Національний банк України (НБУ) з 27 квітня 2018 року ввів в обіг монети номінальною вартістю 1 і 2 гривні, повідомляється на веб-сайті Нацбанку.

За даними НБУ, ці монети перебуватимуть в обігу разом із монетами номіналом 1 гривня старого зразка і банкнотами номіналом 1 і 2 гривні попередніх років виготовлення.

“Новими монетами українці зможуть розраховуватися одночасно з банкнотами відповідних номіналів необмежений період часу. Вилучатися з обігу банкноти номіналом 1 і 2 гривні не будуть, згодом монети повністю замінять зношені та пошкоджені банкноти”, – наводяться в повідомленні слова директора департаменту грошового обігу НБУ Віктора Зайвенка.

Раніше повідомлялося, що НБУ має намір припинити емісію паперових банкнот номіналом 1, 2, 5 і 10 грн і замістити їх монетами відповідних номіналів.

НБУ також повідомляв, що монети номіналом 1 і 2 грн буде введено в обіг з 27 квітня 2018 року, номіналом 5 і 10 грн – окремим рішенням НБУ.

Перший тираж монет 1 і 2 грн становитиме 5 млн шт. кожного номіналу, вони вводитимуться в обіг у міру вилучення з обігу зношених купюр відповідних номіналів.

Запис НБУ ввів в обіг монети номінальною вартістю 1 і 2 гривні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Нацбанк оголосив тендер на закупівлю килимових доріжок на 504 тисячі гривень.

Інформація про це з’явилася в системі державних закупівель ProZorro, передає НАРОДНА ПРАВДА з посиланням на “Українські Новини”.

Як випливає з документації на тендер, НБУ потрібні прямокутні килими бежевого кольору з орнаментом у червоно-чорних кольорах шириною – 1; 1,50; 2 і 3 метри (в сумі 917,6 кв. м).

Запис НБУ купить кілометр (!) килимів за півмільйона спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Виконувач обов’язків голови Національного банку України Яків Смолій отримав у 2017 році 15,202 мільйона гривень доходу.  Про це свідчать дані Єдиного державного реєстру декларацій чиновників, оприлюднені на сайті Національного агентства з запобіганню корупції.  

Згідно з декларацією, в минулому році Смолій отримав 5,453 мільйона гривень дивідендів від компанії з управління активами “Еталон Ессет Менеджмент”; 4,846 мільйона гривень відсотків за коштами в “Укрексімбанку”; 2,493 мільйона гривень від надання в оренду низки об’єктів нерухомості; 2,306 мільйона гривень у вигляді заробітної плати в НБУ.

За інформацією на сайті НБУ, у 2016 році Смолій отримав сукупний дохід у розмірі майже 18,6 мільйона гривень, з яких 7,3 мільйона гривень – відсотки за депозитами; 5,3 мільйона гривень – дивіденди; 3,1 мільйона гривень – дохід від передачі в оренду комерційного нерухомого майна; 1,8 мільйона гривень – заробітна плата до оподаткування і сплати військового збору.  

Довідка: Перший заступник голови Національного банку України Яків Смолій виконує обов’язки голови регулятора з 11 травня 2017 року, після того як глава НБУ Валерія Гонтарєва подала президенту Петру Порошенку прохання про відставку. До звільнення чинна глава НБУ повинна відзвітувати перед Верховною Радою. 18 січня Порошенко представив до парламенту, як того вимагає Конституція України, пропозицію звільнити з посади голови Національного банку Гонтареву і призначити на її місце Смолія.  

Запис Виконувач обов’язків голови НБУ Яків СМОЛІЙ у 2017-му заробив понад 15 мільйонів гривень спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Призначення нового голови НБУ – одна з вимог МВФ, щоправда, отримання двох траншів на 3,5 млрд доларів 2018 року все одно під загрозою. Про це пише segodnya.ua

За тиждень до Всесвітнього економічного форуму в швейцарському Давосі (відбудеться з 23 по 26 січня), куди поїхала українська делегація на чолі з Петром Порошенком, президент вніс до Верховної Ради два подання: перше на звільнення Валерії Гонтаревої, друге – на призначення головою НБУ Якова Смолія. Інтрига з новим головою регулятора тягнулася 8 місяців: ще в травні Гонтарева заявила про відставку, пішовши в тривалу відпустку. Весь цей час президент не вносив кандидатуру нового голови НБУ, оскільки, по-перше, не могли знайти заміну Гонтаревій, а по-друге, не було впевненості, що під куполом набереться 226 “за”.Як вдалося дізнатися “Сегодня”, внесення кандидатури Смолія до Ради пов’язано з вимогою МВФ і майбутніми переговорами Петра Порошенка з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард в Давосі. Але впевненості в призначенні нового голови НБУ досі немає. У НФ ще думають, чи підтримувати кандидатуру Смолія.

Сувенірні долари і білі “уггі”

Валерію Гонтареву головою НБУ Верховна Рада призначила 19 червня 2014 року. Вона стала першою в історії незалежної України жінкою біля керма регулятора. В цілому найдовше пост голови НБУ займав економіст Володимир Стельмах. Вперше він прийшов на цю посаду 2000 року. Через два роки його змінив Сергій Тігіпко, проте вже 2004-го Стельмах повернувся і керував НБУ до грудня 2010 року. В цілому, він пробув на посаді вісім років. Другим “найтривалішим” головою регулятора став третій президент України Віктор Ющенко, який пропрацював два терміни поспіль – з кінця січня 1993-го по січень 2000 року. Ну, а “бронза” дісталася, власне, Валерії Гонтаревій – вона керувала Нацбанком з червня 2014 по травень 2017-го.

На відміну від своїх попередників, вона не була політиком. У фінансовій і банківській сфері Гонтарева пропрацювала 17 років, а з 2007-го працювала в інвестиційному секторі. Її управління Нацбанком припало на піковий кризовий період: військову агресію Росії проти України, різке падіння курсу національної валюти і стрімку інфляцію. На посту голови Нацбанку Гонтарева піддавалася жорстокій критиці з боку депутатського корпусу. Одні лаяли її за неправильну політику, мовляв, саме через Гонтареву курс гривні полетів вниз. Під час одного зі звітів голови НБУ в Раді в січні 2015 року голова фракції “Радикальної партії” Олег Ляшко, підійшовши до трибуни, навіть обсипав Гонтареву сувенірними доларами.

Інші жартували над її манерою одягатися. Так, на 45-му економічному форумі в Давосі всупереч дрес-коду і дипломатичному етикету, властивому такого роду форумам, Валерія Гонтарева з’явилася в білих “уггах”.

Треті підколювали голову регулятора її ж заявами, мовляв, в манері висловлюватися Гонтареву може переплюнути хіба що мер Києва Віталій Кличко.

ТОП-5 яскравих цитат Валерії Гонтаревої

Про курс гривні

“Нацбанк більше ніколи не коментуватиме курс. Я вам серйозно кажу. Наше завдання – коментувати інфляцію. Тому мене лякає незрозумілий для мене ажіотаж на цукор і гречку. Цукор і гречка – не імпортні товари. Ящик гречки пропаде, а в борошні заведуться мошки” .

Про проблеми з банками

“Я завжди працювала в банківській сфері більше 20 років. Я думала, що я дуже добре розумію банківську сферу. Можу вам сказати, то, що ми побачили всередині банків, змусило б, напевно, поворухнутися волоссю. Тому що це просто шоки, які там були, це було щось жахливе”

Про свою відставку

“Це буде планове звільнення, ви про нього дізнаєтесь від мене. Може бути позаплановий. Позаплановий – це президент мене викликає і каже: “А чи не піти б тобі до саду?”. Я незалежний керівник незалежного Нацбанку. У принципі, я можу відповісти: “Ні, не піти”.

Про кризу і Донбас

“Той, хто сьогодні говорить, що нічого не зроблено, не зовсім розуміє, в якій ситуації перебувала наша країна. “Злочинна влада” продалася за шматочок ковбаси і шматочок сала – 15 млрд доларів. Нам весь час розповідали, що Донецьк і Луганськ – дотаційні регіони. Тепер ми всі дізналися, що вони приносили нам 15% ВВП і 30% валютної виручки ”

Про шуби і біжутерію

“Я намагалася знайти у себе вдома хоч одну річ, вартістю понад 120 тис грн, але не знайшла. Мої жіночі прикраси, хутро і годинник не є колекційною цінністю, я їх просто ношу. У мене є три шуби, і жодна з них не коштує 100 прожиткових мінімумів. Їх загальна вартість становить близько 180 тис грн. Прикраси з дорогоцінного металу також є, але небагато – п’ять пар золотих сережок, один ланцюжок з трьома підвісками і кілька кілець, в тому числі і весільне. Усі вони коштують не більше 100 тис грн. Також у мене є шість наручних годинників (2 пластикових, 2 з нержавіючої стали, 1 електронні та 1 золоті). Їх загальна вартість також не перевищує 120 тис грн”
Економісти в своїх оцінках роботи Валерії Гонтаревої на посаді голови НБУ розділилися. Голова комітету економістів України Андрій Новак в бесіді з сайтом “Сегодня” діяльність Гонтаревої оцінює критично. “Якщо спробувати описати її керівництво коротко, то відмінно підходить слово “крах”. Крах гривні, крах банківської системи, крах процесу ліквідації банків, – пояснює економіст. – Якщо говорити конкретно, то в цьому винна чистка банківської системи, яка призвела до ліквідації майже сотні банків в країні. При цьому більшість з них можна було не ліквідовувати, а дофінансувати”.

Новак також вважає, що останні два роки в Україні тривала штучна девальвація гривні в інтересах вітчизняних експортерів. “Для них, чим дорожче іноземна валюта, тим вигідніше, тому що вони заробляють на валютний виторг. Таким чином, ці два напрямки призвели до того, що для більшості українців рівень життя впав втричі“, – підсумував Новак, на думку якого ситуація не зміниться і після призначення Якова Смолія.

А ось економіст Іван Нікітченко, навпаки, вважає, що очищення банківського ринку і його стабілізація пішли на користь країні. Крім того, в бесіді з “Сегодня” він сказав, що заслуга Гонтаревої – вирішення проблеми “ПриватБанку”, який націоналізували наприкінці 2016 року.

Давос і вимоги МВФ

Всі 8 місяців, поки Валерія Гонтарєва була у відпустці, в ЗМІ періодично з’являлася інформація про те, хто ж може її замінити. Щоправда, все зводилося до двох прізвищ: Якова Смолія, який з травня виконує обов’язки глави НБУ і фактично керує регулятором, і голови правління “Райффайзен банку Аваль” Володимира Лавренчука. Аж до кінця грудня тривали консультації з банківським сектором і депутатськими фракціями. І 18-го січня під кінець пленарного тижня і 7-ої сесії президент, нарешті, вніс до Верховної Ради кандидатуру Якова Смолія на голову НБУ.

Уродженець Тернопільщини, вищу освіту він здобув у Львівському державному університеті імені Івана Франка за спеціальністю “прикладна математика”. Судячи з декларації, Яків Смолій – доларовий мільйонер. Тільки на рахунках в “Укрексімбанку” у нього більше $ 3,9 млн. У банківський сектор вперше прийшов 1991 року до Тернопільського управління НБУ. Після цього перейшов на роботу в “Аваль”, а після продажу банку австрійській групі Raiffeisen разом з партнерами створив банк “Престиж”, який потім викупив австрійський Erste Bank. У НБУ на посаду заступника голови прийшов в квітні 2014 року за пару місяців до призначення Валерії Гонтаревої, а в жовтні 2016 року Смолія призначили першим заступником.

За словами політолога Володимира Фесенка, звісно, було б логічно подати до Ради кандидатуру Смолія перед початком наступного пленарного тижня (наступний пленарний тиждень і нова 8-ма сесія в ВР починаються 6 лютого – Авт.), а не після її завершення. Але, можливо, президент хоче і в своєму оточенні, і в банківських колах поставити крапку в цій тривалій інтризі. Щоправда, за словами політолога, багато в чому президентське подання на призначення Смолія пов’язано з економічним форумом у Давосі.

“Там Порошенко традиційно зустрінеться з Лагард. Краще було б, звичайно, якби Смолія встигли призначити. Але оскільки переговори з МВФ дуже серйозно зависли, то, можливо, Порошенко хоче взяти Смолія з собою в Давос. І на Всесвітньому економічному форумі він вже буде офіційним претендентом на пост голови НБУ, щоб він також міг вести переговори. Нехай він не призначений, але він виконуючий обов’язки. Тобто, це без п’яти хвилин голова НБУ і Порошенко дає зрозуміти, що саме Смолій керуватиме Нацбанком“, – сказав сайту “Сегодня” Володимир Фесенко.

У Давосі, судячи зі слів прес-секретаря МВФ Джеррі Райс, дійсно планується традиційна зустріч Порошенка і Лагард. “Я допускаю, що вони обговорюватимуть хід і перспективи реформ в Україні, зокрема тих, які дозволять завершити черговий перегляд програми (кредитування – Авт.)“, – заявив Райс.

2018 року Україна повинна отримати два транші МВФ на $ 3,5 млрд. Перший, як прогнозували в НБУ, повинен був зайти на початку цього року. Однак терміни переносяться на другий квартал і, судячи із заяв заступників голови українського регулятора, є ризики припинення програми співпраці з Фондом. У МВФ, як розповіли сайту “Сегодня” джерела в БПП, висували кілька вимог: ухвалення закону про приватизацію і запуск ринку землі, призначення нового голови НБУ і “ПриватБанку”, підняття цін на газ для населення, внесення змін до президентського законопроекту про антикорупційний суд (який розкритикували в МВФ, Світовому банку і Брюсселі).

Закон про приватизацію Верховна Рада проголосувала 18 січня. Тижнем раніше Наглядова рада “ПриватБанку” призначила головою банку уродженця Чехії Петра Крумханзла. За законопроектом щодо антикорупційного суду, судячи зі слів нардепів від БПП, у президента готові прислухатися до міжнародних партнерів і донорів, допрацювавши документ до другого читання з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії. А ось з підвищенням цін на газ для населення і запуском ринку землі все куди складніше – ніхто напередодні президентських і парламентських виборів не піде на такі непопулярні рішення. До того ж, судячи з міжнародної практики, МВФ неохоче виділяє гроші країнам в розпал виборчої кампанії (2019 року в Україні відбудуться президентські і парламентські вибори).

Пост сдав, пост не прийняв

Щоправда, як вдалося дізнатися сайту “Сегодня”, і з призначенням Якова Смолія, кандидатуру якого президент вже вніс до Верховної Ради, можуть виникнути проблеми. У НФ “Сегодня” розповіли, що подання Петра Порошенка обговорювали на фракції в четвер.

“Є рекомендація Арсенія Яценюка, він його добре знає. Але він сказав, що рішення прийматиме фракція. І це правильно, ми основа коаліції – 82 голоси – вони визначають при прийнятті будь-якого рішення. Саме тому було прийнято рішення запросити його до себе на фракцію, познайомитися з претендентом вже в лютому, на початку наступної сесії, і після цього приймати рішення. Сьогодні Смолій – виконуючий обов’язки, перший заступник голови НБУ. У той же час, я особисто не знаю ні його, ні його професійних якостей, ні якості його роботи тощо“, – сказав сайту “Сегодня” нардеп від НФ Олександр Кодола.

Нардепи від БПП Вадим Денисенко і фракції “Радикальної партії” Юрій Чижмарь також сказали, що перш ніж виносити кандидатуру Смолія на голосування до зали, він спочатку повинен пройти “співбесіду” з фракціями. Тому, за словами депутатів, в день відкриття нової 8-ї сесії Верховної Ради однозначно не буде голосування за звільнення Валерії Гонтаревої і призначення Якова Смолія. До того ж, як заявив ще один “фронтовик” Антон Геращенко, і в цьому його підтримують “радикали”, було б добре, якби Гонтарева перед своєю відставкою відзвітувала за майже 4 роки своєї роботи в НБУ.

“Тому навряд чи то 6 лютого буде голосування. Швидше за все, або в четвер, 8 лютого, або вже на наступному тижні (з 12 по 16 лютого – Авт.). Але у вівторок однозначно ні, я думаю, і інші фракції захочуть поспілкуватися з претендентом“, – підсумував Кодола.

У БПП кажуть, що кандидатуру Смолія президент запропонував Раді на прохання МВФ, щоб їхати до Давоса вже з напівофіційним головою НБУ. “Але впевненості в тому, що в залі набереться 226 “за”, поки немає. НФ просив собі посади двох заступників Смолія та звільнення Рожкової (заступник голови НБУ Катерина Рожкова. – Авт.). Їх вимоги залишилися без відповіді”, – сказав сайту “Сегодня” один з нардепів від БПП.

У НФ кажуть, що нічого подібного не вимагали, а з кадрових питань на фракції узгодили лише своїх кандидатів до ЦВК і на омбудсмена. “Питання двох заступників голови НБУ у нас на фракції не піднімалося і не обговорювалося.

Запис Новий голова НБУ: хто такий Яків Смолій і чим запам’яталася Валерія Гонтарева спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Відтепер для відкриття депозиту у банківській установі на значну суму українцям треба довести, що ці кошти вони заробили легально. Те саме стосується будь-яких придбань на значні суми, які проходять через банки (купівля нерухомості або дорогої автівки).

Раніше вимоги фінмоніторингу — Державної служби фінансового моніторингу — були формальністю. Особливо коли йшлося про операції рядових клієнтів банків. Останні нововведення регулятора змінили ситуацію.

Раніше в обов’язковому порядку під контроль фінансового моніторингу підпадали всі операції юридичних і фізичних осіб на суму понад 150 тис грн. Зараз так само, але це вже не буде формальна перевірка — українців будуть перевіряти ретельніше.

Крім цього, тепер банки зобов’язані проводити комплекс заходів щодо виявлення реальних кінцевих бенефіціарних власників. За невиконання цих вимог діяльність банку може бути визнана ризиковою.

Загалом, зазначає «Економічна правда», якщо вести стандартну господарську діяльність і регулярно здійснювати великі транзакції, то ризику нема. Якщо ж клієнт при зарплаті 3 200 грн намагаєтся відкрити депозит на 500 тис. грн, то банк мусить з’ясувати походження коштів.

Якщо громадянин йде до банку проводити операцію на суму понад 150 тис грн і раніше не був частим гостем цієї фінансової установи, вона може попросити низку документів.

1. Копія декларації про майновий стан і доходи, тобто податкова декларація з відміткою контрольного органу про її отримання (для резидентів).
2. Копія декларації про майно, доходи, витрати і фінансові зобов’язання особи, уповноваженої виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування, з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується і ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції.

Тобто держслужбовці можуть надати декларацію, яку вони здають до НАЗК.

3. Для нерезидентів України таким документом може бути копія податкової декларації про доходи з відміткою контрольного органу іноземної держави про отримання.
4. Інші документи, що підтверджують джерела походження власних коштів та активів фізичної особи: зарплата, дохід, отриманий за реалізацію продукції, надані послуги, продаж майна, отримання спадку, отримання страхової суми за договором страхування, виграш у лотерею, набуття права на скарб.

Давність документів не має значення.

Запис На вимогу НБУ банки тепер будуть ретельніше перевіряти походження коштів клієнтів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Два місяці з мінімалкою: радісні, тіньовики, скаржники та дурні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Так, середня ставка за депозитами у гривні, за даними НБУ, становить 19,3% річних. Але трапляється, що ставки по депозитах доходять і до 26%,26,5%і навіть до 28%. Найчастіше високі ставки встановлюють банки, що мають дефіцит обігових ресурсів і потребують залучення депозитів для підтримання ліквідності. Одних клієнтів такі пропозиції лякають, інші ж бачать у цьому можливість збагатитися, тож їх такі пропозиції приваблюють. Через це виникає питання: як банки зможуть віддавати такі величезні депозити? А відповідь на це залежатиме від конкретного банку. У кожного з них розроблена своя бізнес-система. І перед тим, як довірити якомусь банку свої кошти, спочатку требаякомога більше дізнатися про нього та про його принципи роботи.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко всі банки України з високими депозитними ставками умовно поділяє на три групи.

«Кишенькові банки»

Це банки з високими депозитними ставками, що є частиною великих фінансово-промислових груп (ФПГ). Головна метаїхньої роботи полягає у збиранні грошей за допомоги депозитів і кредитуванні різних компаній, пов’язаних із ФПГ. Як правило, цього робити не можна, хоча насправді до 90% кредитів видається напрямуабо через посередників. У такому випадку високі депозитні ставки цілком можливі. Занизької маржі та видачі кредитів майже за ставками депозитів такий банк може прогоріти, якщоФПГ збанкрутує і не зможе виплатити кредити.

«Лихварі»

Ці банки спеціалізуються на кредитуванні звичайних споживачів, так званому кеш-кредитуванні. Сьогодні депозити за кеш-кредитами досягають 60% річних, а буває й усі 120%. За таких високих ставок виникає величезний ризик втратити свої гроші. Цей ризик банки свідомо закладають у вартість кеш-кредиту. І збитки за одним вкладом вони покривають за рахунок інших. У цьому випадку високий дохід можливий не вусіх вкладників. В Україні є і добре налагоджені банки з кеш-кредитами, у яких відсоток на повернення грошей менший, ніж відсоток непогашених кредитів. Скажімо, за іпотекоючи автокредитуванням.

Робота таких банків залежить від кількості депозитів:що їх більше, то у банку накопичуєтьсядостатньо грошей, щоби розрахуватися з боргами. Тому й депозитна ставка у них висока: треба залучити якнайбільше депозитів, щоби видавати кеш-кредити.

«Смертники»

Остання категорія банків – потенційні банкрути. За рахунок високих ставок вони відтягують момент краху, розраховуючись зі старими боргами за рахунок залучення нових депозитів. Голови таких банків певні того, що вони не створюють фінансову піраміду і в майбутньому фінансовий стан банку покращиться. Більшість з них сподівалася на зниження курсу гривні, оскількипродавати валюту їм зараз не вигідно. Саме такі банки спекулюють на валютних ринках і провокують коливання курсу валют. Поштовхом до їхнього крахустає розорення великих фінансових установ («мамок»), які підгодовували такі банки, або ж «мамки»припиняють фінансування, посилаючись на їхнюбезперспективність.

Звісно ж, вибирати, в якому банку тримати гроші, кожному вкладнику доведеться на власний розсуд. Щоби визначити, чи надійний банк, необхідно визначити здатність банку виконувати взяті на себе зобов’язання перед клієнтами й кредиторами, тобто, його платоспроможність.

Як пояснюють працівники НБУ, для визначення надійності банку юридичні та фізичні особи можуть скористатися правами, передбаченими законами України. Зокрема, банки зобов’язані на вимогу клієнта надавати інформацію про фінансові показники діяльності (вкладники можуть ознайомитися з квартальними балансами банків, звітами про прибутки й збитки, а також річною фінансовою звітністю, підтвердженою зовнішнім аудитором), переліком керівників банку та його відокремлених підрозділів, а також переліком послуг, які надає банк та їхньою вартістю.

«Воднораз вкладнику слід знати, що високі ставки за депозитами не завжди вказують на надійність банку, особливо, коли розмір ставки наближається до розміру ставок за кредитами, які пропонує сам банк», –кажутьу Нацбанку.

Підготував Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Який банк обрати для своїх грошей? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Учасниками наймасштабнішого в історії України злочинного угруповання стали 60 тисяч бізнесменів. Усім їм є за що і варто було би висунути обвинувачення. Але, по-перше, їх загнали туди чиновники, а, по-друге, Україна при цьому ризикує втратити більшість економічно активних підприємств. Вихід? Бізнес амністувати, чиновників притягти до відповідальності. Та нова влада не поспішає цього робити.  

Погоничі «бізнес-кошар» – СБУ, КРУ, МВС і прокуратура,

За нинішніх податків український бізнес вижити не здатен. Тому власники й керівники користуються різноманітними схемами мінімізації податків. Очолила все це сумно- чи славнозвісна податкова, створивши так звану «Програму» (або «площадку»). Програмні схеми дозволяли оптимізувати і податок на прибуток, і ПДВ, і тримати в тіні зарплату. За фактом, це була легалізована схема ухиляння від сплати податків. Вартість таких послуг для бізнесу коштувала 10-11%.

Базова вартість програми – 10,3%. Все, що зверху – комісійні посередників або бонуси місцевих керівників ДПА, прокуратури, УВС, СБУ. Із зібраних 10,3% оператор «Програми» розподіляв ці кошти наступним чином: 0,5-0,8 – заробіток власника «Програми», по 0,1% – силовикам (УВС, Прокуратура, СБУ), 0,05% – Фінмоніторингу, 0,05% – НБУ, 0,5% – ДПА. По 0,05% – відповідним керівникам на місцях, якщо не можна було домовитись централізовано зі столиці. Решта суми мала йти до бюджету – це близько 7,9-8,2%. Щоправда, останнім часом в бюджет за рішенням керівництва ДПА віддавали лише 2%. Решту суми тримали на рахунках транзитних підприємств для коригувань надходжень у бюджет або просто йшли «Сім’ї».

Майже 80% бізнесу користувалося послугами «Програми». Більше того, податкова, а також СБУ, прокуратура, КРУ та МВС буквально заганяли бізнес у ці схеми.

Боротьба з відмиванням коштів? Ні! Боротьба за контроль над фінансами

Серед учасників «Площадки» траплялися конкурентні розбірки. Наприклад, СБУ, отримуючи щомісячні платежі від своєї «Програми», робила напад на «Програми», які контролювало МВС. Подавалося це як боротьба з відмиванням коштів, хоча насправді це було банальною боротьбою за контроль над фінансовими потоками. Зрештою, жодна «програмна» карна справа не була доведена до логічного завершення.

Вийнятком із системи була алчевська «Програма», яку створив і контролював відомий Юра Єнакієвський. Він порушив правила, визначені ДПА України, зменшив ціну і таким чином зламав ринок. Однак з кожного «алчевського» обласного представника взяли вступні внески в розмірі 4-10 млн. грн. і дозволили працювати далі.

Оборот цього «обвального» ринку щомісяця становив загалом від 30 до 50 млрд. грн. – і 70% його було під контролем «Сім’ї» Януковича. Це дозволяло їй отримувати від 300 млн. до 1,5 млрд. гривень щомісяця (!!!).

Після втечі Януковича та його оточення до Москви нова влада взялася наповнювати порожній бюджет за рахунок зборів з підприємців, які працювали з «площадками». Всім підприємцям надійшли листи що їхня робота з «Програмою» була незаконною, податковий кредит, який вони отримали від «площадок» є недійсним, а операції – юридично нікчемні. І пропонується добровільно сплатити за ті періоди повну вартість ПДВ, тобто ще раз віддати 16,67% від обороту. Разом виходить 11% +16,67% = 27,67%! У випадку відмови оплатити підприємцям скасовуються суми податкового кредиту і виникають зобов’язання перед бюджетом і штрафні санкції.

Але до уваги беруться чомусь не всі «площадки», а тільки деякі. І в одних вимагають заплатити тільки за січень-лютий 2014 року, в інших – ще й за листопад-грудень 2013 року. Схоже, дехто з тримачів «площадок» вже приніс вступну долю новій владі…

Якщо нова влада прагне установити справедливість, починати слід було не з бізнесменів, а з організаторів «Програми». Перелік всіх її власників і кураторів – як на центральному рівні, так і в регіонах – відомий.

Найвищий рівень – куратори від влади, зокрема в ДПА України. Другий – самі підприємці-організатори «площадок». Третій – 20-30 тисяч працівників правоохоронних та контрольних органів. Саме вони, а не підприємці мають нести відповідальність. Але хто буде висувати обвинувачення усім їм – прокурор, який учора брав свою долю чи залучав нових клієнтів до роботи з «площадками»? З іншого боку, співучасниками «Програми» за три роки стали 80-90% бізнесу. А це – 30-40 тисяч осіб.

Якщо нова влада вирішить боротися з «Програмою» вибірково, як це відбувається зараз, то усе залишиться як є. Зміняться лише головні отримувачі вигоди від «обвальних» схем.

Якщо вона спрямує свою увагу виключно на бізнес, як це відбувається зараз, то наслідком може стати банкрутство економіки й закриття більшості економічно активних підприємств країни.

Єдиний нормальний вихід із ситуації – амністія для бізнесу, який працював з “Програмою”. Тобто влада має оголосити, що «площадки» більше не існують, а всі, хто користувався їхніми послугами до 1 березня 2014 року, не нестимуть за це відповідальності. Надалі всі платять податки у повному обсязі, а той, хто ухиляється від цього, буде відповідати згідно чинного законодавства.

Ще один крок, який потрібен економіці – амністія капіталів. У тіні працюють і не легалізовані капітали як підприємців, так і чиновників і політиків. Ці кошти треба змусити працювати на економіку. А плата за їхню легалізацію компенсує (в кілька разів!) втрати, які понесе бюджет за відмову від репресій бізнесу за роботу з “площадками”. За мінімальними оцінками, бюджет отримав би близько 2-3 млрд. доларів. Принаймні, лише після усіх цих заходів можна реалізовувати і антикорупційне законодавство, і податкове.

Джерело: LB.ua

Запис Майже весь бізнес – у злочинному угрупованні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

НБУ нарешті взявся за голову, точніше за курс гривні, і розпочав антиспекулятивну операцію: 15 квітня Нацбанк відключив 14 банків, що здійснювали спекулятивні операції, від системи торгів на міжбанку. В результаті за лічені години курс від 13 гривень за долар обвалився до 12 гривень. Експерти вважають, що подальший жорсткий контроль над валютним ринком з боку НБУ дозволить знизити долар до 10 гривень.

Президент аналітичного центру Олександр ОХРІМЕНКО зазначає, що спекулянтам потурати не можна:

– НБУ показав, що може впливати на курс гривні, якщо візьме контроль над валютним ринком у власні руки. Тому, якщо він надалі жорстко контролюватиме валютний ринок, то суттєвої девальвації не буде. Курс долара коливатиметься в межах 11-12 грн. Якщо ж НБУ буде лише спостерігати, то курс може знову підскочити до 13-14 і навіть 15 грн., – стверджує Охріменко.

Наскільки успішною буде боротьба зі спекулянтами, стане зрозуміло за тиждень, наразі прогнози робити важко, зауважує голова Комітету економістів України Андрій НОВАК. До того ж Нацбанку потрібне ще підживлення у вигляді траншу від МВФ.

– Не так важливий сам кредит, як співпраця з МВФ. Звичайно, нові кредити збільшують державний борг, але набагато важливіше питання, як ці кредити будуть використовуватися, – каже Новак.

Проте на покращення економічного стану країни експерт пропонує інший хід, який полягає у списанні державного боргу України:

– Українська влада зараз просто зобов’язана подати прохання до наших зовнішніх кредиторів про списання бодай частини державного боргу. Зменшення боргового навантаження дозволить спрямувати кредитні ресурси від МВФ дійсно на економічний розвиток. На жаль, наша влада не підтримує цієї ідеї. Якщо зовнішні кредитори погодяться пробачити нам, приміром, 50% боргу, то в такій же пропорції треба списувати і внутрішнім кредиторам. А це – олігархи. Вони вочевидь не зацікавлені в співпраці, хоча такими діями могли би продемонструвати свою підтримку державі.

Але не лише спекулянти створюють негативний ефект для української економіки. На думку кандидата економічних наук, доцента кафедри фінансів та кредиту Чернівецького національного університету Євгена ТКАЧА, значною мірою курсові коливання залежать від політичної ситуації в країні:

– Валютний ринок – це нервовий вузол економіки. І коли зашкалюють емоції, нерви одразу реагують, – стверджує експерт. – Навіть курс 10 гривень за долар одразу ставить економіку України на коліна. Тобто державний борг збільшується на 100 млрд. грн. тільки за рахунок курсової різниці. І це розкручує маховик інфляції, що позначається на реальному секторі економіки.

Євген Ткач зазначає, що Україна перебуває зараз у ситуації безвиході:

– Кредит від МВФ – не зовсім добре для економіки, але іншого виходу в миттєвому короткостроковому періоді немає. перебуваємо в ситуації подвійного дефіциту – дефіциту платіжного балансу у зовнішньо-економічних операціях і дефіциту держбюджету. За рахунок кредитних ресурсів ми можемо його збалансувати. Питання в тому, як держава ними розпорядиться. За високого рівня корупції та неефективного розподілу бюджетних ресурсів кредит не дасть значних стимулів для вітчизняної економіки.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Хто поживився валютою?

Як повідомляє Мінфін, обсяг рефінансування, наданий банкам України в березні, склав 32,3 млрд. грн. , а від початку року цей показник дорівнює 62,1 млрд. грн.

Тобто уряд потужно підтримав банки – і в них з’явилися додаткові можливості для скуповування валюти. При цьому обсяг коррахунків банків збільшився минулого місяця на 17,5% до 31,6 млрд грн. Якщо ж порівнювати цей показник із початком року, то він втратив 4,3%.

Прикметно, що в НБУ не знайшлося коштів на підтримку курсу гривні, але, натомість, немає проблем із роздачею десятків мільярдів для рефінансування «наближених» банків.

«Абсолютно зрозуміло, хто на цьому наживається, –каже голова Комітету економістів України Андрій НОВАК,– Власники банків, які спекулюють валютою. НБУ це свідомо підігріває, роздаючи рефінансування десятками мільярдів гривень окремим банкам. Звичайно, не за «просто так». З рефінансованою від НБУ гривнею фiнустанови йдуть на валютний ринок скуповувати валюту, підживлюючи ажіотаж та попит на неї. Замість того, щоб своїми діями стримувати девальвацію, Нацбанк, навпаки, її стимулює».

Запис Нерви української економіки потребують лікування, а банки – санітарів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Представники ЄС висловили готовність «на місці вивчити економічну і фінансову ситуацію» та разом із українською стороною визначити нагальні потреби у невідкладній фінансовій допомозі, яка може бути додатково надана Україні, крім уже затвердженої допомоги ЄС у розмірі 610 млн. євро.

Місія МВФ в Україні, яка оцінюватиме поточну економічну ситуацію, триватиме упродовж 4-14 березня.

Вл.інф.

Запис Голова НБУ домовився про фінансову підтримку з ЄС та МВФ спершу з'явиться на Медіа-Версії.