Усе, чого дитину не навчили вдома з перших років життя, вона заповнює знаннями з вулиці. Тому так важливо допомогти дитині сформуватися як повноцінна, здорова, успішна особистість. А починається все з мільйона маленьких повсякденних задач. Як навчити дитину самостійно одягатися? Як знайти з нею спільну мову? Як опанувати алфавіт, підготуватися до школи?

Безперечно, люблячі батьки, вихователі та вчителі повинні бути для дитини найкращими співрозмовниками та друзями. А допомогти їм у цьому можуть якісні видання. Обов’язково якісні, ті, що в цікавій для дитини формі дають потрібні знання, допомагають розвити необхідні для конкретного віку практичні вміння й навички.

Дитячий журнал навчає читати й рахувати, самостійно зав’язувати шнурки й дружити з однолітками; пропонує готові ідеї для домашніх занять і матеріали, які можна вирізати, клеїти, розфарбовувати та робити те, що не дозволено з книгою. І все це є в журналі «Пізнайко: від 2 до 6».

А школярам розкриває захопливий навколишній світ, розповідає цікаві факти про всі куточки України, проводить для них тематичні майстер-класи для юних дослідників журнал «Пізнайко від 6».

Чому ми говоримо саме про дитячі журнали «Пізнайко»? Бо торік журнал «Пізнайко» визнали найкращим дитячим виданням. За 18 років його полюбили тисячі дітей. Зараз, у час оформлення передплати на друге півріччя 2014 р., пропонуємо й Вам уже з липня отримувати журнал у свою поштову скриньку та щомісяця навчатися, розвиватися й радіти разом із Вашою дитиною.

Передплату можно оформити за тел. редакції: (044) 495-20-65, (067) 232-40-34; на сайті www.posnayko.com; у будь-якому поштовому відділенні.

А також купуйте колекції та окремі журнали «Пізнайко» в інтернет-магазині на сайті www.posnayko.com.

Запис Щоби дітей не забирала вулиця спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Подробиці у дослідженні Ірини НІЛОВОЇ, письменника, еніолога, езотерика, парапсихолога, яке вона подає у формі бесід із Великим учителем людства Матір’ю Світу (МС).

 – Які особливості Хрещення цього року? 
– Воно відбувається всередині подій Великого Переходу.
– Як це відбивається на людях та Природі?

– Якщо ваша автівка їде рівною дорогою, то швидкість може бути тільки корисною. Коли ж ви їдете вибоями, то швидкість слід кардинально зменшити, інакше ваша автівка розвалиться…
 – Це стосується тільки окремих особистостей, чи суспільство також має бути  обережним?
– Усі рівні творення проходять своє Хрещення, тож особлива спостережливість, спокій, вдячність, теплота стосунків будуть корисними.
– Чи треба приймати водні процедури цього дня?

– Вода у день Хрещення Землі стає дивовижно цілющою. Освятити воду в Хрещенських потоках та омити нею тіло буде корисно й здорово. Плещіться у Хрещенській воді – особливо 24 січня – і це вас зарядить на цілий рік.
– Чи обов’язково пірнати в ополонку, чи достатньо обливання водою на вулиці?

– Вода в усіх видах буде цілющою, а коли скористаєтесь нею для тіла ззовні та всередину – стане ще й благодатною.

– Що відбувається на Землі протягом зимового (18-24 січня) і літнього (26 липня) Хрещення?

– Вісь обертання Землі перетинається із Космічною Віссю (променем) Галактики. Сонячна система має два таких перетини на рік: одне в січні, друге – в липні. Щоразу від такого перетину виникає додаткове напруження в магнітних силах Землі і Сонячної системи, що тягне за собою напруження у водній стихії. Зростають знезаражувальні властивості води, які й знищують її часто дуже небезпечних мешканців – мікроби  та інші шкідливі організми.

Така здатність води до самоочищення виходить зі створення особливих вібраційних умов, які дозволяють зробити воду чистою та стійкою до багатьох руйнівних чинників.

Магнітні записи Хрещення можна транслювати будь-якої пори року, за умови тримання води від Хрещення в особливих резервуарах. Магнітний запис вібрації такої води дозволяє знезаражувати воду навіть у найбрудніших та застійних водоймах.

– Чому на Хрещення завжди приходять морози? 

– Морози – це відсутність інфрачервоного випромінювання. Магнітна складова, що відповідає за інфрачервоний фон планетарного комплексу, отримує додаткове напруження за рахунок резонансу з Космічним променем. Від цього перетину відбувається охолодження, яке відбивається на погоді Землі. Клімат сорокових-шістдесятих паралелей обумовлений ще й обертанням самої планети всередині Сонячної системи. Країни, розташовані між двома зазначеними паралелями, співвідносяться із висотою проникнення в тонкі сфери Сонячної системи саме на рівні вищої ментальності. Відтак холоди – це накладення кількох чинників, які тягнуть за собою охолодження поверхні Землі. Урахування таких особливостей доволі складне через те, що сучасна наука не володіє знаннями про глибину та багатомірність Сонячної системи. Звідси й уявлення про ці явища як про нез’ясовні божественні дива.

 – Чому в момент літнього Хрещення Землі міняється знак зарядженості води?
– Знак зарядженості води міняється через зміну місця проходження Космічного Променя. Якщо в зимовому варіанті Хрещення відбувається з Півдня на Північ, то влітку процес іде у зворотному напрямку – з Півночі на Південь. Така зміна тягне за собою й зміну зарядженості води.

Якщо зимова (Жива) вода має властивість вбивати усі мікроорганізми, не записані у Книгу Життя планетарного комплексу, чим звільняє землян від різноманітних космічних завойовників з мікросвіту, що прилітають на шматках метеоритів та астероїдів, то літня вода може зцілювати та відроджувати від усіляких недуг. Організм, що отримує літню (Мертву) Хрещенську воду, може відновитися після найважчих операцій та хвороб відмирання тканин. Запас такої води може слугувати джерелом омолодження та регенерації, відтак її слід зберігати та використовувати в медицині та побуті.

– Що, окрім води, зберігає заряд Хрещення? 

– Магнетити.
Магнетит – мінерал класу окисів та гідроокисів, цінна залізна руда.
Має вигляд чорного каменя з металевим блиском. Магнетити видобували з найдавніших часів.  Їх використовують для надання магнітних властивостей металам. Для зарядження води його слід у момент Хрещення занурити у воду, а зберігати у нейтральних сухих ємкостях, які не проводять пряме світло та електричні імпульси. Один такий камінець здатен очистити від інфекцій ціле озеро або частину моря.

 – Як можна використовувати заряд магнетитів?
– Магнітні властивості магнетитів можна використовувати як носії тієї чи іншої зарядженості для отримання великої кількості Живої та Мертвої води.
– А як набрати Мертву й Живу воду та як правильно її зберігати?
– Магнітні властивості води можуть зберігатися в електрично нейтральному середовищі.  Придатною для цього є тара, яка не володіє електропровідністю. Дерев’яні діжки з хвойних порід дерева доволі тривалий час зберігають Живу воду, а для води Мертвої годяться й звичайні поліетиленові пакети та пет-пляшки у замороженому вигляді.

– Де брати Живу та Мертву воду?
– Воду відкритих водойм, віддалених від практичної діяльності людини, можна набирати без жодного побоювання. У межах міста чи великого поселення вода має сильно змінені властивості, тож її слід уникати.

Джерела підземні дуже корисні, але варто знати, що будь-яке поселення поруч із таким джерелом теж може накласти відбиток на вміст води.

– Що таке «блакитна вода»?
– Це вода, отримана в результаті використання магнітних властивостей магнетитів, спеціально заплавлених у суміш металів. Бажаючи приховати для себе особисто результати досліджень, «ентузіасти» створили міф про магічні властивості жезла з такої суміші, який очищує воду та робить її «блакитною».

– Чи мають хрести священиків у своєму складі магнетити?

– Великі хрести православних священиків виготовляються зі складних сплавів з великим вмістом срібла, олова й магнетитів. Властивості очищення води виникають з двох причин: іони срібла роблять воду чистішою та світлішою, а магнетити привносять вібраційний склад Хрещенської води. Так само магнетити очищують та іонізують повітря, відтак хрест стає предметом, що знезаражує та іонізує простір. Окрім того, сама форма хреста створює особливе напруження в просторі та позитивно впливає на деякі тонкі субстанції не завжди світлої природи.

– Які оздоровчі заходи можливі з використанням Хрещенської води?
– Перш за все – купання в холодній воді відкритих водойм. Воно корисне для профілактики серйозних інфекційних захворювань, здатне запобігати епідеміям. Вода від Зимового хрещення може зупиняти розвиток трофічних виразок, розлади травлення від шкідливих бактерій.

Так звана Мертва вода, набрана під час літнього хрещення 26 липня корисна для дітей після перенесених важких інфекційних недуг. І зовсім не обов’язково застосовувати її лише холодною. Підігріта хрещенська вода очищує організм, якщо її випивати вранці натщесерце. Лише слід пам’ятати, що після лікування Мертвою водою слід обов’язково застосовувати воду Живу.

P.S.: Редакція вдячна за допомогу в підготовці цього матеріалу цілителю Гавріїлу ШУРПІНУ. Його порада читачу – скористатися цілющими властивостями води ще й 24 січня. Найкраще набрати її рано вранці з четверга на п’ятницю, наголошує цілитель. 

Охочі оволодіти навичками саморегуляції організму та зцілення, а також навчитися спілкуванню з Простором, можуть звертатися за моб. тел.:

095 610 12 57. Цілитель Гавріїл Шурпін оголошує набір учнів. Кількість слухачів обмежена.

Запис Про зимове Хрещення Землі, його оздоровчий ефект і хрещенські морози спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Іване Назаровичу, минулого разу Ви розповіли про те, як одягалося чернівецьке панство 1913 року, звернули увагу на панські манери. Розкажіть, будь ласка, які традиції гостинності існували тоді у представників чернівецького «вищого світу»?

– На Буковині до Першої світової війни мешкали відомі австрійські аристократичні родини – графи, барони. Крім вищої титулованої знаті, до верхівки чернівецького панства належали й ті, в кого до прізвища додавалося «лицар фон»: за статусом вони відповідали шляхті. В одній родині могли бути і барони, і лицарі – як у сім’ї відомих Васильків, нащадків бояр Галицько-Волинського та Молдавського князівств. Знатні люди мали власні палаци, вілли. Вони приймали там гостей і самі відвідували родини рівних собі за соціальним статусом.

Мені доводилося багато спілкуватися з пані Ксенією Геровською, яка походила зі шляхетної родини, досить відомої в Австро-Угорській імперії. Це була прекрасно освічена людина, яка досконало володіла п’ятьма іноземними мовами, чернівецьке панство запрошувало її, щоби їхні діти удосконалювали знання мов. Вона відвідувала панів різного етнічного походження – німців, українців, євреїв, вірмен… Її запрошували на свята, побувала вон і в аристократичній родині Васильків.

У подробицях пані Геровська розповідала про святкування Нового року в родині Володимира-Сергія Залозецького-Саса. Доктор філософії Віденського університету, керівник державної служби охорони історико-мистецьких пам’яток Австро-Угорщини, він народився в сім’ї знаного хірурга Володимира Залозецького, на будинку якого в Чернівцях на вул. Руській, неподалік греко-католицької церкви, є меморіальна дошка. Дід Володимира-Сергія по матері, Михайло Пітей, був президентом Буковинського крайового суду і депутатом австрійського парламенту.

Крім кам’яниці в центрі міста, Залозецькі мали ще два просторі дерев’яні будинки в районі гори Цецино. На жаль, ці споруди не збереглися до нашого часу: 1940 року їх хтось спалив. Там був гарний сад, великий двір – у маєтку власники проводили час з весни до пізньої осені. У тому ж маєтку приймали знатних гостей, запрошували і своїх знайомих різного соціального походження. А взимку відзначали різдвяні та новорічні свята разом із гостями. Існував звичай: коли запрошені не мали власного екіпажу, за ними посилали транспорт ті, хто їх запрошував у гості – у візитці це було зазначене.

Пані Геровській подали запряжені двома конями панські сани зі  зручним кузовом, які на Буковині називаються «залубиці». Гостю вже чекали господарі, й насамперед ознайомили її з власним музеєм народного приладного мистецтва. Володимир Залозецький був знаним меценатом, він фінансово підтримував народних майстрів, закуповуючи їхні вироби. Найкращі твори учнів Вижницької школи різьбярства опинялися в цьому музеї: вироби з дерева, металу, вовни, народні вишивки.  А гроші мецената допомагали майстрам виживати.

Після оглядин музейної експозиції гостей запрошували до столу. Він був накритий в українському народному стилі. Страви подавалися в садгірській (або, як казали тоді, – садагурській) кераміці. Її вирізняв чудовий розпис. За столом панувала тепла атмосфера. Гості проводили в маєтку Залозецьких кілька днів.

Пані Геровська запам’ятала й те, як її приймали на свята в садибі відомого буковинського педагога, редактора й видавця Іларія Карбулицького. Новорічні свята він відзначав у славних Мамаївцях, неподалік Чернівців. Гостям не лише пропонували напої та наїдки, їх знайомили також із зібраними господарем витворами народних майстрів. Окрасою зібрання були чудові зразки буковинської вишивки й ткацтва. Еліта буковинських українців пишалася здобутками свого народу, вивчала їх, намагалася ознайомити з цією красою якомога більше людей.

– А які розваги найчастіше пропонували тоді гостям?

– По-різному чернівчани розважали своїх гостей. Одні – бесідою чи грою у власному помешканні, інші – прогулянкою садом. Власники рідкісних на той час автомобілів влаштовували поїздки вулицями міста та заміські прогулянки. А багато хто з чернівецьких панів везли своїх гостей на полювання. Буковинські ліси напередодні Великої війни кишіли дичиною, тож мисливцям було там справжнє привілля.

Біля Чернівців є село Бурдей, у нинішньому Кіцманському районі. В австрійські часи для мисливців там були влаштовані бурдеї – примітивне житло на зразок землянки. У них можна було обігрітися та відпочити після виснажливого ходіння з рушницею лісами та полями. Приїжджали туди аристократи та великі чиновники з Відня, інших австрійських міст. Велике панство найчастіше полювало на велику звірину. Поступово вистріляли всіх турів, які колись були символом Буковини. Серед мисливців цінувалися також оленячі роги, смакувало їм й м’ясо цієї благородної тварини.

Почесним трофеєм вважалася ведмежа шкура – полювання на цього звіра вимагало певних навичок й було досить небезпечним. Чималу небезпеку являв собою і дикий вепр, надто поранений. Вполювати його було непросто.

Гості зі столиці Австро-Угорщини та інших міст імперії приїжджали на Буковину полювати зазвичай на декілька днів, а то й тижнів. Їм дуже подобався такий відпочинок, до того ж серед панства він вважався престижним.

Відтак запрошення столичних гостей на полювання серед чернівецького панства набуло певного розповсюдження і сприяло кар’єрі тих чернівчан, які подібним чином здобували прихильність могутніх віденських покровителів.

Ігор БУРКУТ, кандидат історичних наук

Запис ТРАДИЦІЇ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ГОСТИННОСТІ спершу з'явиться на Медіа-Версії.