День Героїв або Свято Героїв — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передусім, лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, опришків, українських січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН.

Українські герої – це прості люди, жінки та чоловіки, хлопці та дівчата, діти та літні люди, які стали до лав:
руських дружин великого князя Святослава і короля Данила
козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського
Української Галицької Армії Мирона Тарнавського
Січових стрільців Дмитра Вітовського
Армії Української Народної” Республіки Симона Петлюри
Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця і Степана Бандери
Української Повстанської Армії
членів визвольного руху шестидесятників
активістів Небесної сотні
воїнів АТО

Більш детальний фотозвіт за посиланням – ДЕНЬ ГЕРОЇВ – ЗГАДУЄМО БОРЦІВ ЗА СВОБОДУ УКРАЇНИ

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис 23 травня – День Героїв спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вирішили і ми з друзями додати трохи гостинців у Великодний кошик для тих, хто в той час перебував на Шевченка, 41.
Настя займалася всіма господарськими справами: готувала, прала, прибирала. Вставала дуже раненько, о 6 годині і… до вечора.
Ця зустріч відбулася 19 квітня 2014 року…
Тетяна Рибачук спитала Настю:
– А як ви встигаєте на всіх готувати?
– Нам би великий казан, бо посуд тут мілкий і готуємо на 5-6 людей, а потім знову.
Тетяна тоді привезла великий казан, деякі кухонні дрібнички. Також дала Насті маленький радіприймач. Хлопці хотіли телевізор, бо треба було взнавати новини, але Настя дуже зраділа і радіоприймачу.
– Коли будуть хлопці обідати, можна буде включати радіо.

Потім почало діяти громадське формування “Сотня Буковини”. Анастасія Горбачова разом з частиною майданівців пішла добровольцем на фронт захищати Україну. Від березня 2015 року Настя перебувала у 5 батальйоні ДУК “Правий Сектор”.
А це фото, коли Настю бачила в останнє, коли вона збиралася їхати на фронт – 1 листопада 2014.
Принесла тоді трохи теплих речей і молитовничок…

Дуже важко жити в країні, де одночасно і ніби мир, і війна…
Ми в той день пройшли і повз Целанівського центру.
І я тоді подумала: “У Целанівському центрі ми побуваємо з тобою і твоїми побратимами іншим разом… У мирний час. По-справжньому – в мирний… Друзі! Боже, бережи вас і всіх наших воїнів!”… З Настею у Целанівському центрі ми вже не побуваємо…

В Насті рано помер батько, виховувалася в інтернаті. Мама в неї померла недавно. Настя часто згадувала маму, коли та хворіла, дуже за неї переживала…

На фронті Настя мала позивний “Ліса”. Олена Білозерська на ФБ пригадує:
“На фронті Ліса зустріла своє кохання, створила сім’ю, чекала дитину… На перших місяцях вагітності ще ходила у розвідку на зайняту супротивником територію. Вона була безбашенна абсолютно, взагалі нічого не боялася, не дбала і про власне здоров’я. Не раз казала, що помре молодою і це її не засмучує. Однак вірила, що переживе війну, не раз мріяла, як ми всі після війни зустрінемось у будиночку високо в Карпатах, у якому їй дозволяв зупинятися під час тривалих гірських прогулянок, якщо не помиляюся, колишній тренер…”

Велика втрата… Великій біль…
Світла пам’ять…

Пані Мирослава написала на ФБ слова, які співзвучні з тим, що відчуваю і я:
“СМЕРТЬ НА ВІЙНІ ЗДАТНА ЗНАЧНО УМИЛИСТОВИТИ БОГА, ТОМУ ЩО ЛЮДИНА, ЯКА ЗАГИНУЛА СМЕРТЮ ХОРОБРИХ, ЖЕРТВУЄ СОБОЮ, ЩОБ ЗАХИСТИТИ ІНШИХ. ЦІ ЛЮДИ – НАСЛІДУЮТЬ ХРИСТА. ВОНИ – НАЙБІЛЬШІ ГЕРОЇ, … ПЕРЕД НИМИ ТРЕМТИТЬ І САМА СМЕРТЬ, ТОМУ ЩО ВІД ЛЮБОВІ ВОНИ ЗНЕВАЖАЮТЬ СМЕРТЬ І В ТАКИЙ СПОСІБ ЗДОБУВАЮТЬ БЕЗСМЕРТЯ, ЗНАХОДЯЧИ ПІД МОГИЛЬНОЮ ПЛИТОЮ КЛЮЧ ВІД ВІЧНОСТІ.
(о. ПАІСІЙ СВЯТОГОРЕЦЬ).”

Тетяна Спориніна,
фото автора

27.12.2015 ТРК “Буковина” опублікували фільм “Герої… Анастасія Горбачова”

Запис ЗАГИНУЛА НА ВІЙНІ АНАСТАСІЯ ГОРБАЧОВА… СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Взимку та на початку весни учні писали листи бійцям, які захищають Україну. 

“Діти мають вчитися, а я і бійці-побратими будемо захищати мир в Україні”, – сказав на останок Віктор школярам.

– Бережи тебе Бог, Вікторе!

Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Повертайтеся живими! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У кількох останніх числах «Версій»повідомлялося про численні акції протесту проти поганого стану автодоріг на Буковині. Ні для кого не секрет, що буковинські дороги наразі у гіршому стані, ніж після війни.

Влада пішла у вирішенні цього питання найпростішим шляхом: співробітники міліції нині ходять селами і «виловлюють» активістів цих акцій. Уже складено 8 протоколів про адмінпорушення. 

За захист людей – під суд?

Кіцманчани вперше зібралися 2 серпня, щоби висловити протест проти поганого стану автодоріг в районі. Повідомили про це, як годиться, органи влади. Серед протестувальників був і голова облорганізації НРУ Степан Терновецький.

Очільник Облавтодору Ігор ГАХ, голова Кіцманської РДА Олег УНГУРЯН визнали тоді законність невдоволення кіцманчан і пообіцяли прилюдно, що за місяць дорогу буде відремонтовано.

2 вересня люди знову зібралися біля пам’ятника Івасюку, але начальник Облавтодору на цю зустріч не з’явився, так само як і голова РДА, надіславши замість себе заступників. Люди зрозуміли, що їх надурили – і вийшли на трасу…

Акція у Кіцмані не залишилася поодинокою, почин підхопили у Сторожинці, Дубівцях, Вашківцях… Усім протестувальникам, як і в Кіцмані, обіцяли в короткий термін чи то полагодити дорогу, чи хоча б розпочати її ремонт… А тим часом, знайшовши формальний привід – відсутність дозволу на перекриття дороги від органів влади – за справу взялися правоохоронці. Вони встановлюють активістів перекриття доріг і притягають їх до відповідальності. Станом на вечір понеділка було складено 8 протоколів про адміністративні порушення.

За кіцманську акцію тамтешній райвідділ ВС надіслав повістку і Степанові Терновецькому. Йому оголосили про притягнення до відповідальності за ст. 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і передачу справи до суду. Стаття передбачає адміністративну відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу від 10 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-425 грн.).

Таким чином, влада, спровокувавши своєю бездіяльністю безлад, руками правоохоронних органів намагається покарати тих, хто є джерелом цієї влади – народ.

– За те, що відстоював законні права громадян, міліція притягає мене до відповідальності! Я є патріот своєї держави і буду захищати свій народ від злочинців, які порушують наші права, гарантовані Конституцією, – звертається до людей Степан Терновецький. – Влада намагається залякати громадян, які виходять на дороги та перекривають рух. Влада наші податки пропиває, розкрадає, а ми попадаємо в ДТП, розбиваємо свої автомобілі! Втрачаємо рідних і близьких нам людей! Чому  Ігор ГАХ, начальник служби автомобільних доріг Буковини, не несе відповідальності за жахливий стан доріг у Чернівецькій області? Наші кошти розкрадаються, а влада «кришує» !!!

Міліцейський клопіт

Сектор зв’язків з громадськістю УМВС України в Чернівецькій області оприлюднив власну точку зору на події. Міліціянти наголошують не на жахливом стані трас, а на тому, що організатор акції протесту завчасно не повідомив місцеву владу про запланований захід. У міліцейському прес-релізі сказано, що 2 вересня трасу міжнародного значення «Брест-Ковель-Чернівці» перекрили мешканці трьох сіл Кіцманського району. І хоча, за словами самих правоохоронців, порушень громадського порядку під час акції не було, вкотре, за словами п.Терновецького, «ми стали свідками того, як міліція захищає та обслуговує інтереси влади, а не народу!».

Натомість редакцію цікавить ще й  таке: чи надсилала обласна ДАІ приписи Облавтодору щодо аварійного стану тих доріг, які перекривалися людьми? Якщо так, чому на них не було відповідної реакції? А коли ДАІшники не робили таких приписів, варто було б поцікавитися бездіяльністю технічного відділу цієї служби.

Хіба не більше користі дала б саме така постановка питання?!.

Дмитро ЦАРЕНКО, «Версії»

Від редакції:

 Інформацію про те, чому люди перекривають дороги, ми друкували у минулому числі «Версій». Нагадаємо: на капітальний ремонт і утримання доріг Чернівецька область мала отримати 55,9 млн. грн. (це без «Укравтодорівських» грошей). З обіцяного Київ виділив буковинцям трохи менше половини – 26,5 млн. грн. А проплатили тільки 10,2 млн. гривень. Їздити нашим дорогами практично неможливо.  І люди їх перекривають, щоби таким чином привернути увагу до проблеми. Одне слово, заручниками непорозуміння між центральною та крайовою владами стали рядові краяни, яких за це ще й міліція тепер карає… Чи не забагато халеп на одні й ті ж голови?           

Запис Ігор ГАХ, керівник Облавтодору, не виконав обіцянки – кіцманчани вийшли на трасу. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Скептик зауважить, що не можна об’єднати такі несумісні речі, як політика і любов. Але ж існує всім відомий термін – патріотизм. Ним окреслюють любов до Батьківщини, відданість своїй вітчизні та власному народу. Це не абстрактне почуття, а конкретне, до того ж громадянське. Воно вимагає цілеспрямованих дій.

Справжній політик повинен бути патріотом, його діяльність має бути спрямована на благо рідної землі. Процвітаючими державами керують лише політики-патріоти.

Зовсім інша ситуація складається там, де при владі перебувають самозакохані людці, які люблять лише власну кишеню й намагаються набити її якомога повніше. Таких держав багато в Африці, вистачає в найбідніших регіонах Азії, і ще досить недавно до них належали більшість держав Латинської Америки. Втім, останніми десятиліттями ситуація у багатьох латиноамериканських країнах помітно покращилася, натомість їхнє місце у відстійнику нещасних держав зайняла частина пострадянських країн. Саме тих, де при владі опинилися випадкові люди, культурно не пов’язані з народами, що потрапили під їхнє панування. А де немає любові, там пускає коріння ненависть. Причому взаємна: влада ненавидить народ, народ ненавидить владу. Добром така взаємність ніколи не завершується.

Крім любові до власного народу, може ще бути любов до чужинців: науковою мовою вона називається «екзофілія». Таке дивне явище набуває різноманітних форм. Як правило, воно виникає там, де є багато невдоволених своїм життям, котрі прагнуть змінити його на краще. А власних сил не вистачає, тому і шукають люди когось ззовні, хто прийде й визволить їх. Так колись дивилися на Росію пригнічені турками балканські слов’яни, або ж слов’янські народи Австро-Угорщини. Серед них поширювалося явище, назване «слов’янофільством» (грецькою мовою «філео» означає «люблю»). Любили доти, доки впритул не зустрілися з російськими солдатами. Любов випарувалася швидко, особливо в Галичині та на Буковині. Західні українці довго страждали «москвофільством», ілюзорною любов’ю до ідеалізованої «Москви-матінки». Коли під час Першої світової війни відчули на своїй спині російський чобіт, швидко позбулися шкідливих фантазій.

На зміну масовому москвофільству прийшла не менш масова русофобія.

Грецькою мовою «фобія» означає страх, ненависть. Ще більш неконструктивне почуття, ніж нафантазоване «москвофільство». Адже до сусідів краще ставитися без зайвої любові (щоб не зазнавати неминучих розчарувань), і без зайвої ненависті. Тут необхідні діалог культур, взаємна повага і взаємна зацікавленість у розвитку відносин. Золота середина – це любов до свого і повага до чужого. Така політика зазвичай приносить плідні результати.

Запис Чому успішними державами керують політики-патріоти спершу з'явиться на Медіа-Версії.