Основними локаціями фестивалю стали Літературний целанівський центр та РК «Бартка». Окремі події транслюватимуться онлайн, що дозволить долучитися до фестивалю й тим, хто не зможе відвідати Чернівці особисто.

Під час ХVІ Meridian Czernowitz традиційно відбуватиметься благодійний збірдонатів на 2-й корпус Національної гвардії України «Хартія». Повна програма заходів: https://www.meridiancz.com/prohrama-2025/.  Вхід на всі літературні події фестивалю є безкоштовним.

Офіційне відкриття поетичних читань відбулося у Літературному целанівському центрі. Організаторка, CEO Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz Євгенія Лопата зазначила: «У фестивалі беруть участь ті люди, яких варто почути. Це письменники, які творять в умовах війни. Є й поети з Німеччини, а також учасниця зі Швейцарії. Деякі українські автори їхали з далекого Харкова, щоб презентувати тут свою поетичну книжку, хтось випрошував відпустку з фронту. Тож я думаю, що цих авторів справді варто почути». На відкритті виступив президент літературної корпорації Meridian Czernowitz Святослав Померанцев: «Поети Meridian Czernowitz часто виступають у бомбосховищах різних міст України. І я особисто знаю, що вірші допомагають вижити. Жити. Поети в усі часи знали: поезія існує, бо не може не існувати. На уроках хімії нам пояснювали, що кисень становить лише п’яту частину повітря, але саме завдяки йому ми дихаємо. Поезія – це кисень мови. Без неї вона всохне, втратить дух. Війна – суворий редактор. Я мрію про день, коли на відкритті фестивалю скажу: «Поезіє, дякую. Ми врятували тебе, а ти врятувала нас»».

Поетичні читання: Німеччина
Учасники: Вера Форневеґ, Мікаель Фоґель
Модерація та переклад – Петро Рихло

Вера Форневеґ (Vera Vorneweg). Вера Форневеґ зосереджує свою творчість на поетиці урбаністичного простору, ним вона переосмислює міські контексти, пам’ятники, історію — все це через призму поезії, що в діалозі з публічним середовищем. Від 2020-го активно працює з текстом у публічному просторі, створюючи твори на стінах, каменях, рулонних шторах, контейнерах тощо. У 2022 році вийшла її дебютна поетична книжка Kein Wort zurück («Ні слова назад»).

Вона «…пише на деревах, каменях, контейнерах, роллшайдах… намагаючись зафіксувати миттєвісність і минущість словами, щоб відібрати їх у плинності».  «Текст із вулиці — для вулиці».

Мікаель Фоґель (Mikael Vogel). Має шість поетичних збірок, серед яких Dodos auf der Flucht. Requiem für ein verlorenes Bestiarium (2018) — важлива робота про трагічне вимірювання біорізноманіття й зникнення видів. Його творчість глибоко етична: зокрема, вбачає своє завдання в голосі для зниклих, екологічній свідомості, поєднанні поезії й науково-архівного дослідження. Його стиль — це фактична поезія, яка через образ і факт змушує переживати страждання природи. Він отримав численні літературні відзнаки: Hermann-Lenz-Stipendium (2002), Medienpreis RAI Südtirol (2016), резиденції та стипендії між 2015 та 2022 роками

Фоґель працює з архівними джерелами та науковими фактами, водночас витончено формуючи поетичний ефект, що наближає читача до теми зникнення видів, екстинкції та кліматичної катастрофи.  Вірші з збірки «Dodos auf der Flucht. Requiem für ein verlorenes Bestiarium» вражають уявою й емоційним тягарем. Він описує і зникнення видів й застерігає про культурні втрати й кризу цивілізації, через призму «Homo destructivus» — людини-руйнівника.

Ця поетична зустріч об’єднала два полярні, але діалогічні підходи до мови й світу:
Вера Форневеґ — урбаністична поетка, що з поезією входить у простір міста, робить його «текстом», звертаючи увагу на красу та плинність буденного через свої емоційні інтервенції у візуальний ландшафт.
Мікаель Фоґель — еко-поет, що звертається до теми кінця біологічних і культурних світів, через поезію ставлячи людину перед її відповідальністю — аби не втратити і пам’ять, і саму можливість бути.

Чернівці знову стали містом-майданчиком, де перетинаються голоси та традиції з різних куточків світу. На фестивальних локаціях звучать різні мови— кожна з них несе власний ритм, образи та досвід. Поезія тут виходить за межі книжкових сторінок: вона зараз живе у залі Целанівського центру, двориках і просто на вулицях, творить діалог між культурами й поколіннями. Гості та містяни слухають, сперечаються, знаходять несподівані перегуки у словах, що подолали кордони.

Фестиваль триває, і кожен його день — це нагода стати свідком народження нових сенсів і зустріти світ у живому слові. Попереду — ще багато відкриттів.

На фото Місяць сяє над нічними Чернівцями, над сценами й вулицями, де звучало поетичне слово, а разом із ним — голоси війни й свободи.

Сьогодні, 7 вересня, фестиваль завершується, але у віршах, у зустрічах, у пам’ятних вечорах лишається його міць і ніжність — як сяйво цього Місяця, що бачив і нашу втому, і нашу надію.

Далі буде…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис У Чернівцях тривають XVІ міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Павліна Николаєвич — сержант Збройних сил України, учасниця російсько-української війни. У 2022 році, коли вперше відзначали День української державності, вона була нагороджена високою відзнакою «Хрест бойових заслуг». Того ж року Чернівецька обласна рада присвоїла їй звання «Почесна громадянка Буковини». Саме до цієї дати і планували провести Вечір Незламності.

Захід модерувала Наталія Батракова, виконавча директорка ГО «Центр громадської активності «Синергія»». Атмосферу вечора створювали виступи Валентини Чолкан, яка виконувала пісні у супроводі свого чоловіка-акомпаніатора Всеволода Чолкана, та Олени Рєпіної, яка читала власні поезії. Пані Олена також розповідала про власний досвід донатів і про те, як творчі спільноти долучаються до зборів коштів для фронту.

Проте ще напередодні Павліна перебувала на нульових позиціях фронту. Організатори вирішили дати їй можливість спокійно дістатися додому та бодай трохи відпочити. 15 липня активно долучилися до відзначення Дня української державності, а 16 липня зустрілися з головною героїнею, нашою захисницею Павліною Николаєвич.

Хвилина мовчання… Слава і вічна пам’ять полеглим Героям. Вічна пам’ять закатованим і вбитим мирним жителям.

Павліна щиро зізналася, що була дуже схвильована цією зустріччю і не очікувала побачити стільки небайдужих людей. Вона підкреслила, наскільки важлива для військових така підтримка земляків і друзів. Адже всі, хто сьогодні на фронті, воюють заради нас, заради вільної України.

Павліна Николаєвич у своїй розповіді говорила не лише про військову службу, про реалії війни, а й наголошувала на цінності кожного життя. Особливо емоційно звучали її слова про те, як важливо винести з поля бою і пораненого, і загиблого побратима, адже кожен — безцінний.

Вибір, що визначає не лише долю, а й совість…

– Завжди треба залишатися людиною. Якщо твій друг у біді — треба витягати. Є два шляхи: або подумати і врятувати, або відступити й сказати собі: «так сталося». Але в моєму випадку — я завжди стараюся витягнути бійця. Живого.

Під час вечора тривав благодійний збір на потреби підрозділу, в якому служить Павліна Николаєвич. Представники різних творчих об’єднань активно долучалися до збору коштів, розуміючи, що саме зараз мистецтво та слово мають силу підтримувати тих, хто боронить Україну.

«Моя любове, ти як Бог»

Дмитро Павличко

Моя любове, ти як Бог, —
Я вже не вірю, що ти є.
У безлічі земних тривог
Згубилося ім’я твоє.

Та я належу ще тобі,
Хоч сам від себе це таю,
Хоч не в молитві, а в клятьбі
Я силу згадую твою.

Жорстоко в правоті своїй
Невірство не суди моє.
З’явись, благослови, зігрій,
Якщо ти є, якщо ти є!

Олена Рєпіна

ПОНЕДІЛКОВЕ:
Із циклу «На реальних подіях»

Так трапляється часто,
Розумієте, – каже вона, –
Це у мирнім житті
На нову відкладаєш машину,
А коли твоїм хлопцям
Просто в вічі сміється війна –
Дні неначе спресовано –
У години…
На позиціях час, взагалі,
Мов надщерблений дзбан,
Крізь бинти
просочився червоно
і цівкою плине…
І коли побратим
Балансує на вістрі від ран
Тобі треба одне лиш –
Машина…

– В когось є на прикметі? –
крізь утому спита командир.

– Приженуть хоч сьогодні,
не автівка тобі, а картина,
тільки де ж його, трясця, тих грошей?

– Оголошуйте збір! Я даю половину!

Час не грає на них,
Їм також не до гри на нулі,
Не до зайвих геройств
І не треба пустої балачки,
Аби лінію фронту
Тримати на рідній землі –
Полетіли на спільну мету
сокровенні заначки:

Ця була на дрова для матусі,
бо ж скоро зима,
Ця була на навчання для сина
і трохи на мрію,
Ця була на автівку дружині,
вона там сама
у далекім селі
із дитиною
і при надії…

Небуденні історії –
історичних часів вітражі –
На солдатських
замішані буднях –
Прості і шляхетні.
І якщо ти шукаєш опор
На крутім віражі –
Задонать ЗСУ –
Стань до світла причетним.

Шановні, дорогі друзі, чернівчани, українці! Прошу долучитися до збору. Кожна ваша гривня безцінна. Ось номер картки, куди можна переказати кошти: 4441 1111 2540 2648

…У цій зустрічі було багато: і пісня «Лента за лентою», яка звучить і як молитва, і як обітниця, і пісні Івана Дерди, і щемлива розповідь Павліни про життя на фронті, де кожен день — неначе нонсенс, бо життя й війна не повинні бути поруч. Але є… І між ними — взаємини. Простір, де «всі про кожного все знають». Де немає нічого дорожчого за підтримку. Де братерство справжнє — без прикрас і пафосу.

На завершення — низький уклін і щира подяка Павліні Николаєвич:
за мужність і гідність, за правду і силу, за захист і присутність.

Дякуємо кожному і кожній, хто в строю. Хто тримає небо. Хто повертає нам день.
Миру нам усім — і Ангела-Хранителя.
І — надійного тилу. Бо він теж — частина Перемоги.

Більше світлин з заходу за покликанням – Незламна. Вечір з Павліною Николаєвич «На реальних подіях»

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Вечір Незламності з Павліною Николаєвич: На реальних подіях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Леся Щербанюк, директор Муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського на початку зустрічі зазначила, що у серпні 2025-го виповнюється 90 років від дня народження літературознавця, педагога, громадського діяча, публіциста, Почесного громадянина міста Чернівці Анатолія Миколайовича Добрянського.

Анатолій Добрянський зібрав книгозбірню (32296 книг та періодичних видань) та унікальну фонотеку (понад 1500 грамплатівок і касет), на основі яких 2005 року у Чернівцях відкрито Муніципальну бібліотеку його імені.

Микола Рачук.

Читати давніх поетів –
Залишати право за собою бути поруч.
Читати талановитих забутих –
Наближатися до них.
Та найбільший привілей –
Заздрити їм
Без каменя за пазухою.
Заздрити не тільки їм,
Заздрити самому собі,
Що можеш із ним поспілкуватись.

Ми вчилися в старих поетів,
Ми вчимось в поетів ще ненароджених
І залишаємось водночас
Як попереду, так і позаду.
А вони посеред нас.
Так створюється атмосфера
Гармонії.
І той священик,
Що перебирає чотки,
Вірить нам.

Хто читає – той пише,
Хто пише – той читає…
Прочитане – написане –
Стелить шлях до тих незнайомих місць,
Об які раняться неофіти.

«З уламків відбулого», Чернівці, 2019

Кожне літературне покоління ХХ століття в Україні відображало не тільки нові мистецькі течії, але деякі українські митці часто боролися за саме право творити та жити, інші уже встигли адаптуватися до радянської реальності, ставши частиною офіційної культури. Лекція Світлани Кирилюк розкривала важливість поетичного слова як дзеркала епохи, інструменту опору та джерела натхнення для наступних поколінь. Максим Рильський, Павло Тичина, Іван Дзюба, Володимир Сосюра, Іван Драч – поети, які зображені на афіші лекції, проте на заході йшлося не лише про них, а й про інших поетів цього періоду.

Василь Стус. «Декларація поета і громадянина». 1960

Право — то слово дрібне.
От обов’язок — слово!

М. Рильський.

Гріх римувати горе.
Гріх римувати гнів.
У тюремному коридорі —
тільки пострілів ритми. І рими— нівечені.

У тюремному коридорі —
під’яремних мета —
збивши в кулак всі пориви —
ув атаку.
Де свободи чортма —
там музи — бранки.

«Хрущовська відлига» дала певну свободу слова, дозволила поетам-шістдесятникам відкрито висловлювати громадянську позицію. Система не залишала великих виборів: або пристосовуватися, або замовкнути, або стати вигнанцем. І кожний обирав свій шлях. Рання поезія М. Бажана, як сверджують літературні критики, має метафоричний стиль, складні образи у віршах збірки «Різьблене сонце», а вже пізніше – колективний пафос, прославляння революції, соціалістичного будівництва, ода Сталіну.

Для деяких поетів, на мою думку, як М. Бажан, поняття «хрущовської відлиги» видається доволі умовним, адже їхній власний творчий простір не мав чітких меж лібералізації чи її згортання. Однак цей простір уявної свободи – радше виняток, ніж правило. Поряд із ним жили й творили поети, для яких «відлига» стала лише короткою ілюзією, а реальність – це суворе протистояння.
Весною 1960-го у Києві було засновано Клуб творчої молоді, до якого долучилися Алла Горська, Ліна Костенко, Іван Драч, Іван Світличний, Василь Стус, Микола Вінграновський, Євген Сверстюк та інші. Їхній простір – не уявна культурна втеча, а жива боротьба, за яку доводилося платити свобою, а інколи й життям.

Леонід Первомайський не був відвертим опозиціонером до радянської системи. Однак у його пізній творчості відчувається певне розчарування та відхід від ідеологічної спрямованості. Однією з найцікавіших його збірок є «Спомин про блискавку», як зазначила лектор Світлана Кирилюк.

Дмитро Павличко – одна з найсуперечливіших фігур в українській літературі. Його творчість поєднувала два полюси: офіційно схвалену радянську поезію та національну лірику. І цей внутрішній конфлікт відчувається в його спадщині. Ця подвійність поета справді впливає на сприйняття його творчості.

Ліна Костенко – символ незалежної думки. Вона була частиною дисидентського руху, хоча не зазнала арештів, як Стус чи Світличний. Відмовилася співпрацювати з владою, через що понад 15 років її не друкували, підписала «Лист 139» на захист українських діячів…

Ірина Жиленко брала активну участь і у діяльності Клубу творчої молоді.

Іван Світличний (20.09.1929 – 25.10.1993) – поет, перекладач, літературознавець, лідер руху шістдесятників. Він – автор перших розвідок про Василя Симоненка, Ігоря Калинця, Нью-Йоркську групу поетів.

Провина
Великий гріх на серці я ношу.
В. Стус

Я винен, браття. Всі ми винні.
Наш гріх судитимуть віки
За беріїв, за Соловки,
За чорні, зганьблені, злочинні.
Перегвалтовані роки,
За куці істини нізчимні,
За те, що унтери причинні
Нам кастрували язики,

За довбані в катівнях ребра,
За реабілітанські жебри,
За небо, гратами рябе, –

Судіть мене. Судіть без знижки,
Судіть – я винен – хоч до «вишки»,
Мене, а заодно й себе.

Зеновій Красівський, поет, фотограф, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи, усе життя присвятив боротьбі за вільну і справедливу Україну. Двадцятирічним виніс 21 день допитів у застінках НКВС, загалом відбув 26 років неволі – у радянських тюрмах, таборах, психлікарнях, на засланні.

Михайло Осадчий (1936–1994) – поет, прозаїк, публіцист, один із представників «шістдесятників» та дисидентського руху.

У праці Чорновола «Лихо з розуму» (1967) згадується і поет Михайло Осадчий, який також зазнав цього «лиха» – покарання за думку, за право бути собою.

Щиро дякуємо пані Світлані Кирилюк за надзвичайно цікаву та змістовну лекцію «Поезія шістдесятих як дзеркало часу». Дякуємо за можливість по-новому поглянути на творчість шістдесятників, відчути їхній внутрішній драматизм, силу слова та зв’язок із сьогоденням. Дякуємо колективу Муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського за організацію заходу.

Хочу зазначити, що лекція Світлани Кирилюк, присвячена поезії шістдесятих, є логічною вшанувальною подією пам’яті Анатолія Добрянського, адже він був носієм тих самих ідей, що й поети-шістдесятники – вільнодумства, правди, краси слова.  Також варто згадати, що через Чернівці проходили багато митців цього покоління – тут бували Іван Драч, Микола Вінграновський, Василь Симоненко, Ліна Костенко… Хоча вони не були уродженцями міста, їхні візити, виступи та зустрічі з місцевою інтелігенцією, зокрема з Добрянським, залишили помітний слід у літературному житті Чернівців того періоду.

Більше фото з заходу за посиланням – «…Заздрити не тільки їм, заздрити самому собі, що можеш із ним поспілкуватись»…

©Тетяна Спориніна, фото автора

Запис «Поезія шістдесятих як дзеркало часу» – лекція від Світлани Кирилюк у Муніципальній бібліотеці імені Анатолія Добрянського спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про день 6.09.2024 за посиланням – ХV Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz відкрилися у Чернівцях

Субота, 7 вересня  

10:00 – 11:30

Лекція Йосифа Зісельса «11-й рік війни: складні відповіді на прості запитання»

Локація: Зал «Медіа» готелю Central Magnat Cinema, 1-й поверх  (вул. Кобилянської, 36).

Більше про зустріч з Йосифом Зізельсом за посиланням – «11-й рік війни: складні відповіді на прості запитання» – лекція Йосифа Зісельса.

11:45 – 12:45

Поетичні читання: Німеччина.

Учасники: Ульф Штольтерфот, Даніела Зіл. Модерує – Петро Рихло.

Локація: Літературний целанівський центр (вул. Кобилянської, 51)

13:00 – 14:00 – презентація поетичної збірки Дмитра Лазуткіна «Закладка» 

Модерує – Євгенія Лопата.

Локація: Зал «Медіа» готелю Central Magnat Cinema, 1-й поверх  (вул. Кобилянської, 36).

14:15 – 15:15 – публічне інтервʼю та розмова із Пітером Померанцевим про майбутню книжку «Як перемогти в інформаційній війні» (автор долучиться онлайн).

Локація: Літературний целанівський центр (вул. Кобилянської, 51)

Перехід на іншу локацію…

16:30 – 17:15 – публічне інтервʼю Романа Кравця із Артемом Чехом.

Локація: РК «Бартка», 2-й поверх (вул. Головна, 124).

17:30 – 18:30 – презентація майбутньої поетичної збірки Ірини Цілик «Тонкий лід» 

Модерує  – Ярина Чорногуз.

Локація: РК «Бартка», 2-й поверх (вул. Головна, 124). Буде трансляція.

18:45 – 19:45 – презентація нового роману Артем Чеха «Пісня відкритого шляху».

Модерує – Олександр Бойченко.

Локація: РК «Бартка», 2-й поверх (вул. Головна, 124). Буде трансляція.

20:00 – 21:00 – читання Юрія Андруховича: «Оповідання під келих – 2. Ще новіші сторінки книжки, яка (не) пишеться» 

Локація: РК «Бартка», 2-й поверх (вул. Головна, 124).

Більш детально про другий день Meridian Czernowitz за посиланням – ХV Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz. 7.09.2024

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис У Чернівцях тривають ХV Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz. День 7.09.2024… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Відкриття Meridian Czernowitz 2024

П’ятниця, 6 вересня

12:30 – 13:00 – офіційне відкриття XV Міжнародних поетичних читань Meridian Czernowitz.

Локація: Літературний целанівський центр (вулиця Кобилянської, 51).

13:15 – 14:30 – поетичні читання: Німеччина.

Учасниці: Ульріке Альмут Зандіг, Урсула Крехель. Модерує – Петро Рихло.

Локація: Літературний целанівський центр (вул. Кобилянської, 51)

14:45 – 16:00 – літературні читання та розмова про проєкт «FRAGILE» (у співпраці із Штуттгартським літературним домом): листування між Даніелою Зіл, Ульфом Штольтерфотом (Німеччина) та Іриною Цілик, Ігорем Померанцевим (Україна).

Локація: Літературний целанівський центр (вул. Кобилянської, 51).

16:30 – 17:30

Презентація поетичної збірки Оксани Рубаняк «Дорога життя».

Модерує – Христя Венгринюк.

Локація: Зал «Медіа» готелю Central Magnat Cinema, 1-й поверх  (вул. Кобилянської, 36).

17:45 – 18:45 – презентація книжки Остапа Сливинського «Словник війни».

Модерує – Олександр Бойченко.

Локація: Зал «Медіа» готелю Central Magnat Cinema, 1-й поверх  (вул. Кобилянської, 36). Цю подію також транслюватимуть.

19:00 – 20:00 – презентація нової дитячої книжки Христі Венгринюк «Моя мама – гора». 

Модерує – Євгенія Лопата.

Локація: Зал «Медіа» готелю Central Magnat Cinema, 1-й поверх (вул. Кобилянської, 36). Буде трансляція.

20:15 – 21:15 – презентація книжки Богдана Логвиненка «Деокупація. Історії опору українців».

Модерує – Євгенія Лопата.

Локація: Зал «Медіа» готелю Central Magnat Cinema, 1-й поверх  (вул. Кобилянської, 36). Буде трансляція.

Субота, 7 вересня

10:00 – 11:30

Лекція Йосифа Зісельса «11-й рік війни: складні відповіді на прості запитання»

Локація: Зал «Медіа» готелю Central Magnat Cinema, 1-й поверх  (вул. Кобилянської, 36).

11:45 – 12:45

Поетичні читання: Німеччина.

Учасники: Ульф Штольтерфот, Даніела Зіл. Модерує – Петро Рихло.

Локація: Літературний целанівський центр (вул. Кобилянської, 51)

13:00 – 14:00 – презентація поетичної збірки Дмитра Лазуткіна «Закладка» 

Модерує – Євгенія Лопата.

Локація: Зал «Медіа» готелю Central Magnat Cinema, 1-й поверх  (вул. Кобилянської, 36). Буде трансляція.

14:15 – 15:15 – публічне інтервʼю та розмова із Пітером Померанцевим про майбутню книжку «Як перемогти в інформаційній війні» (автор долучиться онлайн).

Локація: Літературний целанівський центр (вул. Кобилянської, 51)

16:30 – 17:15 – публічне інтервʼю Романа Кравця із Артемом Чехом.

Локація: РК «Бартка», 2-й поверх (вул. Головна, 124).

17:30 – 18:30 – презентація майбутньої поетичної збірки Ірини Цілик «Тонкий лід» 

Модерує  – Ярина Чорногуз.

Локація: РК «Бартка», 2-й поверх (вул. Головна, 124). Буде трансляція.

18:45 – 19:45 – презентація нового роману Артем Чеха «Пісня відкритого шляху».

Модерує – Олександр Бойченко.

Локація: РК «Бартка», 2-й поверх (вул. Головна, 124). Буде трансляція.

20:00 – 21:00 – читання Юрія Андруховича: «Оповідання під келих – 2. Ще новіші сторінки книжки, яка (не) пишеться» 

Локація: РК «Бартка», 2-й поверх (вул. Головна, 124).

Неділя, 8 вересня 

10:30 – 11:30 – лекція Петра Рихла «”Я хочу небо на руки взяти”. Поезія і доля Зельми Меербаум-Айзінґер».

Локація: Літературний целанівський центр (вул. Кобилянської, 51).

11:45 – 12:45 – поетичні читання: Швейцарія.

Учасник: Юрґ Галтер. Модерує – Петро Рихло.

Локація: Літературний целанівський центр (вул. Кобилянської, 51)

13:00 – 14:00 – поетичні читання: Австрія.

Учасник: Роберт Проссер. Модерує – Петро Рихло.

Локація: Літературний целанівський центр (вул. Кобилянської, 51)

15:00 – 17:00 – показ короткометражних фільмів Міжнародного фестивалю кінопоезії «ZEBRA» за текстами учасників і учасниць Meridian Czernowitz 2010–2024 

Локація: Культурно-мистецький центр імені Івана Миколайчука (вул. Головна, 140).

Фільми будуть мовами оригіналу з українськими субтитрами.

17:30 – 18:15 – публічне інтервʼю Романа Кравця із Юрієм Андруховичем.

Локація: РК «Бартка», 2-й поверх (вул. Головна, 124).

18:30 – 19:30 – презентація нової збірки оповідань Сергія Жадана «Арабески» (автор долучиться онлайн).

Модерує  – Олександр Бойченко.

Локація: РК «Бартка», 2-й поверх (вул. Головна, 124). Буде трансляція.

19:45 – 21:00 – «Поет і перекладач»: літературний вечір Ігоря Померанцева та Олександра Бойченка.

Локація: РК «Бартка», 2-й поверх (вул. Головна, 124).

Вхід на всі заходи безкоштовний.

Про другий день Meridian Czernowitz за посиланням – ХV Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz. 7.09.2024

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис ХV Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz відкрилися у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

ЗАВТРА

У нас сьогодні
дуже багато проблем,
Але головна –
це “завтра” передусім:
Почнеться співом недавньогрецьких сирен,
що виють Вієм:
в підвал! лягай!
поміж стін!

Чи співом пташок
Почнеться воно: фьють-фьють!
Який залітає у вікна натхненням снаги?
І шурхотом віників – двірники
Заметуть
підлогу подвір’їв
і вуличні береги?

У нас сьогодні проблема із “завтром”: як?
Яка погода? Принаймні, прогноз який?
Чи дощ звичайний?
Чи ряснокульний ляк?
А, може, той, що осліплює?
Дощ сліпий?!

Чи навіть злива –
бомби, як із відра?
Ти хочеш сонечка? Хочемо всі, авжеж!
Але ж сьогодні така неприродня гра,
Що замість сонечка – спалахи від пожеж.

Який на завтра
Планується раціон?
Білки-жири-вуглеводи…
Сніданок який?
Бо ж на обід буде просто бомбезний бульйон,
А ранком –
бенкет із ракет,
хочеш – їж, хочеш – пий!

Ти питимеш каву?
З цукром?
Ще й з молоком?
Хай пощастить!
А як ні – філіжанку сльози.
Слізки солені?
А ти їх –
одненьким ковтком.
Ні? То не пий,
просто плач, просто вий, голоси.

Бульйон вже у шлунку,
Хто з’їв,
той у вирві лежить…
А що на вечерю: дерунчики з ранок
чи ран?
Червоне вино?
Чи то келих із кров’ю дрижить?
Вино!
бо для крові потрібна цистерна – не дзбан.

А завтра туманно,
Безпланово, шкереберть,
В утробі “сьогодні” –
назад нема вороття.
Пологи опівночі:
завтра – нове життя…
І хай
не народжуватиметься більше смерть…

Наталія Куконіна-Самойленко, 2024

«Проводжаємо весну, зустрічаємо літо…» – 29 травня 2024-го  відбулося  чергове засідання клубу «Дебют-Читання» у Чернівецькій обласній науковій бібліотеці  ім. М.Івасюка. Модератор події: Ольга Серебріян,  відділ краєзнавства. Учасники заходу цього разу зустрілися із поеткою і казкаркою, перекладачем  Наталією Куконіною-Самойленко. Зараз пані Наталія проживає з родиною у Франції.

Тематика віршів, які читала Наталія Куконіна-Самойленко, була різноманітною. Це і відлуння подій сьогодення, трагедія  війни. І невеликі замальовки про буденне життя,  омріяний мир і гармонію. Знайшов своє відображення у виступі і цикл дитячих віршів. Ми мали можливість  не тільки  послухати авторський  текст, але на екрані побачити головних героїв і героїнь, які надихають пані Наталію у своїй творчості.

Наталія Куконіна-Самойленко, травень 2024

Наталія Куконіна-Самойленко, травень 2024

Наталія Куконіна-Самойленко повідомила про те, що планується публікація збірки віршів для дітей.  Певна частина накладу буде опублікована українською мовою, а певна – польською. Проілюструє книгу відома художниця Раїса Рязанова. Перекладачка на польську з української – пані Люція Ушакова, викладачка польської мови, членкиня Обласного Товариства Польської Культури ім. А.Міцкевича.

А у мене мама величезна,

Наче Сонце, що й вночі не щезне.

А якщо я раптом загублюся,

Я побачу Сонце та знайдуся.

Мама гарна:

усмішка широка,

сині коси,

три червоних ока.

А іще ховає десь зелене…

Найгарніша в світі

мама в мене.

Наталія Куконіна-Самойленко, березень 2024

.

Mama Marysi

Moja mama przypomina słońce,

Moc którego promienieje w nocy.

Jeśli nagle kiedyś stracę drogę,

Ujrzę słońce i ustąpią trwogi.

Mama piękna:

uśmiech ma szeroki,

siny warkocz

i czerwonooka.

A jeszcze jedno oko utajone,

Nie takie jak te inne, a zielone.

Teraz wszystko już o mamie wiecie,

Że najcudowniejsza jest na świecie!

Переклад: Люція Ушакова

Запис «Завтра – нове життя… і хай не народжуватиметься більше смерть…», – Наталія Куконіна-Самойленко спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Відбулася і презентація книги поезій Я.В. Кушніра «Звучання самотності». Дизайн обкладинки, художнє оформлення –  Раїси Рязанової, чернівецької художниці, поетеси.

На творчий вечір поезії і музики завітали колеги, друзі, художники, поціновувачі і поезії, і флейти, працівники Чернівецького художнього музея, Чернівецької обласної  універсальної наукової бібліотеки  ім. Михайла Івасюка, музичної школи №1, освітяни.

Пані Валентина Андріївна Чолкан, викладач Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича емоційно, захоплено висловилася і про цю збірку поезій Ярослава Володимировича.  /Для себе я пригадала з уроків української літератури  п’ять основних розмірів: двоскладові — ямб і хорей, трискладові — дактиль, амфібрахій, анапест. / Вірші Я.В. Кушніра – верлібр.

Ми почули і музичні твори Ярослава Володимировича. Багато мелодій нашого краю, Буковини. І всі музичні твори звучали пристрасно, емоційно,  створючи особливу образність, може і драматичну. Адже в Україні війна… А вже на завершення  про творчість музиканта і поета пані Валентина Чолкан заспівала акапельно «Налетіли журавлі…»

... Ходить батько по лану,
Ходить батько по лану,
Кличе діти додому,
Кличе діти додому.

Ідіть, дітки, додому
Ідіть, діти, додому
Не буде вам розгону,
Не буде вам розгону...

Я ж бо тебе не звержуся,
Руський мій сардаче!
Тепер аж я заспіваю,
Тепер аж заплачу,
Бо маю ся в що утерти –
Широкії поли…
Не скину тя, мій сардаче,
Ніколи, ніколи!
Юрій Федькович, 1863

Я.В. Кушніра привітали колеги з музичної школи №1.

На завершення Леся Ілярівна Щербанюк розповіла про майбутній мистецький проєкт з історії музичної школи, її викладачів класу флейти і вручила подарунки-книги.

Дякуємо Ярославу Володимировичу Кушніру за презентацію і творчий вечір. Дякуємо  Муніципальній бібліотеці імені Анатолія Добрянського, присутнім читачам, колегам, освітянам, музикантам за  зустріч.  Бажаємо Я.В. Кушніру нових творчих успіхі. Миру Україні і перемоги!

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Творчий вечір поезії та музики Ярослава Кушніра спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Високий монумент, що в Харкові стоїть
Затулений мішками, захищає нас щомить.
Щоб дух наш не зів’яв, щоб запал не згасав,
Слова Шевченка кожен у душі своїй тримав.

Змальований з акторів кожен силует:
Кріпачка, гайдамак, козак… – про них писав поет.
Він вірив, що колись Вкраїна розквіте,
І сили свої творчі він спрямовував на те.

На камені слова пророчі ми знайдем:
Тарасовою стежкою ми Хортицею йдем.
Назустріч нам тече Дніпро – стрімка ріка.
Тут краще розумієш вільну душу козака.

Чудові Чернівці. Бруківка і пастель,
Весняні квіточки і птáшок кришталева трель…
Вшановуємо ми Шевченка і бійців –
Героїв, що тепер живуть у світі праотців.

Ось лебеді вже сплять в селі Кулиничі.
Сріблястий монумент собі виблискує вночі.
Що з кригою весна, що осінь золота –
На озері із косами натхнення приліта.

Ось старовинний Луцьк у світлі ліхтарів.
Останній промінь сонця в синім небі зажеврів.
Шевченка силует підтримує людей:
Поетове надбання надихає до ідей.

І так багато міст, і так багато сіл…
У кожному із них Тарас дає народу сил.
Щоб далі ми жили, жили наші серця.
І далі в світ несли слова славетного митця.

Наталія Сміщенко, 09.03.2023

Наталю Сміщенко вперше побачила і почула на концерті 9 березня у Чернівецькій філармонії. Коли завершилася програма концерту до  209-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка,   режисер проєкту Тетяна Воронова представила молоду дівчину, яка піднялася на сцену і попросила прочитати свій вірш.

Наталія Сміщенко – оператор бази даних. Родом з Краматорська.  Навчалася у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна, спеціальність “Туризмознавство”. Працювала в туризмі, була нянею. Працювала в компанії “IT-Tour” на стику IT та туризму. Далі брала рік паузи від роботи, присвятивши його своїм хобі та ментальному здоров’ю. Пройшла уздовж берегів чотирьох основних річок Харкова в межах міста і склала маршрути з мальовничими краєвидами для себе та близьких.
А тепер пряма мова: «Відчувши готовність віддавати щось у світ, повернулася в IT на початку 2022 року. На початку повномастшабного вторгнення жила в офісі колишньої роботи, де були вода та Інтернет, продовжуючи працювати. На дев’ятий день залишила Харків, виїхавши на евакуаційному потязі. Обрала Чернівці насамперед через любов до цього міста».

– Так, цікаво взнати, чому саме Чернівці? Як я зрозуміла, Ви багато подорожували Україною.
– Чернівці мене зацікавили ще році у 2014му. Тоді моя родина залишалася у Краматорську, куди прийшли кадирівці, а я була в Севастополі і збиралася повертатися до материкової частини України, бо не хотілося бути відрізаною від світу і відчувати себе божевільною у суспільстві, що змінилося із увімкненням російського телебачення.
Я надихнулася ідеєю проекту “Твоя Країна”: відвідання усіх обласних центрів. Чернівці я відвідала у 2019 році: я склала собі, як я його називаю, “плацкартний тур” таким чином, щоб спати у нічних потягах, а вдень кожен раз дивитися нове місто. Мій маршрут: Харків – Запоріжжя – Вінниця – Чернівці – Луцьк – Харків (через Київ). Ця подорож назавжди у моєму серці. Саме з того часу я мріяла колись знову відвідати Чернівці, побачити храм Пречистого Серця Ісуса всередині, а не лише зовні, частіше практикувати українську мову та зустріти один день народження без близьких, що здійснилося минулого року із страшними декораціями, але все одно є здійсненими мріями.
У Харкові у мене в кімнаті на люстрі висить серце з тканини з китицями, яке я купила на пошті у Чернівцях разом із наборами листівок для друзів і привезла додому.

Коли після концерту я підійшла до пані Наталі, щоб особисто подякувати її за вірші/вона читала два  вірші, що присвячені Тарасу Шевченку/, на неї чекала  подружня пара. Як виявилося, вони теж були з Краматорська і всі троє дуже гарно розмовляли українською.  Напевно і у мене склався стереотип, що люди із сходу не дуже добре володіють українською.

– На Донбасі багато людей з невеликих міст та сіл розмовляють на суржику, близькому до української мови. А у містах була більша русифікація. Тож багато людей з Донеччини, як і я, є білінгвами.

Зараз Наталя живе у Чернівцях у гуртожитку для переселенців. Ми не знаємо, коли завершиться війна, але я точно знаю, що після перемоги я попрошу Наталю показати і мені маршрути з мальовничими краєвидами річок біля Харкова. Колись ми із колегами з Харкова, Києва, Черкас  йшли на байдарках від Білої Церкви до Богуслава річкою Рось. А ось на Харківщині на річках я ніколи не була…

І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі…

І з свого боку хочу подарувати Наталі невеличкий фрагмент з благодійного концерту в єзуїтському костелі  Найсвятішого Серця Ісуса у 2015 році…

Господи, джерело святих бажань. Даруй своїм вірним мир, який не може дати світ, щоб ми могли цілковито присвятити себе служінню Тобі, і щоб всі наші дні, позбавлені страху перед ворогами, минали в мирі під Твоїм захистом. Амінь.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис «Як в темряві свіча, як провідна зоря, підтримує наш шлях глибоке слово Кобзаря» … спершу з'явиться на Медіа-Версії.

…Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас —
Де ж мені вас діти?..
В Україну ідіть, діти!
В нашу Україну,
Пoпідтинню, сиротами,
А я тут загину.
Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу…

Привітай же, моя ненько!
Моя Україно!
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину.

Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині —
Однаковісінько мені.
В неволі виріс між чужими,
І, неоплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу —
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій — не своїй землі.
I не пом’яне батько з сином,
Не скаже синові: — Молись.
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись. —
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні…
Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.
[Між 17 квітня і 19 травня 1847,
С.-Петербург]

Реве та стогне Дніпр широкий
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав, −
Неначе човен в синім морю,
То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясень раз-у-раз скрипів.

І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!

По завершенню концерту на сцену вийшла Наталія Сміщенко, родом з Краматорська, яка зараз проживає в Чернівцях у гуртожитку для переселенців і прочитала дві поезії, які присвячені Тарасу Шевченку і його творчості:
Чудові Чернівці, бруківка і пастель,
Весняні квіточки і пташок кришталева трель…
Вшановуємо ми Шевченка і бійців…
Героїв, що тепер живуть у світі праотців…

Слава Україні! Героям слава! Дякуємо нашим Захисникам за можливість проведення концерту. Дякуємо всім учасникам заходу за живе, мудре, пророче Шевченківське слово…

Більше фото з заходу за посиланням: «БОРІТЕСЯ – ПОБОРЕТЕ!» – КОНЦЕРТ ДО 209-Ї РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА У ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ФІЛАРМОНІЇ…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Концерт «Борітеся-поборете!» з нагоди відзначення 209-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка у Чернівцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Перед початком поетичних читань гості, друзі, любителі поезії зібралися на балконі «Belle Vue» помилуватися краєвидами Чернівців і для невеликої фотосесії…

Дякуємо за атмосферу поетичного слова, за зустріч з цікавими людьми, за поетичні читання, виставку фото Богдану Гамалії. До нових зустрічей!

Запис «Просто куточки вічностей» від Богдана Гамалії спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Богдан Гамалія – поет та фотолюбитель, який поєднує художню фотографію та поезію. 

Презентація збірки відбудеться у Буковинському Медіа-центрі «Belle Vue». Адреса: Чернівці,  вул. Кобилянської 2.  Вхід вільний. 

Передмова

Промені світла, так тепло в душі-

погляди в тебе джерельні…

У космічних просторах, ранковій росі

у співах птахів та в польоті зорі,

в серці моїм – очі твої нескінченні…

На гілочках дубів за тисячу років

збережуться спогади наших кроків,

листя опале по стежці розкаже,

як зіткнулися два всесвіти

над небесним колажем,

шляхи твої, де ранні квітки,

розкрились в куточку вічности…

Bohdan Ghamaliya ©, 2021

Ви зможете поринути у жанр інтимної лірики, поетичної прози, відкрити для себе новий світ, де кожен зможе пізнати себе у дзеркалах, побачити тематичну фотосушку познайомитися із новим автором поезій з Буковини Богданом Гамалією. 

Вл. інф.

Запис Презентація збірки поезій «Просто куточки вічностей» Богдана Гамалії… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Олена Рєпіна – поетеса, авторка збірок поезій, лауреатка районної та обласної міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Кобилянської. Буковинська поетеса читала вірші із поетичної збірки «…до ранкової кави»: 100 поезій для наснаги. Модератором зустрічі була Олена Пономаренко, редакторка збірки.  Ця зустріч відбулася для підтримки ЗСУ – другий фронт щодо наближення нашої Перемоги…Кошти від збірок поезії, як і кошти за картину Марії Манчуленко підуть на придбання авто для ЗСУ.

Мотивом творчості  Олени Рєпіної  є місце жінки в сучасному світі, її велич, жертовність, краса, велич. Особливі теми  цієї зустрічі –  захист України, повага, гордість до воїнів, наших  захисників,  любов до  України.  

Сьогодні

Я люблю свої дні. Геть усі, що від Господа маю:
Ті, що медом течуть, я смакую у сотах життя,
Ті, що горем гірчать, по ковточку до дна допиваю –
Я приймаю усі, так як жінка приймає дитя.

Дні бувають пісні, і солоні, й солодкі, і прісні,
Надто довні й сумні, чи короткі – на видих і вдих,
Говіркі, мовчазні, і яскраві й пастельні – і різні –
Та у кожного – я, і в мені – по краплині від них.

День новий обійму, наче гостя з далекого краю,
Чи прийде, як жебрак, чи у дім увійде королем,
Кожен мовить мені – розкодовую і відкриваю –
Кожним з них дорожу – хоч синицею, хоч журавлем.

Не запитую я: скільки днів тих в космічній безодні?
Чи та вервиця довга, що Всесвіт для мене снує?
Але наче Різдво, і як диво святе Великоднє,
На Господній долоні – сьогодні – у мене ще є.

Учасники зустрічі отримали автограф Олени Рєпіної. І на останок –  нові вірші. Напевно, вони ввійдуть до третьої збірки…

Дякую за зустріч, щирість, віру в Україну і нашу перемогу! Слава Україні!

Більше фото з заходу за посиланням – ЗВУК ПОЕЗІЇ ПЕРЕМОГИ ВІД ОЛЕНИ РЄПІНОЇ…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис «Спочивати я буду потім», – поезія перемоги від Олени Рєпіної… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Проєкт реалізовано в межах Віртуальної школи Ранок і тривав від 31 березня і до 10 червня 2022 року. Галерея «За Школу мрії» представлена учасниками з 15 областей України: майже 200 робіт надіслали учасники до віртуальної Галереї, гідно представивши всі чотири оголошені номінації.

Початок галереї за посиланням – ЗА ШКОЛУ МРІЇ! ВІРТУАЛЬНА ГАЛЕРЕЯ… Продовження галереї за посиланням – ЗА ШКОЛУ МРІЇ! ВІРТУАЛЬНА ГАЛЕРЕЯ. 10.05-31.05. Завершення галереї – ЗА ШКОЛУ МРІЇ! ВІРТУАЛЬНА ГАЛЕРЕЯ. 22.05-31.05

Проєкт здійснено за підтримки Видавництва «Ранок», Чернівецького онлайн видання «Версії», комп’ютерного клубу «Біт» Чернівецького багатопрофільного ліцею №11 «Престиж» та Чернівецького ОЦНТТУМ. Співкоординаторка проєкт: Тетяна Спориніна /м. Чернівці/. Члени журі: Наталія Бабій /м. Чернівці/, художниця; Олена Афанасьєва /м. Чернівці/, web-дизайнер; Вікторія Угорська /м. Чернівці/, архітектор; Денис Кондрюк /м. Чернівці/, керівник гуртка «Основи робототехніки на базі LEGO» ОЦНТТУМ, кандидат фіз.-мат наук; Оксана Приходченко /м. Дніпро/,  доцент кафедри управління фінансами, облікової аналітики та моніторингу бізнесу Інституту промислових та бізнес технологій Українського державного університету науки і технологій. Від 1 липня розпочинаємо розсилку електронних сертифікатів і дипломів. Авторка дизайну сертифікатів і дипломів: Олена  Афанасьєва, художниця, веб-дизайнерка.

Ось я вже пишу післямову до нашої з вами віртуальної галереї, яку ми створювали разом з вами… Дивне це відчуття, писати епілог… Ви всі, автори робіт «За Школу мрії!», довірили глядачеві щось дуже щире, відверте та особисте, своє світовідчуття родини, школи, рідної домівки, своєї країни – України. Ваші малюнки, вірші, композиції, нариси, ваші чисті міркування, мрії – повноцінні свідки подій весни і початку літа 2022 року. Астрономічним початком літа вважають 21-22 червня — день літнього сонцестояння. Зайвий оберт нашої планети навколо Сонця нічого в природі докорінно не змінює. Змінились ми самі. Дуже складний і драматичний час для нас з вами, для всіх мешканців України… Ми дивимось у майбутнє з надією, впевненістю, що світові війни не повинні відбуватися у третьому тисячолітті. Увесь матеріал нашої Галереї – це не тільки Ваші роздуми – у своїх прагненнях, мріях ви освідчуєтеся у виборі свого майбутнього життєвого шляху. Нехай всі наші мрії здійсняться! Миру Україні!

Конкурс «За Школу мрії» вступив у завершальну фазу,  а проєкт продовжується… Кожного дня від 31 березня  до нас приходили ваші чудові листи. Але і ви були не тільки учасниками проєкту «За Школу мрії», але і самі були творця проєкту.  Попереду нас чекає розсилка електронних сертифікатів, грамот лауреатів, переможців конкурса, а у вересні –  майстрер-класи з малювання, конструюваня, комп’ютерної графіки…

Вітаємо всіх учасників, переможців всеукраїнського проєкту «За Школу мрії»! Прізвища  переможців чотрирьох  номінацій трьох вікових категорій можна переглянути за посиланням – ВІТАЄМО ПЕРЕМОЖЦІВ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ПРОЄКТУ «ЗА ШКОЛУ МРІЇ» ! 

Вітаю всіх учасників із завершенням проєкту «За Школу мрії» 2022, який цьогоріч міг і не відбутися, та попри всі труднощі, які випали на долю українців – проєкт розпочався, успішно розвивався і дійшов логічного завершення із величезною кількістю робіт, які втілюють в собі всі емоції, переживання, бажання, мрії, сум, лють, тривогу, радість, любов…
Про роботи учасників цього року хочеться багато писати, говорити, дискутувати, та все ж – постараюся коротко.
Приємно здивований, по-перше, кількістю робіт і географією учасників – а це близько 200 робіт з УСІЄЇ України, навіть з тих куточків – де м’яко кажучи – не до сміху… По-друге, вікові категорії розподілені між юними геніями починаючи з 2-х рочків і закінчуючи 17-річними поетами, художниками та інженерами, що демонструє нам постійне зменшення вікової планки проєкту. Вражає й те, що поетичні та образотворчі проєкти учасників випромінюють добро, любов, мрії в світле майбутнє нашої Держави та нашої нації, стурбованість щодо теперішньої ситуації, при чому, іноді, зовсім не на дитячому рівні – пронизуючи до сліз; проєкти, створені у віртуальних середовищах (ROBLOX, Scratch) та з конструкторів, показують обізнаність дітей в галузі ІТ-технологій та інженерії – цікаве планування приміщень, точна деталізація існуючих класів та лабораторій.
Однозначно – всі великі молодці і переможці та в якості спортивної зацікавленості – проекти оцінено балами та визначено «переможців», вітаю!!!
Хочу подякувати всім учасникам, їхнім тренерам, батькам, керівникам, організаторам та обов’язково Богу і ЗСУ за успішно проведений проєкт «За Школу мрії». Чекаємо нашу перемогу і стараємося все робити для того, щоб це відбулося якнайскоріше!!! Все буде Україна!!!

У цьому числі  публікуємо прізвища Лауреатів і учасників, які посіли перші місця. 

КОМП’ЮТЕРНА ГРАФІКА

ЛАУРЕАТИ

Бушку Марія, Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ступенів №30, /молодша категорія/, м. Чернівці; 

Приходченко Антон, КЗО “НВО №79”, /середня категорія/, м. Дніпро;

Подарь Анастасія,  Чернівецький ліцей №11 «Престиж», /старша категорія/, м. Чернівці

І МІСЦЕ

Лакуста Станіслав, Чернівецький ліцей № 14, м. Чернівці;
Крюков Андрій, Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ступенів №30, м. Чернівці, м. Мелітополь;
Бабій Наталія, м. Чернівці;
Юрій Ілона, Чернівецький ліцей №11 «Престиж», м. Чернівці;
Солоненко Софія, Вінницький ліцей №20, м. Вінниця.

Дорогі друзі! Вітаю вас із завершенням проекту «За школу мрії».
За час проведення до галереї було надіслано багато яскравих, творчих та талановитих робіт. Учасники проекту ділились своїми фантазіями, мріями та баченням майбутнього нашої школи.
Проект «За школу мрії» ще раз підкреслив те, яке велике значення має школа, процес навчання, спілкування з іншими учнями та вчителями у житті кожного учня нашої країни.
Наші мрії у майбутньому стають реальністю якщо ми докладаємо зусиль для їх здійснення. Тому, мрійте, працюйте, навчайтесь і всіх нас чекає яскраве майбутнє, в якому є місце для оновлених, сучасних шкіл, в яких царює атмосфера затишку, творчості та взаємоповаги.
Вітаю вас із закінченням навчального року та до зустрічі у наступному!

ПОЕТИЧНА СТОРІНКА І ПРОЗА

І МІСЦЕ

Марусик Вікторія, Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ступенів №30, м.Чернівці;
Марусик Олександр, Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ступенів №30, м.Чернівці;
Приходченко Оксана, м. Дніпро;
Прищепа Ангеліна, КЗ КОР “Фастівський ліцей-інтернат”, м. Фастів.

Любі учасники всеукраїнського творчого проєкту «ЗА ШКОЛУ МРІЇ»! Я неймовірно вдячна вам за вашу участь, за те, що ви знайшли час і за те, що ви поділились з нами своїм всесвітом. Кожна робота, що була надіслана, прекрасна. Я верталась і верталась до малюнків, вкотре перечитувала вірші та твори, переглядала відео презентацій робіт – ви неймовірно талановиті, адже створюєте щось нове власними почуттями, щось унікальне, що чіпляє, іноді не відпускає. Я вкотре вдячна вам за той заряд енергії, що надав проєкт, адже в кожній роботі відчувалось добро. І якщо ви ще не передивились усі роботи інших учасників, не перечитали усі твори – зробіть це. З любов’ю до кожного з вас, тримаймось та віримо в найскорішу перемогу!
Окрема подяка усім організаторам проєкту.

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

ЛАУРЕАТИ

Вілсон, /молодша категорія/, Великобританія;
Дорошенко Дар’я, Палац Дітей та юнацтва ім. Алли Іванової, /середня категорія/, м. Ізмаїл;
Малоок Артем, Палац дітей та юнацтва ім. Алли Іванової, /старша категорія/, м. Ізмаїл.

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

І МІСЦЕ

Денисенко Валерія, КЗ КОР «Фастівський ліцей-інтернат», м. Фастів;
Варіна Софія, Мелітопольський НВК № 16, м. Мелітополь;
Кольцова Марія, Палац дітей та юнацтва ім Алли Іванової, м. Ізмаїл;
Олександра Холіна, КЗ Ліцей «Науковий», м. Кропивницький.

Для участі у конкурсі « За Школу Мрії» отримали безліч малюнків, віршів від учнів різного віку.

Роботи всіх учасників надзвичайно талановиті та наповнені цікавими ідеями.

Кожна картина є унікальною!
Було надзвичайно цікаво спостерігати за даним проєктом!
Дякуємо всім школярам за творчість, талант і любов до України!

LEGO-КОНСТРУЮВАННЯ, ROBLOX, 3D-МОДЕЛЮВАННЯ, SCRATCH

ЛАУРЕАТИ

Троценко Стефан, Мелітопольський НВК № 16, м. Мелітополь;
Стєпанов Павло, Стєпанов Петро, Закарпатський ОЦНТТУМ, м. Ужгород;
Істомін Назар, Мелітопольський НВК №16, м. Мелітополь.

І МІСЦЕ

Труфен Аліна, Чернівецький ліцей №11 «Престиж», м. Чернівці

Божко Дмитро, Мелітопольський НВК № 16, м. Мелітополь;
Павлюк Олександр, Ліцей №8, Чернівецький ОЦНТТУМ, м. Чернівці;
Ісаков Роман, ЖЕЛ №24, м. Житомир;
Шевчук Злата, Будинок дитячої та юнацької творчості “Дивоцвіт”, м. Бориспіль;
Гулевата Ангеліна, Вінницький ліцей №20, м. Вінниця.

Про що мріють діти?
Не скажеш так швидко.
Про друзів і літо,
Про диво-квітку.
Про космос і школу,
Про мир довкола,
Щоби війни не було знов ніколи.
Нехай же здійсняться
Всі мрії й надії
Попри тривоги та буревії,
Щоб школярі всі
Спокійно навчались,
Більше раділи та посміхались.
Світ відкривали і розвивали
Творчість свою і науку ще далі.

Віримо в добро, чекаємо на перемогу! Все буде УКРАЇНА!

Нехай всі наші мрії здійсняться! Миру Україні!

Видавництво «Ранок», Марина Корнієнко, головна редакторка
відділу «Навчальна література»

.

Інформаційний партнер проєкту:
Чернівецького онлайн видання «Версії», Людмила Чередарик,
редакторка газети «Версії»

©Тетяна Спориніна,
координаторка проєкту «За Школу мрії», місто Чернівці

Запис Всеукраїнський проєкт «За Школу мрії» завершується, мрії продовжуються: миру Україні! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Окрім презентації Іздрик приголомшив аудиторію заявою про те, що не писатиме більше поетичних книг.

– Сьогодні буду презентувати останню свою книжку. В прямому сенсі останню. Причину поясню згодом, – сказав він, вийшовши на сцену.

Поезія Юрія Іздрика має особливий оптичний ефект наближення до самої зіниці ока. Так близько, що опиняєшся всередині вірша. Зрештою, всередині життя поета чи ліричного героя. Проживаєш як своє власне. Може, в цьому і полягає феномен Іздри­ка. Яким би не був тонально різним – ліричним чи іронічним, він залишається рідним, твоїм, тобою віддзеркаленим. Тут, окрім віршів, є ще й колажі поета. Ці “інші речі” проступають у словах і малюнках, тим самим творять тіло однієї єдиної речі – книжки як артефакту життя, – йдеться в анотації до книги.

У залі панувала атмосфера меланхолії і трохи було навіть моторошно, адже поет, за відведений на виступ час, розповів історію свого життя і вона тісно була пов’язана з коханням. Коханням тривалістю в пів життя. Тривалістю в третє життя Іздрика.

– Першою пригодою в 51 рік… був закоханий. Вперше. Безнадійно. В хлам. І тут я почав писати віршики. А вона щасливо заміжня столична львіца. А шо робить мудрий закоханий 50-річний підліток? Правильно, починає херячити вірші!

Зізнався автор, що не творив би, якби не кохання.

– Можна масу психічної енергії вкладати в графоманію. Коли це адекватно робиш… в моєму розумінні – це як хороший магічний кристал, зібраний з мемчиків, графічно підібраний, – каже він. – Я писав. Психічна енергія спрацьовувала і викликала відчуття «да, я бачу його!». І це вставляє, бо це емоції, які переживав кожен з нас.

Каже автор, що з переходом на Фейсбук винайшов власний стиль публікації в мережі, а це зайшло широкому загалу.

– Те, чим я горджуся, то це не віршами. Не моїми. 3 строфи для Фейсбука – ше нічого, 8 – це хреновий вірш! Я спростив текстуру. Заголовок капслоком, а вірш – маленькими без розділових знаків. Да, це я придумав. Але ми зберегли дружні стосунки. Таке вміння – ось це справжня любов. 

(вирване)

…іде король голий – як палець один

ні пари не має ні внуків

бо голий король…

він звичайна людина

він йде і зникає без звуку

Таким строкатим, поетичним, танцювальним та музичним був вечір з Іздриком. Привідкрию вам трішки завіси – сьогоднішня презентація – остання поетична презентація, але перша музична, саме у такому форматі.

(вирване)

«…завершиться світ любов’ю

як книжка останнім словом»

Довідка.

Юрій Іздрик — український прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту «Четвер». Один із творців станіславського феномену. Автор повісті «Острів КРК», поетичної збірки «Станіслав і 11 його визволителів», романів «Воццек», «Подвійний Леон» і «АМтм», збірки «Флешка», «Флешка-2GB», «Таке», «Underwor(l)d», «Ю», «Після прози», «AB OUT», «Календар любові», «Номінація», «Меланхолії», низки повістей, оповідань, статей з культурології та літературознавства.

За матеріалами пресслужби “Мистецького фестивалю “Ї”

Фото “Мистецького фестивалю “Ї”

Запис Поет Іздрик на «Мистецькому фестивалі «Ї» привселюдно «попрощався з віршами» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Першим резидентом програми літературної резиденції «Пауль Целан 100» був Юрій Андрухович. Сама ж резиденція передбачає участь в програмі заходів, які присвячені Паулю Целану. Загалом організатори запросили до участі 5 українських та 5 німецьких літераторів, письменників, перекладачів. Вони проживатимуть протягом тижня в Чернівцях у різні періоди з липня до кінця вересня.
Резиденція «Пауль Целан 100» триватиме протягом трьох місяців. Наступні етапи проєкту «Літературні дні Пауля Целана 2020» – його презентація на Форумі видавців у Львові (17-20 вересня), Літературні дні Пауля Целана у Чернівцях (21-23 листопада), представлення антології «Пауль Целан 100» із двомовними текстами резидентів про Пауля Целана у п’яти містах Німеччини (5-11 грудня) та на Лейпцизькому книжковому ярмарку (18-21 березня 2021 року, Німеччина). Всього буде реалізовано 28 подій.

Модераторка: кураторка проєкту «Літературні Дні Пауля Целана 2020» Євгенія Лопата.
Відкрила пресконференцію прес-секретар Міжнародної літературної корпорації MERIDIAN CZERNOWITZ Лілія Шутяк.

14 липня 2020-го у Літературному целанівському центрі у Чернівцях відбулося відкриття виставки графіки художника Олександра Ройтбурда до книжки Сергія Жадана «Тамплієри» (2016).

Відкрив виставку Святослав Померанцев, керівник видавництва MERIDIAN CZERNOWITZ та поетичного фестивалю MERIDIAN CZERNOWITZ.
З вітальним словом виступив головний рабин Чернівецької області Менахем Мендель Гліценштейн.
Відбулася автограф-сесія Сергія Жадана.

Виставка працюватиме щодня з 14 до 18 липня з 13:00 до 20:00. Вхід вільний (тільки в масках). Захід відбувається у рамках проєкту «Czernowitz сьогодні: світське культурне єврейське життя 2020» за підтримки Dutch Jewish Humanitarian Fund.

17 липня, п’ятниця, 18:30 – дискусія про Пауля Целана та поетичні читання за участю Сергія Жадана та Катерини Калитко. Модератор: Олександр Бойченко. Локація: Літній театр у парку ім. Т. Шевченка (вулиця Садова, 1А). Вхід вільний (тільки в масках).
Проєкт “Літературні Дні Пауля Целана 2020» відбувається за підтримки Kulturstiftung des Bundes в кооперації зі штутгартською спілкою Ukrainisches Atelier für Kultur und Sport e.V.

… Кривава епоха з жаром в утробі
відходить, лишаючи всім свободу.
Поети стоять над нею в жалобі –
салютують її відходу.

Небо над нею таке бездонне,
таке глибоке, таке предвічне.
Поети чекають, коли вона здохне.
Напишуть потім щось ліричне.

Сергій Жадан, збірка «Список кораблів»

Дякую за спілкування, вірші, спонукання до дій…

Більше фото з подій за посиланням: СЕРГІЙ ЖАДАН І ПРОЄКТ «ЛІТЕРАТУРНІ ДНІ ПАУЛЯ ЦЕЛАНА 2020»

та СЕРГІЙ ЖАДАН, ОЛЕКСАНДР РОЙТБУРД, РАБИН, «ТАМПЛІЄРИ», ЧЕРНІВЦІ, СОБАКА…

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис Сергій Жадан і проєкт «Літературні Дні Пауля Целана 2020» у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Муніципальній бібліотеці ім. Добрянського у камерній обстановці відбулась презентація проекту Чернівецької організації НСПУ «Антологія присвят»:  у серії «Серце-Логосу» побачила світ книга «За слово – словом…», присвячена добре відомій в Україні й далеко за її межами чернівецькій поетесі Тамарі Севернюк.

Це публікація зворушливих відгуків художників, літераторів, лікарів, журналістів, музикознавців, митців театру і кіно із фрагментами листування та щоденниковими записами. Це книжка щирих «віддяк колег, читачів та шанувальників слова поетеси за її правдиву і праведну працю».

Як висловилась директорка Муніципальної бібліотеки Леся Щербанюк, «поетеса Тамара Артемівна Севернюк сьогодні є автором понад трьох десятків книг поетичних, художньо документальних, публіцистичних, що виходили в Україні, Польщі, Німеччині… Про неї писали в Україні, Канаді, Румунії, Угорщині, Росії…Окремі твори перекладались німецькою, польською, румунською, італійською, угорською, вірменською, ідиш, англійською мовами.  Вона автор віршів до пісень композиторів Левка Дутківського, Леоніда Затуловського, Павла Дворського, Олександра Злотника, Анатолія Кос-Анатольського, Валентина Сільвестрова, Олександра Моргаєнка, Едуарда Качанова, Шуліка Фінгерова…Тамара Севернюк – Заслужений діяч мистецтв України, володарка Міжнародного Ордена Честі з титулом «Жива легенда». Лауреат знакових Міжнародних літературних премій Володимира Винниченка і Григорія Сковороди, інших численних нагород… »
Ця незвичайна жінка володіє даром, який далеко не кожному поетові дарує Всевишній. Простими на перший погляд словами поетеса Тамара Севернюк майстерно, щиро і водночас незвично сповідується перед читачем. Вона доносить Красу і Силу Великого Слова до читача, передаючи своїм задумом тонкощі найглибших і найсильніших емоційних переживань та найпотаємніші почуття, пов’язані з процесами нашого сьогодення, яке органічно співзвучне з настроями громадянського суспільства.

Зустріч з Тамарою Севернюк у Муніципальній бібліотеці – далеко не перша. Уже традиційно вона несе сюди для знайомства і обговорення усі досягнення свого поетичного таланту. І на нинішню імпрезу до чернівецької поетеси завітало чимало шанувальників її творчості з різних куточків Буковини ( і не тільки), серед яких велику частину складали її колеги по перу – знані в краї письменники, поети та журналісти, а також поети – початківці, ті, хто на літературній стежині робить перші проби пера. І більшість з них саме й стала колективним автором книги. Серед присутніх поетичного вечора були радіожурналіст Василь Карлащук, знаний в румуновних кругах перекладач Мірча Лютик, чернівецький поет-початківець Олег Віксіч, журналіст і поет, колишній редактор газети «Чернівці» Василь Бабух, колеги по перу з Вижничини та Сокирянщини, гість із Ніжина – поет, драматург і перекладач Володимир Гільчук, добре знаний в Чернівцях і за межами краю український поет-пісняр Василь Васкан, журналістка і поетеса Лариса Хомич тощо. Модерував зустріч Літературознавець і філософ, непересічний літератор Семен Абрамович, який назвав поезію Тамари Артемівни «духовною поживою і насолодою в золотому футлярі», яка «змальовує найінтимніші почуття сучасника обезбоженного світу, в якому відбувається девальвація Слова».

А показана на зустрічі документальна кінострічка про життя та творчий шлях Тамари Артемівни Севернюк, підготовлена  тележурналістками Валентиною Бондар та Антоніною Фантух із використанням відео від різних журналістів різних років, зокрема відомої ведучої мистецьких програм Жанни Одинської, має промовисту назву «Королева слова».

Вл. інф.

Запис «За слово – словом…» Присвяти Тамарі Севернюк у проекті Чернівецької організації НСПУ та Муніципальної бібліотеки ім. Добрянського спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Від 5 до 8 вересня у Чернівцях триватиме Х Міжнародний поетичний фестиваль Meridian Czernowitz. В рамках фестивалю відбудуться презентації 9 книжок, дискусії, паради поетів, театральні постановки, концерти камерної, єврейської та рок-музики, а також читання у добре знайомих і незвичних локаціях міста.
Серед учасників Міхаель Крюгер, Леа Шнайдер, Бйорн Кулігк, Ута Акерман (Німеччина); Юліан Шуттінг, Вольфганг Германн (Австрія); Ільма Ракуза, Саша Гарцетті (Швейцарія); Нуріт Зархі, Шимон Адаф (Ізраїль). В українському десанті – письменники та перекладачі Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Катерина Калитко, Ігор Померанцев, Тарас Прохасько, Таня Малярчук, Андрій Любка, Олександр Бойченко, Артем Чех, Володимир Рафєєнко, Ірена Карпа, Пітер Залмаєв, Христя Венгринюк, Марк Бєлорусець, Петро Рихло, Тетяна Милимко, Олена Андрейчикова тощо, повідомили організатори.

Запис Meridian Czernowitz –  десятий, ювілейний спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До Чернівців у рамках року французької мови в Україні приїдуть швейцарська органістка Аврора Бааль і сценічний декламатор із Франції Емманюель Плентель.

Виконавці підготували нетипову органу програму: на найбільшому в Україні органі звучатимуть твори композиторів Швейцарії, Канади, Франції, Марокко та Бельгії, середяких шедеври Е. Саті, А. Онеґґера, О. Мессіана. Доповнить їх декламація поезії від Еммануеля Плентеля – французького митця, відомого своїми експериментами з мелодією та словом.

Емманюель Плентель у співпраці з симфонічними оркестрами та театрами створює музично-поетичні постановки для сцен усієї Європи. Зі своїм фортепіанним монологом він виступав у Саудівській Аравії та Ізраїлі.

Аврора Бааль вивчала фортепіано, орган та теорію музики у французькому Ліоні, а пізніше здобула ступінь магістра у відомій швейцарській музичній академії «Schola Cantorum Basiliensis» зі спеціалізацію на XV-XIXстоліттях. На своїх концертах та різних музичних проектах вона майстерно поєднує шедеври старовинної музики з творами сучасних композиторів-експериментаторів.

Емманюель Плентель та Аврора Бааль упершее відвідають Чернівці. Почути їх можна буде 22 квітня о 18:30 в Органному залі Чернівецької обласної філармонії.

Запис Музика + поезія + французька культура =естетична насолода:  Музично-поетичний перформанс від органістки Аврори Бааль та Емманюеля Плентеля спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Кожен глядач зможе поринути у світ музики разом із досвідченими музикантами та молодими виконавцями. 31 березня у Центрі культури «Вернісаж» (вул.Кобилянської, 51) відбудеться Весняний концерт підліткової мистецької формації «TeenArt» і струнного квартету «Czernowitzer». Це два голоси й шість інструментів. Початок о 17:30.

Продаж квитків за номером: 066 7503 241.

Лариса КУВАЄВА

Запис Кавери, авторські пісні та поезія: У Чернівцях відбудеться «Весняний концерт» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Доступна поетична спадщина Олени Теліги –української поетеси, публіцистки, літературного критика, діячки ОУН – порівняно невелика: відомо лише 38 віршів. Але за змістом вона має неперевершену вартість. Творчості поетеси притаманна особливість, яку літературознавці визначають як «пасіонарність любовної лірики». У поезіях звучить передчуття бою та підтримка відважного духу, що здатна розтопити тривоги, готовність передати всю ніжність як найміцнішу зброю для майбутньої боротьби.

У переддень Всесвітнього дня поезії в обласній книгозбірні відбувся музично-літературний вечір Лариси Бережан за творчістю Олени Теліги – у рамках проекту «О жінко, ти світу краса, ти величі мудрість». У заході звучала співана поезія на музику й у виконанні Лариси Бережан.

Любов ШИЛЮК, завідувачка відділом мистецтва обласної бібліотеки

Запис Лариса Бережан співає поезії Олени Теліги спершу з'явиться на Медіа-Версії.