Історія з географією

Все почалося в 2013 р з дипломного проекту голландського інженера Дейва Хаккенса для Академії дизайну. Версія 1.0 включала не тільки креслення обладнання для вторинної переробки пластику, а ще й діючі прототипи. Майже одразу Дейв виклав свої розробки у відкритий доступ і запросив до співпраці всіх зацікавлених. З того часу Precious plastic живе, розвивається і поширюється світом. Версія 2.0 була випущена в березні 2016 р, а у жовтні 2017 р з’явилася вже версія 3.0.

Скільки на зараз майстерень Precious plastic в світі, порахувати важко. Тим більш, що дані змінюються кожного дня.

На сайті https://preciousplastic.com/  розміщено всю необхідну інформацію, для того, щоб самостійно перетворювати пластикове сміття  на потрібні і прекрасні речі. Креслення, зображення, тексти, логотипи, відео-уроки, менторська підтримка – безкоштовно і без попереднього дозволу. А ще на Базарі можна придбати готове обладнання, вироби та поспілкуватися зі спільнотою однодумців і однодумиць. Головне – бажання змінити себе і навколишнє середовище.

В Україні я знаю три ініціативи-послідовниці Дейва Хаккенса.
Львівська Лабораторія ресайклінгу Zelenew, засновник Іван Нестеренко. Хлопці позиціонують себе як «Студію дизайнерських рішень з переробленого пластику та Лабораторію досліджень вторинного застосування пластикових відходів»

Фото з fb

PreciousLab у Черкасах, де обладнання за кресленнями голландського інженера стало частиною Відкритої громадської майстерні. «Пластикову» складову очолює екоактивістка Ліда Криштоп – переможниця Конкурсу громадських проектів.

фото з fb

Ініційована і створена в Одесі Євгеном Хлєбніковим  Precious plastic Ukraine, про яку розповім детальніше.

40 квадратів перетворень

Коли побачила в програмі прес-туру від Харківського прес-клубу адресу “Одеса, вул. Невського, 57”, зраділа. З Євгеном Хлєбніковим знайома ще з довоєнного життя – спільно реалізовували один з екологічних проектів у Донецьку. Про його ініціативу #preciousplasticodesa багато читала в мережі. І нарешті отримала можливість побачити Precious plastic Ukraine наживо.

Умовно зелені ворота зі знайомою емблемою я побачила одразу.

Але побачене за ними було суцільним сюрпризом. На 40 квадратних метрах розташувалися: все необхідне для переробки обладнання, Банк пластику, торговельні вітрини, і ще залишилось місце для групи журналістів.

Все, що розказувала і показувала керівниця проекту Надія Панів, ретельно фіксувалося, уточнювалося, розглядалося і мацалося.

Наочно демонструвалися відмінності різних пластикових панелей, з яких можна зробити не тільки мистецькі витвори, а ще й утилітарні полиці, стільниці, лавочки.

Різноманіття забарвлення виробів залежить від творця. Правильніше сказати, від кольору вторинного пластику, який після ретельного сортування, відмивання, подрібнення та пресування стає подібним чи то на соняхове поле, чи то на зоряну ніч, чи то на вишитий рушник.

Стаканчики, вази для фруктів, мильниці, полумиски, біжутерія – від браслетів до брелоків і навіть капелюхи і жіночі сумочки! Немає обмежень для фантазії креаторів і мейкерів. І, для мене найголовніше, все це – з переробленого пластику.

Цей музичний інструмент залишиться мені на згадку – про чудових людей, про дорогоцінний пластик.

На згадку про червневий прес-тур в  Одесу, який відбувся в рамках проекту Харківського прес-клубу Media Hub Kharkiv за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Ірина Гамбарян, фото авторки

Запис Пластик – сміття? Ні – дорогоцінність! спершу з'явиться на Медіа-Версії.