Чи можна уявити нині Буковину без печер, як це було 50 років тому, до створення Чернівецького обласного спелеоклубу «Троглодит»? Тоді у Чернівецькій області відомі були лише 3-4 печери, та й ті – лише описово. Із появою спелеоклубу – добровільного об’єднання зацікавлених у дослідженні підземного простору патріотів краю – ситуація докорінно змінилася.

У серці “Попелюшки”

З погляду сьогодення чого не було б на Буковині без нас:

* не були б відкриті, досліджені і надійно збережені від руйнування понад 250 печер усіх літологічних типів, серед яких одна з найбільших у світі лабіринтових у гіпсах 92-кілометрова «Попелюшка»;

* не було б створено понад 60 цікавих об’єктів природно-заповідного фонду нашого благословенного краю;

Знамено чернівецьких спелеологів

* не була б заснована чернівецька школа спелеології, відома нині за межами держави, яка виховала 7 докторів і 9 кандидатів наук, розвинула й започаткувала важливі галузі спелеології – карстознавство, спелеомедицину, геотектоніку, спелеогенезис, гідрохімію, геофізику та геохімію карсту, спелеоресурсознавство, охорону підземного простору, спелеопалеонтологію;

* не було б комісії зі спелеотуризму Чернівецької обласної Федерації туризму, завдяки якій вихованці клубу на всесоюзних та республіканських змаганнях посідали призові місця й уславили Буковину як печерний край;

* не було  б 1988-1989 року ганебного “втирання шмарок” так званим «спеціалістам» і «науковцям» радянського монстра – облагропрому, через невігластво яких розкрутився маховик катастрофічного карсту долин річок Совиці Веренчанської та Заставнівської, наслідки чого у зростаючих темпах сповна зазнають на собі місцеві об’єднані територіальні громади ще й нині;

* не була б врятована від знищення частина печерної системи «Попелюшка» на території Молдови, чого не могли (та й не хотіли) домогтися на власній території ні Держкомітет Молдавської РСР з охорони природи, ні Академія наук Молдавської РСР, ні Товариство охорони природи Молдавської РСР;

* не були б досліджені й десятки штучних підземних порожнин, включаючи підземні галереї під Резиденцією митрополитів Буковини та Далмації у Чернівцях, чого так насторожено боїться керівництво університету;

Добровільні помічники замість державних установ :)

* не були б організовані обласні акції з охорони карстових осередків Буковини й видані перші в Україні пропагандистські й просвітницькі друковані матеріали;

* не була б розроблена Програма створення на базі велетенських спелеоресурсів «Попелюшки» потужного міжнародного туристсько-рекреаційно-оздоровчого комплексу;

* не було б організації, яка краще за державні структури розуміється на проблемах підземного простору та інженерно-геологічних ризиках Буковини і поки що без особливого успіху калатає в усі дзвони про необхідність для усіх повернутися нарешті обличчям до загроз і принад підземель.

Слава  й вітання чернівецькому спелеоклубу «Троглодит» і його бійцям!

Віталій КОРЖИК, спелеолог

Запис Нові галузі спелеології започатковані на Буковині спершу з'явиться на Медіа-Версії.