«Укрзалізниця» планує обладнати поїзди та вокзали українських міст розетками з USB-портами. Про це компанія повідомила на своїй сторінці у Facebook.

В «Укрзалізниці нагадали також, що на вокзалах і в поїздах користувачі можуть заряджати ґаджети безкоштовно – це правило існує ще від 2017 року.

Якщо ж за цю послугу у конкретному випадку проситимуть окремі гроші, в  УЗ просять повідомляти до контактного центру.

USB-порти у вагонах будуть, а от як бути з відсутністю  кондиціонерів у вагонах влітку або ж нещільно закритих вікон, з яких «сифонить» і влітку і взимку? 

Запис «Укрзалізниця»: Дорого, але з USB спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ми всі – споживачі житлово-комунальних послуг

Від 1 травня 2019 року набрав чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги»  

Найголовніше:  до 1 травня 2020-го  співвласники багатоквартирних будинків шляхом проведення загальних зборів повинні визначитися з моделлю укладення договорів на отримання комунальних послуг (теплопостачання, водопостачання та водовідведення, поводження з побутовими відходами). Рішення, прийняте на таких зборах, оформляється протоколом загальних зборів за формою, визначеною в наказі Мінрегіонбуду № 203 від 25 серпня 2015 р.

Згідно зі ст.14 даного Закону співвласники /об’єднання співвласників багатоквартирного будинку самостійно обирають одну з моделей договірних відносин за кожним видом комунальних послуг. У межах одного багатоквартирного будинку можуть обиратися різні моделі договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

За рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги за такими моделями:

* кожний співвласник багатоквартирного будинку самостійно підписує індивідуальний договір;

* від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управитель або інша уповноважена співвласниками особа оформляє колективний договір;

* об’єднання співвласників багатоквартирного будинку або інша юридична особа, яка об’єднує всіх співвласників такого будинку в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг як колективний споживач.

Уповноваженою особою може бути:

* співвласник багатоквартирного будинку;

* управитель багатоквартирного будинку;

* уповноважений орган управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку;

* правління житлово-будівельного кооперативу;

* інша фізична чи юридична особа, уповноважена рішенням співвласників /уповноваженого органу управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Запис Щоби ви не залишилися раптово без газу, води і світла, зверніть увагу на цю інформацію спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Затверджено Порядок перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання або надання неякісної послуги. Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, коментуючи прийняття відповідної урядової постанови. Зокрема, згідно з Порядком здійснення перерахунків вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання або надання невідповідної якості: *визначаються умови та терміни здійснення перерахунку управителем, а саме – перерахунку за ініціативою управителя або в разі прийняття управителем рішення про задоволення вимог, викладених в акті-претензії споживача; *визначаються вимоги щодо підтвердження обсягу фактично наданої послуги та фактично понесених витрат управителем; *встановлюються особливості здійснення перерахунку за технічне обслуговування і енергопостачання ліфтів, а також утримання, обслуговування і поточний ремонт внутрішньобудинкових систем; *визначаються умови, за яких перерахунок не проводиться; *встановлюються вимоги щодо інформування управителем споживачів про проведення перерахунку.

Запис У разі неякісно наданої послуги з управління будинком, її вартість буде перераховуватись спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За користування комплектом постільної білизни в СВ та міжнародних поїздах треба заплатити 60 грн, у купейних та плацкартних вагонах – 50 грн. До подорожчання це вартувало 30 грн. Єдина  ціна на порцію чаю, кави чи пляшку води 0,5 л становить 10 грн. Від травневої вартості подорожчання становить 25%. У відомстві наголошують, що змушені були переглянути ціни через різке зростання вартості матеріалів, пального, електрики, які впливають на собівартість послуг. Зазначають, що вартість постелі все одно залишилася нижчою, ніж в інших країнах, передає БізнесЦензор. Якість послуг, що надаються, при цьому не порівнюється.

Запис «Укрзалізниця” підняла ціни на постільну білизну та чай, каву та питну воду у потягах. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Функціонує онлайн-сервіс Пенсійного фонду України для громадян – смс-інформування, за допомоги якого пенсіонери отримуватимуть інформацію про призначення й перерахунок пенсій, а працівники – про сплату за них ЄСВ та розмір їхнього страхового стажу.

Відеоінструкцію з налаштування сервісу смс-інформування можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=rjxf1_F5EAk&feature=youtu.be

Запис Пенсійна служба краю пропонує скористатися послугою СМС-інформування спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Змінилася адреса Чернівецького відділу обслуговування громадян (сервісного центру) ГУ ПФУ в Чернівецькій області. З питань пенсійного забезпечення звертайтеся за адресою: вул. Героїв Майдану, 75. З питань звітів фізичних осіб – підприємців та страхувальників –за адресою: вул. Алма-Атинська, 9.

ГУ ПФУ в Чернівецькій області нагадує також: зареєструвавшись на веб-порталі ПФУ, кожний користувач отримує доступ до своїх персональних даних, може сформувати запит на попередню підготовку документів, а також дізнатися про суми сплачених роботодавцем страхових внесків, отримати багато іншої корисної інформації.

Пенсійна служба закликає буковинців скористатися перевагами, які надає веб-портал електронних послуг ПФУ, за адресою: http://portal.pfu.gov.ua.

Запис Змінилася адреса Чернівецького відділу обслуговування громадян (сервісного центру) ГУ ПФУ в Чернівецькій області спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Від 1 травня 2018 року в Україні діє нова Програма житлових субсидій, більш адресна й соціально справедлива. Зміни спрямовані на те, щоб усі ті, хто справді потребує субсидії,  її отримали. І знову в суспільстві «гуляє» чимало міфів навколо  субсидій. Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ розвінчує найбільш поширені з них.

 *Субсидію тепер не дають безробітним? Насправді безробітні й надалі можуть отримати від держави допомогу у сплаті компослуг. Безробітним особам працездатного віку, які не стоять на обліку в центрі зайнятості, пропонується чесно декларувати доходи, отримані за кордоном чи в тіньовому секторі економіки, та сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду – або їм рахуватимуть місячний дохід у три прожиткові мінімуми  (1762х3=5286 грн) і для отримання субсидії треба буде сплатити єдиний соціальний внесок за три місяці в розмірі, не меншому за мінімальний (819х3=2457 грн).

 *У субсидії відмовляють особам, що перебували за кордоном понад 60 днів? «Усна» відмова працівника управління соцзахисту населення є незаконною. За законом «Про звернення громадян», орган соцзахисту зобов’язаний оформити заяву і декларацію і лише після їхнього розгляду офіційно (письмово) повідомити заявника,  належна чи не належна йому субсидія. Сам факт перебування за кордоном не є підставою відмовляти у субсидії якщо людина: *отримує в Україні пенсію чи інші офіційні доходи, такі як стипендія, допомога при народженні дитини; *перебуває на лікуванні, навчанні чи у відрядженні; *декларує в Україні доходи і сплачує ЄСВ.

 * Державна фіскальна служба не надає реквізитів для сплати ЄСВ? Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. При цьому фахівці ДФС зобов’язані за зверненням громадян надати їм реквізити для сплати єдиного соціального внеску.

*Доходи офіційно розлученого подружжя плюсуються? Якщо подружжя розлучене і не має неповнолітніх дітей, то ні чоловік, ні дружина не повинні відображати в декларації своїх «колишніх», які проживають окремо. Однак, якщо у розлученого подружжя є неповнолітні діти, в декларації слід відобразити маму чи тата дитини (залежно від того, з ким проживає дитина) і звернутися до Комісії з питань призначення житлових субсидій, щоби  доходи того з батьків, що не зареєстрований і не проживає разом з дитиною, не включали до сукупного доходу домогосподарства. Разом із заявою слід надати також документ (довідка з ЖЕКу, сільської/селищної ради), що дитина проживає із заявником.

*Не треба сплачувати обов’язковий платіж, якщо вода чи газ не використовувалися? Насправді громадяни, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, від 1 травня 2018 року зобов’язані щомісячно сплачувати обов’язкову частку платежу, навіть якщо на особовому рахунку є заощаджена субсидія.  Водночас субсидіанти мають право використовувати заощаджену суму субсидії в наступні місяці на оплату послуг, спожитих понад соціальні нормативи.

*Кажуть, якщо подарувати квартиру доньці, субсидії можна позбутися? Якщо громадянин подарував або передав те чи інше майно у спадок, він не позбавляється субсидії. Натомість допомогу може не отримувати той, хто отримав у дарунок чи успадкував майно вартістю понад 50 тис. грн. Наявність у власності двох житлових приміщень не впливає на право отримання субсидії. Береться до уваги офіційний дохід, який приносить це майно. Якщо сім’я придбала квартиру у кредит, то при визначені її права на субсидію враховується не тільки вартість покупки, але й сума першого внеску. Якщо ця сума перевищує 50 тис. грн, субсидія може бути призначена за рішенням Комісії на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов проживання.

Якщо ж людина оплатила операцію і сума перевищує 50 тис. грн, це не позбавляє її права на субсидію.

*Кажуть, що транспортний причіп віком менше 5 років за 4 тис. грн позбавляє права на субсидію?

На субсидію впливає не наявність транспортного причепа, а його вартість. Адже він може коштувати як 4 тис. грн, так і 154 тис. грн – для вантажного автомобіля, наприклад.

Тому власникам транспортних засобів слід звертатися до Комісії з питань призначення субсидій, надавати відповідні документи про вартість купленого причепа і розраховувати на допомогу у сплаті житлово-комунальних послуг.

Запис НОВІ МІФИ ПРО СУБСИДІЇ: перебування за кордоном понад 60 днів, дарування чи успадкування майна, сплата ЄСВ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Картка ПриватБанку – проїзний документ у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про нові засади забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації йшлося на прес-конференції директора Департаменту соцзахисту населення ОДА Віталія Савкіна.

Серед головних новацій – передача забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації (ТЗР) осіб з інвалідністю від Фонду захисту інвалідів органам соцзахисту населення і супровід цими органами особи з інвалідністю протягом усього процесу її забезпечення ТЗР та під час користування виробами для покращення якості послуг та сприяння у розв’язанні організаційних проблем.

Створено також електронний каталог-класифікатор ТЗР, який формується Українським науково-дослідним інститутом протезування, протезобудування та відновлення працездатності. Такий каталог надасть людині можливість обрати ТЗР, а управління соцзахисту виступатиме в ролі її представника. Каталог розміщено на веб-порталі Міністерства в розділі «Інвалідність» (http://wheelchairs.protez.eu/Wheelchairs).

Процедура чітко регламентована: після вибору потрібного ТЗР в каталозі орган соцзахисту в триденний термін має повідомити про це підприємство-виробника. Упродовж 20 робочих днів підприємство має вирішити, чи працюватиме над виготовленням замовленого. У разі згоди орган соцзахисту готує тристоронню угоду. Після її підписання підприємство зобов’язане протягом 40 робочих днів  виготовити й відправити ТЗР особі з інвалідністю, після чого виріб вносять до Централізованого банку даних осіб з інвалідністю, а орган соціального захисту впродовж 14 днів повинен оплатити його вартість.

Постанова Кабміну № 238 від 14 березня 2018 року передбачає також, що особа з інвалідністю може викликати фахівців органу соцзахисту населення додому для надання кваліфікованої допомоги з відповідного питання. Особі з інвалідністю може бути також компенсована вартість певних ТЗР, придбаних самостійно.

Вл. інф.

Запис Людина з особливими потребами – в центрі нової системи забезпечення засобами реабілітації спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Інфляція поки що не сповільнилася, хоча є передумови. А ось виробники чекають подальшого подорожчання, пише segodnya.ua.

Інфляція в Україні поки що не йде на спад. За даними Укрстату, в січні інфляція на споживчому ринку становила 1,5%, порівняно з груднем. Минулого року цей же показник становив 1,1%.

А річна інфляція, якщо порівнювати січневі ціни минулого і нинішнього року, досягла 14,1%. Минулого року цей показник становив 12,6%. А з січня по грудень 2017 року – 13,6%.

Млинці на Масляну подорожчали на чверть

У січні 2018-го з продуктів харчування найбільше подорожчали овочі і фрукти – на 10,8% і 7,6% відповідно. Ціни на яйця піднялися в середньому на 3%. Хліб, м’ясо, риба і молоко додали в ціні по 1-1,5%. Решту продуктів харчування – менш як 1%. Цукор подешевшав ще на 1%.

Гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко підрахував, що цього року на Масляну млинці обійдуться на 27% дорожче, ніж минулого.

“Для приготування 20 млинців нам потрібно взяти молока 250 мл, борошна 250 г, вершкового масла 40 г, яєць 3 шт., цукру 10 г, соняшникової олії 50 мл і солі 3 г. За рік складові для приготування млинців в Києві змінилися таким чином : яйця стали дорожчими на 2 грн, молоко і вершкове масло – на 1,5 грн, борошно та олія соняшникова – на 10 коп. А цукор подешевшав на… 1 копійку. Вартість солі не змінилася. Тобто яйця подорожчали з 5,6 до 7,6 грн, молоко – з 4 до 5,5 грн, вершкове масло – з 5,5 до 7 грн, борошно – з 2,3 до 2,4 грн. Сіль, як і рік тому, так і зараз, обходиться в 1 коп. А цукор з 16 коп. знизився до вершкового масла і молока. У лютому 2017 року млинці нам обходилися в 19,2 грн, а в цьому – вже 24,4 грн“, – підрахував Олексій Дорошенко.

Які послуги зросли в ціні

Тарифи на комунальні послуги поки що радують. У січні вони подорожчали лише на 0,4%, і то переважно за рахунок місцевих тарифів на утримання будинків і прибудинкових територій, які підвищилися в середньому на 6%. Якщо порівнювати тарифи за рік, з січня 2017-го комунальні послуги стали дорожчими на 10,7%, тоді як з січня 2016 по січень 2017 року їхнє подорожчання становило понад 40%.

Серед усіх послуг минулого місяця найсильніше подорожчали транспортні – на 3%. Кияни, мешканці Київської та Сумської областей, одесити і українці з інших регіонів могли помітити масове підвищення цін на проїзд в маршрутках в січні.

Послуги зв’язку, за даними Укрстату, з нового року підвищилися на 2,8%. Хоча, наприклад, послуги пошти подорожчали в середньому на 25%. А на деякі види послуг, наприклад, на пересилку міжнародних рекомендованих листів, – більш ніж в 2,5 раза.

Послуги освіти і охорони здоров’я в січні подорожчали в середньому на 1,4%. З освітніх послуг найсильніше подорожчали платні послуги дошкільної освіти та молодшої школи – на 8,2%.

У ресторанах і готелях ціни піднялися всього на 1,3%, у сфері культури та розваг – на 1,2%.

Виробники потроху продовжують підвищувати ціни…

Дані Укрстату свідчать про те, що в січні продовжували зростати і відпускні ціни виробників споживчих товарів. А це значить, що в лютому-березні торгові підприємства отримають свіжу продукцію вже за вищою вартістю.

Втім, підвищення відпускних цін підприємств переробної промисловості в січні було нижче, ніж рік тому. У січні 2018-го м’ясні продукти і хліб подорожчали у відпускній ціні на 1%, цукор – на 0,8%, молочні продукти – на 0,5%, напої – на 1,8%. В цілому виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів подорожчало на 0,8%.

Минулого року січневі ціни виробників зросли в середньому на 1,3%. У тому числі молочна продукція подорожчала аж на 3,5%, хліб – на 1,5%, напої – на 2,7%. Виняток становили м’ясопродукти, які торік дорожчали повільніше – всього на 0,3% за січень.

Це означає, що наступними місяцями темпи подорожчання продуктів харчування і споживчої інфляції можуть все-таки трохи сповільнитися.

Більше, ніж минулого року, можуть в найближчій перспективі подорожчати ліки. Відпускні ціни на фармацевтичну продукцію в січні 2018-го підвищилися на 2,8%, а в січні 2017-го – тільки на 2%.

…І скаржаться на фінансові проблеми 

Держстат провів опитування сільгосппідприємств, як, на їхню думку, зміниться їх ділова активність в першому кварталі 2018 року, як зміняться ціни на їх продукцію і попит.

Згідно з отриманими відповідями, більшість виробників продукції тваринництва очікують, що обсяги їх продукції зростуть. А ось обсяги рослинництва, навпаки, впадуть.

Нагадаємо, експерти прогнозували, що багато виробників плодоовочевої продукції зменшуватимуть посівні площі, оскільки, незважаючи на істотне подорожчання їх продукції минулого року і на початку нинішнього, їх виробництво балансує на рівні рентабельності. Така ситуація складається через зростання цін на пальне, зарплати, що підвищилися, і через дорогі кредити.

Ймовірно, з цих же причин більшість виробників сільгосппродукції очікують подальшого зростання цін. Серед головних причин, що стримують розвиток їх підприємств, вони назвали фінансові обмеження, а крім них – тільки погодні умови.

Проте на сьогодні запаси сільгосппродукції в Україні, за оцінками виробників, цілком достатні. Так відповіли 79% опитаних респондентів. До кінця березня 49% опитаних виробників не мають наміру знижувати обсяги продукції, що випускається, а 39% змушені будуть це зробити.

Ціни до квітня не планують змінювати 55% опитаних, а ось 38% думають їх підвищувати. Про зниження цін заявили тільки 6% респондентів.

Запис Ціни знову “повзуть” догори і чекають Пасхи спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 

Національна служба здоров’я створюється для зміни фінансування системи охорони здоров’я

Кабінет міністрів запустив створення Національної служби здоров’я України.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства охорони здоров’я.

Національна служба здоров’я створюється для зміни фінансування системи охорони здоров’я. Служба буде підзвітна не МОЗ, а Кабінету міністрів.

За планом, громадянин України зможе звернутись до Національної служби здоров’я, обирати собі лікарню, а служба оплатить лікування і проконтролює його вартість та якість. Служба зможе замовити послуги як у державних лікарень, так і приватник, до яких не має жодного відношення. 

За нинішньою схемою МОЗ замовляє медичні послуги для населення саме у себе. Тобто міністерство виділяє гроші лікувальному закладу, що йому ж і підпорядковується, тому ніхто не зацікавлений у якості наданих послуг.

Після того, як президент підпише законопроект, буде оголошено конкурс на посаду голови Служби. До липня-2018 вона буде утворена та розпочне роботу.

Запис В Україні з’явиться національний страховик лікарських послуг спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Отже, чи можна поїхати раніше, ніж дозволяє придбаний квиток? Чи можна  вийти із потяга на кілька днів, а далі продовжити подорож за тим же проїзним документом? Скільки помилок можна зробити у квитку, щоби потрапити все ж таки до вагона?

Інформація отримана від представників прес-служби «Укрзалізниці».

Отже, кожний пасажир має право:
1. Виїхати раніше терміну
Виявляється, що можна замінити квиток на потяг, який відправляється раніше. Але важливо робити це максимум за 24 години до відправлення того рейсу, яким ви хочете їхати.
Причому, якщо новий проїзний документ коштує дешевше, різницю пасажиру повинні повернути, і навпаки – він доплатить за дорожчий квиток. На жаль, змінювати при цьому прізвище чи ім’я на квитку не можна.
2. Отримати інший квиток, якщо потяг запізнився
Якщо до пункту пересадки ви запізнилися через те, що запізнився ваш потяг, або його взагалі скасували, ви маєте право вимагати безкоштовний квиток на наступний потяг, щоби прибути до місця призначення із найменшим запізненням.
3. Зійти із потяга на тиждень
Це можна зробити один раз за поїздку, але обов’язково зазначити це протягом години у квитку на станції, на якій ви зійшли. Відмітку «Зупинка із продовженням терміну дійсності квитка» може поставити черговий по вокзалу, начальник станції чи начальник вокзалу. Продовжити свій шлях можна не пізніше десяти діб після відправлення того потяга, з якого ви зійшли. Сплатити треба буде лише за нову плацкарту (вартість квитка складається із трьох частин – вартості квитка, вартості займаного в вагоні місця – плацкарти і тарифної частини). До речі, якщо у дорозі ви раптом захворіли, можна зійти «полікуватися» і на довший термін, проте, необхідно не забути тоді подати медичну довідку чи лікарняний лист.
4. Допустити три помилки у прізвищі
Неуважним пасажирам, які поспіхом заповнюють квитки й невірно пишуть власне ім’я, можна допустити три помилки. Із такою кількістю похибок у квитку вас мають пропустити до вагону.
5. Безкоштовно користуватися туалетом на вокзалі
Чомусь усі забувають, що туалет на вокзалах є безкоштовним для пасажирів. Єдине, що треба мати при собі – квиток на потяг. І нехай вас не лякає вивішена на скло ціна за користування туалетом.
6. Скористатися холодильником чи мікрохвильовкою провідника
Окрім постільної білизни, чаю, кави та соків, у провідника можна попрохати покласти продукти у холодильник чи розігріти власний бутерброд у мікрохвильовці. До речі, виявляється, що в нього можна також придбати газету й іншу друковану продукцію. І не забувайте, що кип’яток можна брати для власного чаю безкоштовно: не обов’язково гарячі напої купувати виключно в провідника.
7. Замовити таксі та скористатися факсом на вокзалі
На вокзалах розташовуються центри сервісного обслуговування пасажирів, які більшість сприймає за звичайні довідкові бюро. Але тут можна замовити номер у готелі, таксі, носія, скористатися факсом, ПК із доступом до Інтернету чи просто відправити електронну пошту.

Користуйтеся сучасними послугами для сучасних пасажирів!

хотілося б знати

Чай і кава у вагоні – самодіяльність провідника чи послуга «Укрзалізниці»?

Найкраще та найграмотніше замовляти вечірній чай та ранкову каву одразу ж, купуючи квиток. Бо їхня ціна у кожному не тільки потязі, а й вагоні коштуватиме по-різному. Все залежить від захланності провідника та начальника поїзда, бо, як стало відомо, гроші від «цього навару» діляться на всіх.

До слова, про вартість чаю та кави у вагоні редакція, практично, ніде не могли дізнатися. У довідковій службі ПАТ «Укрзалізниця» повідомили, що вони не знають розцінок, але – хвала чемним диспетчерам – просили зачекати. Потім сказали, що «наші дєвочки їздили, то платили по 6 грн». Натомість мусимо сказати, що у поїздах Південного напрямку, скажімо, у Моріупольському,кава та чай обходяться у 10 гривень, тоді як у потязі «Чернівці-Київ» можна насолодитися цими напоями за 6-7 грн.

Та дивує наступне: невже в такій солідній і поки що, слава Богу, державній  організації як «Укрзалізниця» діють правила базару і розцінок на певну послугу просто не існує? .

Запис 7 «потаємних» послуг «Укрзалізниці», на які пасажири мають право, хоча не знають про їхнє існування спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Споживання електроенергії – це суспільно важливий фактор існування громади, краю, держави!            

Електроенергія – суспільне благо

Та хто нам її надає? Донедавна цю функцію виконувала держава. Електростанції – теплові, атомні та гідро-, тисячі кілометрів електромереж будувалися кількома поколіннями – нашими дідами, батьками й нами також. Мільйони людей вкладали свою працю, здоров’я та життя в загальнодержавну справу. Та час змінює все, диктуючи свої умови. І державні електропостачальні компанії стали приватними.

На початку створення Приватбанку пан Тігіпко влучно зауважив, що для банку  «дорожче за золото є тільки клієнт».

Це усвідомили тисячі підприємств і підприємців незалежної України, які, створюючи  її нову економіку, конкурували й щодня змагалися за клієнта, споживача, покупця, пропонуючи кращі умови, якість, ціни, відстрочку платежу, зручність в отриманні послуг… Але певні галузі економіки «законсервувалися», залишилися, так би мовити, у минулому, принаймні, у ставленні до клієнтів-споживачів. Перш за все це стосується підприємств з числа так званих ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІСТІВ.

Можна стверджувати, що найбільшим і тотальним монополістом є енергопостачальні компанії. Адже ви можете вибрати чим їхати – машиною, потягом, літаком або йти пішки, розмовляти по мобільному чи стаціонарному телефону, пити воду з крану чи з колодязя, опалюватися централізовано чи електронагрівачем, пічкою, чи, може, й грітися під ковдрою. Але точно  ніхто не погодиться жити без електрики, без СВІТЛА. Відтак це питання життя не тільки кожної окремої людини, а й суспільства і країни загалом.

На цьому тлі виглядають безглуздо чи загрозливо білборди ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго»,  розміщені наприкінці минулого року в Чернівцях:  «ПЛАТИШ – СВІТИШ, НЕ ПЛАТИШ – СЛІПНЕШ!» Що це? Пряма погроза громадянам від нових власників дротів чи дискримінаційні, принизливі висловлювання щодо людей з вадами зору?

Найімовірніше, «креативні» посадовці Обленерго не зрозуміли, що перестали бути частиною тоталітарної державної системи, а стали ЗВИЧАЙНИМ СУБ’ЄКТОМ ГОСПОДАРЮВАННЯ, який  не стоїть над Законом! Утім, можливо, це бажання монополіста – закарбуватися в суспільній свідомості як власник та розпорядник рубильника – вмикача-вимикача?

Принаймні, про таке свідчить манера спілкування працівників Обленерго зі споживачами, для яких клієнт – це той, хто «платить за все». Складається враження, що залишилися ще місця, де «Сталін та його справа живі!». Адже від самого початку потенційному споживачу  електроенергії відводиться роль своєрідної  жертви, яка проходить через велику кількість перешкод, випробувань, навіть принижень за окремо вигаданою енергомонстром непрозорою, незрозумілою процедурою, перш ніж в оселі, офісі, цеху загориться лампочка.

Виключно «електрики» визначають, чи правий споживач, чи вірно та вчасно він заплатив кошти, чи правильно вчинив. І відповідь на ці запитання однозначна: тільки споживач завжди винен в усьому, це  він на 100% програє в судах, сплачуючи величезні штрафи, збагачуючи монополіста.

А вони – «володарі світла» – карають споживачів  на свій розсуд, відрізаючи дріт від оселі, офісу, виробництва, медичного закладу. І не зважають на те, що це може призвести до серйозних наслідків для життєдіяльності громадян, до нанесення фактичних матеріальних і моральних збитків, позбавлення громадян звичайної можливості покликати на допомогу, в т.ч. медичну. В їхніх діях присутня загроза нанесення економічних збитків іншим суб’єктам господарювання: зупиняються виробництва, підприємці несуть додаткові збитки, скорочуючи працівників і сплачуючи компенсації, люди втрачають робочі місця й заробітки, а держава – податки.

Уявіть наслідки відключення лікарні від електропостачання, коли лікарі борються за життя людини! Наслідки можуть бути непоправні. А чого варті стовпи, що ледь тримаються на прогнилих опорах, відкриті двері трансформаторних будок, які постійно створюють загрозу життю, особливо дітей.

Натомість Обленерго стверджує: мільйони гривень нам винні комунальні та бюджетні установи, є люди, які роками не платять за світло. Так, але для цього потрібна співпраця з споживачами, щоби зрозуміти причини ситуацій та знайти вихід з них. Чи замислювались над цим керівники та співробітники підприємства, яке надає громаді ЖИТТЄВО-НЕОБХІДНІ ПОСЛУГИ?

Ще один аспект «особливого» становища  монополіста – фінансовий. Як можна зрозуміти й пояснити громадянам, суспільству «перехід» на баланс «Чернівціобленерго» – тобто у власність приватника – устаткування та обладнання, мереж, лічильників, трансформаторів, які належали сільським чи міським громадам, чи які придбані за власні кошти споживачів? Це як в мультику: «безвоздмездно, т.е. даром». Громадськість зазначила, що поведінка ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» нагадує продавця магазину, який від покупця, що платить гроші за товар, вимагає принести з собою власну вагу, яку потім забирає у нього собі… Цікавий бізнес, шановне панство, чи не так?

«А судді хто?»

Виникає ще й таке питання: хто контролює таку «законослухняну» діяльність монополіста? Це – державні контрольні органи, установи, перш за все, Антимонопольний комітет, представництво НКРЕ, інспекції Держенергонагляду, захисту прав споживачів, яким ми – громада, платимо досить пристойні зарплати і діяльність яких ПОВИННА БУТИ прозорою, відкритою та спрямованою на НАШ захист – споживачів електропостачання.

З досвіду 9 місяців діяльності Буковинського громадського об’єднання складається враження, що  керівництва представництва НКРЕ та інспекції енергонагляду в Чернівецькій області «забули», по-перше, що «Чернівціобленерго» перестало бути державним підприємством, а є звичайним підприємством із  статусом МОНОПОЛІСТА, а, по-друге, що самі вони утримуються вони за кошти тих, кого чомусь не хочуть захищати.

Споживачі електроенергії – вся наша буковинська громада.

На 900 тисяч мешканців Буковини – 350 тисяч абонентів Обленерго, тобто кожна родина, підприємство, установа. При цьому до Буковинського громадського об’єднання надходять численні нарікання на систему та якість обслуговування. Більшість з них усно, приватно і часто з острахом… Контролера РЕМу люди бояться більше за чужоземного загарбника! Бо, хоча ви нічого й не порушували, та контролер може скласти на вас акт і «відрізати від світла». Та й підприємець не йде скаржитися в «Обленерго», його вже привчили «домовлятися». Контролери ж від держави мовчать. Бо працюють не на благо людини та громади, а сумлінно й віддано слугують монополісту.

Вихід є: права споживача й особлива відповідальність підприємства  

Тож як бути всім нам? Що робити? Що треба негайно міняти? І як зробити так, аби енергопостачальна компанія – монополіст надавала послуги чесно, прозоро й відкрито. Адже громада потребує якісних послуг за зрозумілими цінами, які повністю задовольняли б усіх споживачів і були би прийнятними для обох сторін.

На наш погляд, споживачі повинні  усвідомити СВОЇ ПРАВА, які вони мають відстоювати, знати, як це робити, підтримувати один одного, діяти спільно з громадськими організаціями.

ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» слід  усвідомити, що підприємство надає СУСПІЛЬНО – ВАЖЛИВІ послуги громадянам, підприємствам, підприємцям, установам. Але при цьому є  звичайним суб’єктом господарювання, як і всі інші підприємства, тож не має права ставити власний бізнес в особливі, привілейовані умови відносно інших суб’єктів господарювання, не має права перешкоджати діяльності інших суб’єктів господарювання.

Статус монополіста покладає на нього ОСОБЛИВУ  відповідальність перед громадянами та Законом. Підприємство, що надає суспільно необхідні послуги зобов’язано співпрацювати з громадськістю краю, працювати відкрито, чесно, прозоро, чути сигнали суспільства і своєчасно на них реагувати, долаючи проблеми, змінюючи ситуацію на краще.

Сподіваємось також на те, що державні контрольні органи усвідомлять, по-перше, що їхнє призначення – захист інтересів і прав громадян, споживачів енергопостачання у відносинах з монополістами – постачальниками суспільно та життєво необхідних послуг. По-друге, що вони утримуються за рахунок державного бюджету, який наповнюється заробленими коштами споживачів. По-третє, що ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» – це звичайнісінький суб’єкт господарювання зі статусом монополіста, а не «священна корова». І, нарешті, що представництва державних інституцій зобов’язані взаємодіяти з громадськістю на забезпечення прав громадян.

Одночасно спільнота краю в особі інституцій громадянського суспільства має стати суб’єктом представлення інтересів усіх громадян краю у відносинах з енергопостачальником, іншими монополістами, стороною суспільного діалогу з надавачем суспільно та життєво необхідних послуг, здійснювати постійний контроль за діяльністю підприємств – монополістів.

Особливу роль «вартових демократії» відіграють засоби масової інформації, які, на нашу думку, крім «великої політики», криміналу та сенсацій повинні постійно тримати руку на пульсі гострих проблем громади.

Наше прагнення до європейських стандартів та європейської інтеграції не може обійти системи побудови цивілізованих відносин громади з монополістами – надавачами послуг, є життєво важливих для громади й економіки. Від того, як кожний громадянин, підприємець, керівник підприємства чи установи усвідомлює та захищає свої законні права, залежить якість та рівень життя співгромадян.

Зусилля ж Буковинського громадського об’єднання слугують інтересам громадян, громади, країни. Для цього воно і було створене

Лідія  АНЦИПЕРОВА, голова обласної ради Конфедерації профспілок недержавного сектору економіки Чернівецької області, координатор Буковинського громадського об’єднання

Контакти:

(0372)57-30-34, (099) 204-28-24. 

e–mail: kpnse_cv@bigmir.net

Запис Право на світло спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Порушення є, та монополіст визнавати їх не хоче

Сторожинецький РЕМ уже кілька разів залишав без світла Олександра Коліснека, учасника бойових дій ІІ світової війни, який мешкає під лісом на хуторі Горайця Тисовецької сільської ради. Разом з героєм війни, який має численні нагороди, проживає син Олександр – інвалід-візочник. Він не може під’їхати до шпаргата, щоби приготувати їжу в пічці. Чоловікові потрібна електроплита. Збої ж із подачею електроенергії – для Коліснеків річ звична. Про горезвісну лінію електропередач, яка потребує ремонту, мовиться вже не перший рік. Ремонтувати її обіцяли неодноразово. Тим паче, що після виступу газети «Версії» та сюжету по ТВА електромонтери замінювали електролічильник цій сім’ї, тож не могли не бачити, в якому стані ця лінія.

Подібна ситуація і на куті Горб Великокучурівської сільської ради того ж району. Його мешканцям обіцяли відремонтувати трансформаторну підстанцію 782 й замінити аварійні стовпи та лінію ще у червні. Про це Обленерго повідомило мешканців листом за №17/7507 від 08.05 2013 р. Нині за вікном уже осінь. Тому депутат обласної ради Руслан Мельник звернувся  з цього питання вже до Держенергонагляду. Разом з його представником і  представником ПАТ«ЕК «Чернівціобленерго» депутат виїхав на місце. Побачивши наочно всі проблеми, які потрібно усувати, начальник відділу служби експлуатації енергоустановок Обленерго В. Панівський спробував присоромити при громаді депутата і заявив:

– А ви, до речі, як депутат, могли б і купити нам пальне та замовити за свій кошт машину-вишку, коли хочете, щоби на вашому окрузі вашим виборцям відремонтували трансформатор!

Не знав чоловік, що депутат обласної ради Руслан Мельник неодноразово давав стовпи і люди вдячні йому за допомогу. Але автор цих рядків вбачає в цій вимозі представника Обленерго перебільшення його повноважень і звичайнісіньке здирство. До слова, ця риса, як правило, притаманна монополістам. Бо, скажіть, чи можна уявити собі ситуацію, коли  покупець приходить до магазину, а його власник каже: «Хочете купити хліба і ковбаски? Тоді замовте за свій кошт машину та привезіть мені з хлібозаводу та м’ясокомбінату продукти».

Саме за такою логікою чинять закордонні власники Обленерго, чи то пак їхні наймані працівники. Вони, як і господарі, добре усвідомлюють, що споживачеві ніде дітися: іншої організації, яка постачала б людям електроенергію, просто немає. Тож і поводяться так, нібито Обленерго не приватна, а державна структура, яка може заявити, що в неї немає грошей на ремонт стовпів чи повітряних електроліній. Натомість від споживачів, особливо підприємців, вимагають миттєвого виконання їхніх вимог.

Та, слава Богу, час, коли краяни отримували від Обленерго тільки ляпаси, замість якісних послуг, завершується. І люди стають більш обізнаними, і громадськості таке нахабство вже набридло, і, чи не головне, депутати обласної ради вже нарешті звернули свою увагу на проблему поводження монополіста на теренах краю. Не проходить уже самодіяльність монополіста повз увагу й Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Чернівецькій області. Саме її представник виїхав за двома адресами для перевірки відповідності вимогам нормативних документів технічного стану електромереж кутів Горайця Тисовецької та Горб Великокучурівської сільських рад разом з уже згадуваним депутатом облради. І припис від Держенергонагляду не забарився. Обленерго має виконати його протягом 2-х місяців. У відповіді депутатові начальник інспекції В. Андрицуляк повідомив, що «при обстеженні вказаних електромереж виявлені порушення їхнього технічного стану, що може призвести до аварій при постачанні електроенергії до осель споживачів, а також невідповідність параметрів якості електроенергії тощо». Контролери виявили численні характерні порушення: серед них – так звані «скрутки» у з’єднанні проводів, повторні заземлення, що не відповідають нормативам, використання аварійних дерев’яних опор тощо. Усе це, зрозуміло, призводить до стрибків напруги, одне слово, неякісного обслуговування споживачів, на скарги яких Обленерго досі не звертало уваги.

Обізнаність та активність громадян – запорука отримання якісних послуг

Споживач в Україні, як правило, малозахищений. І довести надавачеві послуг свою правоту йому доволі складно. Але можна. Найперше, треба знати законодавство. Тож давайте розглянемо крок за кроком, як треба діяти, коли у вас немає належної напруги, чи перегоріли електроприлади, або ж сталися інші неприємні речі. Одне слово, порушені умови договору постачання електроенергії.

Алгоритм дій споживача в разі порушення його прав на електропостачання:

1. Споживач викликає представника енергопостачальника для складання та підписання свого акту-претензії в той же день, коли сталася подія. В акті зазначаються терміни, види, відхилення показників з надання послуг (пункт 49 Правил користування електричною енергією для населення ПКЕЕН)

2. Акт-претензію споживач і представник енергопостачальника складають та скріплюють підписами (п.50 ПКЕЕН).

В разі неприбуття представника енергопостачальника протягом 3 днів з дня звернення у містах або 7 днів – у сільській місцевості, споживач має право скласти акт-претензію у довільній формі.

Але й тут не все так просто. Споживачі повинні бути дуже уважними й точними, діяти згідно з чинним законодавством. Для прикладу – недавній випадок у Тисівцях, коли у мешканців кількох вулиць перегоріли електроприлади: телевізори, холодильники, котли, комп’ютери тощо. «Версії» писали про це, адже потерпілі зверталися і до ЗМІ, і до депутатів.

Так ось, не вельми чесний монополіст скористався необізнаністю споживачів і не відшкодував їм матеріальні збитки. Чому? Читаємо у відповіді голови правління ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» О. Шекети:

«28.04.2013 року на адресу Сторожинецького РЕМ надійшло повідомлення від мешканців с. Тисовець про стрибок напруги в загальній мережі електропостачання. На місце події виїхала бригада для фіксування наявних відхилень від нормативних показників електропостачання. Проте на час здійснення відповідних замірювань (підкреслено редакцією) відхилень від норм не виявлено. Тому акт-претензію не було складено.

Врегулювання питань з приводу неналежного надання послуг електропостачання здійснюється шляхом визначення, чи мало місце порушення енергопостачальником умов договору і постачання електроенергії неналежної якості, параметри якої не відповідають нормативно-технічним вимогам, наявність вини енергопостачальника в заподіянні шкоди майну споживачів, наявність причинного зв’язку між діями енергопостачальника щодо постачання електроенергії неналежної якості й поломкою побутової техніки та дотримання порядку оформлення порушення умов договору, передбаченого п. п. 49 – 51 Правил. Аналогічна позиція відображена в ухвалі Верховного суду України від 29 жовтня 2008 року. Оскільки порушення нормативних показників електропостачання уповноваженими представниками Обленерго не встановлено, а також споживачі не направляли акти-претензії з даного приводу у визначеному чинним законодавством порядку (підкреслено редакцією), то підстави для задоволення вимог споживачів с. Тисовець відсутні».

Отож, пам’ятаймо: обізнаний – значить, озброєний.

Людмила ЧЕРЕДАРИК. «Версії

Шановні жителі Чернівецької області!

Тимчасова контрольна комісія обласної ради з вивчення ситуації, що пов’язана з електропостачанням та здійсненням розрахунків за спожиту електроенергію на території Чернівецької області, повідомляє:

Свої пропозиції та зауваження щодо означених питань просимо надсилати на поштову адресу: 58010, м. Чернівці, вул. Грушевського, 1 Чернівецька обласна рада, кабінет 343, голові комісії – Воробчуку Василю Дмитровичу. 

Контактні телефони (0372) 52-19-80, 55-29-83.

Електронна адреса для звернень: mpviktorov2005@ukr.net

Запис Дайте бензин і машину з вишкою… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Укрпошта повинна забезпечувати універсальні послуги поштового зв’язку за чинними помірними цінами на всій території України. При цьому для національного оператора і державного підприємства існують суворі обмеження та зобов’язання. А приватні учасники ринку «грають» недобросовісно, і контролю за їхньою діяльністю немає. Чіткі правила поставили б усіх поштових операторів у рівні умови, – в цьому полягає мета законопроекту.

Компанія, що бажає надавати поштові послуги, повинна відповідати певним критеріям, зокрема низці вимог до якості їхнього надання. А для цього передусім слід дати визначення, що є поштовою послугою, а що універсальною поштовою послугою (відповідно до Конвенції ВПС), розмежувати послуги з доставки поштових відправлень і з доставки вантажів, нарешті, скласти перелік поштових послуг, які контролюватиме держава.

Укрпошта пропонує закріпити її монополію  на всю кореспонденцію до 50 г і встановити суворий контроль за додержанням цієї норми. Важливим питанням є доставка передплатних періодичних видань: тарифи на ці послуги не змінювалися вже 5 років – на відміну від цін на енергоносії, мінімальної зарплати тощо. Через це збитки Укрпошти становлять 200 млн. грн. щороку. При цьому йти «на село» з аналогічними послугами приватні кампанії не квапляться, їм це економічно невигідно.

Уже сьогодні мешканці кількох областей України можуть, не виходячи з дому, отримати низку адмінпослуг: оформити субсидію на «комуналку», кілька видів довідок і дозволів. Невдовзі адмінпослугами охоплять усю країну. Планується також розпочати проект «Електронна поштова скринька» для підприємців. Використовуючи електронний підпис, вони зможуть обмінюватися інформацією з державною податковою службою, контрольними органами тощо. «Гібридна пошта» за списком адресатів доставлятиме отриману від клієнтів інформацію. Ще одна цікава пропозиція – послуга єдиного рахунка, куди входитимуть усі платежі за певною адресою.

Укрпошта співпрацює з кількома провідними банками України, зацікавивши їх тим, що жодний банк не має такої розгалуженої мережі, як 14 тисяч відділень поштового зв’язку в усій Україні. Поширюється співпраця з інтернет-магазинами.

Через 5 років на модернізацію Укрпошти працюватимуть нові автоматизовані сортувальні центри, оновиться транспорт.

Поштовиків навчатимуть працювати з клієнтами, по-новому ставитися до виконання своїх обов’язків. Навчання пройдуть усі – від директора філіалу до листоноші й оператора відділення, – повідомила Гендиректор Укрпошти Оксана Плотникова.

За матеріалами «Поштового вісника»

Запис Укрпошта готова встановити чіткі правила спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Черги – незмінна складова життя мешканців пострадянських республік із далі совковим менталітетом влади. Та якщо раніше країна стояла за дефіцитними товарами, то сьогодні акценти змістилися: стоїмо в черзі за талонами, щоби стосовно нас як суб’єктів господарської діяльності здійснили реєстраційні дії. Без цього потрапимо до лав незаконослухняних.

Тим часом тільки в Чернівцях зареєстровано майже 30 тис. фізичних осіб – приватних підприємців, які пропонують решті населення різні товари й послуги. Вони сплачують державі податки, знайшовши свою нішу виживання, і  здійснюють свою діяльність за КВЕДом (кодом виду економічної діяльності), визначеним у національному класифікаторі.

Від 1 січня 2012 року набув чинності національний класифікатор України ДК 009:2010 «Класифікація економічних видів діяльності» (далі – ДК 009:2010). Він замінив національний класифікатор ДК 009:005. Цього року підприємці ще могли працювали за КВЕДами з обох класифікаторів, але старий втрачає чинність 31 грудня 2012 року.  Було б логічно, щоб уникнути черг у державного реєстратора, перекодування видів діяльності здійснювати поступово. Та ось тут і виникає запитання. Прості розрахунки засвідчують: щоби перекодувати види діяльності приватних підприємців, кожен реєстратор – у нас їх п’ять – мав би щодня вчиняти реєстраційні дії стосовно 24 приватних підприємців, витрачаючи на кожного 20 хвилин робочого часу. У 2012 році 251 робочий день. Тож не важко підрахувати, що протягом року п’ять реєстраторів можуть здійснити аж 30120 реєстраційних процедур.

Здавалося б, мали би вкластися за рік, але знову постає питання: чому ж до відділу державної реєстрації  упродовж року черги, як до Мавзолею?

Тому що, окрім 30000 зареєстрованих підприємці, є ще інші суб’єкти господарської діяльності. Одні з них  реєструються або припиняють підприємницьку діяльність, інші – обмінюють свідоцтва. А ще юридичні особи, як, окрім перекодування КВЕДів, вносять зміни до установчих документів, змінюють юридичні адреси, засновників, керівників тощо. А ще викресліть один архівний день на тиждень і врахуйте, що працюють не роботи, а люди, які самі хворіють і перебувають на лікарняному з хворими дітьми, чи йдуть у відпустку, чи хочуть просто спокійно пообідати… Тож навантаження на одного державного реєстратора зростає пропорційно тій черзі, що сьогодні стоїть за талонами. Минулого тижня видавали талони на 20 грудня, а охочих отримати новий код залишається ще дуже багато: за 11 місяців нинішнього року державні реєстратори відділу реєстрації Чернівецької міськради вчинили 2625 реєстраційних дій стосовно юридичних осіб і 5700 – стосовно приватних підприємців. Тож можна припустити, що просте збільшення кількості державних реєстраторів не дасть очікуваного результату. Для вирішення проблеми на місцевому рівні пропонуємо скористатися досвідом Центру адміністративних послуг у Києві, де можна зареєструватися на сайті в особистому електронному кабінеті реєстратора і прийти до нього в зручний для себе час.

Звісно, найкращим варіантом була б автоматична заміна старих КВЕДів на нові шляхом внесення змін у програмне забезпечення, яке використовують державні реєстратори. Оскільки ж це не було зроблене, то слід продовжити термін перекодування видів діяльності ще на півроку, що послабить напруження в бізнесовому середовищі і надасть можливість підприємцям привести коди видів економічної діяльності у відповідність до нового національного класифікатора.

Ігор КУХАРЧУК, адміністратор інформаційної «Гарячої лінії» з питань підприємництва, 585-314

Запис А КВЕД і нині там… спершу з'явиться на Медіа-Версії.