Історія повинна знати своїх героїв, якими б вони не були, і як би вони у неї не вляпувались. Мене, давнього природоохоронця, завжди цікавили мотиви діянь відомих постатей, яких героїзували і оспівували за одними критеріями, але чомусь соромливо замовчували інші, екологічні аспекти їхніх великих вчинків. І якщо на терезах істини зважувати позитив та негатив наслідків життєдіяльності лідерів своїх епох, то ще невідомо, у якому світлі засяють ці, так би мовити, «зірки».

Найвідомішим і найулюбленішим героєм усіх часів, а не лише давньогрецьких, був Геракл – син Зевса та земної жінки Алкмени. Внаслідок характерних для елінів внутрісімейннх божественних інтриг, зокрема з боку законної дружини Гери, Геракл мусив 12 років служити наймитом її сину, хирлявому і боягузливому, тож відповідно з великими фантазіями, Еврисфею. На додаток, щоби героїчне життя йому не здавалось медом, протягом цієї служби Геракл мусив відпрацювати понаднормову панщину – здійснити 10 подвигів. І він таки здійснив їх. Але через те, що два подвиги Еврисфей Гераклові підло не зарахував, їхня кількість зросла до 12. Так і виникли знамениті міфи про 12 подвигів Геракла.

А тепер озброїмось чинними законодавчими документами та методичними вказівками і прискіпливо оцінимо суть і форму вчинків цього божественого мажора з великими біцепсами та накачаною мускулатурою. Наразі попередимо, що Гера ненавиділа Геракла і задумала вбити хлопчика ще маленьким, пославши до нього в колиску двох величезних отруйних змій. Проте немовля мало таку надзвичайну силу, що своїми маленькими рученятами вмить задушило гадів. Так Геракл ще дитиною став змієборцем, тобто з пелюшок зненавидів герпетофауну, і саме тоді в ньому заклались психомотивовані задатки великого браконьєра.

Отже, перший подвиг: Геракл подолав страшного немейського лева. Як відомо, в античні часи леви ще мешкалі у найтепліших місцях Європи – Греції, Апенінах та Піренейському півострові. У горах коло Немеї цей хижак наводив жах на всю округу. Ніхто не знав, де він ховається, бо всі, хто з ним зустрівся, скорботно завершували свій земний шлях у його шлунку і знову з’являлись на світ вже у вигляді фекалій, пробачте, шлаків. Немейський лев мав таку міцну шкуру, що не боявся ані каменів, ані стріл, ані будь-якої іншої зброї. Тому Гераклові довелося викинути псам під хвіст оту всю нездалу військову техніку і задушити його голіруч, а зі шкури зробив собі плаща, який захищав його краще за будь-який панцир.

Висновок. Завдяки цьому, так званому, «подвигу» Геракла, цей лев, напевне з останніх вцілілих особин, повністю зник з теренів Греції. Це грубе нехтування ст. 85. «Порушення правил використання об’єктів тваринного світу» Кодексу Еллади про адміністративні правопорушення» (КЕАП), ст. 85^{1 «}Виготовлення, збут, зберігання чи реклама заборонених знарядь, добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу»., ст. 89. «Жорстоке поводження з тваринами» цього ж КЕАП.

Геракл знущається з немейського лева. Теж нам герой! Порівняйте вагові категорії!

Другий подвиг — перемога над лернейською гідрою. Це була чорна блискуча почвара зі зміїним тулубом і дев’ятьма головами, вісім з яких були смертними, а одна — безсмертною. Гідра чатувала в очеретах біля болота на людей і худобу, спустошуючи околиці Лерни. Знайти її було непросто, але не для Геракла. Після завзятого бою він відрубав усі голови, а отруйну і безсмертну закопав глибоко у землю, ще й придавив важким каменем.

Висновок. Почвара – це суто індивідуальне емоційне і упереджене сприйняття живої істоти. Павучки теж багатьом не подобаються. Цей негідний вчинок є знищенням останнього унікального представника проміжної еволюційної ланки між динозаврами та плазунами. Грубе порушення ст.ст. 85, 85¹, 89 КЕАП.

Третій подвиг — Геракл упіймав керинейську лань із золотими рогами й мідними копитцями, яка належала богині Артеміді. Він гнався за нею цілий рік і дійшов аж до північної країни гіпербореїв (північне Зауралля). Однак впіймав геть виснажену прудку тварину лише тоді, коли поранив її. Герой безперешкодно приволік керинейську лань до Еллади, але, на його честь, втримався від негідних емоцій, підлікував і випустив її на волю.

Висновок. Знущання над рідкісним екземпляром представника парнокопитних. Грубе порушення ст. 89 КЕАП, Правил переміщення біологічних матеріалів через державні кордони, Митних правил.

Ще одне знущання над рідкісним парнокопитним.

Четвертий подвиг – полювання на величезного вепра, який оселився на горі Ериманф, хизувався довгими іклами і винищував посіви й поїдав людей та худобу біля однойменного містечка. По дорозі до оселища цього свинячого монстра Геракл у стані алкогольного сп’яніння примудрився встряти у бійку з цілим стадом кентаврів, відстрілюючи їх отруйними стрілами, і помилково смертельно поранив друга Хірона. Вигнавши з густого лісу вепра, він переслідував його до вершини гори, де у глибокому снігу той зв’язав. І тоді Геракл відніс вепра замовнику. Побачивши трофей, Еврисфея з переляку охопив «нежить», відомий у народі як «швидка Настя», тож він був змушений довго «перепочивати» у великому бронзовому тазу.

Висновок. Знищення елітних представників фауни у великих (хижацьких) розмірах без отримання дозволу і ліцензії на видобування дичини, що призвело до повного зникнення виду кентаврів з планети Земля. Цілий букет порушень ст.ст. 85, 85¹, 89 КЕАП, а також десятка статей Кримінального кодексу Еллади (пияцтво, дебоширство, злісне хуліганство, ненавмисне вбивство, знущання над тваринами) .Де ж було це еллінське правосудіє і чому не покарало злочинця?!

П’ятий подвиг — очищення Авгієвих стаєнь. За цим нарядом Геракл мусив очистити від багаторічного гною кінські стайні царя Еліди Авгія. Ця акція найкраще засвідчує гнилу суть давніх греків у спробах нажухати один одного. Авгій сторгувався з Гераклом, що той вичистить стайні за один день на умовах отримання ним десятої частини табуну. Той, не бажаючи борсатись у лайні (не Божого-то сина справа!), прокопав дві канави і запустив по ним воду найближчих річок Алфей і Пеней, які методом гідрозмиву винесли геть оту всю органіку на громадську територію. Ото ж було радощів мешканцям прирічкових поселень вниз по течії! Геракл своєї десятини так і не отримав, бо діяв за завданням Еврисфея, а той не зарахував цей подвиг, бо виконавець угоди діяв за винагороду. Отакі вони, давньогрецькі розбірки і шахрайства. Звичайно, Геракл помстився цареві Еліди і через кілька років вбив його у битві. Побічним наслідком цього свинства стало започаткування олімпійських ігор.

Висновок. Катастрофічне забруднення малих річок Північного Пелопоннесу сільськогосподарськими органічними відходами із масовою загибеллю іхтіофауни. Грубе порушення Водного кодексу Еллади. ст.ст. 48, 49 – Отримання дозволу на спеціальне водокористування; ст. 65 «Користування водними об’єктами для потреб сільського господарства»; ст.70 «Умови скидання стічних вод у водні об‘єкти; ст.103 «Запобігання забрудненню вод добривами і хімічними засобами захисту рослин»; ст.99. «Заборона скидання у водні об’єкти відходів і сміття»; а ще самовільне проведення гідротехнічних робіт. У Кримінальному кодексі – це статті щодо вимагання, шантажу, шахрайства, корупції.

Шостий подвиг — перемога над стімфальськими птахами, які вбивали людей та тварин. Неподалік міста Стімфала, у густому лісі оселилися дивовижні птахи: величезні, з мідними дзьобами, пазурами та крилами, вони сипали перами, мов стрілами. Усі звірі, навіть хижаки, повтікали зі Стімфальського лісу. Дійшовши до нього, Геракл сів перепочити, аж раптом щось задзижчало і впилося в землю поруч із ним. Це було мідне перо стімфальського птаха. Герой сховався під непробивну левову шкуру, з-під якої невпинно стріляв у птахів, але їх не меншало. Раптом з’явилася Афіна, його опікунка з дитячих років. Вона дала герою мідні тріскачки (знаряддя, за допомогою якого утворюється тріск, стукіт), зроблені самим Гефестом. і Геракл почав крутити ними, чим налякав птахів і перестріляв їх, поки ті, шоковані, були в повітрі.

Висновок. Безвідновно знищена унікальна колонія рідкісних птахів. Грубе порушень ст.ст. 85, 85¹, 89 КЕАП,

Сьомий подвиг — приборкання страшного критського бика, що належав царю Міноса. Цей божествений дар Посейдона, напевне, відчувши десь поблизу привабливу корову, у похоті вирвався зі стайні й почав нищити все навколо себе. Над цілим островом нависла сексуальна небезпека. Рятівник Геракл довго бився з биком і таки приборкав його. Потім пригнав тварину до берега моря та й поплив на її спині додому. Згодом притяг бика до Еврисфея. Той, як завжди, зіграв у швидку Настю, а Геракл відпустив бідолашну зморену скотинину на волю.

Висновок. Порушення ст. 88¹, 89 КЕАП, Митних правил.

Восьмий подвиг — приборкання жахливих кобилиць фракійського царя Діомеда, таких лютих, що їх тримали прикутими залізними ланцюгами до мідних стійл і годували лише людським м’ясом. Діомед наказав віддавати їм усіх чужинців. Припливши до Фракії, Геракл із гуртом сміливців побіг до стайні. Розковувати скажених кобилиць було небезпечно, тому вели їх до корабля помалу. За цей час цар зібрав військо, яке кинулося на чужинців. Зав’язався бій, кобилиці вирвалися і розірвали Діомеда. Те, що він робив із невинними людьми, спіткало і його самого. А Геракл та його товариші перемогли і привезли кобилиць Еврисфею. Той спочатку був у захваті від їхньої краси, але як тільки вони блиснули на нього очима, злякався і знову зіграв у швидку Настю. Геракл відігнав кобилиць назад у гори, попередньо мудро познайомивши їх для загальної безпеки з такими ж перезбудженими конями.

Висновок. Порушення ст. 88¹, 89 КЕАП

Решта чотири подвиги – здобуття череди корів Геріона з острова Ерифії, здобуття пояса цариці амазонок Іпполіти, похід по яблука Гесперид та останній – небезпечна мандрівка до Аїду за страшним сторожем підземного царства триголовим псом Кербером (Цербером) мають суто іншу забарвленість, адже напряму стосуються криміналу за відповідними статтями грабунків, розбою, масових та індивідуальних вбивств, сексуального насильства, примусового позбавлення громадян свободи, шантажу, корупції, обману – індивідуально та за попередньою домовленістю з групою осіб.

Остаточний висновок: Який народ – такі й герої. Піар-кампанія з популяризації у легендах та мас-медіа антиекологічних і антисоціальних вчинків цього наймита довела, хто насправді є давні греки. Їх подвиги залишили потомкам у сучасній Греції голі безлісі острови і бідну беззахисну фауну з безліччю інших екологічних проблем. Шануватись своїм героїчним минулим можна і треба. Але чим завинила Природа???

 Віталій Коржик, природоохоронець

Запис Несподіваний погляд на історичні постаті крізь призму природоохоронного законодавства спершу з'явиться на Медіа-Версії.

А ми й далі забалакуємо проблему власного виживання   

Водозабори, з яких буковинці беруть питну воду, замулені. Ліси в Карпатах через  безсистемне вирубування винищені, зазіхнули вже навіть на національні парки, яких на Буковині три.  Сміттєзвалища в краї хаотичні та неконтрольовані. Неочищені стічні води трують довкілля. Такими фактами відрив обговорення екологічних проблем краю перший заступник голови ОДА Іван РИБАК, який, до слова, ще кілька років тому очолював місцеве управління екології…

Тож саме Іван Петрович, як ніхто інший, знає катастрофічність ситуації з охорони навколишнього природного середовища не тільки на Буковині, а й в Україні. Та знати – це одне, а щось робити – зовсім інше.

Любить природу, розуміється на ній і, головне,  вболіває за неї не на слвоах, а на ділі й  кандидат на посаду директора  департаменту екології та туризму Ярослав КОГУТЯК, який постійно воює за чистоту та збереження довкілля. Але чи змінить це ситуацію на краще, коли проблема екології в Україні давно забалакана й віддана на відкуп бізнесовим інтересам. Особливо це стосується лісової галузі. Чи не вперше правда про неї зазвучала на загал, привселюдно та ще й з вуст науковця-практика. І ніби впала пелена облуди з усього, про що автор цих рядків чула щонайменше 30 років поспіль. Бо нібито й говорили чиновники від природи про проблеми, але не називали їхніх причин. До прикладу наведу такий сумно-радісний факт: державній екологічній інспеціії довелося стукати до міністрества екології кілька десятків літ, щоби штраф за вибір гравію на річках збільшилися від 17-51 грн. бодай до 200 грн. А це – напіврішення лише однієї із тисяч нагальних проблем. Саме тому й зупинюся на виступі  професора-еколога Юрія МАСІКЕВИЧА.

Ю.МАСІКЕВИЧ, професор-еколог: «Охорона довкілля: без грошей, і без правди»

Напевне, багатьох присутніх пан професор просто шокував своїм виступом. Адже він закликав говорити правду.  І тоді стан довкілля постане перед нами як голий король.

Природоохоронні служби працюють без фінансування. А це означає, що ніхто нині не може визначити ГДК (гранично допустимі концентрації) шкідливих речовин у воді, повітрі тощо. Бо обладнання застаріле, з реактивами проблема, тож дані для звітів контрольні органи беруть просто з… довідників.

На тлі того, що торік були знищені екологічні органи в усіх районах усіх областей України, а закон про громадські слухання відсутній (у Чернівцях його, до слова, скасував Микола Федорук, ввівши положення про необхідність збирання тисячі підписів – тільки за такої умови громадяни можуть зібратися та обговорити проблему), Масікевич зробив дуже сумний висновок: влада, що захищала свій бізнес, поскасовувала все, що заважало їй збагачуватися. Тож замість того, аби в центрі всього сущого була ПРИРОДА, її місце посів його величність ПРИБУТОК. Чи не тому Національне агенство екологічних інвестицій, яке є розпорядником грошей за кіотськими протоколами, зовсім не переймається екологією? За словами професора Масікевича, Буковина могла би мати за цими протоколами стільки грошей, що в неї не було би потреби рубати ліс.

Лісова галузь – окремий біль пана  Юрія. Достатньо було професору-екологу переглянути статистику, щоби зрозуміти: нині на Буковині під прикриттям санітарної рубки зрізають здорові дерева. Так значно вигідніше – менший податок державі платиться. Бо ж хіба може бути, щоби половина зрубаних дерев була хворою?

Біда ж у тому, за словами виступаючого, що заготівлею лісу займаються не фахівці, а підприємці. Та й громадськість відсторонили, щоби вона не заважала рубати прибутки з природи.

І насамкінець, кілька кумедно-трагічних фактів, наведених заступником начальника держекоінспекції Сергієм РОБУЛЬЦЕМ. Інспекція, за словами, Сергія, подала до суду на браконьєра. Здогадайтеся, яким було рішення захисників закону? Повернути сіті браконьєру. А якими були збитки, завдані вирубуванням лісу в Черемоському національному парку, навряд чи вгадаєте навіть із трьох разів. Робулець назвав суму в 2,7 млн. грн.

Додати до цього нічого. Хіба що репліку з місця екс-експерта-еколога Марії Вороненко, адресовану природоохоронному прокурору Володимиру Харабарі, якому вона передала документи щодо перевірки прокуратурою очисних споруд одного з районів. Але реакції з його боку, за словами експерта, не було. У відписці Володимира Харабари значилося: перевірки тривають. Які ж перевірки, зауважила п. Марія, коли очисні споруди у більшості райцентрів не відповідають вимогам! А управління екології і далі видає дозволи на спецкористування.

Та, як з’ясувалося, пані експерт сказала «А», та не сказала «Б». Йдеться про дозволи на спеціальне водокористування житлово-комунальному господарству, яке  забезпечує населення питною водою та водовідведенням. Та заглянувши до законодавства, дізнаємося: підприємство ЖКГ зобов’язане отримати дозвіл на водопостачання та водовідведення. Зрештою, хіба можна не видавати такі дозволи й залишити людей без води?

Причиною ж усіх цих негараздів є відсутність державного фінансування. От вам і вся правда про нашу охорону природи.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії» 

Запис Природа вже мститься людині за її жадібність спершу з'явиться на Медіа-Версії.