Із розповсюдженням банківських карток  безготівкова оплата стала явищем дуже поширеним, та не завжди безпечним. У таких ситуаціях, перш ніж платити, варто добре подумати .

Якщо адреса веб-сайту починається не з https. Якщо в адресному рядку ви не бачите цих 5 літер, значить, з’єднання із сайтом не захищене. Вводячи дані про вашу банківську карту, ви не можете розраховувати на повну конфіденціальність щодо них. Фахівці не рекомендують здійснювати безготівкові розрахунки через незахищені сайти. За крайньої необхідності користуйтеся електронними системами розрахунків.  

Електронна пошта. Ніколи не відповідайте на електронні листи, в яких вас просять зазначити реквізити вашої банківської карти! Ви можете стати жертвою фітингу – одного з різновидів банківського шахрайства. Перш ніж клікнути на посилання чи відповісти на лист, пошукайте в тексті поширені ознаки фітингу: граматичні помилки, дивні формулювання, не характерні для російської мови, логотипи поганої якості.
«Вулична» благодійність. Мешканці великих міст уже неодноразово могли зустріти волонтерів деяких фондів, які збирають пожертви у перехожих просто на вулиці. Благодійність – справа шляхетна, але будьте обережними! Представники фондів можуть запитувати ваші контактні дані, щоби зв’язатися із вами пізніше, але дані банківської картки вимагати вони не мають права – такі дії незаконні.
Телефонна розмова. Не передавайте інформацію про банківську карту телефоном: навіть людині, якій ви цілком довіряєте. Вашу розмову можуть підслухати люди, що перебувають неподалік від вас чи вашого співрозмовника. В крайньому випадку відправте дані СМС або через месенджер.
Якщо про інтернет-продавця нічого не відомо. Коли здійснюєте покупку через інтернет, вивчіть інформацію про продавця до того, як передасте йому свої платіжні дані. Почитайте відгуки покупців, подивіться аканти в соціальних мережах, перевірте контактну інформацію у пошукових системах.
Якщо платіжну картку ховають від вас. Інколи для здійснення оплати продавець забирає у власника картку на кілька хвилин – наприклад, коли термінал розташований в іншому приміщенні. Здебільшого, все буває добре, але фахівці закликають не допускати ситуацій, коли платіжні дії відбуваються не у вашій присутності, надто коли ви перебуваєте в іншій країні.
Публічний Wi-Fi. Не варто вводити на сайті особисту чи платіжну інформацію, коли ви приєднані до мережі загального користування: її зламати простіше за все. Якщо вам треба здійснити платіж, від’єднайтеся від публічного Wi-Fi і скористайтеся захищеним під’єднанням.
Комп’ютер загального користування. Пошук інформації – це той максимум, який ви можете собі дозволити за використання комп’ютера, доступного для широкого кола осіб (скажімо, в бібліотеках або освітніх закладах). Такій техніці не можна довіряти! Система може бути заражена вірусами, або на комп’ютері можуть бути встановлені програми на кшталт «клавіатурного шпигуна», які зберігають інформацію про натиснуті користувачем клавіші, – попереджує mediasole.

Запис Вісім небезпечних місць, де не варто платити банківською карткою спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Американські психіатри, вивчивши спосіб життя й здоров’я 214 тисяч мешканців Пенсильванії (США) – представників 55 професій, склали рейтинг професій, які можуть довести до депресії. Результати опубліковані в журналі «Social Psychiatry and Psychiatric Epistemology».

Водії автобусів. Ця професія визнана такою, що найбільш сприяє депресивним станам. Працівники у сфері нерухомості йдуть услід за водіями.

Представники соціальної сфери замикають трійку лідерів.

Трохи краще йдуть справи з психологічним навантаженням на виробництвах і в сфері побутових послуг, далі йдуть юристи та працівники видавничої справи.

Середні показники рівня депресії показали у ремонті автомобілів, охороні здоров’я, інженерній справі, освіті, ресторанному бізнесі, кадровій службі й у вантажоперевезеннях.

Найменше схильні до зривів на роботі, пов’язаній з авіаперельотами, металургією, видобутком вугілля, будівництвом доріг і організацією розваг та відпочинку, в тому числі в галузі спорту та виконавчого мистецтва.

Попередні дослідження показали, що водії автобусів дійсно піддаються серйозним навантаженням – і не тільки психологічним. Вони частіше страждають від серцевих недуг, мають проблеми зі шлунком і хребтом через незручне робоче місце. А причинами стресів у нічних змінах, тривалому перебуванні за кермом, нездоровому ритмі життя. Вчені з’ясували також, що всі професії з високим ризиком депресії об’єднує постійна безпосередня взаємодія з суспільством або замовниками, а також низький рівень фізичної активності.

Джерело: ukrhealth

Запис Визначені найнебезпечніші для психіки професії спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Будинку на вул. Кобилянській, в якому розташована Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека, уже більше 100 років. Але за весь цей час жодних ремонтів та реконструкцій приміщення не проводилося. Наразі частина будівлі перебуває в аварійному стані. Про це віщує червона стрічка з грізним написом про небезпеку для життя, що огороджує частину двору під балконами.

Дерев’яні перекриття австрійської доби вже не витримують ваги сотень тисяч книжок. Як наслідок, по стінах сховищ пішли великі тріщини. До деяких приміщення небезпечно заходити, люди побоюються за своє життя…

Продовження читайте у газеті «Версії» №47

Запис Будівля бібліотеки на вул. Кобилянської може впасти щомиті спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сьогодні Прип’ять нагадує покійника, з якого ще живцем витягли душу, проте спокою душа ця і не знайшла, а тіло поступово розкладається на очах туристів і все ще випромінює отруту.

Здалеку навесні воно виглядає зеленим і затишним, та, якщо наблизитися до будинків, різко проймає холодом, наче підійшовши до людини, несподівано бачиш порожні зіниці.

Спустошене місто час від часу болісно нагадує про людське життя, що колись вирувало в ньому. Зламані предмети побуту, дитячі іграшки, книжки, уламки посуду чи музичних інструментів, на які випадково можна натрапити, наче викинуло з чорних вікон невідомою силою і за ними залишилася лише порожнеча.

Коли стоїш посеред мовчазних вулиць Прип’яті, думаючи про її долю і про все, що там сталося, кров застигає у жилах і людина мимоволі торкається потаємних комірок власної свідомості, у яких руйнування й подих смерті викликають моторошне захоплення. Не дивно, що місто-привид перетворили на реалістичний музей жахів та нескінченний простір для творчості. Завдяки цьому віртуальну мандрівку ним можна здійснити, не покидаючи власної кімнати, адже Мережа переповнена репортажами та художніми фотонарисами.

На світлинах порожній готель «Полісся», парк атракціонів у центрі міста, лікарня та спортивна школа із напівзруйнованими символами радянської епохи.  Щоправда, меблів всередині будівель майже немає – вони давно знаходяться у столичних квартирах чи на металобрухті і випромінюють радіацію, передаючи вітання киянам із «зони відчуження».

Чи можлива нова ядерна катастрофа?

Уся правда про Чорнобиль досі невідома, хоча не обов’язково тому, що її від нас приховують. Ядерні процеси ще не вивчені наукою настільки, щоб робити чіткі висновки і прогнози.

Що ж насправді відбувається під саркофагом, наразі ніхто точно сказати не може.

Висновки вчених суттєво різняться. За однією з версій, масштаби та наслідки катастрофи перебільшені, інші наукові пошуки свідчать про те, що станція досі загрожує життю України та усієї Європи.

Ще кілька років тому деякі видання опублікували результати досліджень, що прогнозували потужну ядерну катастрофу саме 2013 року.

До прикладу, за висновками українських науковців, що працювали під керівництвом академіка Кіндеревича, наразі в об’єкті «Укриття» тривають деструктивні процеси. Через руйнування бетону та металу, відбувається активне пилоутворення ядерних матеріалів. У реакторі міститься 2 тонни урану та 480 кг плутонію і  будь-якої хвилини може виникнути новий вибух.

Про реальний рівень радіації не знають навіть працівники станції

Один з працівників станції, що не бажав афішувати своє прізвище у розмові під час моїх відвідин «зони відчуження», розповідав, як два роки тому, перед офіціозом до 25-річчя від дня трагедії, на станцію прибули кілька «відповідальних осіб» і поспіхом вирішували, що ж сказати людям, яку інформацію винести на загал? Дійшли висновку, що все тут гаразд і вже через півстоліття станцію повністю виведуть з експлуатації, а на її місці буде зелена галявина.

Утім там, де захоронене ядерне паливо, навряд чи можливо уявити нове життя.

Тисячі людей, які все ще живуть і працюють у Чорнобилі, або щодня сідають в електричку, яка з’єднує моторошне місто із зовсім молодим Славутичем, який поспіхом зводили після аварії, не знають наскільки небезпечними є їхні будні.

У кожного співробітника станції на шиї індивідуальний накопичувальний дозиметр. Коли доза, яку поглинуло тіло, складає один мілізіверт, людину мають відсторонити від роботи на тривалий термін. Проте прилади, що швидко «зашкалюють», зазвичай визнають несправними чи погано вичищеними.

–  Ядерне паливо, яке все ще міститься в реакторі, треба захоронити, – розповідає співробітник ЧАЕС. –  Це одне з першочергових завдань робітників. Також хлопці працюють на будівництві об’єкту укриття, яке вже давно мали завершити, проте ніяк не можуть зібрати кошти. Хоча всім відомо, що виділяють на Чорнобиль чимало, проте, куди використовують ці ресурси, не зрозуміло. До того ж, тут працюють і кухарі, і прибиральники, і економісти. Загальна кількість працівників сягає 3,5 тисяч. Молоді люди часто потрапляють сюди через безвихідь. У Славутичі знайти роботу не так просто. Чи загрожує це нашому життю, ми не знаємо. На когось радіація впливає сильніше, на когось менше. Ми не знаємо про справжній рівень радіації. Іноді здається, що ніхто цього не знає.

Чорнобильська трагедія, яка змусила жителів цього молодого й затишного міста назавжди покинути свої домівки – похмура тінь в історії, яка навряд чи колись розсіється. У найвіддаленіших куточках світу це досі найпомітніший «здобуток», яким прославилася наша держава.

Тема Чорнобиля настільки популярна, що її експлуатують навіть у сучасних американських серіалах, закидаючи жарти стосовно надійності розробок СРСР, або ж використовують, якщо треба надати певному явищу статус чогось особливо жахливого і жоден з наявних епітетів не може відповідати цьому повною мірою.

Вона стала основою популярної комп’ютерної гри «Сталкер» та кількох голлівудських стрічок. Проте для українців – це не джерело натхнення, а реальність, яка забрала тисячі життів, яка  зовсім поруч і все ще дихає небезпекою.

Чорнобиль у кінострічках

Фільмів про Чорнобиль знято не так багато. Утім більшість із них організацій, що підтримують жертв катастрофи, не визнають.

Торік у прокат вийшов фільм жахів «Щоденник Чорнобиля», де йдеться про американських туристів-екстремалів, які блукали нічною Прип’яттю.

Режисер стрічки Бредлі Паркер.

До цього у фільмі про боротьбу з терористами і зоні Чорнобиля знявся знаменитий

кіноактор Жан-Клод Ван Дамм.

Фільм про «зону відчуження» ізраїльських та французьких режисерів «Земля забуття» в Україні також визнали необ’єктивним. Навіть під час зйомок мешканці Славутича і Чорнобиля намагалися протестувати, адже, за їхніми словами, «все відбувалося не так».

Художній фільм Олександра Миндадзе – сумісне виробництво Росії, Німеччини та України. Хоча  у ньому конкретно не називають Чорнобиль, проте події відбуваються у невеликому радянському містечку, де стається аварія на АЕС, тож посилання на Чорнобиль очевидне.

Який рівень радіації у «зоні відчуження»

Після вибуху радіація лягла «плямами». У деяких ділянках Прип’яті рівень випромінювання близький до норми (14 мкР/год), проте в інших  перевищує її у десятки разів. Поблизу самої станції у Чорнобилі показники дозиметрів сягають 100 мкР/год, а всередині до 400. Якщо підійти до техніки, яку використовували під час ліквідації і яку все ще не захоронено, прилади просто-таки зашкалюють.

Вплив випромінювання на людський організм досі детально не вивчений. До того ж, на різних людей воно може впливати по-різному. Тож наскільки небезпечною є одноденна поїздка до «зони відчуження» однозначно сказати не можна.

Чи можна потрапити у Чорнобиль

Чорнобильська зона закрита для вільного відвідування. Потрапити туди можна лише оформивши спеціальну перепустку.

Існують організовані тури до «зони відчуження». Вартують вони орієнтовно від 300 до 3000 гривень, залежно від тривалості, кількості осіб та громадянства (поїздки для іноземців дорожчі).

Для подорожі у Чорнобиль радять обирати максимально закритий одяг. Усі туристи підписують документ про те, що туристична організація не несе відповідальності за їхнє здоров’я. Вивозити будь що з 30-кілометрової зони заборонено. 

Ольга СКЛЯРЧУК, «Версії»

Запис Вулицями страченого міста спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Іване Назаровичу, минулого разу Ви розповіли про те, як одягалося чернівецьке панство 1913 року, звернули увагу на панські манери. Розкажіть, будь ласка, які традиції гостинності існували тоді у представників чернівецького «вищого світу»?

– На Буковині до Першої світової війни мешкали відомі австрійські аристократичні родини – графи, барони. Крім вищої титулованої знаті, до верхівки чернівецького панства належали й ті, в кого до прізвища додавалося «лицар фон»: за статусом вони відповідали шляхті. В одній родині могли бути і барони, і лицарі – як у сім’ї відомих Васильків, нащадків бояр Галицько-Волинського та Молдавського князівств. Знатні люди мали власні палаци, вілли. Вони приймали там гостей і самі відвідували родини рівних собі за соціальним статусом.

Мені доводилося багато спілкуватися з пані Ксенією Геровською, яка походила зі шляхетної родини, досить відомої в Австро-Угорській імперії. Це була прекрасно освічена людина, яка досконало володіла п’ятьма іноземними мовами, чернівецьке панство запрошувало її, щоби їхні діти удосконалювали знання мов. Вона відвідувала панів різного етнічного походження – німців, українців, євреїв, вірмен… Її запрошували на свята, побувала вон і в аристократичній родині Васильків.

У подробицях пані Геровська розповідала про святкування Нового року в родині Володимира-Сергія Залозецького-Саса. Доктор філософії Віденського університету, керівник державної служби охорони історико-мистецьких пам’яток Австро-Угорщини, він народився в сім’ї знаного хірурга Володимира Залозецького, на будинку якого в Чернівцях на вул. Руській, неподалік греко-католицької церкви, є меморіальна дошка. Дід Володимира-Сергія по матері, Михайло Пітей, був президентом Буковинського крайового суду і депутатом австрійського парламенту.

Крім кам’яниці в центрі міста, Залозецькі мали ще два просторі дерев’яні будинки в районі гори Цецино. На жаль, ці споруди не збереглися до нашого часу: 1940 року їх хтось спалив. Там був гарний сад, великий двір – у маєтку власники проводили час з весни до пізньої осені. У тому ж маєтку приймали знатних гостей, запрошували і своїх знайомих різного соціального походження. А взимку відзначали різдвяні та новорічні свята разом із гостями. Існував звичай: коли запрошені не мали власного екіпажу, за ними посилали транспорт ті, хто їх запрошував у гості – у візитці це було зазначене.

Пані Геровській подали запряжені двома конями панські сани зі  зручним кузовом, які на Буковині називаються «залубиці». Гостю вже чекали господарі, й насамперед ознайомили її з власним музеєм народного приладного мистецтва. Володимир Залозецький був знаним меценатом, він фінансово підтримував народних майстрів, закуповуючи їхні вироби. Найкращі твори учнів Вижницької школи різьбярства опинялися в цьому музеї: вироби з дерева, металу, вовни, народні вишивки.  А гроші мецената допомагали майстрам виживати.

Після оглядин музейної експозиції гостей запрошували до столу. Він був накритий в українському народному стилі. Страви подавалися в садгірській (або, як казали тоді, – садагурській) кераміці. Її вирізняв чудовий розпис. За столом панувала тепла атмосфера. Гості проводили в маєтку Залозецьких кілька днів.

Пані Геровська запам’ятала й те, як її приймали на свята в садибі відомого буковинського педагога, редактора й видавця Іларія Карбулицького. Новорічні свята він відзначав у славних Мамаївцях, неподалік Чернівців. Гостям не лише пропонували напої та наїдки, їх знайомили також із зібраними господарем витворами народних майстрів. Окрасою зібрання були чудові зразки буковинської вишивки й ткацтва. Еліта буковинських українців пишалася здобутками свого народу, вивчала їх, намагалася ознайомити з цією красою якомога більше людей.

– А які розваги найчастіше пропонували тоді гостям?

– По-різному чернівчани розважали своїх гостей. Одні – бесідою чи грою у власному помешканні, інші – прогулянкою садом. Власники рідкісних на той час автомобілів влаштовували поїздки вулицями міста та заміські прогулянки. А багато хто з чернівецьких панів везли своїх гостей на полювання. Буковинські ліси напередодні Великої війни кишіли дичиною, тож мисливцям було там справжнє привілля.

Біля Чернівців є село Бурдей, у нинішньому Кіцманському районі. В австрійські часи для мисливців там були влаштовані бурдеї – примітивне житло на зразок землянки. У них можна було обігрітися та відпочити після виснажливого ходіння з рушницею лісами та полями. Приїжджали туди аристократи та великі чиновники з Відня, інших австрійських міст. Велике панство найчастіше полювало на велику звірину. Поступово вистріляли всіх турів, які колись були символом Буковини. Серед мисливців цінувалися також оленячі роги, смакувало їм й м’ясо цієї благородної тварини.

Почесним трофеєм вважалася ведмежа шкура – полювання на цього звіра вимагало певних навичок й було досить небезпечним. Чималу небезпеку являв собою і дикий вепр, надто поранений. Вполювати його було непросто.

Гості зі столиці Австро-Угорщини та інших міст імперії приїжджали на Буковину полювати зазвичай на декілька днів, а то й тижнів. Їм дуже подобався такий відпочинок, до того ж серед панства він вважався престижним.

Відтак запрошення столичних гостей на полювання серед чернівецького панства набуло певного розповсюдження і сприяло кар’єрі тих чернівчан, які подібним чином здобували прихильність могутніх віденських покровителів.

Ігор БУРКУТ, кандидат історичних наук

Запис ТРАДИЦІЇ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ГОСТИННОСТІ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У територіальному управлінні Держгірпромнагляду у Чернівецькій області  створено спеціальну комісію з розслідування смертельного нещасного випадку, що стався 5 квітня  на підприємстві ТОВ «СО’ОК» у Хотині, – повідомляє Прес-служба теруправління.

Електромонтер з експлуатації розподільчих мереж підприємства «Хотинський РЕМ»  ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» у складі  робочої бригади оглядав  на території  вищеназваного підприємства закриту трансформаторну підстанцію та був уражений електричним струмом.

Члени бригади намагалися надати йому першу долікарську допомогу. На місце нещасного випадку було оперативно викликано бригаду швидкої медичної допомоги, яка продовжувала проводити реанімаційні заходи, проте безрезультатно. Потерпілий 1969 року народження загинув на місці.

Як повідомляє Прес-служба територіального управління Держгірпромнагляду у Чернівецькій області, комісія територіального управління з’ясовує обтавини та остаточні причини нещасного випадку.

Під час розслідування вирішено також провести позапланову перевірку організації роботи з промислової безпеки та охорони праці на Хотинському РЕМ та ТОВ «СО’ОК».

Як стало відомо редакції, нещасні випадки цього року трапилися ще з двома електромонтерами ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго». Про один із них йшлося на сесії Сторожинецької районної ради. А перед бідою на Сторожинеччині уразило струмом і паралізувало чернівецького електромонтера: в нього відняло ноги на очах у лікарки швидкої допомоги, про що вона і розповіла автору цих рядлків.

І це попри те, що, як нагадаємо, у не такій уже давній прес-конференції голови правління Обленерго п. Шекети в облдержадміністрації йшлося саме про отримання цією організацією сертифікатів з охорони праці. Більше того, підприємство настільки дбає за своїх працівників, що навіть  тичасово закривало свої пункти проплати за електроенергію в центрі Чернівців, бо, як пояснив керівник, «активний громадянин Геков затероризував касирів», а підприємству важливе психічне здоров’я членів колективу.

…Можливо, якби відповідні органи вчасно звернули увагу на численні публікації газети «Версії» стосовно аварійних стовпів, трансформаторних підстанцій та іншого обладнання Обленерго, а прокурор Сторожинецького району прийняв би депутата райради Олександра Босовича, який звернувся до нього з приводу нещасного випадку з електромонтером у їхньому районі, то подібних трагедій було б менше? Зрозуміло, що професія електромонтера належить до життєво небезпечних. Але ж ми живемо у ХХІ столітті!

Вл. інф     

Запис На Хотинщині загинув електромонтер спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сумна історія з наслідками, що зачіпають сьогоднішній день, трапилася на ставках Чернівецького облрибкомбінату в Кіцманському районі наприкінці не такого вже й далекого 1987 року. На початку грудня до облінспекції з охорони природи та Чернівецького спелеоклубу «Троглодит» звернувся директор цього підприємства. В.В.Шлемко бив на сполох: гине цінне маточне поголів’я риби, бо нагульні та зимувальні ставки, що живилися з річки Совиця-Веренчанська, залишилися раптом без води.

Обстеживши територію морозної (-10°С) сніжної погоди, виявили, що річковий стік вище за течією перехопила лійка озера Бездонка. Хоча раніше це озеро навпаки функціонувало в ролі воклюза, тобто джерела напірних висхідних вод, додатково підживлююючи річку. Основний же стік перехопили дві провальні лійки з лівого борту колишнього 30-гектарного ставка.

Причина цього реверсного феномену знайшлася в 2-х км від місця поглинання вод: у днищі долини сусідньої річки Совиця-Заставнівська Кіцманська «Сільгоспхімія» (районне виробниче об’єднання облагропрому) влаштувало кар’єр з видобування заторфованих відкладів. Під знятим півтораметровим шаром родючої «подушки» відкрився воклюз лійки, тобто карстове джерело 4-х метрів діаметром і 5 м глибини. З нього у спущений став витікав цілий паруючий потік з температурою води +10°С. На поверхні чітко випирали кола конусів потужних висхідних струменів.

Просте порівняння падіння рівнів води у двох суміжних долинах вималювало яскраву картину порушення гідравлічного рівня вод у карстовій підвододільній системі з наступною активізацією підземного перетоку з усіма небезпечними наслідками. На часі були термінові оперативні заходи.

Спільним рішенням облкомітету охорони природи та Чернівецької гідрохімлабораторії водоохорони (держводінспекції) було припинено роботи в кар’єрі і проведено оперативний тампонаж утворених провалів. Автор цих рядків провів класичні карстологічні дослідження з трасування підземних вод органічним барвником – флюоресцеїном. Це не тільки наочно довело зв’язок між річками та визначило приблизні параметри підземних галерей-колекторів, а й дало змогу підрахувати темпи зростання підземних порожнин – по 4000 кубічних метрів щороку!

Охороняєш природу? – Бюрократ!

Аграрників такий сценарій не влаштовував, адже зривались виробничі плани. І вони терміново мобілізували «штики» ради обласного центру наукового забезпечення АПК. І хоча всі «карстові протестанти» не мали найменшої уяви про це явище, але честь мундиру і планова система зобов’язували діяти. На засіданнях декількох комісій і бюро ради цього центру висновки спелеоклубу «Троглодит» намагалися оскаржити і визнати необґрунтованими, оскільки клуб «не має необхідної техніки, обладнання, геофізичних приладів і компетентних спеціалістів з підземних вод, а також не є державною організацією, отже його висновки не можуть бути офіційними і носять гіпотетичний характер». Природоохоронні ж органи звинувачувались у безвідповідальності, бюрократичній волокиті і ледь не підриві авторитету партії. Їхніх керівників вимагали зняти з роботи. Пропозиції ж спелеологів з тампонування лійок і будівництва протикарстових дамб зовсім відкидались.

А тепер порівняймо висновки сторін:

«Со временем возникнут обширные зоны провалоопасности и необратимые природные процессы, выводу из активного землепользования заметных площадей пахотных угодий и усиление эрозионных процессов» –Із доповідної записки начальника Чернівецької облінспекції Держкомітету УРСР з охорони природи А.М.Коренчука та начальника Чернівецької територіальної гідрохімлабораторії водоохорони М.А.Сачека першому заступнику голови облвиконкому від 4 лютого 1988 р.

«Дать конкретные объемы полостеобразований, расходов воды по ним и спрогнозировать в связи с этим провалы на такой территории с трудом сможет самая эрудированная и технически оснащенная научно-исследовательская организация, а не специалисты клуба «Троглодит», которые даже не имеют стационарных наблюдений, но дают столь мрачные прогнозы» – Із доповідної записки комісії агропрому з 12 представників від 5 березня 1988 р.

Щодо наукового рівня і якості проведених досліджень, то чого варта геологічна розвідка поважної державної проектної установи, якою себе вважала чернівецька філія «Львівдіпроводгосп», «имеющая необходимую технику, оборудование, геофизические приборы и компетентных специалистов по подземным водам», якщо на площі проведення бурових робіт вона не побачили ознак карсту, а саме – 3 карстові лійки з напірними висхідними джерелами (!). І жодна з 10-метрових їхніх свердловин не дісталася гіпсів? Тоді як спелеологи натурним обстеженням довели існування обводненої галереї у гіпсах вже на глибині 4 метрів! То чи мала ця установа фахівців, які здатні правильно інтерпретувати отриманий фактаж? І чиї висновки мають гіпотетичний характер? Гадаю, що просто ніхто нічого не бурив…

Прогнози спелеологів здійснюються

1991 року наші спелеологи додатково ретельно обстежили місце тих подій. А спелеолог та інженер-геолог Богдан Рідуш в акваланзі пірнув у неіснуючу, за даними ЧФ «Львівдіпроводгоспу», лійку. Більше того, це джерело горе-спеціалісти називали «плодом инсинуаций и интриг, не подтверждающихся никакими объективными аргументами», а нас, членів клубу «Троглодит», звинуватили в компроментації науки.

Так, тієї ради вже давно не існує, як і колишнього агропрому. Передбачений розрахунками економічний ефект давно проїли, прос…, і позабули, а карстова небезпека лише набирає темпів, додаючи клопоту і без того заклопотаним нинішньою економічною ситуацією господарям. Адже 4-5 тисяч кубометрів щорічного приросту порожнин – це не жарти! А карстові лійки, як і прогнозували спелеологи, посунули лівим бортом долини Совиці вже під саме село Веренчанку, перехоплюючи поверхневий стік ледь не біля витоків річки.

Карстові просадки вже є обабіч автотраси Чернівці – Заліщики і загрожують опорам високовольтної магістральної лінії електропередач. Два потужних карстових провали 2003 і 2004 років утворились на схилі неподалік озера Бездонка, вихоплюючи у селян розпайовані та приватизовані ділянки ріллі з потужними чорноземами. У місці основного поглинання стоку за період від 1987 року утворилась депресія об’ємом щонайменше 4 тисячі кубів у німбі 20 інших, дрібніших лійок і провалів.

«Совицькі болота і понори»

Отже, процес пішов! Як оцінять таке ґаздування нащадки?
Та все ж завдяки наполяганню спелеоклубу, долина стражденної річки Совиця-Веренчанська між селами Кліводин та Веренчанка Указом Президента України від 10 грудня 1994 року була проголошена ландшафтним заказником загальнодержавного значення «Совицькі болота». Для багатьох ця акція виявилася не зовсім бажаною. Бо, зрештою, вона була вимушеною. Як і створення 1992 року на площі 3.5 га, де розкрилися воклюзи, геологічної пам’ятки місцевого значення «Совицькі понори».
А тепер риторичне запитання: Хто нині фінансуватиме і виконуватиме необхідні протикарстові заходи, рекомендовані спелеологами ще у 1988 році? І хто конкретно відповість за наслідки скоєного, якщо облагропром почив у Бозі, а основні його бойові «штики» у більшості на пенсії?

Кому і як рятувати екосистему

Щоби врятувати цінну водно-болотну екосистему від знищення і перетворення на зарості бур’янів, Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області за пропозицією спелеоклубу декілька років тому пішло на сміливий експеримент, який повністю виправдав себе: дозволив надати частину заказника у довгострокову оренду для ведення ставкового господарства за умов будівництва протикарстової дамби і відновлення водності. Долина знову ожила, до неї повернулося птаство.

Але останньої зими у днищі ставка утворився з десяток нових провалів, що дружно висмоктують дорогоцінну вологу і зловісно демонструючи свої апетити. Орендар ставків Василь Івасюк бідкається: «Я вклав великі кошти у ці дамби, а зараз необхідно будувати додаткові, засипати провалля. Це знову чималі витрати, а пальне, самі знаєте, нині ой-як кусається!».

То чи впорається ґазда з проблемами, залишеними йому на вічну пам’ять попередніми розумниками? І що буде із заказником, якщо він з пересердя плюне на цю проблему і відмовиться від такого обтяжливого рибництва?

За останній рік у Заставнівському та Новоселицькому районах відмічена масова активізація провалоутворення, пов’язана з триваючими тектонічними процесами та негативним втручанням людини у перебіг природних подій. Укотре доводиться нагадувати: карст – недоречне і доволі підступне явище, яке вимагає постійної уваги і поваги. Чи варто будити звіра, щоби випробувати його міць на власній шкірі і кишені?

Запис Карст наступає, проваль у землі більшає спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Звідки взялася така інформація?

Як з’ясувалося, її поширив один із інтернет-сайтів, посилаючись на повідомлення Румунського Інституту фізики землі. Тамтешні спеціалісти нібито стверджують, що «гірський массив на кордоні з Україною має майже таку активність, як у Чилі». За їхніми даними, «після землетрусу на Гаїті та у Чилі, небезпека нависла над Карпатською зоною гір Вранча, що в Румунії».

А як відомо, тамтешні землетруси завжди доходять до України та розповсюджуються далі. Румунські сейсмологи, крім того, повідомили, що «епіцентр знаходиться глибоко в землі. А чим він глибший, тим потужнішим є струс Землі, тож його відчують навіть у Москві! Адже магнітуда в 6 балів за шкалою Ріхтера на кордоні з Румунією може перейти у вісім-дев’ять балів за дванадцятибальною шкалою, тобто майже як на Гаїті…» – читаємо на сайті.

За коментарями звернулися до місцевих фахівців.

Андрій НІКОЛАЄВ, директор навчально-наукової геофізичної обсерваторії ЧНУ, проблему землетрусів на Буковині вивчає не перше десятиріччя:

– Про цю інформацію я нічого не чув. Не розумію, звідки пішли такі чутки.

– Напевно, в страху очі великі?

– Так-таки, так! Але буковинцям усе ж таки слід пам’ятати, що Чернівецька область – сейсмічно небезпечна. Вона перебуває у 7-мибальній зоні. Бо довкола – молоді гори. Щоправда, 7 балів – це сила, при якій масових руйнувань не повинно бути. Та все ж можуть постраждати окремі будівлі. Тим паче, що 7 балів для першого поверху обертаються для верхніх у цілих 9! Тому мешканці повинні завжди бути готовими до таких подій.

Вивчаючи та відстежуючи землетруси на Буковині, встановив їхню циклічність. Виходячи з цього, ймовірність землетрусу силою у 7 балів на Буковині до 2014 року, дуже висока. Я вважаю, що існує майже 90-відсоткова ймовірність того, що такий землетрус може статитися вже нинішнього року.

Жанна Тимофіївна, чернівецька ясновидиця:

– Я постійно бачу катаклізми. Особливо повені й затоплення. Останнє стосується Києва: на місто чекає велика біда. Але і Чернівцям буде непереливки.

Гавриїл ШУРПІН, біоенергоінформтерапевт, член Ради Української академії цілительства, керівник Чернівецької філії УАЦ «Витоки»:

– Чим більше негативної та агресивної енергії віддаватимуть люди довкіллю, тим більша ймовірність землетрусів та будь-яких інших катаклізмів. Мені здається, що це аксіома. І всі це мають розуміти. Я особисто щодня відчуваю поштовхи землі від 1 до 2-х балів.

– Ви маєте рацію. Сейсмологи щодня повідомляють про це у своїх зведеннях, і це у прес-повідомленнях міськради розповсюджується у ЗМІ.

– Сьогодні вже існує така цікава наука як інеологія. Вона вивчає інформаційно-енергетичний обмін між живими об’єктами матеріального і тонкого світів. Її «батьками» були радянські академіки Ханцевєров та Казначеєв. Останній – професійний лікар, який нині очолює Інститут експериментальної медицини Росії в Новосибірську.

Наразі люди здатні «зчитувати» інформацію тонкого світу. Але за однієї умови: особистість, яка це робить повинна бути гармонійною, морально чистою й духовно розвиненою.

Іншими словами, у неї повинні бути відкритими верхні, себто духовні чакри. Бо саме ними вона і може сприймати інформацію тонкого світу, де, до речі, є відповіді на всі без винятку запитання.

Так ось мушу заспокоїти краян, принаймні до 2013 року на Буковині землетрусів не буде. Але цього року, як уже розповідав в одному з інтерв’ю президент Української академії цілительства Сергій Бінат, ми цілеспрямовано майже півдоби працювали зі стихією Вогню, яка відповідає за землетруси, щоби відвернути негативні події. І це нам вдалося.

Любов ПЛАХІНА, «Версії»

Запис Україну очікує доля Гаїті або Чи варто буковинцям боятися землетрусу? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Найкраще про безпеку перевезень свідчить статистика. За даними держінспекції на автомобільному транспорті у Чернівецькій області торік у двох ДТП загинуло 6 людей, цього року смертей поки що немає. Ці відомості розходяться зі статистикою Чернівецької ДАІ. За їхніми даними 18 травня 2009 року сталася ДТП, в якій загинула одна людина.

Як пояснив заступник начальника автомобільної інспекції Василь Савчук, найімовірніше це був нелегальний перевізник, простіше кажучи, «кукурузник». До того ж, станом на 1 вересня зареєстровано 24 зіткнення маршруток з іншими автами.

«Дешева аварія»…

4 вересня близько 17 год. на перехресті вул. Руської та Л. Кобилиці трапилася банальна, як за нинішніми мірками, ДТП. Автобус, що їздить 39-м маршрутом, не розминувся з машиною.

Пасажири відбулися переляком і лише одну 63-річну жінку з переломом руки, розбитими окулярами та переніссям забрала «швидка». Їй наклали гіпс, видали довідку та відпустили додому. Повні сумки овочів, з якими вона їхала з базару, додому також довезла «швидка», за що її працівникам низький уклін.

Того ж вечора до оселі потерпілої навідалися двоє чоловіків. За 500 грн вони пропонували жінці написати розписку у тому, що жодних претензій до водія та перевізника вона не має. Пенсіонерка, «на руках» у якої 80-річний лежачий хворий чоловік, сама написати не змогла – рука ж бо зламана. Тому попросила сусідку. Прощаючись, один з чоловіків назвався механіком Андрієм і залишив номер свого мобільного телефону. Зрозуміло, усі намагання додзвонитися за вказаним номером були марними… Через кілька днів жінці пояснили, що вона могла отримати набагато більше.

Через 3 тижні до жінки завітали з міліції. Повідомили, що на водія відкрили кримінальну справу і незабаром буде суд. Порадили їй зібрати довідки з ЖРЕП та соцзабезу і запитали, у скільки ж вона оцінює свої матеріальні та моральні збитки. Нині жінка з рукою у гіпсі бігає за паперами…

… І «надто дорогі» кондуктори

«Турбота» перевізників про своїх водіїв стає зрозумілою, коли врахувати, що за ДТП, які призвели до смерті пасажирів, перевізник автоматично позбавляється ліцензії. У випадку отримання пасажирами травм на перевізника, за законом чекає перевірка, яка також найчастіше призводить до втрати ліцензії.

За словами Василя Савчука, лише цьогоріч їх анульовано 29, найбільше – за недостатню безпеку пасажирів. Утім, перевізники не поспішають робити хоч якісь висновки.

Та чи не «найцікавішою» виявилася позиція директора міського центру організації пасажирських перевезень Ігоря Кожуленка. Не забувши, перш за все, поцікавитися, чи не набридло ще журналістам «жувати» тему кондукторів і переповнених маршруток, п. Кожуленко пояснив, що запровадження посади кондукторів – справа виключно підприємств-перевізників і жодного впливу на них тут немає.

Потім він спробував сперечатися зі статистикою, заприсягнувшись, що «цьогоріч у місті лише двоє людей отримало травми в маршрутках», бо ж «ми виїжджаємо на кожну аварію». Виникає логічне запитання: навіщо існує очолювана ним установа, коли навести хоч якийсь лад у своєму відомстві вона не може?

Не менш «оригінальною» виявилася і позиція директора ТОВ «Диліжанс» Ігоря Маліни. За його словами, кондукторів він собі дозволити не може – це нерентабельно. Зрозуміло, що кондукторам треба платити зарплату.

Але невже людські життя коштують дешевше і бажання заробити більше перемагає все інше? Невже усі водії на маршрутах – цезарі, здатні водночас кермувати і рахувати гроші, а часто-густо ще й мчати наввипередки з тролейбусом, бо ж «рогатий» конкурент забере усіх пасажирів і, знов-таки, прощавай виручка?

– Водій повинен розраховуватися з пасажирами лише на зупинках, – наполягає п. Маліна.

– Але ж Ви, так само як і я, знаєте, що вони так не роблять…

– Ну і що? – достойна відповідь керівника!

– А як же безпека? Як же люди?

– Ну що таке безпека?

– … А такий собі механік Андрій у вас працює?

– Працює.

– Тоді поясніть, будь-ласка, чому саме він приходив до потерпілої у ДТП з проханням написати відмову? Невже це компетенція механіка??? Як взагалі таке можливо????

– Ну так водія ж усе одно судитимуть. Зрештою, якщо хоче, вона може отримати страховку. У нас пасажири застраховані.

– А жінка про це знає?..

Власне на цьому наша розмова закінчилася. Ситуацію прокоментували юристи НАСК «Оранта», які спеціалізуються на нещасних випадках на транспорті.

Поради пасажирам:

Перш за все, потерпілим у будь-якій ДТП, як би не було боляче і погано, треба бути розсудливими і не «вестися» на сумнівні пропозиції невідомих осіб.

Якщо ви навіть відбулися лише забоями і переляком, усе одно краще дочекатися ДАІ. Вони мають зафіксувати у протоколі про ДТП те, що ви разом з іншими пасажирами перебували саме у цій машині!

Потім доведеться звернутися до поліклініки або травмпункту, щоб одержати довідку про свої травми (а можна відразу проїхати зі «швидкою», що прибула на місце аварії).

Навіть якщо в ДТП ніхто серйозно не постраждав і кримінальну справу не порушено, пасажир все одно має право вимагати компенсацію через суд, подавши медичну довідку та довідку від ДАІ.

Якщо ж аварія серйозна, пасажири отримали травми середнього ступеня важкості (переломи), не кажучи вже про смерть, обов’язково порушується кримінальна справа, проводиться розслідування і суд призначає компенсацію за матеріальні і моральні збитки. Щоправда, і тут не все так просто. Коли водій маршрутки працює на себе, а не на підприємство, то компенсувати збитки пасажирам повинен він сам. Якщо ж маршрутка належить АТП, то виплачувати компенсацію повинне підприємство.

Нарешті, якщо у власника автобуса був договір зі страховою компанією, витрати на компенсацію вона бере на себе.

Моральну компенсацію також встановлює суд. Потерпілий може вимагати будь-яку суму – законодавство не обмежує. Якщо з виплатою компенсації виникають проблеми, треба знову звертатися до суду.

Юристи радять, крім заяви, подавати клопотання про забезпечення виконання рішення суду. Якщо ваш кривдник буде посилатися на відсутність грошей, то на його майно накладуть арешт і все-таки відшкодують вам збитки.

Суд може відмовити у виплаті компенсації у тому випадку, якщо ви самі порушили «Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», затверджені постановою КМУ №76 від 18 лютого 1997 р., або Правила дорожнього руху.

Головний козир перевізника – у маршрутці не можна їхати стоячи. Спиратися на двері громадського транспортного засобу також заборонено. Тому, якщо ви втискуєтеся в переповнену маршрутку, то, коли що, самі й будете винні.

Ніколи не відмовляйтеся від квитків у маршрутці, а коли вам його не дали – вимагайте! Квиток підтверджує: ви заплатили за проїзд, і водій несе відповідальність за якість послуги. У випадку ДТП квиток стане одним з доказів, що ви їхали саме у цій маршрутці.

Тому завжди вимагайте свій проїзний документ. Водії легальних АТП одержують їх у тій кількості, на яку суму визначений план змінної виручки. Просто багато хто з водіїв, які працюють без кондуктора, самі «скасували» для себе цю процедуру.

Скільки ж заощаджують на життях

Усі пасажири повинні бути застраховані, наполягають спеціалісти страхової компанії «Оранта». Просто перевізники про це часто мовчать, особливо коли ДТП незначна і можна «домовитися» з ДАІ не реєструвати пригоду.

На кожний нещасний випадок, що стався із застрахованим на транспорті, повинен скласти акт про нещасний випадок з пасажирами і видати довідку потерпілому (якщо він мав право на безкоштовний проїзд) із зазначенням відомостей про страховика (найменування, адреса, телефон).

Страхова виплата здійснюється на підставі: заяви застрахованого; акта про нещасний випадок; листа непрацездатності або довідки закладу охорони здоров’я, що засвідчив тимчасову непрацездатність, або довідки спецустанов про встановлення інвалідності; у разі загибелі чи смерті застрахованого – копії свідоцтва про смерть, а також — страхового поліса (для пасажира пільгової категорії – документа, що засвідчує право на пільги).

Страхова сума виплачується не пізніше як через 10 діб від дня одержання необхідних документів відповідно до рівня неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на день виплати. Страхова сума виплачується незалежно від виплат по державному соціальному страхуванню, соціальному забезпеченню та в порядку відшкодування збитків.

Що робити, коли ви отримали травми, а ДТП—незареєстрована в ДАІ?

Як пояснив прес-секретар Чернівецької прокуратури Олександр Лебідь, торік запроваджено щомісячну обов’язкову звірку прокуратурою відомостей про ДТП між ДАІ та станцією ШМД. Такий захід необхідний саме через незареєстровані у ДАІ автопригоди. На Буковині розбіжностей у цифрах поки не зафіксовано. Але якщо раптом ви постраждали у ДТП, якої немає у ДАІ, зверніться до прокуратури, там обов’язково проведуть розслідування.

Які місця в маршрутці найбезпечніші?

Оскільки дорогами області роз’їжджають маршрутки різних марок, то стверджувати однозначно дуже важко. Ми вирішили зупинитися на «Богдані», який використовується на більшості маршрутів.

Отже, після моделювання різних типів ДТП (лобове зіткнення, удар ззаду, удари зліва і справа) з’ясувалося, що найбільш безпечне… місце водія. Він не постраждає навіть при лобовому зіткненні на швидкості 60 км/год, а найбільша небезпека загрожує йому від удару іншої машини в маршрутку з лівого боку.

При аваріях будь-якого типу передовсім дістанеться пасажирам, які стоять. Можуть сильно покалічитися ті, що сидять на задніх та бокових місцях. Найбільше шансів вижити у тих, хто їде у кріслах, розташованих проти руху, тобто спиною вперед: їх лише втискує у крісла, тимчасом як інші летять грудьми на спинки передніх сидінь. А найбезпечнішими пасажирськими місцями виявилися ті, що розташовані одразу за водієм.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис Життя – товар нерентабельний спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Токсини бояться температури

Токсини збудників ботулізму стійкі до дії температури, сонячного проміння та інших чинників навколишнього середовища. При нагріванні до 58°С вони руйнуються через 3 години, до 80°С – через 20-З0 хв., при кип’ятінні – протягом 10-15 хв.

Разом з тим, ботулінові токсини стійкі до високих концентрацій кухонної солі: якщо токсин утворився в рибі або шинці до засолення продукту, то внесення солі (10%) не руйнує його.

Симптоми захворювання

Як і більшість класичних харчових інтоксикацій, ботулізм починається гостро, раптово. Попервах, з’являються симптоми, характерні не тільки для ботулізму: нудота, блювота, слабкість, пронос. Згодом додаються й специфічні: погіршення зору, «туман», «сітка» перед очима, опущення віка, різка слабкість, запаморочення, сухість слизових оболонок рота й глотки. Сухість слизових оболонок спричиняє у хворих відчуття чужорідного тіла в горлі, затруднене ковтання, розлади мови аж до втрати голосу.

Для ботулізму характерна нормальна температура тіла, частий пульс, закреп. Спостерігаються значні розлади дихання, які можуть призвести до смерті на 2-5-й день хвороби. Поява симптомів ботулізму пов’язана з ураженням ядер черепних нервів продовгуватого мозку.

Від віку та сезону

Найбільше ризикують захворіти люди від 20 до 50 років. Летальні випадки найчастіше спостерігаються серед осіб похилого віку та дітей. Особливу увагу необхідно звертати на сезонність цього захворювання: більшість випадків реєструється в теплі місяці року. Це пов’язане з періодом заготівлі харчових продуктів (м’яса, риби, овочів, грибів) та тривалим терміном зберігання консервованих продуктів.

Як чинники ризику переважають м’ясні консервовані продукти (тушковане м’ясо різних видів домашніх тварин та птиці, ковбаса домашнього виготовлення тощо). З ними пов’язані випадки ботулізму типу «В», який має триваліший інкубаційний період, в основному легкий клінічний перебіг і відносно невелику летальність – до 5%.

Найбільша летальність, аж до 30%, пов’язана з уживанням рибних консервованих продуктів із таких риб як плотва, карась, товстолобик, сом, лящ, а також риба в’ялена та холодного коптіння. Риба спричиняє ботулізм «Є» з малим інкубаційним періодом (до 24 годин) і тяжким клінічним перебігом.

Консервовані продукти рослинного походження (ботулізм типу «А» та «В») за важкістю клінічного перебігу та летальності посідають незначне місце.

Правильне консервування = здоров’я

Для попередження ботулізму слід дотримуватися необхідних температурних умов первинної переробки, перевіряти кислотність готових продуктів, чітко дотримуватися режимів стерилізації, правил обробки банок, кришок, роботи закатувальних машин.
Засолювати й маринувати гриби треба в бочках, емальованих відрах та інших ємкостях з вільним доступом повітря.

Щоби не отруїтися рибою, після відлову необхідно одразу її випатрати, промити проточною водою і після засолення до консервування зберігати в холоді.

Неприпустимо консервувати перестиглі, залежані чи підгнилі овочі, фрукти, ягоди. Все слід ретельно мити.

Домашню стерилізацію здійснюють у каструлях з кип’яченою водою. Тривалість кип’ятіння – не менше 15-20 хвилин для фруктів та ягід, і до 90 хвилин для капусти, гороху тощо.

Наталія ПРОКОПЧУК, завідувачка відділенням гігієни харчування облСЕС

Запис Як уберегтися від ботулізму спершу з'явиться на Медіа-Версії.

10 квітня близько 20:00 у Чернівцях по вул. Козятинській загорілося дерево, що росло біля проїжджої частини. Пожежа виникла внаслідок спалювання сміття та сухих гілок місцевою жителькою. На місце виникнення пожежі одразу виїхали рятувальники. Гасіння пожежі ускладнювалося тим, що над деревом проходить лінія електропередач, яка була під напругою до моменту її знеструмлення працівниками „Чернівціобленерго”. Пожежникам знадобилося 5 хвилин для ліквідації загоряння. Вогонь пошкодив 2 метра кабелю. Причиною виникнення пожежі стало необережне поводження з вогнем.

За вихідні на Буковині трапилося 3 пожежі

11 квітня о 7 годині ранку загорілася господарська будівля у с. Рідківці Новоселицького району. На місце події одразу прибула сільська пожежна команда, згодом до неї долучилися новоселицькі та чернівецькі вогнеборці. Загоряння виникло на горищі сараю. Вогонь знищив покрівлю та перекриття в стайні, а також 4 тонни сіна, які зберігалися всередині приміщення. За 15 хвилин пожежу було ліквідовано. Вже встановлено, що причиною її виникнення стало коротке замкнення електромережі на горищі господарської споруди. Силами пожежних підрозділів врятовано від займання прилеглий житловий будинок на суму 78 тис.грн.

11 квітня о 20:40 диспетчери оперативно-координаційного центру ГУ МНС України в Чернівецькій області отримали повідомлення про те, що в с. Недобоївці Хотинського району горить житловий будинок. Хотинські вогнеборці за лічені хвилини прибули на місце події. Мешканці разом з сусідами намагалися загасити вогонь власноруч, проте полум’я швидко поширювалося будівлею. Пожежа виникла в одній з житлових кімнат. Через сильну задимленість рятувальникам довелося працювати в апаратах захисту органів дихання. Менш, ніж за 10 хвилин пожежу було ліквідовано. Вогонь знищив ліжко, диван та стіл, нанісши збитків на 2 тис.грн. Від знищення врятовано сам житловий будинок та прилеглі до нього споруди. Встановлено, що причиною пожежі стало порушення правил пожежної безпеки при експлуатації пічного опалення: господарі будинку опалювали приміщення дровами, а в безпосередній близькості до топки пічки поскладали домашні речі. Іскра потрапила на них, а згодом вогонь перекинувся і на меблі.

У ніч з 12 на 13 квітня загорілася літня кухня у с. Черешенька Вижницького району. Вогонь поширювався зі стайні дерев’яної одноповерхової будівлі кухні. Вижницьким вогнеборцям вистачило 5 хвилин, аби ліквідувати загоряння. Полум’я знищило покрівлю споруди та речі домашнього вжитку. Поки що фахівці ГУ МНС встановлюють причину виникнення загоряння.

Центр пропаганди ГУ МНС України в Чернівецькій області

Запис Чернівецька область. Надзвичайні події 10 – 12 квітня спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сподіваємося, що наші поради багатьом допоможуть відновити та підтримати життєві функції організму навесні, коли разом прокидаються сонечко, природа і… авітаміноз.

З офіційних джерел

Наука досі не може чітко пояснити природу весняної депресії. Але медицина офіційна поки що не поспішає визнавати біоритмічну природу весняних проблем із здоров’ям.

Так, навесні багато недуг загострюються, але для цього є більш вагомі причини:

■ Ресурси закінчуються. За довгу зиму накопичені за літо «запаси міцності» виснажуються, а відновлювати їх практично немає чим. Звідси кволість і зниження імунітету.

■ Гіподинамія. Ми кілька місяців просиділи у приміщеннях, опалюваних батареями, практично не рухаючись. Наслідки – апатія, млявість, біль у м’язах та суглобах.
Коли ж депресивний стан навесні повторюється з року в рік і триває понад місяць – варто звернутися до фахівців.

Порядок життя

Внесіть деякі зміни у ритм вашого життя:

■ Харчуйтеся кожні чотири години і, як це не крамольно звучить, не відмовляйтеся від вечірнього перекусу. Щось легеньке перед сном не зашкодить: яблука, йогурт чи фруктовий сирок, сухофрукти… Натомість утримуйтеся від продуктів, які стимулюють секрецію шлункового соку, – спецій, міцного чаю, кави, копченостей

■ Уникайте авралів та нічної роботи. У переходний період особливо важливий чіткий режим життя. Коли маєте, наприклад, гастрит, позмінна робота (день/ніч) вам протипоказана.

■ Бадьорий ранок: спочатку контрастний душ, потім кілька вправ під улюблену музику.

■ Кольоротерапія: обирайте одяг яскравих, радісних кольорів, надто уникайте чорного та сірого.

■ По можливості пересувайтеся пішки.

■ Робіть паузи: протягом робочого дня кожний час хоча б на п’ять хвилин підведіться з-за столу, можна заварити чай, пройтися коридором. Тільки не використовуйте перерву на паління.

■ Солодке життя: одного банану або кілька часточок шоколаду достатньо, щоби повернути гарний настрій, адже у цих продуктах міститься натуральний антидепресант триптофан.

■ Місце під сонцем: відвідайте кілька разів солярій, настрій точно покращиться.

Утім, навіть психіатри не можуть точно відповісти, чому саме навесні нас спостерігають душевні драми. А дехто з фахівців вважає, що весняні проблеми – результат особливостей вашого психотипу, а то й зовсім вигадка. Жінки, наприклад, емоційніші за чоловіків, тож і психіка в них більш уразлива.

Вкупі з авітамінозом та бажанням щось змінити у своєму житті, невідомо тільки, що – от вам, мовляв, і депресія. Дуже часто до «весняних потерпілих» потрапляє той, хто у грудні подумки давав собі обяцінку з Нового року «почати все з початку», а до весни зрозумів, що цього не трапилося.

Врешті-решт ми чекали весни – і ось вона прийшла. Радіймо!

Микола ЯРОСЛАВСЬКИЙ, «Версії»

Запис Весняні загострення та депресія спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В українських аптеках вільно продаються препарати, побічні ефекти від яких можуть мати надмірний ризик для людей. Саме такі ліки виявлятиме МОЗ. Уже зараз прогнозується, що до Списку небезпечних препаратів увійде до 100 найменувань. Як пише Кореспондент.net, над цим працює Фармакологічний центр МОЗ України.

Про високий ризик вживання значної частини відомих ліків заявляють і міжнародні експерти. Днями FDA (Держуправління з контролю за продуктами харчування і лікарськими препаратами Держдепартаменту здоров’я і сфери послуг США) оприлюднило список препаратів, які можуть бути небезпечними для застосування в усьому світі, в тому числі і в Україні.

Серед них, зокрема, препарат від шизофренії «Ебілайф» (aripiprazol) виробництва американської компанії «Bristol Myers Squibb Co». Дослідження показали, що він має високий токсичний вплив на печінку.

До чорного списку потрапив також препарат для схуднення «Ксеникал» («Roche Holding AG»), оскільки при його використанні дуже високий ризик кровотечі. А «Ламизил» – протигрибкова мазь швейцарської фармкомпанії «Novartis AG» несе високий ризик психічних розладів. «Діован» («Novartis AG»), препарат для зниження тиску, – сприяє розвитку анемії.

Жінкам, які користуються протизаплідними таблетками «Plan B» (в Україні його продають під назвами «Постинор» і «Ескапель» від ізраїльської компанії «Teva Pharmaceutical Industries», загрожують запаморочення.

Виробники наразі не коментують звинувачень.

Зазначені препарати можна знайти практично в кожній аптеці України. За словами Олени МАТВЄЄВОЇ, начальника Державного фармакологічного центру МОЗ, вміщення цих та інших лікарських засобів до списку FDA означає, що при їхньому вживанні виявлені нові дані, які не зазначені в їхніх анотаціях.

– Збільшення кількості звернень з цієї проблеми є підставою рекомендувати Мінздоров’я щонайменше внести зміни або доповнення до інструкції для медзастосування, а взагалі потрібно обмежити або заборонити їхнє подальше медичне використання на території України, – наголосила пані Матвєєва.

Лікарі кажуть, що більшість препаратів із цього списку популярні в Україні, особливо «Діован», «Постінор» та «Ескапель». Щоправда, загрози від затосування цих ліків для своїх пацієнтів вони не бачать. «Поки не буде офіційної  інформації, я продовжуватиму виписувати «Діован», як і виписував, особливих скарг на нього я не отримував», – говорить начальник відділу серцевої недостатності Інституту кардіології ім. академіка Стражеска Леонід ВОРОНОВ.

Дмитро ЦАРЕНКО, інтернет-оглядач «Версій»

Запис Оприлюднили список небезпечних ліків спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Відповідь на таку гризоту надходить з несподіваного боку: у низці європейських країн та в Україні, зокрема, здійснили виміри потенціалів біополів населення. З’ясувалося, що на тлі цілком благополучних мешканців «європейського дому» ми є такими собі… енергетичними слабаками. Бо в більшості обстежених земляків наших відповідні параметри геть недостатні чи й узагалі, як мовиться, нижче плінтуса.

Показово: разом з нами в групі аутсайдерів опинилися, хоча й з дещо кращими показниками, інші постсоюзні держави та колишні «брати» по соцтабору. Скажімо, енергетичні характеристики чехів, угорців і словенців стрімко покращуються, наближаючись до західноєвропейських стандартів…

Погодьмося, тут є над чим поміркувати, адже між загальносоціальним здоров’ям держав і рівнем показників біополів їхніх громадян існує пряма залежність!

Чого ж тоді дивуватися незбагненному для цивілізованого світу ледь не двадцятилітньому тупцюванню на місці бучних проектів «цивілізаційної розбудови» неньки-України?

Як на безплідному ґрунті не дасть сходів найдобірніше зерно, так і потужні ідеї невідворотно захлинуться у засмоктливій ковбані кволого «людського фактору», вихлюпуючись хіба що гучним, ефектним, але малоефективним струсом повітря.

Ось коли до кінця починаєш усвідомлювати весь драматизм тривалої диктатури наказу над розумом і здоровим глуздом, непомірно високу ціну сталінських та іже з ними «чисток» спільноти від добірного людського «зерна» і, відповідно, заповнення прогалин, що виникли, безликою конформною біомасою…

Утім, на «ойкання» вже немає ані часу, ані можливостей. Наш і без того куций біоенергетичний запас стрімко переливається у безплідне напруження кулаків і голосових зв’язок, замість того, щоби працював мозок і виробничі м’язи. Наслідок логічний – лавиноподібне заповнення одноплемінного єства «брудною» енергетикою громадянського протиборства.

Наочне тому підтвердження – ганебна перед усеньким світом війна вищих посадових осіб Української держави. А справа тим часом стоїть, господарська криза загострюється, відтісняючи усіх нас до краю прірви повного занепаду…

Параметри біополів – як група крові

Повернімося до порушеної в попередній публікації проблеми здоров’я першоосередку суспільства – сім’ї. Які тільки поради не пропонуються нині різноштибними родинознавцями: від ощадливого ведення домашнього господарства до «техніки» сексу.

Саме в такому діапазоні традиційно ведуться пошуки причин зростання кількості розлучень, а відтак і неповних сімей, обділених батьківською ласкою дітей.

І жодному з маститих «сім’єзнавців» не спадає на думку зазирнути в енергетичне задзеркалля особистостей своїх підопічних. Зосібна, перевірити їх на взаємну енергетичну (а не статеву, уподобальну, освітню і т.п.) сумісність. Тоді чимало негараздів, які списуються на матеріальний, інтелектуальний чи сексуальний фактор, швидко з’ясуються.

Приміром, уже згадуваний енергетичний вампір абсолютно не компонується з партнером зі слабким полем, незважаючи на найсприятливішу решту факторів: взаємну любов, спільні інтереси, машину, квартиру, дачу, несварливу тещу чи свекруху. Це стосується й шлюбу «сапера», тобто людини з оберненим біополем, із тим-таки «слабаком».

Серйозні труднощі виникають і за різкого кількісного перепаду навіть однотипних енергетичних характеристик між членами подружжя. Коли не вжити невідкладних заходів з їхньої корекції, це призведе не лише до обопільного погіршення самопочуття, а й до народження ослаблених, низькоопірних до найменших захворювань дітей.

Нами правлять енергетичні вампіри?

Згадаймо, за яким принципом традиційно формувалися керівні кадри? Першочергово заохочувалася так звана громадська активність, середовище якої складають здебільшого саме «енергокрадії». А все тому, що їх від природи тягне на люди, до натовпу, де, «підживившись» від інших, вони різко нарощують оберти життєдіяльності.

Тож енергійний громадський активіст-вампір – далеко не завжди краща кандидатура на посаду керівника-організатора: тяжіючи до трибун, велелюддя та зверхницьких регалій, він водночас дуже ревно ставиться до підлеглих талантів, легко перетворюючись на деспота.

Висновок: розпорядчі, можновладні посади такій психофізіологічній категорії громадян категорично протипоказані! От би продіагностувати чинний український Олімп, задавнено розбурханий міжгоноровими (перепрошую – міжпартійними) чварами, на «синдром вампіризму»…

Тестуймо цілителів

Поки що наукова медицина продовжує робити вигляд, ніби «аномальних», надчутливих явищ узагалі не існує. Як і жвавого, беручкого конкурента – багатоликого «чудотворця», що цинічно паразитує на відстороненості офіційних ескулапів од реально існуючого природного феномену.

Страждаємо ж від такого «параду суверенітетів» усі ми, будучи поставлені в ситуацію драматичного вибору між лікарнею без ліків і шокуюче р-р-революційними обіцянками-цяцянками на зцілення від будь-якої хворі з боку чергової «всесвітньо відомої чаклунки в десятому поколінні» або «спадкового відьмака-містозарядника».

І це тоді, коли буковинські медики мають потужну університетську дослідницько-навчальну базу. Гадаю, вони в змозі проявити елементарну загальноінтелектуальну (вже не кажучи про професійну) цікавість у з’ясуванні явища, яке вже стільки літ колотить нашою громадою.

Зокрема, чом би на базі обласного діагностичного центру не налагодити тестування всіх – прийшлих і місцевих – практикуючих цілителів-нетрадиційників на предмет дійсної наявності в них гучно рекламованих знахарських здібностей?

За виявлення таких (лічених одиниць на тлі розмаю зарозумілих і своєкорисливих психопатів) створити їм режим найбільшого сприяння в самореалізації – допомозі слабуючим і передачі своїх секретів дипломованим фахівцям. Скажімо, у вигляді підконтрольного ведення груп стаціонарних хворих (безумовно, за письмової згоди цих хворих) і наступного порівняння результатів оздоровлення з тими, що отримані за класичними методиками.

Виграш буде обопільний: професіонали збагатяться безцінним досвідом, якого не знайти в жодному підручнику, а самоуки-«неформали», які з тих чи інших причин не можуть отримати належну освіту, нарешті здобудуть суспільне визнання. І, звісно, лави останніх радикально очистяться від безталанних, але нахрапистих заробітчан. Знову ж таки на користь пересічної людности.

Юрій СКИБА, спеціально для «Версій»

Від редакції: У найближчих числах «Версій» очікуйте розповідь про науковців, які вивчають екстрасенсорику і ставляться до забобонів, полтергейсту, привидів та оберегів дуже серйозно.

Запис Українці мають низький потенціал біополів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На початку лютого 40-річна жителька Хотинщини звернулася до хірурга Центральної районної лікарні зі скаргою на новоутворення на правій гомілці, яке доволі швидко збільшувалось у розмірах. Попередній діагноз «Гігрома» (в народі – водянка) передбачав хірургічне втручання. При операції лікарі виявили ниткоподібного паразита довжиною 10 см. Паразитологічна лабораторія ОблСЕС визначила його як дирофілярію.

Перший випадок дирофіляріозу в Україні зареєстрований 1996 року. Нині в країні щороку реєструється понад 100 випадків цієї хвороби.

У лютому ж зі скаргами на пухлину в ділянці шиї звернулася 47-річна чернівчанка. Окрім болей, жінку лякало незрозуміле переміщення новоутворення під шкірою голови, аж поки дійшло до лоба. На момент звернення «пересувна пухлина» розміщувалася на верхній повіці лівого ока і набула зигзагоподібного вигляду. В офтальмологічному відділенні під час операції з повіки видалене ниткоподібне тіло довжиною 15 см. Фахівці паразитологічної лабораторії встановили, що це – дирофілярія…

Симптоми: поява болючої пухлини, біль, свербіж у ній, підвищення температури тіла, лихоманка, загальна слабість.

Найнеприємніший випадок дирофіляріозу – потрапляння гельмінта в око: спостерігається набряк, почервоніння ока, відчуття стороннього тіла в ньому.

Лікування дирофіляріозу – хірургічне: гельмінта необхідно обов’язково видалити з тіла потерпілої людини.

За найменшої підозри на рухливі новоутворення слід негайно звертатися до лікарів. Дуже рідкі випадки, коли гельмінт сам видаляється з тіла свого носія.

Зазвичай людина може «підхопити» неприємного «квартиранта» під час сільськогосподарських робіт або відпочинку на природі (дача, риболовля, полювання, туристичні мандрівки) або в інших місцях за значного накопичення комарів та заражених тварин.

Убезпечитися від дирофіляріозу можна звичайним захистом від укусів комарів із використанням репелентів та боротьбою з бродячими тваринами.

Обов’язково проводіть дегельмінтизацію домашніх улюбленців!

Олександр СВІТЛИЧНИЙ, головний лікар Чернівецької ОблСЕС

Довідка

Дирофілярія (від лат. diro, filum – «зла нитка») – різновид гельмінта, який оселяється у тканинах тіла і є зоонозним, тобто більше характерний для псів, котів, диких м’ясоїдних тварин. Дирофіляріоз – хвороба, пов’язана з наявністю дирофілярій у тканинах хворого. Людина може заразитися на цю недугу тільки через укус кровососних комах, здебільшого комарів.

Запис Дирофіляріоз: «злі нитки» в буковинській природі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Викладена інформація мене не дивує. Про це повідомлялося і писалося вже давно. Наша планета змінюється, розвивається, одне слово, живе. Лише ми, на жаль, замість того, щоби берегти її, лише плюндруємо. Тобто, самі знищуємо те, що дає нам життя. Якщо найближчим часом не змінимо своє ставлення до довкілля, тобто, власну свідомість (!), нас очікують важкі часи…

Олександр ТОМУЛЕЦЬ, ректор Чернівецької філії міжнародної академії біоенерготехнології:

–1908 року на Землі почався перехідний період від 5-ї до 6-ї людської цивілізації. Іншими словами це називається ще переходом до ери Водолія, яка почалася 2003 року. Епоха Водолія триватиме 2160 років.

– А скільки триватиме перехідний період?

– Він має завершитися 2040-го. За Одкровеннями Іоанна Богослова, на ці 132 роки – від 1908 до 2040-го – припадає 147 небезпечних та страшних для людства подій. Одна з найбільших катастроф – Чорнобильська – уже відбулася 24 квітня 1986 року. Суттєві зміни чекають на нас до 2012 року. Чому саме до цієї дати? Бо через 3 роки завершиться період активності Сонця.

І ще цікавий факт: остання дата в історії індіанців майя – 21 грудня 2012 року. Після неї чомусь нічого не написано.

Зрозуміло, що не пройде непоміченним і танення льодового покриву. Під воду піде частина Америки. Тим паче, що через Анди проходить вогняне вулканічне кільце. Європа втратить Венецію. Загалом життя на нашому континенті, надто на заході та в центрі Європи стане значно суворішим через зменшення температури Гольфстріму.

Україну катаклізми зачеплять частково в районі Херсону. А щодо Буковини, то мушу відзначити помилковість твердження про Карпати як молоді гори. Навпаки, вони дуже старі!

Андрій НІКОЛАЄВ, директор навчально-наукової геофізичної обсерваторії ЧНУ:

– 108 місцевих землетрусів за 4 роки зафіксували сейсмічні прилади, з них 12 – у Чернівцях. Але вони не відчувалися людьми, бо їхня сила становила 1 бал. Сильний карпатський землетрус очікується близько 2014 року.

Від 1091 року до наших днів відомі 46 карпатських землетрусів силою від 4 до 7 балів за 12-бальною шкалою. Надзвичайно сильними і руйнівними були землетруси 1802, 1829, 1940, 1977 років. Про найсильніший, який відбувся 1802 року, дуже лаконічно записано, що він налякав жителів міста і наніс великих збитків. Щоправда, обійшлося без людських жертв, бо кам’яних споруд на той час було тільки 10, а решта легко розвалилися – звідси й відчутна шкода.

Сильний місцевий землетрус у 5 балів відбувся 5 травня 1950 року. За свідченням завідувача сейсмічної станції Георгія Брусенцова, це сталося вночі. Жителів буквально підкидало на ліжках. А 1903 року стався землетрус у 4 бали з епіцентром поблизу с. Добровляни Тернопільської області, який захопив територію від Заліщиків до Кадубівців.

У районі Новодністровська останніми роками зареєстровано близько 5 відчутних землетрусів силою в 4,5 бали. Там проходить великий розлом. Існує проблема: в Новодністровську розташоване велике водосховище, тому наслідки можуть бути досить серйозними.

Жанна ТИМОФЄЄВА, ясновидиця,

ще на початку минулого року розповідала про велику воду, яка прийде на Буковину того літа. Тоді автор цих рядків поділилася інформацією з Мариною Коняк, головою ради екологічних організацій при Держекоінспекції. Пізніше, коли вже сталася біда, ми згадали про Жаннине передбачення. Саме тому і звернулися тепер знову до неї.

В українських Карпатах, за словами ясновиці, прокинулися два вулкани. Один у нас, на Буковині, інший – у Закарпатті. Це призведе до зсувів та землетрусів. Щоправда, найбільший землетрус прийде з гір Вранча і він, за її словами, добряче потрясе Київ, де будуть значні людські жертви.
Пані Жанна радить нашим МНС-никам готуватися до великих рятувальних робіт.

– А чи можна якось запобігти таким жорстоким катаклізмам? – поцікавилася у неї.

– Так, але для цього потрібно змінити людську свідомість. Колективний людський розум – це дуже велика перетворювальна сила.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Запис Які природні катаклізми очікують Україну? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Як відомо із засобів масової інформації, у США проводиться форсована мобілізація резервістів, яка повинна, за планом міністерства оборони США, закінчитися до березня 2009 року.

В американському сегменті Інтернету достатньо давно й широко обговорюється тема, що шокує американську громадськість: величезна кількість пластикових 4-місних домовин, замовлених урядом США, і складованих у різних місцях країни. Настирлива спільнота навіть виявила кілька складів: оприлюднена фотографія з карти США з їхнім точним розташуванням. Приміром, у штаті Джорджія неподалік Атланти зберігається близько мільйона таких домовин, тобто, з розрахунку на 4 мільйони людей. А склад, виявляється, далеко не єдиний.

Відшукали навіть фірму-виробника, де підтвердили, що це дійсно домовини з гарантійним терміном на 100 років і що це замовлення уряду США.
Тож американці міркують: до чого б це? Версій багато: світова війна, масовий терористичний акт на території США, наслідки фінансової кризи у вигляді масових заворушень, які перетворяться на громадянську війну, підготовка до глобальної природної катастрофи тощо…

Де шукати істину?

В американського фільму «X-files» є друга назва – «Істина десь поруч». Абсолютно вірно: вона поруч, просто за нашими спинами, а відшукати її так довго не можемо, бо рухаємось… у протилежному напрямку. В дійсності все лежить на поверхні, незважаючи на зусилля різних владників приховати її за різними штучно організованими кризами, реанімуванням привидів «холодної війни» тощо.

Учені-сейсмологи наполягають, що за останні три роки різко зросла сейсмічна активність Землі – як за частотою й силою землетрусів, так і за розширенням їхньої географії. Процес цей такий динамічний, що прогнозування з посиланням на попередню циклічність просто неможливе.

Коли кліматологи ще можуть пояснювати різкі аномальні зміни клімату на Землі активною промислово-економічною діяльністю людини, то сейсмологи навіть на таке малопереконливе обґрунтування послатися не можуть. Вони просто констатують, що літосферні плити (платформи) почали активно рухатися одна відносно другої.

Зсуваючись, вони спричиняють землетруси і провокують виверження вулканів через виникнення так званих «плюмів», тобто потоків лави, які виходять з розплавленого ядра Землі крізь отвори та щілини у місцях стикування платформ. Новітні землетруси відбуваються навіть у тих куточках земної кулі, де раніше в історично осяжний час вони не спостерігалися. Кожної доби на Землі відбувається від 4 до 12, а то й більше, землетрусів – у різних частинах світу.

Картина світу зміниться?

Тож є чим непокоїтися урядові США, намагаючись не хвилювати при цьому широку громадськість. Адже безпосередньо на території США розташовані два супервулкани, чи то мегавулкани. На відлогах першого розташовані один з найбільших національних парків – Йєлоустонський і заміська резиденція президентів США – Кемп-Девід. Другий міститься у Каліфорнії, його загасле жерло як раз утворює каліфорнійську долину Лонг-Веллі.

Останні виверження цих вулканів відбулися близько 600 тисяч років тому. Тоді з йєлоустонського вийшло лави, гарячої магми та вулканічного попелу стільки, що залило, закидало і засипало більшу частину західної та північнозахідної територій сучасних Штатів, створивши, як формулюють учені, новий сучасний ландшафт. Тож усе, що було до того, відповідно, залишилося під ним.

Так само каліфорнійський вулкан вчинив із південнозахідною територією Штатів та частиною північної Мексики.

Сейсмічне досьє Землі

Голосна назва «супервулкан чи мегавулкан» означає найбільш великі вулкани, виверження яких може суттєво вплинути на ландшафт земної поверхні, спровокувати глобальні землетруси, незворотньо змінити клімат Землі, склад земної атмосфери та спричинити «вулканічну зиму» за рахунок викиду величезної кількості вулканічного попелу. Він триматиметься в атмосфері від року до трьох, і весь цей час сонечка не буде видно, тож з ультрафіолетом матимемо великі проблеми.

За даними сейсмологів, швидкість підйому грунту на території вулканів сягає 7 см на рік. Це означає збільшення площі та обсягу розплавленої лави в надрах вулкану.

Станом на кінець 2007 року площа розплавленої лави окреслювалася у 1200 кв.км.
Щоправда, сейсмолог Девід Хілл з Американської геологічної служби заспокоює спільноту тим, що каліфорнійський супервулкан 1997 року за 6 місяців здійняло на 10 см – і нібито нічого, всі живі… Але це так, для дурнів. Сам він пречудово знає, що зростання розплавленої маси спричиняється рухом літосферних платформ, а ближче до поверхні Землі цей рух обертається на землетруси.

Подивімось, як справи із землетрусами, тобто, з пересуванням літосферних плит, у Штатах. 21 квітня 2008 року потужний землетрус стався у центральних районах США: Чикаго, Атланта, Мілуокі та Де-Мойне. Сила підземних поштовхів перевищувала 5 балів за шкалою Ріхтера. Тижнем пізніше у штаті Іллінойс відбулася серія поштовхів магнітудою понад 5 балів. Геологічна служба констатує, що у цих районах країни сейсмічна активність фіксується вкрай рідко.

На заході землетруси зафіксовані 21 лютого на кордоні між Невадою та Ютою (6 балів), 7 березня в Південній Каліфорнії (3,1 бала), 1 квітня в Неваді (4,2 бала), 8 грудня в Каліфорнії (понад 6 балів).

Казахстанська відвертість

А от, приміром, у Казахстані народ відвертіший – та й влада так само. У публікації «Після балів» (газета «Новое поколение», 2008, 16 травня) говориться про те, що казахстанська влада до землетрусів ставиться досить серйозно. Керівник МНС Казахстану Володимир Божко повідомив, що під Алма-Ати, поблизу села Караой, виділено землю під поховання від 300 до 500 тисяч чоловік – потенційних жертв ймовірного землетрусу: – Передбачати слід усі варіанти: нормальне поховання загиблих, лікування потерпілих, включаючи психологічну допомогу, – наголосив міністр з надзвичайних ситуацій.

Москва стоїть… на морі

Нагадаємо, що три роки тому, 23 лютого 2006 року в Москві зруйнувався Басманний ринок. Загинуло 66 осіб. Вже тоді у пресі блимнуло припущення учених з Регіонального центру геофізичних досліджень та Інституту фізики Землі, що спричинити це руйнування міг землетрус.

Довгий час до того дослідники вважали, що в районі Російської платформи – давнього статичного утворення – землетруси просто неможливі. Перші поштовхи на території Москви були зареєстровані ще у вересні 2005-го – і саме поблизу сумнозвісного ринку. Загалом же від кінця 90-х років у Москві зареєстровано понад 400 підземних поштовхів різної потужності, і щороку активність Землі під російською столицею зростає. І в разі трагедії московська влада не зможе послатися на несподіванку.

До сейсмічної небезпеки додається той факт, що Москва розташована на підземному морі, межа якого значно виходить за Московську кільцеву автодорогу. Відстань від поверхні землі до поверхні підземного моря у межах Садового кільця – лише 500 метрів, до околиць збільшується до кілометра. До того ж земна поверхня має безліч порожнин – як природних, так і штучних, що взагалі ставить під сумнів її міцність. Розвідана глибина гігантського підземного резервуару – 1300 метрів. А вага мегаполісу над ним постійно зростає на мільйони кубів залізобетону. Яка сила землетрусу буде достатньою для повторення стародавньої легенди про град Кітеж?

Наприкінці звернімося до кількох рядків з 16-го розділу «Одкровення Святого Апостола Іоанна Богослова», відомого ще під назвою «Апокаліпсис»:

«І сталося велике трясіння землі, якого не було відколи людина живе на землі… Великий такий землетрус, такий міцний! І місто велике розпалося на три частини, і попадали людські міста… І великий Вавілон був згаданий перед Богом, щоби дати йому чашу вина Його лютого гніву… І зник кожен острів, і не знайдено гір!..».

Олександр БАРКАШОВ, Київ

Запис Страшніше за кризу звіра немає? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Оперативна інформація про стан систем життєзабезпечення Чернівців 24 лютого

На 08.00 частота струму в електромережах – 50Гц. Запас води в резервуарах ДКП «Чернівціводоканал» – 37187 м3.

Станом на 08.00 на контролі перебуває виконання 11 одиночних заяв мешканців щодо усунення пошкоджень у мережах 0,4 кВ.

Всі водозабори працюють у нормальному режимі.

Призупинено водопостачання будинку на вул.Барбюса,15, де тривають роботи із ліквідації витоку та заміни вводу. Підвіз води мешканцям будинку забезпечує автоцистерна водоканалу.

Тривають робот из ліквідації скритого витоку на вул. Буковинській, 11-13, який призвів до підтоплення підвальних приміщень обласної лікарні. Для відкачки води було задіяно усі спецзасоби водоканалу та залучено спецтехніку і працівників ГУ МНС.

Як повідомив головний інженер ДКП «Чернівціводоканал» Володимир Ботнарь, роботи з виявлення та ліквідації витоку ускладнені тим, що ушкодження мережі сталося у місці проходження трьох високовольтних кабелів, що створювало небезпеку їх пошкодження. У зв’язку з цим ремонтні роботи у нічний час довелося призупинити. 24 лютого зранку було сформовано спільні ремонтні бригади працівників водоканалу і енергетиків, отримано схеми кабельних ліній, розпочато усунення витоку в мережі та його наслідків. Одночасно впродовж доби тривали роботи з відкачки води та недопущення подальшого підтопалення підвальних приміщень обласної лівкарні.

Водопостачання прилеглих до місця аварії будинків здійснюється з пониженим тиском. Підвіз води мешканцям забезпечує автоцистерна водоканалу.

Середній тиск газу на ГРП міста станом на 07.30 – 0,9 кг/см2 . Усі котельні міста працюватимуть в нормальному режимі.

У зв’язку з проведенням планових ремонтних робіт сьогодні з 09.00 буде частково припинено газопостачання мікрорайонів Гарячий Уран, Стара Жучка та прилеглих до них вулиць. Відновлення газопостачання відбудеться без додаткового попередження. Чернівецька філія «Укргазмережі» просить мешканців зазначених мікрорайонів перекрити крани на газових приладах та газопроводах, бути обережними під час пуску газу.

Проїзд дорогами міста забезпечено. На чергуванні перебувають 16 працівників та 14 одиниць спецтехніки. За минулу добу виконано 3 рейси, використано 9 кубометрів піщано-сольової суміші.

На маршрутах працює 76 тролейбусів.

За даними обласного центру гідрометеорології, станом на 07.30 у Чернівцях вітер південно-східний 2 м/с, температура повітря -7ºС, відносна вологість 97%, атмосферний тиск 731 мм. рт. ст., рівень радіації 12 мкР/год, рівень води у р. Прут – 65 (-3) см, туман , видимість 200-500 м, на дорогах ожеледиця. Удень мінлива хмарність, без істотних опадів, вітер південно-східний 5-10 м/с, вночі – 6 -11ºС морозу.

Запис Тривають аварійні роботи в Чернівецькій обласній лікарні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Уже вкотре за нинішню зиму наш позашляховик прямує до Чорториї на Кіцманщині. Цього разу слідом рухається автобус з дітками. Нам до чорторийських озер, на яких уже понад десять років зимують лебеді…

Науковці-орнітологи всі ці роки ламають голови над тим, що ж не дає цим білим красеням щоосені відлітати у вирій – як це роблять «порядні» перелітні птахи. І кількість таких зимівників рік від року більшає, сягаючи інколи до 150-160 особин.

Можливо, справа в тому, що озера ці не замерзають навіть у добрячі морози, тобто птахи мають доступ до водної рослинності, бентофлори тощо. Але бувають зими, коли від простору води залишаються лиш невеличкі віконця, з яких вовк чи лисиця запросто можуть вполювати пташину.

А бувають нелюди, яким кортить підстрелити природне диво…Природоохоронці, звичайно, намагаються цим небезпекам протистояти, але біля кожного озерця охорону не поставиш. От і приходить на поміч саме слово: роз’яснення й застороги.

На початку нинішнього століття тодішня сільська голова Брусниці (а Чортория територіально входить до цієї ж сільської громади) Флоріка Іванівна Лукащук доклала чималих зусиль до порятунку диво-птахів. Зусиллями державних природоохоронців, екологічної громадськості, просто любителів природи чорторийські озера отримали статус заповідних.

У той час, коли президент Ющенко зустрічався у Москві зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, сюжет про чорторийських лебедів показали на ГРТ. Практично весь світ дізнався тоді про Любомира Гафійчука, єгера та активіста-еколога, який став головним охоронцем лебедів, підгодовуючи їх і допомагаючи переносити важкі випробування зими.

Наш екологічний десант у складі школярів румунської гімназії №6, гуртківців обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, обласної організації Українського товариства охорони природи та обласної організації Партії зелених залюбки підгодовує величезних красенів, які звично беруть корм просто з рук людини.

Приїздять сюди і пацієнти Брусницької бальнеологічної лікарні, щоби в перервах між водними процедурами підтримати царських птахів у скрутну хвилину – і торкнутися поглядом краси. Певні, що перекази про ці відвідини ще довго грітимуть їхні серця.

Чорторийські лебеді – саме таке явище, що об’єднує людей навколо конкретного. Прапори Партії Зелених України та Українського товариства охорони природи на берегах чорторийських озер ніби символізують єдність партійного заклику та практичної природоохоронної роботи.

Замість того, щоби клястися в любові до природи під час виборної кампанії, ми конкретними справами показуємо іншим політичним силам всеєдиний підхід до вирішення політичних та екологічних проблем краю: долучайтеся до добрих справ уже сьогодні і рідна природа буде вам вдячна.

І ще про містику: усі знають, що чорторийських лебедів звуть Івановими. Бо вони стали зимувати тут як раз після того, як відлетіла у вирій душа нашого славетного земляка, актора та режисера Івана Миколайчука. Це тут, у Чорториї, він побачив уперше світ, учився в місцевій школі, яка постаріла за минулі роки, як мати, що втратила сина. На цих голубих плесах навчився він бачити красу рідної України. Кажуть, що у лебедів переселилася його душа…

Василь КОРОЛЮК, голова облорганізації Українського товариства охорони природи,
Іван БОДНАРАШ, голова Чернівецької облорганізації ПЗУ

Запис Чорторийське лебедине диво спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Тож спілкуватися з людьми стає все важче. Це щодня відчувають не тільки працівники Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області, наголосив його начальник Михайло РОМАНІВ, а й політики, які не бояться зустрічатися з людьми.

Про те, що чекає на пенсіонерів Буковини найближчим часом та у перспективі, – у розмові з п.Романівим, який очолює до того ж чернівецьку організацію Народної партії України. Від нього дізнаємося і про те, як литвинівці долатимуть ключову кризу – відсутність довіри до влади і держави.

«Ножиці»… нерівності

– Михайле Васильовичу, все ж найперші запитання про пенсії. Тим паче, що майже третина мешканців краю вже переступила її віковий ценз…

– Коли бути точним, то на обліку перебуває 236,8 тисячі пенсіонерів, з яких 7600 – «військових». І от для усієї цієї кількості людей ми провели торік 16 масштабних перерахунків пенсій за 37-а законами. І саме у 2008-му зробили наступні кроки до пенсійної реформи, тобто почали по-новому оцінювати трудовий стаж: чим довше працював – тим більша пенсія. Але відтак певні непродумані кроки знівелювали реформу. Зокрема, до зрівняйлівки призвело рішення про мінімальний розмір пенсійного забезпечення без достатнього стажу.

– Скільки потрібно грошей, щоби забезпечити протягом року буковинських пенсіонерів?

– Витрати на це становлять 2,12 млрд. грн. З них майже 66% – за рахунок області. Решта – з бюджету Пенсійного фонду і держбюджету. Зауважу також, що план за доходами торік ми виконали на 102,3%, з перевиконанням прожили й січень. Завдяки цьому, маємо в запасі понад 23 мільйони гривень. Удалося нам також майже на 51% ліквідувати неплатежі в сумі до однієї тисячі гривень та на 1,1 млн. грн знизити недоїмку по внесках.

Суттєво зріс розмір пенсійного забезпеченння: на 38% порівняно з попереднім, 2007-м роком. У структурі витрат теж є позитивні зміни.

– Які саме? Та й що це, зрештою, означає?

– Мінімальна пенсія нарешті практично перевищила прожитковий мінімум. Якщо станом на 1 січня 2008 року 83% усіх буковинських пенсіонерів отримували за місяць 470 грн і більше, то вже на 1 січня цього року таких, чиї пенсії перевищували мінімум у 545 грн, уже було 98,95%.

– Який найбільший розмір пенсії і хто такі в нашій області отримує?

– 15 тисяч і більше мають народні депутати.

– Кількість людей, які мають найвищі і найнижчі пенсії?

– 1500 буковинських пенсіонерів отримують менше 545 гривень, а понад 1500 гривень пенсії мають 7500 осіб. Серед останніх і ті, в яких по 15 тис. грн.

– А якщо визначити «середню температуру по лікарні»? Тобто, хотілося б дізнатися, якою була б середня пенсія у тих 7500 буковинців, які отримують понад 1500 грн?

– Середня пенсія в цієї категорії пенсіонерів становить 2018 грн.

«Конвертована» гривня

– Попри те, що плани нині виконуються, в чому основна проблема?

– Від другої половини 2008 року простежується тенденція до мінімізації зарплати. Роботодавці зменшили на 2300 кількість робочих місць.

На Буковині проживає 376 тисяч працездатного населення. З них 239 тисяч – зареєстровані у ПФУ. Різниця у 137 тисяч – це ті особи, які працюють, але нічого не сплачують до Пенсійного фонду.

Аналізуючи ситуацію, мушу сказати, що тільки Хотинський район не забезпечує плани надходжень. І саме там прослідковується свідома мінімізація й тінізація оплати праці. Бо статистика фіксує нарощування валових показників у виробництві району, а надходження до Пенсійного фонду падають. Цією ситуацією повинні зайнятися правоохоронні органи!

– А якщо працівник знає, що він не заробляє на пенсію, бо роботодавець виплачує йому тільки половину мінімальної зарплати, а решту дає «у конверті», і таким чином за рік він матиме лише півроку стажу, то до кого йому звертатися?

– Спочатку до свого роботодавця. Коли той не реагує на прохання легально видавати зарплату, варто звернутися по допомогу до прокуратури, інспекції праці або податкової міліції. Бо це в інтересах працівника, інакше він втратить як у пенсійному стажі, так і в розмірі пенсії.

– Михайле Васильовичу, порівнюєш цифри працездатного і непрацездатного населення Буковини і, коли відверто, стає моторошно. В Україні загалом теж ситуація не краща. Чи є вихід? Багато розмов останнім часом ведеться про підвищення пенсійного віку…

– Я категоричний противник цього, які і загалом Народна партія України. Для такого кроку не маємо морального права. Адже середній вік чоловіків у нас становить 63 роки, а жінок – 75! Щоби підняти пенсійний ценз, треба спочатку кардинально змінити ситуацію убік поліпшення здоров’я нації. А нам до цього ще ой як далеко!

До 2020 року в Україні на 1 працездатну особу припадатиме 1,5 і більше пенсіонерів.

Тому єдиний вихід вбачаю у запровадженні єдиного соціального внеску та накопичувальної системи. І, хоча Президент наклав на цей Закон вето, та Верховна Рада, безперечно, внесе до нього певні корективи і, сподіваюся, від 1 січня 2010 року він стане чинним.

– Що змінить цей Закон? Які проблеми вирішить?

– Він дозволить розпочати другий етап пенсійної реформи, тобто запровадить накопичувальну систему. Крім того, єдиний соціальний внесок заощадить час підприємців і гроші платників податків. Сьогодні, як відомо, гроші із зарплати відраховуються до 4 різних фондів (соцстрахування і тимчасової втрати працездатності, нещасних випадків, безробіття тощо). Разом ці відрахування становлять 37% від нарахованої заробітної плати.

Пропонується ж зменшити цю цифру, тобто, єдиний соціальний внесок, до 30%. Але держава цього не помітить, бо отримає велику економію на скороченні величезних штатів усіх цих фондів, утримання приміщень тощо. Та й суб’єктам господарювання буде полегшенння: замість щомісячних 4 платіжок, 4 звітів – один папірець. Одне слово, комплекс позитивних ефектів!

– Цікаво, а чи здійснюють пенсійні внески ті, хто нині працюють за кордоном?

– За минулий рік зробили внески до Пенсійного фонду за себе 239 осіб. До речі, Україна підписала 14, це крім країн СНД, міждержавних угод, які в майбутньому забезпечать пенсією осіб, які працювали в тих країнах. Про таку співпрацю ведуться перемовини з Італією та Португалією. Приміром, зараз повертається чимало краян, які мешкали в Литві та Естонії. Тож вони без проблем отримують у нас пенсії.

Пенсіонерів дістали?

Але, скажімо, ті, хто виїжджають до США, мають право отримати пенсію наперед лише за 6 місяців. І поновити її виплату можуть тільки після повернення зі Штатів, але за умови, що перебування там тривало не більше 3-х років і вони повертають собі українське громадянство.

– Але ж це несправедливо! Люди відпрацювали, заробили пенсію, а держава їх позбавляє чесно заробленого? Жодної взаємності в неї з громадянами…

– На жаль, це залежить не від нас, а від міждержавних стосунків, дипломатії. Україна – молода держава, тому й маємо проблеми зростання.
Але мушу навести й приклади того, як інколи не вельми чесно поводяться наші пенсіонери: зростають зловживання з їхнього боку. Якщо станом на 1 січня 2008 року було зафіксовано 49,4%,зловживань, то вже на 1 грудня 2008-го – 70,2%.

– У чому вони проявляються?

– Як правило, подача неправдивої інформації для нарахуванння пенсій. Люди чомусь не хочуть усвідомити, що Пенсійний фонд уже давно має базу даних персоніфікованого обліку з інформацією про кожну людину, яка працює, про її щомісячні заробітки, підробітки, винагороди тощо. Щоправда, коли працівнник отримує платню у «конвертованій» валюті, себто «у конверті», він не може розраховувати на те, що ці гроші пройдуть через персоніфікований облік. Іншими словами, вони не вплинуть ні на розмір його пенсії, ні на стаж.

Торік до органів прокуратури було подано 14 матеріалів на загальну суму 189 тис. грн за подання недостовірних відомостей з боку пенсіонерів і відкрито 13 кримінальних справ на керівників підприємств за порушення законодавства з платежів і довідок.

Ще одне стандартне порушення стосується пенсіонерів, які працюють. Таких у нас нині 34 тисячі. Але дехто з них приховує це, особливо ж військові, які часто йдуть на пенсію у 38 років.

– Пріоритети Пенсійного фонду на 2009 рік?

– Їх кілька. Серед основних – своєчасна й повна виплата пенсій, підготовка до єдиного соціального внеску, покращення якості обслуговування. Ще торік ми запровадили нову форму надання консультацій з питань пенсійного забезпеченння, облаштувавши мережі консультативних пунктів у філіях Ощадбанку. У Новодністровську та селі Клішківці Хотинського району почали діяти сектори відділів пенсійного забезпечення, де двічі на тиждень здійснюється прийом документів на призначення чи перерахунки пенсій.

Для заощадження коштів залучаємо пенсіонерів до користування банківськими установами. Сьогодні вже 31%, тобто майже 74 тисячі пенсіонерів обслуговуються у банках. Таким чином ми заощадили майже 7 млн. грн.

Дехто з політиків звинувачує ПФУ у незбалансованості бюджету. Та, щоби збалансувати 6 млрд. грн, яких бракує, потрібно закласти їх до Держбюджету. Натомість довкола тільки й розмов про кризу.

«Головна небезпека для України – її влада»

–А що, до речі, кажуть про кризу литвинівці?

– Криза – це не тільки біда. Це ще й час для прийняття рішень, перегляду можливостей та відповідного швидкого реагуванння.
Як зауважує Володимр Литвин – і з ним важко не погодитися – у нас криза не лише фінансова і політична. Ключовою в нас є криза довіри до влади і до держави. І якщо її не подолаємо, то нічого не зможемо зробити. Тільки правда й прагматичні дії, реальні кроки зроблять людей співучасниками непростої, великої роботи.

– Але ж нині дуже важко переконати людей у тому, що нашим політикам потрібне ще щось, окрім грошей і влади.

– Так, недарма під час візиту до Брюселю Володимир Литвин визнав, що головна небезпека для України – її влада.

– Готуючись до розмови з Вами, переглядала матеріали сайту Народної партії України і знайшла там вислів Володимира Михайловича, який стовідсотково поділяю: «Дивлячись на те, що відбувається в країні, у взаєминах політиків, доходжу висновку, що нашим політикам, вибачте за грубість, глибоко наплювати, що про них думають люди не лише в державі, а й за її межами. Ми ж уже виставили Україну на посміховисько публічним з’ясовуванням стосунків між собою. Та це нині ще півбіди. Гірше, що українських політиків використовують для просування інтересів тієї чи іншої країни»…

– Якось під час розмови з Володимиром Михайловичем, почув від нього зізнання, що він, коли розглядає пропозиції до роботи парламенту на чергову сесію, вимушений констатувати: тисяча сто законів є, але немає в них цілісного уявлення й підходу до проблем. Як і чіткої відповіді, що ж їхнє ухвалення нам дасть.

Я за фахом економіст. Тож зізнаюсь, що і мені подібне спадало на думку. Загалом наслідки такого керування більш ніж сумні. На глибоке переконаннння Литвина, і я в цьому його підтримую, оті квотні принципи формування влади призвели до того, що ми сьогодні вже не маємо державних інститутів, які працювали б. Зрештою, в усіх органах влади, побудованих на квотному принципі, виникають проблеми. Хоча все дуже просто: на кожному керівному місці має бути професіонал і патріот.

А подивіться, що робиться у нас в області! Маємо цілу армію тимчасових виконувачів або по двоє призначених на одне крісло! Та дерибан державних коштів нікого не муляє, головне, вчасно потрапити на ток-шоу! А щоби все це змінити, треба принаймні змінити виборчу систему.

— Як? Повернутися до мажоритарки?

— Хоча б перейти до відкритих списків. Щоби виборці голосували за конкретних людей від тієї чи іншої політичної сили. Щоправда, зробити такий парламент працездатним можна, лише володіючи великим мистецтвом. Сьогодні ж, за словами Литвина, а йому з крісла голови Верховної Ради видніше, усі рішення приймають лідери фракцій. І які б аргументи не викладав спікер, при голосуванні сигнал рукою подасть одна людина й жодні переконання та аргументи не спрацюють.

Якщо ми невдовзі не перейдемо до нової якості, то просто загинемо. Без загальної відповідальності про Україну невдовзі можна буде говорити в минулому часі.

Розчаровують політики, а не народ

– Утім, уже зараз немає ні влади, ні надії, до кого звернутися, дочекатися захисту. Люди в розпачі, вони зневірені в собі й у державі. Чи вбачаєте у чомусь оптимізм? Окрім того, що невдовзі падати буде нікуди, бо досягнемо дна…

– Під час зустрічі з Генеральним секретарем Ради ЄС Хав’єром Соланою, спікер Володимир Литвин зауважив, що український парламент працює і завдяки йому наростання політичної кризи було певним чином загальмоване. За його словами, саме парламент, попри політичні розбіжності та різні позиції фракцій, має стати запорукою стабільності в Україні та забезпечити її майбутнє. «Мусить існувати інститут, який говоритиме мовою тривог, надій і сподівань людей. Таким інститутом має стати Верховна Рада. Це не утопія, а реальність. Іншого виходу у нас немає», – зазначив спікер українського парламенту Володимир Литвин у Брюсселі. При цьому, він висловив переконання, що примирити та консолідувати основних політичних гравців української політики – неможливо і нереально. Принаймні до виборів президента, що мають відбутися на початку наступного року.

Тому своє завдання лідер партії та лідер українського парламенту бачить у тому, щоби примусити українську владу, весь український політикум жити за принципами, визначеними Конституцією України, забезпечувати неухильне її дотримання, прогнозованість і сталість розвитку країни як мінімум до січня 2010 року. Щоправда, коли влада не схаменеться, то Народна партія готова до довчасних виборів – парламентських і президентських.

– Це мені нагадує ситуацію 2004-го року, коли український парламент продемонстрував свої найкращі якості під час осінньої кризи, за якою спостерігав увесь світ…

– Згоден, тоді єдиний законодавчий орган став взірцем відповідальності. І сьогодні Литвин хоче перетворити парламент на центр політичного життя. Разом з тим, він, звертаючись до європарламентарів, закликав їх не переносити розчарування у політиках на розчарування в українському народові.

І я переконаний, що українці дадуть собі раду. Зрештою, не треба забувати, що Україна – велика країна, і процеси в ній відбиваються на всій Європі. На переконання голови Народної Партії, європейцям треба заохочувати і підтримувати українське суспільство, яке буде «підтягувати» за собою українських політиків.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Запис Криза довіри владі України спершу з'явиться на Медіа-Версії.