В обласному Центрі соціально-психологічної допомоги в Чернівцях зараз мешкає 18 осіб. Це переважно жінки з дітьми, які потерпали від домашнього насильства. У кількох кімнатах, де впритул одне до одного стоять двоярусні ліжка, на спільній кухні і душовій, під цілодобовим наглядом персоналу їм краще і затишніше, ніж було вдома. Бо вдома часто було пекло, а тут – де їх живе восьмеро на 24 кв. метри – їм мало не рай. Бо ставляться як до людей, навчають цінувати себе, допомагають відновити втрачені документи. Зрештою, просто фізично рятують від кривдників…

«Я пішла від нього на День незалежності минулого року»

Наталя народилася і виросла в Києві, мала педагогічну освіту і працювала в доволі серйозній структурі. Залишилася вдовою з дитиною на руках… І коли молодій жінці трапився гідний, як їй здалося, супутник для життя, вона, не довго думаючи, погодилася разом з малюком переїхати до нього в сусідній обласний центр. Згодом вони вирішили, що краще буде жити за містом – адже жінка завагітніла, а дітям корисніше зростати на сільському просторому подвір’ї, а не на загазованих міських вулицях.  Купили будинок, який вона оформила на себе. «А як інакше? – пояснює. – Ми не були розписані, купували житло за мої кошти, то на кого ж його оформляти?» Це дуже дратувало чоловіка. Куплену нею ж недорогу машину (бо ж треба було їздити в жіночу консультацію до міста,  та й народжувати планувала там) чоловік чи то випадково, чи навмисно розтрощив, врізавшись у стовп біля хати. На четвертому місяці її вагітності справді бажаною дитиною якась чергова сварка закінчилася тим, що він розбив гітару об потилицю жінки. На восьмому місяці, коли вона повернулася з чергового УЗД і радісно повідомила, що все добре, безапеляційно заявив, що якщо дитина народиться хворою – її слід залишити в пологовому.  Коли нарешті допиталася в нього, чого б це дитина мала народитися хворою, зізнався: «сидить» на амфетаміні весь цей час.

На щастя, дівчинка народилася здоровою. На щастя – не лише через таткове захоплення психотропними речовинами, а й через те, що він влаштовував в останні місяці маминої вагітності. Скандали, побої старшої дитини, побої дружини, підпал будинку… Пологи були важкими, тож Наталя ще місяць після них перебувала в лікарні. Та й повертатися не дуже було куди – після пожежі чоловік не лише не відновлював будинок, а й у її відсутність знущався із  старшого сина.

Скандали і побої тривали ще якийсь час. Одного разу Наталя вибирала попіл з грубки, яку не розпалювала від весни, і випадково виявила в попелі свої документи. Цілі, просто заховані. Мовчки їх дістала і сховала собі, а в грубці почала палити сміття. Коли повернувся з роботи чоловік, трохи злякався, розповів, де були документи. Вона стиснула плечима: ну значить, вже нема, бо я вже другу порцію сміття там палю… Так він залишився впевненим, що нікуди вона без документів не подінеться. А якщо би й хотіла подітися, то погрожував, що покалічить її, що уб’є її дитину, що відбере їхню спільну дитину і виїде деінде…

Іноді сусіди викликали поліцію. Бувало, поліцейські не церемонилися із кривдником. Кілька жорстких слів – і тоді він затихав на місяць-другий. А потім насильство починалося знову. Востаннє поліцію викликала Наталя сама. Це був День незалежності. Вона остаточно вирішила піти від нього, а він, побачивши, що вона збирає речі, почав її бити. Поліцейські, які приїхали на виклик, дочекалися, поки вона збереться і сяде з дітьми в таксі. У Чернівцях її уже чекали волонтери…

Чому потерпіла так довго не йде від кривдника?

«Спочатку здавалося, що все ще може налагодитися, – пояснює Наталя. – Адже чоловік бував і хорошим. І казав, що любить. Із часом ще й настає «стокгольмський синдром» – коли починаєш жаліти свого кривдника. Хоча, бувало, він товк так, що до тями не могла прийти.

Чесно кажучи, у мене батько такий був. І старший брат мене товк, тому я завжди була готова давати відсіч.

Піти від чоловіка я не могла, бо не була впевнена у своїх можливостях: після переїзду до чоловіка я не працювала, своїх грошей не мала. Вишивала на продаж – але також таємно від нього, він цього не дозволяв, а я не могла спочатку зрозуміти, чому. Виявляється – боявся, що я можу відкласти гроші для втечі. Що я і зробила.

Зрештою, якось треба було розпорядитися майном: будинок був мій, але йти з нього доводилося не чоловікові, а мені. Я намагалася продати дім (пошкоджений підпалом!), і зрештою одні добрі люди погодилися в мене його купити за суму, значно меншу від тієї, за яку я сама його придбала. Просто аби я могла виїхати і прожити з дітьми якийсь час.

На чернівецьких волонтерів, які допомагають таким, як я, натрапила випадково в інтернеті – одна з моїх колишніх колег була на них підписана і я, просто гортаючи фейсбук, побачила дописи на «мою тему». Тоді й вирішила тікати до них. Написала – відповіли, що чекають».

9 місяців провела Наталя у волонтерському притулку. Звісно, чоловік її розшукав. Але з’ясовувати стосунки «на чужій території» боявся. Згодом вона була готова до самостійного життя – підшукала роботу, яка мала дозволити винаймати житло. Але почався карантин… Так опинилася в кризовому центрі. Тепер чекає послаблення карантину, аби розпочати нове самостійне життя. Школа і садочок уже готові прийняти її дітей.

«Що побажати таким жінкам, як я? Порада дівчатам: ніколи не терпіти! Довго не тягти! Бо такі стосунки є токсичними, це страшенно затягує, настає співзалежність! І не потрібно кривдникові давати фізичний відпір. Треба сісти, поміркувати – куди ти можеш піти – хоча би тимчасово. Щоб відновити свій психологічний стан. І коли вже будеш у спокої – вирішуй, що робити далі».

Не спійманий – не злодій?

Здавалось би, усе зрозуміло: коли в одному помешканні, під одним дахом хтось когось кривдить, це і є домашнє насильство. Але юридично не все так просто. Донедавна в українському законодавстві існував термін «насильство в сім’ї», і в такому разі йшлося про дії, що вчиняються подружжям. Після внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» нарешті визнано, що кривдять часто не лише в шлюбі, і взагалі не лише родичі – а будь-хто, хто спільно мешкають або навіть мешкали колись: діти батьків або навпаки, чоловік дружину або навпаки, онуки – дідуся (бабусю), співмешканці одне одного… Більше того, діти є потерпілими від цих дій навіть тоді, коли вони безпосередньо не постраждали фізично, а лише були свідками насильства. Це дуже прогресивні зміни, кажуть соціальні працівники.

Також серед позитивних змін до законодавства – право на накладення заборонного і обмежувального приписів.

Перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій БІЛОШИЦЬКИЙ пояснив: «Терміновий заборонний припис виноситься кривдникові терміном до 10 діб у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та може містити такі заходи:
• зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
• заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
• заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Важливою особливістю застосування заборонного припису є той факт, що йог винося як к за заявою постраждалої особи, так і з власної ініціативи працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами проведення оцінки ризиків».

Отже, якщо простіше, то заборонний припис може давати поліція – патрульна або дільничний інспектор, які виїжджають на виклик, оцінюють ризик, можуть заборонити кривдникові до 10 діб не наближатися – до будинку, до жертви, до її місця роботи, до місця перебування дітей, або накласти вимогу тримати дистанцію 100 м, не телефонувати потерпілій тощо. Обмежувальний припис надає суд за заявою постраждалої особи, і його тривалість до пів року. За порушення приписів притягують до кримінальної відповідальності (позбавлення волі, обмеження волі – залежно від ситуації). Залишається лише сподіватися на відповідальність поліції, яка повинна фіксувати усі порушення і особливо – присутність дітей при цьому.

Водночас, аби притягти кривдника до кримінальної відповідальності, необхідно довести систематичність таких порушень. Тобто події не просто мають неодноразово відбуватися, а ще й бути зафіксованими у певний спосіб: кривдники мають бути притягнуті до адміністративної відповідальності, а отже – судом. А якщо потерпіла в суді погодилася на примирення, або забрала заяву, або справа закрита через те, що сплив термін притягнення до відповідальності – то порушення ніби й не було. І наступного разу вся процедура починається з «чистого аркуша»: кривдника намагатимуться притягти всього лише до адміністративної відповідальності…

Ольга – клієнтка соціальних служб від 2011 року. Але навіть у її випадку не доведена систематичність домашнього насильства від цивільного чоловіка. Вони живуть разом понад 10 років. Спочатку він влаштував їй тотальний контроль: не дозволяв покидати дім, не йшлося про жоден вихід на роботу, відібрав банківську картку, на яку надходили кошти на дитину, та навіть змушував звітувати про те, скільки хвилин вона провела у вбиральні. Після втручання соціальних служб «режим» наче трохи послабився: жінка змогла вийти на роботу, їй повернули банківську картку.

Та згодом співмешканець так її побив, що зламав ніс і спричинив струс мозку. Його притягнули за ст. 125 ч. 1 ККУ – за нанесення тілесних  ушкоджень. Але у суді він каявся, обіцяв матеріальну підтримку і сплату кредиту – вона погодилася і примирилася з ним просто в залі суду. Покарання не призначали, а отже і злочину – формально не було.

Потім вона знову звернулася до служб 2015-го – знову з приводу побиття. Це відбулося при дитині. Але відповідно до тогочасного законодавства, дитина не вважалася потерпілою внаслідок насильства – лише свідком. Тож це знову не було «домашнім насильством». І тільки зараз, коли жінка опинилася в кризовому центрі, вона проходить психологічну реабілітацію, їй допомагають підготувати документи для позову в суд – як щодо домашнього насильства, так і щодо аліментів на дитину. 

«Замість психологічної реабілітації, жінки поспішають знайти роботу»

Клієнтка Центру Наталя розповіла, що під час перебування у волонтерському притулку з нею працювали психологи. Саме на цих заняттях вона дізналася, що з 15-ти типових ознак психопата у її цивільного чоловіка було 13…

«У Центрі наші клієнти проходять корекційні програми, які тривають від 6 місяців до року, – каже директор центру Анатолій ХОМІК. – Раніше направлення на них давали дільничні інспектори, тепер – суд.  Спочатку до нас направляли чоловіків, згодом і жінок.

Так, жінки також здійснюють домашнє насилля. Була в нас клієнтка з алкогольною залежністю – поки не пила, то мала нормальну родину, а коли йшла в запій, то громила хату, била вікна, тероризувала всю родину…  Тож ми займаємося з клієнтами, формуємо їхні навички, даємо змогу їм вивчити свої емоції.  Говоримо про циклічність агресивної поведінки: вона починається зі зростання напруги, далі йде загострення, відбувається сам факт насильства, потім настає каяття. Спочатку бувають випадки лише психологічної агресії, потім вона направляється на предмети (ними кидають, розбивають…), потім предмети летять в напрямку людини, і так поступово доходить до рукоприкладства…

Справді були люди, які сприймали цю програму, змінювали свою поведінку. Були, звісно, і такі, яким байдуже. Зазвичай якщо є алкогольна і наркотична залежність – потрібен інший вид роботи, аніж наша корекційна програма.

Зараз міністерство соціальної політики запровадило подібні навчання не лише для агресорів, а і для потерпілих. Маємо комплексну програму, розписано на щодень, яка мала би тривати 6 місяців. Але за законом жінки  перебувають у нас лише 90 днів – тобто 3 місяці. Завданням притулків, де перебувають постраждалі, є пройти з ними цю реабілітаційну програму, щоби жінка стала стабільною психологічно, щоби в неї підвищилася самооцінка, щоби вона не змінила своїх прийнятих рішень. За таких умов перші місяць-два наші клієнтки не мають працювати, а мають займатися з психологами і приходити до тями. Але зазвичай вони одразу шукають, де працювати – бо ж три місяці спливуть швидко, і за цей час треба зібрати гроші, аби винайняти житло…»

ЯКЩО ВИ ПОТЕРПАЄТЕ ВІД НАСИЛЬСТВА – ЗВЕРТАЙТЕСЯ:

За номером «102»!

Також вам допоможуть:

– Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги – тут можна отримати не тільки психологічну допомогу, але й різноманітні соціальні послуги, які допоможуть стати на ноги (послуги побутового характеру, педагогічні, медичні, інформаційні та навіть юридичні). Тел. (0372) 582383;

– Обласна комунальна установа «Соціальний центр матері та дитини» – сюди для тимчасового проживання можуть звернутись жінки на 7-9-му місяці вагітності та матері з дітьми віком від народження до 18 місяців, які опинилися в складних життєвих обставинах, потерпають від домашнього насильства. Тел. (0372) 527998;

– Чернівецький міський центр соціальних служб для сім‘ї, дітей та молоді — надає  допомогу сім’ям, які її потребують: батькам, які виховують дітей з інвалідністю, дітям-сиротам, дітям, які потерпають від домашнього насильства, учасникам АТО, неповнолітнім та молоді, які повернулись з місць позбавлення волі тощо. Тел. (0372) 526434;

– Служба у справах дітей Чернівецької міської ради – організовує та реалізовує заходи для поліпшення становища дітей в обласному центрі, особливо дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-переселенців. Також запобігає дитячій бездоглядності та безпритульності, жорстокому поводженню з дітьми в сім’ї та поза сімейним оточенням, вчиненню дітьми правопорушень. Тел. (0372) 523405.

За сім місяців цього року до поліції Чернівецької області надійшло майже  2500 звернень про вчинення домашнього насильства. До адміністративної відповідальності притягнуто 2350 осіб. Винесено 881 терміновий заборонний припис. Слідчі поліції розпочали 60 кримінальних проваджень за ознаками статті 126-1 (Домашнє насильство) Кримінального Кодексу України. Із них 40-направили до суду.

Для ефективної протидії домашньому насильству на території Буковини з вересня минулого року запрацювала мобільна група реагування на такі факти. За цей період співробітники підрозділу здійснили 1654 виїзди, з яких 552- підтвердились.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews

Запис «Ніколи не терпіти! І довго не тягти…» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Наркополітика» – документ який регламентує й скеровує наявні в її суб’єктів (партнерів) ресурси до подолання проблеми ризикованої поведінки серед молоді, зокрема вживання наркотиків та запобігання їхнім наслідкам, в т.ч. порушенням закону й безпеки громадського порядку. Наразі цей документ, створений силами Кординаційного органу, сприяв створенню спільних акцій – «Замалюй», «Безпечна територія», – підвищенню рівня знань шляхом залучення спеціалістів. Загальний результат – уперше за стіл переговорів сіли представники різних структур, місто отримало можливість впливати на ситуацію запобіганням вживанню молоддю наркотиків. До цього часу кожна структура працювала окремо. Раніше мова ні про яку систему не йшла». Так відгукується про перший рік впровадження у Чернівцях затвердженої міською радою програми наркополітики керівник патрульної поліції міста Артур ШКРОБ.

І додає: «Метою програми наркополітики є впровадження єдиної, узгодженої системи заходів зі збереження здоров’я та безпеки мешканців міста Чернівців, запобігання поширенню наркоманії та її наслідків, ВІЛ/СНІДу, та інших соціально небезпечних явищ. Тож безперечно з боку поліцейських споживач наркотиків розглядається як «людина в проблемі», людина, яка потребує допомоги».

«Програма наркополітики прийнята рішенням міської ради – і це був перший важливий крок, та далеко не останній, – каже заступник Чернівецького міського голови Володимир СЕРЕДЮК. – Зрозуміло, що програма без фінансування не є настільки ефективною, як би цього хотілося, тому наступним кроком буде виділення коштів на її втілення.

Оскільки в нас у розпалі реформа децентралізації, в результаті якої тепер велика частина фінансування віддається місцевому самоврядуванню, то поки що немає можливості охопити все. Але багато заходів, прописаних у програмі наркополітики, саме й не потребують фінансування, і на них ми першочергово зосередилися. Зі свого боку залучаємо відділ сім’ї і молоді, відділ спорту. Співпрацюємо і з Нацполіцією, вони долучаються до роботи наших виконавчих органів. І звичайно, багато на себе бере «Нова сім’я», яка, можна навіть сміливо сказати, частково виконує функції, які мала б виконувати міськрада. Зокрема, фахово надають психологічну допомогу та багато іншого. Загалом у виконанні програми  робимо наголос на превентивних заходах – вкладаємо кошти в розвиток спортивної інфрастрктури, відкриваємо футбольні, волейбольні майданчики тощо».

Слова чиновника підтверджує начальник сектору ювенальної превенції управління превентивної діяльності ГУНП в Чернівецькій області, підполковник поліції Микола БАСАРАБ: «На відміну від столиці та великих обласних центрів, де функціонує велика кількість організацій, які займаються вирішенням проблем молоді та підлітків, запобігають негативним явищам у молодіжному середовищі, на Буковині таких організацій одиниці, і серед них одна з найактивніших – «Нова сім’я».

Свого часу цей фонд менше працював з дітьми, акцентуючи увагу на вирішенні проблем дорослих споживачів наркотиків. Але представники фонду з радістю пристали на нашу пропозицію проводити роботу з дітьми та підлітками. Спочатку це були проекти в Чернівцях, згодом охопили райони області – і зараз ми проводимо спільні заходи і на Глибоччині, і на Новоселиччині, і на Сторожинеччині, і в Новодністровську. Представники «Нової сім’ї» активно долучаються до проведення різноманітних благодійних акцій для підтримки дітей, які опинилися в скрутних життєвих умовах; сприяють у виготовленні буклетів, листівок профілактичного змісту для подальшого розповсюдження їх серед неповнолітніх; надають безкоштовні психологічні консультації всім, хто до них звернеться, завжди стараються допомогти у будь-яких ситуаціях».

«У нас в районних підрозділах функціонують так звані «Зелені кімнати» для дітей. Тобто ці кабінети не «офісного варіанту», а приміщення, наближені до неформальної, домашньої обстановки, де можна поговорити з дитиною, викликаючи її довіру. У рамках програми наркополітики психологи з «Нової сім’ї» залучаються до роботи в цих приміщеннях та  надають консультації  дітям, які або у конфлікті з законом, або з кризових сімей, адже досить часто саме ці діти мають досвід вживання заборонених психотропних речовин. Маємо домовленість з цим фондом, і самі направляємо туди таких дітей, до речі і тих, що й стали жертвами домашнього насильства, булінгу тощо. Тих, які потребують невідкладної допомоги та підтримки. Разом з «Новою сім’єю» розробили стандарти психокорекційної роботи, які схвалені органами освіти до запровадження в загальноосвітніх навчальних закладах.  Спільно з фондом розробили програму «Здоров’я через освіту».

Далі керівник сектору ювенальної превенції УПД перелічує те, що вдалося втілити за рік: «Проводили квест «Наркотики – не моя тема», акцію «Стоп булінг», «Я проти насилля», уже вдруге фонд цього року був співорганізатором  промоакції «Я і моє дозвілля», головною метою якої було продемонструвати дітям, як альтернативу ризикованій поведінці, спортивні секції та гуртки. Адже насправді можливості проводити час із користю є: і дитячо-юнацькі спортшколи, комунальні заклади, заклади освіти, державні установи насправді надають багато безкоштовних послуг. Крім того, «Нова сім’я» має угоди з секціями і знаходить можливості організовувати заняття з міні-футболу, воркауту, тайського боксу і панкратіону.

Загалом заняттям спортом, як альтернативі шкідливим та негативним явищам, ми приділяємо дуже велику увагу в роботі з дітьми. Залучаємо їх до змагань з міні-футболу, щороку «Нова сім’я» виступає співорганізатором спортивних турнірів між командами дітей, що перебувають у складних життєвих обставинах, на території міста, змагань з різних видів спорту. Нещодавно спільно з фондом провели дуже ефективний, як на мене, турнір під гаслом «Ми одна команда». Це більше об’єднуючий, ніж спортивний захід, в яких взяли участь і команда дітей, які перебували в конфлікті з законом, і команда поліцейських, і команда «Нової сім’ї», і команда Чернівецького обласного ліцею для обдарованих дітей. Такі заходи переконують молодь, що, займаючись спортом, ти стаєш успішним. А ще – що ми всі є в одній команді – здорових і успішних людей».

Микола Басараб вдячний «Новій сім’ї» за цьогорічний семінар для ювенальних поліцейських на тему «Налагодження контакту з дитиною та проведення профілактичної роботи з нею». «Це дуже важливо. Психологи навчили поліцейських, як зробити так, щоби дитина відчула довіру, упевнилася, що поліцейський може їй допомогти, змогла та захотіла пояснити причини своєї поведінки.

Цей тренінг дав можливість освіжити та отримати нові знання, як зрозуміти, чи підліток перебуває у стані наркотичного сп’яніння, чи у стані психічного розладу, як надати дитині першочергову медичну та психологічну допомогу».

Керівник патрульної поліції в Чернівцях Артур Шкроб також наголошує, що одне із завдань Патрульної поліції – дбати про дотримання законності у забезпечені безпеки, зокрема учасників дорожнього руху. «Наразі статистика свідчить про високий рівень вживання водіями психоактивних речовин, до яких належать алкоголь і наркотичні речовини, що є грубим порушенням Правил дорожнього руху, – стверджує керівник чернівецьких патрульних. – Є потреба у формуванні культури дотримання правил дорожнього руху серед громади. Поліція відкрита до діалогу з активними чернівчанами щодо реагування на такі факти».

Артур Шкроб розповідає, що у рамках програми наркополітики готувалися та розповсюджувалися інформаційні матеріали, які мотивують водіїв автотранспортних засобів утримуватися від вживання недозволених речовин. Впроваджена освітня програма для водіїв транспортних засобів на території міста, в рамках якої не менше 60% від загалу випускників автошкіл володіють знаннями про наслідки зловживання за кермом наркотичних або психоактивних речовин. Щоквартально поліцейські на цю тему виступають по радіо і телебаченню. І ситуація повільно, але покращується.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис «Уперше за стіл переговорів сіли представники різних структур: місто отримало можливість впливати на ситуацію» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Шановні краяни!

УСБУ в Чернівецькій області здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило смерть потерпілого). ДТП, в результаті якого загинув мешканець одного з районних центрів області, трапилося за участі працівників Управління патрульної поліції 16.09.2018 року близько 2:00 по вул. Руській у Чернівцях, неподалік будинку №248,

Просимо очевидців зазначеного ДТП, а також осіб, яким відомі обставини його скоєння, звертатися за телефонами (0372) 52-43-15, (0372) 595-440, (095)5885105. Дякуємо за співпрацю!

Запис Правоохоронці розшукують свідків смертельної аварії на Гравітоні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Закон встановлює право людей з обмеженими можливостями на паркомісця біля житлових будинків. Також у ньому прописаний порядок евакуації авто, припаркованих на місцях для інвалідів з порушенням.

Запис Від сьогодні за паркування на місцях для людей з інвалідністю – удвічі підвищені штрафи! спершу з'явиться на Медіа-Версії.