Учасники ЗНО тепер будуть надсилати реєстраційні документи до своїх навчальних закладів

Міністерство освіти внесло зміни до порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) у 2018 році. Про це йдеться в повідомленні на сайті Центру оцінювання якості освіти у вівторок, 16 січня.

Внесені зміни пов’язані з проведенням іспиту з української мови для випускників середніх шкіл у форматі ЗНО.

«Учні (слухачі, студенти) закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, які в поточному навчальному році здобувають повну загальну середню освіту та складають ДПА у формі ЗНО, комплект реєстраційних документів подають до закладів освіти, в яких вони навчаються. Керівники закладів освіти після отримання реєстраційних документів своїх учнів мають сформувати список осіб, які складатимуть ДПА у формі ЗНО. Список осіб та комплекти документів в установлені строки керівники закладів надсилають до відповідного регіонального центру або передають нарочно. Таким учням Сертифікати ЗНО в індивідуальних конвертах буде надіслано на адресу закладу освіти, де вони навчаються», – йдеться в повідомленні.

Випускникам минулих років та особам, які не проходять державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього оцінювання, сертифікати буде надіслано на адресу, вказану при реєстрації.

Крім того, з 2018 року при реєстрації в ЗНО у переліку документів можна буде вказувати свідоцтво про народження у зв’язку з початком видавання паспортів громадян України з 14 років.

Ще однією новацією є те, що особи, які мають складати ДПА у формі ЗНО, але через поважні причини не змогли зареєструватися в основний період реєстрації, зможуть зареєструватися для участі в додатковій сесії ЗНО в додатковий період (3–21 травня). Такі особи можуть обрати лише ті предмети, результат яких їм буде зарахований як оцінка ДПА.

Нагадаємо, ЗНО-2018 в Україні триватиме з 22 травня по 13 червня.

9 січня вже стартувала реєстрація для участі в пробному тестуванні.

Запис Міносвіти внесло зміни до порядку проведення ЗНО-2018 спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Новий закон «Про житлово-комунальні послуги» дозволить власникам квартир у багатоквартирних будинках за певних умов від’єднатись від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Закон було ухвалено у парламенті 9 листопада. Тексті закону розміщений на сайті Верховної Ради.

Умовою для дозволу на від’єднання від центрального опалення та постачання гарячої води є наявність певної кількості вже відключених квартир у будинку.

«У багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, власники квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, не зобов’язані, але мають право виключно за власним рішенням у встановленому порядку відокремити (відключити) від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні», – йдеться у тексті закону.

Водночас нормативним актом не допускається примусове відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води власників квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, у багатоквартирних будинках у разі відключення від цих мереж інших власників квартир та нежитлових приміщень.

Нагадаємо, Верховна Рада підтримала у повторному другому читанні нову редакцію закону про житлово-комунальні послуги.

Законопроектом, зокрема, встановлюється порядок укладення споживачами договорів на отримання всього комплексу житлово-комунальних послуг – на послуги управління, водопостачання, поводження з відходами, газу, електрики.

Крім цього, виводиться в окрему послугу поводження з відходами, запроваджується перевірка якості житлово-комунальних послуг.

Запис Верховна Рада узаконила індивідуальне опалення спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ця ситуація радує не сама по собі, а тому, що судова влада дала відповідь на запитання – хто для кого: Обленерго для людей чи люди для Обленерго.

Але риба гниє з голови…

Водночас ПАТ продовжує ігнорувати громаду Буковини. Чи не тому окремі його працівники, демонструючи своє ставлення до споживачів, відверто показують людям факи?

«Пошуки шляхів вдосконалення відносин підприємства-монополіста ПАТ «ЕК Чернівціобленерго» з громадою Чернівецької області» – публічне обговорення на таку тему провели цими днями 15 громадских організацій краю.

Нагадаємо, що підняті газетою «Версії» проблеми стосунків споживача і монополіста, – а у краї, як відомо, зареєстровано 12 тисяч абонентів – юридичних осіб і підприємців і 320 тисяч побутових абонентів, – стали предметом серйозної роботи Буковинського громадського об’єднання, у якому 15 громадських організацій  об’єдналися, щоби забезпечити споживачам право на якісні, доступні, прозорі послуги від підприємства-монополіста  «Чернівціобленерго». Новостворене об’єднання виникло як наслідок ущемлення  прав громадян, але воно поставило собі за мету стати стороною  діалогу з корпорацією від імені громади та в інтересах громади.

Однак не так сталося, як гадалося. Монополіст продемонстрував свою зверхність і небажання співпрацювати з громадою.  Ось реакція Обленерго на запрошення взяти участь в обговоренні проблеми:

Одразу ж виникає запитання: якщо Обленерго діє у «виключно у правовому полі», то виходить, що громада Буковини разом з її представниками – Буковинським громадським об’єднанням (БГО) перебуває поза його межами?

На думку депутата обласної ради Руслана Мельника, така відповідь Обленерго – це демонстрація зневаги до громади та плювок убік усіх його споживачів. А фраза про прозорі стосунки – насмішка.

– Напевне, у керівництва Обленерго вже виробилася хибна звичка завжди вважати себе правими. Пора, мабуть, поставити цьому край. Бо не громада існує для публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго», а воно існує для людей, – каже депутат. – Та, зрештою, така поведінка мене не дивує. Адже саме я був свідком того, яке ставлення продемонстрували рядові елелектромонтери людям. А риба, як відомо, гниє з голови…

Впливова громада – відповідальна місцева влада

Однак активісти не опускають рук. Через громадянське представництво вони домагатимуться побудови рівноправних, відкритих стосунків із «Чернівціобленерго», як би останнє не упиралося, в інтересах споживачів. До слова, громадськість знайшла підтримку Міжнародного фонду «Відродження». За допомоги його коштів Об’єднання впливатиме на складну ситуацію з електропостачанням у рамках програми «Впливова громада – відповідальна місцева влада», перемігши в конкурсі мікрогрантів, проведеному Товариством «Український Народний Дім у Чернівцях». На кошти гранту Об’єднання  інформуватиме споживачів про їхні права в стосунках з монополістом, здійснюватиме фахову експертизу угод ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго», юридичної сили та відповідності рахунків, які виставляє Обленерго, Правилам користування електроенергією (ПКЕЕ та ПКЕЕН). Об’єднання вже готує обґрунтовані пропозиції до відповідних органів влади щодо необхідності встановлення окремого тарифу для споживачів, у будинках яких відсутнє централізоване постачання гарячої води.

Як наголошує Лідія Анциперова, одна з лідерок Об’єднання, його мета  – запровадити рівноправний діалог між споживачами та надавачем послуг.

 До Буковинського громадського об’єднання увійшли: 

1. Буковинський центр виборчих технологій

2. Буковинська фундація підтримки регуляторної реформи в Україні

3. Буковинська партнерська агенція

4. Буковинські співвласники будинків

5. ГО«Вибір Буковини»

6. Громадська правозахисна організація  «На грані»

7  Громадська  правозахисна організація  «Правосвіт»

8. Громадська ініціативна група с. Тисівці Сторожинецького району

9. Депутатська група

10. ГО «Європейський Рух»

11. Кіцманська районна громадська організація роботодавців

12. Конфедерація профспілок недержавного сектору економіки

Чернівецької області

13. Обласна рада ветеранів

14. УВО «УТОС»

15. Чернівецький міський центр захисту прав підприємців

Шість  проблем, які визначили експерти

У публічних слуханнях взяли участь Чернівецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, Інспекція з питань захисту прав споживачів, департамент соціального захисту населення Чернівецької ОДА, Територіальне управління Держгірпромнагляду України в Чернівецькій області. На жаль, проігнорували публічні слухання Чернівецьке територіальне представництво національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) та інспекція Держенергонагляду в Чернівецькій  області, які безпосередньо повинні впливати на роботу Обленерго, захищаючи інтереси держави та її громадян.

Об’єднання вивчило та опрацювало в робочих групах проекту «Право на світло» різні аспекти стосунків буковинського споживача з Обленерго, поділивши їх на ті, що стосуються мешканців Чернівців та сіл, селищ і райцентрів. Окремо вивчалися проблеми підприємців області та громадян пільгових категорій. Потім на підставі узагальнення пропозицій, звернень громадян  та аналізу ситуації були сформовані шість блоків проблем, які існують у стосунках між мешканцями, підприємцями, фізичними та юридичними особами – споживачами електричної енергії, вирішення яких цілком або частково входить до компетенції ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго»:

1. НЕПРОЗОРі ПРОЦЕДУРи  ПІДКЛЮЧЕННЯ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ,  УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ, ВІДКЛЮЧЕННЯ ПІД ЧАС ДІЇ ДОГОВОРУ;

2. НЕЗРУЧНИЙ ДЛЯ СПОЖИВАЧА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ

3. Існування РИЗИКІВ  ЗДОРОВ’Ю ТА ЖИТТЮ ЛЮДЕЙ  через НЕЗАДОВІЛЬНий  ТЕХНІЧНий СТАН ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ і ОБЛАДНАННЯ (ТРАНСФОРМАТОРИ й стовпи)

4. НЕЗАДОВІЛЬНИЙ РІВЕНЬ  КУЛЬТУРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ СПОЖИВАЧІВ

5. ВІДСУТНІСТЬ ПОВНОЇ ТА ДОСТУПНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ СПОЖИВАЧІВ

6. НЕРЕАГУВАННЯ або ФОРМАЛЬНЕ РЕАГУВАННЯ  НА ЗАПИТИ, ЗВЕРНЕННЯ та СКАРГИ СПОЖИВАЧІВ

Ексерти наголосили, що існує проблема відповідальності Обленерго перед споживачами. Натомість монопольна приватна струкутура створила собі особливі умови бізнесу, коли від усіх інших вимагає чіткого виконання обов’язків. Свої ж недоліки пояснює нестачею грошей, хоча є таким же приватним підприємством, як усі інші. Тож виходить, що закон не про Обленерго писаний. А це і є зловживанням монопольним становищем». Як відомо, саме про це йшлося минулого тижня і на Верховній Раді. Альтенативи у цій ситуації немає: або ВРУ підтримає монопопдіста, надавши йому виняткові права і закроіпивши їх законодавчо, або стане на захист рядових громадян-споживачів.

Як відомо, договір, який пропонує Обленерго клієнтам, обмежує споживання електричної енергії, бо встановлює ліміти потужності використання від 1,5 до 3 кВт. А це вже є порушенням прав споживача, бо означає, що він не може користуватися мікрохвильовкою, пральним автоматом тощо – його за це просто відключать. Саме тому Облеерго вимагає узгоджень на підключення нового холодильника, перенос розетки тощо. У даному випадку вихід – покращення транспортної мережі. Але на це Обленерго не має грошей, хоча прибутки рахує у десятках мільйонів гривень.

Певна частина озвучених експертами проблем безпосередньо перебуває в компетенції ПАТ «Чернівціобленерго», тож може бути вирішеною за умови  бажання керівництва компанії. Зокрема, це стосується не тільки перекладання обов’язків і витрат на плечі споживача (який повинен щомісячно особисто подавати звіти про використану електроенергію та здійснювати попередню оплату за послуги, які ще не надані – а це призводить до вимивання обігових коштів підприємств) але й односторонніх (з боку ПАТ «ЕК Чернівціобленерго») внесень змін до договорів. Покінчити з непрозорими  процедурами підключення та відключення споживачів від електропостачання (особливо в сільській місцевості) та вирішити гострі питання щодо відшкодувань збитків громадянам та підприємствам у разі пошкодження електроприладів, обладнання, побутової техніки через коливання напруги в електромережі або відключення споживачів від електропостачання з технічних причин ПАТ – це теж у змозі зробити Обленерго. Як і відкрити дозвільний центр, що взагалі прописане законом.

Натомість ще 2 місяці тому зникли касири в РЕМах. Відтак споживач платить банкам відсотки за переведення грошей. Одне слово, платимо за те, що… платимо.  Хоча, як зауважують експерти, ці відсотки вже закладені у тарифі на електроенергію!

– Загалом нахабство і погрози – візитна картка Обленерго, особливо ж РЕМів, – підсумувала Тамара БОРОВИК, керівник правозахисної організації «На грані».

– Зате у договорах з «Чернівціобленерго» параметри якості надання послуг просто відсутні, – зауважив аналітик Ігор Бабюк. – А на сайті ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» вартості всіх послуг не знайдете. Бо окремі з них мають, так би мовити, ціну, а вартість інших – прихована, себто не зазначена».

Зрозуміло, все це не залишиться без реакції громадськості. Від неї надійдуть листи і до Кабміну, і до Президента, і до відповідного міністерства, а також до НКРЕ та інших контрольних служб України.

«Ми переконані, що громада Буковини здатна представляти та захищати свої законні права та інтереси щодо отримання якісних, прозорих і доступних послуг у такий соціально важливій сфері, як електропостачання та інші житлово-комунальні послуги, які визначають якість життя громадян та, наразі, надаються переважно підприємствами-монополістами».

– Цими словами завершується резолюція публічних слухань, ухвалена Буковинським громадським об’єднанням.

«Версії»

Сторожинецький РЕМ пресує кординатора Буковинського громадскього об’єднання та проекту «Право на світло»

Вчора ввечері ремівці прийшли відключити від електроенергії підприємця-виробничника Руслана Мельника, депутата-мажоритарника обласної ради від Сторожинецького району, в якого немає жодної копійки заборгованості. Більше того, його переплата монополісту становить понад 2 тис. грн. Отож сьогодні п. Мельник передав усі документи, що стосуються інциденту, до місцевого відділення Антимонопольного комітету.  

Ось таким кульбітом розпочав свою діяльність на Сторожинеччині новопризначений начальник РЕМу п. Штогринець, який прийшов на зміну п. Федорову. Його, до слова, теж не та уже й давно перевели до цього району з Кельменеччини навести порядок. Та це, мабуть, йому не вдалося, оскільки за 7 останніх місяців у Сторожинецькому районі це вже третій керівник РЕМу.      

Запис Газета «Версії» виграла суд спершу з'явиться на Медіа-Версії.

1914-1918 роки не тільки зруйнували той світ, який складався впродовж ХІХ – початку ХХ століть, а й знищили впевненість людей у швидкому історичному поступі. З’ясувалося, що під тоненькою цивілізаційною оболонкою прихований середньовічний варвар, здатний на жахливі злочини. Переживши страхіття війни, чимало людей із сумом згадували передвоєнне життя. Особлива ностальгія була за 1913-м. А рік цей і справді був дуже цікавим.

Отож, які вони були – звичайні чернівчани 1913-го, сто років тому, напередодні Першої світової війни? Про що мріяли, як жили, чим пишалися? Про це розповідають професійні історики та краєзнавці, закохані в рідний край.

Закон і порядок

А почнемо з розповіді про життя чернівчан того далекого вже 1913 року. Своїми знаннями ділиться відомий буковинський колекціонер, майстер народної творчості Іван Назарович СНІГУР. Чому для початку ми обрали саме Чернівці? А тому, що в нашому місті, розташованому на перехресті шляхів з Центральної Європи на Балкани та в Росію, сконцентровано було чимало типового для тогочасної Європи. Інколи дослідження однієї краплини дає знання про весь океан. Так і Чернівці – столиця австрійського герцогства Буковина, могли 1913 року слугувати прикладом європейського міста, яке поєднало в собі типові риси життя різних регіонів Старого континенту. Чимало матеріальних решток того життя збереглося в колекції І. Снігура.

– Іване Назаровичу, 1913-го у Чернівцях не було великих підприємств з тисячами робітників. А чим же тоді займалася більшість чернівчан?

– Так, великих заводів тут не було, лише ткацька й швейна фабрики, пивзавод, цегельні тощо. Багато міщан займалося комерцією та ремеслом. Тут була велика кількість магазинів і крамниць, які потребували не лише продавців і прибиральниць, але й охоронців. На вулиці Панській (нині О. Кобилянської) розташовувалися розкішні магазини, серед них ювелірні, що ретельно охоронялися. Охоронці мали між собою постійний зв’язок, тож порядок на вулиці підтримувався завжди і все було під контролем. За Австрії існувало правило: закон і порядок, і йому намагалося слідувати суспільство. Власники магазинів контролювали сторожів, видаючи їм перед нічною зміною спеціальні прилади, подібні до кишенькових годинників. Там заведена пружина намотувала паперову смугу, а сторож повинен був періодично натискати спеціальну кнопку й на смужці робилися проколи – коли на міській вежі годинник відбивав час. А вранці власник закладу перевіряв, чи охоронець бува не пропустив сигналу, не проспав.

На тій же Панській вулиці чимало роботи знаходилося й для інших простолюдинів. Пани тримали слуг – садівників, покоївок, двірників. Панство мало кінні екіпажі: автомобілів у місті тоді було небагато. А громадським транспортом користувалися здебільшого прості городяни. Трамвай у Чернівцях пустили ще 1897 року, а перший автобусний маршрут з’явився 1914-го – на Садгору. Вищі верстви населення їздили у каретах і фаетонах. Напередодні Першої світової війни 23 двори вулиці Панської мали власні карети. Дотепер у колишніх каретних заїздах збереглися невеличкі кам’яні стовпчики, якими правилися колеса карет. Біля коней працювали конюхи, роботи в них було багато.

У місті працювали майстерні кінних екіпажів – карет, фаетонів, кабріолетів. Виробляли вони і різні типи саней, у тому числі й дорогих, якими користувалися заможні люди. Упряж для коней робили лимарі, а підковували коней ковалі. Знаходилося ковалям і чимало інших занять. Так, вони виковували металеві ворота, що прикрашали ошатні будівлі. А будувалося у Чернівцях на початку ХХ ст. чимало, і на будівництві було зайнято багато мулярів, тинькарів та інших фахівців. Цілі бригади або окремі особи займалися й ремонтами помешкань. Напередодні Першої світової війни в будівельній галузі Буковини працювали тисячі робітників.

Австрійському двірнику довіряли ключі від квартир

Чернівці будувалися не за рахунок державного бюджету Австро-Угорщини, а за гроші приватних підприємців і фінансистів, а також коштами Православного релігійного фонду Буковини.

Йому належали великі земельні маєтки, ліси, кінні заводи і різні підприємства. Фонд розпоряджався значними коштами, які дозволяли зводити у місті величні будови.

Зауважимо, що опалення в міських будинках було тоді здебільшого пічним. А це потребувало великої кількості дров, і містом ходили чоловіки, що пиляли і рубали дрова. Оскільки через димарі виділялося чимало сажі, їх треба було періодично чистити. Сажотруси носили спеціальний чорний одяг і мали пристосування для чищення димарів. Городяни вважали, що зустріч із сажотрусом на Новий рік приносить щастя,  й щедро обдаровували представників цієї професії. Деякі хитруни спеціально переодягалися сажотрусами, щоби заробити «легкі» гроші для зустрічі новорічних свят. Ходили містом і точильники ножів та ножиць.

Шанованою професією у Чернівцях тоді була двірницька. На відміну від Російської імперії, де двірник мусив постійно доносити поліції на мешканців його будинку, в Австрії двірник був справжнім господарем вулиці. Йому довіряли ключі від квартир мешканці будинків, і він за їхньої відсутності поливав квіти і слідкував за порядком у помешканні. Двірник отримував цілком пристойну зарплату з комунального бюджету, йому надавалася досить простора квартира. У місті діяло Товариство двірників, цій професії навіть спеціально навчали у Відні.

У 1913 році в Чернівцях існувало безліч різноманітних ремісничих майстерень: слюсарів, бляхарів, склярів, шевців та інших. Багато було кравців, особливо з євреїв. Представники цієї національності переважали також серед перукарів і кондитерів. А чимало українців підробляло біля ринків, де вони чекали своїх клієнтів із двоколісними ручними візками, щоби за скромну оплату відвезти їхні покупки додому. Люди шукали можливості підробити і бралися за будь-яку роботу.

Старшим – вино, молоді – інтелектуальні заняття

– Зрозуміло, що багато кому доводилося працювати тяжко й багато. А як чернівчани відпочивали після роботи?

– Увечері багато городян відвідувало кав’ярні або винарні. Наприклад, на вулиці Руській від Рінг-пляц (сучасна Центральна площа) до мосту через залізницю було 11 винних підвалів. У кожному був чималий вибір вин. Оптовому покупцеві дозволяли навести пробу на вина різних сортів, чим намагалися скористатися деякі спритники. Покуштувавши все, вони купували лише склянку вина на виніс, щоби «краще розсмакувати вдома». Тут не лише пили: на клієнтів у таких закладах чекали й повії.

До винарень ходили люди старшого й середнього віку, щоби спілкуватися і проводити вільний час. А молодь напередодні війни мала інші зайняття, насамперед у численних товариствах, члени яких зобов’язувалися не вживати спиртних напоїв і не палити. Молоді хлопці тоді захоплювалися технікою, особливо автомобілями. Займалися спортом, музикою, співами. Разом з дівчатами виконували ролі в аматорських спектаклях, співали у хорах, грали в оркестрах. Лише українських товариств на Буковині тоді було 590.

Якщо представники нижчих соціальних верств вільний час проводили у винарнях, то мешканці вулиці Панської влітку відпочивали у власних двориках і садах. Там вони пили каву, чай або міцніші напої, і вели бесіди з людьми свого кола. Панство також полюбляло відпочинок на природі, особливо полювання…

Ігор БУРКУТ, кандидат історичних наук

Запис Панське місто трударів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Постраждали міліціонер та депутат. Хто кого бив – невідомо

Сутички протестувальників і правоохоронців були такими запеклими, що вони зламали невеличкий металевий паркан біля магазину на вулиці Університетській. Одразу ж на підмогу міліціонерам у формі прибули два мікроавтобуси з людьми в цивільному та однакових чорних шапках. Натовпом миттєво поширилися чутки, що це перевдягнений російський спецназ. Молодики виривали в пікетувальників прапори та ламали їх. Декого – били. Насамперед, свободівських депутатів, зокрема нардепа Руслана Зелика.

– Це безпрецедентний випадок, напевне, для всієї Західної України, – зусібіч оточений правоохоронцями, емоційно вигукував пан Руслан. – Працівники міліції побили депутата! Коли було протистояння – мене копали ногами по гомілках.

Дісталося і місцевим журналістам: заштовхали Михайла Токарюка («Буковина»), потоптали Петра Кобевка («Час»).

А ще у сутичці постраждав міліціонер. Зокрема, прес-служба прокуратури Чернівецької області повідомила, що чоловік із тілесними ушкодженнями перебуває в лікарні. За цим фактом відкрите кримінальне провадження і розпочате досудове розслідування.

А решта де?

Поки «свободівці» гуртом – під гасла та різдвяні колядки – намагалися прорватися крізь численні заслони правоохоронців, представникам «Фронту Змін» поодинці вдалося «просочитися» за спини міліціонерів. Зібравшись докупи, вони, на знак протесту, «підступно» повитягували з кишень прапори Євросоюзу і накинули їх собі на плечі.

Чернівецькі ж ударівці по Митному Союзу УДАРили… автопробігом.

– Перехожі із зацікавленістю спостерігали за жвавим рухом, читали написи на плакатах, водії зустрічної смуги підбадьорювали учасників автопробігу сигналами своїх автівок, – радісно відрапортували у прес-службі облорганізації партії УДАР.

Протестували і чернівецькі БЮТівці. Але дуже вже законспіровано…

– Через цілковите перекриття вулиць я не зміг проїхати своєю автівкою до місця події, відгукнувся заявою голова обласної організації партії ВО «Батьківщина»  Іван Мунтян. – Та серед пікетувальників були партійці ВО «Батьківщина», які участь у подібних акціях вважають своїм обов’язком. «Хто, як не ми», – казали вони мені напередодні, вважаючи, що такими виступами підтримують бойовий дух кинутої за грати нашої лідерки Юлії Тимошенко.

А ще біля воріт університету, під охороною міліції, послів зустрічали кілька молодих осіб із плакатами: «Приветствуем министров. Ждем президентов», «Желаем успешных переговоров!». Щоправда, дізнатися, кого вони представляли, так і не вдалося.

Офіційно, міністри закордонних справ України Леонід Кожара та Росії Сергій Лавров прибули до Чернівців для проведення чергового засідання Підкомітету з міжнародного співробітництва українсько-російської міждержавної комісії.

Проте, за чутками, візит Лаврова – це оглядини Михайла Папієва як потенційного нового посла України в Росії.

Ректор ЧНУ Степан Мельничук вручив міністрам дипломи та мантії почесних докторів університету. Ввечері їх у «Георг-плаці» розважала Маланка з Кіцманя та Шубранця. А понеділкового ранку міліція на півгодини повністю перекрила рух у центрі міста, – не пускали навіть маршрутки і тролейбуси: міністри покладали квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку на Центральній площі.

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис «Бандера прийде – порядок наведе» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Належна реалізація прав і свобод людини неможлива без налагодженого правового механізму їхнього забезпечення. Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі – Закон), ухвалений Верховною Радою України 1 липня 2010 року, є оновленою нормативною базою правового регулювання відносин, пов’язаних з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану.

Основна мета прийняття Закону – вдосконалення нормативного врегулювання сфери державної реєстрації актів цивільного стану шляхом систематизації та підвищення ефективності дії норм, які регулюють відносини, пов’язані з цією сферою, оскільки Сімейний кодекс України не містить окремого розділу про акти цивільного стану. До набуття чинності цього Закону зберігав чинність розділ V «Акти громадянського стану» Кодексу про шлюб та сім’ю України 1963 року у частині, що не суперечила Сімейному кодексу України.

Закон визначає правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану, регламентує порядок проведення державної реєстрації актів цивільного стану, закріплюючи підстави, строки, місце державної реєстрації, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Зазначений Закон вніс зміни до Сімейного, Цивільного і Цивільного процесуального кодексів України, Закону України «Про нотаріат», яким закріплено низку новітніх норм з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи.

Так, з прийняттям Закону не передбачається державної реєстрації розірвання шлюбу на підставі рішення суду про розірвання шлюбу. Рішення суду, яке набрало законної сили, є остаточним документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу. Вказані зміни логічно пов’язані з положеннями Сімейного кодексу України, відповідно до яких у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Удосконалено також порядок розірвання шлюбу особами, засудженими до позбавлення волі. Зокрема, згідно з положеннями Закону засуджені до позбавлення волі особи, незалежно від строку покарання, мають можливість реалізувати своє право розірвати шлюб, як в судовому порядку, так і в органах державної реєстрації актів цивільного стану на загальних підставах. Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи, при цьому забезпечується всебічне врахування її майнових та особистих немайнових прав, зокрема щодо участі у вихованні дітей. Діючі до прийняття Закону норми позбавляли особу, засуджену до позбавлення волі, ініціювати питання розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану та надавали пріоритет інтересам другого з подружжя.

З метою належного захисту прав та інтересів дитини Закон удосконалює порядок визначення походження дитини від батька, який, не перебуваючи у шлюбі з матір’ю дитини, мав право у передбачених законом випадках одноособово подати заяву про визнання себе батьком дитини. Наразі за відсутності спільної заяви матері та батька дитини визнання батьківства можливе лише за рішенням суду.

Спрощено також порядок проведення державної реєстрації народження дитини, яка народилася поза закладом охорони здоров’я. У такому разі документом, що підтверджує факт народження дитини, видає заклад охорони здоров’я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров’я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Крім того Закон спростив в окремих випадках порядок внесення змін до актових записів цивільного стану та їх поновлення. Даний процес пов’язаний з витребуванням документів про державну реєстрацію актів цивільного стану, у зв’язку з чим виникали значні ускладнення у разі, якщо необхідний документ було складено компетентними органами іноземної держави, з якою Україна не має договірних відносин у цивільних і сімейних справах, або якщо її законодавством встановлено інший порядок внесення змін, поновлення актового запису, відмінний від передбаченого законодавством України. Закон визначає, що в даному випадку актовий запис цивільного стану попередньо поновлюється для внесення необхідних змін відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Такий порядок забезпечує виконання рішень судів про усиновлення, скасування усиновлення, визнання усиновлення недійсним, визнання та встановлено факту батьківства, материнства у наведених випадках.

Запис Про шлюб, сім’ю та дітей спершу з'явиться на Медіа-Версії.

1. Достатній сон уночі. Деякі люди використовують годину-дві з нічного часу на інші справи. Більшості дорослих людей потрібно 7-9 годин сну на добу, а підліткам – 9 год.

2. Приберіть з ліжка все, що відволікає увагу. Використовуйте ваше ліжко тільки для сну та сексу. Не дивіться телевізор, не грайте у відеоігри, не користуйтеся ноутбуком. У жодному разі не ведіть в ліжку дискусії та не перевіряйте рахунки. Усе це може негативно позначитися на вашому сні.

3. Установіть постійний час для пробудження. Людям, які мають проблеми із сонливістю, рекомендується лягати спати та прокидатися в один і той же час, навіть на вихідних.

4. Переходьте на інший час засипання поступово. Для зсуву постійного часу підйому та засинання намагайтеся лягати раніше на 15 хв. Протягом 4 днів. Далі – дотримуйтесь нового часу.

5. Установіть постійний час для їжі. Регулярний прийом їжі допомагає відрегулювати добові ритми. Корисний сніданок і вчасний обід, а не «перекус» пампушкою та кавою вранці чи бутербродом пізно вночі, перешкоджає утворенню дефіциту енергії протягом дня. Плануйте найпізніший прийом їжі за 2-3 год. до сну.

6. Фізичні вправи. Регулярні фізичні вправи (30 хв. на день) покращують сон. Фізичні вправи, особливо аеробіка, як правило, допомагають швидше заснути та спати спокійніше. Вправи дають більше енергії у денний час і підтримують гостроту вашого розуму. Але не тренуйтеся менше як 3 год. перед сном.

7. Впорядкуйте денний розпорядок. Якщо ви вважаєте, що не можете спати більше 7-8 год., вам треба переглянути свій щоденний графік і внести до нього корективи. Пересуньте деяку роботу з нічного часу на вечір або з раннього ранку на пізніший час. Спробуйте відмовитися від другорядного. Достатній сон вночі допоможе вам краще працювати вдень.

8. Не лягайте спати, поки не відчуєте сонливість. Якщо ви лягаєте спати, коли просто стомились, швидше за все, ви не заснете. Розрізняйте відчуття сонливості та втоми. Йдіть до ліжка, коли ви сонні – очі закриваються, ви засинаєте на ходу.

9. Не дрімайте у кінці дня. Короткий сон увечері може зробити денну сонливість ще сильнішою. Адже він негативно впливає на нічний сон.

10. Уникайте спиртних напоїв на ніч. Люди часто вважають, що спиртне допомагає заснути. Але алкоголь позбавляє глибокого сну, який потрібен для гарного самопочуття. Коли дія алкоголю залишатиме вас, ви будете пробуджуватися.

Запис Аби не спати на роботі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Нещодавно, до речі, у вашій газеті (№31) було повідомлення від обласної ДПА про підприємство з гуртової торгівлі, яке при валових доходах в 11 млн. грн задекларувало за 1 квартал 546 тис. грн збитків.

Я знаю, про яке підприємство мовиться. Його очолює, до речі, депутат Чернівецької міськради. Але чому ніхто не називає прізвище цього «героя»? Адже хіба не ганьба, що таке збиткове нібито підприємство платило зарплату 66 тис. грн (!) на місяць, та ще й без правових на те підстав, спеціалісту, який ніколи не з’являвся на роботі? Йому табелювали тільки 4 години робочого дня. Собі ж керівництво брало ще більше! На жаль, це не мої вигадки, а факти, подані податковою службою.

Натомість, за касовими апаратами у цьому підприємстві сиділи, зрозуміло, пепешники, тобто нібито приватні підприємці, які отримували за місяць 1000-1200 грн, працюючи при цьому по 12-13 годин. Тож і хочу запитати: кого захищаємо?

Назар КОТЕНКО, чернівчанин

Запис Я – за утиск і за порядок спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Як визначається мінімальний страховий внесок? – Мінімальний страховий внесок – сума коштів, яка вираховується як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлений законом на день отримання доходу.
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, щомісячний мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить: у липні-вересні – 294,82 грн; жовтні-листопаді – 301,12 грн; грудні – 306,10 грн.

Як визначити суму, яку треба перерахувати до Пенсійного фонду, адже частина страхових внесків уже перерахована у складі єдиного чи фіксованого податків?

Приклад 1. Розмір фіксованого податку – 100 грн за місяць. Частина фіксованого податку, що надходить до Пенсійного фонду, становить 10 грн за місяць (10% від суми фіксованого податку). Враховуючи, що розмір мінімального страхового внеску за липень становить 294,82 грн, сума місячної доплати, яку необхідно здійснити, складе 284,82 (294,82 – 10,0) грн..

Приклад 2. Розмір єдиного податку – 200 грн за місяць. Частина єдиного податку, що надходить до Фонду, становить 84 грн за кожний місяць (42% від суми єдиного податку). Враховуючи, що розмір мінімального страхового внеску за липень становить 294,82 грн, сума місячної доплати складе 210,82  (294,82 – 84,0) грн.

Чи існують обмеження у сплаті страхових внесків? – Особи мають право самі визначити для себе розмір страхового внеску, який не може бути більшим за розмір страхового внеску, обчисленого від максимального розміру фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, від якого сплачуються страхові внески.

Оскільки на сьогодні максимальний розмір становить 13320 грн, щомісячна сума самостійно установленого внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку 2010 року не може перевищувати 4422,24 грн.

У які терміни сплачуються страхові внески? – Страхові внески сплачуються у строки, визначені частиною шостою статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу: за липень-вересень – до 20 жовтня; за жовтень-грудень – до 20 січня 2011 року.

Однак для зменшення фінансового навантаження на платника рекомендуємо сплачувати внески помісячно.

Що треба зазначати у платіжному документі при перерахуванні коштів на рахунки Пенсійного фонду? – У платіжному документі платник повинен зазначати: прізвище, ім’я, по батькові, ідентифікаційний номер, місце державної реєстрації та період, за який сплачуються внески. За відсутності ідентифікаційного номера зазначається серія та номер паспорту.

Сплата внесків платниками здійснюється на рахунки органів ПФ, відкриті в установах ВАТ «Державний ощадний банк України», за місцем узяття на облік цих осіб, як страхувальників. Реквізити рахунків і порядок сплати наявні в усіх банківських установах області.

Які заходи вживатимуться до осіб, які не сплатять пенсійні внески? – Платникам, які не сплатять суми страхових внесків у розмірі не менше мінімального страхового внеску у терміни до 20 жовтня 2010 року та 20 січня 2011 року надсилається розрахунок сум, які підлягають сплаті за квартал з урахуванням частини сум єдиного або фіксованого податків разом з вимогою про їх сплату для узгодження.

Суми несплачених страхових внесків стягуються у порядку, встановленому статтею 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Чи повинні платники спрощеної системи оподаткування звітувати перед Пенсійним фондом?
За підсумками року (до 1 квітня наступного за звітним року), зазначені особи подають до органів ПФ за місцем взяття на облік звіт за формою згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту про суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування органам ПФУ, затвердженого постановою правління ПФУ від 05.11.2009 №26-1.

Лілія ЛЕЛЮХ, заступник начальника управління надходження доходів і ГУ ПФУ в Чернівецькій області

Запис Сплата страхових внесків фізичними особами, які обрали особливий спосіб оподаткування спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Для українців зміниться візова анкета, яку повинен тепер заповнити кожний заявник. Європейці стверджують, що вона стане прозорішою, перелік відомостей – більш раціональним.

Ще одне нововведення – скасовані транзитні візи (типу «В»). Заявникові, який бажатиме проїхати через територію Шенгенської зони транзитом, видаватиметься віза на короткочасне перебування, що надає право на дворазовий в’їзд (віза типу «Е»).

Паспорт прийматиметься консульствами лише у тому разі, якщо його було видано не раніше 10 попередніх років. Паспорти, термін дії яких продовжувався, не прийматимуть.

Для неповнолітньої дитини, вписаної до паспорту батька чи матері, відкривається окрема віза. Тому на дитину потрібно буде подавати окрему документовану заяву. Досі дітей вписували до візи батьків. Відповідно, на кожну особу, вписану до паспорта, має бути відведено дві порожні сторінки. Тобто, якщо в паспорті дорослої особи вписано двоє дітей, і всі троє бажають отримати візу, там має бути шість порожніх сторінок.

Ще одна новація: відтепер про відмову у видачі візи консульська установа зобов’язана буде повідомляти про це заявникові в письмовій формі на фірмовому бланку. Новий шенгенський кодекс дозволяє заявникові отримати інформацію про причину відмови у видачі візи.

Медичну страховку прийматимуть тільки в оригіналі. Консульства вимагатимуть, щоб фотографію, додається до анкети, було виготовлено максимум за 6 місяців до моменту подачі заяви.

Процес оформлення візи розпочинатиметься після оплати консульського збору. Відповідно до Угоди між Україною та ЄС про спрощення візового режиму, десятиденний термін оформлення відраховується від моменту оплати. В «обґрунтованих випадках» консульство може продовжити розгляд заяви до 30 календарних днів, а в окремих випадках і до 60, – повідомляє УНІАН.

Запис Хочеш до Європи? Оформляй візу за новими правилами! спершу з'явиться на Медіа-Версії.