Проект «Громадянська освіта як ключ до місцевого розвитку» завершився 30 липня. Це частина проекту «Регіональні голоси – громадянська освіта дорослих для розширення прав і можливостей локальних громад в Україні та Білорусі» і водночас продовження діяльності Відкритого університету для дорослих у партнерстві з Чернівецькою обласною універсальною науковою бібліотекою  ім. М. Івасюка.  

Полігоном нинішнього проекту стали Магальська та Острицька ОТГ Чернівецької області,   де більшість населення становлять румуни, а українці є етнічною меншиною.

Дружна команда виходила з того, що в наш час уже неможливо за 5-6 років підготувати людину до професійної діяльності раз і на все життя, бо щороку оновлюється близько 5% теоретичних і 20% професійних знань. І тому саме подальше навчання стає критичним чинником у сферах зайнятості та соціального забезпечення, економічного зростання та конкурентоспроможності. Особливо актуальне це для України в умовах реформи децентралізації влади й створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ).

Проблема погіршується слабкою громадянською обізнаністю мешканців нових ОТГ, недостатнім рівнем їхнього залучення до активної громадянської діяльності, браком дієвої моделі організації неформальної освіти для дорослих в сільських громадах, в першу чергу – жінок і представників органів влади й активних громадян, – наголосила Олена Танасійчук – президентка Благодійного фонду «Суспільні ресурси та ініціативи», який реалізував цей проект за підтримки DVV International Ukraine у партнерстві з Українською асоціацією освіти дорослих і за сприяння Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Проектна команда  ще торік через соціологічне дослідження визначила наявні освітні проблеми Магальської та Острицької ОТГ і потенційні можливості їх вирішення. Фахівці та експерти в галузі освіти дорослих розробили дві комплексні освітні програми: «Базовий курс ефективного громадянства і комунікацій» для жінок-представниць різних етносів і «Базовий курс ефективного управління та участі» для представників органів влади та місцевих активістів.

Від лютого до травня ц.р. тривало навчання дорослих за цими програмами у Магальській та Острицькій ОТГ. А 30 травня у Магалі та Остриці презентували фотовиставки «Прості обличчя непростої історії», присвячені звичайним мешканцям цих громад, які в сучасних непростих умовах зуміли зберегти любов до рідного краю, толерантне ставлення до інших національностей, власні звичаї, традиції, культуру.

Упродовж червня-липня у Чернівцях проведено 20 навчальних годин за партнерською програмою Херсонского ОЦ «Успішна жінка» «Громадянська освіта жінок – нові можливості для розвитку місцевої громади».

Нагадаємо, 2016 року Благодійний фонд «Суспільні ресурси та ініціативи» спільно з ЧОУНБ ім. М. Івасюка, у партнерстві з Асоціацією народних університетів Німеччини DVV International Україна та за підтримки МЗС Німеччини започаткував Відкритий університет для дорослих. За 3 роки понад 1500 його слухачів прийняли участь у Програмах неформальної освіти та отримали знання з різних питань. Проводилися також курси румунської мови, акторської майстерності, форум-театри та ціла низка інших культурно-мистецьких заходів.

Вл. інф.

Запис Громадянська освіта – для місцевого розвитку спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чернівчани, які хочуть брати участь в розвитку міста й мають цікаві ідеї, від 15 травня до 30 червня можуть подати свої проекти. Ідеї, які наберуть найбільшу кількість голосів, будуть реалізовані за кошти міського бюджету 2020 року. Тематика проектів має бути спрямована на поліпшення комфорту проживання мешканців та естетичного вигляду міста, сприяти соціально-економічному, культурному і просторовому розвитку, впровадженню сучасних інноваційних проектів в усіх сферах життєдіяльності міста.

Відтепер для великих проектів обсяг фінансування становитиме від 700 тисяч до 3 мільйонів гривень (раніше – від 300 тисяч до 1 мільйона), обсяг фінансування малих проектів – до 699,999 тисяч гривень (раніше – до 299,999 тисяч). В 2019 році на реалізацію проектів в міському бюджеті передбачено16 мільйонів гривень: 40% – на великі та 60% – на малі.

Проголосувати за подані проекти зможуть мешканці Чернівців від 14 років. Проголосувати одна людина зможе за 4 проекти: один великий від бюджетних організацій, один великий від громадськості, один малий від бюджетних організацій та один малий від громадськості.

Автором проекту може бути громадянин України, який досяг 14-річного віку. Один автор може подати один проект. Проекти можна подати через всеукраїнську платформу Громадський проект. У паперовому вигляді проекти прийматимуться в Центрі надання адміністративних послуг (вул. Героїв Майдану, 7) та в філії у Садгорі( вул.І. Підкови, 2).

Консультацію можна отримати у відділі інформації та зв’язків з громадськістю Чернівецької міської ради, площа Центральна,1, кабінет 106, або за телефоном 52-25-79.  

Запис У Чернівцях знову прийматимуть проекти до «Бюджету ініціатив чернівчан» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Двостороння робоча зустріч делегацій Чернівецької області та Сучавського повіту Румуніїї, проведення якої ініціював голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян, відбулася у вівторок, 20 березня, на території Міжнародного автомобільного пункту пропуску «Порубне-Сірет». Участь у зустрічі взяли голова Сучавської повітової ради пан Георге Флутур і голова Чернівецької обласної державної адміністрації Олександр Фищук, а також представники профільних українських та румунських служб, управлінь, установ і організацій.

Сторони обговорили та погодили 12 проектних пропозицій у сфері розбудови прикордонної транспортної інфраструктури, збереження та популяризації культурної спадщини, підвищення якості освіти та охорони здоров’я, розвитку туризму та спільного реагування на надзвичайні ситуації природного й техногенного характеру, які впродовж наступних шести тижнів необхідно подати на розгляд Спільного технічного секретаріату Спільної операційної програми «Румунія – Україна 2014-2020». Орієнтовна вартість зазначених проектів становить 12 млн євро.

Зокрема, передбачається проведення ремонту під’їзного шляху до КПП «Шепіт», покращення системи професійної освіти у сфері сільського господарства (на базі Глибоцького професійного ліцею), покращення якості надання невідкладної медичної допомоги (на базі ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги») та якості надання малоінвазивних медичних послуг (на базі ОКУ «Чернівецька обласна клінічна лікарня»), підвищення безпеки життєдіяльності населення від чинників радіаційного та хімічного зараження, відродження давніх ремесел (на базі Чернівецького учбово-методичного центру культури Буковини), реалізація низки заходів на території Сучавського повіту Румунії.

Намір про спільну реалізацію відповідних проектів сторони задекларували під час спільного засідання депутатів Чернівецької обласної та радників Сучавської повітової рад 21 жовтня 2016 року.

«Сьогодні ми підійшли впритул до реалізації домовленостей, досягнутих нами під час спільного засідання Чернівецької обласної та Сучавської повітової рад, проведеного у жовтні 2016 року. І мене дуже тішить той факт, що наші румунські партнери як і раніше декларують бажання спільно змагатися за європейський фінансовий ресурс, який може бути використаний для розвитку обох наших регіонів. За це хотів би щиро подякувати своєму колезі, голові Сучавської повітової ради пану Герге Флутуру. Адже географія дії Спільної операційної програми «Румунія – Україна 2014-2020» не обмежується територією Чернівецької області та Сучавського повіту і ми повинні бути свідомі того, що конкуренція буде доволі жорсткою. Саме тому вважаю, що запорукою нашої спільної перемоги є чітка координація дій і жорсткий контроль на всіх етапах підготовки та подачі проектних пропозицій», – відзначив Іван Мунтян, звертаючись до учасників робочої зустрічі.

Запис Чернівецька область та Сучавський повіт Румунії підготують низку спільних проектних пропозицій в рамках Спільної операційної програми «Румунія – Україна 2014-2020» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Широкий загал навряд чи звертає увагу на те, що в Чернівцях працює аж 12 проектів USAID. Серед них – проекти «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (PULSE),  «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-II) впровадження», ГО «Ліга інтернів» (Проект USAID РАДА), «Громадяни в дії», «Платформа розвитку громадянського суспільства», «Права людини в дії», «Глобальна трудова програма», програма «Внутрішнє спостереження за політичними процесами в Україні», «Ініціатива з питань попередження торгівлі людьми», програма сприяння зовнішньому тестуванню в Україні (USETI), проект «Альянс сприяння прозорому управлінню освітою в Україні». Але навіть не знаючи назв і спонсорів цих програм, ми почасти знаємо місцевих активістів, які їх втілюють, і користуємося результатами цієї міжнародної допомоги. У цьому переконалися чернівчани і гості обласного центру, які у День міста побачили ціле «Містечко USAID», де активісти разом з Директором відділу стратегії планування програм USAID Девідом Гетчом презентували свою роботу.  Саме з Девідом та  Радником програми з інформаційних питань Ольгою Мирцало кореспондент «Версій» спілкується про результати діяльності UDAID в Україні.

“Містечко USAID”  у Чернівцях

Кор: Вашу роботу складно виміряти кількісними показниками, і все ж: які саме проекти і програми вважаєте найуспішнішими в Україні?

Девід: Ми як організація-донор бачимо свою участь, аби впровадити тут найкращі ідеї – у плані партнерства і з державою, і з іншими партнерами. Звичайно, порівняно з масштабами української економіками наш бюджет обмежений. Тому ми намагаємося виконувати роль посередника між громадянським суспільством і урядовими структурами, щоб максимально використати наявний потенціал. Адже «технічна допомога» – це не тільки гроші. Це обмін думками, технологіями, людьми. Це більш раціональне використання наявних ресурсів.

Серед найуспішніших проектів можна назвати щонайменше два основні – ті, які призвели до докорінних змін у житті українського суспільства. Перший – це запровадження зовнішнього незалежного оцінювання. Розпочали його в рамках Порогової програми  «Мілленіум челлендж корпорешн» (МСС) у рамках боротьби з корупцією. Це насправді один з революційних проектів, завдяки якому багато абітурієнтів, яким раніше навчання у вишах було недоступне через корупцію, змогли стати студентами, та ще й подавати документи у кілька навчальних закладів і обирати для себе кращий.

У “Містечку USAID” ніхто не нудився

Другий проект – він тривав упродовж 10 років – «Здоров’я матері і дитини». В Україні вдалося запровадити новий спосіб підходу до пологів, партнерські пологи, втілити нові протоколи ВООЗу, змінити ставлення до породіллі. Тепер жінка стала центром уваги в цьому процесі, а не лікар. Уже на момент закінчення дії проекту понад 55% жінок в Україні народжували в медичних закладах, де працював USAID.

Ольга: Також одним із дуже успішних і ефективних проектів – «Розпаювання і право власності» – ми втілювали, коли розпочався процес приватизації землі в Україні. Тоді завдяки проекту близько 2 млн. українських селян отримали право власності на землю.

Серед найуспішніших поточних результатів наших спільних дій – і прийнята Україною система електронних закупівель Prozorro. На цій платформі ми забезпечуємо прозорість закупівлі товарів за бюджетні кошти. І покупці, і реалізатори зустрічаються на одній платформі, працює конкуренція, усувається корупційний елемент.

Загалом  місія USAID працює в Україні з 1992 року. Ми зосереджуємо зусилля на тому, щоб розбудовувати сталу демократичну систему в Україні: посилити демократію врядування, економічне зростання, це включає питання енергетичної безпеки, удосконалення системи охорони здоров’я і підтримку заходів на гуманітарну допомогу.

Кор: Допомога USAID – це допомога за кошти американських платників податків. Чи не може статися, що прості американці – якийсь дядько Джон і тітка Мері – скажуть, що результату такої допомоги вони не бачать, тож слід її припинити?

Девід: Зовнішня допомога з боку уряду США – менше 1% бюджету США. І за великим рахунком у нас довга історія допомоги Україні. Те, що тут, в Україні відбувається, має вагу для того, що відбувається у Східній Європі. Звичайно, по великому рахунку в світі конкуренція за те, щоби отримувати допомогу – з огляду на те, що ми є свідками численних криз. Тому наше, хай і невелике вікно можливостей – дійсно забезпечити успішність проведення реформ. Ми вважаємо, що нам це вдається.

Кор: Тобто коли нам, всередині України, видається, що ми рухаємося надто повільно або й узагалі «нічого не змінюється» – це не так? І USAID продовжуватиме свою допомогу Україні?

Технічна допомога – це не лише гроші. Це обмін думками, технологіями, людьми. Це більш раціональне використання наявних ресурсів.

Девід: Свою стратегію розвитку і перспективи зовнішньої політики має Посольство США в Україні. В рамках цього свою стратегію, зосереджуючись на напрямках, розбудовує USAID. Наша поточна стратегія закінчується в наступному році, тож саме зараз ми перебуваємо в розробці наступної 5-річної стратегії. Наша мета – бути гнучкими, грунтуємо свої підходи на фактичних даних, на перспективі, плануємо бачення різних сценаріїв з огляду на те, що Україна вельми динамічно розвивається. Зокрема, в напрямі демократії врядування зосереджуємо увагу на децентралізації. Надаємо допомогу учасникам громадянського суспільства. Акцентуємо свою увагу на верховенстві права, питаннях подолання корупції, економічного розвитку, реформуванні енергетичного сектора і безпеки, на розвитку сільського господарства, охороні здоров’я – зокрема, у подоланні ВІЛ-СНІДу і туберкульозу. Надаємо гуманітарну допомогу, у напрямку пом’якшення ситуації конфліктного характеру. Це включає питання внутрішньо переміщених осіб – це економічні можливості для переселенців. Через гранти і вирішення питань з місцевими органами влади і неурядових організацій даємо їм можливість відбудовувати життя. Звичайно, саме в Чернівцях це питання, можливо, не стоїть так гостро, як в інших регіонах, але по дорозі сюди з’ясували, що і тут воно є.

Кор: Але ж допомога таким країнам, як, до прикладу, Польща, дало дуже великий результат. Чи не означатиме це, зважаючи на конкурентність у боротьбі за міжнародну допомогу, що Польща може отримати ту допомогу від USAID, на яку претендує Україна?

Ольга: В жодному разі. Польща була складовою наших програм, але вони там закінчилися  після того, як ця країна стала членом ЄС. Програми USAID розраховані на той час, коли країни є в перехідному стані.

Кор: Девіде, Ви вперше у Чернівцях і загалом Ви – новопризначений директор програм USAID в Україні. Де працювали раніше?

Девід: Маю досвід подібної роботи в Еквадорі, Афганістані, Індонезії, Південному Судані. Але магістерську освіту отримав в Європі, тож з Європою знайомий. Найкращі практики, які втілював у цих країнах в команді USAID, вважаю доречно адаптувати в Україні. Водночас, механізм «відрізав-приклеїв» не спрацьовує. Потрібне адаптування, гнучкість.

Кор: Що скажете про успішність втілення ваших проектів у Чернівцях?

Зліва направо: Девід Гетч, прес-секретар міської ради Ірина Вишневська, відомі в Чернівцях активісти Тарас Прокоп та Марія Порчук

Ольга: Під час акції у «Містечку USAID» в Чернівцях можна у цьому переконатися.  Дуже активно себе проявляють проекти у подоланні корупції, питанні прав людини і інформаційні кампанії щодо цього. Є гарні кроки у подоланні складних проблем – торгівлі людьми, наприклад. Співпрацюємо і з журналістською спільнотою, обмінюючись інформацією – в плані економічного розвитку, енергетичної безпеки і енергоефективності. Розглядаємо питання законодавчого характеру. Зосереджуємо увагу на розвитку сільського господарства. Маємо позитивні результати, коли торкаємося питань охорони здоров’я, де зосерджуємося на профілактиці і боротьбі зі СНІДом і туберкульозом.

До розмови долучається відомий у Чернівцях активіст «ОПОРи» Тарас Прокоп.

Тарас: За підтримки USAID займаємося спостереженням за виборами, моніторингом виборчого процесу. Зокрема, проект «Рада» – це моніторинг діяльності  105 депутатів-мажоритарників, у тому числі й наших, буковинських. Ще одне завдання – вироблення добрих практик і вдосконалення виборчого законодавства, проведення кампаній лобіювання до виборчого законодавства, якість нормативної бази і політик.

Кор: Чи не означає це, що активісти працюють у тих напрямах, які їм пропонують міжнародні проекти, а в той час Україні потрібне щось інше?

Тарас: Насправді є ряд громадських активістів, які йдуть у фарватері пріоритетів фондів. Але це не зовсім правильно – ми повинні їм диктувати, що треба робити, а не вони нам. І дуже добре, що у USAID підхід роботи інший. Вони приїжджають в регіон, і перед стратегічним плануванням здійснюють моніторинг, опитують, збирають інформацію. Наприклад, ОПОРа в проекті «Рада» спонукає мешканців до аналізу діяльності нардепів. Говоримо, за що народний обранець має відповідати, як його знайти, як звернутися, що можна вимагати. Щоб громадяни самі спонукали депутатів до змін.

Кор: І маєте результат?

Тарас: Звісно. Депутати, яких ми моніторимо, почали проявляти більшу активність, проводять постійні зустрічі з виборцями, подають законопроекти і досить часто відвідують свої округи. У проекті «Індекс публічності» ми більше зосереджені на впливі на органи влади. Але дуже важливо працювати на те, щоби залучити до цієї роботи людей. Маємо інструменти, як прослідкувати роботу влади, і бачимо, скільки людей цими інструментами користується. З цього можемо зробити висновок, що громадяни активніші. Ми успішно залучали людей до спостереження за виборами. Згодом вони подають запити, контролюють роботу депутата. В наступному році маємо намір більше працювати з молодими людьми і студентами, щоб їх активізувати, щоб вони займалися громадською діяльністю. Дати людям «вудку», інструмент – важливіше, ніж дати готову спійману «рибу», «їжу», готовий результат. Бо успішна країна та, в якій розвинуте громадянське суспільство.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Риба чи вудочка? Яка міжнародна допомога ефективніша для України спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Просто й зрозуміло. Народ скаже, як зав’яже. Адже й людина на 70 відсотків складається з води, і на Земній кулі переважає не суша, а водна гладь. Зрештою, саме життя зародилося у первісному океані. Та, попри те, що життя без Н²0 просто немислиме, вода й досі залишається найзагадковішою субстанцією, брак якої на землі вже починає суттєво відчуватися…     

Запаси обмежені, а попит зростає

Якби 20 років тому чернівчанам сказали, що вони купуватимуть… воду, ніхто б не повірив. А того, хто висловив би таке дике припущення, просто висміяли б. Та нині ми платимо по 40 коп. за літр води з цистерн – і нам не до сміху. Бо ми, по-перше, не впевнені в якості привозних вод, а по-друге, нам ніде дітися: з крану вода ще гірша. Обеззаражена хлоркою, вона негативно впливає на людський організм. Принаймні, у Європі вже давно відмовилися від такого виду знешкодження органіки у питній воді, віддавши перевагу значно дорожчому, зате безпечному озонуванню.

Питання ж кількості та якості питної води рік від року стає для людства все більш актуальним. За прогнозами вчених, до 2025 року більше третини жителів планети зіткнуться із проблемою нестачі чистої прісної води. Та вже сьогодні багато жителів Землі, причому не тільки в країнах, що розвиваються, відчувають дефіцит хорошої питної води.

Усвідомлюючи, що цей життєвий ресурс не нескінченний, ООН 1993 року ініціювала проведення щороку 22 березня Всесвітнього дня водних ресурсів, щоби нагадати людям про важливість прісної води та водних ресурсів в цілому для життя людини і всіх живих істот, про необхідність охорони води, її правильного використання та справедливого розподілу.

Вода, харчі, енергія – новітній «Бермудський трикутник»

Тема цьогорічного Дня водних ресурсів – Вода та Енергія. Вода потрібна для вироблення майже всіх відомих видів енергії. Енергія необхідна на всіх етапах добування води, її підготування й розподілу.

Постійне зростання населення світу та його урбанізація потребують все більше енергії, води та продуктів харчування. І, щоби задовольнити зростаючі потреби людства, ці ресурси вже не можуть розглядатися окремо, адже спроби забезпечити один з них часто негативно відбиваються на інших.

Приблизно 75% усіх промислових водозаборів використовуються для виробництва енергії. Водночас вода необхідна нам для життя й побуту, що, своєю чергою, потребує витрат енергії на її очистку й постачання, а ще значна кількість енергоресурсів потрібна для очищення стоків.

Вода та енергія – чинник кардинальної боротьби з бідністю.

1,3 млрд. людей з найбіднішого населення планети терміново потрібний доступ до води, санітарних послуг та електрики. 768 млн. мешканців Землі не мають доступу до покращених джерел води і 2,5 млрд. – не мають доступу до покращених сантехнічних об’єктів.

Гідроенергетика Буковини – монстр, без якого важко обійтися

Як стверджують у Дністровсько-Прутському басейновому управлінні водних ресурсів, що опікується збереженням і розподілом водних ресурсів у нашому краї, промисловий гігант, яким є Дністровська ГЕС, відіграє вагому роль у забезпеченні населення питною водою та потреб промисловості, у виробленні електроенергії, зрошенні сільськогосподарських угідь, риборозведенні, запобіганні повеням і паводкам, а також для задоволення рекреаційних потреб.

До складу гідрокомплексу входять: 1. Дністровська ГЕС – руслового типу, де встановлено 6 гідроагрегатів потужністю по 117 тис.кВт кожен. 2. Буферне водосховище і гребля, створені для вирівнювання скидів основної ГЕС, а поруч збудована невелика ГЕС, на якій встановлені три агрегати потужністю по 15,5 тис.кВт. 3. Дністровська ГАЕС – одна з найпотужніших гідроакумулюючих станцій світу Для її будівництва відвели 890 га землі. 70% із них – це присадибні ділянки, пасовища, лісові угіддя, сади. Людей, які мешкають на території, відведеній для станції, відселяють. Основним завданням ГАЕС є покриття добових піків енергоспоживання.

Статистика катастрофи: Варто замислитися

Півмільйона українців помирає щорічно від хвороб, пов’язаних з вихлопними газами, а життя ще 3-х мільйонів землян щорічно забирають хвороби, які передаються  через воду. 48 кг різних канцерогенних речовин на рік вдихає житель мегаполісу. На 70% знизився вміст вітамінів і мікроелементів в овочах і фруктах за останні 100 років через виснаження ґрунтів, ГМО й забруднення. Усе це – прояви екологічних проблем. Нині вони «постукали» до помешкання кожної сім’ї.

+ Середній легковик викидає в рік стільки вуглекислого газу, скільки важить сам.

+ У викидах автотранспорту міститься 280 найменувань шкідливих речовин.

+ Кількість міст, у яких перевищені допустимі показники забруднення, встановлені Всесвітньою організацією охорони здоров’я, перевищує 50%.

+ За останні 40 років кількість прісної води на кожну людину в світі зменшилася на 60%. Протягом наступних 25 років передбачається подальше зменшення ще удвічі.

+ Щоби виростити кілограм пшениці, потрібно 1 тис. л і  15 тис. л – щоби отримати 1 кг яловичини. 70-80% усієї споживаної людьми прісної води витрачається в сільському господарстві.

+ В Україні воду для пиття аналізують за 28 параметрами, тоді як у Швеції – мінімум за 40 (там тривалість життя – 82 роки), а в США – загалом за 3-ма сотнями параметрів!

+ За даними екологів, один житель України створює в середньому 0,5 кг сміття на день, тобто 182,5 кг за рік. 46 мільйонів українців залишають щорічно після себе 8 млн тонн сміття! У нас 11 млн звалищ, які займають понад  260 тисяч гектарів, –більше, ніж площа держави Люксембург!

+ На розкладання паперу в природному середовищі потрібно до 10 років, консервної банки – до 90 років, поліетиленового пакета – до 200 років, пластмаси – до 500 років, скла – до 1000 років. Згадайте про це, перш ніж кинути в лісі поліетиленовий пакет або папірець.

+ На розкладання фільтрів сигарет треба від 5 до 15 років. За цей час вони можуть опинитися в шлунках риб, птахів і морських ссавців.

+ За 50 років на третину скоротився перелік видів рослин і тварин на планеті. У Європі за останні 20 років зникло близько 17 тисяч видів.

+ Земля втрачає 30 тис. видів живих організмів щорічно. 

За таких темпів настане час зникнення й людини, якщо їй не вдасться згадати про те, що вона – homo sapiens, тобто людина розумна  

Греблі – «за» і «проти»

Надмірне будівництво їх негативно впливає на якісний стан річок, скорочуючи  водні й рибні запаси. Однак це дуже важливий ресурс відновлюваної енергії з низьким рівнем вуглецю, засіб для розвитку зрошуваного землеробства. Варто тільки відмовитися від «великих проектів» і повернутися до розвитку малої гідроенергетики, як це роблять, скажімо, у Швейцарії. Однак навіть «грінпісівці» з цієї благополучної країни, які років зо два тому приїжджали в Карпати, побачивши красу наших рік, переконували українських журналістів берегти як зіницю ока гірські потоки. Бо коли на них з’являться міні-ГЕС, вони втратять свою первозданну цноту й красу. І це попри те, що у Центральній  Європі практика будівництва ГЕС демонструє дружні для довкілля рішення. У нас, як правило, ситуація дещо інша. Тому очікуєо на таку інноваційну та прагматичну національну політику, яка призведе до виникнення більш ефективних та економічних систем надання водних й енергетичних послуг.

Ліка МІЗУН, «Версії»

Що їмо й що будемо їсти?

Чи можуть українці сподіватися на екологічно чисті продукти?

Важко знайти людину,  яка не нарікала б на якість продуктів харчування. І молоко, і сир, і масло, а також картопля, яблука й сотні інших наїдків і напоїв тепер не ті, що були колись. Спеціалісти твердять: споживання сучасних продуктів харчування шкодить здоров’ю  людини. А чи може бути інакше?

Буковинці вже в проекті, та харчі все одно шкодять їхньому здоров’ю

Чи здатні сучасні продукти харчування підтримувати здоров’я людини на належному рівні? Що треба зробити, аби вирощене на ланах і в садах містило менше шкідливих хімічних речовин? Про це йшлося на презентації проекту «Доступ до інформації про Екологічно Чисті Продукти в транскордонному регіоні», яка відбулася у стінах Чернівецької міської ради нещодавно. Проект охоплює прикордонні області України, Румунії і Молдови.

Отже, ми вже у проекті, та його подання переконало, що ми навіть не знаємо, які продукти можна вважати екологічно чистими. На хлопський розум, можемо сказати так: екологічно чисті продукти (ЕЧП) – це ті, вживання яких протягом тривалого часу не зашкодить нашому здоров’ю. Втім, як на мене, коректнішою була б назва «Екологічно безпечні продукти».                   

Запитань – море, а відповідей – крапелька

Із питань, озвучених на презентації, – а це і вартість продукції, і  відповідальність виробника за порушення якості ЕЧП, і, чи не головне, хто ж ініціюватиме вдосконалення законодавчої бази щодо вирощування екологічно безпечної сировини та їхнього виробництва – можна зрозуміти: в Україні мало переймаються проблемами екологічно чистих продуктів. Адже поки що в нас майже ніхто практично не виробляє ЕЧП. Та представники виконавців проекту запевнили, що проблеми та відповіді на них будуть озвучені протягом найближчого часу на телебаченні. Буде видана також брошура та створений сайт на цю тему.             

Купуй продукти безпечні для здоров’я! Та чи є такі?

Доступ до інформації про екологічно безпечні продукти – вельми важлива новація, яку слід вітати й підтримувати. Бо це засіб, з допомогою якого ми, споживачі, зможемо свідомо вибирати в торгівельних закладах те, що не шкодитиме нашому здоров’ю. Тож у перспективі буде створена можливість впливати на виробника й спонукати його до вирощування екологічно безпечної сировини для якісних продуктів харчування.

Але пересічний громадянин хоче вже сьогодні їсти здорову їжу. Як можна зробити це вже тепер? Дехто радить самому вирощувати сільськогосподарську продукцію, худобу. Але це нереально.           

Хочеш жити – вчися вибирати харчі

Все ж існує таки кілька дієвих способів харчування безпечними продуктами. По-перше, купувати харчі у відомих виробників. Хоча не всім громадянам це по кишені. По-друге – навчитися читати інформацію, розміщену на упаковках харчових продуктів. Частина з виготовлених в Україні мають позначку державної сертифікації (див. мал.), а це означає, що товар відповідає визначеним параметрам якості. Скептик скаже: позначку державної сертифікації можна купити. Можна. Але я вірю в те, що здоровий глузд, відповідальність виробника й порядність все ж таки переважать. Фахівці стверджують, що 95% продукції відповідає маркуванню. Чималий відсоток продуктів харчування відповідає вимогам Державного стандарту України (ДСТУ).

Ми з вами, ознайомившись із комплексом маркування товарів, можемо оцінити їхню відповідність термінам споживання, склад продукції, екологічну безпеку складників та відтак свідомо вибирати продукцію в ринкових умовах.

Ярема ТЕВТУЛЬ, професор, член Національної спілки журналістів

Купуючи продукти, звертайте увагу на позначки державної сертифікації!

Позначки державної сертифікації країн:

1. Європейського співтовариства; 2.України; 3. Росії; 4. Білорусії; а) знак відповідності продукції Міжнародному стандарту якості

Життя у борг:

або Чому споживацьке суспільство – суспільство мертвих

Людство не загине в атомному кошмарі, воно задихнеться у власних відходах, – пророкував Нільс Бор. А сучасний фізик Джон Баттон окреслив уже проблему більш рішуче: «Людству необхідно якомога швидше вирішити дилему: або воно зробить так, що в біосфері буде менше забруднювальних речовин, або біосфера розвиватиметься таким чином, що в ній стане менше людей».

Схоже на те, що ми обрали другий варіант – про що свідчать численні катастрофи та хвороби основної маси людей. Хоча ще видатний український вчений зі світовим ім’ям, засновник Української анадемії наук Володимир Вернадський, – 130-річчя від дня народження якого ми відзначали торік, а наступного буде 70 років від дня його смерті – попереджав, що людство стало геологічною силою. А це означає лише те, що люди вже  створюють простір довкола себе. І якщо робитимуть це по-варварськи, то просто знищать себе і Землю.

На жаль, доводиться констатувати, що вже тривалий час ми живемо в умовах екологічної кризи, яку спричинив, в основному, прогрес суспільства тотального споживання. Жорстоке вбивство тварин, знищення лісів, колосальні викиди шкідливих речовин у воду, повітря, землю, руйнування світового океану й глобальної екосистеми планети – найяскравіші прояви цього «поступу». А вперше людство перевищило норму споживання ще чверть століття тому, 1986 року. А сьогодні ми вже мало не за півроку споживаємо все те, чим мали би користатися протягом 364-днів. Отож, беремо ресурси в борг у Природи. А це може закінчитися не інакше як катастрофою. Вернадський, до слова, не припускав такого розвитку подій, покладаючи великі надії на людський розум. Адже саме з допопогою цього «інструмента», себто людського розуму, еволюціонувала біосфера в ноосферу. Та ми, на жаль, досі не перетворили екологію на основну науку. Тоді як наші успіхи у споживанні природних ресурсів залежать від пізнання законів природи і розумного використання їх. Людство як частина Природи може існувати тільки в постійній взаємодії з нею, бо саме вона дає нам усе необхідне для життя.

Людмила ЧЕРЕДАРИК

 «Людство не може робити все, що йому заманеться. Воно обмежене у своїх діях, бо людська історія – не сума випадків. В головних своїх рисах вона закономірна й спрямована. У геологічній історії біосфери (період ноосфери) перед людиною відкривається величезне майбутнє, якщо вона зрозуміє це і не буде використовувати свій розум і свою працю на самознищення»  

                                                                                                         В.І.Вернадський.

Мільйон євро вкладає Європа в реконструкцію очисних споруд Чернівців

Місце, де вода з очисних споруд обласного центру впадає у Прут, не вельми приємне для прогулянок. Там завжди смердить, хоча довкола буяє зелень. Причина – у старих очисних спорудах, які продукують неякісно перероблені каналізаційні води. Триває ж ця сумна для людей і річки ситуація вже упродовж багатьох десятків років. Та через 22 місяці вона кардинально зміниться.

– Мабуть, так було б і далі, коли б не вигідне розташування Чернівецької області, – каже Ярослав КИРПУШКО, головний менеджер проекту транскордонного співробітництва «Покращення екологічної ситуації в басейнах річок Прут і Дністер через покращення систем очистки стічних вод у Чернівцях і Дрокії», який презентували чернівчанам минулого тижня. – Води наших рік стікають у Румунію, Молдову, тобто в зону Європейського Союзу, який зацікавлений у покращенні екологічного становища.

Ярослав Кирпушко – виконавчий директор Буковинського центру реконструкції і розвитку, який займається проектним менеджментом. Іншими словами, розробляє різні проекти, що покращують життя в області. У нинішньому проекті, – а в ньому беруть участь три країни, Україна, Румунія та Молдова, – центр виступає партнером №1.

А головна мета проекту, за словами Кирпушка, – таке  очищення стічних вод, за яке не буде соромно перед мешканцями тих міст, які живуть на місцевостях, розташованих нижче за течією:

– Водночас ми впораємося ще з одним завданням, – наголошує п. Ярослав. – Коли стічні води перестануть забруднювати річки, вони оздоровляться.

Покращення ж очищення стоків відбудеться завдяки реконструкції двох горизонтальних пісколовок на очисних спорудах у м. Чернівці та побудові нових очисних споруд за технологією інтенсивної біологічної очистки, яка діє в молдовському місті Дрокія.

Окрім цього, в ході реалізації проекту проведуть тренінг для працівників ЖКГ і представників органів місцевого самоврядування Чернівців і Дрокії в Сучаві (Румунія) з ефективного управління стічними водами. Вивчатиметься також зарубіжний досвід використання нових технологій для очищення стічних вод, будуть проведені Тижні збереження навколишнього середовища та раціонального водокористування у Чернівцях, Сучаві та Дрокії. Бюджет проекту становить 1 млн. 159 тисяч євро, з них майже 90% –фінансування ЄС.

Аплікантом проекту, тобто юридичною особою, яка подає на конкурс проектну пропозицію, є Чернівецька міська рада в особі її секретаря Ярослава Кушнірика.

До слова, Буковинський центр реконструкції та розвитку має в роботі 10 проектів. «Ми розробляємо першочергово ті проекти, які фінансуються Євросоюзом, – наголошує виконавчий директор центру. – Тільки за останні 6 років залучили до Чернівецької області близько ста мільйонів гривень. Проекти виконуємо на конкурсних засадах. До прикладу,  брали участь у проекті «Чисті споруди», якому виділили майже 20 мільйонів євро. Конкурс стосувався екологічних проблем транскордонного регіону. Європейці ж серйозно ставляться до екології, тому й звикли вкладати гроші в її покращення. Саме тому на наші проекти є хороша реакція».

Наталя ГРЕНЬ, студентка ЧНУ

Запис Хочеш жити? – Дихати свіжим повітрям, пити чисту воду і споживати безпечну їжу? – Піклуйся про довкілля спершу з'явиться на Медіа-Версії.

…Кожен із нас має пряме і безпосереднє відношення до соціальної сфери: всі ми або працюємо на цю систему, або отримуємо з неї виплати. Сьогодні в державі існують чотири соціальні фонди: Пенсійний фонд, Фонд зайнятості, Фонд з тимчасової втрати працездатності і Фонд від нещасних випадків на виробництві.

– Найближчим часом може з’явитися Медичний фонд, – зауважив Михайло РОЗМАН, начальник Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. – Про нього постійно йдуть розмови в кулуарах Верховної Ради, готуються законопроекти, але відповідне рішення прийматиметься пізніше. Та він обов’язково буде, бо кожна цивілізована країна його має.

Особливість цих фондів у тому, що вони наповнюються не з державного бюджету, а напряму, з кишені громадян. Через страхові внески роботодавців, усіх, хто працює та організовує робочі місця – збираються страхові внески до цих фондів. І внески чималі. Адже якщо загальний бюджет держави становить приблизно 400 млрд гривень, то в цих фондах на сьогодні «крутиться» 200 млрд гривень. Тож, якби не було цих фондів, не було б, мабуть, і реального соціального захисту…

Проте, навіть за словами працівників соціальних фондів, їхні клієнти навряд чи відчувають себе задоволеними. Бо, навіть якщо і не згадувати якість надання цих послуг, усе тьмяніє перед мізерною грошовою масою допомоги. Звісно, можна нарікати на те, що підприємці за найменшої нагоди намагаються ухилитись від сплати внесків та «сховатись у тінь». Проте, мабуть, не від доброго життя?

Під час зустрічі лунали пропозиції щодо створення державної інспекції праці, яка є в усіх розвинених країнах, йшлося й про розширення бази оподаткування, зокрема введення податку на нерухомість. Та найбільше нарікань соціальних держслужбовців стосувалися недосконалості законодавства. Воно занадто часто сприяє усіляким правовим колізіям та службовим зловживанням.

А що ж законодавці? А законодавці, схоже, чекають-не дочекаються пропозицій «від низів»? Тож однопартійці Сергія Тигіпка пообіцяли соціальникам «сприяння» віце-прем’єр-міністра, запропонувавши чиновникам збиратися на такі кругли столи частіше. Щоби потрібна справа одними балачками не обмежувалась?

Ігор КОНСТАНТИНЮК, Версії

Запис Якість соціальних послуг будуть покращувати, мабуть… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Девіз форуму:

• Сталий розвиток – це розвиток, який забезпечує потреби нинішнього покоління без втрат для майбутнього покоління забезпечити свої потреби.

Філософія форуму:

• людина + економіка + довкілля

Мета

• посилення можливостей місцевих громад Карпатського єврорегіону у вирішенні суспільно значущих питань через обмін міжнародним досвідом, практиками, ідеями.
• презентація успішних практик та досвіду у реалізації регіональних, транскордонних та міжнародних проектів, які сприяють демократичним перетворенням та формуванню позитивного іміджу України;
• налагодження якісно нових каналів співпраці та розбудова інформаційних зв’язків між представниками громадських організацій, грантодавців, влади та бізнесу на регіональному та міжнародному рівнях;

Завдання:

• розробка та впровадження механізмів консолідації та інтеграції всіх секторів громад у транскордонній співпраці задля забезпечення соціально – економічних потреб сталого розвитку та відповідного підвищення статусу місцевих громад;
• поширення інформації про діяльність та проекти міжнародних та українських фондів;
• залучення бізнесу до меценатства та фінансування проектів громадських організацій;
• підписання угод про наміри та обговорення шляхів реалізації пріоритетів сталого просторового розвитку за Програмою Сусідства “Україна – Румунія – Молдова ”;
• сприяння імплементації успішних, інноваційних моделей місцевого розвитку у Карпатському єврорегіоні.

Цільова аудиторія:

представники влади, бізнес середовища, лідери ГО, лідери громад, науковці, фахівці та експерти Румунії, Польщі, Молдови та України, творча молодь.

Формат Форуму:

технічні експозиції, вернісажі, професійні доклади, презентаційні програми, дискусійні сесії, пленарні засідання, безпосередня участь учасників Форуму у майстер – класах та культурних заходах X фестивалю «Захарецький Гарчик».

Робочі мови Форуму:

• українська,
• румунська,
• англійська.

Робота Форуму буде широко висвітлюватись ЗМІ, Інтернет – ресурсами.

Матеріали Форуму будуть надруковані у бюлетені Форуму.

До участі у Форумі запрошуються представники влади, підприємці, науковці, лідери ГО Карпатського євро регіону, лідери місцевих громад, власники садиб СЗТ, грантодавці (національні та міжнародні благодійні фонди).

Очікувані результати:

• Форум сприятиме налагодженню партнерства між урядовими, неурядовими та бізнесовими колами у співробітництві між регіонами України та країнами ЄС;
• Створить сприятливі умови довготривалого і ефективного партнерства у реалізації Програми прикордонного співробітництва між Румунією, Україною та Молдовою на 2007 – 2013р.р.;
• Вироблені рекомендації конференцій дадуть суттєвий поштовх до розробки місцевих стратегій щодо впровадження пріоритетів сталого просторового розвитку;
• Суттєвим результатом Форуму стануть розробка та реалізація проектів в рамках ЄІСП (Європейських інструментів сусідства і партнерства);
• Забезпечить інтерактивний міжсекторальний діалог як в дійсному часі так і віртуально.

Програма Форуму

24 – 25 вересня

Міжнародна науково – практична конференція «Соціально – економічний розвиток села – Фактори успіху»

25 вересня о 16.00

Круглий стіл для представників ІГС «Вплив консолідації та співпраці між ІГС щодо підвищення ефективності їх діяльності, спроможності, компетенції»

24 – 26 вересня

Творчі майстерні

• Образотворче мистецтво
• Декоративно – прикладне мистецтво
• Ленд – арт: мистецтво землі – вироби з каменю, води, піску, листя, квітів.

26 вересня початок 10.00

X фольклорно-етнографічний гуцульський фестиваль – ярмарок «Захарецький Гарчик».

Запис IV Міжнародний Форум «Партнерство без кордонів» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Такий турнір у Чернівцях відбудеться вперше і серйозні спонсори не надто активно долучаються до його підтримки. Але «Панорама-Чернівці» охоче надає майданчики для розкішного видовищного дійства, адже у назві комплексу, як наголошує його власник Дмитро РАВЛЮК, недаремно, окрім означення «розважальний», є слово «культурний».

– Дмитре Флоровичу, Ви, успішний бізнесмен, підтримуєте елітний вид спорту. Але ж справжні гроші робляться на більш масових видах?

– Завдання нашого комплексу – сприяти розвиткові культури на Буковині. Краяни і гості області вже мали змогу переконатися в особливості спрямування «Панорами-Чернівці»: не просто розваги, а змістовне дозвілля – насамперед, для молоді й дітей, а також для всієї сім’ї.

Людям це цікаво й потрібно. Сучасна молодь має можливість потанцювати (переважно, тупцюючи без особливої вигадки) лише на дискотеках. А бальні танці – це ще й надзвичайно красиво! Ви ж знаєте, яка горда постава у танцюристів, які точені фігурки, які вишукані рухи!
Тому вважаю, що підтримувати таке мистецтво – не тільки треба, а й дуже приємно. Емоції та естетична насолода глядачам гарантовані!

Ми вже організували школу з фігурного катання, з боулінгу та більярду. Треба створювати ще й школу спортивних бальних танців – для людей різного віку. Звісно, не всі стануть чемпіонами, але життя їхнє прикраситься, це точно!

– Які ще проекти Ви здійснюєте чи маєте намір розпочати?

– Під час святкування 65-річчя Перемоги у нас виступав хор ветеранів. Дуже цікаві люди, всю душу віддають пісні… Це й навело нас на думку, що людям старшим практично немає де спілкуватися. Тож ми вирішили організовувати програми для тих, «кому за…»

В інтерактивному кафе «Трансфорс» проходять у навчальний час відкриті уроки для школярів.

Завжди бажані гості на майданчику біля фонтану – творчі колективи з палацу «Юність Буковини».

І, нарешті, усі авторалі, що проходять у Чернівцях, попередньо широко рекламуються (як ми кажемо, «банеруються») в нас – і стартують звідси.

– Відомо, що ви надаєте можливість культурно відпочити незахищеним верствам населення на доброчинних засадах…

– Так, до нас приїздили 215 вихованців о. Михайла Жара з Банченського монастиря, вони отримали в нас весь комплекс відпочинку. Ми надаємо також доріжки для боулінгу інвалідам. Зрештою, саме в нас відбувався і турнір журналістів з цього спорту-розваги.

– Ви з таким захопленням говорите про дитяче й молодіжне дозвілля, що можна здогадатися: ваше дитинство теж було насиченим!

– Угадали! Я в шкільні роки займався в усіх гуртках і секціях, де тільки можна було (сміється). Навіть у хорі співав, хоча й не вважаю себе обдарованим голосом. А мій син закінчив школу гри на акордеоні. Дитинство – особливий період життя: можна сміливо мріяти і кожна мрія може здійснитися. Тож особливо тішуся нагодою допомагати у втіленні таких мрій.

– Серпень 2010-го і стане саме часом реалізації мрій для майстрів спортивного бального танцю в Чернівцях…

– Так, чекаю всіх поціновувачів танцювального мистецтва 7-8 серпня на майданчику біля фонтану в «Панорамі» і поверхом вище.

70-річний ювілей області наш комплекс разом з організаторами танцювального турніру ознаменує розкішним шоу. Сподіваюся, що це буде новий рівень дозвілля в нашому європейському місті.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис «Панорама-Чернівці» розширює культурно-мистецькі обрії спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Туризм розбудовуватимуть спільно з американцями спершу з'явиться на Медіа-Версії.