За підсумками 2017 року завод Кузня на Рибальському, який належить президенту Петру Порошенку, збільшив чистий прибуток за міжнародними стандартами фінансової звітності в 2,2 рази (119,1%) в порівнянні з 2016 роком – до 18,6 млн грн, повідомляє “Інтерфакс-Україна”

Відповідно до них, чистий дохід підприємства збільшився у 6,6 рази – до 776,2 млн грн.

ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” (раніше – ПАТ “Ленінська кузня”) – одне з відомих на ринку підприємств судпрому України. В умовах війни воно працює над виробництвом нових розробок оборонного призначення.

Основним акціонером приватизованого у 1995 році суднозаводу виступає ПАТ “Недиверсифікований корпоративний інвестфонд “Прайм Ессетс Капітал” (раніше – “Фонд “Петра Порошенка”, Київ).

У 2016 році уряд надав ПАТ “Ленкузня” право на здійснення експорту товарів військового призначення власного виробництва та імпорту товарів військового призначення в інтересах власного виробництва терміном до 1 червня 2018 року.

У 2017 році з урахуванням перейменування підприємства в ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” його повноваження спецекспортера продовжені терміном до 1 січня 2021 року.

Запис Життя не цукор: завод Порошенка за рік удвічі наростив прибутки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чому возити людей невигідно? З цим вирішили розібратися депутати постійної комісії обласної ради з питань будівництва, архітектури, транспорту, зв’язку, житлово-комунального господарства та надзвичайних ситуацій (голова комісії – Василь БІЧЕР), до яких зі скаргами на неякісне обслуговування транспортом, а то й на повну відсутність такого обслуговування, звертається чимало буковинців. І тому останнє, сьоме, питання порядку денного засідання профільної комісії саме так і звучало: «Про стан надання послуг з перевезення пасажирів на території Чернівецької області». Інформував присутніх заступник директора департаменту інфраструктури, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства – начальник управління інфраструктури Андрій ПАВЛЮК.

У депутатів до нього одразу ж виникло досить суттєве запитання: чому директор департаменту Дмитро Павел звертався до комісії за згодою на підняття тарифів на перевезення, а прозвітувати про покращення для громадян, що відбулися у наданні послуг внаслідок цього здорожчання, забув. Як зауважили депутати, людський негатив і невдоволення цим рішенням впали саме на них. Натомість їх не інформують ні про проблеми у сфері перевезень, ні про їхнє вирішення. Втім, щодо вирішення – сказано занадто гучно. Приміром, член комісії Руслан МЕЛЬНИК намагався з’ясувати, чому й досі – а це мало не 2 роки – немає сполучення між селом Червона Діброва та райцентром Глибокою. Про цю проблему, до слова, неодноразово писали «Версії»  (№№7,17 за 14 лютого та 25 квітня 2013 р. відповідно)

Невеличкий відступ, у якому пояснимо читачу, що ж означає відсутність цього маршруту. Крім усього, Червона Діброва не має власного поштового відділення: його просто закрили. Тож бубусям і дідусям доводиться ходити за пенсією до сусіднього села – пішки. Діти не мають чим їздити на заняття до Глибоцького професійного ліцею, а вчителі Червонодібровського НВК, які мешкають у Глибокій, мусять щодня їздити на роботу на таксі – на це і йде їхня зарплата. «Школа й дитячий садок можуть зовсім залишитися без учителів біології, математики, початкових класів, музики, трудового навчання, психолога. А ще у школі немає автобуса, а доводиться ж часто возити учнів на олімпіади, конкурси, спортивні змагання – і все це на таксі, за рахунок батьків і вчителів», – з листа жителів села до депутата облради Руслана Мельника.     

 

Андрій Павлюк пояснив, що за результатами проведеного конкурсу, право на обслуговування автобусних маршрутів «Чернівці – Червона Діброва» та «Чернівці – Корчівці»,  виставлені в пакеті – прибутковий і неприбутковий, виграла ТДВ «Денисівка». Однак через те, що дорога на Червону Діброву в жахливому стані, перевізник їздити туди відмовився.

Скориставшись понеділковим брифінгом Дмитра Павела, присвяченого інфраструктурі, кореспондент «Версій» поцікавився в чиновника, чому департамент не вирішує проблему з транспортним сполученням до Червоної Діброви – села, в якому немає не тільки транспорту, газу, поштового відділення, а ще й телефони працюють вряди-годи…

Як пояснив керівник одного з найвідповідальніших департаментів ОДА –  інфраструктури, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, – вплинути на перевізників вони не спроможні. Цитуємо п. Павела: «Є лише одна вимога, коли забороняється виконувати маршрути загального користування – коли виникає загроза життю та здоров’ю пасажирів. Дорога перебуває в аварійному стані і змусити перевізника їздити по ній ми не можемо. Якщо в селі знайдеться водій із власним автобусом, ми надамо йому графік для виконання тимчасового маршруту. Але поки що бажаючих немає».

Ось так розписався у власній некомпетентності або ж небажанні змінювати на краще життя нещасних «робінзонів» з Червоної Діброви очільник найповажнішого департаменту виконавчої влади краю. Перечитаймо уважно ще раз його відповідь. З’ясовується, що коли знайдеться охочий возити односельців, то аварійний стан дороги і загроза життю й  здоров’ю пасажирів – уже не перешкода. Така ось логіка у молодого керівника.

Зрештою, і члени комісії, заслухавши пояснення заступника департаменту п. Павлюка,  зауважили, що для того, щоби відремонтувати аварійну дорогу, існує Облавтодор. Коли ж останній ігнорує свої обов’язки, на допомогу приходить ДАІ. Своїми приписами ця організація в змозі змусити автодорівців відремонтувати шлях. Та й комісія могла б у повному складі виїхати на цю дорогу для її обстеження. А Василь Бічер, голова комісії, запропонував розділити маршрут до Червоної Діброви на дві частини – до Глибокої та до Сторожинецького району. Одне слово, було би бажання, а вихід завжди знайти можна.

Без відповіді залишилося й досить гостре, але справедливе запитання Героя України, члена профільної комісії Георгія БЕРЕЗОВСЬКОГО до чиновника, який відповідає за транспортне сполучення в області. «До Червоної Діброви, що на Глибоччині, автобуси курсували кілька разів на день. У Сторожинецькому районі через Чудей до Красношори теж їхав автобус. Але так було за Радянського Союзу. А тепер, у незалежній Україні автобусів нема! То для чого ви там сидите?!»

Натомість Андрій Павлюк почав розповідати про рейди, які вони проводять, та про те, що на Буковині вартість проїзду найдешевша серед областей Західної України. І раптом, підсумовуючи, (може, хотів вразити присутніх?) сказав: «Наші приватники потроху загинаються».

– Як це так? – обурилися в один голос депутати, – В усьому світі перевезення – бізнес прибутковий. А в нас він на ладан дихає. Чому?

– Мабуть, йому «допомагають» – висловили депутати припущення – і  бажання розібратися, що коїться з перевезенням пасажирів у нашому краї. Коли менеджери з Будинку з левами розписуються у власній безпорадності, процес рятуватиме представницька влада. І найперше, що для цього потрібно, – зробити прозорими як тендерні процедури, так і схеми відшкодувань за пільгові перевезення. Адже, за словами присутніх, одним перевізникам відшкодовують близько 25 тис. гривень на рік, а іншим – понад 400 тис.  Зрозуміло, такі розмови не сподобалися заступнику директора департаменту, і він зауважив, що депутати не мають права брати участь у тендерних комісіях. Розгорілася дискусія, підсумки якої резюмував голова комісії Василь БІЧЕР: «Ви працюєте, та не на користь людям». Саме тому комісія вирішила знову зібратися в кінці вересня й заслухати всі причетні до перевезень пасажирів служби. Адже пояснення п. Павлюка депутати визнали незадовільними. Бо, як з‘ясувалося, жодного письмового звернення до служби автомобільних доріг департамент не направляв, не звертався й до ДАІ щодо аварійних відрізків доріг. Натомість дав у відповідь на депутатський запит доручення самому ж депутату Руслану Мельнику звернутися «безпосередньо до уповноваженого органу, що здійснює функції контролю у сфері пасажирських перевезень – Управління Укртрансінспекції у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. М. Тореза, 64-А, тел. (0372) 556-899, (0372) 556-897 та управління інфраструктури та туризму обласної державної адміністрації (так раніше називався департамент – Л.Ч.)», щоби з’ясувати, чому до Червоної Діброви не їде транспорт.

– За що ж тоді працівники департаменту отримують зарплати, якщо перекладають свою роботу на інших? – поцікавився депутат Р. Мельник і запропонував ще й розглянути на наступному засіданні комісії якість виконання департаментом своїх службових обов’язків.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Перевезення в усьому світі – бізнес прибутковий спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Найпомітніше зниження прибутку фіксується у таких галузях як транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність. А найбільше зростання збитків – у фінансовій та страховій діяльності, оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів і мотоциклів.

Зазначається також, що в І півріччі 2013 року, відповідно до І півріччя 2012 року, кількість збиткових підприємств зросла на 0,8% і нині становить 42,2% від загальної кількості.

Найбільша кількість збиткових підприємств зафіксована у таких галузях як мистецтво, спорт, розваги та відпочинок (57,4%), організація харчування (52%), будівництво (48,3%), транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність (48,2%).

Запис Прибутки підприємств України впали в 4 рази спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Прибутковість двох найбільших операторів становить від 50 до 98%. Про це заявив в.о. голови АМКУ Рафаель Кузьмін. Водночас у російських компаніях – 20-30%, а в європейських і того менше. Кузьмін зазначив, що вітчизняні підприємства знижувати ціни в усіх тарифних планах не мають наміру, натомість просять комітет пом’якшити вимоги. Аналітики кажуть, що їм вигідніше сплачувати 10-відсотковий штраф.

Запис Антимонопольний комітет вимагає від мобільних операторів знизити рентабельність бізнесу до 30% спершу з'явиться на Медіа-Версії.