Писанковий радіолокатор

У горах на Буковині, в практично безлюдній місцевості Путильського району, майже на кордоні з Румунією розташувався стратегічний об’єкт протиповітряної оборони. В народі його  називають «Куполами», а військова кодова назва цієї радіолокаційної системи – «Памір».

Радіолокаційна система припинила своє функціонування 1995-го року і відтоді зазнавала руйнації і ставала все занедбанішою. Втім, кулі збереглися, і нещодавно споруди радіолокаційної станції передали від районної ради на баланс Селятинській ОТГ.

Якщо до «куполів» таки дістатися жахливою дорогою (а це 12 км грунтовки від центру с. Шепіт, яке входить до Селятинської ОТГ, вздовж кордону до перевалу, а потім ще 3,5 км до самої туристичної родзинки), то вони вигулькують на горизонті несподівано, справляючи враження фрагменту неземної цивілізації або принаймні обсерваторії. Загадкові білі кулі височать на вершині гори Томнатик (1565 метрів). На схилах гори недалеко від куль є ще група закинутих, цілком або відносно збережених будинків колишнього військового гарнізону.

У Чернівецькій ОДА якось розповідали, що громада не проти передати Памір в оренду інвестору, щоб провести там реставрацію та розвивати туризм.

Минулоріч у будинку з левами навіть презентували один з проектів реставраціїї куполів Паміру – дипломну роботу студента-архітектора ЧНУ. За проектом, кожен купол має своє призначення – там пропонують зробити кав`ярню, хостел. А навколо них збудувати скляні чи металеві  оболонки, оглядовий майданчик. Також випускник-архітектор пропонує з`єднати куполи пішохідним мостом, щоб відвідувачі могли прогулюватись від одного куполу до іншого. Але нагадую, що аби в майбутньому хостелі переночувати, туди насамперед треба ще дістатися. А тим часом для туристів вигадують видовища: радіолокаційний купол покинутої радянської бази Памір на горі Томнатик 2017-го перетворили на «арт-об’єкт» – розмалювали його «під писанку». Кажуть, витратили на це 100 тис грн. І решту об’єктів колишньої бази у спокої не залишать – їх обіцяють розмалювати протягом наступних чотирьох років. А зовсім недавно, в середині серпня 2019-го, там провели фестиваль – з музикою, відтворенням народних традицій, гуцульською кухнею тощо.

Тим часом на Одещині…

А в Маяківській ОТГ на Одещині, де кореспондентка «Версій» побувала у прес-турі, організованому Харківським прес-клубом, до питання обсерваторії підійшли інакше. Її, яка дісталася у спадок від радянських часів,  разом з унікальними природними умовами регіону – узбережжям Дністра і затокою Дністровського лиману, залучили до туристичних маршрутів.

Навіть якщо їй понад 60 років, а замість 40 науковців, які були раніше, тут працює лише 4, і вона також дещо занепала порівняно з часами свого розквіту – та все ж це астрономічна спостережна станція – обсерваторія Одеського університету ім. Мєчнікова, і тут відвідувачам можна подивитися в телескоп! А це, погодьтеся, чималий бонус для туриста.

Свого часу обсерваторію розташували саме в Маяках з кількох причин. Це місце – досить далеко від великого населеного пункту та його освітлення (40 км від Одеси), тож вогні великого міста не заважають спостерігати за зорями. Та ще й кліматично воно унікальне: над ним наче якась «діра», тож коли навколо опади, тут їх немає. Тут є радіотелескоп, який належить Харківській обсерваторії (їхні телескопи розташовані в кількох точках України). На таких станціях розташована значна кількість оптичних інструментів.

«Кожний наш телескоп має певне завдання – моніторити небо на предмет відстежування космічного сміття, якого нині дуже багато – для того, аби не допустити зіткнення, – розповідає наукова співробітниця обсерваторії Світлана Кашуба, яка виконує обов’язки керівника станції спостереження.

–  Наприклад, з активними супутниками, які перебувають на службі, військовими супутниками, які також охороняють територію своєї країни. Є й інші завдання, як-от пошуки комет і астероїдів, які можуть становити небезпеку для нашої Землі, а також фундаментальна наука астрономія, яка займається змінними зорями – це зірки, які змінюють свій блиск з тих чи інших причин, і ми можемо дослідити ці причини».

Саме телескоп  з 40-сантиметровим дзеркалом слугує також і для екскурсій. Це єдиний телескоп, в який можна дивитися стороннім: сюди приїжджають і діти зі шкіл, просто зацікавлені люди. В нього на власні очі охочі можуть побачити і Місяць, і різні планети.

Нам показали найбільший телескоп, який за величиною посідає перше місце в Україні. Більший є тільки в кримському селищі Научне, і коли Крим повернеться – маякський телескоп знову стане другим. Також маякська обсерваторія має першість в Україні за архівною колекцією знімків зоряного неба.

У світі ця колекція посідає третє місце: після американського Гарварда (500 тис.) і німецького Зоненберга (250 тис.) – 110 тисяч пластин, відзнятих упродовж 1909-1989 років. На них зафіксовані дуже рідкісні космічні події – наприклад, рух комети, яку земляни бачили 1911-го року і наступного разу вона наблизиться до Землі через тисячу років…

Поступово дані архівних знімків переводять у цифру. Нерідко для підтримування обсерваторії «на плаву» співробітники-ентузіасти вкладають і власні кошти. Наприклад, самотужки облаштували розсувний дах над телескопом.

Сподіваються, що науковий туризм, який системно розвивають у Маякській ОТГ, сприятиме і утримуванню обсерваторії.  Адже керівництво громади адекватно оцінило потенціал громади, визначилося з пріоритетами і створило не лише окремий структурний підрозділ – відділ культури і туризму в адміністрації ОТГ, а й спеціальне комунальне підприємство, яке займатиметься винятково туристичною діяльністю. Адже заявляють, що системно створюватимуть туристичний продукт, а не просто окремі екскурсії, елементи туризму, базові точки, локації маршрутів.

Кажуть, що в телескоп Місяць виглядає, як головка дірявого сиру. Але смотрителька обсерваторних цінностей і повелителька телескопів Світлана Кашуба стверджує, що аби пересвідчитися – треба самому подивитися. Наш візит в обсерваторію припав на білий день. Тож от маю тепер мрію – роздивитися, як той Місяць насправді виглядає… Доведеться повернутися в Маяки? :)

Маріанна АНТОНЮК, «Версії», фото автора і з мережі інтернет

Запис Два регіони – дві обсерваторії – два способи творення туристичної локації спершу з'явиться на Медіа-Версії.