За розпорядженням Кабміну, 5 жовтня в Україні розпочалися  масштабні перевірки, спрямовані на детінізацію зайнятості й доходів. У перевірках беруть участь представники Державної служби з питань праці, Фіскальної служби, Пенсійного фонду, Нацполіції та інших органів державної влади.

Від 1 вересня по 4 жовтня Державна фіскальна служба у Чернівецькій області  сприяла  легальному оформленню на роботі 804 осіб, повідомив заступник її начальника Іван МАТІОС під час апаратної наради в ОДА. А загалом від початку року, за його словами, на Буковині легалізували 8,6 тис. робочих місць. Додаткові надходження склали понад 7 млн грн.

Начальник управління Держпраці у Чернівецькій області Іван ЛУЦАК зауважив, що завдяки їхній роботі упродовж вересня роботодавці оформили трудові відносини з 2437 найманими працівниками.

Натомість начальник Головного управління ПФУ в Чернівецькій області Михайло РОМАНІВ, не називаючи цифр, справедливо зауважив,  що краяни мають усвідомлювати, що кожний місяць нелегального працевлаштування, кожна гривня «в конверті» можуть суттєво вплинути на розмір їхньої майбутньої пенсії. Офіційна статистика нелегальної праці відсутня, її важко обліковувати, та, на думку п. Романіва, її відсоток у області, як і загалом в Україні, є доволі високим. За експертною оцінкою, на Буковині у сферах тимчасового розміщення й організації харчування, оптової та роздрібної торгівлі, транспорту нелегальна зайнятість досягає 20%-23% працівників цих галузей. Особливо висока вона у транспортній сфері. Та, за словами п. Романіва, транспортний відділ Чернівецької міськради – просто «непробивний».

«А що робити з тими головами ОТГ, які відверто кажуть, що не будуть сваритися з кумом?», – запитав посадовець, одразу ж сам і відповів: – Слід міняти свідомість роботодавців, щоби він не йшов на злочин проти найманого працівника».

Вл. інф.

Запис Ринок праці на Буковині: Чому так важко витягнути тіньові зарплати на світло? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Як інформує Управління Держпраці в Чернівецькій області, 2017-го порушення трудового законодавства були зафіксовані на 265-ти з 421 перевіреного суб’єкта господарювання (62,9%). Хоча на Буковині найменша заборгованість із виплати зарплат, однак  на окремих підприємствах проблеми з виплатою зарплат все ж існують. Найбільша заборгованість у  Чернівецького Облавтодору (понад 500 тис.грн) і авіакомпанії «Буковина» (понад 670 тис. грн.).  

Запис 63% роботодавців Буковини порушують законодавство про працю спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це йдеться в законопроекті №8045, зареєстрованому в Раді 15 лютого.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що в результаті змін до закону «Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 3 листопада 2016 року органи контролю втратили право безперешкодної інспекції підприємств.

Натомість, їх зобов’язали завчасно попереджати про відвідування підприємств і проводити інспекцію у присутності керівництва підприємства.

Також повідомляється, що узаконення обмежень при проведенні перевірок у сфері дотримання законодавства з питань праці не дозволяє належним чином і вчасно забезпечувати такі права.

Метою прийняття законопроекту є відновлення повноцінного державного нагляду, у тому числі гірського, і контролю за дотриманням законодавства про працю, зайнятість населення, охорони праці, гігієни праці.

Зазначається, що ефективність нагляду Держпраці може бути забезпечено його раптовістю, можливістю у разі загрози здоров’ю або життю людини зупинити виконання робіт, експлуатації обладнання підвищеної небезпеки.

Нагадаємо, 1 грудня 2017 року президент Петро Порошенко підписав закон «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами при провадженні досудового розслідування», який обмежує тиск правоохоронців на бізнес. Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2018/02/19/groysman_zaproponuvav_pereviryaty_biznes_bez_poperedzhennya_1269417

Запис Гройсман запропонував зняти обмеження на перевірки бізнесу органами Держпраці спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До них додасться ще низка застарілих спеціальностей. Натомість найбільшим попитом користуватимуться інноваційні професії. Про це у коментарі УНН повідомив заступник голови Державної служби зайнятості Сергій КРАВЧЕНКО.

За словами Кравченка, вже зараз та у найближчому майбутньому у роботодавців буде високий попит на кваліфіковані кадри, які постійно можуть навчатися: «Сьогодні технології змінюються щодва роки. Тобто кожні два роки працівник або оновлює свої знання, або перенавчається. Роботодавці також мають навчати робочий персонал, а не, як це відбувається зараз: закуповують нове обладнання і хочуть, щоб люди одразу вміли з ним працювати», – пояснив Кравченко.

Він уточнив, що за 5 років може змінитися й ринок праці: «За окремим думками, більшість перейде у фріланс. Ілон Маск, наприклад каже, що усім державам треба зробити акцент на самозайнятість», – додав заступник голови служби зайнятості.

За прогнозами, через 10 років люди не будуть думати, як до когось найнятися, а будуть думати, як зробити свої послуги кращими, щоб їх найняли якомога більше роботодавців (на певний період часу).

Кравченко додав, що на сьогодні в Україні присутня кадрова криза у медицині, але і питання до оплати праці медиків також дуже велике. Бракує інженерів, агрономів, людей, які несуть інтелектуальний продукт.

Причинами «голоду» на ринку праці у 2018 році буде не стільки трудова міграція, скільки відсутність кваліфікованої робочої сили через брак освіти, а також низькі зарплати.

Запис Професії продавця, менеджера, економіста, юриста у найближчі 5 років відмиратимуть спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Наші сучасники звикли купувати одяг, взуття, різноманітне домашнє начиння фабричного виробництва. А сто років тому майже все необхідне в селянському господарстві виготовлялося в ньому ж. І не лише для власного споживання: чимало цих виробів купували навіть городяни. Іване Назаровичу,розкажіть, будь ласка, про домашні промисли на Буковині напередодні Першої світової війни…

– Домашні промисли – це виробництво різноманітних предметів з природного матеріалу у власних господарствах. Їх продавали самі господарі на ринках, або розносили по хатах, чи відразу продавали скупникам.

У багатьох домівках господині ткали на примітивних ткацьких верстатах, які називалися «кросна». А виготовляли кросна у Ленківцях, Реваківцях, Вилавчому, Берегометі, Руському Банилові, Раранчі (сучасні Рідківці), Вікні, Онуті, Миткові, Самушині, Волоці, Васловівцях. Домотканий одяг переважав у селян навіть на початку ХХ століття, і його виготовляли повсюдно.

Ткацтво було найпоширенішим з усіх домашніх промислів. Жінки ткали полотно з пряжі, яку робили з конопель та льону. Робили нитки і з вовни – з неї ткали килими, сукно для сардаків та мант (верхній одяг), тощо. Нерідко за кросна сідали й чоловіки: Василь Чорний у Чагрі виготовляв вовняні скорці (великі килими) і палатарі (невеликі барвисті килимки на стінку). Своїми килимами прославилися Трифон Митрофанович з Топорівців, Кипріян Заверський з Неполоковців, Дмитро Воєвідко з Лашківки. А Костянтин Руснак з Дубівців ткав на кроснах окрайки (пояси з кольорової вовни), горбатки з кольорових ниток, рушники. Оригінальними поясами-коланчиками відомий був Дмитро Солом’яний з Малого Кучурова.

Звичайно, славилися й жінки: гарні пояси ткала Ольга Калиновська з Топорівців, а родини Купчанко й Храпко з Берегомету стали відомими завдяки тканим поясам, горбаткам, тайстрам (великим торбам).

Багато буковинок здобули визнання своїми вишивками: Тетяна Бондарчук з Мигового, Софія Катеринюк з Вижниці тощо. А Марія Неділько з Топорівців виготовляла гаптовані коміри й манжети.

У домашньому господарстві виготовляли не лише одяг, але й взуття, інші вироби зі шкіри: широкі пояси-череси, кептарі тощо. Так, на Новій Жучці Антон Островський з натуральної шкіри виробляв різноманітне взуття. Сільських шевців було багато, вони шили чоботи і черевики переважно для селян.

А у Вашківцях, між іншим, робили солом’яні капелюхи.

Розповсюдженим у краї було виготовлення дерев’яних виробів. Скажімо, у Підзахаричах робили бочки, коновки, ложки, дерев’яні миски, а у Милієвому – ярма для биків. Дерев’яний посуд виробляли і в селі Ревна, а дерев’яні ворота, хвіртки, штахети для парканів виготовляли в Мамаївцях. Тут же, як і в Раранчі, робили гарні хрести з дерева. А дерев’яні замки для дверей, скрині і валізи виготовляв Петро Матієвич з Вижниці.

З лози буковинці плели кошики – у Підзахаричах, Мамаївцях, деяких інших селах. Далеко за межами краю славилися гуцульські майстри, які прикрашали дерев’яні вироби чудовою різьбою. Відомі миски, люльки, сопілки з Підзахаричів, народні меблі з Розтоків над Черемошем.

На Буковині робили різні музичні інструменти, до прикладу, цимбали в Чагрі. У Чернівцях навіть був цех «Мистецтво» з випуску музичних інструментів.

А у селах над Дністром добували камінь, з якого робили хрести, столи, кам’яні лавки – цим займався, зокрема, Іван Калинюк у Хрещатику. Розвинутим був у краї й гончарний промисел. У Садгорі керамічними виробами славився Дем’ян Рабинович (миски, горщики та ін.), а в Чернівцях випускали кахлі для пічок і камінів. Всі промисли годі й перелічити. Створювалися ремісничі майстерні, деякі з них згодом ставали справжніми промисловими підприємствами. Так, на сучасній вул. О. Поповича у Чернівцях існувало підприємство, де виготовлялися бочки для пива. Були в столиці краю й цехи та фабрики з виготовлення сільськогосподарського реманенту (серпів, плугів тощо), а також цвяхів, парасольок, жіночих хусток, капелюхів тощо.

До Першої світової війни на Буковині видобували буре вугілля – у Вашківцях і в селі Іспас. Проте 1915 року копальні були зруйновані і більше не відродилися.

А в Старій Красношорі випарювали традиційними методами сіль.Тут же виготовляли поташ та випалювали вапно. Найвідомішим на Сторожинеччині було підприємство з виготовлення гутного скла, кераміки, фаянсу. Його власники – члени родині Фішер, які мешкали у Чернівцях. Згодом виробництво з Красноїльська перевели до Лунки, а 1913 року підприємство перевезено на південь Буковини. У Красноїльську ж дотепер працює лісокомбінат, початок якому поклала стара лісопилка.

Розвиток фабричного виробництва поступово витискав домашні промисли, що вимагали великих затрат людської праці. У людей з’являлися гроші, і це давало змогу не самому виробляти продукцію, а купувати її. Колись селяни пекли хліб вдома, але мешканці міста вже могли придбати його в пекарнях. За якістю хліба у Чернівцях слідкувала поліція і карала тих пекарів, які завищували ціни чи зменшували вагу буханця.

Чернівчани все частіше купували фабричні товари – дешевші, ніж вироби ремісників. Машини заступали ручну працю, промисли занепадали.

Ігор БУРКУТ, історик

Запис ДОМАШНІ ПРОМИСЛИ І РЕМЕСЛА НА БУКОВИНІ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Духовий оркестр на вулицях міста – видовище святкове й захопливе. Коли музика звучить поруч із тобою, а не зі сцени – це зовсім інші настрій і враження. Тому на свято духової музики та марш-парад духових оркестрів краю, що відбулися 8 травня від 13.00 на Соборній площі, – ми висипали всією редакцією.

Відкривали його юні барабанщиці міського Палацу дітей та юнацтва. Стрункі, до нестями красиві у своїх червоних а-ля гусарських одностроях. За ними йшли понад 40 (!) духових оркестрів з усієї області.

До слова, цифра 40 для нинішнього параду була символічною: саме в сороковий раз духовики краю демонстрували своє мистецтво перед місцевою публікою.

Та цьогорічне свято відрізнялося від попередніх. Окрім народних аматорських колективів, які представляли клуби й будинки культури, свою майстерність демонстрували і 32 колективи з музичних шкіл області. Загалом участь у непересічному заході взяли до тисячі музикантів. Ось тільки слухачів і глядачів було в рази менше. Тож і радості буковинцям фестивальна хода молодих талантів не принесла: вони її просто не чули і не бачили. Хоча таке грандіозне дійство могло прикрасити будь-яке свято. Бо звучати духовим оркестрам  у День Перемоги – сам Бог велів.

Прикро, що парад духових оркестрів організували серед робочого дня. По-перше, нестерпно пекло сонце – а учасники дійства провели на вул. Червоноармійській не менше 2-х годин, а потім ще година безпосередньо параду. Недарма юну барабанщицю перед самим стартом ледь встигли підхопити: дівчина втратила свідомість.

По-друге, хтось би, ймовірно, і вискочив би на майдан, щоби поглянути на дійство, тим паче, що відбувалося воно обідньої пори, але ж відповідної реклами не було! Зрештою, це і не дивно: йдеться ж не про пивний фестиваль, реклама якого настирно, щоби не сказати, нахабно заповзає до кожної шпаринки твоєї свідомості. І вбивають тут аж два зайці, бо ж і стріляють дуплетом: по кишенях і по мозкові споживача. Тоді як свято духової музики пробуджує й зачіпає зовсім інші струни людської особистості: на переможну музику відгукуються душа і серце, світлішають розум і свідомість. На цьому наголошував і Корнелій САЇНЧУК, голова асоціації духовиків області, який зауважив радісний блиск в очах юних музикантів-учасників марш-параду. А настрій виконавців, як відомо, передається слухачам.

– Чому ж марш-парад духових оркестрів відбувся робочого дня, а не 9 Травня? – поцікавилися в Івана ПЕТРУСЯКА, начальника управління культури облдержадміністрації.

– Захід організували з нагоди 68-ї річниці від Дня Перемоги. На свято, крім поціновувачів духової музики, завітали й ветерани війни. А день його проведення – 8 травня – обраний свідомо. Якби ми проводили фестиваль духової музики 9 Травня, районні центри залишилися б на свято без оркестрів. А уявити День Перемоги без духового оркестру просто неможливо!

Скажімо, усі три професійні чернівецькі духові колективи були задіяні у заходах – на Соборній площі, на військовому меморіалі Центрального кладовища та у парку ім. Шевченка…

Можна, звичайно, погодитися, але ж і вихід варто шукати навіть з найбільш тупикової ситуації. Принаймні, існують різні часові варіації… Марш-парад міг би відбутися о 17-ій чи 18-ій годині 9 Травня. Та це вимагає значних додаткових зусиль, серед яких й інша оплата праці – бо ж день вихідний. Безперечно, шкода, коли чудові заходи проходять повз увагу загалу…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Парад духових оркестрів: захід для заходу? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Новообраний Папа добре обізнаний із Україною: в дитинстві в Аргентині він прислуговував у церкві в українського єпископа Степана Чмиля. А вже у зрілому віці Франциск переймався питаннями української греко-католицької церкви в Аргентині.

– Дещиця милосердя робить світ теплішим і справедливішим, – наголосив Папа Франциск під час недільної промови на площі Святого Петра у Ватикані.

– Бог ніколи не втомлюється прощати. Але ми часом втомлюємося просити в Нього прощення. Не треба втомлюватися ніколи. Не треба втомлюватися. Бог – милосердний батько, який завжди прощає, який має милосердне серце для усіх нас. Тож і ми учімося бути милосердними до всіх, – закликав Святіший отець.

На інтронізації Франциска уперше за тисячу років, відколи Константинополь від’єднався від Риму 1054 року, був присутній Константинопольський Патріарх Варфоломій, який вважається главою Православної церкви.

Під час першої аудієнції для журналістів Франциск заявив, що хотів би бачити католицьку церкву «бідною церквою для бідних».

Він зазначив, що праця журналістів потребує студій, чутливості, досвіду, як і багато інших професій, але вимагає особливої уваги до правди, добра й краси.

– І це нас особливо зближує, – сказав Папа, – бо Церква існує для того, щоб переказувати саме це: втілену Істину, Добро й Красу. Всі ми покликані комунікувати не нас самих, а цю екзистенціальну тріаду, що узгоджує істину, добро й красу.

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Майже український Папа спершу з'явиться на Медіа-Версії.