи електронної реєстрації захищених дисертацій в режимі онлайн. Окрім цього, триває створення Національного репозитарію академічних текстів. Він буде одним з ключових допоміжних засобів для перевірки академічних текстів на текстові запозичення. Крім того, нещодавно було затверджено новий Порядок формування Переліку наукових фахових видань України, який підсилює вимоги до наукового рівня публікацій з орієнтацією на світовий наукометричний досвід, зазначили в МОН.

Запис Міносвіти змінить правила присудження наукових ступенів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Немає практично жодної людини, яка обійшлася б узимку без ГРВІ, тобто не чхала, не кашляла чи не мала б нежитю. Вилікувати ж таку застуду неважко,  стверджує Cвітлана ЛЕВИЦЬКА, професор курсу ЛОР–хвороб БДМУ. Та цьому, на її переконання, заважають типові помилки, що й призводять до ускладнень та затягування періоду одужання. На що саме слід звернути увагу, щоби уникнути цих помилок, радить пані професорка.  

На холодну пору року припадає пік захворюваності на гострі респіраторні вірусні інфекції. Напевне, кожному з нас знайоме відчуття дряпання в горлі, болю, що дається взнаки при ковтанні. А ще додаймо чхання, загальну слабість. У «гарячий» сезон респіраторно-вірусних інфекцій у поліклініках шикуються черги пацієнтів, які кашляють, смокчуть льодяники, витирають носи хустинками та активно обговорюють із «товаришами по біді» ступінь почервоніння власного горла, діагнози, методи лікування.

За кількістю способів, за допомоги яких населення намагається самотужки позбутися недуги, ГРВІ – беззаперечний лідер. Напевне, кожна родина має власний «фірмовий» рецепт подолання застуди.

І хоча сама респіраторно-вірусна інфекція спричиняє захворювання, що в переважній більшості швидко і легко минають, самолікування та безконтрольне вживання ліків може призвести не тільки до сповільнення процесу одужання, але й загрожує ускладненнями.

Багаторічний досвід виправлення наслідків неправильного лікування ГРВІ дозволяє виділити типові помилки, яких припускаються хворі та їхні близькі при самолікуванні застуди.

*Широке й тривале використання жарознижувальних препаратів. Підвищення температури – це обов’язковий симптом запального процесу, що спрямований, перш за все, на захист власного організму і загибель вірусів. Звичайно, температура понад 38-38,5°С виснажує організм і може заподіяти шкоду. З нею боротися треба. Проте жарознижувальні препарати не лікують застуду і не повинні вживатися регулярно: вони призводять до гальмування запальної реакції, що не завжди на користь організму.

*Передозування при вживанні жарознижувальних препаратів, оскільки температура тіла не одразу знижується до бажаних 36,6°С. Хоча варто пам’ятати, що зменшення температури на 0,5-1° уже свідчить про дію ліку.

*Призначення антибіотиків при лікуванні ГРВІ. Хоча більшості пацієнтів відомо, що антибактеріальними препаратами не лікують застуду, випадки неправильного призначення препаратів з протимікробною дією рік від року не зменшуються. Ця проблема актуальна не тільки для нас, але й для країн із високим рівнем розвитку медицини: майже кожному п’ятому хворому на ГРВІ сімейні лікарі призначають антибіотики на задоволення очікувань пацієнта, переконаного в тому, що антибіотик – це «пігулка від усіх хвороб». Можна тільки здогадуватися, наскільки ця цифра вища в Україні, де будь-який медикамент можна купити без рецепту, орієнтуючись виключно на свій смак і поради сусідів або аптекарів.

Українці полюбляють лікуватися. На радість фармацевтам

Незважаючи на величезну кількість аптек, у кожній з них завжди є відвідувачі. Доволі часто можна спостерігати трагікомічні моменти, коли покупці просять фармацевта порадити щось «для зміцнення здоров’я». Відтак лікування застуди рідко обмежується одним чи двома препаратами. Купуються й водночас вживаються гомеопатичні та алопатичні (біологічні) засоби, препарати народної медицини, рослинні тощо. Якщо ж додати ще полоскання, натирання, інгаляції, гірчичники, банки, прогрівання, то захисні можливості організму, змушеного долати не тільки хворобу, але й її лікування, просто вражають!

Така поліпрагмазія (надмірна кількість різних ліків) на користь тільки мережам аптек, самому пацієнту вона швидше шкодить. Адже «невинна» терапія рослинними препаратами може спричинити важку алергічну реакцію. Ментол та евкаліпт у людей, схильних до алергічних реакцій, можуть посилити нежить і кашель. Муколітичні та відхаркувальні засоби, вжиті при обструкції (непрохідності) бронхів, тільки погіршать перебіг хвороби, проте виявляться ефективними при лікуванні звичайного ларинготрахеїту. На практиці доводилося мати справу з пацієнтами, які водночас приймали ліки з протилежною спрямованістю: протикашльові засоби разом з відхаркувальними, стимулятори секреції – із препаратами, що висушують слизову оболонку носової порожнини тощо.

Не давайте дітям…  льодяники від горла

Слід усвідомлювати, що діти – це не маленькі дорослі, тож їх не можна лікувати засобами для дорослих. Доза, прийнятна для дорослої людини, може бути для дитини токсичною. Більше того, для лікування малюків не використовують аерозолі, льодяники чи таблетки для розсмоктування. Грубою помилкою є подрібнення пігулок для розсмоктування, бо в кращому випадку дитина одразу проковтне дрібні частки ліку, а в гіршому – вдихне. Засоби «нетрадиційної» медицини, які в дорослого спричинять лише невеличке подразнення, дитині спричинять опік слизової оболонки. Все це прописане в інструкціях до препаратів, але наскільки наші співвітчизники полюбляють лікуватися, настільки ж не люблять читати інструкції до ліків.

Вилікувати застуду дійсно неважко

Не піддавайтеся паніці, забезпечте хворому спокій, велику кількість теплого питва, вітамінізовану їжу. Часто провітрюйте приміщення. Обов’язково викличте лікаря, який пропише оптимальну комбінацію ліків в адекватних конкретній ситуації дозах. Якщо хочете застосувати методи народної медицини, варто порадитися з лікарем щодо доцільності. Домовтеся з лікарем про термін повторного огляду, щоби не пропустити виникнення ускладнень.

Cвітлана ЛЕВИЦЬКА, професор курсу ЛОР–хвороб БДМУ          

Запис Особливості національного лікування спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Шляхи утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму (ХДС), які у побуті називають «батарейками», обговорюються не вперше. Вже спливає рік, як з ініціативи хімфаку Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича розпочато акцію зі збирання використаних ХДС. Хіміки найглибше розуміють нагальну потребу знищення начинених небезпечними речовинами електричних джерел живлення мобільних телефонів, ліхтариків, фотоапаратів, пультів дистанційного керування телевізором чи кондиціонером, дитячих забавок тощо. Кожний може продовжити цей список.

Викинуті ж у побутові відходи маленькі «батарейки» сскладають майже 50%  токсичних речовин у нашому смітті. Але це тільки початок проблеми. Вивезені на сміттєзвалище, вони руйнуються і вся їхня отруйна начинка потрапляє у воду, грунти, а потім і до нашого столу – разом з водою та харчами.

Той, хто розуміє цю проблему, повинен долучитися до акції зі збирання ужитих ХДС. Перші кроки зроблені. Найактивнішими виявилися студенти й учні шкіл області. Днями майже 150 кг ужитих хімічних джерел струму (ХДС) відправлено до Львова для переробки, вилучення шкідливих, їдких і токсичних речовин. Але те, що поїхало на переробку – краплина у морі, адже щоденно до України завозять до 12 тонн (!) нових ХДС. Натомість готових узяти на себе вирішення проблеми практично не знайшлося, що і засвідчив «круглий стіл» з цього питання, який відбувся нещодавно.

Дивна створюється ситуація: ми хочемо, щоби вода й продукти харчування не забруднювалися хімічними речовинами, але шукати клопоти на свою голову всі відмовляються…

І все ж українцям поталанило: завод з переробки використаних ХДС, третій у Європі, функціонує у Львові. Сучасники мають прекрасну нагоду стати першими, хто зможе потім з гордістю сказати: ми дбали про безпечне довкілля для наших дітей і онуків. Але для того, щоби можна було так сказати, треба долучитися до акції.

А точніше, тепер цю екологічну естафету повинні перехопити ті, для кого службовий обов’язок – дбати про запобігання забрудненню довкілля. Пора організувати збирання, зберігання й транспортування на переробку відпрацьованих ХДС.

Як саме? Давайте поглянемо, як вирішується ця проблема у країнах Європи. Далеко й ходити не треба. Місто Клагенфурт (Австрія) – побратим Чернівців.  У магазинах, де продають продукти харчування – туди найчастіше приходять громадяни, –  стоять невеличкі картонні скриньки. На них написано, що тут можна залишити використані ХДС. У Карінтії (столиця м. Клагенфурт) проблемними хімічними речовинами займається служба порятунку, розташована в приміщеннях колишніх пожежних частин. До проблемних хімічних речовин належить уся «побутова хімія», яка уже не використовується – залишки хімічних розчинників, лаків, фарб, засоби для боротьби з комахами й гризунами, непридатні до використання ліки тощо.

Як на мене, в нашій області пункти тимчасового зберігання відпрацьованих ХДС теж можна було б створити при службі порятунку. Її підрозділи є у районних центрах, великих населених пунктах. Службовці цих структур мають бути навченими, як поводитися  з проблемними хімічними речовинами, в тому числі і з використаними ХДС.

До збирання відпрацьованих ХДС повинну долучитися й КП «Чернівціспецкомунтранс», яке займається збиранням й транспортуванням побутових відходів на сміттєзвалище, а також ті, хто їх продає. На створення пунктів збирання ужитих ХДС повинні йти кошти, які сплачують постачальники за майбутню утилізацію ввезеної продукції.

Від редакції: Гадаємо, тема настільки визріла, що може вже невдовзі вибухнути масовими отруєннями. Та й буковинці вже свідомі того, що відходи треба збирати роздільно. Зрештою, знімаємо капелюха й перед екологічною громадськістю, якій вдалося створити довкола цієї проблеми відповідну ауру.

Отже, чекаємо на реакцію відповідних владних структур.

Телефони: роб. 58-48-99, моб. 067-49-93-2-73

Запис Професор-хімік пропонує владі вихід із екологічного «глухого кута» спершу з'явиться на Медіа-Версії.