«Питання космічної освіти, формування космічного світогляду у молоді – це надзвичайно важливе завдання, особливо в умовах, коли суспільству нав’язуються ідеї, що наша країна повинна бути аграрною, що основу її економіки повинні складати дрібний, середній та шоу-бізнес, а серед професій найбільш важливими є юристи, економісти, працівники торгівлі та журналісти. Ці наративи, по суті, блокували для молоді інформацію про важливість інженерних професій, підготовку вчених сучасних напрямків науки, без яких неможливий розвиток потужних промислових підприємств, наукових установ. Про це говорять конкурси на ці професії до вищих учбових закладів, слабкі знання, які показують протягом останніх років випускники шкіл, результати атестації старшокласників з фізики, математики, хімії. До речі, цікаве спостереження наведено в огляді відносно того, що вивчають іноземні студенти в Україні. Це авіоніка та ракетні технології, двигунобудування, прикладна фізика і нанотехнології. Це, напевно, віддзеркалює світові тенденції в освіті молоді.

Позитивно відзначена поява перших підручників на цю тематику для старших класів загальноосвітніх шкіл, авторами яких є наші відомі вчені Віктор Григорович Бар’яхтар, Станіслав Олексійович Довгий, Ярослав Степанович Яцків. А також видання першої цікавої науково-популярної книги для дітей Івана Малковича «Український космос».

Адже зрозуміло, що сучасна, конкурентоспроможна держава 21-го століття повинна будуватися молодими людьми з освітою та прагненнями, спрямованими на інноваційну трансформацію економіки, на розвиток високих технологій, створення відповідних підприємств та наукових установ, впровадження в реальну економіку штучного інтелекту, перспективної робототехніки, нових матеріалів, мікроелектроніки, інформаційних і космічних технологій. Це має бути перспективою України – модерної держави 21-го століття з потужною промисловістю, наукою, високоосвіченим народом.

В наданому огляді узагальнено все, що було зроблено в галузі космічної освіти за період незалежності нашої країни. Вдалося, на мій погляд, охопити всі форми і заклади, де можна проводити цю роботу від дитячих садочків, шкіл, позашкільних установ, і аж до вищої школи і молоді, працюючої на підприємствах галузі. Підкреслена роль молодіжного об’єднання «Сузір’я», в якому народилося і накопичено багато різноманітних форм роботи з дітьми, Малої академії наук, Національного центру аерокосмічної освіти молоді, який працює зі старшокласниками, студентами, працюючою молоддю.

Внаслідок серйозної інформаційно-аналітичної роботи авторів вимальовується структура космічної освіти для різних вікових категорій молоді. Космічна освіта молоді своїми коренями проростає з початку 1990–х років, коли під час підготовки проєкту польоту першого космонавта України Леоніда Каденюка була проведена разом з американськими колегами масштабна освітня програма для молоді України та США, якою було охоплено по 20 тисяч школярів і студентів в кожній країні. Внаслідок цього сильний поштовх отримав напрямок аерокосмічної освіти в школах, позашкільних закладах, музеях, планетаріях.

На базі середньої школи №36 м. Київ проходив експеримент з посиленої аерокосмічної освіти учнів. В цій школі працює музей космонавтики ім. С.П. Корольова, навіть створюється учнівське космічне агентство. Трохи згодом в педагогічних журналах з’являються статті «Чи потрібна аерокосмічна освіта в школі?», «Аерокосмічна освіта – важлива складова сучасного навчального процесу», «Майбутнє країни – в руках інженерів». Цікавий та багатий досвід накопичено в Національному центрі аерокосмічної освіти молоді. Насамперед – проведення науково-практичних конференцій «Людина і космос», «Дніпровська орбіта», Всеукраїнський молодіжний аерокосмічний форум «Україна – космічна». Участь в цих заходах першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка мала надзвичайно велике виховне значення. Робота центру відзначалася як одного з кращих подібних освітніх закладів у Європі ще під час проведення в 2008-2010 роках проєкту Твінінг «Прискорення українсько-європейського співробітництва в космічній сфері» (учасники проєкту Україна, Німеччина, Франція). І як результат – початок формування системної освіти та аерокосмічного  світогляду багатьох молодих людей.

Сучасна космічна освіта – це важливий етап продовження космічної історії України. Адже від того, як ми пройдемо цей етап, як старше покоління передасть свої знання молоді, залежатиме в майбутньому і кадровий потенціал для галузі, і підготовка інженерних та наукових кадрів, і дальше формування сучасної України як високорозвиненої, високотехнологічної та космічної держави.

Новий етап розвитку суспільства, аерокосмічної сфери передбачає бурхливий розвиток мікроелектроніки, робототехніки, штучного інтелекту. В першу чергу ці процеси мають відбуватися  на базі вітчизняного науково-технологічного та промислового потенціалу. А економічна політика на певний період  має стати національно-егоїстичною, що вимагає формування нового класу високоосвічених інженерів, конструкторів, науковців, менеджерів. Дотриматися цього вектору розвитку на фоні жорсткої конкуренції та намагання багатьох країн йти подібним шляхом – завдання досить непросте. Підвалини цього процесу в державі потрібно закладати вже сьогодні, залучаючи до цього талановиту молодь, вдосконалюючи форми і методи її аерокосмічної освіти.

Головне – не повторювати помилок минулого, коли відмова від ядерного потенціалу привела до виключення України з «клубу» ядерних держав, а згортання космічної діяльності загрожує втратою членства в елітному «клубі» космічних держав світу. До цього може призвести нефінансування вітчизняних космічних проєктів, відсутність протягом тривалого часу державної космічної програми, позбавлення ДКА спеціального статусу, кадрові проблеми в керівництві підприємствами галузі та інше. На цьому фоні зрозуміло, що попереду, в період формування післявоєнної політики країни, важлива тривала, важка і непроста робота. Вона вимагатиме більше уваги до космічної сфери з боку керівництва держави, об’єднання зусиль багатьох інституцій не тільки державних, а і приватних, а також лідерів, які очолять цей рух в майбутнє.

На фоні військових дій на фронті, їх специфічних форм, методів і засобів, турбулентності, яка останнім часом торкнулася космічної галузі, з погляду на перспективу необхідності відбудови економіки держави і збереження підприємств, які виробляють ракетно-космічну техніку, поява тематичних оглядів, які торкаються важливих напрямків в галузі економіки, освіти, науки та створення космічної техніки є надзвичайно важливою подією. Ці огляди є досить неординарним явищем і заслуговують на увагу не тільки громадськості, а й керівників окремих міністерств і відомств країни», –  з виступу члена Експертної ради Едуарда Івановича Кузнєцова на розширеному засіданні Експертної ради Асоціації «Космос».

21 листопада 2023 року відбулося розширене засідання Експертної ради Асоціації «Космос», де одним з  питань порядку денного були результати публічного обговорення інформаційних оглядів «Космічна освіта в Україні». Про результати публічного обговорення інформаційного огляду «Космічна освіта в Україні» та надані пропозиції у цій сфері доповів  Е.І. Кузнєцов.

Публікація присвячена 26-й річниці   польоту першого космонавта незалежної України, Героя України Леоніда Каденюка.

 Вл. інфор.

Запис «Космічна освіта в Україні» від Едуарда Кузнєцова спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цього року до Дня міста було оголошено імена двох «Почесних громадян міста Чернівці».
«Почесний громадянин міста» – це звання, що є вищим визнанням заслуг перед містом і його жителями.  Воно і зараз символізує виняткову форму вираження вдячності суспільства конкретній людині за діяльність на користь міста, а також дань пошани особі, що має особливі заслуги перед Вітчизною.

За особливі заслуги перед територіальною громадою, вагомий особистий внесок у розвиток економіки, освіти, науки і культури міста Чернівців та з нагоди Дня міста звання «Почесний громадянин міста Чернівці» присвоєно раднику Голови Державного космічного агентства України, Заслуженому працівнику промисловості України, Почесному працівнику космічної галузі України Едуарду Кузнєцову та голові виконавчого комітету Чернівецької міської Ради народних депутатів 1972-1985рр., члену Чернівецької обласної ради організації ветеранів України Володимиру Доцюку.

Володимир Доцюк народився 1 лютого 1936 року в с. Волчинець Дондюшанського району Молдавської PCP в сім’ї селянина. У 1953 р. закінчив 7 класів Волчинецької семирічної школи. Поступив в Чернівецьке залізничне училище, яке закінчив у 1955 р. Направлений на роботу у вагонне депо станції Чернівці. Володимир Федорович закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту. У 1958 р. став членом виконкому Ради депутатів трудящих Першотравневого району. З 4 травня 1972 р. по 11 березня 1985 р. очолював Чернівецьку міську раду. За 13 років керівництва містом відбулося розширення меж обласного центру, звівся завод «Кварц», поряд з яким виріс житловий масив «Південний». У місті будували житло, звелися середні школи №№6, 11, 27, міська лікарня №1, дитяча лікарня, кардіоцентр, госпіталь інвалідів війни, реставрували музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської, впорядкували парк «Жовтневий» з каскадом живописних озер. Крім цих об’єктів, у Чернівцях звели домобудівний комбінат, готель «Черемош», захисну дамбу на правому березі Пруту, а найголовніше – проклали 60-кілометровий водогін «Дністер-Чернівці». Тривалий час В.Доцюк працював заступником голови Чернівецького обласного управління соціального захисту населення. А зараз продовжує опікуватися інвалідами в обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів України.

Едуард Кузнєцов народився 6 квітня 1945 р. у м. Рогачові Гомельської області (Білорусь). Після закінчення Снятинської середньої школи ім. В. Стефаника вступив на фізико-математичний факультет Чернівецького університету. Едуард Іванович Кузнєцов розпочав трудовий шлях на посаді інженера конструктора Івано-Франківської філії Центрального дослідно-конструкторського технологічного бюро Державного
науково-дослідного технологічного інституту. Працюючи в Чернівцях неодноразово обирався депутатом районних, міської та обласної рад народних депутатів. Працював секретарем Чернівецького обкому партії.
У 1992 р. був одним з організаторів Національного космічного агентства України, де в наступні роки працював на різних посадах, був учасником розробки чотирьох Національних космічних програм України, підготовки міжнародних угод та космічних проектів. За його участю підготовлені та підписані угоди про співробітництво Державного космічного агентства України з Європейським, німецьким та французьким космічними агентствами.
У 1996-1998 рр. керував проектом по підготовці польоту космонавта-дослідника України Леоніда Каденюка у складі міжнародного екіпажу на американському космічному кораблі «Колумбія». У 1998 р. проходив стажування в Гарвардському університеті (США).
12 років був співголовою Спільної робочої групи з питань співробітництва між Україною та Євросоюзом у сфері космічних досліджень та використання космосу в мирних цілях. Багато років представляв нашу державу в Раді по космосу ООН у Відні.
З 2000 р. обіймає посаду першого віце-президента Аерокосмічного товариства України. Багато років є членом Правління Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я» (УМАКО «Сузір’я»), проводячи велику роботу в галузі аерокосмічної освіти молоді. Завдяки сприянню Е.І.Кузнєцова у 2001 р. в Чернівцях створено міський центр УМАКО «Сузір’я», вихованці якого протягом багатьох років гідно представляють місто на Всеукраїнських конкурсах та учнівських наукових конференціях з космічної тематики, неодноразово стаючи переможцями та призерами.
Едуард Іванович – один з ініціаторів створення в м.Чернівцях музею авіації та космонавтики, який відкрито при клубі юних техніків «Кварц» 2 жовтня 1999 року на День міста Чернівці. Постійно допомагає розвитку музею, є учасником та організатором багатьох заходів, що проводяться. На даний час музей відвідало понад 100 тисяч мешканців та гостей міста.
До 600-ї річниці першої писемної згадки про Чернівці подарунком Едуарда Івановича рідному місту став знімок міста із космосу, який і зараз прикрашає Центральну площу.
Кузнєцов Е.І. відзначений державними нагородами України, орденом Франції «За заслуги», обласними та міським відзнаками. Йому присвоєні звання «Заслужений працівник промисловості України» , «Почесний працівник космічної галузі України», «Ветеран космічної галузі України», І. – лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Кузнєцов Едуард Іванович працює радником Голови Державного космічного агентства України.

Вітаємо Володимира Доцюка і Едуарда Кузнєцова із нагородою!

Якщо познайомитися навіть нашвидку із біографією цьогорішніх обранців, то мимоволі починаєш порівнювати з сьогоднішнім станом соціального, економічного, наукового розвитку. Загальні видатки бюджету на науку становлять близько 4 млрд. грн., що близько 1% від загального бюджету України. Євросоюз рекомендує своїм країнам-членам виділяти на розвиток науки 1,7% національних бюджетів, а у деяких країнах цей показник перевищує рекомендований. І чому результати наукових досліджень не завжди потрібні і цікаві самій державі? Якщо будувати економіку, якій наука не потрібна, відповідним буде і рівень життя її громадян. Останніми роками рівень і якість життя в Україні порівнюють з деякими країнами Африки: Намібія, Ботсвана, Туніс, Марокко, Тобаго. Колись порівнювали з 1913 роком. В Африці ніколи не була. Тому порівняти не можу. Що було у 1913 році, теж мало хто пам’ятає. В поточному році 2291 фізична особа задекларувала доходи, що перевищують 1 мільйон грн., що на 754 більше, ніж торік. У попередньому році мільйонерів було 1537. Покращення вже сьогодні? Як кому. Але закон збереження енергії та маси  ще не відмінили…

Тетяна Cпориніна, «Версії»,
фото автора, В. Яценка, М. Ємельянова

Запис «Почесний громадянин міста Чернівці» спершу з'явиться на Медіа-Версії.