Про це свідчать дані Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Так, у західних областях очікуються град та шквали 15-20 м/с, оголошений I рівень небезпеки, жовтий.

Погіршення погоди буде спостерігатися на тлі сильної спеки. В більшості областей також оголошено надзвичайний рівень пожежної небезпеки.

В західних, північних, східних, Вінницькій та Полтавській областях переважатиме надзвичайний рівень пожежної небезпеки”, – повідомили у ДСНС.

Очікується, що температура повітря сягатиме +30…+36°C.

Запис Рятувальники попереджають про грози, град і шквали в Україні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Іване Назаровичу, до Першої світової війни у Чернівцях вирувало культурне життя. Тут працювали не лише професійні колективи, але й чимало культурних товариств. Яке з них варто згадати першим?

– Звичайно, театрально-драматичне та декламаторське товариство «Міщанській хор». Воно було створене за сприянням Івана Власюка 1900 року й туди потягнулася українська молодь: ремісники, торгівці, нижчі службовці – ті, кого називали «міщанами». Одними з перших до товариства вступили брати Робачеки. Старший, Антін, грав на різних музичних інструментах; Кирило – бас, декламатор, флейтист, а Іван керував оркестром, навчав виконавців і постійно оновлював репертуар колективу. Кирило за фахом був кравцем, Іван – майстром кладки камінів і кахельних печей. Всю роботу в товаристві вони виконували добровільно й безкоштовно.

Театральна група колективу першою почала давати концерти на всій Буковині. Нерідко доводилося пішки, в негоду, добиратися до села, несучи на плечах музичні інструменти. Костюми й декорації члени товариства виготовляли власним коштом: вони працювали на ентузіазмі, намагаючись долучати до рідної культури якомога більше селян. Знаходили в селах талановитих співаків, навчали їх у своєму хорі. А потім створювали народні хори в селах і містечках краю. Люди тягнулися до них. Членів товариства відрізняла висока дисципліна: їхній статут забороняв вживати алкогольні напої та палити тютюн. Розвиток рідної культури складав сенс їхнього життя.

– Іване Назаровичу, а чим «Міщанський хор» найбільше запам’ятався нашим краянам?

– Члени товариства брали активну участь у багатьох концертах. Так, 6 травня 1906 року Буковину відвідав знаменитий український композитор Микола Лисенко, на честь якого відбувся великий концерт, сред багатьох учасників був і «Міщанський хор». Відзначився колектив і під час святкування 100-річчя Маркіяна Шашкевича 1911 року. Під час урочистостей Іван Робачек закликав усіх українців до єдності. Тоді вороги українства намагалися протиставляти греко-католиків православним, а він не поділяв українців за віросповіданням, намагаючись об’єднати всіх спільною культурою.

Товариство «Міщанський хор» успішно брало участь в усіх музичних конкурсах у Чернівцях. Коли у березні 1913 року Івана Робачека обрали диригентом, а його брата Кирила – головою «Міщанського хору», це був період найбільшого розквіту товариства. Кульмінацією його діяльності був великий концерт з нагоди 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка. 7 березня 1914 року після молебню у залі Німецького Народного Дому «Міщанський хор» тріумфально виступив перед чернівчанами. Але Перша світова війна стала на заваді його діяльності.

– Скажіть, а як склалася подальша доля колективу?

– Багатьох співаків і музикантів мобілізували до війська, чимало з них загинуло на чужині. А ті, хто вижив, повернулися додому і в листопаді 1920 р. знову зібралися разом: українці не уявляють собі життя без рідної пісні. Все довелося робити з самого початку. 30 січня 1921 р. відбулися перші загальні збори, на яких насамперед вшанували пам’ять загиблих у війні. Тут же проголосили: «Хто любить і шанує українську пісню, хай тулиться до нас».

І товариство «Міщанський хор» відновило свою діяльність. 22 квітня 1923 року хор під керівництвом Кирила Робачека дав перший після війни великий концерт, присвячений роковинам Т.Г. Шевченка. Але післявоєнна ситуація для українських товариств Буковини була значно складнішою, ніж довоєнна. Якщо австрійська влада доволі толерантно ставилася до українців, то від листопада 1918-го край перебував під пануванням королівської Румунії і бухарестська влада вела наступ на все українське. Владники намагалися якнайшвидше румунізувати буковинських українців, тож нищили подібні товариства. Але Кирило Робачек керував товариством, хором і театром до 1940 року, незважаючи ні на що.

У червні 1940 р. край приєднали до СРСР – і відразу розпочалися репресії проти українських громадсько-політичних діячів. Багатьох знищили фізично чи заслали до Сибіру, проте Кирила Робачека залишили у спокої з огляду на похилий вік і погане здоров’я. Але пенсії йому не платили і видатний громадський діяч жив у справжніх злиднях. Але пережив навіть Сталіна…

– Іване Назаровичу, чи зберігають сучасні чернівчани пам’ять про подвижників української культури з товариства «Міщанський хор»?

– На жаль, ні держава, ні громадські організації не піклуються про збереження цієї пам’яті: ті, хто відповідають за збереження пам’ятників історії та культури, не опікуються їхніми могилами. Хоча Антона і Кирила поховано на старому чернівецькому кладовищі. А їхній брат Іван, власник підприємства з виробництва кахлів та миловарні, ще до приходу Червоної армії виїхав за кордон і жив у Відні. Мені вдалося розшукати могилу Кирила Робачека і я звернувся до відповідних структур про догляд за нею, але на облік її офіційно не взяли. Тож звертаюся до небайдужих українців:

– Люди добрі, не забуваймо тих, хто закладав підвалини нашої культури на Буковині! Вони гідні нашого пошанування.

Ігор Буркут, кандидат історичних наук

Газета «Версії» звертається до управління культури облдержадміністрації із офіційним запитом:

Що потрібно зробити, аби могили видатних українських культурних діячів першої половини ХХ сторіччя Антона і Кирила Робачеків взяли на облік у чернівецькому історико-культурному заповіднику «Кладовища на вул. Зеленій»?  

Запис «МІЩАНСЬКИЙ ХОР» У ЧЕРНІВЦЯХ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Уряд виділить необхідні кошти на всі відновлювальні роботи в районах Чернівецької області, які постраждали від стихійного лиха. Про це повідомив міністр Шуфрич.
За його словами, Буковина отримає гроші оперативно і в потрібних розмірах. Учора в область надійшли перші 30 млн. грн, обіцяних урядом. До кінця року буде відновлено більшість інфраструктури, пошкодженої стихією. А до наступної весни відбудуть усі мости.
Міністр пообіцяв виділити необхідні кошти і на зупинення зсуву в Чернівцях у районі вул. Барбюса-Білоруської. За попередніми даними, на це треба щонайменше 100 мільйонів млн. грн, які уряд виділить з резервного фонду.

 Вода «нанесла» чиновників

Прем’єр Азаров під час відвідин затоплених територій заявив про злочинну безвідповідальність попередньої влади Буковини стосовно використання коштів, виділених державою на відновні роботи після катастрофічної повені 2008-го. За його словами, виділені Буковині 2008-го на ліквідацію наслідків паводку1 млрд. 600 тис. грн, по суті, розікрали.
– Жодний з 55 мостів не побудований і не зданий в експлуатацію, в тому числі й ті, що я відвідав. І, звичайно, всі, хто причетні до цього, повинні за це відповідати. Лише у цьому випадку ми можемо навести порядок у майбутньому, – наголосив прем’єр. Він доручив до кінця травня наступного року здати в експлуатацію недобудований міст у Маршинцях і поклав на голову Чернівецької ОДА Михайла Папієва персональну відповідальність за виконання цього доручення.
Крім того, Микола Азаров звільнив начальника управління водного господарства Буковини. «Він не просто буде знятий з роботи, а з ним будуть дуже серйозно розбиратися. За ті неподобства, які відбувалися в області», – сказав прем’єр.
Голова уряду вважає також, що КРУ в Чернівецькій області не виявило принциповості під час перевірки використання коштів, виділених державою на ліквідацію наслідків підтоплень та роботи з попередження повеней, тож уряд звільнить з посади начальницю обласного КРУ Марію Марич.
Азаров розкритикував роботу лісгоспу в Чернівецькій області:

– Щодо вирубки лісів – це, по суті, безконтрольна, хамська, нагла вирубка лісу, яка і призводить до цих бід на Буковині. Обіцяю, що ми зробимо все для того, щоб навести тут порядок. В області буде лише один господар лісів – держава, яка наведе порядок, – сказав він.
Окрім прем’єра, на Буковині працюють віце-прем’єр Андрій Клюєв та міністр з надзвичайних ситуацій Нестор Шуфрич.
 

У воді без води

Внаслідок стихії 20 тис. мешканців постраждалих населених пунктів області не мають доступу до питної води. Підвезення води забезпечують 28 водовозів. Там, де під’їзд транспорту неможливий, людям роздають воду в пляшках. До сіл, з якими досі немає автомобільного сполучення (зокрема, Горбово Герцаївського району), все необхідне доставляють вертольотами.

 Вода «дістала» мертвих

У Нижніх Петрівцях Сторожинецького району потоки води розмили кладовище. Вода відкрила 28 могил. Зараз переносять могили на нове кладовище цього села та сусідніх Верхніх Петрівців за згодою родичів. Для робіт виділено необхідну техніку. До кінця дня перенесення могил обіцяють завершити.

 Жертви стихії

Вода забрала життя двох жінок на Герцаївщині. Тривають пошуки 9-річного хлопчика.
Невідома також доля двох підлітків – 14 річного мешканця с. Великий Кучурів Сторожинецького району Вадима Колісника і 15-річного Євгена Маковея з Тисівців. Востаннє хлопців бачили увечері 28 червня, коли їхні села зазнали нападу стихії. Усіх, хто має інформацію про зниклих, просять повідомити працівників МНС чи міліцію.

Обидва хлопці цього року вже тричі тікали з дому, їх знаходили правоохоронці. Чи знову втекли вони з дому, чи з підлітками щось трапилося, наразі невідомо.

 Без газу, доріг і телфону

Понад 3000 абонентів в області відключені від газопостачання. Мешканцям Заволоки та Михальчі  на Сторожинеччині газ подадуть до суботи (газогін потребує ремонту), мешканці Великого Кучурова та Тисівців отримають блакитне паливо сьогодні. До суботи обіцяють поновити газопостачання в Горбовому і Банченах на Герцаївщині, а також у Ставчанах на Хотинщині. Найскладніша ситуація із затопленим газогоном, до сіл Банилів, Бережниця, Бережонка, Коритне, Слобода-Банилів, Замостя, Бабино.

Триває відновлення пошкоджених мостів. Мости, що є комунальною власністю, доручено ремонтувати Облавтодору за рахунок  коштів з резервного фонду (Снячів, Берегомет, Нижні Станівці, Купка, Червона Діброва та інших).

Станом на сьогоднішній ранок не працює понад півтори тисячі телефонних номерів. Дано доручення відповідним службам до кінця дня відновити телефонне сполучення.

 Допомагають сусіди

Голова Львівської ОДА Василь Горбаль провів телефонні переговори з головою Чернівецької ОДА Михайлом Папієвим. За результатами перемовин, Василь Горбаль ухвалив рішення про надання Львівською ОДА технічної та фінансової допомоги Чернівецькій області.

Технічна допомога вже надається ГУ МНС України у Львівській області. До Чернівецької області прибули 50 чоловік особового складу Львівського ГУ МНС. Крім цього, на допомогу буковинцям зі Львівської області відрядили пересувну насосну станцію, рукавний автомобіль, плаваючий транспортер для перевезення продуктів і 3 рятувальних авта.

Найближчим часом на рахунки Чернівецької ОДА надійде 100 тис. грн від Львівської області. Ці кошти будуть перераховані з резервного фонду обласного бюджету Львівщини.

76 рятувальників та 7 одиниць техніки ГУ МНС України в Тернопільській області прибули на допомогу мешканцям Буковини. Тернопільські фахівці працюватимуть у Герцаївському районі. До обласного центру відрядили 4 рятувальників, пожежну насосну станцію та пожежний рукавний автомобіль.

 Олігархи нам допоможуть?

Голова Чернівецької ОДА Михайло Папієв звернувся до Рената Ахметова, Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Віктора Пінчука, Костянтина Жеваго, Дмитра Фірташа та Сергія Тарути, керівників центральних банків: Володимира Лавренчука («Райффайзен Банк Аваль»), Олександра Дубілета (ПАТ КБ «Приватбанк»), Віктора Башкірова («Промінвестбанк»), Сергія Наумова (ПАТ «УкрСиббанк»), Бориса Тимонькіна (ПАТ «Укрсоцбанк») та Віктора Гладкого (ПАТ КБ «Правекс-банк»), керівників міністерств та відомств, голів ОДА, керівників політичних партій із проханням надати допомогу потерпілому населенню Чернівецької області. Про це повідомляє прес-служба ОДА.

 Автобуси об’їжджатимуть зсув

Через зсув у районі вул. Барбюса, Одеської та Білоруської і підтопленням низки вулиць змінено рух кількох автобусних маршрутів:

*Автобуси маршруту №15 та №18 рухатимуться лише до вул. Сінної із зупинкою на перехресті Дунайською.

* Автобуси маршруту №10  рухатимуться від Червоноармійської вулицями Садовою – Головною – Шолом-Алейхема – Сагайдачного – Руською – Московської Олімпіади –Калинівською – Хотинською – Александрі із зупинкою на перехресті вул. Білоруської та Узбецької.

*Автобусний маршрут №40 рухатиметься вул. Хотинською.

 Будинки тріщать, людей відселяють

Через активізацію зсуву утворилися тріщини в житловому будинку за адресою 1-й  пров. Білоруський,5 та в будівлі кафе-бару «Вікінг»  за адресою вул. Білоруська,6.  Відселено 15 мешканців з житлових будинків на вул. Білоруській,38, 1-й провулок Білоруський,5, вул. Барбюса,57/4, вул. Барбюса,49/9, вул. Барбюса,49/11. Мешканців решти будинків, які опинилися в районі розвитку зсувних процесів, попереджено про можливе відселення. Підготовлений відселенський фонд, а також  заброньовані місця в готелях, визначені склади для зберігання речей відселених мешканців. До району зсуву підвозять питну воду.

Охорону житлових будинків, з яких відселено мешканців, здійснюють працівники Першотравневого РВ УМВС. Майно потерпілих частково вивезене на склад КЖРЕП №12.

Призупинене газопостачання вул. Лубенської, Узбецької, Білоруської, Барбюса,38, від водопостачання відключені вул. Барбюса, Удонова, Куп’янська.

У зв’язку з пошкодженням  газопроводу в с. Коровія призупинене газопостачання будинків на вул. Головній, 275-285. Тривають ремонтні роботи.

 Де побачити комунальників

За оцінками  фахівців, зсув, який активізувався на вул. Барбюса, має глибину 15-20 м, довжину – 500 м, ширину 150-200 м і  за масштабами є не меншим за зсув 1995-го. Рівень підйому води в районі зсуву є вищим за той, що був 1995-го.

Науковці геотехнічного інституту мають дати за результатами спостережень рекомендації стосовно першочергових заходів для стабілізації зсуву. До їхньої розробки залучено київських і місцевих  фахівців, які працювали над проектом протизсувних робіт у цьому районі у 1995-1997 роках. Допомогу надаватимуть також експерти Укрзалізниці, які працюють над розробкою заходів із убезпечення від зсуву міжнародної залізничної колії, яка проходить в районі вул. Білоруської.

Ремонтні бригади МКП «Водоканал» проводять обстеження усіх мереж в районі зсуву та прилеглих до нього вулиць з метою  ліквідації усіх витоків і розривів. ЧФ ДП «Нафтогазмережі» працює над відновленням газопостачання  житлового масиву на вул. Білоруській-Узбецькій. Для цілодобового проведення робіт у зоні зсуву енергетикам і КП «Міськсвітло» доручено забезпечити освітлення зсувної ділянки. Для працівників, які цілодобово зайняті на протизсувних роботах, заготовлені сухі пайки.

На першочергові роботи із зупинення зсуву уряд вже виділив 3 млн. грн.

 15 років «плекання» зсуву

Кошторис попередньої програми протизсувних заходів в районі вул. Барбюса-Одеської, яка була розрахована на 1997- 2005 роки, становив 70 млн. грн. Від 1997 до 2002 року було профінансовано лише 11,1 млн. грн, що дозволило виконати тільки 15% запланованих робіт. Через нестачу коштів не завершена навіть перша черга  протизсувних робіт, а від 2002-го кошти з держбюджету на ці роботи перестали надходити взагалі. Тепер проект потребує корегування із врахуванням розвитку зсувних процесів.

 Якщо вас затопило

У Садгірському та Першотравневому районах цілодобово працюють районні штаби з ліквідації наслідків стихійного лиха. Чергові штабів приймають від мешканців, будинковолодіння яких зазнали підтоплення, інформацію про завдані збитки та заявки на завезення питної води за телефонами: 56-09-65 (Садгірський район) та 6-08-13 (Першотравневий район).

Потяги «не тягнуть»

На Буковині пошкоджені залізничні мости мосту та розмиті колії. На деяких дільницях припинений або обмежений рух потягів.

На перегоні Вадул-Сірет (держкордон з Румунією) підмита та розвалена берегова опора арочного кам’яного мосту (довжина 10,8 м, висота 7,8 м). Тут зупинений рух поїздів сполученням «Москва-Софія». На ліквідацію наслідків стихії скеровано відбудовні поїзди та спеціалізовану залізничну техніку, працюють усі служби магістралі.

На перегоні Великий Кучурів-Глибока Буковинська стався схід селевого потоку на колію завдовжки 10 та заввишки 0,4 м, а також утворилося кілька розмивів земляного полотна та баластної призми на ділянках від 30 до 40 м глибиною до 0,5 м.

На перегоні Глибока Буковинська-Карапчів розмите земляне полотно на ділянці завдовжки 30 м та заввишки один метр, а на перегоні Сторожинець-Карапчів вода залила колію вище головки рейки.

На перегоні Чернівці-Чернівці Південна стався зсув ґрунту на косогорі, через що утворились просадки колії.

Залізничники Львівської залізниці цілодобово відстежують ситуацію на кожному об’єкті, а на пошкоджених ділянках працюють спеціалізовані бригади. Контролює перебіг відбудовних робіт особисто генеральний директор Укрзалізниці Михайло Костюк, який перебуває на Буковині.

 Не їдьте до Румунії! Там теж топить!

За офіційною інформацією, отриманою від прикордонної поліції Румунії, через підйом води у річці Сірет існує загроза безпечному рухові вантажних транспортних засобів через міст, розташований у 2,5 км від пункту пропуску «Порубне-Сірет» на території Румунії. Друга дорога, що проходить через місто Ботошань, у зв’язку із затопленням використовується лише в односторонньому напрямку та при невідкладних ситуаціях. Через це тимчасово припинений пропуск вантажних авт і обмежений рух легкових авт через пункт пропуску «Порубне-Сірет». Враховуючи такі зміни, найближчий автомобільний пункт пропуску для перетину україно-румунського кордону вантажними автами  –  «Дяково-Хелмеу» на Закарпатті.

Прикордонники звертаються до мешканців Буковини із проханням тимчасово утриматися від поїздок до Румунії на легковому транспорті через пункт пропуску «Порубне-Сірет», якщо в них немає нагальної необхідності.

 Не лише охороняють кордон

Буковинським прикордонникам довелося евакуювати мешканців Герцаївщини

Прикордонний наряд відділу прикордонної служби «Герца» у складі майора Романа Марценюка та старшого лейтенанта Олександра Цмикала, який моніторив повеневу ситуацію в м. Герца, селах Молниця та Горбово, евакуював у безпечне місце із затоплених помешкань двох жінок, чоловіка та дитину. Потерпілим загрожувала небезпека, адже рівень води сягав майже 1,5 м.

Того ж дня  дільничний інспектор прикордонної служби відділу прикордонної служби «Герца» сержант Василь Гімчинський  врятував сім’ю з с. Турятка.

Наступного дня прикордонники відкачали воду з 24 помешкань і колодязів буковинців, забезпечили питною водою мешканців с. Біла Криниця Глибоцького району. А о 2-й годині ночі 30 червня оперативно-рятувальна група прикордонного загону на чолі з підполковником Віктором Владом евакуювала постраждалу сім’ю з Великосілля на Герцаївщині.

Прикордонники інформують, що на базі відділів прикордонної служби «Черепківка», «Порубне», «Герца», «Мамалига» розгорнуті пункти допомоги для всіх мешканців прикордонних районів області, які постраждали від повені. Потерпілі можуть безкоштовно отримати першу медичну допомогу, питну воду, тимчасовий притулок та скористатись послугами супутникового зв’язку.

Запис Хроніки повеневого тижня спершу з'явиться на Медіа-Версії.