Регіональна екологічна політика у сфері охорони навколишнього природного середовища здійснюється відповідно до Програми соціально-економічного розвитку Чернівецької області та Стратегії її розвитку на період до 2020 року і спрямована на забезпечення сталого та невиснажливого використання природних ресурсів краю.

Протягом І півріччя нинішнього року ми забезпечували державний екологічний моніторинг у регіоні та розвивали заповідну справу.

Рішенням сесії обласної ради від 27.03.2018 з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на проведення 27 природоохоронних заходів виділено  2 млн 100 тис. грн. На охорону та раціональне використання водних ресурсів спрямували  200 тис. грн. На 16 природоохоронних заходів з раціонального використання і зберігання відходів виробництва та побутових відходів – 1 млн 216 тис. грн. На переоснащення лабораторії спостереження за забрудненням атмосферного повітря Чернівецького обласного центру з гідрометеорології використано 81 тис. грн. Посадкового матеріалу придбано на 15 тис. грн. Для збереження природно-заповідного фонду використали 238 тис. грн. Зокрема, на придбання маточного поголів’я зубра європейського ми отримали 150 тис. грн, ще 30 тис. грн. –  на інвентаризацію об’єктів ПЗФ та 58 тис.грн на відновлення природного комплексу дендропарку «Сторожинецький». Крім того, спрямували 350 тис. грн. на екологічну експертизу, науку, інформацію та освіту, підготовку кадрів, організацію праці, забезпечення участі в діяльності міжнародних організацій природоохоронного спрямування.

Ми активно розвивали природно-заповідну справу. Нині в Чернівецькій області нараховується 331 заповідна територія, загальною площею понад 103 тис. га, що становить 12,8% території області. Загальнодержавний показник – 6,7%. Протягом останніх 5 років площа природно-заповідного фонду Чернівецької області  зросла на 20 тис. га.

На сьогодні Мінприроди  схвалило розширення національних природних парків «Вижницький», «Хотинський», «Черемоський». Проводиться розробка відповідних наукових обґрунтувань. Отримуються погодження землекористувачів та Держлісагентства.

Микола БІЛОКОНЬ, начальник управління екології та природних ресурсів Чернівецької облдержадміністрації

Запис Як в Чернівецькій області охороняється довкілля  спершу з'явиться на Медіа-Версії.

І це не просте хуліганство, бо щоби добратися до дротів , треба спочатку потрапити до офісу. А для цього – пройти повз охорону, піднятися на третій поверх, відстежити, який саме кабель живить редакційний Інтернет. Але й цього замало. Треба ще дістатися до нього на 3 метри під стелю та перекусити чи зірвати дріт.

Коли ремонтник Укртелекому, прийшов до редакції за викликом, знайшов обрив, то одразу ж здивовано вигукнув: «Хтось вашу газету дуже  не любить!»

Зрозуміло, кожен по-різному реагує на критику. Та, мабуть, головне, що реакція є! Тож газета на правильному шляху.

Колектив газети «Версії»

Запис Диверсія проти «Версій» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Понад 60 людей у камуфляжах без опізнавальних знаків здійснили напад на завод: «нейтралізували» охрану, захопили офісні, виробничі та складські приміщення і розпочали опис майна.

Щоправда, охорона намагалася чинити опір, як наслідок, дехто з охоронців отримав травми і був відправлений до лікарні. Робітники заводу потрапили у «полон»: їх зачинили у службових приміщеннях. Заборонили виходити й користуватися мобільними телефонами.

Зрозуміло, що невідомі з’явилися на підприємстві не просто так. Вони, як з’ясувалося, «сприяли» працівнику відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у… Дніпропетровській області Савані С.М. у виконанні рішення Кіровського районного суду того ж м. Дніпропетровська про примусове вилучення майна підприємства.

Незрозуміло лише, чому рішення виконував представник обласної виконавчої служби, а не Департаменту ДВС Мінюсту, як це передбачене законом, а також чому у виконанні рішення суду, яке винесене від імені держави, представнику цієї держави надавало допомогу напівбандитське угруповання.

Приборкати знахабнілих рейдерів уже біля опівночі змогли тільки співробітники підрозділу «Беркут» Чернівецької області, які прибули на місце події за викликом керівників «Арго».

Вочевидь, ситуація матиме продовження.

За отриманими даними, до захоплення причетний один із власників підприємства, відомий в Україні Валерій Георгійович Бабич, який за сумнівних обставин придбав частку в підприємстві в розмірі 66,6% у братів Гончарів (один з них – глава Хотинської РДА Віктор Васильович Гончар).

У липні минулого року В.Г. Бабич нібито продав свою частку іншому підприємцю, Олександру Леонідовичу Бакаєву, за 200 млн. грн. Не завадило цій операції навіть те, що перед тим суд заборонив змінювати статут підприємства, а доля Бабича в статутному фонді була заарештована.

Конфлікт довкола заводу триває вже не один місяць, оскільки стосується майна прибуткового підприємства, активи якого, до речі, перебувають у заставі в державному «Укрексімбанку».

Правоохоронні та судові органи повинні дати належну оцінку діям усіх фігурантів згаданих подій.

Натомість виконавчий директор «Арго» звернувся до керівництва МВС з проханням дати оцінку незаконним діям підрозділу «Беркут» у Чернівецькій області.

Довідка:
ВАТ ВКТ «Арго» зареєстроване 1999 року. Головним видом діяльності є виробництво упаковок з легких металів і тари з пластмас. Підприємство є лідером за обсягами виробництва бляшаної тари на українському ринку й найбільшим експортером бляшанок.

Запис Рейдерське захоплення «Арго»: провалилося чи відкладене? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В усіх інших випадках видобування корисних копалин здійснюється за наявності спеціального дозволу на користування надрами, який надається Мінприроди за попереднім погодженням з територіальними органами (екологічна картка). Перелік документів для отримання екологічної картки регламентований Наказом Мінприроди від 30 вересня 1996 р.

Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність. До відповідальності притягаються особи, винні у:

■ самовільному користуванні надрами;
■ порушенні норм, правил і вимог геологорозвідки;
■ вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;
■ наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їхньому видобуванні;
■ пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їхньої подальшої експлуатації;
■ порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;
■ невиконанні правил охорони надр і вимог до безпеки людей, охорони майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням надрами;
■ знищенні або пошкодженні геологічних об’єктів, які становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;
■ незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ;
■ невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, до стану, який гарантує безпеку людей, а також вимог до збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.

Законодавчими актами може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про надра. Порушники зобов’язані відшкодувати завдані ними збитки в розмірах і порядку, встановлених законодавством.

Вадим ТОЛМАЧ, головний спеціаліст відділу державної екологічної експертизи та регулювання використання природних ресурсів управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області

Запис Що потрібно знати про користування надрами спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цієї пори нереститься струмкова форель, тож на період нересту забороняється не тільки її вилов, а також вибір гравійно-піщаної суміші, заготівля лісу на берегах згаданих річок, миття у них транспорту, влаштування сміттєзвалищ на берегах і скидання відходів у воду.

Запис Увага! Форель! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Довідка:

Першим кроком у дослідженні дилеми: «людина – природа» стала ідея екологічно орієнтованого розвитку, сформульована 1972 року на Першій всесвітній конференції з навколишнього середовища у Стокгольмі. Нині вчені послуговуються принципами стійкого розвитку, задекларованими у Ріо-де-Жанейро на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку 1992 року.

Економічний розвиток, як і будь-який інший розвиток людства, можливий лише за умови порушення навколишнього природного середовища. Чим інтенсивніше та швидше споживаються ресурси, особливо невідновлювальні, тим швидше і масштабніше руйнуються еко- та геосистеми. Всі успіхи людства засновані на двох процесах – деградації та повільної регенерації природних систем.

Що ж необхідніше: економічний розвиток чи збереження природи? Запитання некоректне. Теорія сталого розвитку переконує: коли економіка не уповільнить темпів розвитку, людству загрожує самознищення вже в найближчі сто років. Якби ми пішли протилежним шляхом і спробували би «законсервувати» довкілля, економічний розвиток зупинився би. Тож необхідно знайти «золоту середину», тобто визначитися, яку кількість природних ресурсів можна використовувати з найменшою шкодою для економіки і довкілля одночасно.

Це зробили ми!

Майже всі екологічні проблеми – наслідок економічної діяльності людини. Серед них:
■ зміна клімату Землі через посилення парникового ефекту, викиди метану та інших газів, утворення великої озонової діри над Антарктидою та малих озонових дір над іншими регіонами планети;
■ так звані «кислотні» дощі, які змінюють флору земної кулі;
■ радіоактивне забруднення довкілля;
■ забруднення океану, захоронення в ньому (дампінг) отруйних та радіоактивних речовин, насичення води вуглекислим газом з атмосфери;
■ забруднення прісних вод, у т.ч. підземних, порушення балансу між поверхневими та підземними водами;
■ поява нових пустель в регіонах планети, пересихання річок, часті урагани та цунамі;
■ зменшення площі тропічних та північних лісів, що призводить до дисбалансу кисню та посилення процесу зникнення видів тварин та рослин;
■ поява нових видів мікроорганізмів, зокрема таких, що спричиняють хвороби тварин та людей;
■ перенаселення Землі загалом та її окремих регіонів, вимирання одних і поява інших націй.
■ урбанізація регіонів, зникнення сіл і маленьких міст.

Революції: промислова, наукова, екологічна…

Екологічні кризи викликають відповідні реакції – так звані екологічні (господарські) революції. Перша екологічна революція була реакцією на брак природних продуктів споживання. Вона призвела до випалювання рослинності та організації масових полювань.

Друга екологічна революція відбулась через винищення великих тварин (саме так зникли мамонти!) та виснаження ресурсів збиральництва, що призвело до виникнення примітивного зрошувального землеробства та тваринництва. Загальне виснаження ресурсів рослинництва призвело до промислової революції – широкого використання мінеральних ресурсів – яка переросла в науково-технічну революцію.

Сучасна екологічна криза характеризується небезпечним забрудненням біосфери, наближенням до безпечного максимуму споживання енергії та різким порушенням екологічної рівноваги. Цій кризі відповідає гуманітарна екологічна революція, яка нещодавно розпочалася: завершення виробничих циклів, максимальне заощадження енергії, екологічне планування.

Анжела ТАНАС, головний спеціаліст відділу інформації, економіки природокористування та зв’язків з громадськістю

Запис Економіка чи екологія? або Чому вимерли мамонти спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Зокрема, депутати облради, які виявили бажання працювати у складі комісії, обговорили ситуацію у парку «Вижницький», в якому працівники держекоінспекції в Чернівецькій області виявили факти несанкціонованої вирубки дерев. З метою з’ясування, що насправді відбувається у НПП «Вижницький», депутати вирішили провести виїзне засідання на базі цієї заповідної території.

Тимчасова контрольна комісія розглянула також звернення колективу державного підприємства «Берегометське лісомисливське господарство» стосовно ймовірної втрати робочих місць мешканцями Вижницького та Путильського районів внаслідок розширення меж території заказника «Зубровиця».

Члени депутатської комісії звернулися до обласного управління лісового та мисливського господарства з пропозицією надати економічно обгрунтовані розрахунки щодо співвідношення кількості наявних робочих місць до розширення території заказника «Зубровиця» та після проведення відповідних заходів щодо його розширення.

Довідка: Тимчасова контрольна комісія була створена рішенням 29-ї сесії Чернівецької облради. До її складу увійшли 8 депутатів крайового парламенту. Очолює комісію депутат облради Георгій АПЕТРІ.

Запис Депутати вивчають заповідну справу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Рубки – як репресії: беруть найкращих

Буковинські ліси – важлива складова природних ресурсів всієї України. Водночас вони виконують водоохоронні, водорегулювальні та захисні функції: запобігають ерозії ґрунтів, оберігають річки та водойми, поля й дороги.

Ліси Буковини займають 258 тис. га. Підвищення їхньої продуктивності, раціональне використання потребують насамперед глибокого дослідження складу лісу, взаємозалежності його та зовнішнього середовища, способів і наслідків впливу на нього людини, стану відновлення та інших аспектів життя лісу.

За віком лісонасадження розподіляються таким чином: молодняки займають 34% площі, середньовікові – 35, достигаючі – 20, стиглі й перестійні – 11%. Перевага молодих лісів пояснюється надмірним вирубуванням у минулому.

Спочатку в лісах Прикарпаття проводилися вибіркові, суцільні лісосічні та насіннєво-лісосічні рубки. З часом вибіркові замінювалися суцільними лісосічними і в другій половині XIX століття вони вже переважали. Хижацьке знищення лісів Прикарпаття стало справжнім лихом від 1845 року, коли державні ліси у великих розмірах почали передавати приватним власникам. Від 1850 до 1870 рік посилилася рубка на експорт: вивозилася найкраща деревина, гірші дерева залишалися.

Так високостовбурні діброви виродилися в малоцінні осикові ліси. В другій половині XIX століття уряд Австро-Угорщини прийняв рішення про розширення гірських сінокосів і пасовищ. Це спричинило збільшення рубок у верхніх поясах.

«Ялиноманія» в букових лісах

Особливо великої шкоди було завдано лісам Буковини наприкінці XIX і на початку XX століть. Збільшений попит на деревину в країнах Західної Європи призвів до хижацького вирубування лісу на великих площах, часто на крутих схилах.

1884 року відбувся з’їзд лісівників, на якому пролунали виступи на захист карпатських лісів. Через 10 років (1894 р.) уряд видав закон про регулювання випасу худоби в лісі й догляду за молодняком. Збільшилися роботи, спрямовані на створення штучних лісів. Однак експлуатація посилювалася і була значно інтенсивнішою, ніж відновлення.

Звільнені від лісу ділянки три роки використовували під сільгоспкультури, а потім засівали ялиною. Власне, «ялиноманія» в лісокористуванні Європи поширилася ще з кінця XVIII століття: вважалося доцільним листяні ліси замінити на ялинові. Сходи й підріст бука знищувались, подекуди кільцювали дорослі дерева

Площі під дубовими та буковими лісами зменшилися на 25 %.

На початку XX століття передові лісівники виступили з різкою критикою чистих хвойних культур і з 30-х років добилися права створювати мішані насадження.

Буревії на лисих схилах

У лісовідновленні покладалися лише на природний шлях. Коли вивозили зрубану деревину, лісова підстилка та верхній шар ґрунту здирались, активізувалися ерозійні процеси, що нерідко спричиняло повну втрату грунтового горизонту і утворення кам’янистих розсипів.

За століття від 1847 до 1940 на Буковині було вирубано майже 300 тис. га лісу, а посаджено лише 1 тис. га.

Лісорозведення в Чернівецькій області бере свій початок з 1838 року на Хотинщині. Довкола Чернівців і Вижниці штучне заліснення почали здійснювати з 1906-1907 років. Але догляд за лісонадженнями та молодими лісокультурами до кінця XIX століття не практикувався.

Хижацьке використання лісів на території Карпат і відсутність необхідних заходів з їхнього відновлення не минули безслідно: на території Карпат лишилися тисячі гектарів безлісих пустирів або малоцінних насаджень, адже ліс вирубували великими (до 40 га) лісосіками, при відведенні яких напрямки вітрів до уваги не бралися. Це призводило до сильних вітровалів (1868-1869) і розмноження лісових шкідників.

Відновити зелений одяг Карпат

У післявоєнний час ліси держлісфонду Буковини було поділено на дві групи. До першої віднесено особливо цінні ліси, ліси зеленої зони, грунтово-захисні й придорожні смуги (42,6 тис. га). До другої потрапили експлуатаційні ліси (139,8 тис.га). Крім того, були ще колгоспні ліси (63,6 тис.га) – (за даними на 1.01.1966).

Однак залісненість територій була нерівномірна. Найменше лісів – на Прут-Дністровському межиріччі (13,5%). Хоча саме в цьому регіоні нараховується близько 3,5 тис.га земель, непридатних для сільськогосподарського використання, які підлягають залісенню.

До середини 60-х у лісовому фонді Буковини відбулися великі зміни: на 50 % підвищився щорічний приріст деревини, тепер він сягає 700 тис. м³ на рік. За останні 20 років залісненість території збільшилась до 30,2%.

В 1966-70 роках держава ставила перед лісовим господарством завдання з розширення робіт, спрямованих на відновлення лісів і підвищення їхньої продуктивності, боротьбу з ерозією грунтів, ведення лісового господарства на науковій основі. Саме тоді створено державний комітет лісового господарства.

Збільшилась площа під буковими лісами (на 4,2 тис.га.), під хвойними (на 0,9 тис.га), під твердолистяними насіннєвого походження (на 3,6 тис.га.), зменшилась під м’яколистяними породами (на 0,9 тис.га.).

Заповідний об’єкт – для вивчення та збереження

Перші заповідні об’єкти на Буковині були створені в 1921 році з ініціативи професора кафедри ботаніки Михайла Гошуляка, який запропонував створити 3 природні резервати з підпорядкуванням їх ботанічному саду Чернівецького університету. Один з цих резерватів розташований поблизу с.Боянчук Заставнівського району і нині входить до заказника загальнодержавного значення «Чорнопотоцький», решта з Південною Буковиною відійшли до Румунії.

У 30-ті роки на території області взято під охорону ще кілька ділянок: буково-грабовий ліс біля Клішківців Хотинського району (20 га), на Кельменеччині – біляПодвір’ївки та в районі Корманя й Непоротова Сокирянського району.

У 1947-48 роках головне управління заповідників при Раді Міністрів України разом з АН України підняло питання про заповідання в республіці, в результаті було створено 11 нових лісових заповідників. Серед них фігурував і «Буковинський», площею 25 тис. га – на території Вижницького та Путильського районів, проте, через спротив Мінлісгоспу ці пропозиції не були втілені в життя.

Ідея створення таких заповідників поставала ще кілька разів: у1950-55,1972, 1983 роках, але було створено лише національний природний парк «Вижницький». Після 1961 року заповідними стали близько 20 пам’яток природи, більшість яких перебувають у природно-заповідному фонді дотепер. У 1966 році взято під охорону урочище «Тисовий Яр» – одне найбільших місць зростання тису ягідного в Україні. Ціла низка заповідних об’єктів була створена за рішенням облвиконкому в 1972 році.

Природно-заповідний фонд Чернівецької області значною мірою поповнився у 1979 р., коли ввели нову категоризацію обласного природно-заповідного фонду, зокрема, з’явилася категорія «заповідні урочища». В цей час взято під охорону багато геологічних об’єктів, окремих вікових дерев, джерел мінеральних вод, парків – пам’яток садово-паркового містецтва. В 1984 році проведено інвентаризацію та впорядкування заповідних об’єктів і створено низку нових.

У незалежній Українській державі розвиток природно-заповідної справи отримав новий імпульс.
Був прийнятий закон про природно-заповідний фонд і створена ціла низка заказників: «Кадубівська стінка», «Совицькі болота», «Товтрівська стінка», «Шебутинський яр», «Поливанів яр», «Молодіївський яр», «Бабинська стінка». З’явилася нова категорія природно-заповідних об’єктів – «карстово-спелеологічні». Починаючи від 90-х років і до цього часу природно-заповідний фонд Буковини практично кожен рік поповнювався новими природно-заповідними територіями.

Нині працівники державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області спільно з науковцями краю готують матеріали зі створення національних природних парків «Черемоський» на території Путильського району та «Хотинський» на території Хотинського, Сокирянського та Кельменецького районів.

Запис З історії лісокористування та формування природоохоронних територій на Буковині спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Депутати крайового парламенту рекомендували держуправлінню охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області звернутися з клопотанням до Міністерства охорони навколишнього природного середовища про створення парку «Черемоський» з обов’язковим працевлаштуванням працівників лісництв, які увійдуть до складу парку, залученням жителів населених пунктів, розташованих на його території та прилеглих до неї, до проведення санітарних рубок у парку, а також за умови передбачення фінансування будівництва лісових доріг.

Запис Сесія висловилась «за» створення національного парку «Черемоський» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Арифметика каже: на Буковині налічується 10 міських, 9 селищних та 289 сільських смітників. З них легальних – 233, тобто лише 75%. Майже в сотні сіл сміттєзвалищ немає взагалі – відходи скидають на береги річок, узбіччя доріг або лісові галявини.

На 140 га буковинської землі, зайнятих сміттєзвалищами, щорічно звозиться близько 160 тис. т побутових та 263 тис. т промислових відходів. 25,2 т промислових відходів належать до найбільш небезпечних, майже всі вони утворюються на території Чернівців.

Вирішити проблему нелегальних смітників можна шляхом виготовлення державних актів на право володіння землею. Іноді сільради мають акти відведення землі та паспорти на сміттєзвалища – вони теж є не в усіх – але все одно це не може замінити акт на використання ділянки як сміттєзвалища.

Щоби отримати такий акт, необхідно у землевпорядних організаціях замовити відповідну документацію. За погодження паспортів сміттєзвалищ працівники державної геологічної служби вимагають від сільрад понад 2 тис. грн.

Здавалось би, це невелика сума, але в сільських бюджетах вона не передбачена, тож громадам залишається сподіватися на допомогу обласної влади.

Ще 2007-го була затверджена Обласна комплексна програма з охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів «Екологія» на 2007-2010 рік. Розділом 7-м зазначеної програми передбачено комплекс заходів поводження з відходами, зокрема, відведення земельних ділянок, будівництво та облаштування полігонів твердих побутових відходів у містах області, облаштування сільських сміттєзвалищ та переробка промислових відходів з обсягами фінансування 2759 тис. грн.

В 2008 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на раціональне використання та зберігання відходів виділено 576,9 тис. грн. З Державного фонду області за програмою «Поводження з відходами» виділено 2,2 млн. грн. До речі, Буковина – єдиний регіон України, де кошти на облаштування сміттєзвалищ використані в повному обсязі. Втім, навіть зазначеної суми не вистачає, аби навести лад у кожному буковинському селі.

Спеціалісти вбачають 2 виходи з «життя у суцільному смітнику» – передбачити в бюджетах місцевих рад фінансування утилізації та переробки твердих побутових відходів і будувати сміттєсортувальні (сміттєпереробні) міні-заводи й цехи.

Георгій ШУТАК, начальник держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області

Запис Смітник у селі чи село-смітник? Що вибере громада? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За офіційними даними, в Україні залишилося до 300 зубрів. За 18 років незалежності Україна втратила дві третини поголів’я диких биків. Коли не заборонити полювання на зубрів, то через 5-10 років ці тварини зникнуть з наших лісів.

Мовою цифр

Майже третина зубрів України – 98 голів – мешкає у Буковинських Карпатах та Передкарпатті. Це найбільша популяція в Україні. Тож саме на часі розширення зоологічного заказника «Зубровиця» у Сторожинецькому районі.

Додатковий стимул – українсько-румунське транскордонне співробітництво в розробці стратегії охорони, збереження та відновлення популяції зубра за сприяння Всесвітнього Фонду великих рослиноїдних тварин, українських і румунських урядових та неурядових фондів.

Нинішні зубри – дев’яте-десяте покоління від тих, що були завезені на початку 1970-х – мешкають у зоологічному заказнику «Зубровиця». Заказник охоплює 11,7 тис. га на території Гільчанського, Банилівського, Лаурського і Межиріцького лісництв Сторожинецького держлісгоспу та Сторожинецького держспецлісгоспу, а також на території Мигівського, Лопушнянського, Гірсько-Кутського, Долішньо-Шепітського, Чемернарського і Фальківського лісництв Берегометського ДЛМГ (16,8 тис.га), яку фахівці пропонують приєднати до заказника. 29 зубрів мешкає на території Сторожинецького та 69 – Берегометського ДЛМГ.

Такі вони, бізонівські будні

Перші завезені на Буковину зубри не боялися людей. Вони виходили з лісу до сіл, поїдали сіно в копицях, кукурудзу, картоплю, гарбузи на городах, не боялися домашніх тварин. Зубри трималися узлісь, годувалися на сінокосах. В зимово-весняний період вони шукали харчів у колгоспних силосних ямах, поруч з ними й зимували. Восени поїдали плоди у старих занедбаних садах.

Спочатку буковинці ставилися до цих тварин з цікавістю та повагою, нерідко взимку жителі підгодовували зубрів, викладаючи корми. Хоча іноді тварини ці робили великої шкоди. Приміром, у 1980-му в Банилівському лісництві за одну ніч стадо зубрів знищило яблуневий сад.

…Самки зубрів витриваліші за самців. «Чоловіки» вже в перші 5-10 років перебування на Буковині почали хворіти на некротичний баланопостит – захворювання сечостатевих органів самців. Причина захворювання – «спілкування» з домашніми тваринами, надто вівцями, як переносять небезпечні для зубра хвороби. Внаслідок такого «спілкування» гинули навіть зубри-дітки.

Натомість зубри дуже рідко застуджуються і не хворіють на пневмонію навіть у досить суворі зими. Виняток – зима 1995-1996 років, коли високий сніговий покрив і морози від 10 до 35 градусів тривали без перестанку 155 днів і стали причиною загибелі 19 зубрів, 90% козуль і значної кількості оленів.

Нині зубри повністю набули всіх притаманних їхнім диким предкам звичок. Природа виправила зміни в біології зубра, що трапилися внаслідок втручання людини. За останні 5-10 років не було випадків травмування зубрів, хоча перші завезені зубри часто травмувались і гинули.

Фізичний стан зубрів покращився. Відновилась ідеальна координація рухів цих велетнів. Вони навчилися обережності: не наближаються до людей, не виходять пастися у поля і городи, стали дуже остерігаються домашніх тварин, особливо собак.

Дороги в світлий час доби перетинають досить швидко. Коли під час полювання на диких копитних до загону потрапляють зубри, вони тікають усім стадом і ніколи не виходять на лінію вогню. Навесні та влітку зубри ніколи не спускаються в низину: не терплять шуму.

«Вбивство в законі», або втеча за кордон

Інтенсивна господарська діяльність у лісах області залишає зубрам усе менше місця. Нестача коштів, неналежна організація єгерської служби, слабка охорона мисливських угідь від браконьєрів, поділ колись суцільних лісових масивів на острівці дорогами та трасами, прокладання мисливських маршрутів, будівництво гравійно-піщаних кар’єрів призводять до зниження захисних властивостей лісових мисливських угідь.

Ще один неприємний «сюрприз» піднесли лісівникам самі зубри: за даними єгерської служби Берегометського ДЛМГ, частина зубрів, внаслідок порушення їхнього спокою, час від часу переходить на територію сусідньої Румунії. Зафіксоване зникнення стада зубрів і в угіддях Путильського держлісгоспу, що також пояснюють міграцією до Румунії.

Утім, як тут не втечеш, коли винахідливі мисливці знайшли законний спосіб відстрілу тварин! Зрозуміло, що полюють на зубрів не дідусі з берданкою, а круті «пацани», які вивозять трофеї на джипах.

В Україні навіть працюють турфірми, які спеціалізуються на трофейному полюванні. У різні роки послугами таких ділків скористалися, наприклад, помічник президента Путіна Сергій Ястржембський, російський бізнесмен Олег Андрєєв і політолог Сергій Караганов, губернатор Вінничини Кацемір, громадяни Франції та Латвії (!). Схема проста: під виглядом «селекційного відстрілу» замість старих та кульгавих відстрілюють молодих і здорових тварин.

Програма порятунку

Щоби зупинити свавілля у лісах і примножити популяцію унікальних диких биків, спеціалісти пропонують:

1. Розробити регіональну програму «Зубри Буковини», в якій:

■ визнати пріоритетним право зубрів на життя у випадках визначення доцільності ведення будь-якої господарської діяльності на території заказника «Зубровиця»;
■ покращити фінансування єгерської служби та охорони мисливських угідь від браконьєрів;
■ в угіддях, де мешкають зубри, категорично заборонити випас домашньої худоби, перш за все овець;
■ регулярно відстрілювати бродячих псів;
■ в лісах, де живуть зубри, заборонити полювання;
■ розширити мережу спеціальних біотехнічних споруд для зубрів.

2. На урядовому рівні посилити відповідальність за незаконний відстріл зубра, внести зміни до законодавчих актів про охорону тваринного світу, зокрема:

■ збільшити штрафи за незаконний відстріл зубра: сьогодні в Україні за відстріл зубра з браконьєра стягують 2,6 тис. грн, тоді як, скажімо, в Білорусі, аналогічний штаф у гривневому еквіваленті становить 150 тис. грн;
■ заборонити селекційний відстріл зубра.

Володимир СОЛОДКИЙ, заступник начальника управління охорони навколишнього природного середовища Чернівецької області

Запис Чи має зубр право на життя? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Натомість закуповує її за кордоном і не помічає масової загибелі на Дністровському водосховищі

– Я це зрозумів, коли голова Держкомітету рибного господарства України Микола Шведенко показав мені потужності Севастополя, Херсон, Керчі… Та й, зрештою, наш Дністер, усі західноукраїнські річки – це ж, без перебільшення, дар Божий українцям. Треба тільки навчитися цим багатством розумно розпорядитися, – стверджує Василь ХАРАБАРА, начальник новоствореної структури Верхньодністровського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (Верхньодністровське ДБУ).

– Василю Федорович, чому раптом виникла ідея об’єднання чотирьох областей – Хмельницької, Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької, а точніше – їхніх держрибоохоронних організацій – під егідою однієї, в даному випадку, саме Чернівцідержрибоохорони?

– Почну з двох прикладів. Негативних. Як відомо, минулої п’ятниці на Дністрі сталася масова загибель риби. За попередніми даними, втрати складуть 30 млн. грн. Ми виїхали на місце, щоби з’ясувати причини…

– І що ж?

– А вони тривіальн. Таке стається щоразу, як робляться весняні попуски води на Дністровському водосховищі. І це тоді, коли відбувається нерест! Така безгосподарність просто не вкладається в голові! Адже можна поставити перед турбінами загати, щоби 30-40-кілограмових товстолобиків не стругати на шматочки. На це боляче було дивитися!

Ціна безгосподарності – 30 млн. грн. Це вартість риби, яка загинула на Дністровському водосховищі минулої п’ятниці

І другий приклад. Він стосується, щоправда, Івано-Франківської області, але, переконаний, що у нас ситуація не краща.

Спілка рибалок Франківщини написала скаргу на ім’я голови Держкомітету рибного господарств: вони просять відновити плату за риболовлю! Бо інспектори рибоохорони все одно збирають з них данину від 20 до 50 гривень, але тільки до власної кишені. А у вихідні таких аматорів тільки на Бурштинському скидному каналі збирається кілька сот чоловік.

Зате щодо справжніх браконьєрів, яких рибалки-любителі називають «косарями», бо вони ловлять рибу нецивілізованими дикими методами, рибінспектори жодних заходів не вживають: з ними «розраховуються». І виходить, що люди, покликані охороняти рибу, «кришують» браконьєрів.

Ось якого висновку дійшли автори листа: «Складається враження, що рибінспекції взагалі не існує. Принаймні, на наші численні телефонні дзвінки, в яких повідомляємо про масовий вилов риби електровудками серед білого дня, ця структура не реагує. Останнім же часом електротрал уже двічі на тиждень заходить на канал!»

Мені здаєтьс, коментарі тут зайві. Рибоохорона не виконує свого найголовнішого завдання – збереження рибних запасів. Я вже не кажу про їхнє відтворення.

– Василю Федоровичу, нещодавно десь чула повідомлення, що мальками форелі нібито зарибнили Дністер…

– Так, 240 тисяч малька форелі вже з’їв дністровський судак.

– А може, цього малька ніхто й не їв, його просто в річку і не випускали, а спокійнісінько списали або ж, ще «краще», продали кудись на сторону. А, може, цього малька і зовсім не було…

– І таке можливе там, де нема порядку і контролю. Але в мене таке не пройде! Я звик працювати сам

– і, повірте, мої підлеглі теж будуть працювати. Бо рибінспектор отримує не так уже й мало – майже 2 тисячі гривень. До того ж він має колосальні повноваження, бойову зброю. То що ж йому заважає ловити браконьєрів? Соромно мені навіть про це говорити, але за один нещодавній виїзд на Дністер складена така кількість протоколів, що перевершила річний показник! Як це вдалося? Сформували мобільні загони із представників різних областей. Та ще й виїжджаємо тепер без попереднього оголошення місця перевірки.

– Я зрозуміла: достатньо лише чесно та фахово виконувати свої службові обов’язки. Але мені пригадується, що рік-півтора тому Чернівецька держекоіспекція теж дуже завзято почала боротися з браконьєрством на Дністрі, кілометрами конфісковували риболовні тенета, витягуючи їх з води. Але невдовзі хлопці охололи: кажуть, хтось «серйозний» зателефонував зі стольного Києва…

– Мені боятися нічого. Пристойну пенсію вже заробив, у дітей свої заняття – і вони дуже далекі від рибальства. А порядок та дисципліна мають бути у кожній справі. «Дерибану» треба нарешті покласти край! Бо до добра це державу не доведе. Як і суцільний непрофесіоналізм. Саме тому я ввів посаду заступника з науки. Починаємо спілкування з університетськими спеціалістами біо- та геофаків. Будемо не тільки берегти рибні запаси, а й розширювати їх.

– Яким чином?

– Розширюватимемо нерестову базу. Коли нині Бурштин дає 2 мільйони малька, то невдовзі, принаймні таке завдання поставили перед собою, це нерестилище може давати 8-10 млн.!

– А мальок якої риби там вирощується?

– Сома, коропа, амура, товстолобика…

Подібна доля – розширення – чекає і на Лопушнянське форелеве господарство. Розплідник «царської риби» повинен працювати на повну потужність, щоби зарибнити фореллю всі гірські річки.

Крім того, вже вели попередні перемовини з Укррибпроектом про створення ще одного сучасного штучного нерестилища, на кшталт таких, які мають у своєму розпорядженні німці та чехи. Річ у тім, що промисловий вилов риби можливий тільки за умов існування штучних нерестилищ. Іншого шляху немає.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Довідка «Версій»:

Василь Федорович ХАРАБАРА народився в Іванівцях на Кельменеччині. У школі сидів за однією партою з Миколою Ткачем, екс-ректором ЧНУ, екс-губернатором Буковини.
Трудову біографію Василь Харабара розпочав слюсарем-монтажником районної «Сільгосптехніки», потім став автослюсарем з ремонту двигунів. Відслужив у Збройних Силах СРСР і повернувся на рідне підприємство. Керував Кельменецьким міжколгоспбудом. 1982 року очолив трест «Чернівцісільбуд». Директорував на різних підприємствах, зокрема, «Облагропостачсервіс», «Украгролізінг», був заступником голови Чернівецької облдержадміністрації та радником Першого віце-прем’єр-міністра.

Запис Україна в змозі забезпечити рибою пів-Європи спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Занепокоєна таким станом речей, прогресивна частина людства проголосила від Всесвітнього дня води, тобто від 22 березня 2005-го до 2015-го Міжнародне десятиріччя дій «Вода для життя».

Але буковинцям поталанило: дві третини запасів вітчизняної води зосереджено в Західній Україні, де проживає лише третина населення держави.

З такої інформації розпочався традиційний щорічний теоретично-науковий семінар на кафедрі екології та права Чернівецького факультету Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Свого часу керівниками семінару були відомі буковинські екологи Леонтій Сандуляк, покійний Віктор Горбунов, Віталій Коржик та інші. Нині його очолила викладач Галина Герецун.

Довкілля моніторять усі. Без грошей…

Здавалося б, а що вже такого непересічного у студентських семінарах, хоча окремі з них бували й міжнародними? Але саме на них 13 років тому вперше на Буковині прозвучали ідея сталого розвитку Чернівців, формування екологічної мережі, нових заповідних об‘єктів.

І те, що нині у краї створюються два нових національних парки «Черемоський» і «Вижницький» та запроваджується стале лісокористування, теж заслуга співпраці екологічної громадськості і, зокрема, завідувача кафедри екології та права Чернівецького факультету НТУ «ХПІ» Юрія МАСІКЕВИЧА з держуправлінням охорони навколишнього середовища.

Тож не дивно, що у роботі семінару завжди беруть участь його співпрацівники. Так, начальник сектору Олександр АРТАНОВСЬКИЙ доповів про систему державного моніторингу річок на території Чернівецької області, яка є частиною ОСМД – обласної системи моніторингу довкілля.

Здійснюють спостереження, як з’ясувалося, 4 організації: Держекоінспекція, СЕС, БУВР (басейнове управління водними ресурсами) та обласний центр гідрометеорології. Саме до них і звертайтеся, коли стали свідком будь-якого забруднення води.

Аналізами займаються 17 лабораторій, куди й везуть взяту на річках у точках відбору воду. Спеціалісти встановлюють коефіцієнт забрудненості за речовинами та за кількістю перевищень гранично допустимих норм.

До речі, від 2010 року ОСМД планують зробити автоматизованою системою. Вдасться це чи ні – покаже час, а поки що через кризу видатки на моніторинг зменшено в 10 разів.

Отож особисто мене беруть великі сумніви щодо правдивості сьогоднішньої інформації про воду, яку всі ми п’ємо. Тим паче, що, починаючи від 2001 року, в нас немає чистих річок, усі вони входять до категорії слабо забруднених. Та все ж найчистішою річкою Європи визнано наш Черемош!

Задля інформації: вода за якістю ділиться на 6 класів –дуже чиста, чиста, слабо забруднена, помірно забруднена або задовільно чиста, брудна і сильно забруднена.

Сірет, приміром, належить до 2 класу, тобто до чистих вод, а Прут – до 3-го класу.
Від Мальвіни ГЕНІЧ, випускниці Чернівецького факультету, а нині завідувачки лабораторії моніторингу вод і грунтів Дністровсько-Прутського БУВР дізналися, що суб’єктами моніторингу є 8 міністерств і комітетів.

Її колега і теж випускник кафедри екології та права Михайло ДІДИК розповів про якісний стан басейну Дністра. Тут, на жаль, немає нічого втішного: сульфати й нітрати значно перевищують гранично допустимі дози.

Як наголосила у науковій доповіді третьокурсниця Ірина КОРШНЯК, останні, себто нітрати, перевищують норму у 8(!) разів. Загалом Дністер накопичує шкідливі відходи від Самбора Львівської області до Дністровського лиману. І висновок тут один: очисні споруди перевантажені, тому погано працюють, а подекуди їх узагалі немає. Хоча саме дністровську воду споживають чернівчани.

Про те, що думають про неї споживачі, дізнавалася другокурсниця Ірина ГРИГОРЯК. Вона провела соціологічне дослідження, в якому встановила, що 90% людей невдоволені якістю питної води та інформуванням про це з боку влади.

П’ємо… важкі метали, хлор, алюміній…

Між іншим, шановні читачі, запам’ятайте:
тривале кип’ятіння не видаляє з води нітрати, а навпаки, збільшує їхню концентрацію.

Це прозвучало у доповіді студентки-четвертокурсниці Оксани ГАФ’ЮК. Дівчина досліджувала, якою є наша питна вода насправді. Що споживаємо разом із водою? Залишки алюмінію: він потрапляє до води разом із коагулянтом, який додають у воду для її очищення. Крім того, шкідливі хлорні сполуки. Бо, як відомо, хлор теж додають у воду для її знезараження, на заході ж питну воду іонізують.

Вдосталь у воді й важких металів – заліза, міді, цинку тощо, епізодично з’являється миш’як і ртуть, періодично – хром, свинець тощо. Тому на переконання екологів треба облаштовувати підземні водозабори. А коагулянт сульфат алюмінію замінити основним сульфаталюмінієм, який не насичує воду залишками алюмінію.

Проблему залишкового алюмінію у воді централізованого водопостачання досліджував також Олексій ПРОДАН, студент 4 курсу.

Завершився семінар фільмом про наші Карпатські водоспади або гуки, як їх називають у народі, відзнятий Юрієм Масікевичем. Їхня неймовірна краса і чистота одразу ж поліпшила настрій присутніх.Та чи вдасться нам їх зберегти й надалі такими незайманими?

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис День води або В чому буковинцям поталанило? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

І це, повірте, не перебільшення, бо саме такі подвиги (без лапок) на рахунку громадської екологічної організації «Друзі парку», що входить до Громадської ради, яка координує майже 20 громадських об’єднань екологічного спрямування. Діє ж вона при держуправлінні охорони навколишнього природного середовища. Її звітно-виборна конференція відбулася напередодні Світового тижня лісу, який проводиться вперше і триває від 16 до 23 березня.

Володимир ЧЕРЕВАТОВ, голова громадської ради і новоспечений завідувач кафедри біофаку ЧНУ, звітуючи про досягнуте, розповів, як торік у Карпатах було знайдено 4 водоспади, 3 з яких – у Національному парку «Вижницький». До речі, їхня висота перевищує 20 метрів і вони є одними з найвищих в області. Прикметно, що ці об’єкти широкому загалу невідомі!

А спелеологи на чолі з Віталієм КОРЖИКОМ виявили 5 нових печер у Буковинських Карпатах.

Одне слово, географічні відкриття робляться і сьогодні! Потрібно тільки дуже любити й добре знати свій рідний край.

Водночас екологи не тільки досліджують його, а й охороняють. Саме завдяки громадськості вдалося заборонити відкриття кар’єру біля Королівського водоспаду неподалік Банилова-Підгірного на Сторожинеччині.

Зубри та косулі можуть зникнути

Ще одна проблема, якою переймалися активісти, – збереження парнокопитних. А це – трирічна заборона полювання на них і вольєрне утримання як зубра, так і шляхетного оленя та косулі. За твердженням громадських природоохоронців, популяція оленя, наприклад, становить 60 особин, а не 380-400, як у звітах таксації, а натуралізована популяція зубра – 11 замість 80. І, зрештою, це не дивно, бо на інтернетівських сайтах можна знайти запрошення на королівське полювання на зубрів…

Новим головою громадської ради обрано Ярему ТЕВТУЛЯ, професора хімфаку ЧНУ, голову громадської екологічної організації «АкваБук», яка займається переважно профілактикою порушень екологічного законодавства та впровадженням енергозбережних технологій.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Невідомі водоспади та печери Буковини спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Із 1000 правозахисників, які взяли участь у конкурсі на поїздку до Женеви на запрошення Ради Європи й комітету ООН, з України відібрали лише вісьмох. Серед них була і чернівчанка Гюльнар НАЗАРОВА.

Правозахисник Назарова – голова громадської організації «Права людини» і радник голови Чернівецької ОДА із захисту прав інвалідів. Останнім часом ще й регіональний координатор проекту Єврокомісії для літніх людей «Разом ми можемо», який здійснює з ГО «Фундація прав людини» (Київ).

– Чому раптом захист пенсіонерів? – цікавлюся.

– Бо вони теж належать до маргіналізованих груп, тобто меншості у суспільстві, – пояснює Гюльнар.

Саму її привела на стезю захисту громадян власна історія. Свого часу її незаконно звільнили з роботи. А найманий адвокат так склав позовну заяву, що вона програла справу. Тоді жінка вирішила захищатися сама. Відтоді пройшло чимало часу, в Гюльнар навіть з’явилися вже справи, які перебувають на розгляді в Європейському суді.

– Гюльнар, серед ваших підопічних переважно інваліди та їхні сім’ї. А тут раптом така нецікава цільова група як літні люди?

– Як не цікава? Адже в Україні 30% населення – пенсіонери, а в Європі відсоток літніх людей ще більший. Зрештою, це у нас вважається, що у 50 років життя закінчується, а за нормального підходу в 50 життя тільки починається!. Людина і має досвід роботи та життя, і сили ще при ній.

– Демократія – це влада більшості. Чому ж вас цікавлять меншини – інваліди та пенсіонери?

– Сьогодні Рада Європи та Євросоюз спрямовані на захист маргіналізованих груп, тобто таких, які перебувають у меншості. А це – біженці, пенсіонери, інваліди, діти, жінки, ВІЛ-інфіковані, гомосексуалісти, користувачі психіатричної допомоги тощо.

Чому треба захищати меншість від більшості? Бо більшість завжди агресивна і доволі жорстока. Хто відправив Сократа на смерть? Більшість! Саме вона змусила його випити отруту, обгрунтувавши своє жахливе рішення тим, що він нібито розбещує молодь: навчає її мислити і нічого не сприймати на віру, тобто не створювати собі авторитетів. Це, як з’ясувалося, було небезпечним для тодішньої демократії. Тож Сократа стратили. Так більшість знищила розумну людину, яку людство цитує вже понад 2 тисячі років…

– У чому полягає найбільша складність вашої роботи?

– У тому, що більшість законів, які стосуються захисту цільових маргіналізованих груп, тобто меншості, мертві як латина. Скажімо, від 2005 року є чинним закон про рівність жінок і чоловіків. Але який зиск від нього? А з іншого боку, все ж таки добре, що такі закони є хоча б на папері.

У мене була справа в Новоселицькому районі. В селі Рингач незаконно, тобто з порушенням двох чинних законів – гендерного та Кримінального Кодексу – звільнили з роботи завідувача клубу, єдиного годувальника сім’ї з дитиною-інвалідом. Крім того, ще й «повісили» на нього неіснуючий борг. Так ось я не змогла застосувати гендерний закон. Хоча те, що він прописаний, уже дає право рухатися далі та звертатися до інших інстанцій.

Повертаючись до проблеми захисту пенсіонерів, скажу, що, коли є розтлумачений термін «літні люди» і «люди похилого віку», то маємо право цю групу виокремити й захищати її права. Тим паче, людські стандарти змінюються. 100 років тому жінки не мали права голосувати. Так і щодо літніх людей стандарти змінюватимуться. Якщо сьогодні пенсіонер не може всиновити дитину, то пройде років зо 5 – і це стане можливим.

Я розбиралася з випадками, коли літнім людям та інвалідам не давали кредитів у банку. Однак, вигравши в суді кілька таких справ, ми кардинально змінили ситуацію. Мій клієнт, інвалід ІІ групи, розповідав, як після суду йому телефонували додому, пропонуючи мобілки на вибір, хоча спочатку відмовили в кредиті на придбання телефону.

– «Фішка» програми «Разом ми можемо» в чому?

– Стереотипи треба руйнувати! Українській незалежності невдовзі 20 років, а менталітет старий, від минулих часів. Мовляв, нам винна держава чи ще хтось. Люди не навчені брати на себе відповідальність. Саме цє і треба опановувати.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Рада Європи зацікавлена, щоби якомога більше людей могли захистити свої права, захищали права інших людей і не боялися цього робити.

Поважай себе. Знай і захищай свої права

Правозахисник Гюльнар Назарова:

Чернівці, тел.: 90-40-86

Бюро Комісара з прав людини РЄ Томаса Хаммарберга:

Страсбург, тел.+33(0)388413421,
тел/факс:+33(0)390215053.
E-mail: commissioner@coe.int
Веб-сайт: www.commissioner.coe.int

Запис Правозахист: Стереотипи руйнувати, меншість підтримувати спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Уже вкотре за нинішню зиму наш позашляховик прямує до Чорториї на Кіцманщині. Цього разу слідом рухається автобус з дітками. Нам до чорторийських озер, на яких уже понад десять років зимують лебеді…

Науковці-орнітологи всі ці роки ламають голови над тим, що ж не дає цим білим красеням щоосені відлітати у вирій – як це роблять «порядні» перелітні птахи. І кількість таких зимівників рік від року більшає, сягаючи інколи до 150-160 особин.

Можливо, справа в тому, що озера ці не замерзають навіть у добрячі морози, тобто птахи мають доступ до водної рослинності, бентофлори тощо. Але бувають зими, коли від простору води залишаються лиш невеличкі віконця, з яких вовк чи лисиця запросто можуть вполювати пташину.

А бувають нелюди, яким кортить підстрелити природне диво…Природоохоронці, звичайно, намагаються цим небезпекам протистояти, але біля кожного озерця охорону не поставиш. От і приходить на поміч саме слово: роз’яснення й застороги.

На початку нинішнього століття тодішня сільська голова Брусниці (а Чортория територіально входить до цієї ж сільської громади) Флоріка Іванівна Лукащук доклала чималих зусиль до порятунку диво-птахів. Зусиллями державних природоохоронців, екологічної громадськості, просто любителів природи чорторийські озера отримали статус заповідних.

У той час, коли президент Ющенко зустрічався у Москві зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, сюжет про чорторийських лебедів показали на ГРТ. Практично весь світ дізнався тоді про Любомира Гафійчука, єгера та активіста-еколога, який став головним охоронцем лебедів, підгодовуючи їх і допомагаючи переносити важкі випробування зими.

Наш екологічний десант у складі школярів румунської гімназії №6, гуртківців обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, обласної організації Українського товариства охорони природи та обласної організації Партії зелених залюбки підгодовує величезних красенів, які звично беруть корм просто з рук людини.

Приїздять сюди і пацієнти Брусницької бальнеологічної лікарні, щоби в перервах між водними процедурами підтримати царських птахів у скрутну хвилину – і торкнутися поглядом краси. Певні, що перекази про ці відвідини ще довго грітимуть їхні серця.

Чорторийські лебеді – саме таке явище, що об’єднує людей навколо конкретного. Прапори Партії Зелених України та Українського товариства охорони природи на берегах чорторийських озер ніби символізують єдність партійного заклику та практичної природоохоронної роботи.

Замість того, щоби клястися в любові до природи під час виборної кампанії, ми конкретними справами показуємо іншим політичним силам всеєдиний підхід до вирішення політичних та екологічних проблем краю: долучайтеся до добрих справ уже сьогодні і рідна природа буде вам вдячна.

І ще про містику: усі знають, що чорторийських лебедів звуть Івановими. Бо вони стали зимувати тут як раз після того, як відлетіла у вирій душа нашого славетного земляка, актора та режисера Івана Миколайчука. Це тут, у Чорториї, він побачив уперше світ, учився в місцевій школі, яка постаріла за минулі роки, як мати, що втратила сина. На цих голубих плесах навчився він бачити красу рідної України. Кажуть, що у лебедів переселилася його душа…

Василь КОРОЛЮК, голова облорганізації Українського товариства охорони природи,
Іван БОДНАРАШ, голова Чернівецької облорганізації ПЗУ

Запис Чорторийське лебедине диво спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Липнева повінь 2008-го кардинально вплинула на людську екологічну свідомість, – заявив Георгій ШУТАК, начальник державного управління охорони навколишнього природного середовища. – Нині ми зовсім по-іншому ставимось до заготівлі й продажу хвойних дерев у передноворічні дні 2009 року. Цього року держуправління нікому, крім держлісгоспів, не дасть погоджень на вирубку та продаж ялинок. Нікому! – підкреслив природоохоронний генерал, – ні військовим спецлісгоспам, ні агропромисловим формуванням, жодним бізнесовим структурам. І це продиктовано бажанням зберегти біорозмаїття. Контроль за заготівлею, перевезенням і реалізацією ялинок буде жорстким! – пообіцяв п. Шутак.

У це доводиться повірити, бо в наказі Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства «Про заготівлю ялинок та охорону хвойних насаджень у передноворічний період 2009 року» зазначено, що новорічні ялинки рубатимуть винятково на спеціальних плантаціях, при розчистці квартальних просік, під час рубок формування та оздоровлення лісів на територіях держлісгоспів.

Видача лісорубних квитків на заготівлю ялинок проводиться тільки за погодженням з держуправлінням охорони навколишнього природного середовища і з визначенням можливої кількості заготовлених зелених красунь, зазначається у наказі.

Вивезти ялинки можна тільки за присутності на їхніх спилах (зрубах) відпускного тавра, після визначення їхньої сумарної кількості та відповідної позначки в лісорубному квитку. Заборонено відпускати ялинки фізичним особам у рахунок зарплати для торгівлі. А єдиним документом на відпуск і перевезення новорічних красунь стануть товарно-транспортні накладні.

Контролюватимуть ситуацію спеціальні бригади, створені в усіх лісництвах, де є хвойні насадження. До їхнього складу ввійдуть лісничі, держекоінспектори, лісова охорона, працівники міліції, громадськість. Ця «убойная сила» створить тимчасові пости на шляхах, залізничних станціях і населених пунктах для перевірки документів на право перевезення та реалізації ялинок. У передноворічні дні хвойні насадження будуть посилено охоронятися. Тож не те що ялинку не вивезуть браконьєри, а й миша не проскочить повз охоронців природи. Тим паче, що мишам у рік Бика – зась.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Тавровані ялинки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Незважаючи на економічну кризу та наслідки стихії, область закінчує фінансовий рік успішно, – відзначила начальник головного фінансового управління ОДА Єлизавета Пушко-Цибуляк. – Надходження до місцевих бюджетів зростуть майже на 160 млн. грн. І це з урахуванням 15 млн. грн втрат від кризи і 25 млн. грн – від повені.

Втрати від стихії частково компенсовані платежами підприємств, які працювали на ліквідації наслідків повені. Крім того, 70 млн. грн мобілізовані додатково з інших джерел. Це дало змогу забезпечити виплату зарплат усім бюджетникам і профінансувати всі інші статті витрат.

Проте у майбутнє фінансисти краю дивляться з песимізмом. Оскільки Верховна Рада досі не ухвалила не те що бюджет, а навіть основні макроекономічні показники (ВВП, темп інфляції і зростання виробництва), то про конкретні цифри місцевих бюджетів і не йдеться. Коли ж народні депутати не впораються з бюджетом до кінця року, то від 1 січня як мінімум квартал видатки фінансуватимуться в розмірі 1/12 від середнього обсягу попереднього року.

– Інакше кажучи, – пояснила Єлизавета Пушко-Цибуляк, – відсутність Закону «Про Державний бюджет України» спричинить проблеми з виплатою зарплат, пільг, допомог та фінансуванням регіональних програм. Бюджети області недоотримають від держави 30,2 млн. грн.

Грошей вистачатиме лише на оплату праці на умовах, що склалися на 1 грудня 2008 року.

Довідка:
Середньомісячна зарплата одного працівника на 1 грудня 2008 року в гривнях:
освіта – 1300, культура – 1362, охорона здоров’я – 1200, соціальний захист – 1076, органи місцевого самоврядування – 2956.

Зростання мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму не передбачається. Частково оплачуватимуться енергоносії, медикаменти й харчі. Витрати на господарське утримання установ, телефонний зв’язок, відрядження, пальне, а також на ремонти і капітальне будівництво не проводитимуться. Навіть за такого «розкладу» щомісячний дефіцит коштів становитиме 1,1 млн. грн. Тобто, соціальні допомоги не отримають 11,5 тис. сімей з дітьми та 44 прийомні родини і дитбудинки сімейного типу.

Не краще ситуація і з фінансуванням відбудови об’єктів, які постраждали від повені. Нині грошима забезпечені лише 47% будівельних робіт. Повністю виплачені компенсації населенню, а от на берегоукріплювальні роботи коштів катастрофічно не вистачає. Бюджет уже заборгував підрядникам понад 200 млн. грн. Але область не втрачає надії «вибити» ці гроші у 2009-му.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис Обласний бюджет-2008 втратив 40 мільйонів… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ніщо не віщувало «облому»

Подання про розширення зоологічного заказника «Зубровиця» підготоване держуправлінням охорони навколишнього природного
середовища в Чернівецькій області і підтримане постійною комісією обласної ради з питань охорони навколишнього середовища природокористування, земельних відносин, туризму та надзвичайних ситуацій. На виконання президентської Державної програми до 2010 року заповідний фонд на Буковині має зрости від сьогоднішніх 10,5% до 15% території області.
Але на останній сесії обласної ради при затвердженні нової редакції екологічної програми краю питання про розширення «Зубровиці» не пройшло. Подейкують про дві ймовірні причини. Перша – суто політична: президентську програму «запороли» бютівці. Друга – «чисто» бізнесова: території розширеного заказника впритул підійдуть до вижницьких туристичних баз. А заповідні землі придбавати значно важче.
Та що б не заважало розширенню природно-заповідного фонду області, через усе треба переступити, бо тільки дбаючи про природу, тобто місце свого існування, людина зможе вижити у цьому світі…

Все про зубрів

Більш за всіх знається на зубрах природолюб Сергій ЧИСТОВ –
головний мисливствознавець Сторожинецького держлісгоспу, до якого й належить «Зубровиця». Чимало доклав він зусиль, щоби зберегти зубра, у нестабільні 90-і. Унікальні знімки і фільм про сім’ї бізона європейського, що мешкають на Буковині, зроблені саме ним. А розповідати про цю рідкісну тварину, занесену до Червоної книги України, Червоної книги МСОП та Європейського Червоного списку, він може годинами.
Зубр (бізон європейський – Bison donasus) – представник, до речі, минулої екологічної епохи – був знищений як вид людьми і відроджений ними ж вже після другої світової війни.
За даними міжнародного переліку, на Землі нараховується 1770 вільних зубрів. Ще донедавна в Україні нараховувалося 664 зубри, Білорусі — 370, Росії — 409. Важливо, що на сьогоднішній день у Буковинських Карпатах та Передкарпатті мешкає майже третина зубрів України.
Минулоріч на Буковині зафіксовано 59 зубрів у Берегометському ДЛМГ і 29 – у Сторожинецькому держлісгоспі. Але цифри сумнівні, оскільки не виключена ймовірність обліку частини тварин двічі. Інтенсивна господарська діяльність руйнує середовище перебування цих великих тварин. Техніка й люди створюють так званий чинник неспокою в лісових угіддях, це розбалансовує екосистему, тобто ліс-дім диких тварин. Додайте до цього супутні чинники – і отримаєте ту «критичну масу», яка не залишає таким тваринам, як зубри, шансів на існування. Серед супутніх чинників – випасання малої та великої рогатої худоби, коней у лісових угіддях. Це нецивілізований спадок соціалістичної системи господарювання. Бо домашні тварини не тільки конкуренти диких у кормовій базі – значно гірше, що вони переносять небезпечні хвороби, від яких гине до 100% молодняка лісових тварин і частина дорослих особин. У цивілізованих європейських країнах такі речі заборонені на державному рівні. Тож розширення заказника «Зубровиця» було б значним кроком до покращення умов перебування зубрів.
У Білорусі, наприклад, при розробці державної програми зі збереження зубра розмір кормових полів для зубрів планували по 1 га на 1 зубра. В наших умовах, враховуючи високу природню достатність кормів, складність гірського рельєфу і дефіцит орних земель у цій зоні, розмір кормових полів на 1 зубра реально розраховувати у межах 0,25-0,35 га.

Відродження виду

Одним із перспективних регіонів для відновлення популяції зубрів були визначені Українські Карпати. Історія реакліматизації зубра на Буковині бере свій початок від 1970-го. Тоді в угіддя Чемернарського лісництва державного мисливського господарства «Буковинське», яке нині входить до складу ДП «Берегометське лісомисливське господарство», завезли 19 зубрів. Усі вони – біловезько-кавказької генетичної лінії. На Буковині зубри добре прижилися. Пік чисельності цих тварин на території Чернівецької області припав на початок 90-х років – біля 200 голів. Це була найбільша субпопуляція в Україні. І не дивно, бо в Карпатах вони мешкали до 1762 року, а на Буковині – до початку ХІХ ст. По сьогодні в Буковинських Карпатах та Передкарпатті збереглись назви урочищ та потоків – «Зубровиця», «Зубринець», «Зубрівка».
Перші завезені на Буковину зубри не боялися людей, трималися узлісь, годувалися на сінокосах, жили там, де в лісі чи на полях стояли копиці сіна. Виходили з лісу до населених пунктів, поїдали сіно в копицях, кукурудзу, картоплю, гарбузи на городах і при цьому не боялися домашніх тварин і навіть собак. 1980-го, наприклад, у Банилівському лісництві за одну ніч стадо зубрів знищило яблуневий сад. У холодну пору зубри харчувалися в колгоспних силосних ямах, поруч з ними й мешкали. Восени живилися плодами у старих занедбаних садах.
Через те, що ті зубри були виведені у вольєрах, в умовах, набагато сприятливіших для життя, ніж у дикій природі, у них порушився цикл розмноження: приплід перші 8-12 років з’являвся однаковий і навесні, і восени. Далі, рік за роком почала чітко проявлятися тенденція до збільшення народжуваності навесні. Нині серед молодняка осінніх зубрів одиниці.

Назад у дику природу

Нинішні зубри на Буковині – це дев’яте-десяте покоління від завезених. Вони повністю повернулися у природу і набули всіх притаманних їхнім диким предкам звичок, тобто, природа виправила зміни в біології зубра внаслідок втручання людини. Тварини не наближаються до людських осель, не виходять годуватись на поля, городи. Зубри стали дуже обережними, остерігаються домашніх тварин, надто псів. Якщо під час полювання на диких копитних в загоні опиняються зубри, вони тікають усім стадом і ніколи не вийдуть на лінію стрільби, коли зачують людину. Зубри оселяються в місцях, де фактор неспокою є мінімальним, не спускаються в низину, переважно тримаються на висоті не нижче 600-700 м над рівнем моря, не виносять шуму господарської діяльності.
Зубри, які стали повністю дикими тваринами, потребують набагато більше території для одного стада (сім’ї). Зачувши небезпеку, вони переміщаються на великі відстані (до 6-10 км), переходячи з лісництва в лісництво.
Взагалі можна було б стверджувати, що реакліматизація зубрів на Буковині пройшла успішно. Проте інтенсивна господарська діяльність у лісах області, які є ареалом буковинської субпопуляції зубра, залишає для зубра все менше місця. Крім того, оскільки все нинішнє покоління буковинських зубрів є нащадками 12 особин, існує ризик високої інбредності (спорідненості) і хвороб, зумовлених генетикою. Це тягне необхідність завезення нових особин шляхом купівлі чи обміну для оновлення популяції.

Зубрам – пріоритет

Розповідає Володимир СІВАК, кандидат географічних наук, заступник начальника Держекології в Чернівецькій області:
– У практиці управління природними ресурсами, на жаль, домінує відомчий підхід: галузі економіки розвиваються неузгоджено, недостатня законодавча база. Хоча в основу сучасних концепцій сталого розвитку і збереження біорізноманіття (Ріо-де-Жанейро, 1992; Софія, 1995; Оргус, 1998) покладено вже системний підхід.
Нестача коштів, неналежне утримання єгерської служби, слабка охорона мисливських угідь від браконьєрів, розділення суцільних лісових масивів на острівні дільниці дорогами та трасами призводять до зниження захисних властивостей лісу. Цьому сприяє і прокладання в найвіддаленіших дільницях мисливських господарств туристичних маршрутів, а в деяких місцях і будівництво кар’єрів для добування гравію, каменю, щебеню. З весни до пізньої осені в мисливських угіддях багато людей збирають гриби та ягоди. Стихійне відвідування лісових угідь, в тому числі й місць мешкання зубрів, не регламентується жодними нормативними документами.
Досвід свідчить, що оптимальна чисельність зубра в угіддях області повинна утримуватись на рівні 120-150 голів. Субпопуляція зубра такої чисельності буде достатньо стійкою і даватиме щорічний приріст, що дозволить вести їх регулярну експлуатацію шляхом селекційного відстрілу, відлову для переселення та обміну тощо. Перевищення оптимальної чисельності призводить до підриву кормової бази інших тварин, завдає шкоду лісовому господарству: зубри поїдають підріст та обдирають кору бука, ялини, ялиці тощо. Зменшення кількості тварин до критичної ставить під загрозу існування виду.
Тож екологи та мисливствознавці наголошують на необхідності розширення заказника «Зубровиця», що зараз займає 11, 7 тис.га на території Сторожинецького та Вижницького районів. Є реальна можливість збільшення його території за рахунок суміжних високогірних лісництв на 12-14 тис. га насамперед тому, що там, за останньою таксацією, мешкає понад 50 особин зубра. В перспективі варто працювати над відновленням стад зубра в лісових угіддях Путильського району.

Запис Бізон завжди жив у Карпатах спершу з'явиться на Медіа-Версії.

1 січня в Україні скасують мораторій на продаж землі

Від 1 січня мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення буде скасовано. Про це заявив Президент України Віктор Ющенко під час зустрічі з журналістами провідних ділових видань України, повідомила прес-служба Глави держави. – Думаю, не буде жодної політичної сили, яка протидіятиме цьому, – наголосив В.Ющенко.

Бензин подешевшає?

Від 1 листопада усі світлі нафтопродукти на АЗС подешевшають на 40 коп, а від 1 грудня – на 1 грн. Про це уряд домовився з нафтотрейдерами. Нафтопереробні компанії не підвищуватимуть ціни, а держава – податки. Податкова адміністрація розробить графік відшкодування ПДВ для експортерів.

Порушник закону

Президент НОК України, 35-разовий рекордсмен світу Сергій Бубка став почесним громадянином бразильського Ріо-де-Жанейро. Таким чином, Бубка замість одного має 4 «почесних» громадянства – Донецька, Луганська, словацької Братислави та італійських Падуї і Абано Терме.

«Членовоз» для Космоса

Леонід Черновецький хоче купити на торги автівок «членовоз», який свого часу возив першого секретаря ЦК КПУ України В. Щербицького. На аукціон виставлять також службові авта інших радянських урядовців, зайві «Мерси» уряду Тимошенко.

Переплутали?

Україна посіла 68-ме місце з 104 у рейтингу… процвітаючих країн, складеному американським консалтинговим агенством «Legatum Institute». Індекс процвітання вираховували за 44-ма показниками, серед яких конкурентноздатність, охорона здоров’я, довкілля, сімейні цінності.

Жертва ДТП – це професія

На дорогах процвітає новий вид шахрайства. Гроші заробляють «жертви ДТП». Шахраї обирають авта вартістю $20-25 тис, головне – не «надкруті» джипи і не вітчизняні «тачки». Ніби переходячи дорогу, шахрай раптом падає на капот. Зовні це виглядає як наїзд машиною на пішохода. Розгубленому водієві він повідомляє, що за кілька сотень або й тисяч доларів згоден мирно розійтися. Почастішали й так звані «підстави» серед водіїв, які умисно дряпають свої авта або «підставляють» їх під більш дорогі, аби отримати страхові виплати і «відшкодування морального збитку» від довірливих колег.

Юлія Тимошенко не згодна з подорожчанням газу

Прем’єрка і міністр внутрішніх справ протестують проти підвищення цін на природне паливо для населення

Національна комісія з регулювання електроенергетики (НКРЕ) підняла ціни на газ, у тому числі для населення, на 35%. Ціни на блакитне паливо «злетіли» на вимогу президента і згідно з рішенням РНБО.
Утім, ефект, який це рішення президентського Секретаріату може дати для «маленьких українців», ніхто не прораховував. Подібне підвищення вартості блакитного палива для споживачів може виявитися просто згубним, особливо на тлі європейських країн, які піклуються, перш за все, про добробут своїх громадян, прагнучи не допустити підвищення цін на життєво важливі товари і знижуючи податки.
Через такі міркування рішення РНБО про підняття тарифів на газ з усього складу Радбезу не підтримали лише прем’єр-міністр Юлія
Тимошенко і міністр ВС Юрій Луценко. На засіданні РНБО, яке відбулося 26 вересня, глава Кабміну висловилася проти, а міністр утримався.
– Позиція уряду була залишити ціни такими, як вони є, – каже голова НКРЕ Валерій Кальченко. – Сама ж Нацкомісія залишає за собою право розглядати в майбутньому ціни на газ залежно від того, хто і з якою метою його споживатиме.
Нагадаємо, в рішенні РНБО йшлося про те, щоб і надалі залишити 4 категорії споживачів, але з грудня підняти для них вартість газу на третину.
Тарас БУК, «КП в Украине»

Замість обіцяних грошей, вкладники Ощадбанку СРСР отримали вибори

Люди обурюються, що президент вирішив викинути на вітер півмільйона народних грошей.

Віктор Ющенко своїм рішенням про проведення перевиборів у парламент фактично поставив хрест на ще одній своїй виборчій обіцянці. Про це заявляє голова Всеукраїнської спілки обманутих вкладників Ощадбанку колишнього СРСР (ВСОВ) Богдан РАФАЛЮК. Схоже, що людей, які довірили свої гроші державі, обвели навколо пальця вдруге.
Пам’ятаєте, 2004-го з трибуни Майдану Віктор Ющенко запевняв людей у тому, що як тільки він прийде до влади, відразу виплатить громадянам внески Ощадбанку СРСР. Йому вірили. Ще б! Це говорив представник нової, не «кучмівської», а «чесної» влади (яка, як наголошував Ющенко, не буде красти й стане враховувати думку народу). Він до того ж уважався одним із найкращих банкірів країни.
Однак, потрапивши до керма влади, Віктор Андрійович не стільки здивував народ, скільки розвіяв усі надії. Ющенко не тільки палець об палець не вдарив, щоб почати виплати, але й усіляко гальмував процес, розпочатий Юлією Тимошенко. Щоби перешкодити виконанню обіцянки, які прем’єр-міністр давала в ході виборчої кампанії 2007 року, глава держави навіть заморозив приватизацію! Саме на кошти від продажу підприємств розраховувала Тимошенко, маючи намір спрямувати їх на підтримку найбільш незахищених верств населення.
«Проведення дострокових виборів парламенту – третіх за три неповні роки – буде означати розбазарювання сотень мільйонів коштів держбюджету (на їхнє проведення Віктор Ющенко вимагає від уряду більше 417 млн. гривень. – Авт.). Коштів, які повинні були б, відповідно до урядового проекту, піти на додаткові виплати вкладникам Ощадбанку СРСР. Це означає, що, замість повернення внесків, громадяни країни за свої гроші одержали повторні вибори», – йдеться в заяві Всеукраїнської спілки обманутих вкладників, підписаній Богданом Рафалюком. Представникам цієї організації під час спеціальної зустрічі в листопаді 2004 року кандидат у президенти Віктор Ющенко клятвено пообіцяв, що у випадку його перемоги він поверне їхні заощадження. Тоді ж представники ВСОВ і Ющенко підписали відповідну угоду.
Вкладники побоюються: якщо після виборів Тимошенко не знайде, з ким створити коаліцію, і не буде прем’єром, то її «спадкоємці» зведуть нанівець вирішення питання повернення внесків.
«Найбільше нас обурює те, що Президент вдруге після літнього демаршу фактично зірвав повернення коштів обманутих людей, які сподівалися отримати компенсацію до кінця року. Розпуск Верховної Ради через авантюру Ющенка поставив на цих надіях хрест», – зауважується в заяві спілки.
ВСОВ нагадала Президенту про те, що реальну можливість внести зміни до держбюджету втрачено ще влітку нинішнього року. Згідно із цими змінами, прем’єр Юлія Тимошенко мала намір до кінця року додатково виділити на виплати вкладникам Ощадбанку 1,5 млрд. гривень. Проте через непоступливість Секретаріату Президента тоді прагнення прем’єра не здійснилися.
Богдан Рафалюк висловив жаль, що історія так нічого й не навчила українських політиків. «Всеукраїнська спілка обманутих вкладників переконана в тому, що нікчемність і користолюбство, які становлять основу рішення про розпуск парламенту, вже на цих виборах сторицею повернуться до тих, хто зробив цей згубний для країни крок і тим самим поставив непереборну перешкоду на своєму політичному майбутньому», – резюмують вкладники Ощадбанку СРСР.
«КП в Украине»

Королеви банкрутіють – Ахметов багатіє

або Поки товстун схудне, худий здохне…

Через світову фінансову кризу британська королева Єлизавета ІІ втратила більше третини свого інвестиційного капіталу, що складає $70 млн.
Натомість український олігарх і один із лідерів Партії регіонів Рінат Ахметов на фоні глобальної кризи посів друге місце серед найбагатших жителів Центральної та Східної Європи за версією польського щотижневика «Wprost». Статки цього бізнесмена, мецената й політика видання оцінило у $23 млрд. (Нагадаємо, український щотижневик «Фокус» оцінює капітал Ріната Ахметова навіть у $31 млрд. і ставить його на перше місце серед багатіїв Європи)
Соратник Віктора Януковича не лише не відчув на собі негативного впливу кризи, а й збагатів за останній рік на 5 млрд. доларів, – пише газета «Дєло».
При цьому Ахметов за своїми статками обігнав навіть найбагатших російських олігархів, зокрема, таких, як власника третини експорту російської нафти Геннадія Тимченка і власника «Російського алюмінію» Олега Дерипаску.

МВФ стабілізує курс гривні

Голова Ради інвесторів Сергій Тигіпко, колишній глава Нацбанку, вважає, що ймовірна фінансова допомога Міжнародного валютного фонду сприятиме стабілізації курсу гривні. – Такий крок дасть Україні можливість отримати близько 16 млрд. доларів, що значно поліпшить ситуацію. Першочергово цей крок допоможе державі втримувати стабільний курс гривні, – наголосив він.
За словами Тигіпка, Україна зможе використовувати фінансову допомогу МВФ у підтримці зовнішніх платежів, а це, за його словами, дасть можливість не знецінювати гривню й далі. Він переконаний також, що, коли парламент затвердить заходи щодо мінімізації впливу світової фінансової кризи на Україну – а саме це є умовою надання позики від МВФ – то саме це і дасть можливість збалансувати бюджет.
Михайлина ОДАРЧУК

Запис Україна спершу з'явиться на Медіа-Версії.