В Україні за минулий рік зросла кількість скарг на інтернет-магазини. 2013-го вони становили 3,2% від загальної кількості всіх скарг. 2016 року – 4,8%. 2017-го скарг на інтернет-магазини зафіксували 6,5% від кількості усіх скарг.

За даними Держспоживчслужби, дослідили 60 українських інтернет-магазинів з продажу техніки, одягу та парфумерії. Готовність видавати фіскальний чек задекларували 25% онлайн продавців. Це лише на 3% більше показників минулого року. Тоді норми про обов’язковість фіскального чека ще не було. Крім того, 65% інтернет-магазинів не вказали суб’єкта підприємницької діяльності. 75% не готові видавати обов’язковий фіскальний чек на техніку з гарантійним талоном, пише ubr.ua.

Водночас перевірки інтернет-магазинів одягу показали, що характеристики товару були відсутні у 70% установ. Зокрема не було інформації про дані країни-виробника.

Більше третини сайтів служба не змогла оцінити. Ніхто не відповідав на дзвінки.

У 2016-2017 роках кількість постраждалих і злочинів у сфері інтернет-торгівлі зросла на 40%. 2016-го зафіксували майже 15,8 тис. звернень про інтернет-шахрайство. На жовтень 2017 року їхня кількість перевищила 18,7 тис.

Запис Українці масово скаржаться на обман в інтернет-магазинах спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 319 випадків підробки документів на автівки, 69 підроблених посвідчень водія, 1201 транспортний засіб з підробленими номерами агрегатів, 215 агрегатів від автівок, що перебувають у розшуку, й 240 викрадених транспортних засобів – такий «улов» сервісних центрів МВС лише за 2017-й. Пропонуємо кілька попереджень від профі – працівників сервісних центрів МВС.

Отримати посвідчення водія можна лише в сервісних центрах МВС. Єдиний законний спосіб отримати дійсне посвідчення водія вперше або замінити його – це особисто пройти процедуру отримання послуги в сервісному центрі МВС.

Як не стати власником авто, що знаходиться у розшуку?

Аби вберегти себе від придбання транспортного засобу із перебитими номерами кузова чи двигуна, слід звернутися до сервісного центру МВС для оформлення договору купівлі-продажу та перереєстрації авта – особливо коли транспортний засіб з певною «біографією» – в присутності продавця та покупця, а працівники Експертної служби МВС проведуть огляд і експертне дослідження транспортного засобу. Договір купівлі-продажу укладається безкоштовно при перереєстрації авто й заповнюється адміністратором в електронній формі.

Варто запам’ятати

1. Якщо авто виявляється «проблемним» власник матиме справу з правоохоронними органами, які ймовірно заберуть авто до з’ясування обставин.
2. Іноді замість договору купівлі-продажу громадяни передають авто від продавця покупцеві за довіреністю. При цьому транспортний засіб не проходить жодної експертної процедури а покупець ризикує втратити придбане.
3. Експертне дослідження простої складності станом на січень 2018-го коштує 126,63 грн гривень для транспортних засобів виробництва вітчизняного та країн СНД і 164,15 грн – для транспортних засобів іноземного виробництва – порівняйте із ризиком втрати усієї вартості авто.
4. Підозріло, коли ціна авта значно менша за його ринкову вартість: можливо, продавець занижує ціну, аби якомога швидше позбутися «проблемного» транспортного засобу. У таких випадках експертне дослідження теж допоможе убезпечитися.

Запис Адреса шахрайства – авторинок спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На фармацевтичному ринку України з’являється все більше фальшивих ліків, які непогано продаються за допомоги кричущої реклами, передає znaj.ua. У Мінздоров’ї досі не підрахували, скільки фальсифікату припадає пилом на полицях аптек.

Ми часто зустрічаємося з такими препаратами, як мікстура для схуднення, засоби від застуди, ну і куди ж – без «препаратів від тяжкості в шлунку».

Щоби не стати жертвою обману і розпізнати підробку, запам’ятаймо кілька важливих правил.

Неправильне маркування. Звертайте увагу на список діючих речовин – щось точно пропустять ті, хто «грає нечесно». Заздалегідь дізнайтеся про необхідні компоненти у лікаря.

Таблетки для вагітних. Особлива обережність: некваліфікований персонал аптеки може порадити жінці таке, що під загрозою опиниться здоров’я майбутнього малюка. Не купуйте нічого без консультації з фахівцем, навіть примітивні вітаміни можуть завдати непоправної шкоди, якщо вони не оригінальні.

«Перебиті» терміни дії. Якщо дата виробництва або кінцевого споживання розмита, вказана неточно, або взагалі – тільки іноземною мовою, відкладіть упаковку подалі: це ніщо інше, як результат тіньової діяльності ринку.

Реклама – не запорука якості. Нещодавно ціла низка товарів потрапила в поле зору правоохоронців. Усі вони часто згадувалися на телебаченні, і краще замінити іншими препаратами. Ось повний перелік: «Мезим», «Фестал», «Ефект», «Стрепсілс», «Флюколд», «Дифлюкан», «Кетанов», «Лінекс», «Омез», «Гепабене», «Доларен», «Колдфлю», «Алфлутоп», «Бактисубтил», Зестра», «Лорінден А».

Підозріло низька ціна. Безкоштовний сир – самі знаєте, де. Тому перевірте колір, розмір, смак, запах, упаковку і маркування, перш ніж приймати препарат. Не соромтеся просити у фармацевта дозвільні документи якості. Адже йдеться про ваше здоров’я

Запис Як нас обманюють в аптеках спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Обґрунтовані ці скарги чи ні – нехай дізнаються відповідні контрольні організації. А ми проаналізуємо ймовірність виникнення вказаних скарг з огляду на законодавство. 

У відповідності до Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою НКРЕ від 26 липня1999 року, прилади обліку електроенергії, в яких закінчився міжповірочний інтервал (він зазначається в паспорті електролічильника) та які не пройшли періодичну повірку, вважаються непридатними до  використання. Планову заміну приладів обліку електроенергії побутових споживачів безкоштовно здійснює ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» у терміни, встановлені нормативно-технічними документами й договором.

Для новозбудованих будинків або у випадку заміни електролічильника з ініціативи споживача прилади обліку електричної енергії придбаваються та встановлюються споживачем, а підключення здійснює електропостачальник.

Та у «Чернівціобленерго» склалася, як на мене, досить дивна практика направлення всіх без винятку нових електролічильників із заводським свідоцтвом про державну повірку на експертизу. Навіть відповідний наказ видано. Оскільки ж цей наказ не зареєстрований в органі юстиції, чи є він легітимним? Однак обов’язок проведення експертної процедури для нових електролічильників існує.

Виходить, що «Чернівціобленерго» не довіряє заводу-виробнику та його повірочній лабораторії? Чи існує інша причина – саме та, яку й зазначають у своїх скаргах споживачі?

Доцільно нагадати, що повірка лічильника електричної енергії – це встановлення  придатності даного лічильника до застосування на підставі контролю його метрологічних характеристик.

Щоби орган Держспоживстандарту України зробив повірку приладу обліку, існують такі обов’язкові умови: закінчення міжповірочного інтервалу облікового приладу (він може становити від 4 до 8 років, залежно від моделі), сумніви Постачальника чи Споживача щодо правильності показів і ремонт лічильника.

Таким чином, якщо «Чернівціобленерго» сумнівається в правильності показів усіх без винятку нових електролічильників, то логічно було б направляти їх до ДП «Буковинастандартметролігія» для здійснення  повірки. Та ж ні!  Експертизу подавай! І саме тут, як мовиться, собака заритий.

Експертиза електролічильника здійснюється комісією у складі представників енергопостачальника та територіального органу Держспоживстандарту. І перевіряються не тільки метрологічні характеристики, але й розпечатуються заводські пломби. Представники «Чернівціобленерго» починають копатися в нутрощах електролічильника, які складаються з електронних плат. А вийняти заводську плату і вставити замість неї іншу – ту, що завищує покази у півтора, два чи більше разів – справа кількох хвилин. Ми не стверджуємо, що представники «Чернівціобленерго» обов’язково це роблять. Але така ймовірність існує. Бо навіщо Обленерго знімати заводські пломби з нових лічильників?

У випадку, якщо споживач встановив, що його електролічильник накручує зайві кіловати, події розгортаються наступним чином: споживач звертається до «Чернівціобленерго» із заявою про те, що його електролічильник неправильно обліковує струм. Електропостачальник призначає експертизу. Вартість експертизи – а це біля двохсот гривень – оплачує споживач, оскільки він є замовником процедури. А хто її здійснює? Чи не той самий працівник Обленерго,  який кілька місяців тому попорпався в цьому лічильнику, щойно він вйшов з заводу? Хіба може така  експертиза бути на користь споживача? Адже тоді доведеться повертати замовнику гроші за неї.

Тож легко передбачаємо єдиний результат експертизи: «порушень у правильності показів електролічильника немає». Далі сценарій може тривати, у кращому випадку, таким чином: експерт, непомітно для споживача, виймає неправильну плату, а замість неї вставляє ту, якою електролічильник був укомплектований заводом-виробником.  Гроші за експертизу і переплата споживача за невикористану, але «намотану на лічильник» електроенергію залишаються в кишені Обленерго. А принциповому споживачеві видають електролічильник із правильними показами. І довести після цього вже нічого не можна!

Тож радимо споживачам самостійно перевіряти свої електролічильники, особливо якщо ви мешкаєте десь у глибинці. Зробити це нескладно. Треба навантажити на деякий час електролічильник свідомо високою потужністю (це може бути електрочайник, мікрохвильова піч або інший прилад), підрахувати кількість ватт або кіловат, які висвітяться на табло і порівняти їх із паспортними даними електроприладу.

Якщо ви визначите неправильні покази електролічильника і «Чернівціобленерго» запропонує вам експертизу, радимо під час експертизи бути присутнім не тільки самому  але й зі своїм представником (представниками) і робити крупним планом відеозйомку процесу експертизи.

Після цього ви зможете або підтвердити обман електропостачальника або розсіяти власні підозри про обман. Але, головне, не будьте байдужими!

Тамара БОРОВИК, голова громадської правозахисної організації «На грані», член БГО

Від редакції: Якщо припущення голови ГО не відповідають дійсності, то хотілося б почути пояснення Обленерго про те, з яких міркувань знімають заводські пломби з новеньких лічильників.

Запис Чому нові електролічильники завищують покази удвічі? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Дорогу «Чернівці – Глибока» точніше буде назвати бездоріжжям. Та її частина, що тягнеться через Великий Кучурів, має назву «вулиця Головна». Коли переповзали автівкою через ями, подумала: а як же тоді виглядають вулиці не головні, а другорядні?

Чиновники визнають, що кошти на ремонт двох найрозбитіших її ділянок передбачені, платіжки пішли в казначейство, але «провисівши» там місяць, так і не були проплачені. Тобто зараз вони анульовані і подаватимуться знов. У держави немає реальних грошей.

Таке пояснення не задовольнило мешканців найбільшого села району. Тут 9 тисяч населення, ще близько двох тисяч живуть у 700 дворах, які офіційно не здані в експлуатацію. Мало не на кожному подвір’ї – автомобіль, а ті, що його не мають, добираються до села маршруткою. Сільрада виходить з положення, як може. Купує списаний гравій, підсипає дорогу державного значення. Хоча це не вписується в рамки закону, але саме цього вимагає здоровий глузд.

Сполучення села з райцентром неможливе, адже 15-кілометрова дорога туди геть убита. Тож за довідками в район селяни їздять через Чернівці, долаючи 35 км в один бік. Про це нагадали понад півсотні сільських активістів – представників з різних кутів Великого Кучурова – представникам районної влади, яка змушена була приїхати до людей.

Діалоги влади і людей:

Люди: – Ми ж не просимо, аби нам щось чуже дали – зробіть нам дорогу за наші гроші, за наші податки, які ми сплачуємо з кожного літра бензину! 20% з кожної суми, на яку ми заправляємо машину, – це податок на дороги. Де гроші? Купуємо бензин для  бензопил, і для косарок. Податок з цього бензину теж іде на дороги. А пили ж не їздять по дорогах і не розбивають їх!

Влада : – Ці кошти не залишаються в селі чи в районі, вони йдуть в центр!

Люди: – Ви районне керівництво, ми звертаємося до вас, а не через голову. Якщо коштів нема – значить, їх «нагорі» зупиняють. Тож звертайтеся до області, а область – далі. Дзвоніть і пишіть їм до Києва і кажіть, що ми – дуже наглі морди і настроєні серйозно.

Влада: – На передостанній сесії райради прийняли звернення до Кабміну.

Люди: – У Красноїльську до свята виходу на полонину зробили дорогу від А до Я. То для гостей та іноземців можна? А ми – не люди?

Влада: – Це презентація нашого району для гостей!

Люди: – У Тисівцях на шматок дороги потрібен шутер і грейдер з каністрою бензину. Ви там давно їхали? То дайте інший грейдер, а не мотлох!

Влада: – Там грейдер був! Грейдер не може усе вирівняти!

Люди: – Біля цвинтаря так розбито, що в негоду неможливо людей в останню путь відправити!

Влада: – Питання поки що відкрите…

Люди: – Якість ремонту жахлива! Працюють по півгодини на день, решту часу сидять коло дороги, курять і в карти грають!

Влада: – Підрядники в борг працюють, без зарплати сидять…

Люди: – Дайте гравію! Якщо нема кар’єрів, чому КамАЗи постійно його нашою дорогою возять?

Влада: – Нема кар’єрів…

Люди: – А у нас зустрічне прохання: поправити дорогу.

Влада: – Прохання від нас: коло себе поправити шанці.

Люди: – Для чого ви нам ці цифри кидаєте? Стільки тисяч маєте, стільки… Ви зробіть.

Влада: – Будемо думати…

Люди: – А ви хоч раз казали, що коштів є достатньо?

Влада: – Немає достатньо коштів…

Люди: – То дорога буде зроблена? Точно?

Влада: – Буде! Ну… хіба війна раптом почнеться…

Монологи владників:

Анатолій БАЯК, начальник філії «Сторожинецький автодор»: – Ми підрядна організація, працюємо, коли нам дають матеріали. От зараз уже тиждень могли би працювати, а стоїмо. Гроші по казначейству не проходять. Люди 4 місяці сидять без зарплати, без заробленого.

Микола ЄРИЧУК, сільський голова Великого Кучурова і Годилова: – Рішення зборів громади, що до кінця травня буде зроблена дорога, не виконане. Затвердженого  графіка не дотрималися. Проблема в бюджеті: казначейство нічого не пропускає. Спочатку нам виділили 1 млн. 200 тис., але дорога отримала статус державної, і гроші забрали.

Сергій ГЛЯДЧЕНКО, заступник голови РДА:  – Ми дотримуємося графіків. Не хочу нікого обманювати. Робимо що можемо. Питання щодо доріг відкрите. Будемо думати…

Консенсус

Зрештою, в результаті діалогів і монологів Великий Кучурів дав владі термін до 20 липня. Менш ніж за місяць влада має підрихтувати дорогу «Чернівці – Глибока» до кінця Тисівців, а також дорогу «Великий Кучурів – Сторожинець». За будь-яких умов після закінчення терміну селяни знову мають намір зустрітися з владою. Або  подякувати їй за роботу, або – виконати свою погрозу і перекрити залізничну колію перед потягом міжнародного сполучення «Москва – Софія». Кажуть, у ньому 18 вагонів, і в таку спеку пасажири будуть дуже незадоволені затримкою з вини буковинської влади.  Тож, як пообіцяв один з активістів, після 20 червня «або п’ємо пиво, або вас шляк трафить».

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Великокучурівці обіцяють перекрити залізницю, якщо не відремонтують дорогу в селі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ґешефт його був геть невдалим. Але його історія, приправлена доларовою зеленню і реальним жахом, може навчити багатьох.

Йому немає ще й сорока. Великий, кремезний чоловік, який ніколи не боявся фізичної праці. Тверезомислячий, мудрий селянин зі звичайним господарством на подвір’ї.  Буковинський ґазда, який тримає лад у хаті і навколо неї. Під час розмови зі мною метушився між духовкою, де випікав булочки родині на вечерю, і купіллю, яку влаштував для молодшого малюка. Хіба що трохи мружився через слабкий зір. І ховав під сорочкою рубець від операції з видалення нирки. Здорової нирки. Яку продав за гроші.  Не усвідомлюючи, що став жертвою злочинних дій, він не мав претензій до покупців і лікарів: адже сам погодився на запропоновані умови продажу органу, і отримав за це домовлену суму, яка в десятки разів менша за реальну на «чорному ринку» людських органів. А розповів про це, аби ті, хто має намір рятувати своє фінансове становище в такий дикунський спосіб, тисячу разів подумали, чи варте хоч щось у цьому світі їхнього здоров’я. І щоби тисячу разів подумали ті, хто сприяє такому «вирішенню» фінансових складнощів людьми. Якщо їх не спинить моральна сторона питання, то хай зупинить хоча б страх перед законом.

Спочатку обманув банк

«Я в своєму житті, окрім, як вантажником, ніде не працював, – розпочинає 38-річний буковинець Олесь. –  Але всі навколо щось робили біля своїх хат – і я хотів упорядкувати побут. 2008 року взяв кредит у банку. За договором йшлося про 3 тисячі доларів, а по факту я отримав чомусь лише 2400. У банку пояснили, що різницю «з’їла» якась страховка. За два тижні долар «піднявся» від 4 грн. за долар до 8. Якщо раніше я мав платити банкові 1200 гривень на місяць – а отримував трохи більше двох – і щось залишалося на життя, то після кризи мусив віддавати всю зарплату. Це було неможливо, тож позичив приватно в одного чоловіка ще тисячу доларів. Кілька місяців спромігся платити борги, та за якийсь час лишився взагалі без роботи. Дружина тоді теж не працювала – була вдома з малою дитиною.

Тоді й почалися проблеми. Банк погрожував, що відбере все, що маю. Приватний кредитор також. А що я маю? Живемо в батьківській хаті. Все, що на ті гроші купив – усе в дім. Робив ремонт, облаштував ванну, воду до хати протягнув. Що було робити? Йти вбивати? Кредитор «порадив» швидкий спосіб: я зайшов до інтернет-клубу й попросив хлопців, щоби дали оголошення: «Продам нирку». Зазначив у цій рекламі, що не п’ю й не курю, вказав номер телефона.

«Банк погрожував, що відбере все, що маю. Приватний кредитор також… Що було робити? Іти вбивати? Кредитор «порадив» швидкий спосіб – я зайшов в інтернет-клуб і попросив хлопців, щоби дали оголошення: «Продам нирку».

Через півроку мені зателефонували. Запропонували 10 тис. доларів. Сказали, що це реальна ціна, бо ті, хто обіцяють по 100 тис. – обмануть. Я відмовився. Але, як назло, щойно поклав трубку, – подзвонив той, кому я винен (а борг зростав, за півтора роки він становив уже 2 тисячі доларів від тисячі, яку я позичав). Мені натякнули, що в мене діти… Я одразу ж передзвонив тим, що пропонували купити мою нирку, і погодився».

Продавати нирку поїхав за гроші, наколядовані дітьми

«Потенційні покупці нирки дали координати в Києві, де я мав спочатку здати аналізи. Сказати чесно, я не мав коштів навіть на дорогу. Але мої співрозмовники порадилили перезичити, бо на місці все повернуть. Я послухався. Обманув дружину, що їду до Києва лікувати зір, мовляв, знайшов гарних лікарів. Узяв у дітей гроші, які вони наколядували, і поїхав. У Києві насправді повернули – і цей раз, і наступні, бо на аналізи довелося їздити кілька разів. Нарешті, коли в черговий раз приїхав, мені повідомили, що знайшли реципієнта. Все було швидко. Операцію робили в Азербайджані.

Вилетіли до Баку. У понеділок зробили операцію, видалили нирку, а вже в суботу знову був у Києві, обмотаний еластичним бинтом. В аеропорту нас іще з однією жінкою (такою ж дурною, як я, бо теж продала свою нирку) мали зустріти – не зустріли. Тоді ми звернулися до того хірурга, який нас оперував. Він дав тисячу гривень і порадив зняти кімнату на добу, упродовж якої обіцяв усе з’ясувати.

До місця, де ми збиралися винайняти кімнату, навіть не доїхали – нам подзвонили і призначили зустріч, щоби розрахуватися. І справді – розрахувалися. Я отримав обіцяні 10 тис. доларів. Забрав гроші і відразу поїхав додому. В лютому пройшла моя операція, у квітні я вже вийшов на роботу».

Розплата за нерозважливість

«А місяців через 8-9 до нас під’їхала міліція. Одразу до мене: чи був там і там, чи давав згоду на операцію, чи видаляли нирку. Я від усього відмовлявся, але міліціонер був з кола знайомих. Просто попросив підняти сорочку… А там – рубці. Заперечувати очевидне не було змісту. Я зізнався. Розумію, що тих трансплантологів спіймали, що вони відповідатимуть за законом. Можливо, наступні ділки такого спрямування тепер десять разів подумають, перш ніж за таке братися.

Я начебто й не можу мати претензій до тих, з ким пішов на цю угоду. Я погодився на ці умови, і я отримав свої гроші. А обман полягає в іншому. Лікарі в один голос мене запевняли, що я не матиму жодних проблем зі здоров’ям, жодних ускладнень. Один з організаторів купівлі-продажу нирки  навіть казав, що сам пережив таку операцію – і нічого. «Бачиш, як бігаю!» – казав. А чого б йому не бігати, з купою грошей в кишені? Бігати і я можу. Я працювати не можу! Важкого тепер носити не можу – а я ж великий, крупний  чоловік! Я і тепер 100 кг важу, а раніше й більше важив. Мішок підняти не можу, а як підніму, то три дні потім відлежуюсь. Не маю сили нічого робити. Залишився  інвалідом.

У мене була така ситуація. Жили в батьківському домі. Взяли ділянку під будівництво. Ще до кризи в нас хотіли її купити, пропонували 5 тис. доларів. Але тоді ми самі думали будуватися. А тепер і тисячі ніхто не дає. Як я міг вийти з тієї ситуації? Що продати? Телевізор з хати? Ну й скільки він коштує, той телевізор… Позичати? Ніколи не було в мене друзів і родичів з великими гаманцями. Сестра на той час якраз лише поїхала на заробітки в Італію, теж не від хорошого життя. Мама померла ще тоді, коли я лиш школу закінчив. А я ж працював, не сидів! Працювати почав зразу, як закінчив школу: у суботу відсвяткували випускний, а в понеділок я уже в сільпо вантажником мішки з крупами і ящики з цвяхами тягав».

Залишився біля розбитого корита

«За свою нирку я отримав гроші, але з боргами так до кінця і не розрахувався. Знаю, що дурний, але ж не геть дурний. Найголовніше повіддавав одразу. А на частину грошей купив дещо для господарства. Корову купив, свиней. Бо далі треба чимось дітей годувати. От хоч їсти мають що. Про ремонти в хаті вже навіть і не думаю. Батько дуже хворий, прогресує хвороба Альцгеймера.

За допомоги організації «Сучасник» і соціальних служб тепер маю пенсію (велике їм спасибі, особливо Ельвірі Миколаївні Мручковській з «Сучасника»). Дали інвалідність – спочатку третьої групи, потім другої. Зараз маю її на рік, а через рік обіцяли зробити пожиттєвою.

2005-го я вже намагався оформити собі інвалідність. Але тоді лікар сказав мені відкритим текстом, що за це треба тисячу гривень дати йому, ще тисячу – завідувачу, а ще дві з половиною – комісії. Тоді пенсія була десь 700 гривень, то я за рік міг десь тисяч вісім отримати. Але для цього треба було чотири з половиною за раз віддати! Щоправда, нині за гроші навіть не згадують – оформляють усе швидко і без зволікань.

Мій товариш, має косоокість з дитинства, теж має всі законні підстави для оформлення інвалідності. Питаю його: чому не зробиш? Каже, що не має грошей на це. А я так думаю: піди й спробуй. А може, й не треба на те грошей? Просто права свої треба  знати.

Застерігаю всіх, хто замислюється про продаж своїх органів заради грошей: не робіть цього! Краще їсти мамалигу з сіллю, ніж так ризикувати. Бо це не ризик, це хрест на собі. Просто заради грошей я ніколи б на таке не пішов. Але йшлося вже про дітей, я своїми боргами підставив їх під загрозу.

Якби не діти, я б довго не протягнув. Але я цю кашу заварив – я й мушу тепер все це розгребти. Не можна лишати їх напризволяще.

Але я бачив і хлопців по 18-20 років, які продавали органи заради того, щоби купити собі мотоцикл. Або автомобіль (до того ж, не надто й дорогий). Бачив хлопця, який отримані гроші й додому не привіз: дорогою в гральних автоматах усе залишив. Оце насправді страшно. І ті, хто вирізав у них органи, знали, для чого цим хлопцям гроші – що це не життєва необхідність, не вимушені кроки, а просто забаганки, забавки! Знали й зустрічали з широкими обіймами…

Але я бачив і хлопців по 18-20 років, які продавали органи заради того, щоби купити собі мотоцикл. Або автомобіль (до того ж, не надто й дорогий). Бачив хлопця, який отримані гроші й додому не привіз: дорогою в гральних автоматах усе залишив. Оце насправді страшно. І ті, хто вирізав у них органи, знали, для чого цим хлопцям гроші – що це не життєва необхідність, не вимушені кроки, а просто забаганки, забавки! Знали й зустрічали з широкими обіймами…

От ми всі скаржимося: «Країна погана». А я думаю, що якби ми всі знали свої права, а ще й вимагали, аби їх дотримувалися, то всі жили б добре. І хто знає про обмани, шахрайства, інші речі – не повинен мовчати! Про це треба говорити, кричати – і чим більше людей про це знатимуть, тим менше шансів, що таке повториться!»

Коментує голова громадської організації «Сучасник» Ельвіра Мручковська:

– Україна залишається країною постачання, транзиту та поступово стає країною призначення для торгівлі людьми. За оцінками Представництва з міграції в Україні, з 1991 року понад 120 тисяч українців постраждали від різних форм сучасного рабства. У 2011-му був прийнятий комплексний Закон України «Про протидію торгівлі людьми», а у 2012-му – Державна цільова програма з протидії торгівлі людьми до 2015 року. Спільно з місцевою громадою в Чернівецькій області заплановані заходи до 2015-го з відповідним фінансуванням для інформування населення про ризики та небезпеки потрапляння в тенета шахраїв і мисливців за «живим товаром». У 2013-му році зафіксовані перші офіційні звернення від постраждалих від торгівлі людьми мешканців нашої області до органів місцевої влади за отриманням статусу та комплексною допомогою. Мінсоцполітики розглянуло надіслані пакети документів і підтвердило встановлення статусу цим особам. Нарешті держава починає здійснювати заходи на допомогу жертвам торгівлі людьми. Чимало зусиль до запуску дієвого механізму доклали місцеві громадські організації, такі, як наша, та за підтримки  Координатора проектів ОБСЕ в Україні та Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні.  Ми багато взаємодіємо із місцевою владою, але залишаємо за собою функцію громадського контролю й захисту прав таких постраждалих як Олесь.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Жорстокий урок «мертвих американських президентів» буковинцеві, який продав… нирку спершу з'явиться на Медіа-Версії.