В  епоху невербального спілкування та соціальних мереж усе частіше молоду людину можна побачити перед монітором комп’ютера. Відірватися від нього, щоби в неформальній обстановці долучитися до сучасного мистецтва, можна у творчому об’єднанні «Тролейбус», яке уже два роки працює в Чернівцях. Пошуки нових форм спілкування від літературних та фото-читань, арт-квартирників тощо, привели до літературного слему.

Слем-турнір – химерне поєднання спорту й мистецтва, змагання поетів у артистичному читанні. Слем – своєрідний літературний перфоменс, з оцінками журі й глядачів, з чітким часовим регламентом і штрафними санкціями за порушення правил.

Перший поетичний слем влаштував у чиказькому закладі «Get Me High Lounge» 1984 року інженер Марк Сміт, який писав поезії від 19 років. Він не лише пристосував до поезії термін, що використовувався досі в боксі та баскетболі, але й придумав цілий звід правил для цих змагань.

До України це явище дісталося навесні 2006 року і за останні роки набуло значного поширення у багатьох містах країни.

Уже четвертий для Чернівців слем був проведений за всіма правилами: всі попередньо зареєстровані учасники мали по 3 хвилини на цікаве прочитання поезії. Протистояння тривало 3 тури, виступи оцінювали: журі – Андрій Тужиков (засновник групи «Тролейбус»), Христя Венгринюк (сучасна українська письменниця) – та глядачі, які перед кожним туром мали можливість придбати комплекти оцінок (отримані кошти склали виграшний фонд переможця). До фіналу літературної баталії вийшли Василь Колісник, Олександр Докієн і Вікторія Макогончук. Василь і Олександр отримали однакову кількість балів, а перемога дісталася Василеві Колісникові. Він настільки вразив аудиторію, що сумніву не було: це просто нокаут. Продемонструвавши справжні слемівські прийоми й акторські здібності, під кінець Василь надривним тоном читав патріотичний вірш про українське сьогодення із власної, щойно підпаленої збірки і зовсім несподівано кинув книжку додолу. Ефект був приголомшливий, і захоплена видовищем аудиторія довго аплодувала незвичному хлопцеві, який спромігся так передати свої переживання про долю України.

– Це був найкращий виступ, адже Василь показав, яким саме має бути слем, – зазначає засновник об’єднання «Тролейбус» Андрій Тужиков, – і, можливо, наступного разу і решта учасників експресивніше подадуть свою поезію публіці.

Навколо літературного слему вирує багато суперечок. Прихильники «високої поезії» твердять,  що слем – це деградація поета й літератури загалом, адже тут неважливо, що ти пишеш, а важливо як ти подаєш це публіці. А з іншого боку – це чудова можливість висловитися для молодих поетів, донести своє світовідчуття та отримати оцінку своєї творчості. Щодо глядачів, то вони отримують свою частку задоволення і натхнення від авторів.

На IV поетичному батлі майже не було кохання-зітхання: гостро звучали проблеми життя у соціумі, згубний вплив влади на державу, становлення людини  – масового споживача. Звичайно, багато що з прочитаного не було вершиною поетичної майстерності, але була й хороша поезія, і тому, певне, не варто казати, що слем – це не література. Просто варто радіти, що серед усього гамірного життя у Чернівцях ще є небуденні люди і що невидимий ланцюжок поєднує їх на зустрічах, які без жодної матеріальної користі для себе влаштовує «Тролейбус».

Іванна ВОВК, студентка кафедри журналістики ЧНУ

Запис «Тролейбусом» – до неформального спілкування спершу з'явиться на Медіа-Версії.