Голосування за законопроєкт №5600 – це переломний момент, коли влада почала цілеспрямовано знищувати малий і середній бізнес, фермерів і селян. Команда «Батьківщини» вноситиме постанову, щоб цей закон скасувати, а також направить подання про його неконституційність у Конституційний суд.

На цьому наголосила голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко під час брифінгу після того, як 255 народних депутатів проголосували за законопроєкт №5600.

Все, що закладено в цьому законі, суперечить комюніке Єврокомісії, в якому йдеться, що під час коронавірусу й енергетичної кризи треба зменшувати податки й тиск контролюючих органів і надати дотації й субсидії малому бізнесу, – зауважила Юлія Тимошенко.

За її словами, на неприйнятності й згубності положень вказаного закону наголошується у заявах Європейської бізнес-асоціації та Спілки підприємців України, а також Американської торговельної палати.

«Але найголовніше – у цьому законі вводиться додатковий драконівський податок на тих селян, які мають паї і які самі їх обробляють. «Слуги народу» не змирилися з тим, що селяни не продають свої земельні ділянки. Вони сподіваються, що люди, не маючи можливості платити ці податки, будуть масово продавати свої сільськогосподарські паї. Я розглядаю цей закон як свідомий крок влади до винищення українського селянства», – обурилася лідер «Батьківщини».

Вона запевнила, що спільно з командою боротиметься за скасування цього закону та його визнання неконституційним у Конституційному Суді України. Проте надзвичайно важливим залишається зміна курсу держави.

«Ця влада здає національні інтереси України. Тож чим швидше народ відправить їх на перевибори, тим швидше ми зможемо змінити курс управління країною на ефективний, який передбачає зміцнення національної держави, повернення суверенітету й ресурсів, надання народу права управляти своїм життям», – резюмувала Юлія Тимошенко.

https://ba.org.ua/vlada-prodovzhuye-zdachu-nacionalnix-interesiv-ukra%d1%97ni-yuliya-timoshenko-pro-uxvalennya-zakonoproyektu-5600/

Запис Влада продовжує здачу національних інтересів України спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На цьому наголосила Голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко під час брифінгу після того, як 255 народних депутатів проголосували за законопроєкт №5600.

«Все, що закладено в цьому законі, суперечить комюніке Єврокомісії, в якому йдеться, що під час коронавірусу й енергетичної кризи треба зменшувати податки й тиск контролюючих органів і надати дотації й субсидії малому бізнесу», – зауважила Юлія Тимошенко.

За її словами, на неприйнятності й згубності положень вказаного закону наголошується у заявах Європейської бізнес-асоціації та Спілки підприємців України, а також Американської торговельної палати.

Але найголовніше – у цьому законі вводиться додатковий драконівський податок на тих селян, які мають паї і які самі їх обробляють. «Слуги народу» не змирилися з тим, що селяни не продають свої земельні ділянки. Вони сподіваються, що люди, не маючи можливості платити ці податки, будуть масово продавати свої сільськогосподарські паї. Я розглядаю цей закон як свідомий крок влади до винищення українського селянства, – обурилася лідер «Батьківщини».

Вона запевнила, що спільно з командою боротиметься за скасування цього закону та його визнання неконституційним у Конституційному Суді України. Проте надзвичайно важливим залишається зміна курсу держави.

Ця влада здає національні інтереси України. Тож чим швидше народ відправить їх на перевибори, тим швидше ми зможемо змінити курс управління країною на ефективний, який передбачає зміцнення національної держави, повернення суверенітету й ресурсів, надання народу права управляти своїм життям, – резюмувала Юлія Тимошенко.

https://ba.org.ua/yuliya-timoshenko-pro-uxvalennya-zakonoproyektu-5600-vlada-prodovzhuye-zdachu-nacionalnix-interesiv-ukra%d1%97ni/

Запис Влада продовжує здачу національних інтересів України! – Юлія Тимошенко про ухвалення законопроєкту №5600 спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Законопроєкт 5600, який спочатку мав збільшити ренту на видобуток залізної руди і його подавали як «антиолігархічний» і «ресурсний», у результаті підняв старі та ввів нові податки, акцизи та збори для більшості громадян. Якщо спочатку планували збирати до бюджету додатково 50 млрд грн на рік, то тепер уже лише 25 млрд. І, диво, вже не стільки з Коломойського та Ахметова, скільки з решти громадян.

Підвищують ставки податків фермерським господарствам, підвищуються акцизи на мобільний зв’язок та інтернет, сигарети, алкоголь, збільшується адміністративний тиск на бізнес, забороняється виїзд за кордон керівникам підприємств, які мають заборгованість перед бюджетом та багато інших моментів.

При цьому радикально розширюються повноваження податкової, яка набуває можливості здерти останню шкуру з підприємців та фізичних осіб. Азарову такі можливості не снилися.

Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко, закликавши голосувати проти законопроєкту №5600, вказала на те, що він суперечить національним інтересам та здоровому глузду. За її словами, особливо цинічним є те, що цей законопроєкт продавлюватиметься за процедурою, яка не дозволить депутатам внести поправки до документа.

Тимошенко нагадала, що це робиться тоді, коли весь світ проводить діаметрально протилежну політику. Комюніке Єврокомісії дозволяє в умовах кризи державам-членам Євросоюзу знижувати податки та зменшувати ставки оподаткування.

Важко не погодитись і з тим, що є інші можливості знайти кошти для бюджету. «Батьківщина» пропонувала збільшити доходну частину бюджету на 161 мільярд гривень за рахунок боротьби зі «скрутками» з ПДВ та контрабандою на митниці.

Тимошенко вказала і на кричущу соціальну несправедливість законопроєкту. По суті, передбачається введення другого податку на землю для власників паїв, завдяки якому селян будуть зганяти зі своєї землі і змушувати її продавати.

Є гроші чи ні, але з 1 га паю 1500 гривень заплати, але такі податки власники паїв не потягнуть. У народі вже прозвали законопроєкт Гетьманцева «податком на город», поряд із земельною псевдореформою він працюватиме на знищення українського села як соціального явища. Залишається відкритим і питання: чого цим хочуть досягти?

Економічне шаленство законопроєкту №5600 лише погіршує і без того вкрай складну соціальну та економічну ситуацію в країні.

Формується ідеальний шторм, коли енергетика опинилася на краю прірви, очевидна перспектива віялових відключень електроенергії, немає запасів газу і вугілля, незрозуміло, як зможе країна пройти опалювальний сезон. І на все це накладається кризова ситуація з ковідом, коли Україна перетворилася на лідера зі зростання захворюваності та смертності.

І повалити цей ідеальний шторм може не лише влада, а й уся конструкція держави. Напевно, таку сумну перспективу мала на увазі Юлія Тимошенко, закликаючи голосувати проти законопроєкту №5600.

Андрій Золотарьов

https://blogs.korrespondent.net/blog/politics/4413690/?fbclid=IwAR0nyxMhB2Pwwa6gw1i5xs7b4ORRvTD-uVmseIYzhzTy9-oebg3MpwaRot4

Запис Збиралися вдарити по олігархах, а б’ють по простих українцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Таке переконання в ефірі телеканалу UA:Перший висловив політичний експерт Костянтин Матвієнко.

«Антиолігархічний закон – це ніяка не боротьба з олігархами. З олігархами борються не спеціальним дискримінаційним законом, а передусім антимонопольним законодавством», – вважає експерт.

За його словами, реальну роботу з викорінення в Україні влади олігархії проводила лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко, і для цього їй не знадобився спеціальний закон.

Згадайте, як Юлія Тимошенко боролася з олігархами, коли реприватизувала Криворіжсталь. Без всякого закону про боротьбу з олігархами. Просто довела в суді, спочатку будучи прем’єром, а потім вже втративши владу, незаконність приватизації. Криворіжсталь націоналізували і продали за ринковою ціною. От вам найяскравіший в Україні приклад боротьби з олігархами, – наголосив Матвієнко.

Характеризуючи провладний антиолігархічний закон, він звернув увагу, що в документі містяться дискримінаційні ознаки та порушення прав людини, на що обов’язково у своєму висновку вкаже Венеційська комісія.

«Закон має яскраві дискримінаційні ознаки – не персонально конкретних олігархів по прізвищах, але людей до них наближених. Тобто може так статися, що будь-яку людину можна буде пов’язати з олігархом», – резюмував політексперт.

Нагадаємо, лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко назвала президентський антиолігархічний закон фейком, в результаті якого не постраждає жоден олігарх.
https://youtu.be/bOL9_uAINlw

Запис Для справжньої боротьби з олігархами потрібна лише політична воля, а не спеціальні закони, – експерт спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Безсмертний розповів про фінансування та олігархів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Навіщо «людина президента» Борис Ложкін літав до Ігора Коломойського та Геннадія Боголюбова у Женеву і чому український мільярдер вже понад 8 місяців не прилітає із Швейцарії в Україну?

Один із найвпливовіших українських олігархів Ігор Коломойський не з’являється в Україні вже більше ніж 8 місяців. Після того, як у грудні 2016-го його «ПриватБанк» забрала держава (за даними Нацбанку – з величезною фінансовою дірою) в Україні порушені кримінальні справи щодо виведення десятків мільярдів гривень з «ПриватБанку» перед його націоналізацією.

Чому олігарх так довго не навідується в Україну? Як Коломойському живеться у Женеві та як він відсвяткував свій ювілей – адже Лондонський суд заборонив олігархові витрачати більше ніж 20 тисяч фунтів на тиждень? Хто з української політичної еліти відвідує Коломойського у Швейцарії? І про що він міг домовлятись на березі Женевського озера із «людиною президента» Борисом Ложкіним? Про зустрічі, які можуть бути доленосними для України, але тримаються у секреті, дізнались журналісти програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

Запис Коломойський в екзилі: чому олігарх не навідується в Україну і кого фінансуватиме на виборах (відео) спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сам собі олігарх

Ключовим гравцем майбутніх президентських виборів стане Порошенко – унікальний кандидат, який ще й сам собі олігарх. За даними групи Рейтинг, Порошенко – №2 серед претендентів: гарант має 15,6% проти лідерських 18,7% у Тимошенко. “Іншим олігархам не потрібно його [Порошенка] міняти, – упевнений позафракційний депутат Віктор Чумак. – Він є гарантом правил, які влаштовують всіх “.

Власник ДТЕК і Метінвесту на майбутніх виборах підтримає не тільки Ляшка, вважає Анатолій Октисюк, експерт Дому демократії. Мільярдер, мовляв, зацікавлений і в другому терміні чинного президента. “Ахметов – олігарх, який зараз дуже добре заробляє”, – пояснює політолог, нагадуючи, що за нинішнього господаря Банкової енергосектор, на якому діють підприємства Ахметова, отримав дуже вигідні для останніх тарифи.

Пінчук за нинішнього глави держави нічого не придбав, але й не втратив. І тому він також виявить лояльність до повторних президентських амбіцій глави держави, вважає політолог Володимир Фесенко, – цей мільярдер традиційно орієнтується на Банкову. Тим більше що у нього хороші стосунки з Порошенком.

Хто виступить проти

Серед учасників топ-п’ятірки вітчизняної олігархії є людина, безумовно ображена владою, – це Ігор Коломойський, який втратив за Порошенка-президента багато, зокрема й ПриватБанк. І він якраз, найімовірніще, підтримає когось з опонентів глави держави. Це може бути навіть Тимошенко, кажуть аналітики. “Необов’язково підтримувати грошима: телеканал Коломойського [1 + 1] – це теж інструмент політичної боротьби”, – розповідає Чумак. Співпраця з Леді Ю може бути непрямою: женевсько-дніпровський мільярдер посприяє колишній харківській ув’язненій навіть тим, що почне за допомогою своїх медіаактивів методично “торпедувати” президента.

Але ідеальним політичним партнером для Коломойського, на думку експертів, став шоумен Володимир Зеленський, керівник студії Квартал-95, який співпрацює з 1 + 1. Також Коломойський напевно підтримає і кандидата від партії УКРОП. Фесенко прогнозує, що таким може стати позафракційний депутат Олександр Шевченко, співвласник пов’язаного з засновником Привату гірськолижного курорту Буковель.

Заручник ситуації

Має свої рахунки з президентом і Фірташ, який став, за словами Віталія Кулика, директора Центру дослідження громадянського суспільства, заручником ситуації. Він не стане співпрацювати з Тимошенко – Фірташ давно має зуб на Леді Ю. А Ляшко активний на підприємствах Ахметова. Тому-то творець схеми газового посередництва, утримуваний зараз в Австрії за запитом США, вимушено грає на боці кандидата влади. Адже лідер Опоблоку Бойко, соратник Льовочкіна і Фірташа, вже не фігурує в кримінальному розслідуванні Генпрокуратури щодо так званих вишок Бойка. Та й у разі перемоги Порошенка Фірташ, на думку Кулика, може розраховувати на створення нового консенсусу. Свій внесок у скарбничку президента мільярдер робить вже тим, що допомагає – за допомогою Інтера – Бойку: останній є зручним опонентом для Порошенка в другому турі президентських виборів.

Запис Олігархи роблять ставки: кого з кандидатів у президенти фінансуватимуть “товсті гаманці” спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Олігарх Рінат Ахметов продовжує бути найбагатшою людиною в Україні. У порівнянні з минулим роком його статки збільшилися на третину і склали $ 3,1 млрд. Натомість президент Петро Порошенко збіднів на $47 млн.

Про це свідчить рейтинг журналу “Фокус”

Власник групи SCM, Рінат Ахметов є потужним гравцем в галузях металургії, паливно-енергетичного комплексу, фінансів, нафтогазового сектора і медіаринку, пише видання.

На другій і третій позиції – співвласники групи “Приват” Ігор Коломойський ($1,6 млрд) і Геннадій Боголюбов ($1,5 млрд).

Четвертий – власник групи EastOne Віктор Пінчук ($1,4 млрд).

Замикає п’ятірку власник групи Ferrexpo Костянтин Жеваго зі статком у $1 млрд, він піднявся в рейтингу.

Президент Петро Порошенко спустився на одну сходинку вниз і посідає 11 місце. Статки власника Roshen, Укрпромінвест-Агро зменшилися з $589 до 542 млн.

Сумарний статок сотні найбагатших українців за минулий рік зріс майже на $2 млрд. Загальний же капітал сотні найбагатших людей країни склав $27 мллрд.

Наприклад, сумарний капітал 100 найбагатших людей Чехії – $ 15 млрд, Нідерландів, країни куди більш багатою, ніж Україна – $ 16 млрд, такою ж сумою володіють 100 найбагатших мешканців Швеції.

Запис Торік Порошенко збіднів на 47 мільйонів… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Гроші на відновлення Донбасу стягуватимуть із запроданців-олігархів

Будь-яка війна завершується миром. Закінчиться і збройне протистояння на Сході України. Вже розпочинається відновлення зруйнованого у визволених населених пунктах. Набагато легше відновити лінії електропередач і пошкоджені водопроводи, відбудувати розбиті будинки і навести підірвані мости, ніж поновити лад у травмованих душах людей.

Нам усім доведеться разом вчитися жити в новій реальності, яка значно відрізняється від довоєнної.

За час конфлікту з’ясувалося, що серед громадян України є чимало тих, хто ненавидить її пристрасно, із неприхованим презирством відкидає українську мову і культуру. Частина з них нині виїжджає до Росії, але ще більше їх залишається на Донбасі. Вони не приховують, що прагнуть опинитися в Росії разом із землею, на якій живуть, – і за це воювали із зброєю в руках. Серед ненависників України є ті, що після припинення бойових дій підуть у підпілля і мститимуть за загиблих бойових товаришів або родичів.

Замирення на донецьку землю приходитиме нелегко. Там є депресивні райони, де населення швидко старіє й вимирає, а роботи у старих шахтарських селищах нема і не передбачається. Найближчим часом доведеться закривати нерентабельні шахти, що обіцяє поглиблення соціальних проблем. Навіть якщо за допомоги Заходу на Донбасі розпочнеться будівництво нових підприємств, вони потребуватимуть кваліфікованої робочої сили – на відміну від шахтарської. Тому держава мусить виділити чималі кошти, щоби навчити безробітних шахтарів нових професій. А чи погодяться вони навчатися? І де взяти гроші на перекваліфікацію тисяч людей?
Логіка підказує: кошти слід вилучити в тих дійсних володарів Донбасу, які спровокували нинішнє кровопролиття, щоби навічно зберегти свою владу над регіоном. Але ці олігархи є правлячим класом сучасної України і ділитися владою та грошима ні з ким не бажають. Утім, невдовзі на політичну арену вийде нова сила – фронтовики. Вони втратили будь-який страх, навчилися діяти швидко й рішуче та звикли кардинальні проблеми вирішувати збройною силою. У цьому середовищі ненависть до олігархів зашкалює. Солдати теж прагнуть звести рахунки з корумпованими генералами, що обкрадали їх і зраджували майже відкрито. Не приховують бійці й ненависті до владних брехунів і злодіїв у цивільному. Фронтовики готові провести найбільш радикальний варіант люстрації, який дозволить зламати корупційну піраміду, зведену за останнє двадцятиріччя. Попереду нас чекають великі зміни, до них слід готуватися.

Ігор БУРКУТ

Запис Як жити далі? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

<

Останніми роками, починаючи від приватизації Обленерго, в його стосунках зі споживачами весь час відбуваються рухи та зміни, ініційовані енергетиками. Причина зрозуміла: власник хоче мати від свого підприємства максимум зиску. Тож під шапкою оптимізації виробництва вводить нові, зручні для себе, правила. Та чи законні вони?

 Щоби упередити бажання Обленерго подати на газету до суду за цю публікацію, повідомляємо, що всі факти, про які йдеться, мають документальне підтвердження. Більше того, на запит НКРЕ (Національної комісії з регулювання енергетики) п. Геков відправив копії документів до Києва, а ще раніше подав їх до прокуратури. Суспільна значимість цієї теми змушує нас ознайомити з нею і своїх читачів.

 З менеджерами – все о’кей: головне не плутати кишені  

Власники «Чернівціобленерго» вміють рахувати гроші. Тому наймають високопрофесійних менеджерів, які володіють усіма тонкощами управління та знаходять суперходи для підвищення доходів. Недарма ж, придбавши на аукціоні з двома учасниками «за копійки» – лише за 70 мільйонів гривень – компанію, вони вже отримали у першому півріччі цього року 26,1 млн. грн. чистого прибутку при піврічному обороті у 397,4 млн. грн. Тож за який час «відіб’ється» сума купівлі, підрахує й першокласник.

Але, поклавши руку на серце, треба зізнатися, що коли Обленерго було державною компанією, електрику – безкоштовно! – користали всі кому не ліньки. Тобто, крали, панове, крали. Ніде правду діти.

Нині ситуація змінилася кардинально. Власник дав нахабам по руках і не дозволяє залізати до його кишені. Натомість, сам не проти скористатися кишенею свого візаві, себто споживача.

Бажаєш поміняти постачальника? Бажай далі!

Про численні порушення в розрахунках «Чернівціобленерго» зі споживачами та боротьбу з ними  рядового чернівчанина-пенсіонера Геннадія Гекова газета вже писала (див. «Версії» №34). Ця людина має не тільки гостре чуття будь-якої неправди, а й снагу до безупинної боротьби з нею. Додамо ще прекрасне володіння законодавчою базою. Тож просто відмахнутися від Гекова нікому не вдається. Ні ЗМІ, ні монополісту, яким є Обленерго, ні контрольним органам.

Геннадій Геков не належить до тих, хто просто «качає права». Своє обурення з будь-якого приводу він укладає в рамки законів – здебільшого, не таких уже й поганих, до того ж чинних на сьогодні.

Діяльність компаній, що виробляють електроенергію, та користування споживачів нею регулюються Законами України «Про ЖКГ», «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН), затвердженими Постановою Кабінету Міністрів і НКРЕ від 26.07.1999 року, № 1357, зі змінами та доповненнями від 2011 року (далі – Правила).

Найбільш блюзнірська норма в цих Правилах – та, що споживач має право на вибір електропостачальника (п.41 Правил). Чому блюзнірська? Та тому, що упорядники цього документу добре знали, що обирати нема з кого: електроенергетичний ринок в Україні є монопольним. Альтернативи немає і не буде, бо тим, хто виробляє електроенергію і торгує нею, так вигідніше!

Добро пожаловать на сайт курортного жилья Феодосии! Ласковое теплое море сделает ваш летний отдых в Феодосии незабываемым! Жилье в феодосии , роскошные золотые пески своей мягкостью избавят от бремени и забот, а свежие фрукты – это визитная карточка Крыма.

Про що розповіла платіжка простому пенсіонеру

Відносини постачальника й споживача оформлюються Типовим договором. У його 22-му пункті зазначено, що оплата за спожиту електрику «може здійснюватися: за розрахунковими книжками, за платіжними документами, які виписуються і надсилаються постачальником, та за карткою попередньої оплати».

Десятками років використовувалася перша із зазначених форм розрахунків: споживач дивився на цифри у віконечку лічильника, вираховував різницю та за належним тарифом – суму до сплати. Отриманий за сплату чек підклеювався до розрахункової книжки. Це забезпечувало можливість перевірити правильність сплати й довести свою правоту, якщо виникали непорозуміння. Зміна ж цієї форми розрахунку вимагає письмової двосторонньої домовленості, яка буде додатком до Типового договору.

Тепер, шановний читачу, увага! Типовий договір укладається на три роки, по закінченню яких, якщо постачальник або споживач не внесли змін до Договору, документ автоматично пролонгується. Все решта, як сказано в Святому Письмі – від лукавого, тобто незаконне!

Дуже хотілося б, щоби ті споживачі, до яких приходили з пропозиціями про зміну в Договорі, озвалися до редакції. Бо, наскільки нам відомо, таких немає. А зміна договору в односторонньому порядку є незаконною – це правило чинне в усьому світі, інакше в бізнесових стосунках панував би цілковитий хаос.

Безкоштовні розрахункові книжки стали коштовними  

Наш енергетичний – і доволі енергійний – монополіст в односторонньому порядку й тотально змінив форму нарахування та оплати своїх послуг. Якщо змінити тарифи йому не під силу – це прерогатива Національної комісії з регулювання енергетики (НКРЕ) – в рахунках робить за нас  масові «помилки».

Керівництво Обленерго не переймається такими тонкощами, як відповідність законодавству, бо знає: подітися нам, споживачам, просто нікуди. Поскрипимо, погаласуємо на кухні й здамося! Підемо, так би мовити, «назустріч труднощам» електропостачальника. А труднощів, виявляється чимало! Серед іншого, монополіст виправдовується великою кількістю типів розрахунків:

1) різні тарифи залежно від рівня споживання;

2) різні рівні пільг – 25%, 50%, 75%;

3) різні тарифи для зональних лічильників.

Хоча усім зрозуміло, що усі ці аргументи – замилювання очей. Бо кожний споживач чудово знає, який тариф він повинен використовувати – і контролювати слід лише правильність їхнього застосування та підрахунок суми, бо, як побачимо далі, працівники «Обленерго» самотужки впоратися з  нарахуваннями не здатні. А розрахункові книжки, які незаконно перестали надавати споживачам постачальники, бо їх, мовляв, немає, будь-хто може придбати просто в магазині за 2,75 грн. Оскільки Обленерго має 332 тисячі споживачів, то «навар» енергетиків на книжках за  останні 2 роки складе щонайменше 700 тис. грн.

Маніпуляції з незаконними папірцями   

Що робить пересічний споживач, коли йому надходить платіжний документ за електроенергію? Оплачує та знову ж таки кладе на зберігання.

Зауважимо одразу: Геннадій Геков за електроенергію, спожиту ним, платить регулярно (по книжці!). Так само регулярно й ретельно аналізує надіслані рахунки, щоразу знаходячи в них дуже багато «але» – з точки зору як законодавства, так і елементарної математики.

Почнімо з регулярності платежів. Правилами визначено, що розрахунковим періодом для оплати за спожиту електроенергію є календарний місяць. Тобто від 1-го до 1-го (як у всьому цивілізованому світі). А сплатити можна протягом 10 днів наступного за оплачуваним місяця (п.п.20,27 Правил). Та зауважте: в жодному представницькому пункті Обленерго на наочних стендах про п.27 Правил  не згадується! А в пункті на вул. Глінки взагалі відсутня будь-яка інформація, що є грубим порушенням Закону.

Аналізуємо далі. Пункт 21 Правил визначає, що знімання показань приладів обліку здійснюється споживачем щомісяця. Електропостачальник має право лише контролювати правильність знімання показань приладів і нарахування оплати споживачами в розрахунковій книжці.

Насправді ж споживач залежить тепер не від власного лічильника, а від того, коли до нього прийде контролер, аби зняти покази лічильника. Дива починаються саме з цього. Бо контролери, посилаючись на «відсутність споживачів удома», знімають покази, не дотримуючись не лише періоду в місяць, але й просто здорового глузду.

Хоча у п. Гекова лічильник розташований за межами помешкання, але й до нього контролер приходить так само нерегулярно! Тож рахунки надходять то за 10 днів, а то за 1,5 місяця. Так, мабуть, зручніше заплутувати споживача. Приміром, пан Геннадій виявив у цифрах, зазначених у Рахунку, розриви в датах, а значить, і розриви в оплаті! Коли він звернувся з цим до бухгалтерії Обленерго, його «заспокоїли», що плата, мовляв, нараховується «в середньому» і вже там усе враховується. Та задурити Гекова підрахунками – справа марна: як не як, а він випускник фізфаку Московського державного університету ім. Ломоносова.

Та навіть не-технар зауважить маніпуляції, що відбуваються з платіжками. Якщо Ви, споживачу, знаєте, що до 150 кВТ ви оплачуєте за тарифом 28 коп., а вже далі – по 36 коп, то отримавши рахунок, скажімо, на 181 кВт, ви, цілком справедливо, сподіваєтеся, що заплатити повинні 150х28 коп. і 31х36 коп. Але ж ні! У рахунку на таку кількість кіловат Геннадію Гекову «запропонували» заплатити по 28 коп. за 101 кВТ і по 36 коп. – ще за 80 кВт. Більше того, навіть коли у платіжці стояло 127 кВт, заплатити за все по 28 коп. теж не вдалося, бо сума була так само довільно поділена на два тарифи. Усі платіжки п. Геков, звичайно, зберігає.

Бухгалтерія «Обленерго», приперта до стінки пенсіонером, таку картину пояснила «збоєм комп’ютера». Зручний цап-відбувайло! Та коли збої такі часті, що їх знаходиш чи не в кожній платіжці, може, треба міняти не комп’ютер? Але річ у тім, що так звані «збої» вигідні компанії.                                           

А захищати людей нікому?!.

Пан Геков неодноразово закликав Олексія Шекету, нинішнього Голову правління ПАТ ЕК «Чернівціобленерго», та його заступників провести прес-конференцію із зазначених питань і пояснити все людям, якщо ті щось неправильно розуміють. Але саме публічності керівники Публічного акціонерного товариства (так розшифровуються літери ПАК у назві компанії) уникають.

Тут мала би сказати вагоме слово регіональна влада – вона ж бо мусить захищати своїх громадян! Та чиновники об’єктивно стоять на боці енергомонополістів, а не споживачів.

– Я зібрав достатньо фактів, які доводять не тільки неприховане бажання окремих представників буковинської влади «зам’яти» проблему з Обленерго, але і те, що конкретні чиновники – я не боюся назвати їхні прізвища (це – керівник територіального представництва НКРЕ в Чернівецькій області А. С. Маляр і начальник управління інфраструктури та туризму ОДА Д.Д. Павел) пішли навіть на змову з монополістом, – стверджує п. Геков. – Бо чим іще пояснити, що відповіді, отримані мною з ОДА та сектору НКРЕ, слово в слово повторюють ту, що надіслало мені Обленерго?

Та особливо прикре інше: аби допомогти ошукати споживача, чиновники пішли на службовий злочин. Факти на поверхні. Скажімо, чернівецький варіант Договору містить у п.10 «Права та обов’язки споживача» цікавий 5-ий абзац, якого загалом не існує в Правилах: у ньому наші енергетики вимагають від споживача письмових звітів про наявні пільги й субсидії, підтверджені документами. Якщо у нас на Буковині третина населення має пільги і субсидії, то уявляєте, які черги очікують на людей? А звітувати перед монополістами треба тепер щосезону.

Та на цьому витівки не закінчуються. Службову підробку зустрічаємо і в п.17 глави «Умови та порядок оплати» місцевого Договору, який доповнили реченням, відсутнім у Правилах і в  Типовому договорі. А говориться там про те, що «платіжний документ надає Споживачу Електропопостачальник». Ці кілька слів узаконюють горезвісні «платіжки» і зводять нанівець чинний договір.

– Як бачимо, задля вигоди й прибутку, керівництво Обленерго разом з  п. Маляром цілком свідомо перекручують положення п.п.16, 22 законно прийнятого документу, а також п.п.1,1.2 постанови НКРЕ про Правила користування електоренергією (поширення дії договору, розрахунковий період) і навіть Закону України «Про податок на додану вартість» (податковий період). Хіба це не службовий злочин? На жаль, монополістів підтримали в цьому і чиновники, які сидять у державних кабінетах, – наголошує Геннадій Геков.

…А кіт ковбаску уминає, неначе не про нього річ              

– Тим часом комерційний директор ПАТ п. Ахромкін, швидше за все, не без відома голови правління п. Шекети, ґрунтуючись на незаконних документах, наданих А. Маляром, і далі дає вказівки начальнику абонентного відділу п. Рошко надсилати споживачам платіжки від електропостачальника, – обурюється борець за правду. – Але й це ще не все. Вже кілька місяців контролери та інші технічні робітники абонентного відділу Чернівецького РЕМ методом «батога й пряника» – шантажуючи людей відключенням електрики або ж обіцяючи встановити безкоштовно і без черги новий лічильник – змушують споживачів переукладати чинний договір на новий, який зобов’язує людей сплачувати за спожиту електрику саме за надісланою платіжкою (п.12). Проте, цей новий договір теж є незаконним. Чому? Бо вносити зміни й доповнення до договорів не є прерогативою ні енергопостачальників, ні представників місцевого НКРЕ. Тому, на моє глибоке переконання, погодження без законних повноважень на це нового договору п. Маляром є службовим злочином! – наголошує Геннадій Геков.

Завдяки Закону «Про доступ до публічної інформації», п. Геков отримав копії документів зі службового листування між Обленерго, Павелом та Маляром. Вони й викривають як службову недбалість, так і службове підроблення названими чиновниками. А як інакше можна назвати, приміром, такий «хід конем» п. Маляра, коли він у відповіді Геннадію Гекову на підтвердження своїх слів посилається на закони, які насправді звучать зовсім по-іншому?

Редакція сподівається, що з цим є кому розібратися. Маємо доволі контрольних органів. Утім, п.Геков звертався й до них. Скажімо, у першій відповіді Держспоживінспекції на його запит ця установа, створена нібито на захист споживачів, спочатку виправдовувала енергетиків. І лише після того, як Геков передав їхнє письмове рішення про підсумки перевірки Обленерго до обласної прокуратуру і документально, ледь не на пальцях розтлумачив, що до чого, вже у наступній відповіді зазначено: платіжки мають лише інформативний характер і не є розрахунковими документами! Отже, споживач не зобов’язаний сплачувати за ними. А ще, за чинним законодавством, ця інформація про – даруйте за тавтологію –  виключну інформативність платіжок повинна бути відображена в кожній з них! Крім того, перед тим як надсилати платіжні папірці споживачам, керівники установи зобов’язані були протягом 5 днів оприлюднити своє рішення в ЗМІ, на інформаційних стендах і на своєму сайті. Але аж ніяк не скасовувати розрахункові книжки та, як раніше, надавати їх безкоштовно споживачам – читайте п.п.40, 41, 46 Правил!

І, насамкінець, ще одне, доволі пікантне, запитання: чому територіальне представництво державного органу, яким є ТП НКРЕ, стоїть на боці приватної структури, а не громадян?

Людмила ЧЕРЕДАРИК, Лариса ХОМИЧ, «Версії»

P.S.: Із притаманним журналістам скепсисом передбачаємо, що найближчим результатом нашого розслідування буде якнайшвидше приведення норм Законів і Правил у відповідність до потреб олігархів.

Однак крапку на цій історії не ставимо. Вчора на засіданні постійної комісії облради з питань будівництва, архітектури, транспорту, зв’язку, ЖКГ та надзвичайних ситуацій  відбулася дуже серйозна розмова з керівництвом Обленерго. Та про це – у наступному числі «Версій».

Запис Власнику – доходи, людям – зашморг? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Утім, навіть не в цьому річ. Як загалом можна продавати землю держави? Це ж означає продати країну! І це прекрасно, скажімо, розуміють китайці, які піднялися за свої острови, які націоналізувала Японія. А чи зможе Україна щось сказати проти Росії, чи то Саудівської Аравії тощо, які куплять українські землі? Тоді вже українцям на них не буде місця – це точно.

Вже зараз корпорація «Сварог Вест Груп» бригадою у 18 осіб обробляє буковинські землі, на яких трудилися 100 механізаторів і 2-3 рільничі бригади. З одного боку, зрозуміло: такими є сучасні технології. Але ж держава не вирішила  проблему працевлаштування селян. Що з ними буде? Мабуть, те саме, що і з робітниками закритих заводів:  зіп’ються та вимруть, враховуючи нинішню недоступність ліків і послуг вітчизняної медицини. Отак землі й звільняться від людського непотребу… Чим не зачистка території?

Про недалекоглядність, м’яко кажучи, а точніше, недолугість і антидержавність, нинішньої ВРУ свідчить і те, що земля нині – стратегічний об’єкт: насувається продовольча криза, про яку на Заході тільки й говорять. Натомість Україна продасть свої унікальні землі. Замість того, щоби створити власний  Державний земельний фонд, який скуповував би сільськогосподарські угіддя у тих, хто не в змозі їх обробляти.

Зате про себе, про рідних, олігархи не забувають дбати. Приміром, ситуація з розстрілом охоронців торгово-розважального центру «Караван» у Києві нагадує мені підрив житлового будинку в Москві феесбешниками під виглядом терористів.

Тож, чи не є київський розстріл приводом до того, щоби дозволити охоронцям використовувати зброю? Адже ні армія, ні міліція за свої мізерні зарплати не піде захищати сильних світу цього, якщо народ, нарешті, обуриться й підніметься. Пригадуєте, як армія, виставлена проти  румунського народу Ніколає Чаушеску, приєдналася до цього народу? В Україні, зрозуміло, станеться таке ж. Інша справа – найманці, послуги яких дуже добре оплачені. Вони до останнього зобов’язані захищати своїх хазяїв.

Як на мене, це ще одна димова завіса, запущена цього тижня.

Людмила ЧЕРЕДАРИК

Запис Димова завіса перед зачисткою спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Інші обіцяють «повернути країну народу», хоча повертати можна лише те, що у когось забрали. Виникає просте питання: а коли країна належала народові? І яка країна? Якщо йдеться про Україну, то за двадцять останніх років не пригадується, щоби нею правив саме український народ. Спочатку влада належала комуністичній партноменклатурі на чолі з колишнім секретарем ЦК Компартії України (тобто республіканської організації КПРС) Леонідом Кравчуком. Потім влада перейшла до «червоних директорів» на чолі з колишнім секретарем парткому КПРС найбільшого в світі ракетного заводу «Південмаш» Леонідом Кучмою. При ньому було сформовано ту олігархічно-кланову систему, яку зберіг і Ющенко та продовжують зберігати й нинішні правителі України. Декілька десятків найбагатших сімей правлять країною на свій розсуд. А при чому тут народ?

Можливо, сучасні політичні фантазери вважають, що країна належала народові за часів СРСР. Але держава тоді була союзна, і народ у ній жив «радянський». Виходить: гасло спрямоване на відновлення Радянського Союзу, хоча про це прямо й не сказано. До того ж влада у покійному СРСР лише на словах належала народові, а насправді країною правила партійна номенклатура на чолі з московським Політбюро ЦК КПРС. Його народ не обирав навіть формально – цим займалася лише партійна верхівка. Створити ефективну і конкурентоздатну економіку кремлівські старці виявилися неспроможними, СРСР існував останні роки лише за рахунок зростаючого експорту нафти і газу. Така система виявилася нежиттєздатною, поступово догнивала зсередини, а коли світові ціни на енергоносії різко впали, то остаточно розвалилася у 1991 році.

Невже нас закликають знову повернутися у те болото? Щоби знову повторити весь шлях гниття і розпаду, цього разу вже із значно більшою кров’ю, ніж двадцять років тому? Та автори ностальгійного гасла розраховують на інше – на розчарування більшості українців у реаліях сьогодення і цілком зрозумілим сумом за ідеалізованою минувшиною.

Суспільне життя є надзвичайно складним і простій людині важко розібратися у його хитросплетіннях. Необхідні для цього знання мають лише фахівці, а рядовий громадянин довіряє тільки власним відчуттям. Сьогодні йому погано, що буде завтра – невідомо. Тож і залишається виключно сум за тим, що було. На цьому і грають політики, які прагнуть зберегти владу і розкішне життя за народні кошти. А довірливому люду вони оповідатимуть казки про те, що колись «країна належала народу», і що вони повернуть той «золотий вік». Наївних у нашому суспільстві вистачить, аби за рахунок їхніх голосів знову пройти до парламенту. І відновити союз з олігархами, забезпечуючи себе і своїх близьких всіма благами за рахунок народу. Якому нібито «повернули країну». Так само, як олігархи буцімто «подолали руїну».

Ігор БУРКУТ, політолог

Запис Повернути країну народу? спершу з'явиться на Медіа-Версії.