Парк Федьковича став головним астрономічним майданчиком спостереження за сонячним затемненням.

21:01 | Епілог. Сутінки над Резиденцією

Космічне шоу завершилося, а Чернівці остаточно поринули у фазу навігаційних сутінків. На згадку про цей вечір залишається фантастичний графічний силует Резиденції митрополитів, що завмерла на тлі ніжно-рожевого згасаючого неба.

На виході з університетського парку о 21:01:05 об’єктив фіксує останній кадр цієї дивовижної ночі — підсвічений знизу пам’ятник Сидору Воробкевичу…

Багато хто уявляє сонячне затемнення виключно як чіткий контур Місяця на білому диску Сонця. Проте на заході світила, коли наша зірка перебуває гранично низько над обрієм, пряме спостереження чистого диска часто стає неможливим через колосальну товщу повітря й особливості міського ландшафту. Те, що зафіксувала камера в парку імені Федьковича — раптове коливання яскравості світла, зміну його інтенсивності та глибоке теракотове забарвлення — і є реальним, чистим проявом часткового затемнення в умовах земної атмосфери. Місяць фізично зменшив кількість сонячних фотонів, що долітали до Землі, а густе листя дерев спрацювало як природний фотометр. Це фіксація космічного процесу через динаміку світлового потоку.

ШІ-візуалізація динаміки затемнення у парку ім. Ю. Федьковича (створено в Gemini Canvas на основі 7 авторських знімків).

©Тетяна Спориніна,
фото автора

p.s.

Краєзнавець Леся Щербанюк у своєму дослідженні «Школа з благословення митрополита Євгена Гакмана», зазначає, що в 1956 році середній школі № 2 було присвоєно ім’я Юрія Федьковича. Існує припущення, що саме десь впродовж 1879–1888 років, коли він відійшов від громадської-культурної діяльності і захопився астрологією, то відвідував обсерваторію в приміщенні вищої реальної школи.

У 1892  на цей дах перенесли оновлену метеорологічну та астрономічну станцію, перетворивши купольну вежу  на розі тогочасних вулиць Гауптштрассе та Арманієргассе (сучасних Головної та Вірменської)  на справжній науковий магніт.  Керувати нею доручили директору закладу, доктору Францу Байєру.

Запис Хроніка затемнення в Чернівцях: похвилинний аналіз світла… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З погляду астрофізики, затемнення 12 серпня 2026 року унікальне ефектом «Золотої години». Через низьку висоту над землею (всього 2 градуси), сонячне світло пройде крізь найтовстіший шар атмосфери. Блакитний спектр розсіється, і ми побачимо не сірий, а насичено-червоний або криваво-помаранчевий серп, що тоне в пагорбах Хотинської височини. Бонусом вечора (завдяки повному оновленню Місяця і темному небу) стане пік метеорного потоку Персеїди — до 100 «падаючих зірок» на годину одразу після затемнення!

Свій погляд на подію мають і представники символічних систем, зокрема, в астрології вважається, що затемнення у знаку Лева, який традиційно пов’язують із лідерством, волею та творчим проявом особистості, акцентує увагу на внутрішніх змінах. Оскільки явище збігається із заходом сонця, цей час розглядають не як період зовнішньої активності, а як момент для аналізу, переосмислення старих програм та внутрішнього налаштування на новий тривалий етап — адже затемнення повторюються через певні астрономічні цикли (Сарос), що тривають понад 18 років.

[ С О Н Ц Е ]   =======>  [ МІСЯЦЬ]  =======>  [ ЗЕМЛЯ] (Чернівці в напівтіні)

Поки планетарію немає, нашим куполом стає відкрите небо над річкою Прут. Три небесні тіла — Земля, Місяць та Сонце — вишикувалися в ідеальну лінію (сизигію). Місяць у фазі молодика наздоганяє Землю і перетинає площину екліптики, кидаючи напівтінь (penumbra) на Західну Україну.

У Чернівцях усе відбудеться в ультракороткому часовому вікні на самому обрії:

• 20:19 (Перший контакт): Місяць торкається правого верхнього краю Сонця.
• 20:32 (Максимальна фаза): Пік затемнення! Місяць закриє ~15% сонячного диска.
• 20:35–20:38 (Космічний захід): Сонце заходить за обрій Чернівців, залишаючись вогняним серпом. Ми побачимо рідкісний фінал — захід уже затемненого світила.

Чернівецький хронограф: Як ми ловили сонце раніше…

Гортаючи архіви, можна згадати, як це було:

Жовтень 2022 року: осіннє сонце, закрите майже наполовину, яке ми знімали просто посеред навчального дня, ділячись емоціями з усім містом.

Авторський ракурс: Де зустрінемося?

Натомість парк імені Федьковича розташований на значно вищій географічній точці поруч із резиденцією, що й забезпечить чудовий відкритий огляд прямо на лінію обрію.

І не забудьте сертифіковані захисні окуляри стандарту ISO 12312-2 — бережіть очі для нових відкриттів!

• Верхній блок (E, C): Кільцеподібне затемнення. Місяць перебуває на максимальній відстані від Землі (в апогеї) і через менший видимий розмір не може повністю перекрити Сонце, залишаючи яскраве «кільце вогню».
• Середній блок (L, I): Глибока часткова фаза. Момент, коли місячний диск закриває більшу частину нашої зірки.
• Нижній блок (P, S, E): Тонкий сонячний серп. Саме такий вигляд матиме Сонце на вечірньому обрії Чернівців у момент максимальної фази.

Всім, хто буде спостерігати за затемненням, бажаємо чистого неба!

Парк Федьковича став головним астрономічним майданчиком спостереження за сонячним затемненням. Репортаж спостереження можна подивитися за посиланням – Хроніка затемнення в Чернівцях: похвилинний аналіз світла…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Зустріч світил та закриті горизонти: Чернівці зустрічають величне затемнення і чекають на власні планетарій та обсерваторію… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Що відбувається в небі в червні? Червень повністю присвячений Сонцю, оскільки змінюються пори року під час червневого сонцестояння. У Північній півкулі це означає більше світла та початок літа, а тепліші вечори чудово підходять для комфортного спостереження за зірками. У Південній півкулі це зимове сонцестояння, що означає довші та темніші вечори для дослідження нічного неба.

Особливу атмосферу створювали два телескопи, крізь які гості вечора мали змогу роздивитися спочатку листочки на деревах, бо була димка, а потім і сам Місяць. Один з телескопів — новоприбулий із далекої Канади — ніби символізував, що допитливість і любов до науки не мають кордонів. Ім’я Андрія Бірєва, який в якості любителя-астронома продовжує свій шлях у світі астрономічних спостережень також, лунало серед спогадів — як згадка про натхнення, яке не згасає з роками. Дякуємо Андрію за Celestron Powerseeker 127EQ – Повернення до зірок: історія одного телескопа…

Що варто побачити в червні 2025 року?
Яскраві планети.
Венера: Сяє яскраво на західному горизонті після заходу Сонця.
Сатурн: З’являється в другій половині ночі на південному сході.
Юпітер: Піднімається ближче до світанку, блискуче світло на сході.

Наукова цікавість — це іскра, яка змінює світ. Вона приводить до відкриттів, змушує дивитися вгору, ставити запитання й шукати відповіді. Астрономія — це не лише про зорі та планети. Це наука, яка вчить мріяти, мислити глибше, розуміти своє місце у Всесвіті. Саме така цікавість колись підштовхнула людство вийти за межі земного тяжіння — і хто знає, можливо, серед тих, хто цієї ночі дивився в телескоп, росте майбутній дослідник космосу.

Цей вечір залишиться в серці кожного як спогад про єднання з небом, з наукою, з один одним. Бо дивитися в небо — значить шукати сенс. А астрономія — це мова цього пошуку.

Діти й дорослі, які піднімають погляд до неба, здаються мовчазними романтиками. І хтозна — може, саме той хлопчик чи дівчинка, що сьогодні дивиться в телескоп у Чернівцях, завтра відкриє нову зірку. У Чернівцях немає планетарію чи обсерваторії, але тут є серця, які горять бажанням пізнати космос. Не всім судилося відкривати кав’ярні чи крамнички — комусь призначено відкривати нові зірки.

І не пропустіть Повний місяць — Полуничний Місяць (11 червня). У середу, 11 червня 2025 року, о 10:44 за київським часом настане повний місяць, відомий як «Полуничний Місяць». Ця назва походить від традиційних назв племен Північної Америки, які асоціювали цей період з сезоном збору полуниці. У Європі його також називають «Медовим» або «Трояндовим» Місяцем. Цього року повний місяць буде найнижчим над горизонтом з 2007 року, що створить оптичну ілюзію більшого та червонуватого місяця через атмосферне розсіювання світла. Найкращий час для спостереження — вечір 10 червня, приблизно з 20:00 до 21:00.

Бажаємо всім ясного неба та незабутніх вражень від спостережень!

©Тетяна Спориніна, фото автора і з архіву ЧЦЮТ імені Л.К.Каденюка

Запис Комусь призначено відкривати нові зірки… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В онлайн зустрічі взяли участь Едуард Іванович Кузнєцов – голова Громадської Ради Державного космічного агентства України, почесний голова оргкомітету «Астрономічна обсерваторії «Клішківці»», м. Київ; Носов Віктор Петрович – член Громадської Ради Державного Космічного Агентства України, м. Київ; Борча Мар’яна Драгошівна – завідувачка кафедри інформаційних технологій та комп’ютерної фізики ЧНУ, м. Чернівці; Яценко Віталій Васильович – директор Чернівецького центру юних техніків ім. Л.К.Каденюка, м.Чернівці; Кирилюк Сергій Миколайович – виконавчий секретар оргкомітету «Астрономічна обсерваторія «Клішківці»», доцент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії  ЧНУ імені Ю.Федьковича, с. Клішківці; Спориніна Тетяна Тадеївна – член правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я», вчитель-методист, м. Чернівці; Гончарук Сергій Григорович, викладач кафедри прикладної фізики ЧНУ, м. Чернівці; ПП Корчевий Олександр Дмитрович, м. Чернівці; ПП Корчовий Дмитро Дмитрович , м. Чернівці; Сапогівський Анатолій Миколайович – заступник Клішковецького сільського голови; Мельник Надія Сергіївна – секретар Клішковецького сільської ради.

Модерувала захід Наталія Володимирівна Мельничук – керівниця Клішковецького музею «Буковина- край космічний», голова оргкомітету «Астрономічна обсерваторії «Клішківці»», ентузіастка створення обсерваторії.

З привітальним словом до учасників зустрічі звернувся Едуард Іванович Кузнєцов, перший віце-президент Аерокосмічного товариства України, Почесний доктор Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, Заслужений працівник промисловості України, Лауреат Державних премій України в галузі науки і техніки. Майбутня обсерваторія буде використовуватися як освітня платформа для школярів не тільки Клішківців, а всієї Чернівецької області. Основне обладнання обсерваторії – це телескопи. Ці інструменти збирають і фокусують світло від далеких небесних об’єктів, дозволяючи нам бачити їх у деталях. Е.І. Кузнецов повідомив присутнім на цій зустрічі, що вивчаються варіанти постачання телескопу для майбутньої обсерваторії у Клішківцях.

Наталія Володимирівна розповіла про зроблену роботу за період від першої зустрічі членів оргкомітету в Клішковецькому опорному закладі освіти ім. Леоніда Каденюка: продовжується формування комплексу технічної документації для виготовлення проєкту будівництва.

Про астрономічну обсерваторію в іспанському місті Гранада розповів Сергій Миколайович Кирилюк, кандидат географічних наук, автор чисельних наукових статей і книг, що стосуються дослідження поверхні Місяця і місячних грунтів. C.М. Кирилюк у жовтня 2023-го перебував у відрядженні в Університеті Гранади  у межах проєкту «ArqusforUkraine». Обсерваторія розташована в інституті геофізики та запобігання сейсмічним катастрофам Андалузького університету, центру, створеного для об’єднання дослідницьких груп, ресурсів і достатніх інструментальних засобів, щоб забезпечити просування знань, розвиток та інновації в галузі геофізики, сейсмології. Дуже цікава історія Observatorio de Cartuja (Granada) .

Вона чимось нагадує нашу церкву. Побудована у вигляди хреста і з таким самим куполом посередині. Оригінальні плани належать архітектору Е. Форту. Обладнання, яке видно на фото- це лінзовий телескоп. Осерваторія зараз не працює, знаходиться на реконсрукції. С.М.

Кирилюк також додав, що наша майбутня обсерваторія у Клішківцях нікого не залишить байдужим, буде притягувати до себе людей: вся робота від просвітницької діяльності може і туристичної складової буде виконуватися сповна.

Тепер стосовно майбутньої споруди будь-якої обсерваторії. Вимоги, які накладаються на будівлю, визначаються значною мірою видом, маркою телескопа, який буде використовуватися в цій обсерваторії. Астрономічна обсерваторія Київського університету розташована за адресою: вул. Обсерваторна, 3.

Якщо пригадати історію Астрономічної обсерваторії Київського університету, то під час проектування головної будівлі університету (нині червоний корпус на Володимирській вулиці) у 1883 році Вікентій Беретті збирався прикрасити її вежою для астрономічних спостережень. Але астроном і математик Василь Федоров пояснив, що так робити не можна. Усі прилади повинні стояти на окремих власних фундаментах, стіни будівлі повинні бути точно орієнтовані по сторонах світу, потрібна особлива конструкція даху, тобто для обсерваторії потрібно будувати окреме приміщеня.

Саме про особливості будівництва таких споруд, як астрономічні обсерваторії, які залежать від особливостей і технічних характеристик телескопів, говорили учасники зустрічі. Важливо, щоб врахувати всі характеристики телескопічного обладнання, тоді і будівля буде максимально функціональною і буде давати можливості чіткої роботи самого телескопу.

Будь-які креслення обсерваторій, які є, не будуть просто скопійовані. Головне, це вимоги, що визначені специфікою, типом, маркою телескопу. Чи є у телескопа, наприклад, поглиначі вібрації, що вмонтовані в телескоп; які фундаменти, які мають бути сходи навіть для підйома до телескопа, щоб не створювати вібрацію. Мають бути консультації з відповідними спеціалістами.

«Сподіваюсь, що ми не говоримо за телекопи минулих сторічь, честь їм і хвала, а за телескопи передові, з автоматичним управлінням, можливо і програмним управлдінням, які будуть передавати інформацію навіть в мережу…»

Віктор Петрович Носов, науково-технічний експерт з лазерних та оптичних систем Громадської Ради Державного Космічного Агентства України, розробник і також концептуальних проєктів  «Оптична лабораторія для дитячого телескопобудування» і «Дитяча обсерваторія практичної і експериментальної астрономії». В.П. Носов поділився інформацією про проєкт реконструкції обсерваторії на Чернігівщині. Фото дороге для нас, зроблено за тиждень до трагічної загибелі Л.К. Каденюка. Це була зустіч із Юрієм Володимировичем, завідувачем кафедри фізики і астрономії Чернігівського університетута. У них є раритетний телескоп 1960 року, виготовлений фірмою Carl Zeiss Jena, який через певні обставини не працював. Цей дзеркальний телескоп мав унікальну оптичну схему: не два дзеркала, а три. І треба було виконати розрахунки параментрів телескопу і параметрів дзеркала і виготовити одне 200 мм дзеркало. Що, як розповів Віктор Петрович, вони і зробили.

У той момент у Леоніда Каденюка виникла ідея реконструювати купол в університеті у Чернігові та встановити новий купол у Вишеньках, дитячому оздоровчому табірі Чернігівської області.

Для Леоніда Костянтиновича Чернігівщина було особливим місцем, де почали здійснюватися його мрії. Адже 1967-1971 – це роки, коли Л.К. Каденюк навчається у Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків.

Всі інші присутні також висловили схвалення зробленим  роботам за період від першої зустрічі членів оргкомітету «Астрономічна обсерваторія «Клішківці»».

Мар’яна Драгошівна Борча, завідувачка кафедри інформаційних технологій та комп’ютерної фізики, на якій ведеться навчання за спеціальністю «Фізика та астрономія».

Майбутня обсерваторія допоможе і студентам ЧНУ мати практичну можливість спостерігати нові комети, супутники планет, вести різноманітні спостереження об’єктів далекого Всесвіту.

А учні, які зараз ще навчаються у школах, сподіваються, що Міжнарожний день Астрономії будуть проводити у новій обсерваторії. /Малюнки Ярини Швед, Дарини Зарайської, Юлії Вітько, Ірини Кривохижої з архіву ліцея №11/.

І від мене – для всіх любителів астрономії ці два фото часткового затемнення Місяця 28.10.2023.

Майбутня шкільна обсерваторія у Клішківцях дасть можливість розширити розуміння сучасних тенденцій світу, популяризувати науку серед молодого покоління та заохотити здобувачів освіти до занять науково-дослідницькими проєктами. А оргкомітет і всі зацікавлені спеціалісти, фахівці, аматори будуть активно сприяти реалізації цього неординарного і навіть фантастичного проєкту.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Про майбутню обсерваторію у Клішківцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Перша шкільна обсерваторія  на Буковині планується у Клішківцях, на батьківщині першого астронавта незалежної України Леоніда Костянтиновича Каденюка.

Зовсім скоро, адже мріяти можна всім, уроки астрономії та фізики школярі Клішковецької школи імені Леоніда Каденюка зможуть проводити на даху просто неба, на відкритій терасі, де знаходяться телескопи, а юні дослідники космосу зможуть спостерігати за зоряним небом, за рухом Місяця і навіть робити астрономічні відкриття під час перерв між уроками.

7 жовтня 2022-го у Клішківецький школі ім. Леоніда Каденюка зібрався оргкомітет, щоб мрію про купол обсерваторії над Клішківцями перетворити на реальність. Із громадськістю Клішківців, адміністрацією школи зустрілися викладачі, студенти, аспіранти фізичного факультету і георграфічного факультетів ЧНУ ім. Юрія Федьковича, члени правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я», представники земляцтва Буковини міста Києва, освіти Чернівців і Клішківців, керівник гуртка «Авіакосмічне моделювання» Чернівецького центру юних техніків ім. Леоніда Костянтиновича Каденюка, представники Чернівецького музею авіації і космонавтики, представник Громадської Ради Державного Космічного Агентства України.

Наталія Володимирівна Мельничук, директор шкільного музею “Буковина – край космічний” провела екскурсію музеєм.

Розпочався круглий стіл, де обговорювали і перспективи шкільної обсерваторії. Адже можна займатися і зйомкою об’єктів глибокого космосу. Така зйомка відбувається протягом декількох годин при відповідних атмосферних умовах, які би підходили для проведення фотографування. Та навколо майбутньої обсерваторії будуть збиратися ентузіасти астрономії, які будуть також популяризувати галузь.

Про конструкцію обсерваторії і телескопів на круглому столі розповів В.П.Носов, член Громадської Ради Державного Космічного Агентства України, науково-технічний експерт.

4 жовтня 2022 року у Мармуровій залі ЧНУ ім. Юрія Федьковича відбулося урочисте нагородження і вітання з присвоєнням звання «Почесний доктор Honoris causa Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича» першому віце-президенту Аерокосмічного товариства України Едуарду Івановичу Кузнєцову.

Від Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я» передали для Клішківецької школи імені Леоніда Каденюка унікальні фото Леоніда Костянтиновича Каденюка і Едуарда Івановича Кузнєцова.

Найпростіші обсерваторії виникли у стародавні часи для спостереження за небом у зв’язку з потребами передбачати зміни погодних умов для ведення сільського господарства, розвитком релігійних культів. Огляд різних обсерваторій, конструкцій телескопів зробив Віктор Петрович Носов.

Кожен за бажання може вивчати небесні тіла, спостерігати за зірками. Зіркове небо містить дуже багато загадок та таємниць. І шкільна обсерваторія дасть можливість розширити розуміння сучасних тенденцій світу, популяризувати науку серед молодого покоління та заохотити здобувачів освіти до занять науково-дослідницькими проєктами. І подвір’я Клішковецької школи імені Леоніда Каденюка – якраз зручне місце для обсерваторії. 

Більше фото з Клішківців за посиланням – БЛИЖЧЕ ДО ЗІРОК. ПЕРША ШКІЛЬНА ОБСЕРВАТОРІЯ НА БУКОВИНІ ПЛАНУЄТЬСЯ У КЛІШКІВЦЯХ…

©Тетяна Спориніна,
фото автора, з архівів Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я», Клішковецької школи.

Запис Бути куполу обсерваторії над Клішківцями! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Писанковий радіолокатор

У горах на Буковині, в практично безлюдній місцевості Путильського району, майже на кордоні з Румунією розташувався стратегічний об’єкт протиповітряної оборони. В народі його  називають «Куполами», а військова кодова назва цієї радіолокаційної системи – «Памір».

Радіолокаційна система припинила своє функціонування 1995-го року і відтоді зазнавала руйнації і ставала все занедбанішою. Втім, кулі збереглися, і нещодавно споруди радіолокаційної станції передали від районної ради на баланс Селятинській ОТГ.

Якщо до «куполів» таки дістатися жахливою дорогою (а це 12 км грунтовки від центру с. Шепіт, яке входить до Селятинської ОТГ, вздовж кордону до перевалу, а потім ще 3,5 км до самої туристичної родзинки), то вони вигулькують на горизонті несподівано, справляючи враження фрагменту неземної цивілізації або принаймні обсерваторії. Загадкові білі кулі височать на вершині гори Томнатик (1565 метрів). На схилах гори недалеко від куль є ще група закинутих, цілком або відносно збережених будинків колишнього військового гарнізону.

У Чернівецькій ОДА якось розповідали, що громада не проти передати Памір в оренду інвестору, щоб провести там реставрацію та розвивати туризм.

Минулоріч у будинку з левами навіть презентували один з проектів реставраціїї куполів Паміру – дипломну роботу студента-архітектора ЧНУ. За проектом, кожен купол має своє призначення – там пропонують зробити кав`ярню, хостел. А навколо них збудувати скляні чи металеві  оболонки, оглядовий майданчик. Також випускник-архітектор пропонує з`єднати куполи пішохідним мостом, щоб відвідувачі могли прогулюватись від одного куполу до іншого. Але нагадую, що аби в майбутньому хостелі переночувати, туди насамперед треба ще дістатися. А тим часом для туристів вигадують видовища: радіолокаційний купол покинутої радянської бази Памір на горі Томнатик 2017-го перетворили на «арт-об’єкт» – розмалювали його «під писанку». Кажуть, витратили на це 100 тис грн. І решту об’єктів колишньої бази у спокої не залишать – їх обіцяють розмалювати протягом наступних чотирьох років. А зовсім недавно, в середині серпня 2019-го, там провели фестиваль – з музикою, відтворенням народних традицій, гуцульською кухнею тощо.

Тим часом на Одещині…

А в Маяківській ОТГ на Одещині, де кореспондентка «Версій» побувала у прес-турі, організованому Харківським прес-клубом, до питання обсерваторії підійшли інакше. Її, яка дісталася у спадок від радянських часів,  разом з унікальними природними умовами регіону – узбережжям Дністра і затокою Дністровського лиману, залучили до туристичних маршрутів.

Навіть якщо їй понад 60 років, а замість 40 науковців, які були раніше, тут працює лише 4, і вона також дещо занепала порівняно з часами свого розквіту – та все ж це астрономічна спостережна станція – обсерваторія Одеського університету ім. Мєчнікова, і тут відвідувачам можна подивитися в телескоп! А це, погодьтеся, чималий бонус для туриста.

Свого часу обсерваторію розташували саме в Маяках з кількох причин. Це місце – досить далеко від великого населеного пункту та його освітлення (40 км від Одеси), тож вогні великого міста не заважають спостерігати за зорями. Та ще й кліматично воно унікальне: над ним наче якась «діра», тож коли навколо опади, тут їх немає. Тут є радіотелескоп, який належить Харківській обсерваторії (їхні телескопи розташовані в кількох точках України). На таких станціях розташована значна кількість оптичних інструментів.

«Кожний наш телескоп має певне завдання – моніторити небо на предмет відстежування космічного сміття, якого нині дуже багато – для того, аби не допустити зіткнення, – розповідає наукова співробітниця обсерваторії Світлана Кашуба, яка виконує обов’язки керівника станції спостереження.

–  Наприклад, з активними супутниками, які перебувають на службі, військовими супутниками, які також охороняють територію своєї країни. Є й інші завдання, як-от пошуки комет і астероїдів, які можуть становити небезпеку для нашої Землі, а також фундаментальна наука астрономія, яка займається змінними зорями – це зірки, які змінюють свій блиск з тих чи інших причин, і ми можемо дослідити ці причини».

Саме телескоп  з 40-сантиметровим дзеркалом слугує також і для екскурсій. Це єдиний телескоп, в який можна дивитися стороннім: сюди приїжджають і діти зі шкіл, просто зацікавлені люди. В нього на власні очі охочі можуть побачити і Місяць, і різні планети.

Нам показали найбільший телескоп, який за величиною посідає перше місце в Україні. Більший є тільки в кримському селищі Научне, і коли Крим повернеться – маякський телескоп знову стане другим. Також маякська обсерваторія має першість в Україні за архівною колекцією знімків зоряного неба.

У світі ця колекція посідає третє місце: після американського Гарварда (500 тис.) і німецького Зоненберга (250 тис.) – 110 тисяч пластин, відзнятих упродовж 1909-1989 років. На них зафіксовані дуже рідкісні космічні події – наприклад, рух комети, яку земляни бачили 1911-го року і наступного разу вона наблизиться до Землі через тисячу років…

Поступово дані архівних знімків переводять у цифру. Нерідко для підтримування обсерваторії «на плаву» співробітники-ентузіасти вкладають і власні кошти. Наприклад, самотужки облаштували розсувний дах над телескопом.

Сподіваються, що науковий туризм, який системно розвивають у Маякській ОТГ, сприятиме і утримуванню обсерваторії.  Адже керівництво громади адекватно оцінило потенціал громади, визначилося з пріоритетами і створило не лише окремий структурний підрозділ – відділ культури і туризму в адміністрації ОТГ, а й спеціальне комунальне підприємство, яке займатиметься винятково туристичною діяльністю. Адже заявляють, що системно створюватимуть туристичний продукт, а не просто окремі екскурсії, елементи туризму, базові точки, локації маршрутів.

Кажуть, що в телескоп Місяць виглядає, як головка дірявого сиру. Але смотрителька обсерваторних цінностей і повелителька телескопів Світлана Кашуба стверджує, що аби пересвідчитися – треба самому подивитися. Наш візит в обсерваторію припав на білий день. Тож от маю тепер мрію – роздивитися, як той Місяць насправді виглядає… Доведеться повернутися в Маяки? :)

Маріанна АНТОНЮК, «Версії», фото автора і з мережі інтернет

Запис Два регіони – дві обсерваторії – два способи творення туристичної локації спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Землетруси на Буковині – річ звична: поруч молоді гори Карпати. Тож у Чернівцях ще на початку минулого століття була заснована сейсмічна станція. Проте її особливість у тому, що тут зберігається найстаріший у Східно-Центральній Європі сейсмограф – пристрій для вимірювання та виявлення землетрусів. На Буковину його привіз всесвітньо відомий австрійський геофізик Віктор Конрад, який певний час очолював кафедру космічної фізики та заснував метеорологічну обсерваторію Чернівецького університету. Завідувачка навчально-наукової геофізичної обсерваторії Тетяна Сєргєєва понад 5 років досліджувала маловідомий період біографії вченого. В інтерв’ю «Версіям» вона поділилася результатами проведеної роботи.

Сейсмограф Майнка 

До світових сейсмологічних станцій належала й Чернівецька

–Чому і як ви почали досліджувати «чернівецький» період біографії Віктора Конрада?

– Усе почалося з того, що мене зацікавила історія старого сейсмографа, який зберігається у підвалі обсерваторії. В обласному державному архіві я знайшла щорічники, що їх видавав Віденський інститут метеорології Австро-Угорської імперії ще від 1850 року. В них розміщені дані досліджень, які проводилися на сейсмологічних станціях світу. Серед цих станцій згадувалась і Чернівецька. З архівних документів я дізналася, що її заснував ще 1908 року австрійський геофізик Віктор Конрад. Його ім’я не відоме широкому загалу, але в науковому світі він добре знаний.

Протягом 5 років я досліджувала біографію цього вченого. Пізніше зі мною зв’язалася історик Центрального інституту метеорології і геодинаміки у Відні Хріста Хамерл, яка тривалий час досліджувала постать цього вченого. Її цікавив «чернівецький» період життя Віктора Конрада. Ми почали листуватися й обмінюватися архівними документами. Саме з її допомогою мені вдалося відшукати доволі рідкісні факти біографії Конрада та цікаві дані, що стосуються історії нашої обсерваторії.

Сейсмограф Конрада, 1912 р. 

Кафедрі космічної фізики підпорядковувалися всі метеостанції Австро-Угорщини

– Будь ласка, поділіться ними.

– Після створення 1875 року Чернівецького університету до Чернівців почали з’їжджатися науковці з провідних німецьких та австрійських університетів. Починаючи з липня 1876-го, у складі філософського факультету відкрилися природничі кафедри. Серед них була і кафедра експериментальної та теоретичної фізики. Але з’ясувалося, що не вистачає висококваліфікованих викладачів з астрономії та метеорології.

Тож 1907 року професорська колегія університету прийняла рішення додатково створити кафедру космічної фізики та підпорядкувати їй усі метеорологічні станції Австро-Угорщини. Запрошення на посаду керівника нової кафедри прийняв молодий доцент Віденського університету Віктор Конрад. Оскільки він заснував мережу сейсмологічних станцій в Австрії, йому довірили створення метеорологічної обсерваторії, обладнаної за всіма світовими стандартами, в Чернівцях.

Молодий науковець щороку писав листи до Крайового Управління Буковини, в яких просив надати субсидії на закупівлю обладнання для станції. За ці кошти він винайняв приміщення для кафедри й придбав прилади для вивчення землетрусів. Серед них були сейсмограф Майнка та сейсмограф, розроблений самим Конрадом, призначений для реєстрації більш потужних коливань Землі.

Сейсмограф Конрада зник понад 70 років тому

Сейсмограф, розроблений німецьким геофізиком Карлом Майнком, був найпрогресивнішим на той час інструментом для виявлення землетрусів. Виготовлялися вони фірмою I.A.Bosch у Страсбурзі – тодішньому центрі сейсмології Німеччини. Вони використовувалися в найбільших обсерваторіях світу – в Канаді, Алжирі, Греції, Іспанії, Франції, Сирії, Румунії, Австрії, Угорщині, Німеччині, Швейцарії, Чехії, Америці.

Сейсмограф Майнка протягом багатьох років використовувався для вивчення землетрусів в університеті Чернівців австрійського, румунського та радянського періоду. Саме цей сейсмограф і досі зберігається у підвалі нашої обсерваторії. На жаль, сейсмограф Конрада зник ще в 40-х роках минулого століття.

Чернівецька обсерваторія розпочала роботу 1908 року, а вже від січня 1913 почала подавати щотижневі звіти до Віденської Центральної Установи з метеорології і геодинаміки і, таким чином, активно брати участь у міжнародних сейсмічних спостереженнях. Так, центральне Бюро міжнародної асоціації з сейсмології використовувало матеріали спостережень 67 станцій світу, в тому числі і сейсмічної станції в Чернівецькому університеті.

У роки Першої світової війни сейсмічна станція у Чернівцях стала однією з 17, які складали мережу станцій спостереження з вивчення землетрусів у Австро-Угорській імперії, започатковану 1897 року.

Віктор Конрад – перший кліматолог Буковини

– Які дослідження Віктор Конрад проводив у Чернівецькому університеті?

– Почну з того, що на початку століття на Буковині розширилася мережа метеорологічних станцій і виникла потреба у дослідженнях у галузі кліматології. До спостережень залучали як учених, так і священнослужителів чи просто освічених людей, які могли зняти показники барометра. Такі дослідження проводив і Конрад. Їхнім результатом стала публікація «Кліматографія Буковини».

До того ж, учений провів низку сейсмологічних досліджень щодо часового розподілу землетрусів, які сталися на території Австро-Угорщини в період від 1897 до 1907 року.

Під час Першої світової війни Віктор Конрад займався організацією мережі метеорологічних станцій спостереження на Балканах і очолював метеорологічну й астрономічну обсерваторії у Бєлграді.

Після розпаду Австро-Угорської імперії професор змушений був залишити Чернівці і повернутися до Відня. Саме там у 20-х роках він почав займатися вивченням фізики земної кори і зробив висновок про наявність двох шарів у земній корі. Щоправда, назвати це відкриттям важко, оскільки раніше таке ж припущення зробив хорватський сейсмолог Андрій Мохоровичич, який помітив у розшифровці записів землетрусів розломи земної кори. Щоправда, в наукових колах їх називають саме «розломами Конрада».

– Чим зараз живе  університетська обсерваторія?

– У 90-ті роки обсерваторія фактично не працювала. Лише на початку 2000-х років за її відновлення взявся тодішній завідувач кафедри географії та картографії географічного факультету ЧНУ Віл Антонов. Завдяки його зусиллям, ми змогли знову розпочати дослідження, хоча в нас і не було достатньо коштів для цього. Потім нами зацікавився Львівський інститут геофізики ім. Суботіна: сусіди допомогли фінансово і з ними ми досі активно співпрацюємо.

Наразі наша обсерваторія – єдина на Буковині, яка займається вивченням та виявленням землетрусів. У роботі використовуємо високочутливі сейсмографи Кирноса, виготовлені ще 1966 року. На жаль, в Україні сейсмографи не виробляються, тому доводиться експлуатувати моделі ще радянських часів. Ці апарати відпрацювали уже понад 50 років, але, думаю їх вистачить ще на півстоліття.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Чернівецька сейсмостанція – з найстаріших у Європі спершу з'явиться на Медіа-Версії.