З метою фінансово-матеріальної підтримки переміщених науковців в західні області України Фонд «Буковина інноваційна» в партнерстві з ініціативою «Ukrainian Science Reload» анонсує створення відповідної ендавмент-організації – «Буковинський фонд підтримки та розвитку науки». Про це повідомляється на Facebook-сторінці фонду «Буковина інноваційна».

«Як показує світова практика, інвестиції в науку, технології та інновації мають важливе значення для соціально-економічного розвитку громад у відбудові повоєнних країн. Досвід багатьох економічно розвинутих країн свідчить, що важливим елементом відбудови післявоєнних держав стало створення певних інституційних регіональних ендавмент-фондів, які ставали своєрідними містками між донорами і різними національними організаціями”, – кажуть ініціатори

Однією з основних функцій Фонду є взаємодія з різноманітними донорами стосовно фінансово-матеріальної допомоги переміщеним науковцям в західні області України.

Першочергові завдання Фонду на сьогодні: по-перше, створення стипендіальних та грантових програм допомоги українським науковцям, які постраждали від російської агресії і продовжують працювати в Україні; по-друге, підтримка наукових та науково-популярних заходів за участю переміщених науковців в західних областях України.

Координацією та адмініструванням проєкту займатимуться науковці за ініціативою «Ukrainian Science Reload» www.uascience-reload.org/about-us

Всі охочі, які прагнуть допомогти українським науковцям, що постраждали від війни росії проти України, ГО «Фонд Буковина інноваційна» відкрив рахунки для збору коштів:

UAH IBAN UA063510050000026009879023070

Акціонерне товариство «УКРСИББАНК»

ЄДРПОУ 37690153

Отримувач: ГО «Фонд «Буковина інноваційна»

Призначення платежу: Благодійна допомога

EUR IBAN UA263510050000026001879139382

UKRSIBBANK S.W.I.F.T. KHABUA2K

Company Name: Innovation Bukovyna Fond (NGO)

EDRPOU 37690153

Purpose of payment: Charitable donation

USD IBAN UA083510050000026002879139381

UKRSIBBANK S.W.I.F.T. KHABUA2K

Company Name: Innovation Bukovyna Fond (NGO)

EDRPOU 37690153

Purpose of payment: Charitable donation

Запис На Буковині створять «Буковинський фонд підтримки та розвитку науки» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Чернівецькі науковці розробили план розвитку Буковини на п’ять років спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Пролонгований ефект музичних занять

Науковці Північно-Західного університету (Чикаго, США) встановили, що заняття музикою в дитячому віці сприяють збереженню слуху на схилі років. Адже відомо, що з настанням старості якість слуху знижується. Причина криється у змінах, які відбуваються в мозку людини. Часто це пов’язане також зі змінами в барабанній перетинці та слухових кісточках. Приміром, уповільнюється реакція на швидко змінювані звуки – адже з віком знижується провідність нервових волокон. Тобто людина не встигає зреагувати на отриманий звуковий сигнал і думає, що недочуває. Проблеми з відрізненням людського мовлення від стороннього шуму – серед головних скарг людей поважного віку. Це призводить до соціальної ізоляції та депресії, хоча вікові зміни – лише частково їхня причина.

Однак, якщо людина в дитинстві грала на тому чи іншому музичному інструменті, у старості її реакція буде на мілісекунду швидшою, ніж в інших його ровесників. Здається, дрібниця, але насправді навіть мінімальні затримки в мілісекунди спричиняють серйозний дискомфорт.

До свого дослідження науковці залучили 44 особи у віці від 55 до 76 років. З’ясувалося, що найшвидша слухова реакція була в людей, які займалися музикою у віці від 4 до 14 років. Ніхто з них не грав на музичних інструментах на момент експерименту. Це дає можливість припустити, що заняття музикою мають пролонгований ефект.

Заняття, що сприяють розвитку мозку

Науковці зазначають, що в дітей, які навчалися музиці, розвиваються творчі здібності, активуються певні зони кори головного мозку. Гра на більшості інструментів потребує координації та зосередженості, а постійне вивчення нових творів тренує пам’ять людини, що захоплюється музикою.

У тому ж університеті в Чикаго для порівняння запросили 18 музикантів, які починали заняття музикою в дитинстві, і 19 людей – не музикантів. В обох групах були люди у віці від 45 до 65 років. З ними провели низку тестів на перевірку якості слуху й пам’яті.

З’ясувалося, що результати тестів у музикантів набагато кращі, ніж в їхніх «немузичних» ровесників.

На думку науковців, запам’ятовування звукових послідовностей, характерне для гри на будь-якому музичному інструменті, сприяє розвитку розумових навичок. Потреба тримати в пам’яті музичні тексти добре тренує мозок і дозволяє йому зберігати працездатність тривалий час. Навчання музики налаштовує нервову систему на розрізнення найтонших нюансів звуку. І ця здатність зберігається в людей до похилого віку.

До речі, науковці з Університету Канзасу нещодавно з’ясували, що навчання музики в дитинстві покращує не лише слух і реакцію мозку, але й просторову пам’ять людини, а також її здатність адаптуватися до нової інформації.

Бетховену просто не пощастило

Здавалося б, тривале перебування в умовах, що інтенсивно впливають на орган слуху, повинне призводити до зниження його гостроти, але це не так: канадські дослідники з’ясували, що професійні музиканти чудово чують і в старості. Приклад Бетховена – навіть не виключення з правила, бо Людвіг ван Бетховен оглух у результаті інфекційного захворювання ще до 30 років.

Співробітники науково-дослідного інституту Ротмена в канадському Торонто науковими методами спростували широко розповсюджений міф про те, що професійні музиканти, які більшу частину життя перебувають у світі голосних звуків, на старість починають потерпати від розладів слуху.

Автори дослідження запросили для участі в ньому 79 професійних музикантів різних спеціальностей, у віці від 19 до 91 (!) року й 89 осіб у віці від 18 до 86 років, що не мали жодного стосунку до музичного мистецтва. У спеціальній лабораторії усіх досліджуваних піддали особливому тестуванню, яке визначало стан їхнього слуху за різними параметрами. Було встановлено, що у віці 70 років особи, які професійно займалися музикою, мали гостроту слуху на рівні 50-річних людей, які музикою не займалися.

Багато хто стикався з тим, що людина похилого віку від певного моменту починає по кілька разів перепитувати про те, що йому кажуть, хоча радіо й телевізор чують, як і раніше, добре.  Однак у професійних музикантів подібне погіршення відсувалося щонайменше на 20 років. Більше того, як установили дослідники, заняття музикою ще й суттєво поліпшують пам’ять, до того ж ця особливість теж зберігається до глибокої старості.

Підготував Дмитро ВАСИЛЕНКО, «Версії»

Запис Музика в дитинстві – слух у старості спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Заяву до російського президента зачитала проректор ЧНУ Тамара Марусик:

«Ми – матері, сестри, дружини, студентки і майбутні наречені, підтримуючи звернення українських жіночих громадських організацій до президента РФ Володимира Путіна, висловлюємо обурення втручанню військових формувань Росії в Україну. Цинічне нехтування умовами Будапештського меморандуму 1994 року, провокування сепаратизму в регіонах України є свідченням недалекоглядної політики, що може призвести до ганебних наслідків, загибелі невинних людей у ХХІ сторіччі».

Далі п.Марусик перейшла на російську: «Господин президент! Не лезьте в нашу семью! Вам не удасться выкорчевать глубокие корни. Вы не сможете обламать высокие ветки!».

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Чернівчанки засудили Путіна спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Натомість у наш час, уже в незалежній Україні знайшлися посадовці, які без жодного суду звинуватили найбільшого славіста ХХ століття у «колабораціонізмі». З подібними заявами виступили харківський мер Г. Кернес і губернатор Харківщини М. Добкін. Обидва – новітні «науковці» табачниковського розливу: Добкін нещодавно захистив докторську, а Кернес – кандидатську дисертацію. Звичайно, не за творчістю Шевельова. Про існування такого вченого ці особи дізналися лише нещодавно, творів його, звичайно ж, не читали. Але власну думку з цього приводу мають. А що їм юридичні тонкощі чи висновки фахівців-істориків: захотілося проголосити себе «антифашистами» – проголосили. Захотілося причепити науковцеві ярлик «посібника окупантів» – причепили. На жаль, протести громадськості з цього приводу проігноровані. Подібні дії авторитету Україні на міжнародній арені не додають: адже у правовій державі свавілля чиновників недопустиме.

Меморіальну дошку Юрію Шевельову громадськість виготовила власним коштом. Але серед білого дня прийшли якісь дядьки і розбили її сокирою. Добкін і Кернес відразу ж публічно відмежувались від цього акту вандалізму: мовляв, не за їхнім наказом зроблено. Ще й додали від себе: мовляв, представники ВО «Свобода» руйнують пам’ятники Леніну, то ймовірною є й їхня участь у розбитті пам’ятної таблиці українському науковцеві. Заява абсолютно блюзнірська. Дивує, що посадовці такого високого рангу ставляться до власних співгромадян, як до недоумків. Чомусь громадськість протестує надто мляво, хоча після подібного самодурів слід притягати до відповідальності.

Значно активніше протестують українські футбольні вболівальники. Їх обурило рішення ФІФА покарати львівських фанів забороною на п’ять років проведення матчів у Львові за підняття на трибунах червоно-чорних прапорів і банерів із зображеннями Степана Бандери і Романа Шухевича. Комусь ці історичні фігури не подобаються, хтось не сприймає національно-визвольну боротьбу ОУН і УПА. Кожен має право на власні погляди й симпатії. Проте суб’єктивну оцінку переводити в офіційні рішення – це вже занадто. Якщо існують судові рішення про заборону нацистської символіки, їх треба виконувати. Але жоден міжнародний трибунал ніколи не засуджував діяльність ОУН і УПА, жоден вирок у Нюрнбергзі не стосувався Бандери і Шухевича. Історію треба знати такою, як вона була, а не фальсифікувати та не спотворювати її.

Ігор Буркут, політолог

Запис НОВІТНЯ ІСТОРІЯ ВІД «НАУКОВЦІВ» ТАБАЧНИКА спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Не розробляти й приймати різні Програми «збільшення рогів і  копит», а намагатися сформувати середовище й встановити такі правила гри, за якими  у селян виникала би мотивація інвестувати кошти й працю в ринок тваринництва. Це проблема ментальності політиків і чиновників, які сьогодні не бачать стратегії розвитку агропромислового комплексу на селі. Що робити і куди рухатися далі  господарям ферм? Про це розмірковує кандидат сільсько-господарських наук, завідувач лабораторії, старший науковий співробітник Буковинської держсільгоспдослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НАА, Андрій КАЛИНКА.

Тримати баланс поміж м’ясом і молоком

Скороченням поголів’я молочних порід і збільшенням м’ясних успішно вирішується проблема виробництва високоякісної яловичини в багатьох країнах світу. Сьогодні тваринництво США, Канади, Бразилії, Франції та Австрії підтримує оптимальне співвідношення виробництва молока та м’яса. Однак для переорієнтування ферм Буковини на нові технології виробництва дуже дешевої яловичини з малими затратами та низькою собівартістю продукції потрібний певний час. Особливої уваги потребує селекційна робота – розведення та вирощування маточного поголів’я молодняку за технологіями м’ясного скотарства.

З подачі буковинських науковців у скотарській галузі регіону вже понад 14 років успішно розвивається новий самостійний напрямок – м’ясне скотарство. На Буковині виведені нові породи м’ясної худоби, пристосованої до кліматичних умов області.

Буковинське молоко – неконкурентноспроможне

У краї рік від року скорочується поголів’я молочних порід, в основному на фермах віддалених сіл, де трудові ресурси обмежені, а велика кількість працівників – пенсійного віку.

Відновлювати молочне скотарство дуже складно, та не всюди й доцільно. Утримання молочних корів пов’язане з великими затратами праці та вимагає дорогих приміщень, устаткування для доїння, годівлі, видалення гною тощо. Випас молочної худоби на пасовищах обмежується відстанями й порами року. Заготівля кормових культур теж потребує великих витрат. Тож виключно актуальним є розвиток м’ясного скотарства, яке почало розвиватися швидкими темпами в Україні, зокрема і в Чернівецькій області.

Сьогодні не йдеться про цілковиту відмову від виробництва молока в краї. Навпаки, його треба нарощувати там, де збереглися пристосовані для цього приміщення, де є достатньо робочої сили та кормів. Не варто забувати що буковинські молочні корови свого часу посідали одне з найвищих місць в Україні. Але нині річний удій в деяких господарствах регіону утричі відстає від європейського

Продуктивність молочної галузі Буковини від 3 до 25 разів гірша за загальноєвропейські стандарти, через 15–20 років на ній можна буде остаточно поставити хрест.

Адже, за деякими даними, саме через 20 років перед нашим краєм може відчинитися золота брама загальноєвропейського «раю», звідки потечуть молочні ріки, в яких згине, не витримавши конкуренції, наше племінне мукаюче неподобство, яке наразі іменується національним стадом великої рогатої худоби.

М’ясні породи – вигідніші мало не в 150 разів

На Буковині нині близько 35-45% і більше сільськогосподарських угідь використовується нераціонально. Схили зіпсовані ерозією, землі через низьке економічне становище більшості господарств області, отримують недостатню кількість добрив і дають невисокі врожаї в межах 15-20 ц/га зернових культур.

Більш по-господарськи за літо отримувати з 1 га схилових земель 300 кг яловичини приблизно на 600 тис. грн., ніж отримувати на цих землях до 20 ц зернових – на  4 тис. грн.

Виведення цих земель з активного обробітку та створення лугів із бобово-злаковими травосумішами довготривалого використання дозволяє в нормальні за кількістю вологи роки отримувати при внесенні мінімальних доз добрив по 550-600 ц зеленої маси. На 1 га таких пасовиськ можна випасати 1 корову і 2,5 голови м’ясного молодняку й отримати 375 кг яловичини, яка прирівнюється до «альпійської».

Нашим господарям час усвідомити, що 1 га культурних пасовищ з травосумішами довготривалого використання прирівнюється до 0,8 га пшениці, але зернові треба  щорічно сіяти із внесенням міндобрив, а трави ростуть по 5-7 років без оранки. Настав час зацікавленим господарям різних форм власності області серйозно долучитися до процесу швидкого розвитку галузі м’ясного скотарства в регіоні. Адже худобі не треба солярки та бензину.

У Цурені на Герцаївщині корови безрогі

Дуже добре в цьому напрямі працюює господарство «Чернівецьке» у селі Цурень на Герцаївщині. Тут розводять м’ясних сименталів нової генерації, комолих (безрогих) від природи. На майже 430 га земель тут випасається 270 голів худоби, серед них 153 –нової популяції, переведені на енергоощадну технологію виробництва дешевої яловичини. 2008-го господарство отримало статус племзаводу з розведення м’ясного комолого сименталу. За своєю малозатратною технологією з мінімумом участі людини в догляді за тваринами воно може правити за модель іншим господарствам області. Тут досягають місячного приросту 800-900 г за повний цикл вирощування із низькими затратами кормів – 8,5к.од. на 1 кг приросту.

2011 року «Чернівецьке» отримало  державну підтримку – 173 тисячі гривень (1200 грн. на 1 голову), продало 31 голову племінного молодняку на суму 180 тисяч і отримало 112 тисяч чистого прибутку з рентабельністю 37%. Господарство успішно продає вирощений ними молодняк тваринникам Івано-Франківської та Тернопільській областей.

Секрет успіху: справжній господар дружить з наукою

Потрібно відзначити, що керівники базових господарств, які займаються м’ясним скотарством, прислуховуються до науки, постійно спілкуються з провідними науковцями-тваринниками Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, вирішують за участі науковців багато проблем нової галузі скотарства. Дуже корисно і цінно проводити зустрічі з обміну досвідом, отримання свіжої інформації щодо технологій та ринків.

У науковців від господарників немає жодного секрету. Працювати стабільно, без авралів – але щодня, тоді й результат буде. А головне – відчувати, що праця – це не тільки важко, але й задоволення. Зростання кількості подібних господарств на землях Буковини дасть можливість поліпшувати генетичний потенціал худоби м’ясних порід та повніше забезпечувати населення нашого краю продуктами харчування якісного походження.

Запис Безрогі, але м’ясні спершу з'явиться на Медіа-Версії.