Про «мутну воду» пасажирських перевезень, у якій зручно «ловити рибку» практично безконтрольних коштів на покриття пільг, «Версії» вже писали в ч. 4 цього року. Відтоді не дочекалися ні змін, ні бодай якоїсь реакції від міської влади. Натомість перевізники шантажують владу і пасажирів погрозами взагалі припинити перевезення. Чи такі вже й варті пасажирського співчуття ці перевізники?

Насамперед, читачам слід усвідомити, що:

• згідно з законом, певні категорії пасажирів мають право на пільги;
• пільги мають надаватися на всіх без винятку маршрутах всім без винятку пільговикам;
• відшкодовує пільги не місцева влада, а центральна – на область надходить субвенція;
• місцева влада не має жодних прав скасовувати чи обмежувати дію закону на території окремо взятого міста.

Тобто усі написи в маршрутних автобусах про «наявність лише двох пільгових місць», або заяви місцевої влади про наявність «13-ти соціально значущих маршрутів, на яких перевозять пільговиків» – не мають під собою жодних законних підстав. (Читаймо Закон України «Про автомобільний транспорт»).

Оскільки законодавством не передбачена адресна допомога пільговикам, а тільки відшкодування затрачених на це коштів перевізникам, то ця компенсація у вигляді субвенції надходить з Києва – на місцеву владу, яка вже й розподіляє гроші за належністю. Тож з 18-ти отриманих минулого року мільйонів грн міська влада 12 віддала тролейбусному управлінню (яке й справді возить усіх без винятку пільговиків), а 6 млн. начебто передала автобусним перевізникам – очевидно, тим 13-ти, яких дивним рішенням міськвиконкому всупереч Закону призначила «соціально значущими». Зрозуміло, що це не повна сума відшкодування, яка була передбачена на рік. Відомо й те, що Президент заветував закон, яким депутати хотіли передати 190 млн грн на місця для відшкодування пільгових перевезень. Але відомо й те, що Закон України ніхто не скасовував!

Тож виходить замкнуте коло: закон є, але виконати його неможливо. Тому місцева влада й викручується, як може, аби і «вівці» (пасажири) були цілі, і «вовки» (перевізники) були хоч на якусь частину шлунка ситі.

Та якщо викрутаси міської влади в цьому питанні хоч якось, лиха прикупивши, можна пояснити, немає жодних пояснень тому, що кошти субвенції на відшкодування пільгових перевезень віддаються надавачам послуг практично безконтрольно.

Усі знають, що задоволення від чернівецького громадського транспорту – нуль, якщо не мінус. А хто сам користується громадським транспортом або хоча би спілкується з такими вимушеними мазохістами, знає й ще про безліч матеріальніших, ніж відсутність задоволення, порушень. Брудні салони, недотримання графіку руху, хамство водіїв, невидача квитків за проїзд, недотримання правил паркування на зупинках для зручності маломобільних пасажирів… І це все – на маршрутах, які перевізники отримали від влади начебто на конкурсних умовах! Тобто, їхні конкуренти, які не виграли конкурс, були би ще гіршими!

Незважаючи на численні скарги пасажирів і публікації в ЗМІ щодо порушень перевізників – «перевізницький віз» і досі там…

Але є ще дивовижніші речі. Якщо вірити угодам, згідно з якими чернівецькі «маршрутки» возять пасажирів, то вони взагалі… не мають права це робити! Адже угоди у всіх чернівецьких перевізників уже закінчилися – у когось у жовтні чи листопаді минулого року, а у когось вже у березні цього! І на яких підставах вони їздять – узагалі незрозуміло. І чи несуть хоч якусь відповідальність за якість наданих послуг і за безпеку пасажирів. Не прописано – не відповідаєш, хіба ні?

Саме це насторожило чернівчанина Володимира Боднарюка, який вже тривалий час намагається відстояти свої права користувача міського громадського транспорту. Тож під час чергового конфлікту з водієм, який відмовився везти його як пільговика, пан Володимир викликав поліцію. Яка й узяла його пояснення і про недотримання його прав на пільгові перевезення, і про взагалі безпідставність самих перевезень за відсутності договору. Який буде результат – очікуємо.

Тим часом перевізники продовжують шантажувати місто

Погрози 31 травня припинити свою роботу (яку, нагадаємо, і так провадять без договорів), на щастя, не втілилися – тривають якісь перемовини.  Як реагує на цей шантаж влада? Міський голова Олексій Каспрук  тиждень тому заявляв, що буцімто у Чернівецькій міськраді розробляють план заходів по забезпеченню життєдіяльності міста у випадку зупинки маршрутних автобусів приватних перевізників. Створена навіть робоча група, яка у заявлений день страйку спромоглася нарешті провести своє перше засідання. Щоправда, за інформацією від її учасників, ні до чого так і не домовилася. Ну але хоча б перевізники дали слово найближчим часом не страйкувати (наскільки можна вірити шантажистам?! – ред.), а міський голова назвав погрози перевізників «монопольною змовою».

«Версії» пропонують мерії взяти на роботу Дмитра Івасюка – і тоді з перевезеннями в Чернівцях буде все гаразд 

Бо мерія не справляється зі своїми функціями. Те, що вона мала би робити, виконав за них пересічний чернівчанин. Саме він довів, що акція перевізників під Чернівецькою міською радою – це їхня змова, про що говорив і міський голова Олексій Каспрук. Але підлеглі не зуміли – чи не захотіли? – цифрами підтримати заяву мера.

Дуже проста, і в той же час переконлива математика чернівчанина Дмитра Івасюка, яку пропонуємо взяти на озброєння кожному чернівчанину. Це дасть можливість захистити свої права і знищити здирництво автоперевізників.

Дмитро користується маршрутом №20 і не полінився підрахувати, чи такий маршрут є збитковим чи прибутковим. Цитуємо його сторінку на Фейсбук:

Маршрут №20 Руська (гравітон) – Годилів туди і назад 20 км.

Богдан А092 107 КВт Isuzu 4HE1XS EURO-3: 17,5 літра на 100 км = 0,175 літра на 1 км

0,175*20= 3,5 літра. Нехай пішло 3,6 літра ДТ на рейс (пробки-світлофори-З/Д переїзд).

На АЗС Авіас/Укрнафта/Мавекс роздрібна ціна на дизельне паливо 18,50 грн/літр (ціна вище середньої роздрібної – я не брав оптову і в найдешевшого постачальника спеціально).

Отже 3,6 літра * 18,50 грн = 66,6грн ~ 67

Кількість місць для сидіння – 22. Нехай в середньому всього було 50 пасажирів за увесь рейс. 3 грн*50 особи = 150 гривень за рейс.

150 – 67 = 83 грн – виручка з вирахуваною вартістю пального (яке таке дороге шо капець).

Рейс (точка А – точка В – точка А) здійснюється за 1 годину. Всього нехай було 12 рейсів 1 автобуса. Всього в рейсі 3 автобуси (інтервал 20 хвилин – я засікав).

12х3=36рейсів

36 рейсів х 83 грн = 2988 грн виручки за мінусом вартості пального в день.

2988 * 30 днів = 89640 грн на місяць.

Припустимо всього працювало 4 водія нехай з місячною зарплатнею 3000 грн. Тобто якщо вони працювали 20 днів на місяць (вихідні), то в день вони отримували по 150 грн + Єдиний соціальний внесок (22% на фонд ЗП) = 183 грн на день. => 183грн х 30днів х 4 водії = 14640 гривень на міс.

Нехай на запасні частини і витратні матеріали йде – 12000 грн.

В резервний фонд (на чорний день) відраховуємо в місяць 200 грн.

Нехай власник/директор отримує 10000, заступник 7500, а гол. бухгалтер 7000 = 24500 грн.

На телефон – 100 грн на мі., інтернет 120 грн, воду 30, електрику 500 грн = 750 грн.

Оренда – 10000 грн, прибиральниця – 1450 грн, механік – 3660 грн, охоронець – 2400 грн.

Нехай там ще опалення від газу – 1000 грн. (в середньому на місяць), хтозна скільки оплата маршруту міськраді (нехай 2500), канцтовари, чай-кава та супутні витрати 1000 грн на місяць, нехай ще на щось іде 4000 грн = 8500 грн

Оплата праці лікарю, який оглядає перед маршрутом 3000 грн.

Залишок складатиме 8540 грн – податок на прибуток для підприємства на загальних підставах (25%) = 6405 грн залишку.

Депозити для комерційних підприємств ніхто не відміняв – це ще пару копійок заробітку.

І нагадаю! За даними ДФС у Чернівцецькій обл. пракично усі перевізники показали прибутки за 2015 рік, причому не малі, у всіх вчасно виплачувалась заробітна плата і страхові внески у пенсфонд.

То якого фіга я повинен платити 4 гривні (?) за трешак (діряве відро з гайками) на колесах і хамла водія, який плювати хотів на графік? (маршрут №10 наприклад)

Як відбуваються пасажирські перевезення у громадському транспорті, до прикладу, у Польщі?

Розповідає мешканка Варшави Лідія Литвинчук.

• Як правило, трамваї у Польщі скрізь комунальні, бо цей вид транспорту майже завжди дотаційний. Автобуси – по-різному: це може бути комунальне підприємство, а можуть ці послуги надавати і зовнішні агенти, якщо виграли тендер.
• Яка вартість проїзду в транспорті, яка зарплата, чи це адекватне співвідношення? Чи є пільги?
• Якщо говоримо про міський громадський транспорт, то вартість проїзду в ньому встановлюють місцеві органи влади. Вони ж, як правило, є і єдиними продавцями квитків (квитки уніфіковані). Встановлюється вартість квитка, маршрути – і оголошується конкурс на надання послуг. Фірма, яка його виграла, підписує з містом договір на певний час – це може бути 1, 2, 3 роки. У договорі чітко записано, який має бути транспорт, в якому стані, скільки разів, за яким графіком і яким маршрутом їздить. Також місто підписує договір з контролерами, які перевіряють білети. Але саме місто може контролювати, як підприємство виконує умови дороговору, або найняти когось для такого контролю.

Я найкраще знаю про транспорт у Кракові і Варшаві, в інших може бути трохи інакше, але принципи такі ж. Також органи міської влади можуть додатково визначити категорії пільгового проїзду громадян, якщо це дозволяє їхній бюджет.

Але в усій Польщі особи, старші 70 років, можуть їздити безкоштовно, а також депутати, сенатори, поліція, інваліди та особа, які їх супроводжує, діти до 6 (в Познані, в інших містах не знаю) років, і інші. Також в Познані (і в Варшаві, в Кракові) є пільги для учнів та студентів, як правило це 50% вартості проїзду. У Познані таку ж знижку мають пенсіонери.

Щодо тарифів на проїзд. У Варшаві – одноразовий квиток на 20 хв коштує 3,40 злотих, на 75 хв – 4,40, на 24 години (добовий) – 15 злотих. Можна пересідати з одного автобусу на трамвай чи метро, поки не закінчиться час дії квитка.

Можна собі зробити «карту варшав’янина» і  поповнювати її білетом на 30 або на 90 днів (це коштує 110 і 280 злотих відповідно). Але якщо ви приклеїте собі голограму, що ви платник податку у Варшаві, то ціна стане 98 злотих за 30 днів і 230 за 90. І саму картку, і цю голограму роблять в пунктах обслуговування пасажирів, вони є зазвичай на станціях метро – не на всіх, але їх достатньо.

Тобто, якщо ви живете у Варшаві, заробляєте близько 4500 злотих в місяць (до податків, тобто це мінус 40% грубо) , то ціна в 98 злотих за місяць на всі види транспорту і необмежену кількість поїздок мені видається адекватною. Враховуючи, що транспорт у Варшаві пунктуальний, комфортний (зараз в трамваях від кондиціонерів аж захолодно, як входиш в вулиці), чистий, і мережа дуже розвинена.

Багаж і тварин можна провозити безкоштовно, велосипеди теж, якщо є місце – і в метро, і в трамваї, і автобусі.

Практично в кожному автобусі і трамваї можна купити білети в білетоматах. Контролери невблаганні… Якщо вас піймали без квитка – муситимете заплатити штраф. А це 38-кратне число до ціни білету (у Варшаві), тобто 266 злотих.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Замкнуте коло беззаконня? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

НАСКІЛЬКИ МУТНА ВОДА ПІЛЬГОВИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ, В ЯКІЙ «ЛОВЛЯТЬ РИБКУ» ПЕРЕВІЗНИКИ.

Хто з пасажирів-пільговиків (пенсіонерів, інвалідів тощо) не стикався з неможливістю скористатися своїм правом потрапити в місті «з пункту А в пункт Б» безкоштовно? І «Версії» писали про це неодноразово. І Володимир Боднарюк стикався. Тож вирішив шукати з початку – від Закону. І з’ясував, що в одному з пунктів ст. 7 («Організація пасажирських перевезень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування») Закону України «Про автомобільний транспорт» записано: «Забезпечення організації пасажирських перевезень покладається… на  міських автобусних маршрутах загального користування – на виконавчий  орган  сільської,  селищної, міської ради відповідного населеного пункту». Тобто у Чернівцях – на міськвиконком. Ще більш категорична ст. 37 цього ж Закону – «Пільгові перевезення пасажирів автомобільним транспортом». Процитуємо її повністю: «Пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства  користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники,  які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від  пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом: накладання штрафу від 8 до 10 неоподатковуваних мінімумів. Види та обсяги пільгових перевезень (а їх у Чернівцях два види: перевезення пільгових пасажирів тролейбусами та автобусами) установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам (їх загалом є 44, згідно з рішенням міськвиконкому від 10.04.2012р. №223/7),  які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень. Тобто, згідно з законом, усі відмовки водіїв маршруток «це не пільговий маршрут» або «пільгові місця уже зайняті» – абсолютно беззмістовні і поза правовим полем. Ну і,справедливості ради, додамо, що різноманітні «соціальні квитки», які кандидати в депутати пропонували людям перед виборами, також не мають жодного сенсу, адже є просто популістським дублюванням того, що і так передбачено законом.

Пільги надають не місцеві органи самоврядування, а Кабмін – про що є відповідна постанова. Відшкодування коштів на перевезення пільговиків здійснюється за рахунок субвенцій з Державного бюджету. Відшкодовують, щоправда, можливо, і недостатньо – принаймні, на це скаржаться як перевізники, так і місцева влада.

Наприклад, ще у вересні міськрада зверталася до Асоціації міст України та вказала на заборгованість за цією субвенцією, пропонуючи збільшити обсяг субвенції на 2016 рік. І це питання, звісно, не у вересні виникло. Адже ще 2014-го місцева ОДА ту саму проблему порушувала у листі до тодішнього прем’єр-міністра Азарова, просила доручити Мінфіну та Держказначейству перерахувати області субвенцію в передбачених обсягах. У червні того ж року міськрада зверталася до тодішнього міністра соцполітики Денісової з пропозицією ввести для кожної пільгової категорії населення адресну грошову допомогу. Не врахувавши, мабуть, що не міністр такі питання вирішує – для позитивного результату необхідно міняти закон, а це справа цілого парламенту.

Ще раніше, у лютому 2014-го, ОДА зверталася до Кабміну з проханням забезпечити перерахування субвенції в обсягах, передбачених у помісячному розписі… На що Мінфін цілком передбачувано відповів: «Батя, ми стараємся», переказуємо кошти, але от повноваження щодо розподілу субвенції за напрямками витрат належить до компетенції місцевих органів.

У липні 2015-го міськрада з тим самим зверталася до нардепа Федорука: просили посприяти погашенню заборгованості, у вересні 2015-го, те ж саме Федорук писав до Яресько…

Як чернівецький міськвиконком скасував Закон України

Доки триває безцільний і безрезультатний кругообіг паперів у чиновницькій природі, з іншими запитами до влади звертається звичайний чернівчанин, й отримані ним відповіді якщо й не більш дієві в ситуації, що склалася, то принаймні, більш інформативні.

З’ясовується, що існує рішення виконкому міськради від 10 квітня 2012 року №223/7 «Про затвердження Переліку міських автобусних маршрутів загального користування для перевезення пасажирів та визнання раніше прийнятого рішення з цього питання таким, що втратило чинність».  Хоча подібні рішення – це компетенція сесії міськради, а не виконкому. І саме в цьому рішенні з’являється не передбачений жодним законом чи нормативним актом термін «соціально значущі автобусні маршрути, на яких відшкодовуються втрати, понесені перевізниками від перевезень пільгових категорій громадян». Їх затверджено 13. Відповідно, на противагу їм, цим рішенням «узаконені» інші маршрути: «автобусні маршрути без забезпечення пільгових перевезень».

Отже, міськвиконком одним розчерком пера скасував ні багато ні мало – Закон України.  

На запит В.Боднарюка Мінфін повідомляє, що на область 2015-го року було передбачено субвенції на відшкодування пільгових перевезень 29,9 млн. грн. Станом на кінець вересня 15,3 млн. грн. з цієї суми вже переказані на область. Десь воно так і є, адже на подібний запит до тролейбусного управління пан Боднарюк отримав відповідь, що це управління отримало свою частку субвенції (6,437 млн. грн. «з хвостиком»). Решта коштів, вочевидь, пішли маршруткам? А маршрутів, яким відшкодовуються пільгові перевезення, нагадаємо, є 13, і це затверджено рішенням міськвиконкому. Незважаючи на те, що на звернення пана Боднарюка на урядову «гарячу лінію» управління соцзахисту Чернівецької міськради дало чітку відповідь, що пільговики таки мають право на безплатні перевезення на всіх маршрутах!

Водночас на запит нашого читача до управління захисту прав споживачів, перенаправлений відповідно до законодавства до того ж департаменту праці та соцзахисту населення, департамент відповів управлінню відпискою. І тільки при повторному зверненні надав більш-менш притомну відповідь. У ній ішлося про те, що, мовляв, рішенням виконкому передбачено 13 маршрутів з пільгами, а на решту 35 маршрутів пільги не передбачені. Хоча відповіді на питання, яким актом скасовані пільги, так і немає. Як і на питання, яким саме рішенням виконкому  визначено число 13 пільгових перевізників.

Пан Боднарюк пише запит до міського голови – Олексія Каспрука. Оскільки для відповіді необхідно було опрацювати великий обсяг документів, служби мера взяли собі додатковий час для відповіді – опрацьовували цілих 20 днів. Нарешті прискіпливий користувач послуг перевізників отримав відповідь від міськвиконкому. Вона полягала в тому, що міська влада не розробляла паспорти маршрутів – хоча згідно з уже згадуваною ст. 7 ЗУ «Про автомобільний транспорт» це мають робити саме органи місцевого самоврядування. Також у відповіді чорним по білому написано, що пасажиропотік у Чернівцях не вивчався!  А ще – увага! – міськвиконком повідомив, що рішення про визначення пільгових і непільгових маршрутів не приймалося!!! (документ на фото) Хоча, нагадаємо попередній абзац, управління соцзахисту раніше чітко зазначило, що «рішенням виконкому передбачено 13 маршрутів з пільгами, а на решту 35 маршрутів пільги не передбачені». Права рука не знає, що робить ліва?

Ну гаразд, а що написано в договорах з перевізниками, які укладає місто? В договорах чітко вказано, що перевізник зобов’язаний перевозити пільговиків (підтверджується рішенням міськвиконкому №607/20 від 25.11.2014). А перевізники при цьому кажуть, що це лише їхня «добра воля» і безпідставно (без посилання на документи, бо їх просто нема) встановлюють у автобусах таблички, що автобус здійснює безкоштовне перевезення 2-х пасажирів пільгової категорії! А ще в договорах не передбачений порядок компенсації за це. Чи не дивина?

Ще дивніше виглядає договір міста, наприклад, з перевізником ВАТ «Денисівка». Він… завершився 15 жовтня 2015 року. І на яких підставах «Денисівка» продовжує возити пасажирів Чернівцями – незрозуміло. Термін угоди з кількома іншими перевізниками завершується вже у березні.

І все-таки, яким чином кошти, які надійшли в рамках субвенції з Держбюджету на відшкодування пільгових перевезень перевізникам,  передані цим пільговикам? В яких обсягах, кому саме? І за цим пан Боднарюк звернувся з запитом до Мінфіну та до департаменту фінансів Чернівецької ОДА, і отримав відповідь. Тільки вона абсолютно незрозуміла. Пропонуємо читачам самим розібратися у «Зведеному реєстрі актів звірки заборгованості на компенсацію на пільговий проїзд окремих категорій громадян станом на 01.10.2015 року по м. Чернівці» (на фото). Департамент ЖКГ та департамент праці та соціальної політики міськради надали фактично відписку. Розрахунків же так і не надали.

За документами, Чернівці – мільйонник, а всі чернівчани– пільговики, бо пільгових рейсів тут – 433 на день

Хоча, виглядає, що ця відповідь, недалеко пішла від чергової відповіді управління соцзахисту на запит до мера. Мовляв, працюють вони гарно, «періодично здійснюються перевірки виконання договірних зобов’язань перевізниками м. Чернівців», «протягом жовтня-листопада поточного року проведено рейдові перевірки підприємств…», пільговиків возять усі тролейбусні маршрути і 13 маршрутних таксі – і при цьому в наданому переліку вказуються лише 12… А найцікавіше в цій відписці – «автоперевізниками на 13 маршрутах виконується 433 пільгових рейси на день… При цьому окремі маршрути визначені як «з наданням пільг без обмежень», а саме: по одному – маршрути №№2, 3, 10А, 19, 21, 26А, 27, 28, по два – маршрути №№4, 6, 23, 26 та всі тролейбусні маршрути. При цьому при проведенні обстежень пасажиропотоку на соціально значущих маршрутах за один рейс перевозиться в середньому 50-55 пільгових пасажирів». А це 21500 пасажирів-пільговиків. Тобто в одному листі спростовується безліч попередньо наданої офіційної інформації: і про те, що пасажиропотік не обстежувався, і про те, що терміну «соціально значущий маршрут» ніхто не запроваджував і його не існує (про це йдеться в інформації за підписом заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Чернівецької міськради Г.Леонтія: мовляв, рішень міськради або виконкому щодо затвердження паспортів автобусних маршрутів загального користування з визначенням необхідної кількості автобусів, їх пасажиромісткості, розкладу руху не приймалося, пасажиропотік, у т.ч. пільгових категорій, не вивчався, рішень щодо пріоритетного права на компенсацію перевізникам не приймалося). Ну а нескладні арифметичні підрахунки дають підстави говорити про те, що наше місто – щонайменше мільйонник, і що мало не 100% його мешканців – пільговики (433 пільгових рейси на день!!!)

А що так і залишається незрозумілим – це те, які конкретні суми, яким саме перевізникам і на яких підставах передані з державної субвенції на відшкодування пільгових перевезень. Адже за умови, що всі мають бути рівні (пільговики перед всіма перевізниками, а перевізники – перед субвенціями), у Чернівцях дехто все-таки «рівніший»?

P.S. Коли верстався номер, наш прискіпливий читач отримав ще одну відповідь на свій черговий запит. Це було би смішно, якби не було так сумно. Людина чітко, чорним по білому, просить надати копію рішення відповідних органів місцевого самоврядування, якими встановлено пріоритетне право 13-ти автобусних маршрутів із 44 для перевезення пільгової категорії пасажирів. А також про надходження субвенції на відшкодування цього, та про саме відшкодування – конкретно, скільки і кому. Відповідь за підписом в.о.директора департаменту праці та соцзахисту населення В.П.Гаєвської – традиційно про інше: «Черговий раз інформуємо, що автоперевізниками на 13 маршрутах виконується 433 пільгових рейсів на день…» На городі бузина, а в Києві дядько?

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис НАСКІЛЬКИ МУТНА ВОДА ПІЛЬГОВИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ, В ЯКІЙ «ЛОВЛЯТЬ РИБКУ» ПЕРЕВІЗНИКИ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

хижий вишкір пантери й терплячість верблюдів?

Мешканці с. Кам’яна на Сторожинеччині вимагають приведення тарифів на приміський проїзд до законної норми

Хто пам’ятає радянські й пострадянські часи, коли до найближчих приміських сіл можна було добратися хіба що потягом, та й то до однієї станції на кілька населених пунктів, той може вважати нинішні маршрутки панацеєю. Але хто змушений за свій доїзд переплачувати, потерпати від неякісно переобладнаного і брудного транспорту, його переповненості – той вимагає кращого. І належного, згідно з законом.

Мешканці приміського с. Кам’яна, що на Сторожинеччині, уже роками скаржаться на перевізника свого маршруту – ПП «Багіра». Частина автобусів переобладнана на пасажирські з вантажних. Квитків за проїзд водії не видають, поводяться брутально. Пільговиків возять за повну плату. Ціноутворенням займаються на власний розсуд.

Як має бути

Як же здійснюються приміські пасажирські перевезення, відповідно до закону?

Розглядається оптимальний маршрут, де є потенційні пасажири, охочі дістатися «з точки А в точку Б». Складається паспорт маршруту. Замовник проводить конкурс на цей маршрут: перевізники, охочі працювати на ньому, пропонують свої умови (кількість транспортних одиниць, інтервал перевезень, ціну тощо). Переможець конкурсу  приступає до роботи. Якщо він не виконує своїх зобов’язань – його карають відстороненням від роботи (зазвичай переводять на тимчасове обслуговування маршруту – до проведення нового конкурсу, або й замінюють іншим тимчасовим перевізником). Замовником перевезень у Чернівецькій області є обласна державна адміністрація.

Паспорт маршруту – це документ, що містить схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду, графіки режимів праці та відпочинку водіїв тощо (ст. 1 ЗУ «Про автотранспорт»)

 Як є: точка зору перевізника

Директор ПП «Багіра» Павліна ХРАПЧИНСЬКА вважає, що цілковито дотримується закону: «Я працюю на цьому маршруті вже 7 років, і жодних скарг на мене не надходило. Якщо вони були зареєстровані – нехай їх покажуть. Згідно з постановою КМУ №240, перевізник має право сам регулювати ціну за проїзд. У паспорті маршруту записано, що довжина маршруту – 10,2 км, отже я дію в рамках закону. Якщо хтось хоче «закоротити» маршрут тільки до центру, то як селяни добиратимуться до кінця села ще понад 1,5 км?

На уточнення, за що ж п. Павліну позбавили постійного маршруту і перевели на тимчасовий, каже – «ні за що»: «Жодного акту про порушення на маршруті «Чернівці – Кам’яна» не зафіксовано, тож я маю всі підстави позиватися до суду». Щодо видачі квитків на маршруті, п. Павліна зазначає: «Хтось видає, хтось не видає – це цілком на відповідальності водія. Я вимагаю, щоби видавали, і всі податки сплачую. Жодних проблем досі з цим маршрутом не було, проблеми починають бачити тільки перед виборами».

ПП «Багіра» має намір брати участь у новому конкурсі перевізників на цей маршрут.

Як є: точка зору споживачів

Сім років тому в конкурсі  на перевезення від Чернівців до приміського села Кам’яна на Сторожинеччині перемогло ПП «Багіра». За ці роки було чимало скарг від пасажирів, та всі вони «зависали» у різноманітних інстанціях, аж поки в лютому цього року пасажири не звернулися до депутата обласної ради Світлани Фочук.

Головна проблема – оплата проїзду. Сьогодні пасажири, які користуються маршрутом «Чернівці – Кам’яна», сплачують за проїзд 7 грн., до того ж, незалежно від того, їдуть вони до центру села чи до його кінця. Тим часом, тарифами передбачено, що проїзд до 10 км вартує менше 4 грн. Сільський голова Кам’яної В.ГІДОРА пояснює, що 7 років тому йшлося начебто про менший кілометраж, але тоді виїзд з Чернівців відбувався з вул. Сторожинецької, а не з вул. Космодем’янської, як зараз, і закінчувався біля церкви, а не на виїзді з села, і тоді це було навіть менше 9 км. Утім, жодних документів про це в нього немає, то було «усна домовленість». У паспорті ж маршруту зазначена цифра 10,2 км. Тобто є документальні підстави для вищої плати за проїзд – адже перевізник їде начебто більше 10 км. У паспорті маршруту не вказано, де саме зупинка в Кам’яній, тож водії ПП «Багіра» влаштували кінцеву зупинку на виїзді з села, посеред поля і там, де це заборонено дорожньою розміткою: дорогу перетинає суцільна осьова лінія. Селяни звернулися по допомогу до депутата облради.

Чого вимагають

 Світлана ФОЧУК, депутат облради (фракція «За Батьківщину»): «Головне, чого вимагають мешканці Кам’яної – і це зафіксовано протоколом зборів села – це приведення до норм тарифів за перевезення. Саме плутанина в документах дозволяє перевізнику завищувати ціну на проїзд. Сільський голова начебто погоджував маршрут довжиною в 9,9  км, хоча точно не пам’ятає, в паспорті маршруту вказано 10,2 км, а комісія, яка обстежувала дорогу на шляху курсування автобусного маршруту загального користування №248 «Чернівці – Кам’яна», взагалі побачила 10,4 км. Комісія складалася більше як з десятка осіб – представників ДАІ, облавтодору, Служби автомобільних доріг, сільських активістів, чиновників ОДА та РДА і власне перевізника – Павліни Храпчинської. Двоє з комісії поставили свої підписи ще до початку обстеження, мені чиновник ОДА не дав можливості детально ознайомитися з актом обстеження, тож питання до об’єктивності комісії залишилися. При цьому я, проїжджаючи той самий відрізок шляху власним транспортом, наміряла 9,6 км. Так, я розумію, що розбіжності можливі і залежать від багатьох причин. Але ж не на 800 метрів!

Те саме і з платою за проїзд. Якщо різниця в копійках – може, вона й припустима. Але йдеться не про копійки. Проїзд до 10 км має коштувати, згідно з тарифною сіткою, 3,75 грн., а платять мої односельчани 7 грн.! Навіть ті, що доїжджають тільки до центру села, а це однозначно менше 10 км навіть за висновком вищезгаданої комісії. 2-3 гривні переплати на одну особу щодня тільки в один кінець – це 350-450 грн. на одну родину з 4-х осіб, яка кожного робочого дня дістається до міста на роботу чи на навчання. У сьогоднішній скрутний час це чимала сума для сім’ї.

Дивно, що на кінцевій зупинці перевізниця організувала цілий мітинг з селян, яких ввела в оману заявами про те, що «депутат облради хоче, аби маршрут пролягав лише до центру села». Це цілковита вигадка й нісенітниця, просто люди не згідні переплачувати за проїзд.

Упевнена, що знайти відповідальнішого перевізника, який дослухатиметься до замовника, не сстановить проблеми. Тож зовсім незрозуміло, чому замовник (обласна державна адміністрація в особі управління інфраструктури) досі дивиться крізь пальці на всі порушення ПП «Багіра».

Що обіцяє влада

Короткий екскурс в історію питання підтверджує, що від «перестановки влад» «Багіра» не міняється. До слова, «Версії» теж писали про неякісне обслуговування пасажирів водіями ПП «Багіра», на яких скаржилися мешканці Сторожинеччини. А ще на початку листопада 2014-го тодішній начальник управління інфраструктури ОДА в інтерв’ю одному з місцевих сайтів зазначав, що наприкінці вересня 2014-го з ПП «Багіра» було розірвано всі договори з обслуговування напрямків на Кам’яну, Дубову і Спаську. Це означало лише, що перевізник перестав отримувати від ОДА відшкодування на пільгові перевезення, але й далі виконує замовлення на підставі тимчасового розкладу руху – до наступного конкурсу.

Цитата із times.cv.ua: «Коли відбудеться конкурс? Хто може в ньому брати участь?

– Десь за 1-1,5 місяці. Тому що конкурс не проводять на три маршрути, а загалом по всій області. У конкурсі мають право приймати всі пасажирські перевізники, які відповідають законодавству».

Новий в.о. начальника інфраструктури ОДА Денис АНТОНЯК теж обіцяє незабаром, уже у вересні (до якого також залишилося 1,5 місяці) новий конкурс: «Не розумію, чому це питання не виникало раніше (??? – авт.), а порушене незадовго до конкурсу, і не бачу сенсу терміново заміняти перевізника на тимчасового за місяць-півтора до конкурсу. Втім, вимоги до перевізника на цьому маршруті надішлю до Сторожинецької РДА – можливо, і знайдеться за короткий час той, хто відповідатиме цим вимогам і погодиться на них. У вересні буде проведений конкурс на цей маршрут. Водночас чекатиму на адресу ОДА листа від РДА з пропозиціями затвердити додаткові зупинки на маршруті, ці зміни треба буде внести до паспорту маршруту. Бачу також, що потрібне повторне комісійне обстеження довжини маршруту. Наголошую, що облаштування зупинок – це вже прерогатива місцевого самоврядування, тобто сільради».

На запитання, чи немає загрози, що перевізник відмовиться везти пасажирів до кінця села, а назве кінцевою зупинку в центрі Кам’яної, чиновник запевнив, що перевізник везтиме стільки, скільки зазначено в паспорті маршруту. Нагадуємо, що там стоїть 10,2 км.

Чого слід очікувати

За найгірших прогнозів, пасажирам маршруту «Чернівці–Кам’яна» доведеться дослухатися поради славнозвісного «турецькопідданого» Остапа Бендера, який у романі «Золоте теля» зауважив: «Транспорт зовсім від рук відбився, залишається одне – прийняти іслам и пересуватися на верблюдах».

Коли ж без жартів, то боротьба за якісного перевізника справді може обернутися для пасажирів… хвостом верблюда. По-перше, відсутність чіткого визначення місця зупинки в паспорті маршруту може дати підстави перевізнику вирішити, що кінцева зупинка – в центрі села. Тоді мешканцям околиці доведеться прямувати додому пішки (хоча п. Денис Антоняк запевняє, що перевізник їздитиме так, як записано в паспорті!). По-друге, облаштування зупинки в кінці села ляже на плечі сільської ради (хоча п. Світлана Фочук переконана, що це – завдання замовника, тобто облради).

Зрештою, за результатами конкурсу побачимо, кому насправді служить обласна влада – громаді чи приватним перевізникам.

Та до вересня побудемо оптимістами: кам’янчани можуть дочекатися нового конкурсу перевізників на свій («золотий», як стверджують водії) маршрут. Новий перевізник (якщо ПП «Багіра» після всіх інцидентів уже не переможе в конкурсі) братиме плату відповідно до кілометражу. Видаватиме квитки. Триматиме салон транспорту в чистоті. Не хамитиме клієнтам. І не ставитиметься до пасажирів, як до терплячих верблюдів.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Мешканці с. Кам’яна на Сторожинеччині вимагають приведення тарифів на приміський проїзд до законної норми спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– До лютого 2013-го року у Чернівецькій області діяв чи не найнижчий в Україні тариф на пасажирські перевезення – 19,5 коп. за пасажиро-кілометр. Рік тому цей тариф був переглянутий і зараз становить 28,6 коп. за пасажиро-кілометр. Після стрімкого зростання цін на пальне він перестав відповідати реаліям. Адекватним на сьогодні можна вважати збільшення тарифу приблизно на третину – до 40-45 коп. за кілометр. Для пасажира це означатиме, що квиток на певну відстань, який досі коштував 10 грн., обійдеться у майже 13 грн.

Зазвичай у нас прийнято «кивати» на Європу. Так ось, на це хотілось би зазначити, що в країнах Євросоюзу проїзд на таку відстань вартував би пасажиру 5-6 євро – за ціни дизпалива практично такої ж, як зараз у нас.

Зазначу також, що на сьогодні в Україні тариф на пасажирські перевезення – найнижчий в СНД. В Білорусі міський проїзд вартує близько 6 грн. у перерахунку на наші гроші (у нас 2,5 грн.), в Росії – близько 9 грн., за умови дешевшої вартості дизпалива і відсутності пільгових перевезень (там пільговим категоріям населення виплачується адресна допомога на проїзд. В Україні ж від початку року і до сьогодні перевізникам не відшкодували жодної копійки за обслуговування пільговиків).

Відтак, за таких несприятливих умов галузь перевезень на Буковині під загрозою зупинки. Уже зараз на 40% маршрутів, виставлених на тендер, перевізники просто не йдуть. Ми протрималися дуже важкі – і через погодні умови, і через ситуацію в країні – зимові місяці, березень закінчили з дизпаливом за ціною 13 грн. Маємо надію на середину квітня – зазвичай люди більше користуються громадськими перевезеннями перед Великоднем.

Варто розуміти правильно: «зупинка галузі перевезень» – це не страйк, не заповнені людьми площі з прапорами. Це просто невихід на маршрут певної кількості транспортних одиниць. І неможливість для пасажира вчасно дістатися пункту призначення. У гіршому випадку – неможливість виїхати з певних населених пунктів громадським транспортом узагалі.

Міністр інфраструктури Максим БУРБАК оцінює ситуацію більш стримано:

– Певні ознаки паніки на ринку автомобільних перевезень виникли через зростання ціни на пальне, яка прив’язана до долара. Це об’єктивні обставини. Але за кількістю дозволів, які ми видали на перевезення, зменшення майже не спостерігається. Це стосується як вантажних, так і пасажирських перевезень. Державна інспекція з безпеки на автомобільному транспорті видала 107 тисяч дозволів на перевезення, з них 105 тис. – на вантажні перевезення і 2 тис. – на пасажирські. Зменшення, порівняно з цим же періодом минулого року, – на 12%. Це далеко не критичний показник, тим більше – після відомих подій у країні, коли відбувалася зміна влади і не було впевненості у безпеці перевезень. Я мав розмову з представниками Всеукраїнської Асоціації автомобільних перевезень, знаю, що існує проблема оновлення рухомого складу, а також – невідшкодування різниці в тарифах. Та впевнений, що все владнається і відновиться. Наше головне завдання – втримати стабільність у галузі і якнайповніше використовувати транзитний потенціал України.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Чи не перестануть буковинці бути пасажирами? спершу з'явиться на Медіа-Версії.