Августа Кохановська. Чернівці. Буковинська крайова управа. Після 1905 року. Папір, акварель. (Твір опублікований 2002 р. в каталозі аукціону «Сотбіс» у Лондоні під назвою «Вулиця в Лодзі»)

Поштівка. Чернівці. Крайова управа (Czernowitz. Landes Regierung). Видавництво  Simon Gross, Czernowitz. Після 1905 року

2010 року «Версії» (№9) повідомляли, що у квітні 2002 року на аукціоні «Сотбіс» у Лондоні були виставлені три акварелі Августи Кохановської – «Вулиця в Лодзі», «Палац єпископа» та «Вид на Краків». (Тетяна Дугаєва. „Інтриги життя Августи Кохановської. Твори буковинки-художниці в каталозі Сотбіс…”). Всі твори продавалися одним лотом під №96. У каталозі зазначені назви творів, дата створення (1890 рік), походження (приватна колекція, США), техніка виконання, розміри та продажі на аукціоні «Dorotheum» у Відні 1956 та 1958 років.

…Коли працювала над цим матеріалом, не відпускало відчуття, що архітектурний мотив на акварелі «Вулиця в Лодзі» (26,3х31 см) є напрочуд знайомим: точно такий будинок є у Чернівцях. Невдовзі ці здогадки знайшли своє остаточне підтвердження. Відтак, для більшої переконливості порівняймо цю композицію Августи Кохановської з давніми поштівками початку ХХ століття, на яких зображена будівля Буковинської крайової управи в Чернівцях. Вигляд чотириповерхового будинку та обрана точка зору (вид від Соборної площі) – все промовисто свідчить про те, що Августа Кохановська зобразила не Лодзь, а Чернівці. Нині тут розташувався історичний факультет Чернівецького університету.

Що ж до зазначеного в каталозі «Сотбіс» датування трьох творів, то можна впевнено стверджувати, що ця акварель створена аж ніяк не 1890 року, а після 1905-го. Візьмемо до уваги, що згадана чернівецька будівля спочатку була триповерховою. А тільки після того, як 1905 року частину будинку Крайової управи знищила пожежа, до нього добудували ще один поверх. Саме таким і зобразила його Августа Кохановська.

Невідомий нам власник акварелей А. Кохановської припустився й іншої географічної помилки – у назві аркушу «Палац єпископа». Адже на сторінці каталогу «Сотбіс», на якій репродуковано краєвид з Резиденцією буковинських митрополитів у Чернівцях, читаємо підпис: «Палац єпископа. Перемишль» («Bishop’s Palace. Przemysl»).

Відтак маємо приємність стверджувати, що промовисті та майстерно виконані пейзажі знаної художниці «Чернівці. Буковинська крайова управа» та «Палац єпископа. Чернівці» яскраво доповнюють нашу уяву про чернівецькі мотиви у творчості Августи Кохановської.

Тетяна ДУГАЄВА,мистецтвознавець, член національної Спілки художників України

Запис Міський пейзаж Августи Кохановської або Як місто Лодзь стало… Чернівцями спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Дмитро Ілліч захопився фотографією, коли його ще називали Дмитриком… Працювати після школи пішов на меблеву фабрику, але вже тоді почав приносити свої знімки в редакцію «Буковини», куди згодом перейшов працювати.

За 15 років у «Буковині» зробив тисячі знімків. Для виставки відібрані 37 з них.

– У майбутньому, – поділився Анатолій ІСАК, головний редактор «Буковини», плануємо заснувати премію Дмитра Чорнокози та організувати його пейзажну фотовиставку.

– Цю виставку ми планували заздалегідь. І планував її, передусім, сам Дмитро Ілліч, – розповіла Валентина МАЦЕРУК, заступник головного редактора «Буковини». – Він мріяв про неї, готуючись до свого 70-річчя. Та як не прикро, але вже  півроку Дмитра Ілліча немає з нами. Ця виставка – для живих, це пам’ять про нашого талановитого колегу, чуйну й добру людину.

Дмитро Чорнокоза народився в селі Біла на Кіцманщині, закінчив школу у Стрілецькому Куті. Сталося так, що він рано залишився без батька, тож узяв на себе обов’язки глави сім’ї: окрім хворої матері мав ще двох молодших сестричок. Від 14 років він кочегарив з дідусем, щоби заробити якусь копійку на прожиття.

1968 року він прийшов працювати на меблеву фабрику. Там він познайомився з Марією Михайлівною, своєю майбутньою дружиною.

На меблевій фабриці Дмитро Ілліч працював станочником,  але саме в цей період свого життя він дуже захопився фотографією.

Пан Чорнокоза не мав професійної школи фотографа. Та щоби опанувати фотографію, він купував фахові книги та журнали з фотомистецтва. Власним коштом купував апаратуру. В хаті, яку згодом збудувала сім’я, створив у коморі фотолабораторію.

На відкриття виставки прийшли рідні, друзі фотомайстра та просто шанувальники його творчості.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії» 

Запис Буковина у світлинах Дмитра Чорнокози спершу з'явиться на Медіа-Версії.