Мало хто пам’ятає, та перша спроба осучаснити галузь охорони здоров’я, яка лишилася нам у спадок від СРСР, була здійснена ще 1996 року. Відтоді країна мала майже півтора десятка керівників МОЗ, утім, жодних реальних змін в українських лікарнях і поліклініках не відбулося.

Чи не найбільшою новацією 1996 року став дозвіл лікарям брати плату з пацієнтів за певні медичні послуги. Тоді бюджет просто «не витягував» забезпечення галузі, тож це була спроба якимсь чином підтримати фахівців, які на той час мали зарплату приблизно 17 доларів США (сьогодні це дорівнювало б 500 грн). Такі «новації» реформою назвати складно. Жодних серйозних змін не відбулося й при наступних спробах змінити на краще українську медицину: 1998, 2002 та 2011 року. Всі вони виявилися невдалими й лише тільки сприяли поглибленню кризи галузі.

Тож не дивно, що Петро Порошенко, ставши президентом України й пообіцявши кардинальні зміни у значних для українців сферах, чи не найважливішим напрямком  визначив саме медичну реформу. Не можна заперечувати, що українці давно заслуговують на гідне медичне обслуговування, а будь-які дрібніі перетворення не можуть вирішити масштабних проблем галузі. Реформа передбачає зміну самої системи – як наслідок громадяни отримуватимуть якісні послуги в сучасних медичних закладах (у т.ч.), а працівники сфери охорони здоров’я – високі зарплати, соціальні гарантії й можливість професійної реалізації.

     Закордонний досвід

«У мене тверда впевненість у тому, що 2018-й стане вдалим для імплементації медичної реформи для кожного доктора і для кожного пацієнта», – заявив у грудні 2017-го Президент України після підписання Закону про медичну реформу. Сьогодні засади реформи тільки-но починають діяти, тож пересічному громадянину важко оцінити масштаби змін. Порівняємо з досвідом Польщі: там реформу, дуже схожу на нашу,  здійснили ще 2003-го.

Головною ланкою польської системи медичної допомоги також є сімейний лікар. Отримати медичні послуги можна тільки після звернення до нього. Він призначає обстеження та направляє пацієнта до профільного фахівця. За лікування хворих лікар отримує гроші з бюджету. Це називається «кавітація»: на рік на кожного пацієнта виділяють певну суму.  Лікар сам вирішує, як розподіляти ці кошти, тобто фактично він одночасно є  і бізнесменом у медичному напрямку. В такому випадку пацієнт є його клієнтом, який, за правилами світового бізнесу, завжди правий. Тож поляки новою системою задоволені. Та й лікарі мають зиск – скажімо, хірурги отримують зарплату 3-4 тисячі євро.

Отже, в Польщі ця система працює вже багато років. Запрацювала вона й в Україні.

     Невідворотність змін

Водночас варто зазначити: державні витрати на медицину завжди були захмарними: 3,5–4% ВВП. Водночас людям доводилося чимало платити за щонайменші медичні послуги: загалом практично стільки ж витягали з власних кишень чи не щоразу під час відвідування медичних закладів. Отже, донедавна Україна витрачала на потреби охорони здоров’я значно більше, ніж будь-яка країна з аналогічним рівнем доходів, але працювала ця галузь украй неефективно. Поганий стан справ у медицині підтверджує і статистика: тривалість життя українців є найнижчою в Європі.

Реформування медицини – не забаганка, а необхідність. Розуміють це завдання й народні депутати, які ухвалили такі потрібні закони, і Уряд, який послідовно реалізує медичну реформу, і Президент, який озвучує ключові задачі та цілі.

     Суть змін – пацієнт стає головним

Про медичну реформу написано чимало. Тож більшість українців уже знає: зміни полягають у фінансуванні послуг, а не надмірної та частково застарілої інфраструктури. Формулюється це просто і зрозуміло: гроші віднині йдуть за пацієнтом. І саме він – пацієнт – є головним вигодонабувачем медичної реформи. Він сам вирішує, до якого лікаря чи закладу звернутися. Там йому надаватимуть якісні послуги. Навіть більше – ані пацієнт, ані ті, хто його обслуговують, тепер не повинні турбуватися про гроші: держава гарантує повну оплату визначених послуг.

Абсолютно безкоштовними для кожного будуть екстрена, первинна та паліативна допомога, медичне обслуговування у зв’язку з вагітністю та пологами, а також медичне обслуговування дітей до 16 років. Українці не платитимуть із власної кишені за профілактичні огляди за чотирма головними видами захворювань, за певні аналізи та рецепти на «доступні ліки». До речі, їхній перелік буде розширюватися. Невдовзі запрацює система так званих електронних рецептів, що дасть можливість отримувати ліки не лише у своєму місті, але й у інших населених пунктах.

     Престиж роботи лікаря зростатиме

Якщо гроші йдуть за пацієнтом, а пацієнт «закріплений» за тим лікарем, якого він самостійно обрав (і якого будь-коли може змінити), то, відповідно, гроші ходять і за лікарями. Вони отримують вибір і свободу працевлаштування. Медичний заклад зацікавлений у кваліфікованих фахівцях із великою кількістю пацієнтів, бо за кожного з них держава надаватиме їм 370 гривень на рік, а від 2019 року – до 450 гривень. Лікарі нарешті отримають не лише фінансові гарантії та гідну зарплату, а й повагу суспільства та роботодавців.

За такої системи лікар буде зацікавлений якісно лікувати, оскільки до поганого спеціаліста ніхто не прийде, а від кількості пацієнтів залежатиме зарплата. Лікарі та лікарні конкуруватимуть і підвищуватимуть якість своїх послуг. Медичні заклади самі вирішуватимуть, які фахівці потрібні їм для надання послуг, що гарантує держава.

Експерти прогнозують, що країна зможе вирішити й проблему нестачі лікарів загальної практики, бо певні фахівці за вигідних умов захочуть працювати у первинній ланці. Пацієнти від цього теж виграють. Бо люди, приміром, з хронічними серцево-судинними захворюваннями оберуть сімейного лікаря, який до того ж є кардіологом. Відповідно, загальна кваліфікація сімейних лікарів зростатиме.

     Особлива увага сільській медицині

Чи не найбільші зміни чекають на сільську медицину. Це логічно, адже до реформування вона була вкрай занедбана й давно потребувала «реанімаційних заходів». Ситуацію цілком можна було назвати катастрофічною, з огляду на кількість сільських мешканців в Україні.

Часто-густо популісти відмахуються: мовляв, це ж менше третини населення. Утім вони не беруть до уваги, що держава велика, тож статистика в регіонах різна. В Україні сім областей, у яких понад 50% становить сільське населення, і вісім областей, де цей показник – понад 40%. І що всі ці люди отримували досі під виглядом «безкоштовної медицини»?

Це був цілковитий жах. У сільській місцевості наразі працює 4 тис. амбулаторій і майже 13 тис. ФАПів. Чотири з кожних п’яти цих закладів не мають санвузлів! Тільки чверть із них має водовідведення. Водопостачання є лише у 28% закладів, причому третина з них бере воду з колодязів. Що вже казати про забезпеченість обладнанням, інструментами, ліками?!

Розуміючи, що стан справ незадовільний, Петро Порошенко ініціював  законопроект «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості». Президент запропонував і бачення для фінансування першого – найдорожчого – етапу впровадження реформи сільської медицини. Він запропонував виділити на це частину конфіскованих Генпрокуратурою активів колишнього керівництва країни. Відтак ті, хто з недовірою сприймали цю ініціативу, отримали у грудні 2017-го чітку відповідь у вигляді вже підписаного закону.

     ФАПи отримають фінансування

Цей документ передбачає надання протягом двох років 5 млрд грн на потреби медичної інфраструктури на селі. Кошти спрямують на будівництво нових закладів із можливістю проживання лікаря та його родини, придбання транспорту для пересування між селами, оновлення обладнання амбулаторій тощо.

Створювана модель сільської первинної ланки меддопомоги передбачає навантаження на одного лікаря на рівні 1,5 тис. пацієнтів із доступністю до амбулаторії не далі ніж 5 км. Передбачається не тільки ремонтування наявних закладів, а й створення нових. Навіть більше: уряд розробив типові проекти ФАПів і амбулаторій, тож такі заклади можна буде швидко та якісно зводити в усій країні.

За цими планами сільська амбулаторія має бути забезпеченою портативними кардіографами, тонометрами, пульсоксиметрами, лабораторним обладнанням для  експрес-аналізу сечі та крові, результати яких можна передати через інтернет-зв’язок для консультації фахівців вищої ланки, апаратами Ротта, небулайзерами (новітніми  пристроями для інгаляцій) та іншим обладнанням, а також певними фармацевтичними препаратами і препаратами за програмою «Доступні ліки».

     Сільський лікар матиме гідні умови

Однак приміщення й наявність усього необхідного – лише половина справи, бо якість медичної послуги залежить, насамперед, від рівня підготовки лікаря. Саме кадрове питання є головним у реформуванні сільської медицини. Уряд планує залучити фахівців до роботи в селі, надавши їм гідну зарплату й  гарні умови роботи, забезпечивши хороші умови на побутовому рівні (житло й інфраструктуру для лікаря та його родини).

Йдеться також про певний «мотиваційний пакет» медперсоналу. За розрахунками, за повного здійснення змін зарплата сільського лікаря первинної меддопомоги, залежно від кількості пацієнтів, сягатиме 15-30 тис. грн, медсестри – 4-8 тис. Уже згадуваний типовий проект сільської амбулаторії передбачає службове житло для персоналу.

Зміни в сільській медицині будуть суттєвими й забезпечать сільським мешканцям якісну диспансеризацію, вчасне виявлення захворювань, системний нагляд за певними групами хворих, профілактичні та оздоровчі заходи тощо.

Висновки

Які вигоди отримають пересічні громадяни від реформи охорони здоров’я?

1. Конкретні медичні послуги замість доволі розмитого поняття «медичне обслуговування», причому оплачуватиме ці послуги держава.
2. Якісні медичні заклади, що надзвичайно важливо, приміром, для сільської місцевості.
3. Чуйне ставлення лікарів до пацієнтів, бо гроші ходитимуть саме за отримувачами послуг.

4.Доступні ліки.

Втім, у медичної реформи є опоненти. Умовно їх можна поділити на дві групи.

Перші виступають узагалі проти будь-яких змін. Це дивує, адже застаріла система не може залишатися далі в тому стані, в якому перебувала до реформування. Вочевидь, ці люди або несповна розуму, або ніколи не відвідували вітчизняних медичних закладів.

Другі незадоволені тим, що зміни не гарантують їм уже завтра високої якості медичних послуг на рівні розвинених країн Європи. Саме до них звертається уряд, роз’яснюючи: після стількох років занедбання за кілька днів, тижнів та навіть місяців неможливо побудувати те, що за кордоном створювалося десятиліттями.

Реформа розпочалася. Первинна ланка вже відзвітувала: декларації з сімейними лікарями підписали 17 310 847 пацієнтів, що складає 43% населення. Люди вірять у реформу та здебільшого готові до змін.

І вони вже є. Вже на початок осені затверджено будівництво 513 амбулаторій. Тільки до кінця 2018-го планують здати в експлуатацію близько 300 нових медичних закладів. Вже працює Національна служба здоров’я. З нею нині співпрацюють 623 медичні заклади. Вона вже виплатила їм понад 809,9 млн грн за обслуговування пацієнтів.

Це лише початок тих кардинальних змін у галузі, які були ініційовані Петром Порошенком і підтримані Верховною Радою України. Надалі ситуація розвиватиметься стрімкішими темпами. Кожен українець упевниться,  що влада зацікавлена у здоровій нації,  адже здоров’я – то найцінніший дар.

Олександр САМЧУК

Запис Медична реформа: Що треба знати кожному українцю про зміни у сфері охорони здоров’я спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У лікувально-профілактичних закладах Чернівців укладено вже 4241 договорів  між лікарями та пацієнтами, повідомили у прес-службі  міської ради.

Обрати свого лікаря чернівчани можуть у семи амбулаторно-поліклінічних закладах: у міських поліклініках №1, 2, 3, 5, міській дитячій поліклініці, у ЦПМСД «Садгора» та «Роша». Для цих  закладів придбано 158 комп’ютерів на суму 1 млн. 746 тис. грн. Усі лікарі первинної ланки зареєстровані в системі e-Health МОЗ України. У доступних для  відвідувачів місцях в установах розміщені наліпки «Тут можна обрати свого лікаря», а також інформаційні стенди для мешканців із роз’ясненням, як обрати лікаря та укласти з ним декларацію.

Загалом у найменшій за кількістю населення області України свого лікаря вже обрали майже 19 тисяч буковинців. На селекторній нараді з регіонами віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко відзначив, що найбільше декларацій підписано у Закарпатській, Донецькій,Чернівецькій Полтавській областях та місті Києві.

За словами заступника Міністра охорони здоров’я України Павла Ковтонюка серед медичних закладів – лідерів за кількістю підписаних декларацій в Україні перебувають Мукачівський та Новоселицький центри первинної медико-санітарної допомоги. Про це повідомила прес-служба Чернівецької ОДА. Також у ході селекторної наради віце-прем’єр-міністр закликав громадян повідомляти про проблеми, що виникають під час вибору лікаря чи підписання декларації.

Телефонувати на урядову «гарячу лінію» за безкоштовним номером 15-45.

Запис 19 тисяч буковинців уже обрали собі лікарів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Як саме реалізується пілотний проект державного регулювання цін на ліки для гіпертоніків на Буковині, з’ясовувала міністерська комісія, що цього тижня навідалася до нашого краю. Вона перевірила діяльність сімейних лікарів та аптек області в цьому напрямку.

– Часткове відшкодування державою вартості ліків розповсюджується на майже 200 препаратів, у яких є одна з п’яти визначених Міністерством охорони здоров’я діючих речовин і які зареєстровані в Єдиному реєстрі, – каже Ігор ШКРОБАНЕЦЬ, директор Департаменту охорони здоров’я та цивільного захисту населення Чернівецької ОДА. –  Завдяки цьому людина має можливість купити якісні ліки за низькою ціною, адже одна й та ж діюча речовина може бути випущена під різними найменуваннями різних виробників. А це означає, що вартість може відрізнятися до 20 разів: від 3 до 60 гривень.

Нині аптеки забезпечені усіма потрібними препаратами. Проблема лише у хворому, який не звик йти за рецептом до лікаря, а вибирає медпрепарати на підставі реклами, побаченої по телевізору, або чиїх-небудь порад. Нам потрібно змінювати свідомість наших людей.

У виконанні пілотного проекту на Буковині лідирує Путильський район.

– Щоби пояснити людям, що їм справді вигідно прийти за рецептом, ми організували волонтерів, які ходили від хати до хати й проводили роз’яснювальну роботу, – розповів Михайло ДЯЧУК, головний лікар Путильської центральної районної лікарні. – Проблем із придбанням ліків у районі немає: всі аптеки погодилися брати участь у проекті.

– Не секрет, що сьогодні в Україні діагностовано лише біля 60% випадків гіпертонічної хвороби від реальної кількості і тільки 40% таких пацієнтів звертаються до лікаря, – зауважив Василь НЕТЯЖЕНКО, головний позаштатний фахівець МОЗ України. – Але 14% з них отримують належне симптоматичне лікування, а 35% застосовують лікарські засоби лише періодично. Така невтішна статистика пояснюється низькою прихильністю населення до лікування, а також неналежним ставленням до свого здоров’я. Для реалізації Пілотного проекту із запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою Чернівецька область отримала близько 5-ти мільйонів гривень. 70% цих коштів уже освоєно. Тобто область не відстає у цих показниках. Хочу наголосити: це не одноразова акція, а проект, який триватиме доти, допоки в Україні не запрацює страхова медицина.

Олена ТИМОФІЙЧУК, «Версії»

Запис Пілотний проект до страхової медицини: Високий тиск? Іди за рецептом! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Інколи, щоби покращити стан зубів, можна просто зняти наліт та камені (тверді відкладення) за допомоги скелера – ультразвукової установки). Ця процедура безболісна, суть її полягає в руйнуванні зубних відкладень під  впливом ультразвуку, при цьому не руйнується цілісність зубів та ясен.

Зубні відкладення є одним з головних чинників та розповсюдження карієсу.

Посмішку можна удосконалити також заміною старих пломб у фронтальній ділянці на фотополімерні, набагато естетичніші, вони легко й ефективно поліруються та інколи є альтернативою коронок.

Але не слід забувати, що тільки лікар визначає, що саме робити пацієнту. У деяких випадках неможливо обійтися без ортопедичних конструкцій.

Нині багато уваги, особливо серед молоді, приділяється відбілюванню зубів. Відбілити їх можна за допомоги відбілювальної пасти або гелю (щоправда, результат не є стійким). Широкого розповсюдження набув метод домашнього відбілювання за допомоги систем, які легко придбати в аптеках і торговельній мережі (результат кращий, але робити треба все строго за інструкцією).

Набагато ефективнішим є метод кабінетного відбілювання, при якому використовуються спеціальні реагенти та прилади. Результат можна отримати після першої процедури і самостійно регулювати кількість відбілювань.
Найкраще робити вибір, яке саме відбілювання застосувати, після консультації з лікарем. Напередодні весняно-літнього періоду подбайте про свою посмішку і будьте здорові!

Оксана САНДУЛЯК, лікар-стоматолог Обласної клінічної стоматполіклініки

Запис Білі зуби – молодший вік спершу з'явиться на Медіа-Версії.