Увага!

Громадяни! В зв’язку з підвищенням рівня води в річці Прут очікується підйом рівня води до 6 м та підтоплення будинків в районі вулиць:

 Мікрорайон «ЛЕНКІВЦІ»:

Вулиці: Галицький шлях, Коломийська, Героїв революції, Староленківська, Піщана, Карпатська, Малицької, Новокиселівська, Борівецька, Бойко, Братів Кантимирів, О.Вільшини, Клубна, Осіння, О.Масикевича,Смоленська, Лінійна, початок вулиць Заводської та Хотинської

Провулки: Староленківський,1-й, 2-й, 3-й, 4-й і 5-й О.Вільшини, 1-й і 2-й  Піщаний, Слобідський, Карпатський, 1-й і 2-й Осінній, 1-й і 2-й О.Масикевича, Смоленський, Лінійний.

Тупики: Малицької, Бойко.

Мікрорайон «вул. ХОТИНСЬКОЇ»:

Вулиці: Хотинська (від №1 до №55, від №2 до №56), Енергетична, Денисівська, Мисливська, Рокитнянська, Новожучківська, Заводська, 5,7,9, 11”А”,11”Б”,13,15,17, Мошинська, Ягідна, Вільховецька, Хмелівська, Робоча, Нова, Городня.

Провулки: 1,2,3,4,5,6,7,8 Залізничний, 4-й і 5-й Заводський, 1-й і 2-й Поштовий, 1-й, 3-й Рокитнянський.

Тупик: Денисівський.

Мікрорайон «СТАРА ЖУЧКА»:

Вулиці: Калинівська, Ткачука, Межирічна, Січова, Річна, М.Сибіряка, Молодогвардійська, Новгородська, Голубівська, Суходольська, Слобідська, Селезнівська.

Провулки: 1-й і 2-й Калинівський, Межирічний, Ткачука, Січовий, Річний, 2-й Рокитянський, Селезнівський.

Тупик: Січовий.

 Мікрорайон «Калічанка»:

Вулиці: Волинська, Черкаська, Ямпільська, Сінельникова, Ізмайлівська, Вапнярська, Гаївська, Ромаданівська, Казатинська, Архангельська

Провулки: Прутський

Населенню, що проживає на цих вулицях, підготувати необхідні речі, документи,цінності, ліки,мінімально необхідні харчі.

У разі підтоплення, паводку відключити газ, електроенергію, перекрити воду, зачинити вікна та двері та взяти з собою підготовлені речі.

Про одержану інформацію повідомте сусідів, надайте допомогу людям похилого віку та хворим, виходьте на підвищені місця. За будь-яких обставин не панікуйте та будьте організованими!

Уважно стежте за офіційними  повідомленнями  міської комісії з питань ТЕБ та НС !

Запис У Чернівцях можливе підтоплення помешкань містян спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За даними очільника Чернівецької ОДА Сергія ОСАЧУКА, підйом води в Пруті добігає критичної цифри у 5 м (на 14:00 22 червня – 4,26 м). За попередньою інформацією, якою володіє губернатор, рівень води залишиться у межах критичної норми, тож ризик підтоплення є мінімальним.

Фото Галини Єреміци. Село Великий Кучурів Сторожинецького району

Із більш суворим попередженням на своїй сторінці у Фейсбуці виступив Чернівецький міський голова Олексій Каспрук. На його думку, загроза затоплення «Калинки» та «Добробуту» стоїть уже нині, у понеділок, 22 червня:

«Увага!
Прогноз погоди невтішний. Очікується значне підвищення рівня води в річці Прут та малих річках на території міста, можливе підтоплення Калинівського ринку та ринку «Добробут».
Усі комунальні служби заступили на чергування, готуються до протидії стихії, ліквідації її наслідків. Приведено у готовність всю наявну техніку. Рятувальники, уся служба ДСНС на бойовому посту.
Адміністрації двох ринків вживають заходів, щоб знизити можливі наслідки підтоплення, створити умови для збереження майна підприємців.
Прошу підприємців не піддаватися панічним настроям, дослуховуватися до рекомендацій адміністрації ринків та рятувальників!
Ситуація у місті контрольована», – пише мер міста.

Дай Боже, щоби «усіх заходів» виявилося достатньо для протистояння стихії. Підприємці Калинівського ринку намагаються хоча б мінімізувати можливі втрати.

Вл.інф.

Запис Затопить чи не затопить? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Через повінь на Закарпатті відбулось підтоплення майже 1000 домогосподарств, 220 житлових будинків, 2405 га сільгоспугідь, пошкоджені мости та евакуйовано 170 мешканців, повідомило Управління ДСНС у Закарпатській області. Загалом стихійне лихо охопило 8 (!) районів краю.

Буковина теж пам’ятає повені 2008 та 2010 років. Експерти сходяться на тому, що однією з найголовніших причин цих стихійних лих є вирубка лісів.

«А тепер погляньте на ці знімки, зроблені мною не деінде, а в урочищі Кінашка Національного  природного парку «Вижницький», – обурюється  постійний читач газети, член громадської ради при Чернівецькій облдержадміністрації, відомий турист і рятувальник, без команди якого під час повені 2010 року у нас на Буковині було б чимало людських жертв ,Володимир ЗАХАРЧУК. – Посеред лісу спиляли дерева, залишивши голу галявину.

Національні природні парки України – заповідні території, що є частиною природно-заповідного фонду України. До них дозволений вільний доступ туристів

– Ганебні жадібні людиська, хоча б за собою прибрали! Не можна ж таке сміття залишати після себе в лісі, – каже він. – Такого  «бєспрєдєла» в лісі не спостерігалося навіть за Януковича, – стверджує Володимир Миколайович. – І такої кількості вагонів, які йдуть нашою залізницею за кордон, я ще не бачив. Кажуть, що везуть дрова. Та об’їздивши всю Європу, я не зустрів жодного місця, де топили б сосною. Тож ці «дрова» призначені, певне, зовсім для іншого. Зрештою, всі ми розуміємо, що це і не дрова, а добра якісна сировина.

Довідка «Версій»

Про унікальність НПП «Вижнцький»: (Вікіпедія)

* Головним багатством парку є ліси, що займають понад 95% його території. До його території увійшли ландшафтні заказники  загальнодержавного значення  і «Лужки», заповідні урочища «Стаєчний» та «Яворів» із ділянками корінних високопродуктивних букових та буково-ялицевих насаджень  Незважаючи на достатню обжитість цих місць, тут ще трапляються окремі ділянки пралісів, на яких буки та ялиці сягають висоти 40 м і 70—90 см у діаметрі.

* Тільки тут, у Вижницькому НПП, зустрічається  найрідкісніша орхідея – надбородник безлистий. Нині у Карпатах відомі лише два місця, де росте ця орхідея, і обидва розташовані на території парку «Вижницький».

Але й це ще не все

*«Вижницький» НПП –  єдине місце в Українських Карпатах, де ростуть усі три реліктові види папороті з роду багаторядників: папороть шипувата, папороть списоподібна  та папороть Брауна. Зрештою, щоби перелічити всі релікти, які трапляються в парку Вижницькому, потрібна сторінка тексту.

Від редакції: Член громадської ради при Чернівецькій ОДА п. Захарчук та редакція газети «Версії» чекають на пояснення керівництва НПП «Вижницький» та управління екології й  природних ресурсів у Чернівецькій області. Оскільки рубки в Національних природних парках заборонені, повинна бути й реакція відповідних контрольних органів.

Запис Повінь у Закарпатті – попередження буковинцям спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Серед рятувальників немає випадкових людей, працюють тут фанати своєї справи, – каже Антон Тугарін, командир відділення караулу  державної пожежно-рятувальної частини №1 Управління ДСНС України у Чернівецькій області. – Основне наше призначення – виїжджати на пожежі та ліквідацію різних надзвичайних ситуацій. Проте, буває, сусіди звертаються, що не бачили сусідку день-два, не можуть відкрити її двері, бо броньовані. Ми виїжджаємо, викликаємо райвідділ, залазимо в квартиру через вікна…

Скажімо, нещодавно виїжджали на вулицю Кобилянської. Неділя, 9 вечора… Сусіди зателефонували, що давно не бачили бабусю-пенсіонерку. Двері були зачинені, тому ми акуратно залізли через вікно другого поверху. Бачимо – лежить бабуся без ознак життя. Викликали «швидку». Лікарі надали старенькій допомогу, поставили діагноз – діабетична кома. Хтозна, скільки вона там пролежала.

А ще чернівецькі рятувальники… ловлять змій. Ті залазять на подвір’я до людей, які мешкають у районі Роші.

– Іноді люди приносять змій просто до нас, – продовжує Антон Тугарін. – Отут в парку Шиллєра людина гуляла з дитиною, зловила змію, принесла нам. Ми вивозимо змій у зелений масив, подалі від міста, і відпускаємо.

Пожежі не трапляються в тих людей, що дбають про своє помешкання. А от пияки десь кинуть недопалок у захаращеному приміщенні – і вже горить…

Ще одна літня біда – оси та шершні, які «виживають» людей із дачних поселень.

– У нас є бойовий одяг, пожежні маски, ми захищені від укусів, – каже Антон Тугарін. – Травимо ос дихлофосом, спалюємо гніздо. Після цього вони на те подвір’я не повертаються. Пташку дістати з гнізда виїжджали, кота врятувати… Але це вже швидше винятки.

Загалом у пожежників щодоби буває щонайменше один виїзд. У частині постійно чергують три автомобілі з десятком пожежників. На виклик вони збираються менше хвилини. Коли ж у місті все спокійно, сідають за парти.

– У нас – як у школі, з вересня починається навчання: зранку щось конспектуємо, після обіду – складаємо нормативи, виконуємо господарські роботи, – каже Антон Тугарін.

Минула зима в Чернівцях була доволі сніжною, тож рятувальникам доводилося визволяти маршрутки із заметів на Роші.

Дисципліна тут – як в армії. Відбій об одинадцятій, підйом – о шостій.

– У кожної частини своя специфіка, – пояснює Антон Тугарін. – Наприклад, район Роші – безводний, тож для гасіння пожежі нам потрібно більше машин, щоби підвозили воду. Інколи доводиться в інших частин просити допомоги. А сусіди, наприклад, на вул. Авангардній постійно рибаків рятують – бо там є озеро…

Ось такі вони – рятувальницькі будні!

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Упіймав змію – передай її рятувальнику! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Хоча весняні повені для Чернівецької області не є характерними, найближчими днями в краї очікується підняття рівня води на річках.

– На Буковині чекаємо сильних опадів і підвищення рівня води, – повідомив під час брифінгу Микола ЯЛОВИЙ, перший заступник начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області. – По річці Дністер можливий вихід води на заплаву. Очікується підйом води й на гірських річках: Прут, Сірет, Черемош. Та Микола Миколайович запевнив, що підтоплення об’єктів на території області не передбачається. 4 та 5 квітня в краї прогнозують дуже сильні дощі. – Тому у період з 5 на 6 квітня очікуємо підйом води у річках, – продовжив п. Яловий.              

За словами рятувальників, рівень води в річках підніметься в середньому на 1,2 – 1,7 м., при цьому критичний рівень для річок – 3,6 м., а для Дністра – 5,8 м.

– Рівень води в найближчих річках області моніторять цілодобово. – Крім цього, прочищаються русла і береги річок від чагарників і залишків деревини, щоби дозволити талій воді безперешкодно пройти річками краю, – зауважив Микола Миколайович. – Наразі визначені 94 пункти нашого регіону, що потрапляють у ймовірну зону підтоплення. На кожний із цих населених пунктів розроблений план першочергових дій. У таких планах ми навели списки населення незахищених категорій, перелік свійських тварин, зазначили також місця тимчасового відселення людей і визначили техніку, яку можна використовувати під час надзвичайної ситуації.

П. Яловий також зазначив, що на «озброєнні» підрозділів управління є 173 одиниці техніки та спеціальні засоби для відкачування води й подолання водних перешкод.

Перелік населених пунктів Чернівецької області, що попадають у ймовірну зону підтоплення.

Путильський район: Дихтинець, Селятин, Конятин, Киселиці, Розтоки, Усть-Путила, Шепіт, Яблуниця, Путила.
Кіцманський район: Оршівці, Берегомет, Шипинці, Лужани, Мамаївці, Стрілецький Кут, Лашківка, Витилівка, Малятинці, Южинець, Киселів, Верхні Станцівці, Нижні Станівці, Глиниця, Реваківці, Чортория.
Глибоцький район: Черепківці, Петричанка, Сучевени, Купка, Кам’янка, Старий Вовчинець, Корчівці, Опришени, Слобідка, Станівці, Турятка, Глибока, Стерче, Тереблече, Йорданешти.
Герцаївський район: Герца, Молниця, Лунка, Тернавка, Буківка.
Вижницький район: Вижниця, Вашківці, Берегомет, Банилів, Багна, Виженка, Долішній Шепіт, Іспас, Карапчів, Замостя, Лукавці, Мигове, Мілієве, Чорногузи, Черешенька, Слобода-Банилів.
Новоселицький район: Новоселиця, Маршинці, Тарасівці, Костичани, Драниця, Мамалига, Ванчиківці.
Сторожинецький район: Сторожинець, Красноїльськ, Стара Жадова, Комарівці, Панка, Чудей, Їжівці, Банилів-Підгірний, Верхні Петрівці, Давидівка.
Заставнівський район: Задубрівка, Васловівці, Юрківці, Василів, Дорошівці, Мосорівка, Митків, Кострижівка, Онут, Брідок.
Хотинський район: Колінківці, Перебиківці, Рухотин, Пригородок, Анадоли.

М. Чернівці: Садгірський р-н., Першотравневий р-н. та Шевченківський р-н.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис На Буковині готуються до приходу великої води спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про повені на Новоселиччині згадують з острахом

– Коли була молодою, Прут від села був далеко, – махає рукою в бік річки Домніка Марівцан, жителька Магали, хутір Прут. – Але тут вище весь час копали екскаватори, вивозили шутер (гравій). І 69-го року, коли була велика вода, Прут змінив течію і тепер близько від села…

– 2008 року затопило подвір’ї, понаносило зламаних дерев, коріння… Хата потріскалася геть! Ночами не спали, дуже боялися, бо не знали, що буде далі… 2010 року теж була вода, хоч і не така велика. Але ще більше пообвалювалися береги, річка ближче посунулася до села, – бідкається бабуся.

За словами Олени Нандриш, голови Магалівської сільської ради, за дві останні повені тут розмило 12 га берегу.

– Якщо, не дай Бог, ще одна повінь, то до першої хати 30 метрів. Це вже біда! Вода наближається саме там, де село, – каже Олена Нандриш. – Після кожної повені обіцяють укріпити береги: навезти великого каміння, скріпити його металевою сіткою.

У селі вже облаштували усе потрібне для цих робіт: стоянку для транспорту, є робітники, і про охоронця не забули. Але ремонтної бригади, яка наобіцяла міцні береги – так і не дочекалися.

– Зараз повені немає – то про нас забули, а щойно вода прийде – згадають, – зітхає  пані Олена.

                   «Шкандаль» під час презентації

Проект допомоги Євросоюзу, який нещодавно презентували в селі Бояни, мав би допомогти подібним селам уникнути біди. Проте його святкова презентація несподівано перетворилася… на з’ясування стосунків між ініціаторами та організаторами проекту.

– Історія цього проекту – це п’ять років роботи особисто його керівника Світлани Скрикуляк (ідеї, сприяння і блиск в очах) і кваліфікованої роботи наших менеджерів, – розповідає Ярослав Кирпушко,  виконавчий директор ГО «Буковинський центр реконструкції та розвитку». – Образно кажучи, ми пройшли вогонь і воду. Проте випробування мідними сурмами і золотим телям – не витримали…

Ярослав Кирпушко стверджує, що БЦРР «викинули» з управління проекту:

– Ми чітко відстоюємо принципи партнерства та прозорості, – наголошує Кирпушко. – В даному випадку місцевим аплікантом, тобто органом місцевої влади – Новоселицькою райдержадміністрацією, – замість партнерства проявлена сваволя. Кажучи російською – бєзпрєдєл. У цьому проекті (а цього не було сказано під час його презентації, попри усю гласність і прозорість) є 16 посад в Україні. Фонд заробітної плати становить понад 300 тис. євро на два роки (тобто, в середньому 800 євро на одну зарплатню, – авт..). Тому, коли кажуть: «нічого особистого», «які гроші?!», «тільки користь країні, людям» тощо – насправді це не зовсім так. За партнерською угодою фахівці Буковинського центру реконструкції та розвитку, окрім консультаційної допомоги,  мали здійснювати і менеджмент. Ми цим займаємось тривалий час, маємо дуже позитивні результати. Загалом за чотири роки залучили до Чернівецької області 40 мільйонів гривень через різні проекти, передусім – транскордонні. Нині розробляємо 11 проектів. Проте, ким заповнені посади в цьому проекті – я не знаю…

– Підписана угода про партнерство, відповідно до якої БЦРР бере участь винятково у консультаційній підтримці проекту, в тому числі й питань кадрового підбору, – своєю чергою дивується голова Новоселицької райдержадміністрації Георгій Нікітович. – Тому я не розумію, що пан Ярослав тут вбачає… Я не розумію, чому вони мають брати участь в управлінні, керуванні, це так само амбіції різних людей.

– Ми уклали договір з незалежним аудитом в Україні, з чернівецьким аудитом, з молдавським аудитом, з румунським аудитом, – зауважила Світлана Скрикуляк, керівник проекту. – Тому ці кошти контролюватимуться. Кошти, які приходять за співфінансування з нашого бюджету, контролюються фінансовою інспекцією.

– Згідно з угодою Ярослав Кирпушко мав би спочатку повідомити про свій вихід у письмовій формі головного партнера проекту, що не було зроблено. Сьогодні у нас поважна преса і він вирішив просто попіаритися на даному заході, – резюмував Георгій Нікітович.

В усякому разі, публічний демарш пана Ярослава перед пресою для організаторів став неприємним сюрпризом. Проте «в кулуарах» один з учасників проекту зауважив: «Ну от напишете ви у газетах… Через тиждень про це все одно усі забудуть. А нам два роки – працювати»…

– Подібних прецедентів у нас досі не було, – зітхає Ярослав Кирпушко. – Тому як складеться доля цього проекту – я не знаю. Можливо, наш вихід буде взагалі його зупинкою, а може навіть і закриттям. Адже наскільки ефективним з «такими» фахівцями буде його виконання?

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Поки чиновники «освоюють» кошти, річка сунеться на село спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вже кілька десятиліть щозими на озера поблизу Чорториї на Кіцманщині злітаються зимувати лебеді. П’ять тамтешніх ставів створені були як акумулятивні резервуари води біля річки Черемош ще у 60-ті роки. Тоді ж збудовано дамбу, яка захищала село від затоплень. Повінь 2008-го дамба витримала. Однак нинішнього року через раптові потужні зливи бурхливий Черемош зруйнував дамбу, річка знесла стави, залишивши на їхньому місці купи гравію, глини та бруду. Невже лебеді не матимуть де зимувати?..

– Щоби запобігти затопленню села, на місці дамби зробили насип, – розповів Ян Дзюба, начальник Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів. – Він деякий час стримував річку. Однак треба було терміново звести нову дамбу й виправити русло Черемошу.
На відновлення дамби потрібно кілька мільйонів гривень. Гроші чималі – і взяти їх ніде.

– На жаль, ні з сільського, ні з районного бюджетів виділення такої суми неможливе, – констатує Василь Шевчик, заступник голови Кіцманської райдержадміністрації. – А без відновлення дамби розчищення та заповнення водою озер не має жодного сенсу. За перших же потужних осінніх злив Черемош прорве тимчасовий насип і знову знищить озера.

Нині стави ледь-ледь заповнені водою та ще й засипані різним брудом і намулом. Якщо негайно їх не розчистити, то взимку через недостатню глибину вони промерзнуть.

Селяни з сумом констатують: «Мабуть, це буде перший рік без лебедів…». А птахи, за звичкою, вже почали злітатися до Чорториї. В радіусі ста кілометрів альтернативи цим ставам із підземними джерелами, що не замерзають, немає.

– Нині два драглайни вибирають гравійно-піщану суміш, яку нанесла повінь. Робота рухається повільно, техніка грузне в болоті, – продовжує Ян Дзюба. – Треба вивезти десятки тисяч кубів грунту. Тільки так ми врятуємо птахів.

Роботи поспішають завершити до перших морозів. Та чи вдасться, наразі невідомо. На все треба витратити 170 тисяч гривень.

– Усім миром взялися за розчистку озер. Якщо чекатимемо грошей, буде надто пізно, – каже Володимир Солодкий, перший заступник начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області. – З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 50 тисяч гривень. Для початку цих грошей достатньо. Потім, згідно з кошторисом, ми покриємо ці витрати з обласного і загальнодержавного фондів.

Нині до озера злітаються птахи. До однієї пари лебедів, які традиційно виводять потомство у Чорториї, додаються інші.

– Із кожним днем лебедів буде більшати, бо зимівля в Чорториї в них «у крові», наче інстинкт, – каже Іван Доскалюк, який орендує стави. – Злітаються, а на місці колишніх водойм – води ледь-ледь і зовсім немає їжі. Сильний потік гравію та піску повністю знищив всю водну рослинність озера. Рибу під час повені змив Черемош. Серце крається, коли приходжу сюди і бачу, як страждають птахи.

– Чим годувати лебедів – ще одна наша проблема, – каже Іван Загарія, сільський голова Брусницької сільської ради. – Природних харчів зовсім немає. Сподіваємося лише на громаду і на спонсорів, які зможуть допомогти прогодувати птахів.

Нещодавно робітники взялися за приборкування Черемошу. Нині тут зводять нову дамбу. Працюють від раннього ранку до пізнього вечора, щоби встигнути до морозів.

– Довжина дамби – 380 метрів, 60% уже засипано, – каже Руслан Вишиван, виконроб підприємства, яке укріплює дамбу. – Уклали вже майже 20 тисяч кубів гравійно-піщаної суміші. Споруда сягнула 2,5 метрів. Тепер поступово досипатимемо дамбу, щоби в кінцевому результаті її висота становила 4,5 метри. Зміцнимо дамбу камінням, обтягнемо сіткою, зробимо габіони, які мають захистити цю споруду від руйнування.

Виконроб сподівається, що до грудня роботи будуть завершені. Тоді, за прогнозами сільського голови, у Чорториї зможуть перезимувати близько 200 лебедів.

Ольга ТИМОФІЙЧУК, «Версії»

Запис Де зимуватимуть чорторийські лебеді?.. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Коли серед ночі вона чує тривожний дзвінок, миттю схоплюється, вдягає камуфляж і кирзові чоботи, поспішає туди, де цієї миті найбільше потрібна. Суворе чоловіче вбрання анітрохи не псує її тендітної жіночої фігури. Світлані СКРИКУЛЯК удається поєднати, здавалося б, непоєднуване: вона Герой-рятівник – і просто красива жінка. До цього можна додати хіба що єдине: ще й розумна жінка.

Високі підбори, легкий розкльошений плащик і чарівна посмішка – так виглядає Світлана після роботи. Вона насолоджується ароматом опалого листя, збирає його у жовто-полум’яний букет і щиросердно дякує Богові за те, що маємо таку красу:

– Я дуже люблю людей і свою землю. Особливо ці почуття загострилися після літньої повені, коли, здавалося, ще трохи – і настане кінець світу, – зізнається Світлана Скрикуляк. – Вода, вода, вода… Вона була скрізь, і кінця цьому не було видно. А я мусила бути сильною, бо очолювала рятувальний штаб у Новоселицькому районі. І щоразу, виїжджаючи на порятунок, пропливала на човні затопленими вуличками, на яких ще вчора буяли квіти і пахло медом. Діставала людей з напівзруйнованих будинків і загортала малих дітей у теплі ковдри, щоби зігріти і заспокоїти. Після такого, мабуть, не любити життя неможливо.

У воду – з головою

– Один випадок і досі не забувається з голови. Пізно ввечері дощ посилився. Я разом з підрозділом рятувальників вирушила до Костичан, де на той час ситуація була критичною, – пригадує жінка. – Плащ-палатки ледь-ледь захищали від дощу: страшенна злива тривала.

Ми рухалися вузенькими сільськими вулицями на спеціальному габаритному човні. Через дощову стіну видимість була обмеженою. Раптом із темряви до нас назустріч вибіг чоловік. Вода була йому по груди. Він біг і плакав: «Вода дійшла до вікон! Допоможіть! У хаті – двоє маленьких дітей і старенька мати», – мовив він. Я підняла догори великий ліхтар. Чоловік показував нам дорогу. Важко передати словами, як страшно стало тієї миті. Але не мала права показати це.

Хлопці зайшли до затопленого будинку. Вода на подвір’ї сягала підборіддя. Уже за мить на витягнутих вгору руках вони несли маленьку дівчинку, за нею – хлопчика і стареньку жінку. Люди кинулися цілувати нам руки та дякувати. А ми «на автоматі» везли їх якомога далі від великої води.

Скраб і крем – власного приготування

Коли Світлана Скрикуляк повертається додому, вона змінює армійську вдяганку не на домашній старенький халатик. Жінка певна: завжди треба виглядати жіночною і доглянутою – і на роботі, і вдома, і в гостях.

– Коротенькі шорти та футболка – мій звичайний домашній «дрес-код», – розповідає вона. – Якось поралася у саду біля квітів, а до нас зайшов слюсар. Привітався зі мною і питає: «А мама вдома?». Моєму чоловікові взагалі часто закидають, що в нього дружина молоденька. Хоча я свій вік не приховую. Мені – 51.

Світлана завжди доглядала за собою. І доньку до цього привчила. Розповідає, коли дівчинка навчалася у школі, бувала півночі плела їй 120 кісок, щоби гарно виглядала.

І про себе дбати Світлана Скрикуляк ніколи не лінується. Коли вдень не вистачає на це часу, присвячує собі нічні години. Тривалий час жінка очолювала «Новоселицький консервний завод», а нині вона – заступник директора одного з найбільших на Буковині підприємств – ТОВ «Роднічок».

– Ніколи не треба лінуватися, – переконана жінка. – З віком тіло все одно в’яне. Але попри це підтримувати власну індивідуальність завжди треба. Причому, у мене є «золоте» правило: я ніколи не оголяюся. Адже індивідуальність – для однієї людини, тож не варто виставляти її напоказ.

Щоби гарно виглядати, Світлані не доводиться витрачати шалені кошти на дорогу та часто далеко неякісну косметику. Усі засоби догляду за тілом і обличчям жінка-рятувальник створює самостійно. Наприклад, змішує цукор, гель для душу і оливкове масло – і отримує скраб для обличчя. А щоби не вживати хімічних кремів, збиває жовток, оливкове масло та одну чайну ложку лимонного соку. Цю суміш наносить на обличчя і шию одразу після очищення скрабом.

– Ці процедури повторюю щотижня. Результат – на обличчі, – сміється Світлана. – Коли я гарно виглядаю, почуваюся впевнено. І знаю, що чоловік навряд чи подивиться на іншу, коли поруч є своя красуня-дружина.

Жінка давно відмовилася від будь-яких очищувальних лосьйонів. Натомість протирає обличчя… пелюстками троянд.

– Я засушила чимало пелюсток троянд. Потім залила їх мінеральною водою і дала настоятися протягом чотирьох годин. Трояндову воду розлила у формочки для льоду і заморозила. Тепер щоранку протираю обличчя холодними кубиками з троянд, – поділилася ще одним секретом красуня-жінка.

Коли їй здається, що трохи погладшала, не поспішає сідати на дієти. Взагалі не визнає їх. Просто намагається їсти помірно, не зловживаючи смаженим і жирним. А щоби після свят живіт прийшов у норму, протягом десяти днів зранку натщесерце випиває склянку мінеральної води, до якої додає одну чайну ложку лимонного соку.

– Негарних жінок не буває, я у цьому переконана, – каже Світлана Скрикуляк. – І навіть чоловіча професія не може придушити наше жіноче єство. Правду кажучи, для мене не має значення – у кирзових чоботах іду чи в елегантних черевичках на високих підборах. У будь-якому вбранні почуваюся Жінкою.

Запис І в кирзаках, і на підборах залишається Жінкою спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Для проведення остаточних розрахунків з громадянами, які постраждали внаслідок стихійного лиха, що сталося 22-29 червня 2010 року у Чернівецькій області, виділити Чернівецькій облдержадміністрації 45 млн. грн», – зазначається в документі.

Відповідно до цього розпорядження, грошова допомога потерпілим буде виділятися в такому порядку: власникам житлових будинків, які повністю зруйновані або не підлягають відновленню – по 100 тис. грн; сім’ям, відселеним із житлових будинків, які підлягають капітальному ремонту – по 30 тис. грн; сім’ям, житлові будинки яких пошкоджені – по 5 тис. грн на сім’ю».

Остаточна сума грошової допомоги зменшується на суму авансової виплати для забезпечення належних умов проживання постраждалому населенню.

Розпорядженням передбачена також компенсація усім категоріям постраждалих у зв’язку із руйнуванням та пошкодженням господарських будівель і дачних будинків з розрахунку 50 гривень за 1 кв. метр загальної площі кожної будівлі, будинку. При цьому до розрахунку включається не більше ніж 30 кв. метрів загальної площі будівлі, будинку. За відсутності інвентарної справи на господарську будівлю, дачний будинок для виплати допомоги використовуються дані господарських книг.

Крім того, компенсується втрата сільськогосподарської продукції на присадибних ділянках та городах з розрахунку 50 гривень за одну сотку. При цьому до розрахунку включається не більше ніж 30 соток загальної площі присадибної ділянки чи городу.

Здійснюється також компенсація у зв’язку із загибеллю великої рогатої худоби з розрахунку 2 тис. гривень за одну тварину, молодняку великої рогатої худоби з розрахунку 800 гривень за одну тварину, свиней з розрахунку 500 гривень за одну тварину, коней з розрахунку 2 тис. гривень за одну тварину, овець та кіз з розрахунку 300 гривень за одну тварину, кролів з розрахунку 50 гривень за одну тварину.

Запис Розпорядження про проведення остаточних розрахунків з громадянами, які постраждали внаслідок стихії на Буковин спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Дай, Боже, сусідам здоров’я

Феліція Миколаївна й досі не знає, чи втопилася її подруга, чи померла від серцевого нападу… Бо й сама ледь не віддала Богу душу.

– Це сталося вночі. Звечора гриміло, блискало, лив дощ мов з відра. А вночі, мабуть, було десь о пів на другу, мене розбудив стук у вікно. Це сусідка Марічка прибігла будити: «Вставай, Феліца, вода вже до пояса…».

Я опустила ноги з ліжка – й опинилася у воді! Думала, що зараз встану, впаду і помру! Довкола темно, світла ніде нема. Двері відкрити вже не маю сил. Тож схопилася за вікно. Слава Богу, прибігли син із невісткою. А сусідські хлопці Василь та Іванко вивели мене надвір.

До речі, вже наступного дня до постраждалих завітали мешканці Чагра, принесли картоплі.

За словами черепківчан, вода в усіх криницях втратила смак. Не повернувся він і до тих 70 колодязів із 120, що їх уже почистили еменесники.

– Що казати, коли навіть худоба не їсть скошений після повені овес, – скаржився потерпілий Василь Пашняк: після повені 2008-го року він зробив у хаті ремонт, який пішов нині за водою…

Гроші дали і забрали

А приходить водна стихія до села Черепківка, що на Глибоччині, не вперше. Ті, хто потерпів цього року, згадують, що 2005-го вода з Сірету дійшла до порогів їхніх будинків, 2008-го – вже потрапила до хатів, а нині, 2010-го – піднялася до вікон.

Щоправда, окремі будинки були зруйновані цілком ще два роки тому. Але їх тоді відбудувала держава, а точніше – збудувала нові. У такому будинку мешкає багатодітна мати Марічка Киф’юк. Її донькам 11, 17, 24 і 25 років. Хата ж записана на старшого, 28-річного, сина – Марка Киф’юка.

Коли зайшла до кімнати, де мешкає господиня, в ніс ударив сирий затхлий грибковий запах. Мокрі стіни та підлоги свідчили про нещодавню біду. Здивувало ж розстелене ліжко та телевізор.

– Невже тут хтось живе? Чому не перебралися на другий поверх?

– Тут моя кімната, а поруч – кухня. А нагорі живуть діти…
Киф’юки ображені на владу, та їх зрозуміти можна:

– Синові, Марку Васильовичу Киф’юку, спочатку дали як потерпілому від стихії 2500 грн, а потім – забрали, – каже його мати. – Пояснили це тим, що у нас, мовляв, затопило підвал, а не хату. Але ж який це підвал, коли приміщення розташовані на землі і там моя кімната й кухня?! Але Бог їм суддя, – витерла скупу сльозу багатодітна 49-річна спрацьована жінка.

Вранці ще прала, а вночі хати не мала

Будинок Ганни Годлевської з Великого Кучурова, що на Сторожинеччині, забрала вода нібито невеличкої річечки Дереглуй. Щоправда, це коли вона у спокійному стані. Допомогли ж їй зробити цю чорну справу стави.

– Вода прибувала дуже швидко, – згадує жінка одну із найжахливіших ночей свого життя. – За 20 хвилин усе покрила. Ми встигли тільки схопити сонних дітей – 8-річного Даню та 3-річну Маринку, одяг їм на переміну й документи. Прибігли до сільради, де й просиділи до ранку. Потім нас поселили в сільській дільничній лікарні.

Односелець Годлевських, 73-літній Дмитро Георгійович Гещук теж перебивався якийсь час у лікарні. Хоча його й віднесли до потерпілих ІІ категорії. Але річ у тім, що він не може добратися до своєї хати: дорога розмита. Загалом у Великокучурівській лікарні тимчасово мешкали 5 сімей постраждалих. Під час зустрічі з кореспондентами люди скаржилися на те, що затягується час із вирішенням їхніх проблем.

– Коли два роки тому сталася така ж повінь, тодішній голова Верховної Ради Яценюк одразу ж зібрав депутатів. А тепер ми чекали на рішення уряду більше місяця, – наголошував п. Гещук.

– Та й з водою, яка розлилася, не все зрозуміло: тут колись були військові склади, а, можливо, просто отрутохімікати розмило, – висловив припущення Василь Яцко. – Бо в багатьох з нас болять ноги. Я, приміром, без знеболювальних і заснути не можу. А в нашої сусіди нирки відмовили.

Тим часом до розмови приєдналася родина Ткачів із двома дітьми, яка їздила до Жадови дивитися на порожню хату, яку їм нібито збиралися віддати добрі люди. Та, як з’ясувалося, за неї вимагають добрі гроші… Не скрізь сусіди – мед.

Людмила ЧЕРДАРИК, «Версії»

Запис Я прокинулася у… воді спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Немовля тримав над собою…

Дмитро БОГАЧ увечері 27 червня у складі групи рятувальників рухався до с. Байраки на відкачування води з підтоплених осель. Поїздка була плановою: рятувальники ліквідували наслідки повені.

Приблизно за годину дісталися Герци, коли на райцентр стіною пішла перша хвиля води. Містечко потонуло у воді та суцільній темряві. Вода буквально підперла двері в оселях, не даючи жителям можливості вирватися з пастки. Дмитро очолив пошукову групу з 3-х рятувальників.

Машиною або човном рухатися не могли – зносило. Витягували людей за допомоги рятувальної мотузки з карабіном. Люди повидиралися на горища й навіть на дахи, дехто навіть документів не встиг прихопити. Особливо там, де мали зовсім маленьких діточок. «Грудничків», як назвав їх Дмитро, сам, до речі батько 4-річної доньки й дворічного синочка.

Дмитро – людина скромна і не акцентує на тих людях, яких врятував особисто. Та його товариші по службі розповіли, наприклад, як з однієї хати Дмитро виніс малюка, сам мало не по шию занурений у воду. Ніс дитинку на піднятих вгору руках.

– Запам’ятався, – посміхається Дмитро, – випадок трохи кумедний: дідок-пенсіонер ніяк не хотів залишати хату, вчепився у двері, не могли відірвати: «Тут усе, що я нажив за життя!..»
Ледь умовили його рятувальники, хотіли вже силою тягнути.

Посада капітана Богача – оперативний черговий. Тобто своє чергування за графіком він відпрацьовує в Оперативно-координаційному центрі ГУ МНС. А між ними… Коли ж тут відпочивати, коли така біда в людей. Дмитро – профі, спеціально вчився на рятувальника, володіє усіма засобами рятування людей. Має практичний досвід – працював на ліквідації наслідків повені 2008-го.

– А як жінка ставиться до Вашої роботи, частих відряджень у поєднанні з небезпекою?

– Хвилюється, звичайно, але вона в мене розумна, докорами не дошкуляє, навпаки, підтримує. Можна сказати, що в нас із нею – повна гармонія.

Зняли Івана з акації

Микола МІГАЙ кілька років служив у пожежно-рятувальній частині в Герці, добре знає місцевість. Тож, коли рятувальники не змогли проїхати на Герцу звичним шляхом, а місцеві мешканці пояснити не могли, капітан Мігай отримав завдання розвідати дорогу в обхід через Горбову. До другого мосту не дійшли метрів 10, асфальт з дороги й мосту позмивало. Опор мосту вже не видно, а сам міст під поштовхами води нахилився убік і їхати ним теж неможливо…

– Миколо, а плавати Ви вмієте?

– Звичайно, я ж рятувальник… Ця повінь для мене не перша – 2008-го вже був на ліквідації. Тож їхав «озброєним»: мав ліхтарика, мотузку з карабіном і рятувальний костюм… Але такого жаху 2008-го не було: човном рухатися неможливо, чіплялися до буксирного тросу з лебідкою на машині-евакуаторі. Уявіть, якої сили була вода: у селянина на подвір’ї стояла стара вантажівка «МАЗ», металолом практично, без мотора. Так її віднесло метрів на 50-60!

– Кажуть, потерпілих знімали з дерев?

– Було таке. Спочатку почули крики. Коли єдине джерело світла, фари евакуатора, «мазнули» довкола, побачили людину на дереві. Тросу не вистачало, пішов сам. Іван, так звуть того чоловіка, не постраждав, тільки «напудився», як сам потім казав, і руки сильно подряпав, бо рятівне дерево виявилося… акацією. І не надто міцною, її доволі вже підмило на той момент. Потім з’ясували, що врятований їхав автівкою до Цурень з Молниці. Коли пішла вода, мотор «забарахлив». Машину понесло водою, водій ледь устиг вискочити. Як опинився на дереві, сам не пам’ятає…

– А дружина Ваша, певне, всю ніч не спала, переживаючи, як там чоловік?

– Вона злякалася вже постфактум, коли побачила нічні події по телевізору. Ми разом уже 15 років, тож усякого було… Я одружувався молодим, було мені тоді лише 21. Але жодного разу не пожалкував: дуже важливо за нашої професії мати надійний тил…

Лариса ДМИТРЕНКО, «Версії»

Від редакції: Запрошуємо до розмови самих врятованих буковинців: розкажіть нам про те, як вирвалися з повеневої біди, хто і як допомагав, або, навпаки, проявив байдужість…

Запис Про людей, міцніших за техніку або Миттєвості зливової ночі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Трупи тварин збирали представники МНС. При цьому обов’язково записували дані власників тварин, щоби в майбутньому відшкодувати збитки. Після вивезення до спеціально відведених місць худобу спалили в ямах, здійснивши всі необхідні заходи дезінфекції.

Найбільших збитків зазнали Сторожинецький і Герцаївський райони, дещо менші втрати худоби у Новоселицькому і Глибоцькому районах.

Коли дійде до компенсацій за худобу, наразі не повідомляється.

Запис Втопилися не лише люди спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Мешканці усіх вулиць Садгірського та Першотравневого району, де існувала загроза підтоплення , були попереджені про небезпеку. Тут чергували рятувальні загони, автотранспорт для надання першої допомоги та проведення евакуації, були підготовлені місця для відселення мешканців.

На території МТК «Калинівський ринок» чергували рятувальники та правоохоронці. Підтоплення житлових будинків цього разу вдалося уникнути. На вулиці Ізмайлівський до критичної межі залишалося 20 см.

Внаслідок підйому води у Пруті було підтоплено під’їзну дорогу до ринку «Добробут», чотири ряди першого та восьмий сектор, насосну станцію «Біла».

Візуально спостерігається просідання старого мосту через р.Прут, що з’єднує Першотравневий та Садгірський райони, деформація другої опори мосту, який не використовується для проїзду транспорту та проходу пішоходів.

Наразі спостерігається зниження рівня води у р.Прут , але вже 10 липня знову очікуються сильні зливи, гроза, підйом води ур.Дністер. Станом на 11 годину ранку рівень води у р.Дністер поблизу Дністровського водозабору перетнув 10 метрів,критична межа для роботи водозабору -13 метрів. Водозабір працює у нормальному режимі, каламутність води у Дністрі – в межах норми.

Збитки, які завдані насосним станціям Прутського водозабору, де замулено фільтрувальне ложе, встановлюються.

Запис Максимальний рівень води у Пруті припав 9 липня на 7.30 ранку і становив 6м.90 см спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Комарі атакують звечора

Захищатися від укусів комарів треба як у приміщенні, так і поза ним. Вечірньої пори вдягайтеся так, щоби одяг прикривав більшу частину тіла. Шкіру, що залишається відкритою, слід змащувати репелентами у вигляді кремів, лосьйонів, спиртових розчинів, аерозолів, які дозволені для застосування. Репеленти наносять на шкіру тонким шаром, уникаючи попадання на слизові оболонки. Ними ж можна просочувати одяг. Тривалість дії репелентів залежить від навколишньої температури та вологості: коли жарко й сиро – 30-50 хвилин, за помірної погоди – до 3-4 годин. За роботи в польових умовах репелентами користуватися особливо доцільно.

Не тримайте репеленти на шкірі цілодобово. Знімають їх водою з милом, не застосовуючи губки чи віхті. Якщо репелент потрапив на слизову оболонку, негайно змийте його провареною, але не гарячою водою чи слабким розчином чаю. Не використовуйте репеленти при подряпаній або хворій шкірі.

Сонце сіло – до оселі!

Приміщення, де ви перебуваєте, повинно бути недосяжним для комарів. Двері й вікна закриваються спеціальними сітками. У тропічних країнах спати рекомендується ще й під спеціальним пологом, краї якого мають бути ретельно заправлені під матрац.

Якщо до помешкання все ж таки залетіли комарі, їх знищують механічно або аерозольними інсектицидами. Житлові приміщення рекомендується щодня ввечері обробляти аерозолем, який містить синтетичні піретроїди. Через 20-30 хв після нанесення інсектициду приміщення слід провітрити, не знімаючи захисних сіток з вікон і дверей.

Доцільно також обробити інсектицидами та репелентами пологи, сітки на дверях та вікнах (незалежно від наявності кондиціонерів).

Можна використовувати також електрофумігатори та антимоскітні спіралі.

Олександр СВІТЛИЧНИЙ, головний державний санітарний лікар Чернівецької області

Запис Повінь і підтоплення – золота пора для комарів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У зв’язку з підтопленням призупинено роботу насосної станції» Біла»

Станом на 07.30 у Чернівцях хмарно, вітер північно-західний 3 м/с, температура повітря +16ºС, відносна вологість 85%, атмосферний тиск 744 мм. рт. ст., рівень радіації 10 мкР/год, рівень води у р. Прут станом на 08.00 – 645 (-2см). 10 липня в другій половині дня очікується короткочасний дощ, 11 липня – дощ,місцями сильний, гроза.

8 липня о 15.45 стався обвал грунту глибиною до 60 см на вул.Барбюса,38. З будинку за цією адресою мешканців відселено, за будівлею ведеться спостереження. Для спостереження за поводженням конструкцій встановлено також репер на вул.Деснянській,5, де активізувався зсув.

В ніч з 8 на 9 липня через загрозу підтоплення в 12 населених пунктах 5 районів Чернівецької області (Вижницький, Кіцманський, Сторожинецький, Герцаївський та Новоселицький) було відселено 887 осіб, у тому числі 184 дитини.

Працівники МНС разом із представниками місцевої влади здійснили подвірні обходи помешкань громадян, які можуть потрапити у зону підтоплення та попередили їх про ймовірну евакуацію.

У зоні можливого підтоплення для проведення спостереження за рівнями води та забезпечення своєчасного вжиття заходів щодо надання допомоги населенню виставлені рятувальні пости.

За інформацією Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Державної гідрометеорологічної служби станом на 04.00 9 липня рівень води в р. Прут становить 630 см (рівень заплави 430 см ), що на 200 см перевищує рівень виходу води на заплаву, у р. Сірет – 459 см (рівень заплави 600 см), нижче заплави на 141 см.

Ситуація контрольована. Населення області постійно інформується про ситуацію, що склалася і заходи, що вживаються владою для нормалізації обстановки.

В зоні надзвичайної ситуації в цілодобовому режимі працює оперативна група МНС.

За повідомленнями прес-центру Чернівецької міської ради та Центру пропаганди ГУ МНС в Чернівецькій області
Фото Центру пропаганди ГУ МНС в Чернівецькій області

Запис Максимальний рівень паводку 9 липня станом на 06.00 у Чернівцях в межах посту становив 647 см спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Уряд виділить необхідні кошти на всі відновлювальні роботи в районах Чернівецької області, які постраждали від стихійного лиха. Про це повідомив міністр Шуфрич.
За його словами, Буковина отримає гроші оперативно і в потрібних розмірах. Учора в область надійшли перші 30 млн. грн, обіцяних урядом. До кінця року буде відновлено більшість інфраструктури, пошкодженої стихією. А до наступної весни відбудуть усі мости.
Міністр пообіцяв виділити необхідні кошти і на зупинення зсуву в Чернівцях у районі вул. Барбюса-Білоруської. За попередніми даними, на це треба щонайменше 100 мільйонів млн. грн, які уряд виділить з резервного фонду.

 Вода «нанесла» чиновників

Прем’єр Азаров під час відвідин затоплених територій заявив про злочинну безвідповідальність попередньої влади Буковини стосовно використання коштів, виділених державою на відновні роботи після катастрофічної повені 2008-го. За його словами, виділені Буковині 2008-го на ліквідацію наслідків паводку1 млрд. 600 тис. грн, по суті, розікрали.
– Жодний з 55 мостів не побудований і не зданий в експлуатацію, в тому числі й ті, що я відвідав. І, звичайно, всі, хто причетні до цього, повинні за це відповідати. Лише у цьому випадку ми можемо навести порядок у майбутньому, – наголосив прем’єр. Він доручив до кінця травня наступного року здати в експлуатацію недобудований міст у Маршинцях і поклав на голову Чернівецької ОДА Михайла Папієва персональну відповідальність за виконання цього доручення.
Крім того, Микола Азаров звільнив начальника управління водного господарства Буковини. «Він не просто буде знятий з роботи, а з ним будуть дуже серйозно розбиратися. За ті неподобства, які відбувалися в області», – сказав прем’єр.
Голова уряду вважає також, що КРУ в Чернівецькій області не виявило принциповості під час перевірки використання коштів, виділених державою на ліквідацію наслідків підтоплень та роботи з попередження повеней, тож уряд звільнить з посади начальницю обласного КРУ Марію Марич.
Азаров розкритикував роботу лісгоспу в Чернівецькій області:

– Щодо вирубки лісів – це, по суті, безконтрольна, хамська, нагла вирубка лісу, яка і призводить до цих бід на Буковині. Обіцяю, що ми зробимо все для того, щоб навести тут порядок. В області буде лише один господар лісів – держава, яка наведе порядок, – сказав він.
Окрім прем’єра, на Буковині працюють віце-прем’єр Андрій Клюєв та міністр з надзвичайних ситуацій Нестор Шуфрич.
 

У воді без води

Внаслідок стихії 20 тис. мешканців постраждалих населених пунктів області не мають доступу до питної води. Підвезення води забезпечують 28 водовозів. Там, де під’їзд транспорту неможливий, людям роздають воду в пляшках. До сіл, з якими досі немає автомобільного сполучення (зокрема, Горбово Герцаївського району), все необхідне доставляють вертольотами.

 Вода «дістала» мертвих

У Нижніх Петрівцях Сторожинецького району потоки води розмили кладовище. Вода відкрила 28 могил. Зараз переносять могили на нове кладовище цього села та сусідніх Верхніх Петрівців за згодою родичів. Для робіт виділено необхідну техніку. До кінця дня перенесення могил обіцяють завершити.

 Жертви стихії

Вода забрала життя двох жінок на Герцаївщині. Тривають пошуки 9-річного хлопчика.
Невідома також доля двох підлітків – 14 річного мешканця с. Великий Кучурів Сторожинецького району Вадима Колісника і 15-річного Євгена Маковея з Тисівців. Востаннє хлопців бачили увечері 28 червня, коли їхні села зазнали нападу стихії. Усіх, хто має інформацію про зниклих, просять повідомити працівників МНС чи міліцію.

Обидва хлопці цього року вже тричі тікали з дому, їх знаходили правоохоронці. Чи знову втекли вони з дому, чи з підлітками щось трапилося, наразі невідомо.

 Без газу, доріг і телфону

Понад 3000 абонентів в області відключені від газопостачання. Мешканцям Заволоки та Михальчі  на Сторожинеччині газ подадуть до суботи (газогін потребує ремонту), мешканці Великого Кучурова та Тисівців отримають блакитне паливо сьогодні. До суботи обіцяють поновити газопостачання в Горбовому і Банченах на Герцаївщині, а також у Ставчанах на Хотинщині. Найскладніша ситуація із затопленим газогоном, до сіл Банилів, Бережниця, Бережонка, Коритне, Слобода-Банилів, Замостя, Бабино.

Триває відновлення пошкоджених мостів. Мости, що є комунальною власністю, доручено ремонтувати Облавтодору за рахунок  коштів з резервного фонду (Снячів, Берегомет, Нижні Станівці, Купка, Червона Діброва та інших).

Станом на сьогоднішній ранок не працює понад півтори тисячі телефонних номерів. Дано доручення відповідним службам до кінця дня відновити телефонне сполучення.

 Допомагають сусіди

Голова Львівської ОДА Василь Горбаль провів телефонні переговори з головою Чернівецької ОДА Михайлом Папієвим. За результатами перемовин, Василь Горбаль ухвалив рішення про надання Львівською ОДА технічної та фінансової допомоги Чернівецькій області.

Технічна допомога вже надається ГУ МНС України у Львівській області. До Чернівецької області прибули 50 чоловік особового складу Львівського ГУ МНС. Крім цього, на допомогу буковинцям зі Львівської області відрядили пересувну насосну станцію, рукавний автомобіль, плаваючий транспортер для перевезення продуктів і 3 рятувальних авта.

Найближчим часом на рахунки Чернівецької ОДА надійде 100 тис. грн від Львівської області. Ці кошти будуть перераховані з резервного фонду обласного бюджету Львівщини.

76 рятувальників та 7 одиниць техніки ГУ МНС України в Тернопільській області прибули на допомогу мешканцям Буковини. Тернопільські фахівці працюватимуть у Герцаївському районі. До обласного центру відрядили 4 рятувальників, пожежну насосну станцію та пожежний рукавний автомобіль.

 Олігархи нам допоможуть?

Голова Чернівецької ОДА Михайло Папієв звернувся до Рената Ахметова, Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Віктора Пінчука, Костянтина Жеваго, Дмитра Фірташа та Сергія Тарути, керівників центральних банків: Володимира Лавренчука («Райффайзен Банк Аваль»), Олександра Дубілета (ПАТ КБ «Приватбанк»), Віктора Башкірова («Промінвестбанк»), Сергія Наумова (ПАТ «УкрСиббанк»), Бориса Тимонькіна (ПАТ «Укрсоцбанк») та Віктора Гладкого (ПАТ КБ «Правекс-банк»), керівників міністерств та відомств, голів ОДА, керівників політичних партій із проханням надати допомогу потерпілому населенню Чернівецької області. Про це повідомляє прес-служба ОДА.

 Автобуси об’їжджатимуть зсув

Через зсув у районі вул. Барбюса, Одеської та Білоруської і підтопленням низки вулиць змінено рух кількох автобусних маршрутів:

*Автобуси маршруту №15 та №18 рухатимуться лише до вул. Сінної із зупинкою на перехресті Дунайською.

* Автобуси маршруту №10  рухатимуться від Червоноармійської вулицями Садовою – Головною – Шолом-Алейхема – Сагайдачного – Руською – Московської Олімпіади –Калинівською – Хотинською – Александрі із зупинкою на перехресті вул. Білоруської та Узбецької.

*Автобусний маршрут №40 рухатиметься вул. Хотинською.

 Будинки тріщать, людей відселяють

Через активізацію зсуву утворилися тріщини в житловому будинку за адресою 1-й  пров. Білоруський,5 та в будівлі кафе-бару «Вікінг»  за адресою вул. Білоруська,6.  Відселено 15 мешканців з житлових будинків на вул. Білоруській,38, 1-й провулок Білоруський,5, вул. Барбюса,57/4, вул. Барбюса,49/9, вул. Барбюса,49/11. Мешканців решти будинків, які опинилися в районі розвитку зсувних процесів, попереджено про можливе відселення. Підготовлений відселенський фонд, а також  заброньовані місця в готелях, визначені склади для зберігання речей відселених мешканців. До району зсуву підвозять питну воду.

Охорону житлових будинків, з яких відселено мешканців, здійснюють працівники Першотравневого РВ УМВС. Майно потерпілих частково вивезене на склад КЖРЕП №12.

Призупинене газопостачання вул. Лубенської, Узбецької, Білоруської, Барбюса,38, від водопостачання відключені вул. Барбюса, Удонова, Куп’янська.

У зв’язку з пошкодженням  газопроводу в с. Коровія призупинене газопостачання будинків на вул. Головній, 275-285. Тривають ремонтні роботи.

 Де побачити комунальників

За оцінками  фахівців, зсув, який активізувався на вул. Барбюса, має глибину 15-20 м, довжину – 500 м, ширину 150-200 м і  за масштабами є не меншим за зсув 1995-го. Рівень підйому води в районі зсуву є вищим за той, що був 1995-го.

Науковці геотехнічного інституту мають дати за результатами спостережень рекомендації стосовно першочергових заходів для стабілізації зсуву. До їхньої розробки залучено київських і місцевих  фахівців, які працювали над проектом протизсувних робіт у цьому районі у 1995-1997 роках. Допомогу надаватимуть також експерти Укрзалізниці, які працюють над розробкою заходів із убезпечення від зсуву міжнародної залізничної колії, яка проходить в районі вул. Білоруської.

Ремонтні бригади МКП «Водоканал» проводять обстеження усіх мереж в районі зсуву та прилеглих до нього вулиць з метою  ліквідації усіх витоків і розривів. ЧФ ДП «Нафтогазмережі» працює над відновленням газопостачання  житлового масиву на вул. Білоруській-Узбецькій. Для цілодобового проведення робіт у зоні зсуву енергетикам і КП «Міськсвітло» доручено забезпечити освітлення зсувної ділянки. Для працівників, які цілодобово зайняті на протизсувних роботах, заготовлені сухі пайки.

На першочергові роботи із зупинення зсуву уряд вже виділив 3 млн. грн.

 15 років «плекання» зсуву

Кошторис попередньої програми протизсувних заходів в районі вул. Барбюса-Одеської, яка була розрахована на 1997- 2005 роки, становив 70 млн. грн. Від 1997 до 2002 року було профінансовано лише 11,1 млн. грн, що дозволило виконати тільки 15% запланованих робіт. Через нестачу коштів не завершена навіть перша черга  протизсувних робіт, а від 2002-го кошти з держбюджету на ці роботи перестали надходити взагалі. Тепер проект потребує корегування із врахуванням розвитку зсувних процесів.

 Якщо вас затопило

У Садгірському та Першотравневому районах цілодобово працюють районні штаби з ліквідації наслідків стихійного лиха. Чергові штабів приймають від мешканців, будинковолодіння яких зазнали підтоплення, інформацію про завдані збитки та заявки на завезення питної води за телефонами: 56-09-65 (Садгірський район) та 6-08-13 (Першотравневий район).

Потяги «не тягнуть»

На Буковині пошкоджені залізничні мости мосту та розмиті колії. На деяких дільницях припинений або обмежений рух потягів.

На перегоні Вадул-Сірет (держкордон з Румунією) підмита та розвалена берегова опора арочного кам’яного мосту (довжина 10,8 м, висота 7,8 м). Тут зупинений рух поїздів сполученням «Москва-Софія». На ліквідацію наслідків стихії скеровано відбудовні поїзди та спеціалізовану залізничну техніку, працюють усі служби магістралі.

На перегоні Великий Кучурів-Глибока Буковинська стався схід селевого потоку на колію завдовжки 10 та заввишки 0,4 м, а також утворилося кілька розмивів земляного полотна та баластної призми на ділянках від 30 до 40 м глибиною до 0,5 м.

На перегоні Глибока Буковинська-Карапчів розмите земляне полотно на ділянці завдовжки 30 м та заввишки один метр, а на перегоні Сторожинець-Карапчів вода залила колію вище головки рейки.

На перегоні Чернівці-Чернівці Південна стався зсув ґрунту на косогорі, через що утворились просадки колії.

Залізничники Львівської залізниці цілодобово відстежують ситуацію на кожному об’єкті, а на пошкоджених ділянках працюють спеціалізовані бригади. Контролює перебіг відбудовних робіт особисто генеральний директор Укрзалізниці Михайло Костюк, який перебуває на Буковині.

 Не їдьте до Румунії! Там теж топить!

За офіційною інформацією, отриманою від прикордонної поліції Румунії, через підйом води у річці Сірет існує загроза безпечному рухові вантажних транспортних засобів через міст, розташований у 2,5 км від пункту пропуску «Порубне-Сірет» на території Румунії. Друга дорога, що проходить через місто Ботошань, у зв’язку із затопленням використовується лише в односторонньому напрямку та при невідкладних ситуаціях. Через це тимчасово припинений пропуск вантажних авт і обмежений рух легкових авт через пункт пропуску «Порубне-Сірет». Враховуючи такі зміни, найближчий автомобільний пункт пропуску для перетину україно-румунського кордону вантажними автами  –  «Дяково-Хелмеу» на Закарпатті.

Прикордонники звертаються до мешканців Буковини із проханням тимчасово утриматися від поїздок до Румунії на легковому транспорті через пункт пропуску «Порубне-Сірет», якщо в них немає нагальної необхідності.

 Не лише охороняють кордон

Буковинським прикордонникам довелося евакуювати мешканців Герцаївщини

Прикордонний наряд відділу прикордонної служби «Герца» у складі майора Романа Марценюка та старшого лейтенанта Олександра Цмикала, який моніторив повеневу ситуацію в м. Герца, селах Молниця та Горбово, евакуював у безпечне місце із затоплених помешкань двох жінок, чоловіка та дитину. Потерпілим загрожувала небезпека, адже рівень води сягав майже 1,5 м.

Того ж дня  дільничний інспектор прикордонної служби відділу прикордонної служби «Герца» сержант Василь Гімчинський  врятував сім’ю з с. Турятка.

Наступного дня прикордонники відкачали воду з 24 помешкань і колодязів буковинців, забезпечили питною водою мешканців с. Біла Криниця Глибоцького району. А о 2-й годині ночі 30 червня оперативно-рятувальна група прикордонного загону на чолі з підполковником Віктором Владом евакуювала постраждалу сім’ю з Великосілля на Герцаївщині.

Прикордонники інформують, що на базі відділів прикордонної служби «Черепківка», «Порубне», «Герца», «Мамалига» розгорнуті пункти допомоги для всіх мешканців прикордонних районів області, які постраждали від повені. Потерпілі можуть безкоштовно отримати першу медичну допомогу, питну воду, тимчасовий притулок та скористатись послугами супутникового зв’язку.

Запис Хроніки повеневого тижня спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Де гроші з минулої повені? спершу з'явиться на Медіа-Версії.