– Мене обурили претензії вірменської громади, – розповідає п. Казимірчук. – Найперше, будівля церкви перебуває на балансі філармонії, куди її передала обласна рада. Це означає, що за неї відповідаємо ми. Вірменській громаді надали можливість проводити богослужіння за погодженим графіком з оплатою комунальних послуг.

Мало того, що графіку громада не дотримується, ще й поводяться вони досить нахабно, особливо їхній священик. Він приходить, коли вважає за потрібне, заважає проводити концерти і репетиції, самовільно вішає ікони ще й погрожує працівникам органного залу! Ось подивіться, тут купа скарг і доповідних, у яких люди пишуть, що священик погрожує навіть руки відрізати! (кореспондент перечитала майже десяток скарг – ред.) Ми не можемо привчити їх навіть двері закривати.

Це ж не наша примха, а необхідність. Унікальний орган, який коштує більше $1 млн., псується від найменших перепадів температури, тож ми навіть влітку не відключаємо котельню. Тому й перенести орган в інше приміщення, аби звільнити церкву, не можна – він збудований індивідуально для цього залу за гроші усієї буковинської громади.

Та й ремонтували зал за кошти обласного бюджету. Чомусь ніхто не хотів забрати церкву, коли огорожа розвалювалася, крісла були подряпані, а на голову погрожували впасти вітражі зі скла з свинцем. Вірмени не вклали у неї ні копійки!

– Що ж до кількості концертів, – продовжує п. Казимірчук, – то мабуть вірмени погано рахують. Ми маємо по 20 концертів щомісяця, на них приходять люди. І жодні барабани у церкві не грали, не було такого! На богослужіння приходить від сили до 30 людей, на концерт – до ста. То яких інтересів більше у громади?

Те саме стосується й весіль. Ось бачите, лист від родин, які вже замовили обряд. Це ж гроші як для них, так і для філармонії. Бюджет не може утримувати всю філармонію, тож за виручені гроші ми пошили нові костюми артистам і оркестру, купили 3 транспортних засоби. І що поганого у весільних церемоніях? Ніхто там не хуліганить, приходять переважно відомі й поважні родини. Пити «Шампанське» ми заборонили.

Коли прийде розпорядження голови ОДА чи облради заборонити весілля, ми заборонимо, але вірменська громада цим не розпоряджається. І взагалі, будівля вірменської церкви занесена до переліку об’єктів, які не підлягають приватизації, тобто не можуть бути нікому передані.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

P.S. Вислухавши обидві сторони, редакція вважає, що єдиним виходом з ситуації залишається славнозвісна буковинська толерантність. Треба лише першими зробити крок до компромісу.

Запис Хто руйнує Вірменську церкву? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Він посилається на дані соціології, які твердять, що рейтинг партії «Єдиний центр» в сусідній з нами області становить не більше 3%, а отже результат 14%, який оприлюднений після виборів – неможливий.

Окрім того, депутат підкреслює, що «Блок Юлії Тимошенко не брав участі у виборах, не вів виборчої кампанії, не агітував за себе, більше того – закликав свої прибічників не приходити на вибори, і взагалі знявся з реєстрації».

Петро Гасюк вказує на численні порушення на виборчих дільницях – наприклад, що “реальна кількість людей, що проголосували, не перевищувала 30 відсотків, але за кілька годин до закінчення голосування було вкинуто ще 20 відсотків бюлетенів», і що «вибори проводила незаконна територіальна виборча комісія, чиї повноваження припинено Тернопільською облрадою».

Щодо оцінки виборів до Тернопільської облради в контексті загальноукраїнських політичних тенденцій, то Петро Гасюк вважає, що «мало місце випробування тотальної системи фальсифікації голосування, яка може бути застосована і під час виборів Президента України, і на всіх наступних виборах».

Запис Фальсифікація виборів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Блок Національних Сил Буковини (УНП, НРУ, КУН, ВО «Свобода», УНА-УНСО, УРП «Собор», громадські організації Чернівецької області) 9 березня 2009 року відзначив 195-у річницю від дня народження Тараса Шевченка.

Десятки прапорів українських партій, сотні людей, що сповідують українську національну ідею, зібрались на Центральній площі Чернівців біля пам’ятника Т.Шевченка з одним відчуттям: «УКРАЇНЦІ ОБ’ЄДНУЮТЬСЯ».

В урочистостях взяли участь священики різних конфесій, представники обласної та міської влади.

Прес-служба БНСБ

Запис 195-а річниця від дня народження Тараса Шевченка спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У конкурсі візьмуть участь десять чернівчанок, які досягли успіхів у різних сферах професійної діяльності:

Марина Гулейчук – торгова марка «Сороконіжка», директор
Наталія Донець – Державна податкова адміністрація в Чернівецькій області, заступник начальника управління
Людмила Маньковська – міський культурно-просвітницький центр, керівник театральної студії
Ольга Гнатюк – департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, заступник начальника виробничо-технічного відділу
Світлана Панцир – приватне підприємство «Чоловічий та жіночий одяг», менеджер
Євгенія Факас – обласна школа-інтернат для дітей-сиріт, заступник директора з навчально-виховної роботи
Наталія Косовська – агентство нерухомості, салон краси «Імідж ДІ», власниця
Альона Онофрей – загальноосвітня школа №19, директор
Ірина Опришко – дошкільний навчальний заклад №17, методист
Наталія Ксендзова – приватний підприємець, директор магазину «Насіння світу»

Умовами передбачено 4 конкурсні завдання «Візитна картка», «Вихід в національних костюмах», «Світ талантів», «Ти, жінка – легенда, богиня, надія”.

Інтернет голосування буде проводитись на офіційному порталі міської ради www.chernivtsy.eu

Організатори конкурсу «Успішна пані Чернівців 2009» – відділ у справах сім’ї та молоді міської ради, міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а також клуб «Успішна чернівчанка». Конкурс відбудеться в приміщенні Чернівецького обласного академічного музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської 3 березня о 18.00.

Прес-центр Чернівецької міської ради

Запис Успішна пані Чернівців спершу з'явиться на Медіа-Версії.

щодо забезпечення прав національних спільнот на Буковині

(Чернівецька обласна державна адміністрація)

Загальні відомості

В межах чинного законодавства України щодо національних меншин в області проводиться відповідна робота з метою створення належних умов для кожної етнічної спільноти щодо збереження, розвитку та примноження її національно-культурних традицій.

В Чернівецькій області проживають представники близько 80 національностей і народностей.

У національному складі населення Чернівецької області переважна більшість українці – 689,1 тис. осіб, або 75% від загальної кількості населення. За роки, що минули від перепису населення 1989 року, кількість українців зросла на 3,4%, а їх питома вага серед жителів області — на 4,2 відсоткового пункта.

Друге місце за чисельністю посідають
румуни – 114,6 тис. осіб, або 12,5%,
молдовани — 57,2 тис. осіб, або 7,3%,
росіян — 37,9 тис. осіб, або 4,1%,
поляки — 3,4 тис. осіб, або 0,4%,
білоруси — 1,5 тис. осіб, або 0,2%,
євреї — 1,4 тис. осіб, або 0,2%,
інші національності — 3,9 тис. осіб, або 0,4%.

На даний час діють двадцять два національно-культурні товариства та об’єднання національних громад.

З них румунських 13:
– Християнсько-демократичний Альянс румунів України (статус — всеукраїнський);
– Всеукраїнська науково-педагогічна Асоціація “Арон Пумнул” (статус — всеукраїнський);
– Румунська спільнота України (статус — всеукраїнський);
– Товариство румунської культури ім. М.Емінеску (статус — обласний);
– Обласне Товариство “Голгофа” румунського населення — жертв сталінських репресій; (статус — обласний);
– Культурно-спортивний клуб “Драгош-Воде” (статус — обласний);
– Медичне товариство “Ісідор Бодя” (статус — обласний);
– Ліга румунської молоді “Жунімя” (статус — обласний);
– Міжрайонне товариство молдовської культури Буковини (статус — обласний);
– Чернівецький обласний благодійний фонд культури “Дім румунської мови” (статус — обласний);
– “Ліга захисту прав людини” (статус — обласний);
– Міське Товариство “Голгофа” румунського населення — жертв сталінських репресій (статус — міський);
– Об’єднання румунських письменників (статус — міський).

У краї створено сприятливі, а головне — рівноцінні умови для національно-культурного відродження та розвитку всіх національних культур. В населених пунктах області, де компактно проживають румуни, поляки, німці, євреї, росіяни діють і створюються колективи народної творчості, формуються бібліотечні фонди з видань національними мовами.

Обласна влада в стосунках з представниками всіх етнічних спільнот, які проживають в краї, прагне позитивно вирішувати всі питання, які стосуються їхнього національно-культурного життя.

Впродовж тривалого часу обласна державна адміністрація організаційно та матеріально допомагає національним громадам у проведенні масових національно-культурних заходів, які вже стали спільним надбанням громади Буковини. Традиційними в області стали заходи за підтримки обласної державної адміністрації:
– літературно-мистецькі вечори, присвячені черговій річниці від дня народження та від дня смерті М.Емінеску (“Емінесчіана”);
– румунський фестиваль весни “Мерцішор”;
– заходи і поминальні панахиди за жертвами сталінських репресій, які проводяться за сприяння районних державних адміністрацій в Герцаївському, Глибоцькому, Новоселицькому, Сторожинецькому районах та у м. Чернівці;
– участь самодіяльних фольклорних колективів області у фольклорному фестивалі “Буковинські зустрічі”, який проводиться у Польщі, Румунії та Угорщині;
– традиційне румунське свято “Лімба ноастре чя ромине” (“Наша рідна румунська мова”);
– проведення традиційного щорічного румунського фестивалю різдвяних звичаїв та колядок “Флоріле далбе”.

Починаючи з 2000 року, в області започатковано проведення Міжнаціонального фольклорного фестивалю “Веселка Буковини”, в якому беруть участь художні самодіяльні колективи різних етнічних груп Чернівецької області. У 2007 році фестиваль набув статусу дитячого, завдяки чому юне покоління буковинців прилучається до кращих здобутків етнічної мистецької спадщини і виховується в дусі толерантності та взаємоповаги.

В області функціонує Програма підтримки національно-культурних товариств, етнічних громад Чернівецької області та української діаспори на 2007-2009 роки, затверджена рішенням сесії обласної ради, співвиконавцями якої є обласна державна адміністрація та національно-культурні товариства. Результатом реалізації даної програми є збереження та розвиток ідентичності, традицій, культурної спадщини, толерантності національних громад області.

Щодо забезпечення прав національних спільнот на навчання рідною мовою

На виконання Закону України „Про національні меншини в Україні”, Комплексних заходів щодо розвитку культур національних меншин в Чернівецькій області на період 2005-2010 рр., затверджених розпорядженням обласної державної адміністрації від 07.07.2004 р. № 325-р, Головне управління освіти і науки облдержадміністрації проводить відповідну роботу щодо здійснення контролю за реалізацією законодавства у галузі забезпечення освітніх потреб національних меншин, які проживають на Буковині, а також збереження та розвитку їх національних культур, обрядів і звичаїв.

У сфері загальної середньої освіти області вивчаються 4 мови національних меншин, з них 2 – румунська і російська – мови дошкільного, шкільного навчання та виховання.

Загальна мовна мережа шкіл і дошкілля враховує національний склад населення, його мовно-культурні потреби, традиції тощо. Загалом в області навчаються українською мовою 82,1% учнів, румунською – 17,4%, російською – 0,5%.

У 2008/2009 н.р. загальна кількість загальноосвітніх навчальних закладів в області становить 450 (в т.ч. 3 приватні заклади, 8 спецшкіл і спецшкіл-інтернатів, центр освіти молоді), в яких навчається понад 104 тис. учнів та вихованців.

За мовною мережею:

356 – з українською мовою навчання;
77 – з румунською мовною навчання;
1 – з російською мовою навчання;
16 – змішаних, з них:
13 – з українською і румунською мовами навчання;
3 – з українською і російською мовами навчання.

П’ять ЗНЗ області з румунською мовою навчання та один змішаного типу працюють у режимі ліцеїв та гімназій:

Герцаївський районний ліцей імені Г.Асакі;
Карапчівський ліцей Глибоцького району імені М.Емінеску;
Боянська гімназія Новоселицького району імені І.Некульче;
Новоселицький районний ліцей (змішаного типу);
Красноїльська гімназія Сторожинецького району;
Чернівецька гімназія № 6 (колишня ЗОШ № 29).

Типові навчальні плани, відповідно до мов навчання у системі загальної середньої освіти, передбачають вивчення державної і рідної мов та літератур, а також європейських мов. У системі освіти області врахована можливість вивчення історії, культури, звичаїв і традицій свого народу та рідного краю.

Навчаються румунською мовою та вивчають румунську мову, літературу, історію, культуру, звичаї, традиції румунів і молдаван понад 18 тис., поглиблено вивчають румунську словесність майже 400 учнів.

За рахунок варіативної складової робочих навчальних планів у ЗНЗ з румунською мовою викладання виділені додаткові години на вивчення румунської мови і літератури, історії рідного краю, історії румунського народу, літератури рідного краю тощо.

Будь-яка дискримінація за мовною ознакою відсутня. Всі зміни відбуваються на суто добровільних засадах. Батьківська громадськість, реагуючи на соціально-економічні зміни в українському суспільстві, віддає перевагу школам з українською мовою навчання, вимагає більш кваліфікованого її вивчення у школах з румунською і російською мовами викладання.

У Головному управлінні освіти і науки не зареєстровано жодного звернення батьків, письмового чи усного, щодо дискримінації їхніх дітей у загальноосвітніх навчальних закладах області за мовною ознакою.

Сформована мережа дошкільних навчальних закладів також зорієнтована першочергово на запити населення. Кількість ДНЗ і чисельність вихованців з українською і румунською мовами навчання протягом 2005-2008 років зросла. В області функціонують 48 ДНЗ з румунською та 14 ДНЗ з румунською та українською мовами навчання і виховання. При школах Герцаївського району організовано 17 груп дітей дошкільного віку для підготовки до навчання у 1 класі. Румуномовна група з 20 дітей функціонує при ДНЗ № 1 м. Чернівців.

Для поширення знань про національні меншини на виконання доручення голови обласної державної адміністрації розроблені та активно впроваджуються заходи з ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з культурою, історією та традиціями національних спільнот, які проживають у Чернівецькій області.

Кадри

У школах з румунською мовою навчання працюють понад 2 тис. педагогів (19% від загальної кількості вчителів області). З них мають вищу освіту – 1658 (78%; по області – 81%).

Високий фаховий рівень:
569 вчителів мають вищу категорію (26,8%);
121 (5,8%) – старший вчитель;
85 (3,9%) – вчителі-методисти;
3 – заслужені вчителі України.

Викладання румунської мови і літератури забезпечують 215 вчителів.

Педагогічні кадри для шкіл області з румунською мовою навчання готують ЧНУ ім. Ю.Федьковича, педагогічний коледж, ВНЗ Румунії та Республіки Молдова.

Головне управління освіти і науки ОДА спільно з ЧНУ ім. Ю.Федьковича вивчило потребу в педкадрах для румуномовних шкіл на 2006-2012 роки, питання про відкриття румуномовних міні-груп на окремих факультетах університету.

Починаючи з 2002/2003 н.р. МОНУ надано дозвіл на запровадження в університеті підготовку вчителів математики, фізики, хімії, біології, географії, історії, іноземних мов та інш. для ЗНЗ з румунською мовою навчання. За Правилами прийому такі міні-групи відкриваються у разі набору на відповідних факультетах до 10 та більше студентів румунського та молдовського походження.

На даний час у ЧНУ ім. Ю.Федьковича на філологічному факультеті навчаються: на відділенні румунської мови і літератури 115 студентів, на відділенні української мови і літератури для шкіл з румунською мовою викладання – 105, на математичному факультеті – румуномовна група з 10 студентів. У педколеджі ЧНУ ім. Ю.Федьковича на відділенні початкових класів для румуномовних шкіл навчаються 92 студенти.

За останні 5 років педагогічні колективи шкіл з румунською мовою викладання поповнили понад 130 випускників університету, молодих фахівців української словесності.

Конкурсний відбір кандидатів на навчання у ВНЗ Румунії та Р.Молдова із числа випускників області – громадян України румунського і молдовського походження – проводиться щорічно. За останні 5 років через конкурсний відбір управління вступили на різні ступені і форми навчання в Румунії 324 кандидати: 87 – у 2004/2005 н.р.; 73 – у 2005/2006; 69 – у 2006/2007; 56 – у 2007/2008; 39 – у 2008/2009 та 55 – до ВНЗ Р.Молдова, відповідно 13, 21, 10, 6, 5.

Питання формування сучасної культури міжетнічних взаємин постійно знаходиться в полі зору методичної служби обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Воно відображається у змісті навчальних планів ЗНЗ, лекцій на курсах перепідготовки усіх категорій педагогічних кадрів, методичних рекомендаціях, конференціях, семінарах, нарадах тощо.

При ОІППО створені творчі групи з розробки підручників та посібників для шкіл з румунською мовою викладання. В 2006-2008 роках у ПВКФ „Технодрук” (м. Чернівці) вийшли з друку підручники і зошити з румунської мови, літератури (румунської і зарубіжної) для 5 класу, хрестоматійні тексти з літератури для 7, 8, 9, 10, 11 класів, навчальні посібники з румунської мови, румунської та зарубіжної літератур „На допомогу вчителю” для 5 класу ЗНЗ України з румунською мовою навчання. У видавничому домі „Букрек” (м. Чернівці) видані програми з румунської мови та літератури (румунської і зарубіжної) для 5-12 класів.

Методистом історії та правознавства ОІППО Федораком В.Ф. та заступником директора Вижницької гімназії Черкач Н.І. видані підручник “Історія рідного краю” для 7-11 класів (переклад якого румунською мовою здійснили вчителі Костичанської ЗОШ Новоселицького району Раца С.А., Каптар В.В.) та посібник “Оповідання з історії рідного краю”.

Вченою радою інституту затверджена програма курсу “Оповідання з історії румунського народу” (17 год.), підготовлену вчителями Йорданештської ЗОШ Глибоцького району Шапке Н.В. та Шапке Ф.А.

Питання полікультурності регіону відображені і в посібниках з літератури рідного краю та географії Чернівецької області, виданих у період 2000-2008 р.р.

Щорічно проводяться учнівські олімпіади з румунської мови і літератури. Учні шкіл з мовами національних меншин активно беруть участь у всіх олімпіадах з базових дисциплін, стають переможцями ІІІ етапу. Вони є учасниками і призерами IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад.

Учнівські колективи з шкіл національних меншин широко представлені в гуртках, клубах, об’єднаннях художньо-естетичного напрямку, зокрема хореографії, вокалу, хорового співу, бальних і класичних танців, театрального мистецтва.

Велику роль у розвитку та збереженню культурних надбань національних спільнот відіграє міжнародна співпраця, партнерські взаємини з народами-побратимами. Тому відповідні угоди про міжнародне співробітництво укладаються як на рівні органів управління освітою, так і навчальних закладів.

Питання розвитку та збереження національних культур, задоволення освітніх потреб національних спільнот, які проживають на території області, перебуває на постійному контролі в Головному управлінні освіти і науки облдержадміністрації.

Будівництво закладів освіти румуномовних районів протягом 2006-2008 років

Протягом 2006 року введено в дію: окремий корпус «А» Новоселицької гімназії (130 учнівських місць, кошторисна вартість-1100 тис. грн.) , школу-сад в с. Дубово (60 місць, кошторисна вартість 2191 тис. грн.) Сторожинецького р-н.

У 2007 році здано в експлуатацію ДНЗ в с. Нижні Синівці (50 місць кошт. варт. – 650 тис. грн.), спортивний зал школи с. Валя-Кузміна (кошт. варт. – 746 тис. грн.), реконструйовано колишні приміщення ТзОВ «Камянське» під класні кімнати Камянської ЗОШ (120 місць кошт. варт. – 300 тис. грн.) Глибоцького р-ну, завершено будівництво корпуса «Б» Новоселицької гімназії (кошт. варт. – 2886 тис. грн.).

Протягом 2008 року в експлуатацію були здані наступні обєкти: ДНЗ с. Панка (92 місця), ДНЗ с. Зруб-Комарівці (100 місць, кошт. варт. – 2499,6 тис. грн.) Сторожинецького р-н, ДНЗ с. Купка, НВК с. Петричанка (100 місць, кошт. варт. – 3528 тис. грн.) та збудовано спортзал в с. Тереблече Глибоцького району (кошт. варт. – 719 тис. грн.).

Протягом трьох останніх років було збудовано в експлуатацію 11 об’єктів освіти румуномовних районів на загальну суму 14619 тис. грн.

У 2009 році планується ввести в експлуатацію два навчальних заклади кошторисною вартістю 12981 тис. грн., а саме: школа-сад в с. Купка Глибоцького району (кошторисна вартість – 12200 тис. грн.), приміщення дошкільного навчального закладу в с. Лунка Герцаївського району (кошторисна вартість – 781 тис. грн.).

Підготовка закладів освіти румуномовних районів області до нового 2008/2009 н.р. та осінньо-зимового періоду 2008-2009 років

До 2008/2009 н.р. відремонтовано 133 школи (Герцаївський – 32; Глибоцький – 42; Новоселицький – 35; Сторожинецький – 24), 43 дошкільні навчальні заклади (Герцаївський – 13; Глибоцький – 22 ; Сторожинецький – 8), 18 позашкільних навчальних закладів (Герцаївський – 13; Глибоцький – 3; Новоселицький – 1; Сторожинецький – 1), 100 шкільних їдалень (Герцаївський – 28; Глибоцький – 63; Новоселицький 3; Сторожинецький – 6).

До опалювального сезону підготовлено 35 шкільних котелень (Герцаївський – 2; Глибоцький – 27; Новоселицький – 2; Сторожинецький – 4).

Протягом 2009 року газифіковано 9 котелень (Глибоцький – 3; Новоселицький – 2; Сторожинецький – 4).

Проведено ремонт 8025 м2 покрівель (Герцаївський – 1200; Глибоцький – 225; Новоселицький – 4800; Сторожинецький – 1770), 3797 м2 підлог (Герцаївський – 1600; Глибоцький – 277; Новоселицький – 1670; Сторожинецький – 250), 4630 м теплових мереж (Герцаївський – 150; Глибоцький – 2530; Новоселицький – 1330; Сторожинецький – 620), 3800 м каналізаційних (Герцаївський – 510; Глибоцький – 2450; Новоселицький – 620; Сторожинецький – 220), 1675 м водопровідних (Герцаївський – 250; Глибоцький – 305; Новоселицький – 860; Сторожинецький – 260), 636 м газових (Глибоцький – 96; Новоселицький – 540), 1900 м електричних мереж (Герцаївський – 1400; Глибоцький – 70; Новоселицький – 430).

Загалом по закладах освіти румуномовних районів у 2008 році виконано ремонтних робіт на суму понад 8 млн. 900 тис. грн.

Висвітлення життєдіяльності національних спільнот, що мешкають на території Чернівецької області, проблеми та перспективи мовлення для національних меншин

В Чернівецькій обласній телерадіокомпанії працює Творче об’єднання телерадіопрограм румунською мовою. На базі Чернівецького радіобудинку працює Головна редакція румунського мовлення Всесвітньої служби “Радіо Україна”, журналісти якої активно допомагають у підготовці теле- і радіопередач.

Обсяг передач румунською мовою Чернівецької обласної держтелерадіокомпанії складає: на радіо 25 відсотків від загального, на телебаченні – 20 відсотків від власного мовлення.

Телебачення

„Ноутець” – 15 хв. 2 рази на тиждень
„Одвічні цінності” – 30хв. 1 раз на місяць
„У нас на Буковині” – 30хв. 2 рази на місяць
„Світ рідного слова” – 30хв. 1 раз на місяць
„Вечірня студія” – 60 хв. 4 рази на місяць
„Перлина” – 30 хв. 2 рази на місяць
„Між минулим та майбутнім” – 30 хв. 2 рази на місяць
„Долі жіночі” – 30хв. 2 рази на місяць

Разом по телебаченню на місяць 9,5 годин.

Радіомовлення

„Панорама Буковини”- 20хв. 4 рази на місяць
„Діалог дня” – 20хв. 4 рази на місяць
„Завітайте до нас у четвер”- 20хв. 4 рази на місяць
„Недільна крамниця”- 30хв. 8 раз на місяць
„На нашій на своїй землі”- 20хв. 4 рази на місяць
„Молодіжна хвиля” – 20хв. 4 рази на місяць
„З джерел народних”- 20хв. 4 рази на місяць
„Новини”- 5хв. 20 раз на місяць

Разом по радіо на місяць 12,3 години.

Діяльність Творчого об’єднання теле- та радіопрограм румунською мовою у складі Чернівецької державної телерадіокомпанії є яскравим прикладом того, що у Чернівецькій області створено сприятливі, рівні можливості для забезпечення політичних, економічних, соціальних, національно-культурних потреб національних меншин відповідно до Конституції України та чинного законодавства.

Останнім часом поглибились зв’язки між Чернівецькою ОДТРК, місцевими каналами телебачення та радіомовлення Сучави, Регіональною студією телебачення м.Ясси та міською Телестудією м. Пятра-Нямц (Румунія).

Останні роки були сприятливими для налагодження співробітництва між сусідніми областями України та повітами Румунії в рамках Єврорегіону «Верхній Прут». Зокрема, журналісти радіомовлення та телебачення румунської редакції ЧОДТРК брали участь у робочих конференціях, організованих у Чернівцях та Сучаві в рамках проекту «Розвиток транскордонного співробітництва через фільм, книгу та рекламу» (березень 2008 р.), а також у міжнародному семінарі в рамках проекту «Громадський моніторинг розпорядчої діяльності місцевого самоврядування України, Республіки Молдова та Румунії щодо їх адаптації до вимог ЄС» (червень 2008 р.)

В ефірі Творчого об’єднання телерадіопрограм румунською мовою ЧОДТРК були передачі, інтерв’ю та репортажі з відкриття Клубу української книги у Сучаві та Клубу румунської книги в Чернівцях, телепередача про відкриття у Чернівецькому краєзнавчому музеї спільної з Сучавським музейним комплексом виставки «Культурна спадщина Буковини – наша спільна спадщина», яка фінансована «Програмою добросусідства Румунія-Україна 2004-2006».

В інформаційних випусках та тематичних телерадіопрограмах знайшли своє відображення Перший Буковинський інвестиційний міжнародний форум за участю представників ділових кіл і владних структур України, Австрії, Німеччини, Індонезії, Румунії. Зокрема, наголошувалось на актуальності і перспективах транскордонної співпраці між Чернівецькою областю та Сучавським і Ботошанським повітами Румунії (червень 2008 р.).

Питання подолання наслідків повені, що сталася наприкінці липня 2008 року на Західній Україні, були обговорені на позачерговому засіданні Ради Єврорегіону «Верхній Прут» за участю представників Чернівецької, Івано-Франківської областей України, Ботошанського та Сучавського повітів Румунії, а також прикордонних районів Молдови – віддзеркалювались і в телерадіопрограмах румунською мовою Чернівецької облдержтелерадіокомпанії.

Про роботу закладів культури з обслуговування етнічних громад області

З метою взаємозбагачення культур етнічних громад та оптимального співвідношення інтересів титульної нації і національних меншин, їх вільного етнокультурного розвитку в 75 населених пунктах Герцаївського, Глибоцького, Новоселицького, Сторожинецького районів та м.Чернівці, де компактно проживає румуномовне та польське населення, функціонує 80 масових бібліотек, 74 клубних заклади, 4 мистецьких школи, що обслуговують етнічні громади.

Станом на 1 січня 2009 року 286129 екземплярів друкованих видань румунською, польською та іншими мовами зосереджено в секторі літератури іноземними мовами обласної універсальної наукової бібліотеки ім.М.Івасюка.

Бібліотечний фонд літератури мовами національних меншин, де компактно проживає румуномовне та польське населення, складає 286 тис.129 примірників, з них: румунською мовою – 50 тис. 545 примірників; молдавською мовою – 240 тис. 627 примірників; польською мовою – 3 тис. 335 примірників. Бібліотечною книгою охоплено 53974 читачів. Книговидача на мовах етногромад становить 440059 примірників.

Книгозбірні області отримують 9 назв і 146 комплектів періодичних видань мовами національних меншин, в т.ч. «Зоріле Буковиней» -55, «Конкордія» – 12, «Лучаферул» -25 «Рекрація маре»-25 комплектів.

При проведенні бібліотечних заходів, обслуговування, виставкової роботи враховується аспект двомовності.

У 2008 році бібліотеки області орнанізували акції до відзначення 158-ї річниці від дня народження М.Емінеску, 220-ї річниці від дня народження Г.Асакі, 155-ї річниці румунської музики Чіпріано Порумбеску.

В обласній універсальній науковій бібліотеці ім.М.Івасюка проведено науково-практичну конференцію «Феномен румунськохї літератури на Буковині» за участю консула Румунії на Буковині, письменників, редакторів видань Сучавського, Ботушанського, Яського повітів Румунії. До 600-річчя м.Чернівці бібліотека Сучавського повіту організувала пересувну книжкову виставку в обласній бібліотеці. В рамках цієї виставки було проведено презентацію нової літератури, поетичні діалоги, літературні зустрічі з поетесою Д.Урікару, радником Прем`єр Міністра Румунії, директорм Сучавської бібліотеки, поетом В.Терицану, учнями румунської гімназії №6.

Бібліотеки області щорічно випускають експрес-довідки, бібліографічні посібники: «Видатні діячі Герцаївського району», «Сузір`я талантів Сторожинецького району», «Збереження і відродження традицій рідного краю» (Новоселицький р-н).

Розпорядженнням обласної державної адміністрації від 31 березня 2008 року № 162-Р «Про проведення у Чернівецькій області регіонального етапу Фестивалю мистецтв України» затверджено заходи з підготовки та проведення у Чернівецькій області регіонального етапу Фестивалю мистецтв України, започатковано проведення та затверджено Концепцію обласної культурно-мистецької акції «В океані рідного народу відкривай духовні острови» та вишивання рушника народної єдності «Буковинський оберіг». В рамках цих заходів при закладах культури створено кімнати національного відродження, де проводяться Дні румунської культури, тижні польської, молдавсько-румунської літератури, презентації книг, зустрічі з митцями краю, літературні альманахи, літературні читання, літературні вечори, вечорниці.

Орієнтирами у популяризації духовності, творенні національних культурних цінностей, гідних нашій сучасності, можна назвати культурно-мистецькі заходи за участю представників етнічних громад: театралізоване свято «Серцю мила й дорога – Глибока наша чарівна» (Глибоцький р-н), свято єднання «Щоб цвіли герцаївські сади, щоб жили гуртом, не поодинці, на землі щасливі буковинці» у світлиці «Каса маре» (Герцаївський р-н), вшанування українського рушника «Обереги на краях рушника» (Сторожинецький р-н), народне гуляння «Маршинецький дивограй» (Новоселицький р-н), родинні посиденьки «Традиції буковинської родини» м.Чернівці.

Клубні заклади були ініціаторами проведення заходів, які є неоціненним багатством культури всіх етносів, національних меншин, що здавна населяють Буковину. Співпрацюючи з національно-культурологічними товариствами працівники клубних закладів провели ІІ обласний міжнаціональний дитячий фольклорний фестиваль «Веселка Буковини» в м.Чернівці, традиційні фестивалі румунського фольклору «Мерцішор» в Глибоцькому, Новоселицькому, Герцаївському районах та м.Чернівці, національні свята «Лімба ноастре ча ромине», «Флоріле далбе», літературно-мистецькі вечори на вшанування пам’яті Г.Асакі, М.Емінеску, Р.Ауслендер, П.Целана, А.Хиджеу, І.Друце, національні ігри та розваги, свята народного календаря, народні гуляння, мистецькі акції родинно-побутової культури того чи іншого етносу.

З метою підтримки, розвитку та збереження скарбів національно-культурної спадщини, звичаїв та побуту етнічних груп буковинського краю в 2008 році засновано щорічний Міжнародний фестиваль національних культур «Букова віть». Фестиваль має продемонструвати самобутню культуру етнічних груп, що населяють Буковину, розмаїття національних костюмів, ужиткового та декоративно-прикладного мистецтва, засвідчити гармонійне співіснування представників різних етнічних груп, вільного етнокультурного розвитку.

В області працює 595 аматорських колективи національних меншин, в яких займається понад 9 тис.учасників. При національно-культуриних товариствах діють: румунському – хоровий колектив «Драгош воде», оркестри румунської музики «Мерцішор», «Мугурел», «Плай»; польському – фольклорний гурт «Ехо Пруту», хореографічний колектив «Квіти Буковини», музичний колектив «Кольори Буковини»; австро-німецькому – ансамбль народної пісні «Кляйнер-Фенікс»; єврейському – два оркестри єврейської музики; корейському – фольклорний аматорський колектив «Сальмонурі».

При клубних закладах області працює 3161 клубних формувань (39780 учасників), з них 2776 аматорських колективів, 331 любительських об`єднань та клубів за інтересами. Найбільш відомі:
румунські
– народні ансамблі танцю «Ізвораш» Глибоцького Районного будинку творчості та дозвілля, «Мерцішор» Будинку культури с.Волока Глибоцького р-ну, «Алунелул» Будинку народної творчості та дозвілля с.Горбово Герцаївського р-ну, «Плаю Херцей» районного Будинку культури м.Герци, «Валя Прутулуй», народний аматорський театр «Міоріца»» Будинку народної творчості та дозвілля с.Горбово Герцаївського р-ну, «Трандафір» Будинку культури с.Волока, народний аматорський фольклорний колектив «Датіна» Будинку культури с.Опришени Глибоцького р-ну, «Мерцішор» клубу мікрорайону «Красногорівка» м.Чернівці, фольклорний колектив «Ізвораш» Будинку культури с.Ропча Сторожинецького р-ну;
польські колективи
– народний аматорський фольклорний колектив «В’янечек» Будинку культури с.Нижні Петрівці, фольклорний аматорський колектив «Долинянка» Будинку культури с.Долиняни Сторожинецького р-ну.
Вищеназвані колективи постійно беруть участь у Міжнародних, Всеукраїнських, обласних, районних конкурсах та фестивалях.

З метою розвитку та збереження національно-культурної спадщини етнічних груп в Новоселицькому районі створено міжрайонне товариство молдавської культури Буковини, яке об`єднує 1200 чоловік, в населених пунктах Аршиця та Панка Сторожинецького району відкрито польські народні Доми, перепрофільовано Сторожинецький районний Будинок культури в районний Будинок національних культур.

В 2008 році 2 аматорських колективи із румуномовних сіл області отримали звання «народний»: фольклорні колективи «Царанкуца» Будинку культури с.Сучевени та «Калинонька» Будинку культури с.Черепківка Глибоцького району.

73 аматорських колективи області в т.ч. представники національних меншин, з успіхом представляли своє мистецтво на Міжнародних, Всеукраїнських фестивалях та конкурсах. 24 аматорських колективи презентували своє мистецтво за кордоном.

Про видання книг румунською мовою впродовж 2007-2008 років

Упродовж 2007-2008 років видавництва області видали 45 назв книг румунською мовою загальним тиражем 106,8 тис.примірників, з яких 28 видань – підручники для загальноосвітніх навчальних закладів з румунською мовою навчання, видані у видавництві «Букрек» та Чернівецькій редакції румунської літератури Державного підприємства «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ».

17 видань румунською мовою – це прозові та поетичні твори письменників Буковини.

В рамках «Комплексної Програми розвитку інформаційної та видавничої галузей Чернівецької області на 2005-2010 роки» у 2007 році надано фінансову підтримку для 4-х видань румунською мовою, а саме: «У колисці жайворонків» (автор Сільвія Каба-Гівіряк), «Прикиндел»(«Малюк», автор Серафима Криган), «Молоді паруси» – збірник творів учасників фестивалю поезії «Іліє Мотреску», Аркадій Опаіц «Один і множина». За державною програмою «Українська книга» у видавництві «Золоті литаври» видано «Українсько-румунський словник» тиражем 5 тис.примірників (автор Лілія Ботлунг), а у видавництві «Етнос» – третю книгу «Зоряний дощ» – прозові твори українських письменників для дітей і юнацтва українською мовою та в перекладі румунською відомого буковинського письменника Мірчі Лютика. Чернівецька редакція румунської літератури Державного підприємства «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ» видала «Українсько-румунський розмовник» (автор К.Джука).

У 2008 році в рамках обласної програми підтримки книговидання частково профінансовано випуск 2-х книг на суму 15 тис.гривень, зокрема: роман Олеся Гончара «Твоя зоря» румунською мовою, переклад з української здійснив відомий буковинський письменник і журналіст Григорій Криган та Мірчі Лютика «Березневий сніг», яка незабаром побачить світ у видавництві «Місто».

Крім того, у 2008 році у видавництві «Букрек» видано книги Серафими Криган «Казки для дітей» в 2-х частинах та «Легенди, гумор», а у видавництві «Александру чел Бун» – книги Олександріни Чернової і Іллі Лучака «Вибрані твори румунських та зарубіжних письменників» та фотоальбом «Чернівці 1408-2008» (обидві книги друкувались у Румунії).

В рамках культурного співробітництва між прикордонними областями, зокрема між видавництвами «Букрек» (м.Чернівці) і «Лідана»(м.Сучава), у 2007 році в Чернівцях (вул.Шолом-Алейхема,5) відкрито книжковий клуб румунської літератури.

Запис Румунський аспект в Чернівецькій області спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Оперативна інформація про стан систем життєзабезпечення Чернівців 24 лютого

На 08.00 частота струму в електромережах – 50Гц. Запас води в резервуарах ДКП «Чернівціводоканал» – 37187 м3.

Станом на 08.00 на контролі перебуває виконання 11 одиночних заяв мешканців щодо усунення пошкоджень у мережах 0,4 кВ.

Всі водозабори працюють у нормальному режимі.

Призупинено водопостачання будинку на вул.Барбюса,15, де тривають роботи із ліквідації витоку та заміни вводу. Підвіз води мешканцям будинку забезпечує автоцистерна водоканалу.

Тривають робот из ліквідації скритого витоку на вул. Буковинській, 11-13, який призвів до підтоплення підвальних приміщень обласної лікарні. Для відкачки води було задіяно усі спецзасоби водоканалу та залучено спецтехніку і працівників ГУ МНС.

Як повідомив головний інженер ДКП «Чернівціводоканал» Володимир Ботнарь, роботи з виявлення та ліквідації витоку ускладнені тим, що ушкодження мережі сталося у місці проходження трьох високовольтних кабелів, що створювало небезпеку їх пошкодження. У зв’язку з цим ремонтні роботи у нічний час довелося призупинити. 24 лютого зранку було сформовано спільні ремонтні бригади працівників водоканалу і енергетиків, отримано схеми кабельних ліній, розпочато усунення витоку в мережі та його наслідків. Одночасно впродовж доби тривали роботи з відкачки води та недопущення подальшого підтопалення підвальних приміщень обласної лівкарні.

Водопостачання прилеглих до місця аварії будинків здійснюється з пониженим тиском. Підвіз води мешканцям забезпечує автоцистерна водоканалу.

Середній тиск газу на ГРП міста станом на 07.30 – 0,9 кг/см2 . Усі котельні міста працюватимуть в нормальному режимі.

У зв’язку з проведенням планових ремонтних робіт сьогодні з 09.00 буде частково припинено газопостачання мікрорайонів Гарячий Уран, Стара Жучка та прилеглих до них вулиць. Відновлення газопостачання відбудеться без додаткового попередження. Чернівецька філія «Укргазмережі» просить мешканців зазначених мікрорайонів перекрити крани на газових приладах та газопроводах, бути обережними під час пуску газу.

Проїзд дорогами міста забезпечено. На чергуванні перебувають 16 працівників та 14 одиниць спецтехніки. За минулу добу виконано 3 рейси, використано 9 кубометрів піщано-сольової суміші.

На маршрутах працює 76 тролейбусів.

За даними обласного центру гідрометеорології, станом на 07.30 у Чернівцях вітер південно-східний 2 м/с, температура повітря -7ºС, відносна вологість 97%, атмосферний тиск 731 мм. рт. ст., рівень радіації 12 мкР/год, рівень води у р. Прут – 65 (-3) см, туман , видимість 200-500 м, на дорогах ожеледиця. Удень мінлива хмарність, без істотних опадів, вітер південно-східний 5-10 м/с, вночі – 6 -11ºС морозу.

Запис Тривають аварійні роботи в Чернівецькій обласній лікарні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сьогодні вранці працівники МНС отримали повідомлення про підтоплення підвальних приміщень обласної клінічної лікарні, що у Чернівцях по вул. Буковинській. За словами головного лікаря медустанови Володимира Ушакова, вода в підвали двох корпусів лікарні почала прибувати ще з суботи.

– У п’ятницю ввечері на вулиці Буковинській текла вода, а вже в суботу, коли приїхав «Водоканал» та розкопав вулицю, вода почала прибувати у наші підвали. Важко сказати, чи це каналізаційні води, чи водопровідна вода. Затопило відділення і кафедру патанатомії та відділення пульмонології. Дуже вдячний працівникам МНС за те, що вони вже відкачали більшу частину води з підвалів лікарні, – сказав В.Ушаков.

Водою залито електричне обладнання у фізіотерапевтичному відділенні та в соляних шахтах обласної лікарні. Рятувальники відкачували воду з підвальних приміщень лікарні за допомогою двох мотопомп. Якщо зранку рівень води сягав метра, то тепер – менше 20 см. Однак вода поступово прибуває, і саме у цьому полягає основна складність в роботі МНС-ників – сказав начальник СДПЧ-1 Олександр Ткачук.

Бійці МНС працюватимуть над відкачкою води у лікарні впродовж всього дня, поки не відкачають всю воду повністю, – запевнив колектив лікарні Олександр Ткачук.

Центр пропаганди ГУ МНС України в Чернівецькій області

Запис Чернівецьку обласну лікарню затопило спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Повінь прискорила оновлення

– В’ячеславе Васильовичу, лікарня досить велика, з багатьма корпусами, та ще більшими є її проблеми… Втім, як відомо, протягом останніх двох десятиліть вона втратила, переважно, всю свою територію – поля, озера, сади.

– Головним лікарем працюю лише кілька років. Лікарню отримав у дуже занедбаному стані, хоча колектив своїми силами і робив час від часу косметичні ремонти. Тому за минуле говорити не можу. Чув лише, що колись у відділеннях за часів Австрії тут були підлоги з підігрівом, своя котельня, сантехнічна служба, овочесховища, цехи для трудотерапії, клуб, художня самодіяльність тощо.

– Але були й інші часи, коли хворі спали на металевих ліжках без матраців, бракувало білизни, елементарних харчів…

– Мені розповідали про це: 90-і роки минулого століття – як страшний сон. Зате протягом останніх років намагаємося все обновити, зробити перебування хворих комфортнішим. Лікарня укомплектовується апаратурою. Нещодавно отримали через Мінздоров’я новий дефібрилятор. Обіцяють новий наркозно-дихальний апарат. Слава Богу, у достатній мірі забезпечені білизною, ковдрами, одягом. Більше того, лікарня повністю комп’ютеризована.

Навесні минулого року розпочали ремонт. Перекрили дах адмінкорпусу, відремонтували фасад, повністю обновили кабінети. На часі був ремонт харчоблоку.А тут – повінь: всі дахи потекли як на замовлення, фасади по відлущувалися. Врятувала субвенція на 6 млн. грн. За ці гроші повністю перекрили дахи на всіх 8 корпусах.

Зараз через морози призупинили зовнішні роботи. Але всередині ремонт продовжується. Замінюємо котли, електропроводку, опалення, обкладаємо плиткою рибний, овочевий та м’ясний цехи, оновлюємо технологічну лінію, обладнуємо пральню. У кожному відділенні поставили бойлери, тепер гарячу воду маємо постійно. Колись у нас була своя котельня. Зараз – центральне опалення. Мав плани зробити автономні міні-котельні під кожним корпусом. Але, коли підрахували, вирішили, що це не вигідно.

Торік обласна рада прийняла рішення збудувати нове приміщення під поліклініку. У результаті маємо нову поліклініку. А будівлю старої поліклініки переобладнуємо на центр «СНІДу». Через місяць його мають закінчити.

Пацієнти тут роками не живуть!

– У спогадах австрійця Георга Дроздовського про наше місто є цікавий персонаж, якого знали всі Чернівці – Буббі. Він все життя мешкав у психлікарні і навіть пізніше, за радянських часів. Отож, як щодо пацієнтів, які проживають тут досить тривалий час?

– Нині у лікарні є 584 хворих: по 60-70 осіб у кожному відділенні. І роками вони тут, повірте, не живуть. Хоча саме так було до 2000-го року. Але, починаючи від ХХI століття, тобто від 2001 року, ця практика відійшла у минуле.

Саме тоді я почав працювати головним психоневрологом управління охорони здоров’я облдержадміністрації. Користуючись цим, об’їздив усі інтернати області для психохроників. І, не порушуючи закону, через відділ соціального захисту, ми оформляли документи і переводили тих, у кого немає родичів, на подальше перебування і догляд до інтернату.

Таким чином «розвантажили» лікарню. Адже щороку тут опинялося 50-60 безпритульних і покинутих пацієнтів. І, навіть, якщо людина вже не потребувала лікування, а простого догляду через поважний вік, лікарні доводилося їх годувати і доглядати. Тож, починаючи від 2001 року, щорічно переводимо по 15-30 пацієнтів до інтернатів.
Нині найбільший термін лікування за протоколом – 3 місяці.

В Чернівецькій області 5 інтернатів для психохороніків: в Нижніх Станівцях, Хотині, Магалі (дитячий), Череші та Чорториї.

Мешканці інтернату мають пенсію, вона іде на їхнє утримання, а 25% грошей залишається їм на кишенькові витрати.

Не тільки лікують, а й вчать

– Скільки маєте відділень?

– Лікарня складається з 8 корпусів, де є 15 відділень: 3 чоловічих, 3 жіночих, 2 змішаних, відділення кризових станів на 25 місць, відділення неврозів на 60 ліжок та реанімаційне відділення на 6 місць. Загалом це – 680 ліжок: 600 – психіатричних та 80 – неврологічних.

Працює близько 800 чоловік. 90 лікарів, 260 медсестер, решта – молодший медперсонал та господарська служба. У кожному відділенні від 40 до 60 працівників. 70% персоналу – сільські люди, які доїжджають на роботу. І хоч лікарня специфічна, та проблем з кадрами не маю. Випускники училищ просяться сюди на роботу санітарами, госппрацівниками, сторожами.
Маємо стареньку «Волгу», два санітарних і один бортовий «УАЗики» та 1 вантажівку для господарських потреб.

А ще при лікарні функціонують три кафедри: неврології, психіатрії і медичної психології. Остання – наймолодша, їй лише 3 роки. Готуємо медичних психологів – очний цикл проходять в лікарні, заочний – на кафедрі. Психологи нам зараз конче потрібні. Наприклад, після повені організовували спеціальні психологічні бригади, які виїжджали в найбільш потерпілі райони і надавали людям психологічну допомогу.

Співпрацюємо з Центром психологічної допомоги БДМУ. Їхні кандидати наук, доценти у будь-який час надають нам необхідні консультації.

Екстрим хворим на користь!

– Чи спостерігаються тенденції у проявах психічних недуг?

– Лікарі знають, що навесні та восени відбувається загострення психічних хвороб.
На диспансерному обліку у нас перебуває 22 тис. хворих з усієї області. Майже 72% з них – з легкими формами психічних розладів, 28% – з важкими (шизофренія, маніакально-депресивний психоз, вікові депресії). В зазначені періоди багато з них звертається до нас по допомогу.

Помітили, що після повені, коли ще не були виплачені компенсацій і люди переймалися своїми збитками, критично їх оцінюючи, – вони забули про свої хвороби. Хворих тоді значно поменшало. Але коли все забулося, стало на свої місця – люди почали скаржитися на безсоння, тривогу, розлади адаптації, депресію.

Трудотерапія і книжка

– Психлікарня кардинально різниться від інших, чи не так? І не тільки гратами на вікнах. Адже там люди не тільки лікуються, а й просто живуть…

– Кожне відділення має свої закриті дворики, де двічі на день пацієнти гуляють на свіжому повітрі. Маємо бібліотеку. Щоправда, художньою літературою вона вже давно не поповнювалася, а медичні книжки, журнали та газети постійно надходять. Бібліотекар ходить відділеннями, пропонує книжки і збирає заявки. Є зал, кінобудка з апаратом, де демонструють фільми для хворих.

Організовуємо психо-тарапевтичні групи на чолі з психологами. Даємо їм теми для спілкування. У дитячому відділенні займаються арт-терапією.

За бажанням хворого його можуть залучити до прибирання території лікарні.
Не бійтеся психіатрії!

– Як ви думаєте, В’ячеславе Васильовичу, чому пересічні громадяни бояться психлікарні?

– Від незнання. Не варто боятися психіатрії та цього закладу. Але в в людей ще присутній той страх, що сюди можуть завести силоміць. Крім того, психіка людини, як і її душа – загадка.

Цими днями, скажімо, привели пацієнтку з шизофренією. До цього родичі протягом трьох місяців помічали, що з їхньою сестрою щось коїться – то вона була задумлива, то не спала ночами, то ховалася до шафи, чула голоси, сама до себе розмовляла. Якби її привели раніше, можливо, лікування було б ефективнішим. Бо чим раніше надається допомога хворому, тим краще для нього.

Любов ПЛАХІНА, «Версії»

Запис В’ячеслав КАЛУЦЬКИЙ: Друге дихання Чернівецької психіатричної лікарні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На другій сходинці опинився перспективний шахіст, кандидат у майстри спорту Віталій Бернадський – 7,5 очка. Трійку кращих замкнув майстер спорту Михайло Ярмистий (7 очок), який провів велику роботу в організації змагань. Єдиної поразки Михайлові на турнірі завдав Віталій Бернадський.

Цікаво, що четверте та п’яте місця посіли відповідно Володимир Виноградник та Олександр Єгоров (по 6 очок), які після перерви знову взяли участь у шаховому турнірі.

Кращий результат серед ветеранів показав Вадим Ковтунович. Цей досвідчений шахіст здобув 5 очок.

Найкращим серед юнаків став Артур Гаїна – 4 очка. У турнірі взяв участь голова Чернівецької обласної організації ВО «Свобода» Віталій Мельничук, який спромігся здобути три перемоги.

Шахісти, які відзначилися на турнірі, отримали дипломи та грошові премії. Під час закриття змагань було зазначено, що турнір на честь Степана Бандери стане традиційним.

Олексій МАМЧУК, Пресс-служба Чернівецької обласної організації ВО «Свобода»

Запис Турнір із шахів в Чернівцях на честь Степана Бандери спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Народні обранці обговорили та прийняли Регіональну програму розвитку малого підприємництва у Чернівецькій області на 2009-2010 роки. Разом з тим, Регіональну програму розвитку дорадчої служби та дорадчої діяльності у Чернівецькій області на 2009 рік було вирішено ухвалити без фінансування за рахунок бюджетних коштів до з’ясування її ефективності за підсумками першого півріччя 2009 року.

Сесія обласної ради затвердила також порядок передачі нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в оренду у 2009 році. Особливо гострою була дискусія щодо стану забезпечення споживачів області природним газом, електроенергією та житлово-комунальними послугами.

Керівники регіональних газо- та енергопостачальних компаній вислухали чимало критичних зауважень щодо організації роботи ввірених їм підприємств і організацій та якості наданих ними послуг споживачам. Зокрема, голова обласної ради Іван ШИЛЕПНИЦЬКИЙ наголосив на необхідності посилення персональної відповідальності газо-енергопостачальних підприємств за безперебійне та безаварійне постачання споживачам області якісних енергоносіїв.

Протокольним рішення сесії державному підприємству «Буковинастандартметрологія» запропоновано вжити заходів щодо встановлення відповідності державним стандартам послуг, які надаються споживачам області газо-енергопостачальними організаціями.

26-та сесія крайового парламенту розглянула низку депутатських запитів та звернень, ухвалила інші важливі рішення з нагальних питань забезпечення життєдіяльності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області.

Прес-служба Чернівецької обласної ради

Запис Чернівецька обласна рада: рішення 26 сесії спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Кожний народ має у своїй історії досвід боротьби за незалежність і видатних лідерів, які у вирішальні моменти брали на себе відповідальність за долю батьківщини. Французи мали Жану Д’Арк, поляки – Костюшко, швейцарці – Вінкельрода, а ми – Степана Бандеру. Саме з таких особистостей вибудовується хребет нації. Нині ж уже від нас залежить, буде цей хребет  гнутися перед волею інших держав чи буде триматися гідно і прямо.

«Версії» пропонують читачам подивитися на образ Степана Бандери очима окремих буковинських політиків у світлі сучасних проблем української державності.

З нагоди 100-річчя від дня народження визначного провідника УПА Степана Бандери у сусідніх Івано-Франківській, Тернопільській, Львівській областях відбулися велелюдні урочистості. Зокрема, в Івано-Франківську  йому встановили пам’ятник. У Чернівцях же влада, хоч і формально оголосила 2008-й Роком Степана Бандери, намітивши низку заходів з популяризації цієї фігури та історії УПА, відбулася незначними формальностями, і цим  підкреслила, що переважна частина владних номенклатурників – вихованці комуністичної партіїї, яка люто ненавиділа все, що було носієм незалежницької ідеології,– наголосили учасники Блоку Національних Сил Буковини (БНСБ) на прес-конференції, присвяченій ювілею націоналіста №1 України.

Петро КОБЕВКО, депутат обласної ради, член БНСБ:

– Чернівецька обласна рада звернулася до Президента з ініціативою присвоїти Степану Бандері звання Героя України. З такою ж ініціативою звернулися Івано-Франківська, Тернопільська, Львівська області. На жаль, реакції поки що немає. Попри те, два роки тому ми і подумати не могли, що ВР у нинішньому її складі визнає день народження Бандери, тобто 1-е січня, офіційним державним святом. Нині це сталося! Ми впевнені, що Степана Бандеру буде визнано Героєм України. У нас є і мають бути власні Герої, щоби нам не нав’язували чужих!

Остап ЮРІЙЧУК, УРП «Собор»:

– Наша влада не має того високого духу патріотизму, що мав його Степан Бандера. Нам бракує поняття служіння державі. Зрозуміло, що на фоні такої особистості, як Бандера, будь-яка чинна політична сила виглядає блідо. Тому ніхто й не поспішає визнавати його.

Зрозуміло також, чому Москва поливає брудом УПА й Бандеру. Бо коли розсекретять архіви і відкриється вся правда про діяльність Москви в Україні, багато що зміниться у свідомості людей. А цього бояться. Недаремно ж колись генерал Де Голль сказав, що якби він мав таку армію, як УПА, Франція була б непереможна!
Ми повинні відродити дух українського патріотизму. Іншого шляху до повноцінної держави просто немає!

Олександр БУРДЕНЮК, Рух:

– За 17 років незалежності Україна так і не здобула української влади, яка відстоювала б інтереси народу. У нас відсутня патріотично-виховна робота. Інформаційний простір на 70% заповнений чужинською мовою.
Скажіть, чому дотепер УПА не визнана нашою державою? Адже завдячуючи саме її самовідданій боротьбі стала реальністю наша незалежність! Натомість нинішня влада не боронить державні інтереси, а стоїть на захисті приватних. Саме тому ситуація в Україні є небезпечною.

Історична довідка:

Степан БАНДЕРА грав у шахи і на мандоліні

Степан Бандера народився 1-го січня 1909 року в Старому Угринові Калуського повіту в сім’ї місцевого пароха Андрія Бандери та Мирослави Глодзінської, доньки попереднього пароха цього села. Батько був парламентарієм ЗУНР, капеланом УГА. Один з родичів по матері, Ярослав Весоловський, – послом Віденського парламенту.

Степан Бандера був активним членом «Пласту», причому вступив до цієї молодіжної організації по двох роках наполегливих тренувань, бо через ревматизм не міг здати необхідні нормативи. 1927 року закінчив Стрийську гімназію. З 14-ти років заробляв собі на власні видатки лекціями. У 1922-му  померла від туберкульозу горла мати.

Ставши студентом аграрного факультету Львівської «Політехніки» в Дублянах поблизу Львова, бере активну участь у студентському житті, керує хором, співає, грає на гітарі, мандоліні, займається бігом, плаванням, баскетболом, туризмом, шахами тощо. І водночас  уже веде підпільну політичну роботу.

Тогочасна Галичина перебувала під жорстокою окупацією Польщі. Стихійний опір українського населення був масовим. 1933 року Євген Коновалець призначає молодого політика провідником краю. Молодіжне крило ОУН почало з організації  «атестатів» (нападів) на функціонерів польської влади.

1934 року Бандеру заарештовують: на судових процесах у Варшаві та Львові 1936 року його засуджено до смертної кари із заміною на довічне ув’язнення.

Після окупації Польщі німцями Бандері вдається втекти з в’язниці. У серпні 1941-го він формує українську владу у Львові і проголошує Акт про відновлення Української Держави – за що був арештований  уже німецьким окупаційним режимом і кинутий до концтабору Заксенхаузен. По звільненні, згодом в еміграції, продовжував активну політичну та ідеологічну роботу проти окупаційного совітського режиму.

В жовтні 1959-го убитий в Мюнхені наймитом КДБ Сташинським.

Олена КАЛМИКОВА, «Версії»

Запис 100 років від дня народження Степана Бандери спершу з'явиться на Медіа-Версії.

ЗАПРОШУЮТЬ

взяти участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Система виховання «Пласт»: світові традиції, реалії та перспективи» яка відбудеться 15-16 січня 2009 року на базі Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Тематичні напрямки конференції:

1. Система позашкільного виховання в Україні: основні напрямки, форми і методи роботи
2. Дитячий та молодіжний рух як соціально-педагогічний феномен
3. Відродження пластових традицій в Україні
4. Організація діяльності сучасного «Пласту»
5. Діяльність міжнародних молодіжних організацій

Робочі мови конференції: українська, російська, англійська.

Просимо: до 10 січня 2009 року офіційно повідомити Оргкомітет про свою участь у роботі конференції, подавши тему доповіді та відомості про автора.

Матеріали конференції: будуть опубліковані в науково-педагогічному журналі «Обрії» Івано-Франківського ОІППО (фахове видання ВАК України) та у збірнику Чернівецького ОІППО. Повні тексти доповідей у роздрукованому та електронному варіантах подати при реєстрації.

Організаційний внесок – 75 грн. (може бути внесений безпосередньо в день приїзду). Оплата публікації у збірнику матеріалів конференції включена в оргвнесок; вартість публікації за друковану сторінку в науково-педагогічному журналі «Обрії» Івано-Франківського ОІППО (фахове видання ВАК України) – 15 гривень

Адреса Оргкомітету:

Оргкомітет Всеукраїнської науково-практичної конференції, Чернівецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, вул. Франка, 20, м. Чернівці, 58000
Тел..: 8(0372) 51-14-01; e-mail: ipo@cv.ukrtel.net

В програмі конференції передбачено вивчення традицій організації різдвяних свят на базі Вижницького та Сторожинецького районів. Приїзд і розміщення учасників – 13-14 січня 2009 р. Реєстрація відбуватиметься в день приїзду та о 10 год. 15 січня.

Координатори конференції:

Сахновський Олександр Євгенович, завідувач кафедри дидактичних технологій та психологічного забезпечення освіти Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (тел.. роб 8(0372) 51-14-01; моб. 80681096536; e-mail: alex.sahn@yahoo.com

Федунович-Швед Оксана Тарасівна, викладач кафедри дидактичних технологій та психологічного забезпечення освіти Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (тел. роб 8(0372) 51-14-01; e-mail: ipo@cv.ukrtel.net

Запис 15-16 січня Всеукраїнська науково-практична конференція «Система виховання «Пласт» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

31 грудня, вже 37 раз поспіль (перший старт був 31 грудня 1971 р.) були проведені традиційні старти на честь Новорічних свят. Цього разу допомогу в організації змагань надав обласний центр «Спорт для всіх». Велику роботу по проведенню стартів надали ( за встановленою традицією) переможці торішніх змагань – Д. Терице та А. Тумак.

Майже 100 прихильників спортивного орієнтування цього разу вийшли на старти цьогорічних змагань. Траси змагань були прокладені у мікрорайоні «Південний».

Центром змагань була ЗОШ 22 (Подяка директору школи В. Солодовнікову за гостинність).

На трасі були встановлені 17 контрольних пунктів. Спортсмени, в залежності від віку, повинні були знайти якнайшвидше в будь якому порядку певну кількість КП. Найдовші траси були коло 3 км, найкоротші траси для початківців трохи більше 1 км.

Отож чудова зимова погода, яскраві враження від новорічних свят, толерантне суддівство – все це додало змаганням святкового настрою.

За формулою змагань, абсолютні переможці змагань серед чоловік та жінок автоматично отримують звання «Діда Мороза -2008» та «Снігуроньки -2008» і на наступний рік повністю відповідають за проведення слідуючих змагань.

У абсолюті цього разу виграли Тарас Остапюк та Ольга Арсенюк (КСО «МІДІЗ»).

Переможцями у різних  номінаціях стали:  Вадим Хоменко, Віталій Храпко, Андрій Келя, Федір Тагієв, Ірина Прокопчук, Любов Коротоненко, Терице Анна-Марія та інші.

Ефим Штемплер, Чернівецька обласна федерація спортивного орієнтування

Запис «НОВОРІЧНИЙ СТАРТ – 2009» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Фонд «Подаруй дитині життя», який опікується хворими на лейкемію дітьми, вже вкотре зібрав гроші на їхнє лікування. На ці кошти були куплені препарати і для маленького Юрка Оманії, в якого лімфома. Хлопчик хворіє від вересня нинішнього року. За цей період йому вже тричі видаляли лімфовузли. У дитини унікальна хвороба – єдиний випадок на всю Україну. Але шанси на одужання є!

Маленький Іван Жебчук із остеосаркомою також завдяки фонду отримує хіміотерапію. Та у лікарні, на жаль, немає належного обладнання для такого лікування, тож доводиться їздити до Києва.

Крім того, хіміотерапія є високодозованою, тому дає ускладнення, тож паралельно вимагає препаратів, які підвищують діяльність клітин мозку. А вони недешеві.

За словами Михайла ГНАТЮКА, завідувача відділенням кардіоонкогематології обласної клінічної дитячої лікарні №1, зараз у лікарні перебуває 9 онкохворих дітей. 42% хворих – з Чернівців. Протягом нинішнього року виявлено 16 нових випадків захворювання.

Найголовніша причина недуги – екологічна. Це сумне відлуння Чорнобильської аварії. Бо утворюються такі пухлини, які дуже рідко зустрічаються і погано піддаються лікуванню, іншими словами, вони є дуже серйозними генетичними «поломками».

– Хочемо добудувати блок інтенсивної терапії. Сподіваємося, що обласна держадміністрація та міська рада допоможуть, – розповідає Михайло Гнатюк. – Ми робимо все те, що і столичні лікарі. Але нам, на жаль, не вистачає обладнання. Якби у нас була апаратура, діти не їхали б до Києва чи Львова.

У відділенні кваліфікований та чуйний персонал. Тут, без перебільшення, жоден лікар чи медсестра не залишаються байдужими до страждань малюків. Допомагають усім, чим можуть. А секрет такого ставлення простий: чимало працівників відділення самі перехворіли на таку недугу!

За весь 2008 рік помер один хлопчик. –То був занадто важкий випадок, – з сумом зітхає п. Гнатюк – Ніде у світі з такою хворобою більше 4-х місяців не живуть. Батько хлопчика був ліквідатором аварії на ЧАЕС.

До дня Миколая фонд «Подаруй дитині життя» завіз до лікарні подарунки хворим дітям.
Персонал лікарні та батьки хворих дітей вдячні й працівникам міліції, які щомісяця долучаються до збирання коштів. Натомість, як зауважили медпрацівники, зовсім осторонь такої допомоги опинився «Калинівський ринок»…

Любов ПЛАХІНА, «Версії»

Кожен, у кого небайдуже серце та щира душа, може долучитися до щомісячної акції Чернівецького обласного благодійного Фонду допомоги дітям, хворим на рак та лейкемію «Подаруй дитині життя», заснованого і підтримуваного депутатом обласної ради Францом Федоровичем, звернувшись за адресою:

Чернівці, вул. Гоголя, 12,

тел./факс (0372) 57-31-47

або перерахувавши кошти на
р/р №26002300000612, МФО 356516, ФАКБ «Форум» м. Чернівці

Запис Унікальна біда буковинця Юрка спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Серед художніх творів, які поповнили книгозбірню, – румунські балади, твори сучасних прозаїків, що побачили світ у видавництвах Фонду культури Румунії та Libra-International, а також перлини румунської літератури мовою оригіналу та світової класики в перекладі на румунську.

Ольга СЕРЕБРІЯН, заступник директора Чернівецької обласної наукової бібліотеки

Запис Євген Дога – в чернівецькій бібліотеці спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Таланти Чернівців (ХІХ-ХХ ст.) – наукові дослідження й розвідки Тетяни Дугаєвої».
«Живопис 2-ої пол. ХХ ст. у фондах Художнього музею».
«Пейзаж і натюрморт ІІ пол. ХІХ – І пол. ХХ ст.», комп’ютерні копії.

Театр

29 листопада

18.30 Л. Разумовська «Ваша сестра і полонена…», історична драма.

30 листопада

12.00 А. Ліндгрен «Карлсон, який живе на даху», музична казка.
18.30 М. Матіос «Солодка Даруся», драма на три життя.

«Юність Буковини»

29 листопада

17.00 ІІІ Буковинський фестиваль УШУ. Вхід вільний

Виставковий центр «Вернісаж»

закриття 30.11

Виставка живописних творів Володимира ЖОРІНА

4 грудня (Відкриття)

16.00  ХХVII обласна виставка робіт учнів художніх шкіл «Буковинський розмай»

Філармонія

30 листопада

11.00 ХІІ міський фестиваль музичних ансамблів ресторанів, кафе та барів ім. Назарія Яремчука

Кінопалац «Чернівці»

«Домовий», екшн – 11.00,13.00, 15.00, 19.00.
«Дуже російський детектив», комедія – 17.00, 21.00.

Кінотеатр ім. І. Миколайчука

«Жінки», комедія – 13.00, 15.00, 19.00.
«Дуже російський детектив», комедія – 17.00, 21.00.

Запис Афіша спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Піднімаюся мармуровими сходинками обласного Художнього музею – і мене, як завжди, мовчазно вітають урочисто-привітні погруддя богинь Весни й Молодості. Це яскраві представниці віденського модерну, своєрідні європейські сфінкси, що всім своїм життєрадісним єством контрастують із потайними єгипетськими тезками. Милуюся живим розмаїттям кольорових вітражів…

Про те, яке життя наповнює сьогодні вишукану будівлю колишньої Буковинської ощадниці, розповідає Валентина ЛЮБКІВСЬКА, заступник директора Художнього музею з наукової роботи:

– Наш музей виріс з художнього відділу при обласному Краєзнавчому музеї. Тоді, у 80-х він розташовувався у перебудованому всередині приміщенні Кафедрального собору. На першому поверсі була постійна обласна виставка товарів народного споживання, що їх виробляли підприємства Чернівецької області.

– Шкарпетки, панчохи, рукавички… Яке відношення мали вони до Художнього музею?

– Жодного. Такі були «вимоги часу». А на 2-ому поверсі ми проводили змінні художні виставки. Навіть демонстрували гравюри з Ермітажу. Тоді держава більше опікувалася культурою. Звичайно, культура була підлегла ідеології. Але, разом з тим, планово виділялися кошти на закупівлю експонатів. Ми об’їздили всю область у пошуках витворів ужиткового мистецтва, кераміки, вишивки, ікон. Раз на квартал музей отримував солідну суму, за яку купувалися дійсно цінні речі, у тому числі й роботи місцевих художників.

Крім того, у фонд музею передавалися роботи з всесоюзних виставок. Так поступово накопичувалась колекція музею. Власне, у дорадянський період на Буковині були меценати, колекціонери, які дарували місту мистецькі твори. Так було прийнято у багатьох країнах Європи, до якої належали Чернівці, де працювало багато художників, проводилися виставки, так звані Осінні салони.

Але часті зміни влади призвели до зникнення значної частини тодішньої колекції: роботи просто вивозилися за межі Буковини. Залишки, які збереглися у Краєзнавчому музеї, і стали базою, на якій було створено Художній музей.

– Ви працювали у радянський період, працюєте і тепер… Чого побажали б музею? Чого йому вкрай не вистачає?

– Звичайно, підтримки держави. У 90-ті роки музей пережив дуже складний період. Порівняно з ним, зараз, безумовно, відбуваються позитивні зрушення. Ми робимо обмінні виставки між музеями, наші працівники їздять на фахові конференції.

– А державне фінансування?

– Радіємо вже з того, що минули часи, коли місяцями працювали без зарплати. Адже малі зарплати провокують плинність кадрів. На жаль, відсутнє фінансування на поновлення музейного фонду.

– Але ж поповнення фондів – один з основних напрямків роботи музею. Як ви його здійснюєте, не маючи коштів?

– Просимо – і художники дарують нам свої роботи. Але, звичайно, найкращих творів таким чином не придбаєш.

– В Україні відсутній Закон про культуру: є структури, які представляють культуру, а самого Закону немає. Може, це є причиною негараздів, розбалансованості музейної справи?

– Звичайно. Існує, наприклад, Закон про музеї, але його положення настільки застаріли, що давно вже не відповідають реаліям життя. Неможливо організувати в невеликому обласному центрі, як наш, таку кількість відвідувачів, як вимагають його нормативи.

– А сучасні меценати? Є такі у Чернівцях?

– Щоби бути меценатом, крім заможності, треба бути ще й людиною високої свідомості й високої освіченості. Таких в Україні – одиниці. Адміністрація Машзаводу, кілька банків, Калинівський ринок у минулі роки допомагали нам коштами. Але їх недостатньо для вирішення основних завдань музею.

– Крім українських колег, з ким ще співпрацюєте?

– Це й Сучава (Румунія), і федеральна земля Карінтія (Австрія). 2006 року австрійці профінансували альбом, присвячений нашому музею. Найближчим часом у них відбудеться виставка робіт буковинських художників. Наші стосунки з Карінтією пов’язані з іменем письменника Георга Дроздовського, буковинця за походженням.

– У кожної картини своя історія. Мені запам’ятався портрет красеня-імператора Франца-Йозефа. Чим цікава саме його історія?

– Це копія парадного портрету 18-тирічного Франца-Йозефа при вступі його на Австро-Угорський престол, зроблена художником Лемермайєром з оригіналу художника Айнсля. Оригінал – у Відні, його варіантів існує кілька: їх замовляли для державних установ. Потрапив він до нас з фонду Краєзнавчого музею у жахливому стані. Наші реставратори, можна сказати, відродили його, як Фенікса з попелу…

Довідка «Версій»:

У Чернівецькому художньому музеї працюють відділи: народно-ужиткового мистецтва, орнаментального мистецтва Буковини, образотворчого мистецтва, відділ науково-просвітньої роботи, відділ фондів (облік і реставрація).

Олена КАЛМИКОВА, спеціально для «Версій»

Запис 20 років: молодий ювілей Художнього музею спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У ЧОДЛ №2 завжди велелюдно. Проте причина цього, на жаль, не тільки у доброзичливості і професійності тутешніх лікарів.

– Діти почали хворіти частіше: консультативно-диспансерне і діагностичне відділення розраховані на 125 відвідувачів у зміну, а обстежуємо натомість близько 250, – констатує головний лікар Наталія ШЕВЧУК. – До того ж хвороби значно «помолодшали», – наголошує вона. – Останніми роками побільшало дітей з ендокринними патологіями. Серед них – цукровий діабет, порушення діяльності щитовидної залози, передчасне статеве дозрівання тощо.

– У чому ж причина росту ендокринологічних захворювань у дітей?

– Залози внутрішньої секреції – єдиний ансамбль. Збій в їхній злагодженій роботі може стати причиною різних недуг. А спричинити такі збої здатні багато чинників – як зовнішніх так і внутрішніх, – каже Тамара Крецу, яка 10 років тому разом з головним лікарем і науковцями медуніверситету закладала основи дитячого ендокринологічного відділення. – Це і несприятливий стан довкілля, і нераціональне харчування, і гіподинамія, і надмірна маса тіла, і хронічний стрес, і дефіцит йоду тощо. Діти ж є найбільш уразливі до таких негативних впливів.

– Які захворювання ендокринної системи у дітей трапляються найчастіше?

– Насамперед, патологія щитоподібної залози.

Кількість захворювань щитовидки в українських дітей за останні 10 років збільшилась у 3 рази.

Часто матері скаржаться, що малюк млявий, сонливий, в нього з’являються набряки, надлишкові накопичення жиру й рідини в організмі. Усе це може свідчити про знижену функцію щитовидної залози. Коли ж функція підвищена, то це викликає часте серцебиття, пітливість, роздратованість, втрату ваги тіла.

Небезпечною є пов’язана з розладами щитовидної залози проблема йододефіцитних захворювань. Нестача йоду в організмі, що розвивається, призводить до порушень фізичного, статевого та психічного розвитку.

Згідно з висновком експертів ВООЗ, саме нестача йоду – найбільш поширена причина розумової відсталості.

Йодна недостатність – найбільш поширена причина розумової відсталості.

Кожні 10 років подвоюється і кількість хворих на цукровий діабет. У дітей ця недуга має свої особливості. Вона, як правило, маскується під інші захворювання. Тому варто поговорити про дитячий цукровий діабет окремо.

Невисокі чи хворі?

– Деякі діти відстають у рості від своїх однолітків. Чому? І чи мають вони шанс вирости?

– Причин відставання у рості безліч: від хвороб і несприятливої обстановки в родині – психологічні стреси й емоційний дискомфорт – до генетичної патології. В Україні один із десяти тисяч новонароджених з’являється на світ з вродженою формою затримки росту – гіпофізарним нанізмом. У таких дітей недостатньо або взагалі не виробляється гормон росту соматотропін. Хвороба не проявляється одразу. До двох-трьох років малюк просто здається невисоким на зріст, і лише у п’ять-шість років можна помітити значне відставання. Проте низькорослість успішно лікується. Скажімо, якщо розпочати лікування з 4 років і продовжувати його до 17-18, то можна на 100% бути впевненим, що така дитина матиме нормальний зріст. Якщо ж гормон росту вживається безсистемно, нерегулярно, годі очікувати належного ефекту.

Місячні у… 8 місяців

– Проблеми статевого розвитку у ранньому віці також парафія ваших спеціалістів-ендокринологів?

– Так. Нині загалом відзначаються значні зміни е термінах і темпах статевого розвитку сучасних підлітків. На часі навіть перегляд вікових нормативів статевого дозрівання. Скажімо, до нас звернулася мати дівчинки, в якої місячні почалися у 8 років. Ми її обстежили і не знайшли збою в ендокринній системі. Натомість, місячні у 2 роки – це вже, безперечно, патологія. Тим паче – з 8 місяців. А саме з такими порушеннями до нас нещодавно звернулися батьки дівчаток. Після попереднього обстеження ми направили їх до Києва для поставлення остаточного діагнозу.

Торік Мінздоров’я України визнало це відділення одним з кращих в Україні.

Світлана ВИШНЕВСЬКА, «Версії»

Довідка «Версій»:

Перше в Чернівцях дитяче ендокринологічне відділення на 25 ліжок створене 10 років тому. Тут працюють висококваліфіковані фахівці, двоє з них – лікарі вищої категорії.

У відділенні безкоштовно діагностують і обстежують за новітніми технологіями.

Тут виконуються всі клінічні, біохімічні аналізи, дослідження гормонів щитовидної залози, ультразвукове дослідження ендокринних залоз, визначення рівня глікозильованого гемоглобіну, мікроальбуміну сечі для раннього виявлення ускладнень цукрового діабету та їхнього лікування.

Запис Медичний… супермаркет спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До його приймальні постійно звертаються зі скаргами підприємці Вижницького району: місцевий РЕМ систематично та безпідставно перешкоджає їхній господарській діяльності, відключаючи від електропостачання та застосовуючи інші форми тиску. Через це деякі підприємці тривалий час не могли здійснювати господарську діяльність, тож понесли значні збитки і, не виконавши договірних зобов’язань, змушені були скоротити робочі місця.
Усі підприємці, які звернулись, регулярно і вчасно оплачували послуги з електропостачання. Та Вижницький РЕМ, не вдаючись до аргументації, відключав їх від електропостачання, а потім навіть подав на них судові позови.
За цими позовами судові рішення були прийняті на користь підприємців, що засвідчило безпідставність вимог РЕМу. Але, незважаючи на це, Вижницький РЕМ досі не відновив електропостачання частині суб’єктів підприємницької діяльності. Натомість, з тими, кому підключив електроенергію, «зводить рахунки» по-іншому.
Варто зауважити, що під час засідання обласної Координаційної ради з питань розвитку підприємництва, яке відбулося 20 березня 2008 року, вже розглядалося питання про дисциплінарну відповідальність керівництва Вижницького РЕМу, а також про необхідність постійного розгляду питання роботи ВАТ «Чернівціобленерго» та його структурних підрозділів на кожному засіданні обласної Координаційної ради. Це засвідчило, що обласна влада стоїть на боці підприємців. Однак, керівництво Вижницького РЕМу не зробило жодних висновків і продовжує безпідставно перешкоджати розвитку бізнесу на теренах Вижниччини.
«Враховуючи ці обставини, прошу звільнити начальника Вижницького РЕМу та його заступників за безпідставне перешкоджання здійсненню господарської діяльності підприємцями Вижницького району», – написав В. Дорош у відкритому листі до голови Чернівецької ОДА В. Куліша, голови Чернівецької обласної ради І. Шилепницького та голови Правління ВАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» Я. Команяка.

Запис Позбавити посад спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Допомога у розвитку спершу з'явиться на Медіа-Версії.