«Протягом свого творчого шляху художник виробив власний стиль, який містить у собі великомасштабні фігуративні композиції у поєднанні з елементами народного орнаменту. У творчості митця чітко простежується інтерес до розробки фактури, синтез різних матеріалів, використання прийомів колажу, аплікації, фотографії. Художник постійно експериментує у галузі фактури, кольору, виробивши власний мистецький почерк. У картинах Лисанюка поєднуються жанри пейзажу та натюрморта, що особливо підкреслює особливості його художньої манери», – Альберт Комарі, «Платинова Буковина».

Народився Іван Лисанюк у 1959 році в м. Чернівці. У 1982 році закінчив Київський коледж мистецтва, відділення дизайну. І з цього ж року почав співпрацю з кількома театрами в якості художника.

Якщо є Пантеон, то є і Герої Пантеону у композиціях, як зазначено в афіші.
Пантео́н – грец. Πάνθειον. Пантеон походить від грецького «пан», що означає «все», і «теос», що означає «бог» або «божественність». Таким чином, слово «Пантеон», можна припустити, означає «всі боги» або «все божественне». Є ще і таке значення. Пантеон – це істота, схожа на оленя з лисоподібним хвостом і вкрита зірками. Він дуже схожий на звичайного оленя і має аналогічний колірний діапазон типового оленя: рудий, коричневий, сірий тощо…
При нагоді художник Іван Лисанюк розповість свою інтерпретацію цього поняття і представлених композицій.
А вже на виставці кожний міг пригадати і восьме диво стародавнього світу Пантеон в Римі. «Він [Агріппа] добудував будівлю під назвою Пантеон. Вона має таку назву, можливо, тому, що вона отримала серед зображень, які прикрашали його статуї багатьох богів, включаючи Марс і Венеру; через склепінчастий дах воно нагадує небо», – Римська історія Касія Діо.
Характерною особливістю слов’янської міфології є пантеїзм, філософсько-релігійне вчення, за яким Бог ототожнюється з природою. Шестеро богів, культ яких київський князь Володимир Великий проголосив загальноруським у 980 році. Їх святилище з ідолами стояло в Києві на одному з пагорбів… Але будь-яка назва виставки чи картини не має за мету якимось чином впливати на естетичне сприйняття твору. Можливо, що художник не згоден із нашим баченням, але сприйняття виставки — це наші враження.
Тим не менш від назви «Пантеон» посилюються образи та асоціації.
Мінливі символи, історичний прецедент та елементи міського графіті, щоб створити образ події, героя, воїна, культу… чи то німб, чи терновий вінець, чи корона. Чи є фігура, образ капітуляцією чи тривогою, чи є фігура жертвою, смиренням чи агресором, протагоністом та його готовністю до бою…
І як зазначила на відкритті виставки Івана Лисанюка «Пантеон» її куратор, художниця Наталія Барановська: «Під картинами не має назв. У кожного своє бачення нової концепції митця, але особисто мені все подобається. І я прийду і завтра, і післязавтра, подивляся ще виставку сама, більш детально…».
Виставка цікава, дивує, вражає, спонукає до роздумів, діалогу і беззаперечно не лишає байдужим глядача.

Дякуємо за чудову виставку. Бажаємо пану Івану Лисанюку нових творчих успіхів!

Більше фото з відкриття виставки  2 серпня за посиланням – Персональна виставка «Пантеон» художника Івана Лисанюка. 

©Тетяна Спориніна, фото автора

Запис Персональна виставка художника Івана Лисанюка «Пантеон» у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.