Доки народ буде бідкатися, а влада – розводити руками, доти «матимемо те, що маємо». Звичайний же мешканець Одеси Мітя Ковбасюк почав зміни з себе: зібрав однодумців, далі разом просто облаштували власний двір, згодом вирішили ділитися здобутим досвідом і запровадили таку собі «школу добросусідства», запустили відеошоу «Виживуть тільки сусіди» на ютуб-каналі «Школа культури сусідства». Вони дають поради, як чинити у найрізноманітніших ситуаціях, фонтанують ідеями, запалюють ними інших – і головне, не теоретизують, а самі живуть відповідно до свого креативу. А коли знаходять однодумців – одразу здружуються. Так трапилося в невгамовних одеситів і з чернівчанами: перший же спільний «телеміст» «Школи культури сусідства» і «активного Бульвару» став взаємним поповнювачем ініціатив і «зарядом бадьорості».

Одна із найскладніших задач – налагоджувати людські стосунки

Засновник одеської Школи культури сусідства Мітя Ковбасюк – оптиміст, який не втомлюється  розвивати сусідські мікроспільноти. «Розвинута мікроспільнота, особливо в час карантину – це запорука того, що місто – і зрештою країна – житиме. Це шлях розвитку країни. Чим стійкіші мікроспільноти – тим стійкіша країна, тим менш страшна нам буде політична чи економічна криза, бо люди будуть об’єднані», – переконаний одесит. Хоча й зауважує, що насправді це одна із найскладніших задач – налагоджувати людські стосунки.

«Є ж «культура харчування», «культура водіння»… А от «культура спільного проживання» в Україні не дуже розвинута, хоча це частина нашого повсякденного життя, від розвитку якої буде цілком конкретна користь». Він наводить приклад, що перші випускники «Школи культури сусідства» 2019-2020 років зросли як свідомі громадяни, подали проєкти на Бюджети участі в місті, змінюють простір навколо себе – хоча пересічні люди не те що ідеї подавати, вони навіть голосувати за вже запропоноване побоюються. Саме тому Мітя переконаний, що стіну самотності і роз’єднаності треба пробивати: «По одному нам не впоратися з проблемами, треба бути разом!»

«Одеські дворики» – тема не лише одеська

У засновника «Школи культури сусідства» головний лайфхак – гасло «Почни з себе». Так він і каже: «Я починав з себе. Бо ж як ти зможеш стати, наприклад, успішним президентом, якщо ти нічого не можеш змінити у своєму дворі?» У президенти він не мітить, але напівзруйнована стіна у його власному дворі дала натхнення на зміни. Міті спало на думку, що біля цієї стіни будуть доречними якісь самодіяльні постановки, згодом з цієї концепції народився «театр у дворі», а сам двір перетворився на «двір-сцену». Ця ідея потім і об’єднала людей, яким це сподобалося – разом робити щось у дворі.

«Потім я подумав, що цю ж ідею можна масштабувати і поширювати в інших дворах, – розповідає Мітя. – А потім ми ще в 2019 році запровадили «школу» – адже можна цього навчитися і щось разом розвивати. Бо кожний двір – унікальний, кожен має особливість, для кожного можна знаходити свою концепцію. І почали разом цього вчитися. А в 2020-му до цієї ідеї стали приєднуватися і двори з інших регіонів. І ми зрозуміли, що це не лише одеська тема! Адже кожний двір, кожна мікроспільнота будь-де має якусь свою «родзинку».

Так зібралися однодумці з трьох громадських організацій, написали проєкт і виграли грант.

Навчання як розвага

Спочатку грантодавці підтримали ідею «школи добросусідства», згодом – і ютюб-проєкт активістів. Одесити готували програми про добросусідство, а також влаштовували стріми, «телемости» з однодумцями, з якими спілкувалися про свої ідеї та їх втілення в прямому ефірі.  І відео було для глядачів інтерактивним: щоразу пропонувався челендж, давалися завдання, які можна було спробувати виконати.

Наприклад, «познайомитися з сусідами у дворі», або «розробити сценарій культурного заходу для двору», або «перетворити проблеми свого двору в можливості», або  «події, коли двір на карантині», «дитячий двір» – теми, актуальні для всіх дворів і їх мешканців. Відео записували в розважально-просвітницькій формі «едьютейнмент» («Edutainment») – популярному світовому форматі, коли не тільки навчають, але й подають корисні ідеї в легкій формі. Мітя – ідейний лідер, пише основу сценаріїв, згодом з режисером їх опрацьовують, готують відеоряд, з ними працює спеціаліст з ютюба, оператори, монтажери… І навіть три співпартнери в цьому проєкті – це не забагато, адже кожна громадська організація вкладає свою експертизу, у кожної своя спеціалізація. Хтось більше тямить в медіа і в культурній складовій, хтось у менеджменті і в фінансах, хтось у креативі і в добросусідстві. У всіх своя роль. «Думаю, що чим більше громадських організацій долучаються – тим краще, бо розвивати культуру сусідства в країні не вистачить навіть сорок три організації, а не те що три», – сміється Мітя.

Аудиторія «школи добросусідства» – ті, хто у дворі проводять час

З ким розвивати двори, якщо мешканці багатоквартирних будинків працюють, більшість часу перебувають не вдома? Для одеських активістів відповідь проста.

«Двори – це ж простори, з якими ми не просто стикаємося, а в яких ми живемо, проводимо більшу частину свого життя, можливо – старіємо в них. Тут ростуть наші діти, – захоплено розповідає Мітя. –

А люди поважного віку в цих просторах – це якраз активна частина населення, у якої з’являється час (на пенсії вже, наприклад) і є бажання щось робити. Це також наша аудиторія. Їм небайдуже, вони засаджують палісадники, їм це цікаво і важливо, щоб було гарно. Так само як і молоді батьки, які гуляють з дітьми – і іноді тільки тоді й починають приглядатися: ой, а що це в нас навколо дому відбувається? Ті, хто не біжать на роботу, хто не йдуть з дому рано-вранці і повертаються пізно вночі, а ті, хто проводять час у дворі».

З офлайну в онлайн і навпаки

Як знаходять одне одного активісти з подібними ідеями з різних регіонів? В інтернеті!

«Ось наприклад у Чернігові в активістів незалежно від нас виникла така сама ідея – у дворі створили сцену, і почали шукати тих, хто вже має такий досвід, – розповідає засновник «Школи культури сусідства». – Погуглили – і їм перше, що випало, це «двір-сцена в Одесі»! Так само і ми шукали свого часу, але насправді я нічого подібного не знайшов, тому гадаю, що ми придумали щось унікальне для цілого світу. Тому я так і назвав: «перший у світі одеський двір-сцена»! І через дефіс – «рух за розвиток одеських дворів».

Це ще одне підтвердження, що ідея розвитку дворів і добросусідства актуальна не тільки для Одеси, і взагалі не тільки для міст. До «добросусідського руху» приєдналося навіть одне село на Одещині – завдяки проведенню Школи онлайн, межі стерлися… І зараз це помаленьку трансформується в цілий курс розвитку для спільнот, для того, щоб вони були більш стійкими – і не так уже й важливо, чи це лише двір, а чи цілий бульвар.

«Завдяки ютюбу спілкуємося з різними регіонами – наприклад, і з Чернівцями, з активними небайдужими людьми, які змінюють своє місто! – розповідає одесит. –  Вони починають зі свого району – з «активного Бульвару». Вони мають свою спільноту, свою фейсбук-групу, слідкують, де що поламане в їхньому районі:  гойдалки, тренажери, майданчики, що треба підремонтувати… У нас з ними був стрім, у якому ми ділилися досвідом. Наприклад, в одному одеському дворі на Небесної соті облаштовують простір, орієнтований на дітей – прикрасили його петриківським розписом, зараз хочуть переоблаштувати там бойлерну. А у вас – орієнтовані більше на молодь, спорт – проводять руханки, ремонтують тренажери. А почувши про бойлерну, чернівчани озвучили ідею, що можна якось простір між гаражами облаштувати. У такому спілкуванні часто виникають унікальні ідеї для розвитку публічних просторів своїх міст, районів».

«Активний Бульвар» – це не набір активістів

З одеситами чернівецький «активний Бульвар» сконтактував спонтанно – як і зазвичай це в них буває. Якимсь чином про них дізнався чернівчанин Віталій Аврам, якого «бульварівці» визнають «негласним головою» і «гласним мотиватором», чи то пак, натхненником. Він своїх колег-активістів поставив перед фактом: є така чудова одеська ініціатива, пропонують обмінятися досвідом. І якогось осіннього дня «активний Бульвар» в особах Ігоря Гуцола, Надії Величко, Максима Данилишина півтори години стрімив у всесвітню мережу чернівецькі дерева, гойдалки, тренажери і майданчики… Хто ж ці активні чернівчани, які разом з одеситами у прямому ефірі ділилися своїми ідеями і їх втіленням? Виявляється, це не якесь заформалізоване об’єднання, а група, яка змінюється залежно від інтересів, можливостей, потреб.

«Активний Бульвар» – це не набір активістів, – пояснює чернівчанка Надія Величко. – Це просто в когось з’являється ідея, людина пише про це в фейсбук-групу, а інші до неї приєднуються. Я живу в районі Бульвару Героїв Крут, і є речі, які мені просто подобається робити: садити дерева, прибирати територію, проводити руханки… Весь наш активізм починається з фейсбук-групи. А вже потім після перших спільних подій ми почали зустрічатися і обговорювати, чого ще хочемо.

Це все дуже спонтанно. Чесно кажучи, ми не «займаємося громадською активністю», просто ми так живемо. В районі є багато проблем, але вирішувати більшість з них «нема коли, нема як, нема грошей». А трапляється ж те, що ми можемо зробити оперативно самі. Наприклад, зламалася гойдалка, а в Андрія Готнянського є зварювальний апарат: прийшли і заварили. Або можна скаржитися, що сніг не чистять – а можна вийти і розчистити самим, а потім ще й разом піти на пиво. Насправді ж це і для міської влади вигідно, коли є такі активісти. Ось наприклад, є в Зеленгоспу дерева – а в нас є руки, час і бажання. Нам телефонують і питають: дерева візьмете? З задоволенням беремо і висаджуємо. І сусіди долучаються, і незнайомі люди. Навіть діти років 9 – 10 зацікавилися, ми їм розповіли, що і як робити – вони з радістю висаджували! Позаминулого року Антоніна Гошовська придумала зробити фотозону на районі, цього року Віталік Аврам та Дмитро Глиняний ялинку встановили до Нового року – починали її прикрашати 4-5 людей, а потім долучалися кілька десятків – і знайомі, і незнайомі, і з дітками, і парафіяни з найближчої церкви зі священником з колядками… Вони не бояться нас, навіть сприймають не як якихось «активістів», а як «своїх».

Організацію подій щоразу на себе беруть інші люди – хто цього хоче і в кого є можливість Дуже зручні ці всі сучасні засоби зв’язку, класно, що не треба бігати за людьми: списалися, створили групу, зробили справу – видалили і пішли далі. Усе незаформалізовано – і цим добре. В такому активізмі завжди відкритий вхід – і так само відкритий вихід. Ти розумієш, в чому хочеш брати участь, а в чому ні. І робиш».

Маріанна АНТОНЮК

Запис Виживуть тільки… сусіди. Якщо будуть заодно спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Історія створення нових форм управління багатоквартирними будинками замість ЖРЕПів радянської пори цілком вкладається у відомий, практично класичний,  вислів «Хотіли як краще, а вийшло як завжди». Це засвідчують і численні звернення до редакції жителів різних будинків і вулиць: одні телефонують, інші приносять власні розрахунки… Тому, забігаючи наперед, можна озвучити висновок: у житлово-комунальному господарстві, як у тому данському королівстві, «щось не гаразд». І сумнівів у цьому ті, хто користуються його «милостями», вже давно не мають.

Однієї ясної суботи в середині нинішнього лютого у клубі ЖРЕП-9 зібралися невдоволені роботою управлінської компанії мешканці будинку №101 по вул. Головній. Спробуємо якщо не поставити крапки, то хоча б сформулювати правильні запитання в цій історії.

Аби газету не звинуватили в однобічному висвітленні, кореспондентка «Версій» побесідувала з керівником управлінської компанії «Єврокомунбуд» Михайлом Сизовим. Молодий юрист із вищою освітою, будівельним і підприємницьким досвідом одразу заперечив, що у компанії з мешканцями конфлікт: «Ви ж не будете заперечувати, що ЖРЕПИ, які ми успадкували від радянської пори, застаріли?».

Виходить, невдоволення мешканців для компанії нічого не варте? На те почула: «Ми робимо й будемо робити усе, що в нашій компетенції». Ще одну «цікавинку» знайшла на стенді в офісному коридорі ЖРЕПу-9: таблиця з адресами й номерами будинків і проти кожного – сума, яка має бути зібрана з них за місяць. Найменші суми тут були від 2100 грн, найвищі сягали далеко за 4 тисячі. У Чернівцях, як згодом було озвучено на зборах, – 3000 житлових багатоквартирних будинків.

Відповіді бувають прямі й… навкісні

Сказати, щоби зал був повен, звісно, не скажеш, але представники були практично від усіх квартир. І хоча з документами працював і готувався мешканець кв. №8 того ж будинку Володимир Боднарюк, який набув значного досвіду роботи з документами, працюючи до виходу на пенсію в системі КРУ, присутні мешканці теж не мовчали й голосно розповідали кожен про свою історію «спілкування» з комунальними службами. Великої продуктивності від роботи цих зборів помітити якось не вийшло: усе звелося до суперечок між мешканцями та працівниками компанії – чи легко отримати в них таблицю складових тарифу за обслуговування будинку.

Якщо зібрати по темах усі ці виступи, найбільше мешканців непокоїть таке:

– Чому, навіть передаючи управління багатоквартирними будинками управлінській компанії – навіть визнаємо – що через конкурс, не запросили представників від мешканців тих будинків, які передавали в управління?

– Хто прораховував оптимальний штат такої компанії?

– Чому першою дією перетвореного на компанію ЖРЕПу була – підняти ціну на послуги?

– Чому всі розрахунки робляться на квадратний метр площі квартири?

– Чому в складові тарифу включені послуги, які апріорі в цьому конкретному будинку не надаються?

– І чому, зрештою, замінивши у вересні 2018-го застарілий ЖРЕП, нова управлінська компанія нічого досі не зробила для збереження й підтримання житлового фонду?

Ці запитання народилися не щойно на зборах, вони фігурували в усіх зверненнях до місцевої влади – і не тільки цього конкретного будинку, і не тільки цієї компанії. Лише  мешканці 101-го будинку пішли у своїх зверненнях далі – до прокуратури й навіть до уряду. І навіть отримували відповіді, напрочуд одноманітні.

Від представниці департаменту ЖКГ міської ради мешканці на зборах знову почули вже не раз чуте: «Вам давали аж три роки, щоби обрати собі управителя, а ви…». Справді, із прийняттям закону «Про особливості управління багатоквартирними будинками» у мешканців з’явилася нібито можливість самостійно поратися із приватизованим ними житловим фондом.

Спробуємо ж припустити, чому так неактивно мешканці обирали собі управителів. Сучасний будинок – це складна інженерна споруда, з кількома мережами – газовою, електричною, водоканалізаційною. Додамо ще телефони, телевізійні кабелі, інтернет-мережу. Зрозуміло, що силами одного будинку управляти цим доволі складно. Недаремно ж свого часу в Чернівцях успішно готував відповідних фахівців житлово-комунальний технікум. Найбільше, на що відважуються у більшості будинків, – найняти якусь жіночку прибирати в під’їзді, самим вкручувати лампочку й на кілька років один раз стягнутися коштами, побілити-пофарбувати, щиби не було страшно зайти у під’їзд. Мешканці самі збирають кошти й на кодові замки.

Та оскільки було прийняте все ж таки рішення передати управління компаніям замість ЖРЕПів, варто було б повідомити мешканців не вивішеним у  під‘їзді оголошенням, а запросивши їхніх представників до участі на відкритому конкурсі, аби вони не кота в мішку отримали, а у міської ради не було необхідності заперечувати якісь приховані обставини, чому саме ця особа пройшла через конкурс.

Щодо формування переліку послуг і нарахування по них через прив’язку до розміру житлової площі та ж представниця міськради оголосила, що і перелік складових тарифу, і методика нарахувань затверджені урядом і викинути з цих списків нічого не можливо, окрім ліфтів, підвалів і горищ, там де їх немає.

Доуправляли!

Цегла на голову, або Що залишиться від Чернівців

Картину вмирання міста, окрім доріг і сміття, довершує фраза «Чернівці сиплються». Певне, у середмісті не знайдеться будинку, на якому не відвалився б шмат від балкону чи піддашшя. А будинок №5 по вул. Франка, крім пожежі, «радує» перехожих ще й цеглепадами. Один з таких заскочив мене саме 17 січня, в день відкриття  у «Вернісажі» виставки Анатолія Козельського із такою романтичною – в контексті нинішньої репліки іронічною  назвою «Казки старого міста». Дорогою до центральної площі переді мною рухалися ще троє людей з дорожніми сумками. Раптом, уже на стику з 3-м будинком (одним з близнюків) з-під  даху посипалося кілька цеглин, слава Богу, не на голови людям. Але кілька цеглин просто вибили сумку з руки молодого чоловіка, який ішов найближче до стінки. Його супутники почали кричати: «Кидай все, зараз ще посиплеться!», та він усе ж таки спромігся підхопити сумку й щойно зробив крок – на те місце впало ще кілька цеглин. Хоча, людині й однієї б вистачило…

Я вже не стала йти цим тротуаром, обійшла дорогою. Автоматично завернула з нього  молоду пару з візочком… Пару днів тому побачила, що фасад колишньої фабрики з Головної узяли в риштування… Але скільки по місту стоїть закинутих будинків, у яких могли б жити люди, знімати офіси тощо. Замість цього стоїть мертва, як скелет, будівля… А що залишиться після нас? Рештки Помпеї чи Геркуланума?

Черепаха своє минуле тягне на собі?

нову повернімося до витоків. Коли мешканці багатоповерхівок отримували від влади чи відомства помешкання у користування, вони платили квартплату, яку, цілком природно, нараховували від площі, яку займала родина. Телефон, газ і світло оплачували окремо. А в нинішній тарифній сітці деякі позиції виглядають коли не смішно, то просто архаїчно. Чому прибирання прибудинкової території розраховується за площею квартир? Навколо будинку №101 по Головній, скажімо, обліковано 205 кв.м території, сумарна площа квартир цього будинка – понад 600 кв.м. Відчуваєте різницю?

До того ж ми не виносимо свої квартири  на вулицю чи на подвір’я, не носимо їх сходами й не катаємо в ліфті… Але, щоби розробити нову методику, треба ж усе поміряти, розрахувати, скільки це коштуватиме, потім розрахувати поквартирно… Це ж ціла купа роботи! Хіба ж буде Кабмін цим займатися? Їм і без того добре. І обрані управителі чи створені ОСББ в цих питаннях аж нічого не змінять.

Володимир Боднарюк на цих зборах спробував обговорити кожну з таких абсурдних складових тарифу, але то були марні намагання.

Але директор-управитель спробував-таки покласти «вишеньку на торт» мешканцям:  «ми акумулювали з ваших платежів деякі кошти, з понеділка прийдемо до вас у під’їзд з ремонтом!».

Але й з цього вийшла звичайнісінька «замануха»: станом на середу, 27 лютого, жодного ремонту в під’їзді будинку 101 не починали. А люди повірили. Та їх, як завжди, надурили.

 Лариса ХОМИЧ, «Версії»

Запис Управлінська  компанія замість ЖРЕПу: реформа чи імітація? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Усі ми, що живемо в Україні, – навіть ті, хто мають власні особняки, а не туляться у «хрущобах»  –  так чи інакше залежимо від структури та успішності житлово-комунального господарства. Та останнім часом – за успішної децентралізації, за чітко оголошених намірів про зміни, скажімо, в освіті чи медицині,  у ЖКГ, окрім невпинно зростаючих тарифів на ВСЕ, інших змін ми не спостерігаємо.

Ті, від кого залежать ці зміни, свого населення практично не чують. Навіть коли з’являються гроші – не з неба, з кредитів, які нам, населенню, й виплачувати, – на що витрачати ці гроші, вирішують без нас. Спроби проводити громадські слухання перетворюються монополією на мікрофон тих, хто виступає на догоду начальству.

Як жити й що робити з ЖКГ – свій погляд на це висловлює експерт «Версій» з питань політики й економіки, успішний бізнесмен і меценат, багаторічний користувач послуг чернівецького ЖГК Франц Карлович ФЕДОРОВИЧ.

Жити, як у Європі, але нічого не робити, як у нас – неможливо

Потребу змін в ЖКГ уже просто заговорили. Хоча принцип цих змін дуже простий – конкуренція на ринку комунальних послуг і право мешканців самостійно розпоряджатися своїм майном. Здавалося б, усе дуже просто. Та  українські «політичні традиції» цілком суперечать цим двом постулатам. Особливо перед виборами, коли в Україні влада традиційно звертається до народу, серед іншого – знаходячи кошти на ремонт.

Порівняємо європейські реалії з нашими. Наприклад, правильність комунальних рахунків. У Німеччині, де живуть мої друзі, якщо в такому рахунку трапилася помилка у бік завищення, компанія, що обслуговує будинок, згідно з укладеним договором, перегляне свій рахунок і надішле правильний, у бік зменшення. Натомість усі ми знаємо випадки, коли людина роками намагається довести, що не повинна платити за неотримані послуги і навряд чи досягне свого – навіть через суд. Про перекриту можливість звертатися до суду через непомірно високий судовий збір ми вже  згадували з інших приводів. А поміняти керуючу компанію, якщо у вашому будинку немає ОСББ, теж неможливо.

І ця ситуація прекрасно ілюструє процесс реформування нашого ЖКГ. Проголошена мета – зробити так, як у Європі, де відносини споживача і постачальника послуг регламентуються контрактом і кожна сторона має всі можливості вимагати виконання іншою стороною всіх записаних у цей контракт пунктів. А в разі порушення контракт і був би базою для судового позову. Та, як ми знаємо, українська практика дуже далека від проголошеного ідеалу.

Знову про закон і дишло

Прийнятий в Україні закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначає порядок обліку послуг і варіанти організації розподілу обсягів теплової енергії і води, передбачає відповідні коефіцієнти для кутових квартир і  квартир, розташованих на верхніх і нижніх поверхах. Новий закон через установлення лічильників на вході в будинок фактично зняв з мешканців втрати тепла й води дорогою до будинку. Та це лише половина перемоги. Цей закон – тільки одна ланка з цілої низки документів, які мають змінити українську систему ЖКГ. А відносини споживача і постачальника відрегульовані поки що… до першого конфлікту, поки споживача влаштовує робота постачальника.

Для повноцінного функціонування усієї системи ЖКГ в ній треба створити конкурентне середовище. До речі, це є одним із завдань, узятих на себе Україною в рамках імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. І навіть за болючої теми тарифів мало би стати одним із головних напрямків реформ. До прийнятих законів і тих, що на розгляді, треба приймати ще пакет підзаконних актів: без них закон ніби існуватиме, але десь там, нагорі, далеко від реалій нашого сьогодення. І найбільш прогресивні норми не запрацюють без додаткових методик.

Пострадянські країни вже у Європі

Найбільша різниця між реформами, які пройшли у Східній Європі, та Україною – саме у зволіканні з реформами у нас. Східноєвропейські країни провели ці реформи відразу після розпаду комуністичного ладу. Коли стало зрозумілим, що радянська система вже не працює, і треба приводити усі галузі до відповідності з європейськими правилами. Далеко не завжди і не все виходило безболісно і у найкращому вигляді. Найбільш успішно комунальні реформи пройшли в Польщі та Угорщині, трохи гірше – у Чехії і Словаччині, є проблеми в Литві і Болгарії. Однак вони рухалися й рухаються далі й найголовніші зміни вдалося реалізувати: в усіх цих країнах відносини споживача послуг і постачальника жорстко регламентовані. І це дає право споживачеві відстоювати свої права в суді.

ОСББ – передова в боротьбі за ЖКГ

Зміни у комунальному секторі в Україні здійснюються перш за все в ОСББ – об’єднаннях співвласників багатоквартирних будинків. Об’єднавшись, мешканці багатоповерхівок отримують можливість приймати рішення і безпосередньо управляти своєю власністю.

Починалися ОСББ в Україні часто всупереч протидії місцевої влади. Скажімо, у нас так і не створено реальний ринок управителів. Отже, мешканцям ОСББ здебільшого доводиться самим займатися своїм будинком, а не довірити це професійним менеджерам. І це проблема не тільки для громадян, але й для всієї країни. Треба бачити, що без ОСББ тепломодернізація житлових будинків просто недосяжна, бо так звані «теплі кредити» доступні тільки об’їднанням співвласників.

Та є відомості, що подекуди на місцях органи самоврядування  – за інерцією, навіть не відчуваючи, що це інерція радянщини –  і далі розподіляють бюджетні ресурси на користь будинків комунальної власності. Навіть забуваючи, що офіційної «комунальної власності» в багатоквартирному житловому секторі вже не існує.

Ключова ідея європейських реформ у комунальному секторі – розуміння, що власник завжди буде більш відповідальний, ніж численні чиновники. Перед виборами про це часто забувають. Бо саме перед виборами у влади з’являється спокуса за кошти місцевих і державного бюджетів «зробити виборцям щось хороше». І це демотивує мешканців щодо створення ОСББ. Навіщо відмовлятися, мовляв, від безкоштовного ремонту?

Як мінімум, це гальмує енергомодернізацію житлових будинків, при тому, що енергозбереження – один із пріоритетів України. Слід нарешті зрозуміти: використання бюджетних коштів на ремонт приватних будинків не стимулює зміни і лише консервує ситуацію, що склалася в ЖКГ.

У багатьох країнах ЄС, проводячи тепломодернізацію будинку, власники отримують відшкодування частини своїх витрат від уряду і додатково – від свого муніципалітету. Адже міста не меншою мірою зацікавлені у зниженні витрат на опалення.

Як показує європейський досвід, успіх комунальної реформи виявляється більш істотним у країнах, де ринок цих послуг функціонує без обмежень. Як, наприклад, у Польщі. Там, де ринок комунальних послуг працює з обмеженнями, як у Литві чи Болгарії, ці успіхи, відповідно, менш істотні. В Україні ж ринку комунальних послуг поки що немає. За таких умов говорити про енергоефективність дуже складно. Тож і наступної зими чернівчани отримуватимуть платіжки за тепло в квартирах з чотиризначними цифрами… 

Колеса від каруци – до «Мерседеса»

Чи є майбутнє в українського ЖКГ? Безперечно, та лише за умови його роботи за європейськими принципами.

Україна занадто багато втратила часу, намагаючись адаптувати радянську систему до вимог ринку. Щось не має користі від такого поєднання  для споживачів. І зовсім навіть непогано для тих, хто «на контролі». Тому й далі оплачуємо послуги, яких нам не надають.

Бо тільки конкуренція у сфері ЖКГ може просунути нас до нормального життя, коли права жителів українських міст будуть захищені так само, як польських, німецьких…

Чому ситуація змінюється так повільно? Мабуть, тому, що українці не усвідомлюють основного – реформи ЖКГ працюватимуть на їхню користь. Нині ж мешканці багатоповерхівок просто бояться відповідальності й продовжують сподіватися, що за них хтось подбає, не усвідомлюючи, що вони зараз на гачку ЖКГівської мафії, куди входять не тільки ЖРЕПи, а водоканали, обленерго та облгази.

Щоби зміни не зупинилися, треба пам’ятати, навіщо вони нам усім потрібні.

Запис Франц ФЕДОРОВИЧ: Комунальна Україна: чи є в неї майбутнє? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

23 та 24 листопада у Чернівцях за адресою: вул.Руська, 1 (Центр громадської активності «Синергія») відбудуться мотиваційні тренінги «ОСББ: просто про складне. Управління багатоквартирним будинком», де будуть розглянуті різноманітні питання щодо створення та функціонування ОССБ. Обов’язкова попередня реєстрація за телефонами: (0372) 585314, 0502702133 (Наталя), 0509404380 (Надія).

Початок тренінгу 23 листопада – о 10:00, 24 листопада – о 14:00.

Участь у тренінгу безоплатна. Кількість місць обмежена.

Запис У Чернівцях навчатимуть управляти багатоквартирними будинками спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Відкритий лист до редакції та влади із проханням допомогти

Його написали 99 мешканців будинку №222, що на вул. Головній, і власники нежитлових приміщень цього ж будинку, зокрема, «Косметолог» (ФОП Амосова) – усі вони не хочуть вступати до ОСББ.

Цитуємо лист: «До нас прийшов молодий чоловік, який не мешкає в нашому будинку. Спочатку він навіть не назвав себе, але запропонував свої послуги у створенні ОСББ. Пізніше з’явилися оголошення про збори. За 3-5 днів він почав розносити запрошення на установчі збори за підписом ініціативної групи: хто і коли створив її, нам невідомо.

На збори прийшли 26 зі 106 власників помешкань. За створення ОСББ проголосували 7 осіб, проти були п’ятеро – решта утрималися. На зауваження працівників «Косметолога», що немає кворуму, Вася – так він назвався – сказав, що для прийняття рішення на зборах… достатньо однієї людини.

На свої запитання про створення та діяльність ОСББ ми не почули жодних компетентних відповідей. Зокрема, щодо приватних підприємців, які працюють у нежитлових приміщеннях. Як може розраховуватися оплата експлуатаційних витрат на загальних умовах – на чому, до речі, наголосив цей самий Вася, – коли підприємці не користуються ні дахом над 9-типоверхівкою, бо їхні прибудови мають інший дах, ані ліфтом, бо його у них просто немає, ні освітленням сходових клітин, ні тепломережею, бо мають індивідуальне опалення.

Ніхто не отримав роз’яснень і щодо статусу ОСББ як юридичної особи: як об’єднання діятиме, печатка, розрахунковий  рахунок, особиста фінансова відповідальність, сплата комунальних платежів тощо. Але Вася заявив, що хоче отримувати зарплату у розмірі 5000 грн готівкою на руки без сплати податків (!!!). За його словами, він сам виконуватиме обов’язки і паспортистки, і бухгалтера. Та й рахунку відкривати не треба, бо все йтиме готівкою.

Крім усього іншого, збори прийняли рішення сплачувати за 1 кв. м 2,50 грн і здавати щомісячно від кожного  помешкання по 50 грн для Васі. Ні кошторису, ні будь-яких розрахунків ніхто нам не надав. Тому й склалося враження, що свої послуги нам запропонувала людина некомпетентна. Це в кращому випадку. Бо ми вже навіть запідозрили шахрайство…»

У законі прописане все

Коментар Наталії БАТРАКОВОЇ, виконавчого директора Центру громадської активності «Синергія», який проводить інформаційні тренінги зі створення ОСББ.

Інформацію про дати та місце проведення тренінгів можна отримати за номерами телефонів: (0372)58-53-14 або (050)270-21-33.

– Закон України № 417 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» дає відповідь на багато запитань, які ставлять мешканці.

Держава дає нам право подумати й визначитися із рішенням: до якого, так би мовити, берега плисти. І чого ми хочемо: створити ОСББ і управляти самостійно своєю власністю – чи довірити це управителю?

Управителем можуть бути як фізична-особа підприємець, так і суб’єкт господарської діяльності (юридична особа) або той же ЖРЕП, який набуде нових форм. Функції управителя – лише ті, що йому передадуть або делегують співвласники. Ціна послуг, які надаватиме управитель – договірна, тобто формується та узгоджується самими мешканцями будинку. Вони ж і перевірятимуть та контролюватимуть роботу управителя, а можуть і відмовитися від його послуг, якщо вони надаватимуться неякісно.

Для створення ОСББ потрібна ініціативна група. Вона має складатися  не менш як із трьох власників квартир або нежитлових приміщень. Ініціативна група забезпечує підготовку, скликання і проведення установчих зборів. Рекомендовано вести протоколи засідань ініціативної групи; перший протокол підтверджує факт створення ініціативної групи.

Шляхом одержання інформації від співвласників житлових і нежитлових приміщень чи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (держреєстратор, нотаріус, кабінет електронних сервісів: https://kap.minjust.gov.ua), чи з бюро технічної інвентаризації (до 1 січня 2013 року) необхідно визначити коло співвласників. У багатоквартирному будинку є сфера володіння конкретної людини (це її квартира) та сфера володіння усіх мешканців будинку (спільне володіння): горища, підвали, фундамент, стіни будинку тощо, а також нежитлові приміщення на території будинку. Проект статуту має відповідати Типовому статуту ОСББ, затвердженому наказом ДЖКГ №141 від 27 серпня 2003 у редакції наказу Мінрегіону №238 від 23 вересня 2015 року, але може містити й інші відомості. Бажано вивчити будинок, головні проблемні питання, що потребують негайного вирішення (скажімо, ремонт), розробити попередній кошторис. Повідомлення  про  проведення установчих зборів направляється ініціативною  групою  не  пізніше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів.

Повідомлення, до слова, направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового  відправлення (рекомендованим   листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

На установчих зборах приймають рішення про створення об’єднання; затверджують статут ОСББ; затверджують назву ОСББ та місцезнаходження; обирають правління та ревізійну комісію; обирають уповноважену особу для подання документів на реєстрацію. Моментом, від якого ОСББ вважається створеним, є не прийняття установчими зборами рішення про створення ОСББ, а державна реєстрація об’єднання. Процедура державної реєстрації ОСББ є аналогічною державній реєстрації юридичних осіб. Здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Безумовно, процес створення ОСББ – це справа не одного дня.

Офіційно: що кажуть у департаменті ЖКГ

Василь ЯКІВЦІВ, старший інспектор відділу реформування та енергозбереження:

– Департамент, за чинним законодавством, не реєструє ініціативні групи. Але всім, хто звертається до нас, надаємо всі необхідні для створення ОСББ матеріали на електронних носіях і практичну допомогу (консультації). Згідно з постановою Кабміну № 109 від 24 лютого 2016 року, нам повинні лише здавати протоколи зборів про створення ОСББ, а ми маємо оприлюднювати їх на сайті департаменту й письмово повідомляти уповноважену особу, визначену зборами як відповідальну за подання протоколу на зберігання.

Алгоритм створення ОСББ детально описаний у Законі України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 р. № 2866-III. Його називають ще Законом 2866. Але з прийняттям 14 травня 2015 року Закону України «Про особливості здійснення правовласності в багатоквартирному будинку» і нової редакції його від 6 липня 2016 року,  до Закону 2866 внесені істотні поправки і нині є чинною оновлена процедура створення ОСББ.

Співвласники квартир – це власники квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. А ОСББ – це юридична особа, створена ними для сприяння використанню їхнього майна та управління, а також загального майна. При цьому в одному багатоквартирному будинку може бути створене тільки одне об’єднання. Власники квартир і нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об’єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, також можуть створити одне об’єднання.

За нинішньою версією Закону, мешканці здійснюють господарське забезпечення своєї діяльності або власними силами, створюючи ОСББ, або наймаючи управителя – юридичну чи фізичну особу –підприємця. Об’єднання має печатку й інші реквізити, а також розрахункові рахунки в банках. І воно є неприбутковою організацією. При цьому, наголошую, власники квартир не відповідають власним майном за зобов’язаннями ОСББ перед іншими юридичними та фізичними особами. Об’єднання, від свого імені набуває майнові та немайнові права й зобов’язання (наприклад, купує бойлери, комп’ютери, облаштовує дитячий майданчик, бере кредити тощо), а також виступає позивачем і відповідачем у суді.

Вищий орган управління ОСББ – загальні збори співвласників, які скликаються не рідше, як раз на рік і рішення яких є обов’язковими для всіх співвласників. Серед важливих новацій є те, що кожний співвласник має кількість голосів, пропорційну частці загальної площі квартири чи нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир і нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Отже, кожна квартира голосує не кількістю мешканців, а кількістю часток. Наведу приклад: у будинку 120 квартир і нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 5000 кв. м. Громадянину П. належить квартира, площа якої становить 100 кв.м. Розраховуємо, якою є частка площі квартири громадянина П. у загальній площі квартир і нежитлових приміщень: 100 кв. м : 5000 кв.м х 100% = 2%. Отже, громадянин П. матиме 2% голосів на установчих зборах. Але існують винятки. Якщо якась особа володіє понад 50% площі, тоді голосування здійснюється не частками, а голосами: 1 квартира – один голос і рішення приймаються більшістю голосів.

Для керівництва поточною діяльністю загальні збори обирають правління, а для контролю за його фінансовою діяльністю –  ревізійну комісію чи ревізора (якщо у будинку до 20 квартир), або приймають рішення про залучення аудиторів. До речі, ревізор не має бути в родинних стосунках чи у свояцтві із головою та членами правління.

На жаль, з нової редакції Закону вилучена ст.24, яка передбачала капремонт будинку за рахунок попереднього балансоутримувача при передачі його в керування ОСББ.

У рамочку

Нагадаємо, що так звані багатоквартирні хрущоби будувалися з розрахунку на 20 років. А простояли вже втричі більше. Зрозуміло, вони давно вже потребують капітального ремонту. Тож людей, які в них мешкають, вже охрестили володарями трущоб.

Ініціативну групу можуть створити тільки власники квартир і нежитлових приміщень

Олена ТРЕГУБОВА, київська юристка з ОСББ-інформ  (osbb–inform.com.ua):

– Щоби створити ОСББ, треба сформувати ініціативну групу, мінімальна чисельність якої – 3 особи. До складу ініціативної групи мають право увійти лише власники квартир чи нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, тож квартиронаймачі та орендарі не можуть бути ініціаторами створення ОСББ. За винятком, коли власник орендованої квартири видав їм відповідне доручення.

Головною метою ініціативної групи є скликання установчих зборів, а також підготовча роз’яснювальна робота, підготовка проектів документів для розгляду на установчих зборах, запит до Держреєстру прав тощо. Для цього ініціативна група повинна призначити дату, час і конкретне місце проведення установчих зборів. Закон передбачає, що час і місце проведення повинні бути зручними для більшості можливих учасників зборів.

Звертаю увагу на скликання установчих зборів: призначивши дату їхнього проведення, ініціативна група зобов’язана проінформувати про це кожного співвласника не пізніше ніж за 14 днів до визначеної дати. Повідомлення має бути оформлене письмово.

Закон передбачає 2 способи передання повідомлення співвласнику про установчі збори: 1) вручити «в руки» під розписку або 2) відправити рекомендований лист.

Який із цих способів обрати – вирішує сама ініціативна група. На практиці часто ці способи комбінують. Більшість повідомлень вручають особисто, а тим особам, які мають інше місце проживання чи, наприклад, відмовляється ставити підпис про отримання повідомлення, – надсилають рекомендованим листом.

Порушення процедурної норми щодо повідомлення всіх співвласників може виявитися підставою для судового оскарження державної реєстрації ОСББ.

Висновки: На сцені та за її лаштунками…

Оскільки згаданий у листі до редакції Вася, який розпочав створення ОСББ і спричинив цим таке шалене збурення серед людей, що вони звернулися до редакції, не є мешканцем будинку №222 по вул. Головна, то він не може ні формувати ініціативну групу, ні проводити установчі збори.

Отже на цьому можна ставити крапку. Та коли уважно придивитися до ситуації, в ній можна побачити ще одну хитромудру задумку: своїми діями Вася міг навмисне спричинити обурення мешканців, щоби ті виступили проти створення ОСББ, – зрештою, як у цьому випадку вони це й зробили. А після цього вже можна претендувати на роль управителя, що його призначать «згори». Недарма ж подейкують, що він працював колись в одному з департаментів міськради…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Гримаси-викрутаси: Бажання нові – звички старі або Про те, як Вася забажав очолити ОСББ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чому ДКП «Водоканал» відмовляється укладати індивідуальні угоди на водопостачання та водовідведення з мешканцями багатоквартирних будинків ОСББ і що чекає на «ЖРЕПівських» чернівчан? Про це йшлося за «круглим столом» в Українському Народному Домі, де зібралися активісти громадської організації «Буковинські співвласники будинків», представники департаменту ЖКГ Чернівецької міськради, її депутати та голови ОСББ.

«Шара» невдовзі закінчиться

– Нині нам нараховують єдиний рахунок за спожиту воду по загальному лічильнику ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків), – стверджують активісти громадської організації «Буковинські співвласники будинків». Проте люди користуються власними лічильниками контролю споживання води. Різниця ж між загальним і квартирними лічильниками, за логікою Водоканалу, має відшкодовуватися ОСББ. Проте такі витрати не передбачені кошторисом утримання будинку! Адже ОСББ, як юридична особа, послугами Водоканалу не користується.

– Тому в старому житловому фонді фактично не створюється ОСББ, адже людям набагато простіше залишатися в ЖРЕПах, з якими, наприклад, Водоканал укладає індивідуальні договори, в них немає загальних лічильників, – каже Василь Рознай, голова ЧМГО «Буковинські співвласники будинків». – А ОСББ має виконувати і функції збору коштів, і контролю, і обслуговування внутрішньобудинкових мереж…

Отже, ОСББ вимагають індивідуальних угод на водопостачання й водовідведення. Адже зі ЖРЕПами Водоканал їх уклав! З ОСББ ж – «не маємо права». Чому це?!

За словами директора КП «Чернівціводоканал» Володимира Андрущака, за ліцензією на   діяльність, підприємство має постачати водопостачання та водовідведення (тариф 6,90) тільки до будинку власника – чи то ОСББ, ЖРЕПу, чи то приватного споживача. Тобто, «до стінки», встановивши «на межі» прилади обліку.

– Уже рік Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, погрожує нам перевіркою, зупиненням ліцензійної діяльності, відозвою ліцензії, великими штрафними санкціями, якщо й далі буде здійснюватиметься перехресне субсидіювання – тобто, надання послуг за межами наших мереж, – каже Володимир Андрущак. – Кілька років тому виконком міської ради незаконно прийняв рішення, яким зобов’язав Водоканал виконувати функції, які не є його обов’язком і ніяк не компенсуються споживачами. Бо в певний період виникла ситуація неплатежів, коли Водоканал не отримував гроші ні від ОСББ, ні від ЖРЕПів чи інших споживачів. Тому виконком і зобов’язав Водоканал подавати воду «до крану»: до кожної квартири, до споживача. Він виконував ці функції тоді, виконує й зараз – певною мірою, певним ЖРЕПам, в старих традиціях, які залишилися, тому що водночас щось зламати не можна. І це не було враховано в тарифі, тому підприємство збиткове, воно не могло розвиватися, вчасно ліквідувати аварійні ситуації, покращувати надання своїх послуг…

За словами п. Андрущака, Нацкомісія в лютому 2013 року дала Водоканалу півроку, щоби навести у Чернівцях лад з водопостачанням і водовідведенням. У бюджеті, як державному, так і міському, коштів платити за ЖРЕПи немає, віднині компенсувати Водоканалу втрати води всередині будинків буде не держава, а люди. Тобто, не переймайтесь, панове з ОСББ – «шара» для ЖРЕПівських товаришів невдовзі закінчиться, п’ять місяців залишилося їм!

– ЖРЕПи будуть забезпечені приладами обліку, якщо ж ні, – ми нараховуватимемо їм тарифи за нормою споживання, – каже Володимир Андрущак. – А вони, швидше за все, з ними згідні не будуть, тож за півроку-рік встановлять прилади обліку, бо це зменшить їхні витрати відсотків на 50-70%. Тому що попередні обрахунки показали нам: там, де в однотипних 5-9-поверхівках стоїть лічильник – нараховується десь на 40% менше коштів, ніж за нормою.

Хто платитиме за втрати води?

Іншими словами, соціальну несправедливість буде подолано. Проте це не вирішує головної проблеми, яку піднімають активісти громадської організації «Буковинські співвласники будинків»: хто має відповідати за внутрішньобудинкові мережі, платити за втрати води, які, навіть за офіційними даними, становлять ледь не половину з викачаного з Дністра? Та й відомо, що буковинська вода – одна з найдорожчих в Україні, дорожча навіть за Крим, де питна вода – загалом проблема.

Хто ж платитиме за втрати води? Звісно ж, ОСББ,а пізніше – і ЖРЕПи! Таке рішення торік, наприкінці жовтня, прийняв виконком міськради (До слова, згадатйте, як неохоче Водоканал ремонтує прориви у трубах…). Активісти стверджують: виконком перевищив свої повноваження, адже таке рішення суперечить положенням Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства. По-перше, це рішення не було оприлюднене на офіційному веб-порталі Чернівецької міськради в Інтернеті. А по-друге , не проходило громадського обговорення й громадських слухань… Про існування цього рішення в ОСББ взагалі довідались… від Водоканалу!

Лист до ОСББ,  ЖБК від КП «Чернівціводоканалу» №13/766 від 15.03.12012р.: «Рішенням  №543/17  від 28.08.2012  п.3  визначено  визнати  виконавців  послуг  з  централізоване постачання  холодної  води  та  централізованого  водовідведення визначити  власників  або  балонсоутримувачів  цих  будинків;   вирішено  закрити  особові рахунки  у  зв’язку  з  тим,  що  Договір  укладається  між  власником  квартири  та  балансоутримувачем  або  уповноваженою  ним  особою».

Ненав’язливо виникає питання: якщо і справді, як стверджують активісти, це рішення незаконне, то чи не забагато таких у виконкому? І чи це прояв некомпетентності міської влади або ж просто злочинна недбалість? Згадуючи, як активно влада пропагує (читай: нав’язує) громадянам ОСББ, диву даєшся настирливості, з якою вона ж пхає цим об’єднанням дрючки в колеса! І люди на це реагують. Торік у місті було створено… лише 12 ОСББ! Утім, влада має завжди одну і ту ж відмовку: в бюджеті немає грошей!

– Нас серйозно хвилює та тенденція, що кількість новостворених ОСББ нині зменшується. Треба визнати, що ті умови, в яких працюють чинні ОСББ, потребують покращення, – зауважив Володимир Бешлей, депутат міської ради, голова комісії з питань житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради. – На першому ж засіданні комісії ми дійшли висновку, що останнім рішенням виконавчий комітет десь неправомірно визнав виконавцем послуг з надання водопостачання Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Тому перша рекомендація комісії виконкому – відмінити це рішення, оскільки воно суперечить чинному законодавству…

Припустимо, чернівецький виконком візьметься за розум і відмінить своє рішення. Як тоді вирішувати юридичну колізію з внутрішньо будинковими мережами?

Володимир Андрущак, директор КП «Чернівціводоканалу», пропонує скористатися київським досвідом. За його словами, кияни розрахували спеціальний тариф, надбавку за обслуговування внутрішньобудинкових мереж, яка компенсує втрати води і яку люди платять окремо, як за прибирання території чи вивезення сміття… Влада ж посприяла, щоби київські будинки могли обслуговувати численні організації – тому киянам обирати є з чого.

– Монополіста ви вибирати не можете, бо ніхто вам воду окрім нас не дасть. Проте ми подаємо вам воду до будинку, а далі ви вибираєте, хто буде обслуговувати ваші мережі, збирати за це кошти, перевіряти лічильники, крани підтягувати, заварювати, утеплювати. Чи це буде якесь приватне підприємство, чи ЖРЕП, який поруч по-сусідству робить це, бо має бригаду… Або ж ви самі зібралися, найняли двох слюсарів, розумного майстра, який вам подбає і про тепло, і воду, і електрику – усе, що хочете! Але ви маєте самі визначитися, з ким вам вигідно працювати, і хто вам якісніше надаватиме цю послугу, – каже Володимир Андрущак. Ми не відмовляємося її надавати. Але вимоги законодавства чіткі: ми маємо надавати її за гроші. Ті 6,90, які є в тарифі, не передбачають обслуговування внутрішньобудинкових мереж…

Відтак водоканал створює нині дочірнє підприємство «Чернівці-Вода», якому передасть усі функції, що не входять до його ліцензійної діяльності: підключення, ремонт, обслуговування внутрішньобудинкових мереж.

Нині підприємство «Чернівці-вода» проходить всі юридичні погодження, щоби депутати на сесії міськради прийняли відповідне рішення. Хтозна, можливо, саме воно і стане тією дивовижною панацеєю, яка вилікує чернівчан від усіх цих юридичних колізій та бюрократичного безладу? Інакше – місту терміново потрібен вусатий дядечко із міцними краниками та великим гайковим ключем!

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Не переймайтеся, панове з ОСББ – «шара» для ЖРЕПівських товаришів невдовзі закінчиться, їм залишилось п’ять місяців!

Запис Даєш воду «до стінки» – давай воду «до крану»! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За свій добробуд мешканці будинку, об’єднані в ОСББ, відповідають самі. Щоправда, зауважують, що «об’єднували» їх майже примусово і роботою голови задоволені далеко не всі.

– Цей дах треба капітально ремонтувати, – каже мешканка однієї з квартир. – Тобто піднімати весь каркас. Усі це знають, але нічого не роблять. Поставили нові вікна, але при сильному дощі вода крізь них тече просто на меблі. От зараз у мене в кімнаті з люстри крапає на диван. Ми писали не одну заяву, але ніхто нічого не хоче робити. Люди думають – вода є, світло є, ліфт працює та й добре, і мовчать…

На загальних зборах мешканців будинку від голови ОСББ Юрія Стекайла вимагали детального звіту про роботу за рік. Проте увесь галас і колективні звинувачення виявилися марними, бо до конструктивних рішень не призвели. Хоча дійшло вже й до добровільного складення повноважень головою, збори врешті-решт визнали нелегітимними, адже на них були присутні менше половини мешканців будинку.

Найбільший активіст, який власне й намагався залучити увагу громадськості через пресу, у зазначеному будинку не проживає. Це батько однієї з мешканок, Василь Фуга.
Він упевнений, що всі проблеми в будинку загострюються саме через бездіяльність голови ОСББ. На його думку, голова повинен вдаватися до радикальніших методів, у разі необхідності подавати до суду на неплатників чи забудовника.

На ремонт даху потрібно близько 120 тисяч гривень, і треба змусити забудовника відремонтувати покрівлю за гарантією, – вважає Василь Фуга.

Сам голова ОСББ від коментарів відмовився.

Ольга СКЛЯРЧУК, «Версії»

Запис Новобудові три роки: дах тече, стіни тріщать. Господарюємо… спершу з'явиться на Медіа-Версії.