Проте вибори не обійшлися і без сюрпризів. Найважливіший з них – помітне зростання популярності ідеологічних партій. Несподівано високий для багатьох оглядачів відсоток голосів набрало Всеукраїнське об’єднання «Свобода», причому, навіть у тих регіонах, де виборці за цю політичну силу традиційно не голосували. З чим це пов’язане? Насамперед, із наступальною риторикою самої «Свободи», яка чітко акцентувала: пріоритетними для неї є українські національні цінності.

А далі починають діяти чинники, зі «Свободою» майже не пов’язані. Національно-свідомий електорат, який раніше підтримував «Нашу Україну», цілком розчарувався у ній. Поява Ющенка на телеекранах під час виборчої кампанії остаточно відштовхнула від «нашоукраїнців» навіть тих, хто відчував сентимент до Помаранчевої революції. Віктор Андрійович ще раз продемонстрував, що перебуває в зовсім іншому світі, ніж ми, грішні. «Свобода» ж говорить зрозумілою мовою, закликаючи людей до конкретних дій. Тому за неї проголосувала частина тих, хто раніше вважав цю партію занадто радикальною.

Віддали свої голоси за «Свободу» і деякі з тих, що на минулих виборах голосували за Партію регіонів, але теж розчарувалися в ній. Серед нових симпатиків «Свободи» вистачає й тих російськомовних, кого не відштовхує риторика  на адресу насильницької русифікації українців та московських спроб відродити Російську імперію.

Комуністи  ж дещо розширили свою електоральну базу за рахунок людей середнього віку та частини молоді, орієнтованих на Росію, які «регіоналам» теж уже не вірять. До того ж компартія вперше дуже грамотно провела виборчу кампанію, не пошкодувавши грошей на справжніх професіоналів. Недарма «регіонали» дозволили своїм союзникам-комуністам покерувати митницею – «бабло» там крутиться солідне. На ведення виборчої кампанії саме й вистачило.

І комуністи, і «свободівці» в новому складі Верховної Ради матимуть змогу використовувати парламентську трибуну для дискусій на ідеологічні теми. Але більш обізнані у хитросплетеннях сучасної української політики все ж побачать за подібними дискусіями їхню справжню суть: переділ уже поділеного.

Ще одним сюрпризом нинішніх виборів є досить велика кількість самовисуванців серед мажоритарників. На тлі суспільної потреби в ідеологічно забарвлених політичних силах  несподівано значним виявилося число народних обранців, які не акцентували на ідейних пріоритетах. З часом у парламенті все стане на свої місця. «Тушок» там не бракуватиме.

Наразі можна констатувати: в новому складі Верховної Ради існуватиме дієва опозиція, що дозволяє сподіватися на збереження хоча б залишків української демократії. Повного «одобрямсу» влади, попри великі адміністративні зусилля й фінансові витрати, не вийшло.

Ігор БУРКУТ

Запис Виборчі сюрпризи спершу з'явиться на Медіа-Версії.