Влада заколисувала пильність людей: буде прийнятий лише один закон стосовно земельного ринку, завдяки якому вони нарешті зможуть продати свій пай за ринковою ціною. Це навіть назвали кінцем економічного рабства. А насправді проголосовані не один, а три закони про землю, і про паї там – ані слова. Прийняті закони цілковито знищують фермерство, сприяють рейдерству і хижацькому господарюванню. Україна на межі: ми не просто віддаємо землю іноземцям за «фук», а стоїмо на межі катастрофи.

Всім очільникам України земельний ринок видавався завжди золотим родовищем, яке зробить свого першовідкривача нечувано багатим. За мінімальною оцінкою йдеться про 3,5 трлн. євро, і це тільки вартість землі. А якщо врахувати переробний потенціал, то цифру слід на 10 помножити.

Але нинішня влада стала рекордсменом. Розповідаючи всюди про один законопроект, насправді вона подала їх шість. Три – порожні папірці, відволікаючий маневр, щоби без обговорення пропхати в Раду ганебний законопроект № 2178-10, яким від першого дня відкривається дикий ринок із доступом іноземців до купівлі землі, а вітчизняний фермер жорстоко упосліджується. Цей законопроект проголосований зі скандалом і порушеннями, в стилі найгірших із попередників.

Іще два – так звані «системні» законопроекти № 2194 та № 2195, які вносять зміни до майже тридцяти законів України. Вони знімають абсолютно всі перешкоди перед масовою скупкою земель іноземцями та хижацьким використанням нашої землі. Їх теж проголосували, навіть не ставлячи українців до відома про їхній жахливий зміст.

Ось лише один кричущий приклад. Вони скасовують поняття «особливо цінних земель» і саме поняття земельного паспорта. Тож найкращі чорноземи на торгах будуть зрівняні з пісками, або й взагалі зі скелею. Земля піде з молотка не просто за заниженою ціною, а за копійки, ніби це непотріб, а не скарб.

Гірше за будь-яку страшилку: у законопроекті №2194 декларується право власника знімати плодючий шар за власним розсудом.

Але і цього їм замало. Вони цілком скасовують контроль за землекористуванням. Покупець землі матиме абсолютне право зробити з нею все, що захоче. Вгатити туди тонни хімії, виснажити енергетичними культурами, навіть просто зняти і продати плодючий шар. І це не страшилка: вони окремо записали в законопроект №2194 право власника знімати плодючий шар за власним розсудом.

Але й це ще не все. Земля продаватиметься виключно на електронних аукціонах, причому про них повідомлятимуть теж лише в електронній формі. І це тоді, коли дві третини наших сіл не лише не мають швидкісного Інтернету, а й взагалі практично не мають для цього обладнання?! Як же наші фермери прийматимуть у них участь?!

Вони кажуть, що фермери матимуть переважне право викупу. Але мовчать, що це лише право заплатити найвищу ціну на аукціоні замість переможця. Навіть якщо наш фермер якимсь чином спроможеться взяти участь в електронних торгах, конкурувати він не зможе, бо агрохолдинги, іноземці, спекулянти завжди дадуть значно вищу ціну.

Цю владу обирали, бо сподівались на краще: що «Слуги народу» працюватимуть для народу. Тепер маски скинуто! Вони не лише не виправдали надій, а всупереч волі 73% українців, без референдуму, здають наш найбільший скарб на поталу світовим хижакам.

Досить брехні! Українці повинні сказати своє слово і не дозволити продати майбутнє своїх дітей.

Дмитро СЕРГІЄНКО, Київ

Запис Великий земельний обман влади спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Преамбула:

Тема продажу Запорізького флагмана авіаційних заводів, що виробляють двигуни для газотурбінних літаків і гелікоптерів, стала нині топовою через політичну складову. США непокоїть продаж «Мотор Січі» саме китайцям – їхнім головним економічним конкурентам. Адже йдеться фактично про купівлю китайцями технологій.  Відтак перепродаж «Мотор Січі» американцям нібито здатний поліпшити стосунки між Україною та США. Хоча, кому продавати, вирішуватиме В’ячеслав Богуслаєв, якому належить цей завод і який є одним із найзаможніших людей в Україні.

Короткий екскурс:

Підприємливий В’ячеслав Богуслаєв, уродженець Уральська Казахської РСР, у далекі 90-ті купив «Мотор Січ». Як саме? У такий же спосіб, як й інші олігархи. Будучи у 1991–1994 роках генеральним директором «Мотор Січі», він за безцінь скупив у робітників підприємства і пенсіонерів, що відпрацювали там усе життя, 40% акцій заводу, які їм віддали, а відтак і решту, спущену під приватизацію. Тож від червня 1994-го до травня 2006-го був головою правління й генеральним директором ВАТ«Мотор Січ», а далі склав повноваження, бо пішов у нардепи. Хоча Богуслаєв – український політик, депутат 5-8 скликань Верховної Ради, доктор технічних наук, професор, до слова – Герой України,  є фактично єдиним власником цього промислового гіганта.

Головна частина:

Сьогодні «Мотор Січ» за крок від продажу. 81-річний Богуслаєв вирішив продати акції, що належать його офшорним фірмам, китайським компаніям Skyrizon Aircraft і Xinwei Technology Group, які вже подали заявку до Антимонопольного комітету на купівлю понад 50% акцій «Мотор Січ». Зрозуміло, що вартість оборудки не оголошується. Та, вочевидь, це будуть зовсім не ті гроші, за які Богуслаєв придбав завод. 

Кода

від  Констянтина Паршина, співзасновника суспільної платформи «Хартія майбутнього»:

«У держави Україна чомусь не виникає питання, а де в цій угоді з продажу український народ, який свого часу збудував цей промисловий гігант, вклавши у нього свої величезні ресурси.     

Це було державне підприємство, на якому напрацювали величезну кількість інтелектуальної власності, інженерних розробок, ноу-хау, які є надбанням народу.

«Мотор Січ» ніколи не була збитковим підприємством. У зв’язку з цим чому ми не ставимо питання про проведення реальної оцінки вартості цих активів, аби Богуслаєв доплатив державному бюджету різницю між тим, за що він купив свого часу, і тим, за що він зараз продає?    

Та й узагалі, чи не з такого боку треба підходити до таких і подібних угод, які стосуються   цього та низки інших важливих об’єктів, які в 90-ті роки вибули з державної власності за сумнівними схемами? 

Інакше, де вигода України в продажу «Мотор Січі» Китаю? Якісь $100 млн, запропоновані китайцями як «грант» за згоду Антимонопольного комітету?»

Це ж смішні гроші за технології!

Людмила ЧЕРЕДАРИК

Запис Погляд Людмили ЧЕРЕДАРИК: Про великий сум чи ще більшу несправедливість: Що отримає Україна від продажу «Мотор Січі»?   спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Супрун повідомила про плани запровадити кримінальну відповідальність  за продаж ліків без рецепту. На її думку, аптекам зараз вигідніше вести бізнес, ніж дотримуватися закону, повідомило «Радіо Свобода».  Наразі штраф за продаж ліків без рецепту становить 120 грн і багато аптек просто нехтують цим. Планується збільшити суми штрафів і навіть ввести кримінальну відповідальність за продаж ліків без рецептів. Особливо загрозливим є вільний продаж антибіотиків – і це при тому, що вірусні захворювання не лікуються антибіотиками. Важливо вакцинуватися, зміцнювати імунітет і дотримуватися особистої гігієни.

Запис За продаж ліків  без рецепту – до буцегарні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Національний Банк України (НБУ) оголосив перехід до нової, ліберальної, системи валютного регулювання із набранням чинності Законом «Про валюту і валютні операції». Загалом документ скасовує понад два десятки валютних обмежень. Для читачів «Версій» ці нововведення коментує наш постійний експерт з економічних питань і підприємець із багаторічними зарубіжними зв’язками Франц ФЕДОРОВИЧ.

Прийняття нового законодавства у сфері регулювання валюти і забезпечення вільного руху капіталу, окрім внутрішньої потреби, є зобов’язанням України, передбаченим угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Та головні засади валютної стратегії ЄС – кількісне визначення показника інфляції, контроль грошової маси, прогноз та оцінка перспектив цінової динаміки – залишилися гаслами і зовсім не позначилися на діяльності українських підприємців.  І далеко ходити не треба: моє виробництво стовідсотково зорієнтоване на експорт. Але нова, так би мовити, ліберальна система валютного регулювання мені особисто, як і моїм колегам по бізнесу, нічого не дає.  Запропоновані новації – можливість не лише поміняти до 150 тисяч гривень на день, а й інвестувати в іноземні активи, переказувати десятки тисяч гривень за кордон, купувати у банку коштовності, а також міняти валюту не лише у банках та обмінниках, а й у поштових відділеннях та просто в інтернет-мережі, – це зовнішні атрибути, які не впливають на мою виробничу діяльність.

Зрозуміло, комусь цей закон піде на користь: оператори поштового зв’язку отримають ліцензію на здійснення валютних операцій за наявності в них не менш як 50 структурних підрозділів на території щонайменше половини областей України. При видачі ліцензії розглядатиметься відповідність до вимог закону фінансового стану, структури власності, ділової репутації (в тому числі їхніх керівників і власників) та професійної придатності керівників. Та, наскільки мені відомо, Укрпошту придбала нібито пані Гонтарєва. То чи не під неї всі ці преференції?

Позитивним, як на мене, є хіба що дозвіл залучати банкомати й термінали до валютних операцій і можливість для банків оформляти квитанції про них не лише в паперовій, але й в електронній формі. Та це ще в майбутньому.

Крім того, більшість експертів припускають, що коли зміни запрацюють на повну – почне зникати й тіньовий ринок, який нині має неабиякий попит та містить великий ризик шахрайських оборудок. Усім відомі історії, коли вуличні валютники ошукують  пересічних громадян, підсовуючи їм фальшиву валюту. Ринок і конкуренція  нададуть можливість розвиватися в легальному секторі. Клієнтам повинно бути вигідніше йти до відділення банку або здійснювати це онлайн.

Однак я не можу сказати, що зміни торкнулися саме бізнесу. Щоправда, кажуть, ніби розрахуватися за товар з іноземними компаніями можна буде упродовж року, а купувати валюту – день у день. І, починаючи від березня, підприємства зобов’язані продавати вже не 50% валютного виторгу, а 30%, як раніше. І це, мовляв, зробить Україну привабливішою для інвесторів, адже вільний обіг грошей для іноземців є  чинником надійності. Не буду сперечатися: з новим валютним законодавством іноземні інвестори очікують на усунення валютних ризиків і підвищення передбачуваності фінансових оборудок з Україною, зниження непевності в економічній політиці. Та що отримали ми, вітчизняні підприємці? Практично, нічого: як не мали оборотних коштів, так і не маємо їх. Держава вимиває їх у нас начисто. Тому складається враження, що закон написаний не для бізнесу, а для чиновників. Бо ніхто не збирається погашати кредитні лінії без відсотків. А хто здатний витримати 19,5 чи 21%? Вибачте, це питання чисто риторичне. Та хіба ж не вигідніше для держави надати нам, бізнесменам середньої руки, кредитну лінію від 3-4%, як це відбувається в будь-якій європейській державі. Хіба не так?  

Запис Маєте справу з іноземними грошима? – Правила поводження з ними змінилися. Та чи на краще? Коментує Франц ФЕДОРОВИЧ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис В Україні хочуть заборонити продаж енергетиків неповнолітнім спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Серед філософів популярним є вислів: «Краса врятує життя». Врятує чи ні – хто зна, та зробить наше життя кращим і багатшим – це однозначно. Натомість знищення первоцвітів, які називають першою усмішкою весни, – це крок до знищення усього живого на Землі.

Саме вони, ніжні й тендітні, першими відчувають ще не зовсім теплі, але вже приємні промінчики весняного сонечка. І прикро, що більшість із цих квітів на межі зникнення, відтакі занесені до Червоної книги України. 

Як відомо, первоцвіти зацвітають, коли ще на деревах немає листя. І для багатьох комашок перші квіти весни є джерелом живлення. Неважко здогадатися, що буде з метеликами, бджілками, іншимикомашками, коли зникнутьпервоцвіти. Чимало з них захищаєлісвідшкідників, і якщоїх не стане, нікому буде «лікувати» дерева.

Однакдалеко не всі це розуміють, тож у боротьбі за своє життя людина знищує все живе, а отже – й саме життя. Діяльність підпільних синдикатів – від збору первоцвітів, транспортування і до роздрібної торгівлі – тому підтвердження. Саме про це йшлося на нещодавньому зібранні екологів у еколого-просвітницькому центрі збереження біорізноманіття ЧНУ. Та увагуфахівцісконцентрували не на каральних заходах, а на просвітницьких: цікавий дидактичний матеріал пішов уже до дитячих садків і шкіл.

Крім того, університетські біологи спробували домовитися з рекламними агенціями, щоби на час продажу первоцвітів на перехресті проспекту Незалежності та вул. Небесної Сотні біля ТРЦ «Формаркет» на білборді (за гроші!) розмістили фотографії квітів з розмірами штрафів за них. Однак це не вдалося: власникі рекламних стендівпояснили, мовляв, усе наперед розкуплене. Втім, підприємці, які чекали на свою рекламу, переконана, зголосилися б на пропозицію зачекати протягом 2-х тижнів, а натомість виставити банер з квітами – для їхнього збереження. Адже чернівчанин п. Лазорик, директор рекламної агенції «Транс ТV», у чиєму віданні телевізійна реклама у маршрутках, не тільки зголосився поставити соціальну рекламу на захист первоцвітів, а навіть безоплатно зняв ролик про ці квіти та повторює його щокожні 4 зупинки.

Побільше б нам таких підприємців, тоді б і екологічних катастроф було б менше…

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Запис Людина в боротьбі за своє життя – нищить його, або Вкотре про первоцвіти спершу з'явиться на Медіа-Версії.

           

Наприкінці року в Україні вже водинадцяте постає питання: знімуть чи не знімуть мораторій на продаж сільськогосподарських земель. Цього року 20 грудня Верховна Рада продовжила його ще на рік. Що означає це для Чернівецької області? Пропонуємо читачам дослідження в рамках Проекту «Аналіз та оцінка стану земельного фонду Чернівецької області в контексті формування ринку землі в Україні», здійсненого за підтримки Чернівецької ОДА.

Для кого це питання є надважливим ?

У першу чергу для селян. Україна – індустріально-аграрна держава, в якій третина населення проживає в сільській місцевості. Чернівецька область у цьому сенсі є унікальною, де чисельність сільського населення більша від міського, відповідно 516 тисяч та 390 тисяч, у відсотковому співвідношенні 57% і 43%.

За щільністю сільського населення – 64 особи на 1 кв км – Чернівецька область посідає перше місце в Європі.

І в нашій області, і в Україні загалом три чверті сільгоспземель перебувають у приватній власності селян. Крім виробництва товарної продукції, селянські господарства формують переважно або суттєво продовольчий баланс до двох третин українських сімей.

Створення ринку сільгоспземель, метою якого є залучення інвестицій в аграрну сферу й перехід земель до ефективних власників, насправді призведе до перерозподілу земель і концентрації  їх у руках великих землевласників. Можливо, ви вже навіть знаєте прізвища декого з них. Адже сьогодні в Україні вже працюють агрокомпанії із земельним фондом у сотні тисяч гектарів, що є співставним із земельним фондом цілої Чернівецької області.

Чи можливо регулювати ринок землі в Україні

Автори моделей ринку землі обіцяють регулювати процес, але насправді ці регулятори є політичними і моральними спадкоємцями тих регуляторів, які провели розпаювання основних засобів у 90-ті роки під гаслом «Надія, народжена власністю». Як наслідок, ці основні засоби зосереджені в руках кількох десятків власників. 

Марні сподівання на владу, як регулятора, після того, що вона коїть на митному кордоні (регулює). Останній одіозний приклад: регулювання тимчасового ввезення автомобілів на митну територію України. Це при тому, що митники цілодобово охороняють митний кордон держави.

Як працює сильна держава

У Френсіса Фукуями головна думка книги «Сильна держава» полягає в тому, що сильна держава бере на себе певні функції й ефективно їх виконує. До прикладу, США так розвивають свої збройні сили й виконують оборонну функцію. Уряд Японії під час революції Мейдзі в 70-і роки ХІХ століття, руйнуючи владу великих землевласників, за два роки видав селянам 106 млн (!!!) правоустановчих документів на землю.

В Україні майже за 20 років реформування земельних відносин на третину земель не виготовлені правоустановчі документи. Сьогодні площа державних земель 10 мільйонів гектарів, з них тільки 1,4 млн га офіційно передано в оренду. А що з 8.6 млн га? З цієї площі фактичні користувачі нічого не сплачують державі, бо не мають для цього правових підстав і бажання. 

Тільки така «багата» держава як Україна може не брати плату за використання 14% своїх земель. І потім у перемовинах з МВФ наш уряд, на вимогу збалансувати доходи та видатки, пропонує відкрити ринок землі або – що іще легше – підняти ціну на газ. Адже  створення сприятливого інвестиційного клімату для внутрішніх і зовнішніх інвестицій потребує відповідальної та цілеспрямованої роботи уряду.

А кому потрібний цей суспільний стрес?

Читач добре обізнаний, хто заробляє на таких стресах. У першу чергу, це різні посередники: політики – і ті , хто за, і ті, хто проти, – експерти, консультанти , фінансисти, землевпорядники, теперішні та майбутні лендлорди, правоохоронці, спекулянти.

Тому й підігріваються пристрасті довкола української землі. Створюються міфи. Це така коректна назва для брехні про те, що в Україні немає ринку землі.

Насправді, він є! Якщо взяти до уваги зміну не тільки права власності, а прав оренди, то тільки за останні два роки в Україні здійснено 3,6 млн транзакцій стосовно землі, тобто 15-20% ділянок змінили власника чи користувача. При цьому 89,5% цих операцій стосуються аграрних земель, з них 76% – оренда, 18% – спадщина, 1,6% – міна або дарування, 3,7% – купівля-продаж, 0,8% – емфітевзис. Останній, незвичний, термін означає купівлю-продаж або успадкування права користування землею без часових обмежень.

Таким чином, завдання ринку землі зараз в Україні вирішуються. Та процес відбувається в спосіб, який не цікавить апологетів такого ринку, бо не дає можливості їм оперувати сотнями мільярдів, а то й трильйонами гривень. 

Ярослав Кирпушко, виконавчий директор Буковинського центру реконструкції і розвитку, кандидат географічних наук

Запис Виклик для України: Ринок сільськогосподарських земель в Україні існує   спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Прийнятий щойно ВР Кодекс з процедур банкрутства визначає 5-річний період  на реструктуризацію іпотечних валютних кредитів і скасовує мораторій на стягнення квартир у неплатників за кредитами, повідомляє FinClub. Від моменту набуття чинності цього Кодексу втрачає силу ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого на забезпечення кредитів у іноземній валюті». Натомість новий Кодекс запроваджує 5-річний особливий режим реструктуризації валютної іпотеки на суму ринкової вартості квартири, визначеної на день відкриття справи про неплатоспроможність. Якщо загальна площа квартири не перевищує 60 кв. м (або не більше 13,65 кв. м на кожного члена родини боржника) або загальна площа житлового будинку не більше 120 кв. м, то відсоткова ставка за планом реструктуризації встановлюється  на рівні українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізосіб (UIRD), збільшеному на 1 відсотковий пункт. План реструктуризації укладається на 15 років, якщо інше не узгоджене сторонами. Наразі UIRD становить 15,36%. Якщо площа нерухомості більша, то відсоткова ставка за планом реструктуризації встановлюється  на рівні UIRD, збільшеному на 3 відсоткові пункти.

Зазначається, що на кінець вересня загальна заборгованість домогосподарств перед комерційними банками склала майже 200 млрд грн, повідомляє Корреспондент.net.

Запис Рада дозволила за кредитні борги забирати в українців квартири спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 319 випадків підробки документів на автівки, 69 підроблених посвідчень водія, 1201 транспортний засіб з підробленими номерами агрегатів, 215 агрегатів від автівок, що перебувають у розшуку, й 240 викрадених транспортних засобів – такий «улов» сервісних центрів МВС лише за 2017-й. Пропонуємо кілька попереджень від профі – працівників сервісних центрів МВС.

Отримати посвідчення водія можна лише в сервісних центрах МВС. Єдиний законний спосіб отримати дійсне посвідчення водія вперше або замінити його – це особисто пройти процедуру отримання послуги в сервісному центрі МВС.

Як не стати власником авто, що знаходиться у розшуку?

Аби вберегти себе від придбання транспортного засобу із перебитими номерами кузова чи двигуна, слід звернутися до сервісного центру МВС для оформлення договору купівлі-продажу та перереєстрації авта – особливо коли транспортний засіб з певною «біографією» – в присутності продавця та покупця, а працівники Експертної служби МВС проведуть огляд і експертне дослідження транспортного засобу. Договір купівлі-продажу укладається безкоштовно при перереєстрації авто й заповнюється адміністратором в електронній формі.

Варто запам’ятати

1. Якщо авто виявляється «проблемним» власник матиме справу з правоохоронними органами, які ймовірно заберуть авто до з’ясування обставин.
2. Іноді замість договору купівлі-продажу громадяни передають авто від продавця покупцеві за довіреністю. При цьому транспортний засіб не проходить жодної експертної процедури а покупець ризикує втратити придбане.
3. Експертне дослідження простої складності станом на січень 2018-го коштує 126,63 грн гривень для транспортних засобів виробництва вітчизняного та країн СНД і 164,15 грн – для транспортних засобів іноземного виробництва – порівняйте із ризиком втрати усієї вартості авто.
4. Підозріло, коли ціна авта значно менша за його ринкову вартість: можливо, продавець занижує ціну, аби якомога швидше позбутися «проблемного» транспортного засобу. У таких випадках експертне дослідження теж допоможе убезпечитися.

Запис Адреса шахрайства – авторинок спершу з'явиться на Медіа-Версії.

“Укрзалізниця” запустила продаж книжок у вагонах потягів

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив виконувач обов’язків голови правління ПАТ “Укрзалізниця” Євген Кравцов.

“Укрзалізниця” розпочала продаж книжок у вагонах поїздів. Проте поки літературу можна буде придбати лише в потягах “Інтерсіті” та “Інтерсіті+”. Але керівництво підприємства розглядає можливість запровадження такої послуги і в інших поїздах.

Подібна ініціатива нова для компанії, але керівництво сподівається, що вона стане популярною серед пасажирів,
– зазначив Євген Кравцов.

Також “Укрзалізниця” відзвітувалася, що відучора, 21 лютого, пасажири вже придбали 12 книжок від компанії.

Євген Кравцов також повідомив, що компанія має амбітні плани щодо цього проекту. Незабаром “Укрзалізниця” може запровадити бук-кроссінг – можливість обміну книжками. Також керівництво підприємства планує співпрацювати із молодими письменниками.

Запис “Укрзалізниця” запустила продаж книжок у вагонах потягів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Наступного тижня анонсовано аукціон з продажу потужностей виноробного заводу на Закарпатті. Відповідне оголошення розміщено в системі електронних торгів СЕТАМ.

Стартова ціна лоту складає 109,9 млн грн, а гранична вартість оцінена на рівні 29,7 млн грн.

Замовник торгів — «ВТБ Банк», який реалізує потужності як заставне майно за кредитами. Назва підприємства в оголошенні не вказана, але судячи з фото та місця розташування заводу (Берегівський район Закарпатської області), йдеться про підприємство «Котнар».

Загальна площа будівель та споруд перевищує 5,7 тис. кв. метрів. Також до лоту включено допоміжні споруди, спеціалізоване обладнання у кількості 293 штуки.

 «Котнар» позиціонує себе як завод повного циклу виробництва, має 180 га виноградників, потужності зі зберігання та демонстрації продукції.

До слова, аукціон з продажу майна є не першим. Але раніше результати торгів оскаржувались у судовому порядку та признавалися недійсними. Одне з таких рішень прийняв торік в кінці листопада Господарський суд Закарпатської  області. Апеляційна скарга на це рішення півтора тижні тому була відхилена.

Російський «ВТБ Банк» через суд вимагав реалізувати заставне майно виноробного заводу ще з 2011 року. Все через неповернутий кредит в 50 млн грн, який банк надав тоді ще ЗАТ «Котнар» у 2008-му.

Згодом, у тому ж таки 2011-му, ЗАТ визнали банкрутом. А в серпні 2012-го Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку повідомила про перетворення його в Товариство з обмеженою відповідальністю «Котнар». Всі майнові права ЗАТ «Котнар» перейшли новоствореному підприємству.

Нині, за даними Єдиного державного реєстру, серед правонаступників виноробного підприємства функціонує ТОВ «Котнар-М».

На час публікації підприємство лишається недоступним для коментарів. Проте зазначимо, що саме «Котнар-М» у 2016 році банк вимагав визнати відповідачем у судовій тяганині.

Поки ж вина Cotnar ще можна знайти на полицях вітчизняних магазинів. Але останні згадування про яку-небудь публічну діяльність компанії — щонайменше піврічної давності.

Запис Російський банк намагається продати Закарпатський винзавод “Котнар” спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Ватикані з 2018 року буде заборонено продаж сигарет співробітникам, дипломатам, а також представникам релігійних організацій, які відвідують анклав з офіційними цілями.

«Святий престол не може сприяти діяльності, яка завдає явної шкоди здоров’ю людей», – заявила прес-служба Ватикану, пише «Медуза».

У Ватикані наводять дані ВООЗ про те, що через захворювання, пов’язані з курінням, у світі щорічно вмирають близько 7 мільйонів людей.

Співробітники Ватикану і ряд інших категорій осіб можуть купувати сигарети за зниженою ціною. Куплені таким чином сигарети часто перепродуються в Італію, де їх вартість значно вища.

Продаж сигарет, за даними розслідувань італійських ЗМІ, приносить Ватикану близько 10 мільйонів євро на рік і є другим за значимістю джерелом поповнення бюджету анклаву після безмитної торгівлі паливом.

Запис У Ватикані від 2018-го заборонять продаж сигарет спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Голова Державного агентства земельних ресурсів, колишній буковинець Сергій Рудик відвідав з робочим візитом Чернівці. Під час брифінгу він розповів журналістам про початок роботи «гарячої» телефонної лінії,на якуможна поскаржитися або отримати консультацію із земельних питань.

Гаряча лінія з земельних питань – 0800301071

Сергій Рудик запевнив, що в тих районах, з яких надходитиме найбільше скарг та невирішених питань, здійснять кадрові зміни, оскільки часте звернення громадян на «гарячу» лінію свідчитиме про те, що керівник даного підрозділу Держземагенства не на своєму місці:

– Якщо на місцях працюватимуть так, як звикли до цього, будуть кадрові зміни. Чернівецька область тут не виняток, незважаючи на те, що я ваш земляк, – підкреслив Рудик.

На запитання журналіста газети «Версії» про його бачення розвитку ринку землі в Україні Рудик відповів:

– Як на мене, ми маємо відмовитися від такого поняття, як мораторій на продаж землі, накладений до 01.01.2016 року. Треба чесно сказати людям, що ми взагалі проти продажу землі і прийняти відповідні зміни до Земельного кодексу. Натомість юридично прописати тезу продажу права оренди землі, зробивши оренду довгостроковою. Я розумію, що для того, щоби така норма працювала, треба внести зміни у вимоги до розірвання договору оренди, якщо одна зі сторін не виконує своїх обов’язків. Якщо ми ці зміни внесемо, то продаж права оренди землі можна запровадити вже впродовж нинішнього року. Це за умови, що працюватиме парламент і вистачить політичної волі. Таким чином ми знімемо дуже багато проблем у царині землі: піднімаємо довгострокову оренду, скажімо, до 15-20-ти років. Там, де ми хочемо отримати гроші за користування землею, ми їх отримуємо; людина, яка обробляє цю землю, має можливість інвестувати в неї і працювати на довгострокову перспективу, адже не буде зацікавлена «відтискати» за рік-два. Орендар перейматиметься тим, що буде з цією землею років через 10, а також буде зацікавлений, щоби там десь і комбайн з’являвся, використовувалися міндобрива тощо. Та й ненароджені українці-діти будуть у перспективі спадкоємцями цієї землі, збережеться цілісність української нації, українського народу.

Галина ЄРЕМІЦА, «Версії»

Запис Землю варто не продавати, а здавати в оренду спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Наш постійний читач Валерій Крушницький розповідає історію родини своєї матері, Лідії Костянтинівни з дому Польових:

Солдатську нагороду Костянтину Польовому вручав сам цісар Франц-Йосиф І.

«Мій дід по матері Костянтин Григорович Польовий народився 1893 року в багатодітній селянській сім’ї, у Костинцях (тепер це Сторожинецький район Чернівецької області). Прадід Григорій теж був родом звідси. Навіть їхнє прізвище – Польові – дуже пасує селянському, хліборобському роду. Дід показував мені місце, де стояла їхня хата, у якій всі вони народилися. Як звали мою прабабусю, не знаю, бо тоді не спитав, а тепер вже немає в кого…

На початку Першої світової війни Костянтина Польового призвали до австро-угорського війська. Високий, майже двометрового зросту, він швидко дослужився до сержанта. Воював спочатку в Карпатах, де уже 1914-го отримав перше поранення, а згодом потрапив до Італії, де теж був поранений, а після одужання отримав нагороду з рук самого цісаря.

Коли дід розповідав, як цісар Франц-Йосиф, нагороджуючи, поклав йому на плече руку, мені, малому, було цікаво: наскільки заважка була рука імператора…

Дід Костянтин вільно володів німецькою, а ще єврейською, може, тому, що на нашій вулиці мешкало багато євреїв.  Дуже любив співати і голос мав сильний та дзвінкий.

Малим я заслухувався його розповідями «за Австро-Угорщини»: як учився в школі, яка була жорстка дисципліна. За найменший непослух учителі били учнів, ставили колінами на зерно із піднятими догори руками – на годину або дві.

У важкий повоєнний період шукали навіть не щастя – заробітку – в далекій Канаді чи Америці. На одному з пароходів, що найдешевшим чином, у набитих трюмах, везли заробітчан через Атлантику, був і мій дід. Бо зростала сім’я – а з нею росли борги. От, щоби вийти з них, і рушив мій дід до Канади. Його молода дружина і майбутня моя бабуся, Домка, залишилася вдома. (Я ніколи її не бачив: вона померла ще до мого народження).

Заокеанський рай насправді обернувся на пекло. Заробляти було дуже важко. Костянтин Польовий брався за будь-яку роботу: один період працював аж на 4 роботах… Високої кваліфікації не мав, тож копав землю, підносив будматеріали. Зате навчився вільно розмовляти англійською.

Чотири довгих роки пробув дід Кость на чужині. Згодом розповідав нам, онукам, про цей період дуже стримано: «Важко було». Додому треба було щось послати та ще й самому якось прохарчуватися. Тож який мій дід був щасливий, коли повернувся до Костинців з тієї каторги і купив 8 гектарів поля!

Працювали радо, нарівні з найманими працівниками: то ж своє. Згодом і ділянку лісу прикупили. Коли прийшли «совєти», все кровно зароблене забрали – і поле, і ліс… А самого Костя Польового, коли Гітлер напав на СРСР, відправили на примусові роботи аж на Донеччину. Робота на тамтешньому заводі теж була каторгою, але без можливості заробити.

Після війни дід повернувся додому і ще багато років працював у колгоспі. Нагорода була «дуже високою»: спершу отримував 12 рублів пенсії, згодом підняли до 20. А були ж часи, коли селяни взагалі не отримували пенсії, і жодних прибутків не було, окрім «палочок» за трудодні. Тоді дід їздив кіньми до Чернівців, возив на продаж сир, сметану, молоко – з того й жили.

В односельців Костянтин вважався людиною мудрою й миролюбною, міг погасити будь-який конфлікт.

Баба Домка була на 10 років молодша за діда, діточок у них народилося двоє: 1933-го – син Ілля, а донька Лідія, моя майбутня мама – 1941-го. У маминого брата Іллі дітей було троє: Світлана 1966-го, Костянтин, мій ровесник, 1969-го, і найменша – Діана, 1977-го. А я в мами залишився один, бо двоє братиків померли ще малими від хвороб.

Сільські сім’ї зазвичай бувають великими, тож відгалужень від роду Польових назбирується багато, і не лише в рідному селі: нащадки прадіда Григорія та його 9-ти дітей проживали в кількох селах на Сторожинеччині. Мамина двоюрідна сестра Єленка, 98-ми років, і досі живе у Старих Бросківцях.

У Верхніх Петрівцях, скажімо, є ціла вулиця Польових: дідові брати переїхали туди, бо в Петрівцях землі були кращими…

Я доволі тривалий час не знав цього всього: майже все життя вважав, що після батьків залишуся один на всьому світі, а коли два роки тому побував у Петрівцях разом із мамою та батьком (нині покійним) на похороні маминої двоюрідної сестри Євгенії, – дізнався, що список рідні не вміщається на стандартному аркуші. Від зливи почуттів у мене руки тряслися. За столом зібралося понад два десятки рідних. А згодом вони приїздили – бусом! – до нас у Костинці. Ми всі ходили на місце, де народився прадід… заспівали за сімейним столом улюблених дідових пісень.

Рідня наша уся роботяща, і багато чого досягала у житті. Наприклад, моя троюрідна сестра Катерина Григорівна Гоцуляк ( по чоловікові) свого часу працювала першим заступником голови Сторожинецької райдержадміністрації. А чоловік її, Тодор Тодорович Гоцуляк – колишній заступник голови обласної ради.

Цього року виповнюється тридцять років, як не стало мого діда. Тут у Костинцях він і похований. Сподіваюсь, наші нащадки збережуть пам’ять про коріння нашого роду.

Від редакції: Колектив газети вітає свого постійного читача Валерія КРУШНІЦЬКОГО, який 25 років працює в медицині, із Днем медичного працівника й водночас із днем народження. З роси й води!

Запис Сімейна сага: Польові – родом з Костинців спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Українська влада планує скоротити список підприємств, які не підлягають приватизації, від 1363 більше ніж… на тисячу!

На «золоті яйця» нашої держави, які ще продовжували утримувати бюджетну сферу, можновладці поклали око. І закономірно, що «під скорочення» потрапили не збиткові підприємства, а дуже й дуже привабливі, – повідомляє журнал Forbes.

Насамперед, це «донька» НАК «Нафтогаз України», найбільший газовидобувник в Україні, – «Укргазвидобування». Компанія видобуває щорічно близько 15 млрд. кубометрів газу. А ще «Ощадбанк» – другий за розміром банк в Україні з 6 тисячами відділень. АНТК імені Антонова – конструкторське бюро, творець літака «Мрія», – мабуть, привабило тим, що має 1000 га землі в Києві. Не менш ласим шматочком є  й «Українське Дунайське пароплавство», що здійснює третину транспортних перевезень Дунаєм і має флот з 400 річкових і 30 морських суден.

Інвесторів мусять зацікавити «Топаз» – виробник військової техніки зі статусом спецекспортера, відомого своїми «Кольчугами» (автоматизовані станції пасивної радіотехнічної розвідки); а також «Укргідроенерго» – найбільша гідроелектрогенерувальна компанія України, яка будує найпотужнішу в Європі ГАЕС – Дністровську; «Зоря-Машпроект» – один із лідерів світового газотурбобудування, монополіст у СНД з виробництва газових турбін для військових кораблів.

Крім того, до списку на приватизацію включені такі харчові підприємства, без яких держава не в змозі обходитися. Іншими словами, вони завжди приноситимуть чималий зиск тим, хто ними володітиме. Сьогодні – це держава, тобто ми з вами, а завтра – це буде дядя-олігарх. На превеликий жаль, серед них – «Укрспирт», який володіє всіма спиртзаводами України; «Новий світ» – одне з чотирьох підприємств у СНД, де виробляють шампанське класичним способом; «Артемсіль» – один із найбільших видобувачів кам’яної солі в СНД (5 шахт з повним циклом переробки)…

Прогнозний обсяг надходжень протягом 2012-2014 років до державного бюджету України коштів від продажу та управління державним майном повинен скласти 40-60 млрд грн. Це при тому, що за весь час незалежності від продажу держвласності до Держскарбниці надійшло лише 60 млрд грн. Зокрема, 2011 року, коли був проданий «Укртелеком», до бюджету надійшло 11,5 млрд грн.

Може, час українцям припинити наглий грабунок? І чи не вистачить тим приватизованих укртелекомів та обленерго?  Адже й дитина знає, що без стратегічних галузей держава існувати не може.

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Народ грабують – державу знищують спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Медики вилучали у донорів-трупів анатомічні утворення, тканини, їх компоненти, фрагменти для продажу і виготовлення біоімплантатів…», «автомобіль з людськими органами виявили у Миколаївській області…» – подібними повідомленнями рясніли усі новини центральних каналів України нещодавно, чим і викликали у глядачів, м’яко кажучи, «мурашки на тілі». Мимоволі починаєш задумуватися, невже бажання наживи стало настільки важливим, що навіть після смерті людини на її трупі намагаються збагатитися?

– Інформація, яка звучала – була надто поспішною, – стверджує головний судмедексперт області, – адже щоби точно сказати, чи це дійсно злочин – повинна бути доказова база. Чому сумніваюся, злочин чи ні – поясню. Є постанова кабінету міністрів від 24. 04. 2000 року № 695 «Деякі питання реалізації Закону України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини». Згідно з цією постановою, в Україні існує близько 70 державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ, які мають право проводити діяльність, пов’язану з трансплантацією органів та інших анатомічних матеріалів людини. У цей перелік входять і Чернівецьке бюро судово-медичної експертизи, а також і Обласна клінічна лікарня. Мова не йде про трансплантацію внутрішніх органів для пересадки. Для цього повинні бути спеціальні операційні, лабораторії, суперстерильні умови. Адже, наприклад, серце при правильних умовах може зберігатися 2 години, нирка – 6-7 годин… Жоден морг в Україні не здатен трансплантувати орган. У нас працює всього кілька таких закладів, один з них – у Запоріжжі.

Крім того, в нашій державі є фірми, які, забирають внутрішні органи для досліджень.

Низькорослі раси (японці, китайці) останнім часом стають вищими. Секрет в тому, що з гіпофізу померлої людини виготовляють гормон росту.
Людські рештки застосовують і в косметології, і в медицині.

За словами начальника обласного бюро судмедекспертизи, видалення людських фрагментів не може відбуватися без обов’язкового юридичного супроводу. Тобто, установа, зазначена в постанові кабміну, повинна мати сертифікат, дозвіл на такі дії, – пояснює Віктор Тодосович. – Крім того, обов’язково повинна бути письмова згода родичів померлого з вилучення тих чи інших анатомічних структур. Повинно бути зафіксовано, які саме частини видалені. Тобто, Закон дозволяє вилучати частини тіл померлих, інше питання – чи правильно все це юридично оформлено, – наголошує п. Бачинський.

– На Буковині таких фірм, які б займалися вилученням людських органів, немає, – каже судмедексперт. – Хоча до нас приходили з пропозиціями, наше обласне бюро судово-медичної експертизи видаленням фрагментів тіл не займається. Та якщо людина має бажання після її смерті віддати своє тіло на благо медицини, вона повинна написати заяву до бюро судово-медичної експертизи. У Чернівецькій області охочих віддати своє тіло на благо науки поки що не було.

Запис Все – на продаж… І людські органи – теж? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Загалом продаж земель несільськогосподарського призначення активно проводиться у містах, зокрема в обласному центрі, де є попит і формується пропозиція, – зазначає Світлана КРАВЕЦЬКА, начальник відділу оцінки і ринку земель головного управління держкомзему в Чернівецькій області.

У Чернівцях проводиться продаж земельних ділянок у власність і право оренди майже по всій території міста. Торік це були земельні ділянки, які можна використовувати у промислових цілях, найчастше у Садгірському районі. Задля комерційної мети купували та брали в оренду ділянки біля зупинок транспорту, щоправда, малими площами – 20-100 м кв. Жодної ділянки не придбали для будівництва супермаркетів та інших великих об’єктів.

За 20 років від часу проведення земельної реформи 189 тис. громадян набули право на земельну частку-пай. Державні акти на право власності земельної ділянки виготовлено для 169, 4 тис. громадян. 160 тис громадян уже отримали державні акти.

За словами пані Світлани, щодо роботи, яка велася під час земельної реформи, громадяни, які проживають у сільській місцевості мали право отримати у власність безоплатно земельні ділянки для будівництва й обслуговування житлових будинків, для ведення особистого селянського господарства, для садівництва, для дачного і гаражного будівництва.

Орендарі відповідатимуть за порушення

З 1 січня цього року в країні нормативно грошова оцінка ріллі зросла майже у 2 рази. Тому орендна плата буде суттєво збільшена для власників земельних часток-паїв до 700 грн за гектар.

Якщо орендар братиме землю в довгострокову оренду, то обов’язково буде обумовлюватися строк оренди, культури, які там вирощуватимуться, сівозміни, яких він повинен буде дотримуватися. За порушення орендар нестиме відповідальність. Адже ми ставимо за мету збереження українських родючих грунтів.

Якщо у 1995 році в середньому вартість 1 га землі становила 4 тис. грн, то минулого року 1 га ріллі вартував приблизно 12 тис. грн. А з 1 січня 2012 року по Україні 1 га ріллі коштує 20 – 22 тис. грн. за 1 га.

Карпати розпродадуть?

Ходять чутки, нібито після відміни мораторію на землю інвестори розкуплять усі Карпати. Про це журналісти і запитали спеціалістів. За словами Світлани Степанівни, з огляду на проект закону про ринок земель, де чітко визначено, що іноземці не мають право викупу земель сільськогосподарського призначення на території України, а право викупу мають громадяни України, держава та органи територіальної громади, подібного не може статися.

Іноземна особа на території України може лише взяти в оренду земельну ділянку несільськогосподарського призначення. Нині Земельний кодекс передбачає, що коли іноземцю перейшла у спадок земля сільськогосподарського призначення, то протягом року він повинен відчужити цю землю.

Запис На Буковині продали земель на 12 млн. грн спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Суб’єкти права власності на землю:

а) громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності;

б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, – на землі комунальної власності;

в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

– придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

– безоплатної передачі із земель державної та комунальної власності;

– приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування тощо.

Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду;

в) прийняття спадщини;

г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:

а) передачі їм земель державної власності;

б) примусового відчуження земельних ділянок у власників із мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

в) прийняття спадщини;

г) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Держава набуває права власності на землю у разі:

а) відчуження земельних ділянок у власників із мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

б) придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

в) прийняття спадщини;

г) передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами;

ґ) конфіскації земельної ділянки.

Окрім права власності Земельний кодекс передбачає право користування, оренди, сервітуту та інші права стосовно землі.

Право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

Право оренди земельної делянки — відповідно до нової редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» від 2 жовтня 2003 р. – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Об’єктами оренди землі є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Земельна ділянка може передаватися в оренду разом із насадженнями, спорудами, водоймищами, які знаходяться в ній, або без них. Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Оренда землі ґрунтується на відповідному договорі. Договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Він підлягає обов’язковій державній реєстрації.

За оренду землі сплачується орендна плата, під якою розуміють платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Вона може справлятися в грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

При цьому орендодавець має право вимагати від орендаря:

– використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;

– дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів;

– своєчасного внесення орендної плати тощо. Орендар земельної ділянки має право:

– самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;

– за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;

– отримувати продукцію і доходи і т.д.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Він припиняється у випадках чітко визначених діючим законодавством. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Спори, пов’язані з орендою землі, вирішуються в судовому порядку.

Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками), при цьому встановлюються такі земельні сервітути:

– право проходу та проїзду на велосипеді;

– право проїзду на транспортному засобі наявним шляхом;

– право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій тощо.

Запис Права та форми власності на землю спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Як зауважив Георгій Верденюк, законодавством передбачено, що покупцями земель сільськогосподарського призначення можуть бути лише громадяни України, фермерські господарства, засновниками яких є виключно громадяни України, і держава в особі органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади.

За його словами, законопроект спрямований на те, щоби кожен власник земельної частки паю зміг використати конституційне право розпоряджатися своєю власністю. Крім цього, він містить низку аспектів, завдяки яким вдасться запобігти зловживанням та маніпуляціям із землею.

Законопроектом, зокрема, передбачено граничну площу, яку може викупити одна особа: для нашого регіону це не більше 900 га, в середньому ж по Україні ця цифра становить 1500 га. Фізична особа, яка купуватиме землю на суму понад 150 тис. грн, має задекларувати свої доходи.

Та, як відомо, всі ці перешкоди в нашій державі, на жаль, легко можна обійти.
Очільник повідомив також, що новим законом передбачено підвищення родючості ґрунтів, проведення їх нової, якісної характеристики, яка, за словами пана Георгія, збільшить нормативну грошову оцінку земель у 1,5-2 рази, а це, в свою чергу, збільшить орендну плату за землю від 3% до 5%, як мінімум. Земельна реформа передбачатиме жорсткий контроль за цільовим призначенням землі, її ефективним використанням та родючістю.

Зміна цільового призначення землі буде можлива лише через 10 років після її продажу. Коли ж людина, яка придбала землю сільськогосподарського призначення, захоче її продати того ж року, тоді така угода обкладатиметься 100% митом.

Заступник начальника ГУ Держкомзему України в Чернівецькій області підкреслив також, що нині ще можна буде врахувати проблемні моменти перед винесенням на друге читання.

Чиновники щиро вірять у необхідність реформи та її успіх на практиці. Хоча говорити про її ефективність ще зарано, бо аналізу ризиків, принаймні для нашої області, ніхто не робив. Головне ж, щоби селяни в результаті реформи не лишилися безробітними.

До речі, планують продати землю, за словами п. Георгія, лише 30% буковинців.

Запис Чи буде прозорим ринок землі? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чернівчан і гостей міста просять підтримати цю ініціативу і також відвідати ярмарок в національних строях.

Під час ярмарку проводитиметься збір коштів на придбання медичного обладнання для міської дитячої лікарні.

Від 10.00 в парку будуть встановлені урни для збору благодійних коштів: біля танцювального майданчика та на сцені біля фонтану. Ще з двома урнами алеями парку ходитимуть волонтери.

Відкриття ярмарку заплановане на  11 годину 11 липня біля Центрального входу в парк культури і відпочинку імені Т.Шевченка.

Від 10.00 до 18.00 у парку вируватимуть виставки-продажі:

■ товари народного споживання та будматеріали продаватимуться на вул. Головній (від центрального входу ЦПКіВ ім. Т. Г. Шевченка до вул. О.Гузар);

■ продовольчі товари, кондитерські та хлібобулочні вироби, продукцію бджільництва можна буде придбати на вул. Садовій (від вул. Головної до вул. Першотравневої);

■ свято пива відбуватиметься на танцмайданчику ЦПКіВ ім. Шевченка;

■ книги та друковану продукцію презентуватимуть на центральній алеї парку;

■ вироби народних майстрів та образотворчого мистецтва прикрашатимуть майданчик біля Літнього театру.

На майданчику перед стадіоном «Буковина» розташується автосалон, а на вул. Садовій від вул. Головної до вул. Першотравневої – туристичне містечко.

Діти зможуть розважитися на дитячому майданчику біля атракціонів.

На гостей ярмарку чекають також численні заходи:

■ Фестиваль ресторанів запрошує гостей від 10.00 до 20.00 біля центрального входу на стадіон «Буковина». О 13.00 тут розпочнеться свято шашлику.

■ На майданчику перед стадіоном «Буковина» о 12.00 турнір на звання «Богатир року».

■ На стадіоні «Буковина» о 16.00 футбольний матч між командами «Буковина» (Чернівці) та «Зімбру» (Кишинів).

■ На вул. Садовій-Головній о 14.00 відбудеться парад наречених.

■ На майданчику біля фонтану ЦПКіВ ім.Т.Г.Шевченка демонструватимуть модельний одяг (12.30 – 13.00), співатимуть у «Карооке біля фонтану» (13.00 – 13.45), виступатимуть аматорські колективи художньої самодіяльності (11.40 –12.30, 14.40 –16.00), а від 13.45 до 14.40 відбудеться благодійний аукціон від жіночого клубу «Успішна чернівчанка».

Запис Усі в Чернівці на Петрівський ярмарок! спершу з'явиться на Медіа-Версії.