Спекти паску цьогоріч коштуватиме дорожче, ніж було торік. За набір необхідних продуктів доведеться заплатити на 7% більше.

Приготувати паску вагою 0,7 кг зараз коштує майже 44 грн. Ціна зросла через подорожчання на 11% вершкового масла, на 19% пшеничного борошна і на 10% молока, передає Економічний дискусійний клуб.

 

Тепер зібрати великодній кошик коштує близько 248 грн. Це на 8% більше, ніж було торік.

 

 

Зібрати великодній кошик цьогоріч коштує у 1,7 разів дорожче, ніж було у 2016-му. За цей час прожитковий мінімум як для працездатних, так і непрацездатних осіб зріс у 1,4 рази.

Запис Паска: дороге задоволення у бідній країні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Апельсини, банани й пляшки з алкоголем будуть там зайвими

Вже через два дні після виходу нинішнього числа газети навколо наших церков стануть святковим колом буковинці із великодніми кошиками. Сяйво свічок, яскраві вбрання, радісно освітлені лиця із краплями свяченої води на них – і така ж радісна готовність робити відтепер тільки хороше й праведне… Великдень – найбільш улюблене свято українців, навколо нього єднаються родини й розквітають надії…

Все, що кладемо до Великоднього кошика, має свою символіку.

Запалюємо свічку, щоби піднести радість цього дня. Після освячення родина поспішає додому, аби освячена свічка горіла на святковому столі: це сприятливий прогноз для всієї сім’ї.

У Великодньому кошику обов’язково мають бути:

ПАСКА – символ Воскресіння. Свячений хліб символізує також духовну поживу.

ЯЙЦЯ – основа сущого, символ Всесвіту, достатку, руху. Символ зародження й появи на світ усього живого. Крашанки – варені яйця, пофарбовані в якийсь колір, символізують цілісність, а різнобарвні, із сповненим мудрості орнаментом, писанки – повноту смислу життя.

МАСЛО та СИР – нерозривний зв’язок матері й дитини, минулих та прийдешніх поколінь, людства та Йсуса Христа.

ШИНКА та КОВБАСА – вгодоване теля, яке звелів зарізати батько після повернення блудного сина. Символ усезагального прощення, сердечного покаяння та радості.

СІЛЬ – символ солоної необхідності. Як сіль додає смаку їжі , так визнається необхідність порятунку людства через розп’яття на Хресті та Воскресіння. А ще це оберіг від злого ока. Якщо посипати свяченою сіллю поріг, жодна лиха людина не зайде до хати.

ХРІН – сила та здоров’я. Міцне коріння, яке дає силу вірі у Воскресіння.

Великодній кошик неможливо уявити собі без вишиваного РУШНИКА. Поєднання кольорів ниток – ознака мудрості й гармонії. Нитка точиться за ниткою – це символ життя, його безперервності у зміні поколінь.

І головний елемент, який символізує світло та Божу Благодать – СВІЧКА. Запалена в церкві свічка символізує духовне єднання з іншими вірянами та спільну радість.

Українці, буковинці зокрема – хліборобська нація. Тож не дивно, коли вони несуть до церкви у Великдень плоди своєї землі: зелену цибулю та іншу городню зелень, а ще яблука. Дехто разом з усім переліченим ще святить цукерки для діток. Гріха тут не буде, але це не обов’язково. І зовсім вже зайве – іноземні банани та апельсини. Не можна просити Божої благодаті – освячення у церкві – і пляшкам з алкоголем.

Нехай Великодньої неділі на ваші душі спаде Божа милість, нехай добро й ласка в родині подовжать ваші життя, і не соромтеся дитинної радості у це свято!

Лідія КОСТИНСЬКА, порадниця «Версій»

Запис Що покласти у Великодній кошик? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

40 днів без сиру, м’яса, музики та інших задоволень – витримують не усі, хіба що дуже сильні люди. Натомість паска на столах у Великдень буде чи не в кожного, хто пектиме великодній хліб сам, наповнюючи дім ароматом родинного затишку та сімейних традицій.

З давніх-давен українці шанують це свято. Бо із нього починається справжня весна. І саме на це свято всі бабусі та матері печуть паски і малюють писанки.

Пригадую, як ми з сестрою завжди чекали Великодня. Ще й до сьогодні, коли ми вже виросли, з особливим щемом у серці спостерігаємо, як народжується і випікається пасочка у бабусі. Запашні, духмяні, вони чарують своєю красою.

– Печеться паска, зазвичай, у чистий четвер, – розповідає моя бабуся Олександра ФИСЮК, жителька села Веренчанка, що на Заставівщині. – Та можна її пекти і в суботу, одначе жодним чином не в п’ятницю. У хаті, де буде пектися паска, повинно бути прибрано, вимито, рушники випрані, накрохмалені, стіни побілені. Перед тим, як братися до пасхального тіста господиня повинна одягнутися у чистий святковий одяг, обов’язково зав’язати на голову платок. Цей урочисто-святковий момент я обов’язково розпочинаю з молитви. Паска повинна пектися з хорошими думками та гарним настроєм.

Гарно випечена паска – справжня гордість для бабусі, як, мабуть, і для кожної господині.

Паска печеться для кожного члена родини окремо з різними візерунками. Якщо вона вдалася, то і рік для цієї людини буде вдалим. У кімнату, де печеться паска, навіть заходять обережно, не гримають дверима, щоби паска «не сіла».   

До слова

Колись паски називали бабами. Пекли білу, жовту та чорну. Першу не їли, вона лежала на столі до поминальної неділі, а потім її виносили на цвинтар. До жовтої баби давали багато жовтків, тому вона було насичено жовтого відтінку, звідки й отримала свою назву. Шматок такого хліба спершу давали корові, потім уже їли самі. Чорну бабу при випіканні накривали освяченою вербою. Таким хлібом відводили грім.

– Поки тісто підходить, – жваво розповідає Олександра Іванівна, – я швиденько розпалюю у печі. Та не просто, як зазвичай, а з молитвою у серці та на вустах, на минулорічній освяченій вербі. Потім підтримую вогонь завчасно заготовленими дровами, вони мають бути дрібно наколотими та сухими. Коли піч напалена, вона стає білого відтінку, це знак того, що можна саджати у неї паску.  А тут, гляди, і тісто «підійшло», швиденько викладаю його у форми та прикрашаю  різними візерунками. Змащую яйцем, щоби рум’яною була, і саджаю її у піч на годинку, нехай зігріється – жартує бабуся. Після цього виймаю і кладу на дерев’яний стіл, щоби вийшов пар, спочатку на один бік, потім на інший. Коли вона вистигла, складаю паску у дерев’яне корито і накриваю її білою скатертиною чи тканиною. Варто пам’ятати, що спечену паску, допоки її не освятили, куштувати не можна. Паску до кошика викладаю у суботу надвечір. Кошик повинен, за звичаєм, складати господар дому, а якщо такого немає, то цим займається ґаздиня.

Що має бути в кошику?

Традиційний український кошик має в собі містити обов’язково паску, що символізує сонце; писанки – символ воскресіння Христа; часник, щоби відгонити злих духів; хрін, який символізує міцність та незламність людського духу; ковбасу та сало, що є праобразом Ісуса Христа, який своєю кров’ю врятував усіх людей від влади смерті; сир – як символ жертовності та ніжності Бога, а також сіль, що засвідчує зв’язок між Богом та людьми.

Пасха завжди символізувала перемогу Світла над Темрявою, Добра над Злом. Великдень, як й інші весняні свята, асоціюється з магією родючості. Приміром, великодня паска «говорить» завжди господарям про родючість та плодовитість. Її випікали за принципом аналогії: чим вища паска, тим кращий урожай, тим більше приплоду матиме худоба.

Нижче подаємо рецепт домашньої паски Олександри Фисюк. Можливо, з часом, вона стане і для Вас сімейною. І пам’ятайте, найважливіше при випіканні паски – настрій, з яким Ви готуєте її. Він повинен бути чистим і радісним.

До святкового столу

Паска Домашня

Інгредієнти (на 10 пасок):

2,5 л. води; 2,5 л. молока; 6 яєць; 500 г цукру; 250 г олії; 100 г дріжджів; 10 – 12 кг борошна; 1 упаковка маргарину; дрібка солі.

Спосіб приготування:

Тісто для паски робиться на підігрітій воді та молоці, туди додаємо дріжджі та цукор і залишаємо бродити в теплі на 3 – 4 години. Після бродіння додаємо у розчину яйця, маргарин, дрібку солі, олію та борошно. Ставимо ще на годину, щоби воно підкисло. Після цього виставляємо тісто у форми, змащені олією. Тоді її ще залишають на 30 хв., щоби вона «виросла» на рівень форми. Після цього кладемо у піч чи духовку. 

Лідія КИРИЛЮК, «Версії», фото автора

Запис Паска – хліб, без якого не буває Великодня… спершу з'явиться на Медіа-Версії.