З історії питання нагадаю, що в 2017 році в місті була розроблена і затверджена Комплексна програма наркополітики м. Чернівців «Спільними зусиллями за здоров’я і безпеку» на 2018-2020 роки.
Щоб розібратися, як зараз ідуть справи в Чернівцях, мого досвіду та занурення у проблему виявилося недостатньо. Тож звернулася до людини, експертній думці якої довіряю. Мій співрозмовник – Володимир Антонюк, начальник відділу промоції здоров’я ДУ «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».

-Мої спроби розібратися з наркополітикою тривають. З’ясувала, що у жовтні 2020 р рішенням міськради затверджено Комплексну програму протидії розповсюдженню наркотиків  в місті Чернівцях на  2021-2023 роки «Місто соціальної рівності, можливостей та безпеки». Як бачимо, слово «наркополітика» з назви документа зникло. Яким чином це вплинуло на зміст Програми?
В.А: Програма розроблялася на науково-обґрунтованих засадах, із залученням українських та міжнародних експертів та експерток. Вона враховує всі необхідні складові – від первинної профілактики до ресоціалізації людей, що живуть з наркозалежність. Та, на жаль, через певні незрозумілі політичні причини, реалізацію програми не розпочато. Точніше, Благодійний фонд «Нова сім’я» чесно виконує всі взяті на себе зобов’язання власними ресурсами, а управління освіти і департамент соцзахисту навіть не подали заявку на фінансування цієї програми. Така сумна реальність
-А можна про ці проблеми детальніше, з подробицями?
В.А: По-перше, організаційні: відповідальним виконавцем було визначено відділ у справах сім’ї та молоді Чернівецької міської ради. Зараз цей підрозділ ліквідовано, а правонаступник у реалізації програми не усвідомлює потреби її реалізації.

По-друге, фінансові. Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми, всього 2 048 500 грн. З них 1 448 500 грн – кошти бюджету Чернівецької міської територіальної громади і 600 000 грн планувалося залучити з «інших джерел, не заборонених законодавством», а саме з бюджету Благодійного фонду «Нова сім’я». На жаль  жодної гривні на фінансування Програми ще не виділено. Хоча перших рік її реалізації добігає кінці і минають дати звітування.
–Можливо, є ще якісь причини? Відсутність необхідних фахівців? Небажання окремих виконавців? Маю на увазі поліцію, освіту, медзаклади.
В.А: В першу чергу, не усвідомлення владниками і ключовими виконавцями масштабу проблеми. Звідси і відсутність фінансування, і безвідповідальність «відповідальних» виконавців програми. Чомусь досі сподіваються, що проблема вирішиться сама собою, в крайньому випадку ресурсами громадських організацій.  Замовчування проблеми досі вважається в Чернівцях ефективним методом протидії, хоча 11 % школярів у віці 14-15  заявили в анонімному опитуванні (близько 2 тисяч опитаних) про досвід вживання  психо-активних речовин (ПАР) і повідомили про можливість придбати наркотики на території навчального закладу. Та й звичайно відсутність фахівців дається взнаки.  Без політичної і фінансової підтримки місцевих влад такі проблеми не вирішуються ніде і ніколи.

-А що з наркополітикою на рівні області?

В.А.: Подібної обласної програми немає і ніколи не було. Депутати посилаються на те, що спочатку подивляться, як спрацює в місті, щоб скористатися досвідом і не повторювати помилок. Колись, потім, можливо.
–Який з двох шляхів підтримки людей, що живуть з наркозалежністю, є пріоритетним для Чернівців та області – реабілітаційні центри чи замісна підтримуюча терапія (ЗПТ)?

В.А.: Звісно, розвиток ЗПТ! Це державна цільова програма, яка повністю фінансують коштом державного бюджету і реалізують за підтримки міжнародних донорів – тому її реалізація не потребує коштів з місцевих бюджетів. Та і кількість клієнтів сайту ЗПТ, власне, незначна – лише 140 клієнтів. Та й «перевага» дуже голосно звучить – в Чернівецькій області є лише 1 (один) сайт ЗПТ в обласному центрі. Тому потреби людей з області аж ніяк не задовольняються. Для прикладу в Івано-Франківській області – 50 сайтів. Така ж ганебна ситуація з пунктами обміну використаних шприців (ПОШ) – лише один сайт в місті і 4 мобільні ПОШі. І всі вони працюють завдяки одному благодійному фонду «Нова сім’я».

–Як на рівні області забезпечується доступ до державної програми з профілактики ВІЛ/СНІДу та вірусних гепатитів для людей, які вживають психоактивні речовини?

В.А.: Річ у тім, що насправді є державна програма, але медичні установи, м’яко кажучи, не мають ресурсів її реалізовувати. Ще якось можна говорити про тестування і послуги ВІЛ+ споживачам у Центрі СНІДу, а про послуги іншим наразі доводиться лише мріяти.

Висновки без ілюзій

Я не прошу вірити мені на слово. Я закликаю кожного і кожну самостійно пройти цей шлях: знайти програмні документи, рішення міськрад різного скликання про їх затвердження, ознайомитися з висвітленням цього питання в медіях, розшукати звіти з виконання програмних заходів. До речі, щодо останнього – може, вам пощастить більше, тому що я жодного звіту не знайшла. Попереджаю: легко не буде! На новому офіційному міському сайті зараз можна побачити документ «Комплексна програма наркополітики м. Чернівців «Спільними зусиллями за здоров’я і безпеку» на 2018-2020 роки.» І може виникнути ілюзія, що з наркополітикою в Чернівцях все ок, робота триває. Та, якщо повернутись до реальності – просто подивитись на календар, ілюзія розвіється. І виникне дивне враження, що містяни, взявшись за руки і заплющивши очі, танцюють який дивний танок, де після кроку вперед, іде три кроки вбік, а потім ще два кроки назад – і плавно посуваються у прірву. Наостанок цитата з матеріалу “Версій”, оприлюдненого 20 жовтня 2019 року, яка, на жаль, не втратила актуальності: «Єдине, що насторожує: чи не уподібнюємося ми, городяни, разом з владою, тим самим наркозалежним, які довго і помилково вважають, що у них «все під контролем»? Дуже не хотілось би в один похмурий день усвідомити, що проблема вийшла з-під нашого контролю і місто вже не зможе саме з нею впоратися. Може, схаменутися зараз?»
Ірина Гамбарян
фото Ірина Гамбарян та Влади Мелентій
заглавне фото Олександра Козловського

Запис Наркополітика в Чернівцях: досвід сьогодення  спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про нову роль ювенальної поліції в Україні і про спільну роботу поліцейських з психологами, соціальними працівниками та доброчинцями «Версіям» розповів начальник сектору ювенальної превенції Управління превентивної діяльності ГУНП в Чернівецькій області, підполковник поліції Микола БАСАРАБ.

Стереотипно люди уявляють, що поліцейський – це той фахівець, який вистежує і затримує злочинців, приймає рішення, чи притягувати їх до суду для покарання, чи ні. Насправді ж маємо такий підрозділ поліції, в якому фаховість завжди мусить крокувати поруч з людяністю. Адже це поліція, яка працює з дітьми – ювенальна.

– Раніше основними нашими обов’язками було – виявити, припинити і задокументувати злочин. І хоч превентивна складова була присутня, та не посідала пріоритетного місця. Від 2012-го року ми почали більше розвивати напрямок профілактики, – каже керівник ювенальної поліції області. – Більше стали контактувати і співпрацювати з громадськими організаціями, благодійними фондами, і це справді дає величезний позитивний ефект.

Якщо у 2000-х роках упродовж року могло бути скоєно більше 200-300 кримінальних правопорушень, то зараз – в межах 100. І якщо порівняти наш сьогоднішній формат роботи, то він значно відрізняється від попереднього. Раніше всі знали про існування «дитячих кімнат міліції», куди з часів СССР доставляли проблемних підлітків, у яких схильних до порушень закону підлітків «ставили на облік» і якими лякали дітей, тепер ми змінили підхід на дружній до дитини. Маємо зовсім інше – так звані «зелені кімнати». Не йдеться про колір, а про пріоритети. Це не має нічого спільного з дитячими кімнатами міліції, це не приміщення, а методика.

Дитину, яка сама порушник або є жертвою правопорушень інших людей, приводять у приміщення, де навіть стіни доброзичливі до неї. Це місце, де з проблемним підлітком чи дитиною можуть поговорити, поспілкуватися, опитати за певними методиками – так, щоб не налякати, не образити і водночас отримати найбільше інформації за один раз, щоби було якнайменше потреб опитувати чи допитувати ще раз. У цьому приміщенні має бути передбачена можливість запису – знову ж таки, щоби не виникало потреби повернення до вже обговорюваних питань і щоби висновки з розмови могли зробити й інші фахівці.  Тобто йдеться про таке поєднання усіх практик, щоб забезпечити безпеку дитини. Це філософія роботи, притаманна цивілізованим країнам.

• З ким співпрацює ювенальний поліцейський?
• З громадськими організаціями, благодійними фондами, шкільними психологами, іншими фахівцями. Зокрема, ми в Чернівцях зараз розпочали співпрацю з благодійним фондом «Карітас», з державними та муніципальними соціальними службами, з освітніми закладами. Давно і тісно працюємо разом з міським благодійним фондом «Нова сім’я» – у різних програмах, зокрема й «Програмі 15».

• Що це за програма?
• Це такий цикл зустрічей, лекцій, занять, обговорень з дітьми, схильними до правопорушень чи просто у складному перехідному віці, та їхніми батьками. Ми і особисто долучаємося до цього спілкування, і реалізатори цієї програми використовують у ній наші матеріали. Ми знімаємо тематичні відео для «Програми 15», і учасники програми можуть з них дізнатися необхідну інформацію і обговорити побачене і почуте.
• Наприклад?
• Наприклад, як поводитися і куди звертатися, якщо ти знайшов «закладку» з наркотичною речовиною, або став свідком чогось подібного.
• І звертаються?
• Звісно що малоймовірно, що якогось дня на лінію 102 надійде дзвінок приблизно такого змісту: «Мені 16 років і мене втягують у злочинну діяльність, пов’язану з незаконним обігом наркотиків». Це не так працює. У таких випадках ключовою є довіра до поліцейського. Для того, щоби знати про те, що відбувається в молодіжному середовищі і мати в ньому довіру – потрібно постійно бути в ньому, жити цим. І часто наші працівники це роблять навіть у збиток власному дозвіллю, власним родинам чи власному здоров’ю. Бо вони справді фанати своєї справи. І завдяки цьому вдається упередити десятки чи сотні небезпечних ситуацій. Нас знають, до нас звертаються – і діти, і батьки. І ми багато чого знаємо, бачимо, розуміємо, часто навіть відчуваємо інтуїтивно – і як фахівці знаємо, як на це реагувати і як допомогти впоратися. Це непросто, але результат того вартий!
• Справді, поліція у Вашому виконанні – це вже дещо геть інше, ніж каральний орган…
• Бо наше головне завдання – вплинути на середовище, в якому перебуває дитина, на їхнє оточення, і забезпечити їхню безпеку. Наша робота – щоб дитина не стала жертвою злочину. І «Програма 15», до речі, дуже позитивна саме в цьому плані: робота з оточенням. У ній є можливість попрацювати з родиною дитини, яка має негативний досвід – чи то правопорушень, чи шкідливих звичок, чи ризикованої поведінки, з оточенням. І таким чином вплинути на ситуацію комплексно.
• Без чого поліцейський ювенальної поліції не може бути?
• Ой, багато ще від чого ми очікуємо вдосконалення – насамперед від законодавства, також від ресурсного забезпечення… Але головне – фаховість і ентузіазм. Без цього справді не обійтися.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Поліцейський не лише притягує до відповідальності, а й упереджує проблему – але у співпраці з іншими фахівцями спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Саме для убезпечення дітей і батьків від таких ситуацій у Чернівцях діє Програма «15». Це ефективна сучасна технологія групової роботи з підлітками та їх батьками, метою якої є створення умов для підвищення якості життя та запобігання розповсюдження соціально-небезпечних явищ і захворювань (ВІЛ-інфекції, ІПСШ, алкоголізму та наркоманії) у суспільстві.

Уже 2 роки у Чернівцях благодійна організації “Нова сім’я” впроваджує «Програму 15», яка покликана запобігти ризикованій поведінці серед підлітків, і навіть цьогорічний карантин на став їй на заваді. Фахівці зі своїми клієнтами перейшли в онлайн-формат, і для когось це було навіть зручніше.

Особисте і групове спілкування з фахівцями і між собою, яка забезпечує поінформованість та формує довірливі взаємини з близькими (дорослих – з дітьми, а дітей – з дорослими) принаймні для дорослих стало в онлайні простішим. Цим поділилася чернівчанка Анна, яка пройшла курс навчання за програмою завдяки школі, де навчається її син.

«Боюся навіть подумати, до чого б ми вже дійшли в стосунках з дитиною, якби не ця «Програма 15», – каже Анна. – Мабуть, до розбитих вікон чи посуду. Але завдяки програмі я зрозуміла, що діти живуть емоціями, і звертатися потрібно насамперед до їхніх емоцій. І просто говорити! Не сваритися чи забороняти, а пояснити, що «я хвилююся за тебе – тому й телефоную», «мені страшно за тебе». Це найбільше мені відклалося, аж мабуть у підсвідомості. Бо хоч я і сама людина емоційна, але не знала, що з дитиною потрібно говорити про те, що відчуваєш».

Анна розповідає, що в цій програмі діти займаються окремо від батьків. А потім, якщо дитина має бажання – з нею можна обговорити щось із «пройденого» на заняттях.

«В мене було ось таке на занятті, а в тебе?» – так починаю розмову, і син якщо хоче, то розповість, якщо не хоче – не говорить, – розповідає Анна. – Але часто буває, що повертається до цього згодом – походить, обмірковує, продумує все почуте – а тоді питає: «А у вас ось таке було?» І так починається спілкування. Насправді це дуже цікаво і дуже добре, тому що є точки дотику з дитиною. Наче й не хоче говорити – бо це ж його, особисте, але разом з тим хоче поділитися, а особливо спитати «А в тебе як пройшло?» І це можливість поговорити з дитиною відкрито, на емоціях діти починають дуже сильно відкриватися».

Завдяки тому, що заняття не індивідуальні, багато батьків зі здивуванням дізналися, що проблеми майже у всіх однакові!

«Насправді практично у всіх, в кожній хаті діти однаково заявляють: «ти мене не розумієш, тільки контролюєш, залякуєш», – сміється жінка. – «Залякуєш» – це про пояснення, що «треба вчитися зараз, бо потім в житті знадобиться». Не розуміють, як це «потім знадобиться». Вважають, що вчитися немає сенсу – краще піти на роботу, адже це заробіток. Ніяк не могла з цим достукатися до дитини, аж поки на цих заняттях у Програмі не порадили: а наведи-но в приклад себе!

І справді, я гарно вчилася, закінчила школу на самі четвірки – але я досі навчаюся! Працюю, але далі вчуся, розвиваюся, намагаюся «іти в ногу» з вимогами часу. Для чого вчитися? Та для того, щоб далі було легше – і працювати, і знову вчитися!»

Заняття через карантин відбувалися онлайн, і Анна погоджується, що для батьків це й на краще. Бо якщо дітям легше вступати в зоровий контакт, знайти спільні інтереси, навіть подружитися – то дорослим уже з цим складніше.  «Коли відчуваєш присутність іншої людини – важче відкритися, задати питання, – зізнається жінка. – А так на моніторі комп’ютера бачиш тільки логотипи, що хтось підключений». Окремо займаються мами дітей, окремо – тати. Адже у мами і в тата бувають різні функції в родині і різні функції перед дитиною, і в них зазвичай і різні проблеми у стосунках з дитиною. Тому й поради і навчання їм потрібні різні.

«У нас, наприклад, тато сказав – дитина зробила. А я можу пів дня ходити і повторювати одне і те ж – і він лише дивується: чого ти стільки кричиш на мене? Тому розділення дуже правильне», – вважає жінка і додає, що було би круто, якби цю програму і далі продовжували: «Охочих брати участь у ній є достатньо. І це цілком адекватні мами і батьки, які розуміють, що є проблеми, з якими не впоратися самотужки. І готові приймати поради».

Анна дуже задоволена, що школа (41-ша, де навчається її син) долучилася до «Програми 15». А на запитання, чи її дитина завдяки Програмі стала іншою, впевнено відповідає: «Я стала іншою! Насамперед – я»: «Стала по-іншому пояснювати і по-іншому ставитися до бажань і потреб своєї дитини. Розумію, що в нього є нормальна потреба: зустрітися з друзями. Я за натурою мама-квочка, але розуміння того, що дитині треба давати свого простору – це важливо. Так, контроль потрібен, але він може бути непомітний і не в збиток нашим стосункам».

Учениця Валерія (уже з іншої школи, №8) потрапила в програму також завдяки школі. «Нам запропонували – я подумала, що це буде цікавим і незайвим, тим більше, що час є – чому б і ні», – каже дівчинка. І хоч сама вона не надто конфліктна, все одно школа була їй цікавою, а здобуті знання, переконана школярка, знадобляться надалі.

«Зазвичай нам повідомляють про час зустрічі, кидають код на входження і тему. Теми різні: майбутнє батьківство, проблема ВІЛ/СНІД, порозуміння між однолітками. Сподобалося, коли говорили про «я-висловлювання»: як висловлювати свої почуття, думки, емоції. Що потрібно казати не «ти винен, ти зробив мені боляче», а казати «я почуваюся ось так» – тобто говорити про свої емоції. В перше заняття було незвично, а потім почали говорити і розкриватися. Думаю, в програмі ми стаємо відвертіші. Хоча не всі відкрилися з першого заняття, але розуміли, що потрібно працювати разом і в цьому немає проблеми, і що далі стає легше».

У Чернівцях уже понад півтора десятка юних і дорослих учасників пройшли навчання у «Програмі 15», і відзначають позитивні зміни у своєму житті. То чи не є це потужною допомогою шкільним психологам? Та ще й у часи вимушеного карантину, коли родині доводиться значно більше часу проводити разом у закритому просторі домівки.

Маріанна Антонюк, «Версії»

Запис «Програма 15» – на допомогу психологу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Благодійний фонд «Нова сім’я» запрошує до участі в конкурсі «Безпечна весна» усіх зацікавлених у поширенні здорового способу життя, усіх, хто мають власну думку про зменшення ризику поширення ВІЛ/CНІД, наркозалежності, соціально – небезпечних хвороб, ІПСШ. Заявіть про себе в одній з 4-х номінацій: Відео. Фото. Малюнок. Есе чи вірш.

Хто може взяти участь? Молодь Чернівецької області віком від 14 до 25 років.

Маєш що сказати? Показати? Ознайомлюйся з положенням про конкурс, заповнюй анкету учасника та надсилай свої роботи на bezpechnavesnanf@ukr.net.  Роботи прийматимуться до 30 квітня. Всі конкурсні роботи будуть виставлені на instagram-сторінці ЧБФ «Нова сім’я» від 1 до 12 травня.

Переможців визначатимуть…. коментарі! Саме за кількістю коментарів ми оберемо по 2 переможці (1 і 2 місце, відповідно) в кожній номінації. Однак, якщо умова про кількість коментарів тебе занепокоїла, не хвилюйся: буде ще спецвідзнака від директора Благодійного Фонду «Нова сім’я» Альони Бежан.

Усе решта дізнаєшся за номером +38(066) 012-55-35.

Запис Зробімо весну безпечною! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Організатори гри мали за мету не лише привернути увагу громади і суспільства до проблеми ВІЛ/СНІДу, пропагувати здоровий спосіб життя, а й долучитися до кампанії з достовірного інформування про шляхи передачі ВІЛ-інфекції.

«Це захворювання неможливо побачити, воно не передається повітряно-крапельним шляхом, у нього немає видимих симптомів і ознак, – каже виконавчий директор благодійного фонду «Нова сім’я Альона Бежан.

– Виявити його можна лише лабораторним способом, а от інфікуватися – через ризиковану поведінку: вживання ін’єкційних наркотиків, незахищений секс… Тому ми сьогодні закликаємо молодь завжди робити вибір на користь неризикованої поведінки – це раз, а друге – діагностуватися, якщо випадки такої поведінки були. Адже вчасне виявлення хвороби і відповідне реагування дозволяє надалі забезпечити цілком повноцінне життя».

Гасло цьогорічних змагань – «Я за життя», кажуть організатори, водночас наголошуючи, що життя – це не гра, і обов’язок кожного – берегти себе.

«Спорт – це альтернатива споживанню наркотиків, які часто ведуть до інфікування ВІЛ, – розповідає президент Чернівецького благодійного фонду «Нова сім’я» Тетяна Бережна.

– Мусимо усвідомлювати: у нас є не лише дорослі, а й діти, які перебувають на обліку як споживачі наркотиків. І на жаль, Україна сьогодні посідає перше місце в Європі з поширення ВІЛ/СНІДу. Серед безлічі розваг і ігор частина членів суспільства колись знайшли собі таку «гру». Наше завдання – змінити цю ситуацію. Ми – за безпечні ігри, такі як наприклад волейбол. Це наш внесок у профілактику ВІЛ/СНІДу. Сформувати толерантне ставлення до людей з ВІЛ-інфекцією, знайти шляхи запобігання поширенню цієї хвороби, переконати молодь зробити вибір на користь здорового способу життя, відмовитися від згубних звичок – це наша головна мета».

Громадських активістів підтримують і поліцейські. Наприклад, учасник їхньої волейбольної команди Олексій Швейко зазначає: «Зрозуміло, що найбільше виховання йде від сім’ї, а потім уже від школи чи наступних навчальних закладів, де перебуває молода людина. Але вибір завжди робить кожен особисто!»

Глядачами і щирими вболівальниками на цих змаганнях були чернівецькі старшокласники, які, окрім видовища, отримали від представників благодійного фонду і соціальних працівників отримали рекомендації, як захиститися від інфікування.

Кожен охочий також міг пройти обстеження на ВІЛ-інфекцію у мобільній лабораторії: медики спочатку вичерпно консультували і пояснювали процедуру тестування, далі видавали тест-касети, і вже за 10-15 хвилин можна було дізнатися свій результат.

«Згідно з Законом про Національну поліцію, основним завданням поліції є превентивна робота, профілактична, – каже Ігор Пастух, інспектор зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції м. Чернівці.

– Наша задача – не боротися з наслідками, а працювати в цьому напрямку на упередження. Якщо ми доступно, переконливо розкажемо дітям про шкідливість вживання наркотиків, про переваги занять спортом, то вони виростуть свідомими громадянами, не будуть вживати алкоголь, наркотики, вчиняти протиправні дії. Будуватимуть нашу державу».

Звісно, що робота і профілактична, і з людьми чи родинами, які потрапили у складні життєві обставини, які стосуються ризикованої поведінки, триває цілий рік, а не лише першого грудня. Як зазначає заступник директора міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді Ольга Світла, далеко не все з цієї можна широко демонструвати – адже це людські долі, на які може вплинути кожне необережне слово чи дія.

Але спорт, дружба, уважне ставлення до власного здоров’я, поінформованість – це те, що чого варто прагнути і що варто пропагувати. Що і робила цього дня у комплексі «Олімпія» партнерська мережа установ та організацій з профілактики наркоманії та інших залежностей серед молоді та дітей м. Чернівців: Чернівецький благодійний Фонд «Нова сім’я», Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та ГУ Національної поліції у Чернівецькій області.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Життя – не гра спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Так відповіли вони на вимогу журналістів надати копію проекту програми. Натомість благодійні фонди «Життя заради життя» і «Нова сім’я» оприлюднили на прес-конференції результати експрес-тестування на гепатити, що проводилося у 24 регіонах України у липні цього року.

Зокрема, зі 152 людей, які пройшли експрес-тестування у Чернівцях, виявлено 3 позитивні експрес-тести на гепатит В і 16 – на гепатит С. Є підстави вважати, що вірусним гепатитом С інфіковано майже 10% населення України.

Запис Сюрприз від гепатиту спершу з'явиться на Медіа-Версії.