“Сьогодні ми не просто відкриваємо двері нашого центру, ми відчиняємо цілий світ можливостей, де кожен з вас може стати винахідником, конструктором, програмістом, інженером, дизайнером, режисером, оператором, журналістом. Рік обіцяє бути цікавим і наповненим відкриттями”, – до гостей ОЦНТТУМ з привітанням звернулася Ірина Чернега, заступник директора з навчально-виховної роботи Чернівецького ОЦНТТУМ.

Чернівецький  ОУНТТУМ – унікальний центрі, де фантазія та інновації зустрічаються, щоб творити майбутнє! Вас чекають нові проєкти! Центр пропонує  безліч можливостей, щоб спробувати себе в різних технічних напрямках.

Організатори запропонували учасникам гурків і гостям, школярам, їх батькам ознайомитись коротенько з усіма гуртками і пройти справжній квест, а тих хто першим справиться з усіма завданнями, чекали подарунки.

Ми бажаємо вам захопливого навчального року, наповненого відкриттями, експериментами і досягненнями. Пам’ятайте – немає нічого неможливого, коли ви йдете до своєї мрії з наполегливістю! Дякуємо ЗСУ за мирне небо над Чернівцями! 

Більше фото з заходу за посиланням – «На крилах технічних мрій стартуємо до відкриттів» – стартував новий навчальний рік у Чернівецькому ОЦНТТУМ

Вл. інфор.

Запис У Чернівецькому ОЦНТТУМ стартував новий навчальний рік: «На крилах технічних мрій стартуємо до відкриттів!» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На мінітрасі охочі долучалися до перегонів трасових автомоделей, які виготовлені гуртківцями Чернівецького ОЦНТТУМ, відбулися змагання автономних роботів-сумоїстів, збудованих на платформі Lego та робоавтомобілів, збудованих на платформі Arduino. Відвідувачі Фестивалю мали змогу спробувати самостійно їх конструювати та програмувати. Учасники змогли спостерігати і за друком сувенірів на 3D принтері. А проєкти мосту Патона та Дністровської ГАЕС, як розповіли організатори, об’єднав вихованців різних гуртків та різних вікових категорій. У процесі практичної діяльності гуртківці ознайомились з елементами конструювання, інженерії, 3D-моделювання, електрики, схемотехніки, дизайном, зокрема і з історією об’єкта дослідження – моста Патона та з найближчими монументальними та архітектурними спорудами міста Києва.

Усі охочі мали нагоду не лише спостерігати за перебігом експериментів але і виконати їх особисто, дізнатись про властивості речовин, які ми щодня використовуємо у побуті, про цікаві природні явища. Важливо відродити інтерес молоді до техніки, технологій і природничих наук, сприяти вибору інженерних, технічних і природничих спеціальностей для отримання освіти, підвищити значимість і престиж інженерних спеціальностей, природничих наук і технік. Розумному суспільству необхідні технічні науки!

Впевнені, що ці небайдужі, активні, винахідливі, допитливі дівчатка і хлопчики в майбутньому відкриють і свої зірки, зможуть моделювати кліматичні зміни, досліджувати таємниці наукового світу, формувати будови матеріалу… Наука – це круто! 1 червня – Міжнародний день захисту дітей! Нехай всі діти України та світу будуть щасливими, а Україні – мирного неба! Віримо в добро, чекаємо на перемогу! Все буде УКРАЇНА!

Більше фото з технофесту за посиланням – ФЕСТИВАЛЬ НАУКИ І ТЕХНІКИ ПРОСТО НЕБА…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис «Технофест – 2022» у Міжнародний день захисту дітей спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Дослідження НЛО. Конгрес США хоче пояснити невідомі явища в небі. Фото: Марко Олександр / Shutterstock

Американці хочуть пояснити незвідані явища в небі, які можуть становити потенційну загрозу для повітряного руху. Вони призначили перші за півстоліття громадські слухання з цього приводу.

Поштовхом до організації громадських слухань стала доповідь, оприлюднена минулого року Пентагоном, яка мала на меті визначити, як невідомі авіаційні явища (UAP) можуть загрожувати безпеці США. Проте, пояснень було мало. У звіті згадувалося 144 інциденти 2004 року, але переважна більшість тоді була визнана «непереконливою», хоча було вказано, що йдеться про незвичайні рухи загадкових об’єктів.

Найбільше своїх спостережень повідомляли військові льотчики. У 18 із цих інцидентів спостерігачі «казали про незвичайні моделі трафіку UAP». «Деякі UAP залишалися нерухомими, йшли проти вітру, різко маневрували або рухалися на високих швидкостях без помітних засобів руху», – йшлося у звіті, який цитує Dailymail.co.uk.

Пряма трансляція слухань відбудеться 17 травня. Після публічної частини підкомітет проведе закритий таємний брифінг. Подібні розмови проводилися за закритими дверима протягом останніх півстоліття, але уряд США вирішив, що настав час поділитися з народом країни знаннями, а також побоюваннями щодо потенційної загрози.

Загадковий випадок у Гдині 1959 року. НЛО чи американський супутник? «Це одна з найбільших загадок нашого часу»

«Американці очікують і заслуговують на те, щоб їхні керівники в уряді та розвідці серйозно оцінили та відреагували на будь-які потенційні загрози національній безпеці – особливо ті, які ми не повністю розуміємо», – сказав Андре Карсон у заяві, яку цитує Dailymail.co.uk.

Депутат з Каліфорнії Адам Шифф заявив, що метою слухань наступного тижня буде пролити світло на «одну з великих таємниць нашого часу та розірвати коло надмірної секретності та спекуляцій правдою та прозорістю».

За словами Луо Елізондо, багаторічного співробітника Пентагону, звіт, що описує 144 інциденти, є лише «вершиною айсберга» і вкрай важливо розслідувати їх на предмет позаземного або міжвимірного походження. «Це те, що може охопити космос», — сказав він Fox News у червні минулого року. «Чим більше ми дізнаємося про цей незвичайний Всесвіт, в якому живемо, тим більше ми усвідомлюємо, що наше теперішнє розуміння структури космосу постійно змінюється та розвивається з новою інформацією та новими знаннями, які ми отримуємо», – додав Елізондо.

Джерело: Dailymail.co.uk, Cnet.com

Запис Перші відкриті слухання щодо НЛО в Конгресі США спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З метою фінансово-матеріальної підтримки переміщених науковців в західні області України Фонд «Буковина інноваційна» в партнерстві з ініціативою «Ukrainian Science Reload» анонсує створення відповідної ендавмент-організації – «Буковинський фонд підтримки та розвитку науки». Про це повідомляється на Facebook-сторінці фонду «Буковина інноваційна».

«Як показує світова практика, інвестиції в науку, технології та інновації мають важливе значення для соціально-економічного розвитку громад у відбудові повоєнних країн. Досвід багатьох економічно розвинутих країн свідчить, що важливим елементом відбудови післявоєнних держав стало створення певних інституційних регіональних ендавмент-фондів, які ставали своєрідними містками між донорами і різними національними організаціями”, – кажуть ініціатори

Однією з основних функцій Фонду є взаємодія з різноманітними донорами стосовно фінансово-матеріальної допомоги переміщеним науковцям в західні області України.

Першочергові завдання Фонду на сьогодні: по-перше, створення стипендіальних та грантових програм допомоги українським науковцям, які постраждали від російської агресії і продовжують працювати в Україні; по-друге, підтримка наукових та науково-популярних заходів за участю переміщених науковців в західних областях України.

Координацією та адмініструванням проєкту займатимуться науковці за ініціативою «Ukrainian Science Reload» www.uascience-reload.org/about-us

Всі охочі, які прагнуть допомогти українським науковцям, що постраждали від війни росії проти України, ГО «Фонд Буковина інноваційна» відкрив рахунки для збору коштів:

UAH IBAN UA063510050000026009879023070

Акціонерне товариство «УКРСИББАНК»

ЄДРПОУ 37690153

Отримувач: ГО «Фонд «Буковина інноваційна»

Призначення платежу: Благодійна допомога

EUR IBAN UA263510050000026001879139382

UKRSIBBANK S.W.I.F.T. KHABUA2K

Company Name: Innovation Bukovyna Fond (NGO)

EDRPOU 37690153

Purpose of payment: Charitable donation

USD IBAN UA083510050000026002879139381

UKRSIBBANK S.W.I.F.T. KHABUA2K

Company Name: Innovation Bukovyna Fond (NGO)

EDRPOU 37690153

Purpose of payment: Charitable donation

Запис На Буковині створять «Буковинський фонд підтримки та розвитку науки» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

28 січня 2021-го в НЦАОМ ім. О.М. Макарова у Дніпрі відбулася Zoom конференція – круглий стіл «Життя видатних людей» присвячена Леоніду Каденюку, до 70-річчя від дня народження. Більше 20 підключень з різною кількістю учасників з Дніпра, Житомира, Києва та Чернівців. Всі розповіді та унікальні демо-матеріали були про життя унікальної людини та патріота України.

Довідка:

Леонід Костянтинович КАДЕНЮК народився 28 січня 1951 р. у с. Клішківці Хотинського р-ну Чернівецької обл. Закінчив Клішківецьку середню школу (1967), Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (ЧВВАУЛ) (1971), Московський авіаційний інститут (1989).

Проходив службу як льотчик-інструктор ЧВВАУЛ. З серпня 1976 р. по березень 1983 р. — у загоні космонавтів Центру підготовки космонавтів у Зоряному містечку. З березня 1983 р. — командир ланки у Липецькому центрі перенавчання та бойового застосування військових льотчиків. З червня 1984 р. – у Державному науково-дослідному інституті ВПС ім. В.П. Чкалова: льотчик-випробувач (1984-1988), у групі підготовки космонавтів (1988-1996). Пройшов повний курс підготовки до польотів на кораблях «Союз» і орбітальній станції «Мир». Пройшов підготовку за програмою «Буран». Льотчик-випробувач I класу, освоїв 54 типи та модифікації літаків.

Герой України (1999). Генерал-майор авіації. Почесний громадянин міста Чернівці (2001). Народний депутат України 4-го скликання (2002-2006). Кандидат технічних наук (2006). Радник Голови ДКА України (з 2011). Президент Аерокосмічного товариства України (2015-2018).

Помер 31 січня 2018 року в Києві під час традиційної ранкової пробіжки. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Дивовижна людина, легенда, людина великої мрії,  гордість української космонавтики.

©Тетяна Спориніна,

член правління Регіонального УМАКО “Сузір’я” м. Чернівці

Запис Круглий стіл «Леонід Каденюк. До 70-річчя від дня народження» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Всеукраїнський конкурс проводиться з метою підтримки творчо обдарованої молоді в галузі аерокосмічної науки та з нагоди 20-ої річниці створення Чернівецького музею авіації і космонавтики. Він проводиться за такими номінаціями: «Ракетно-космічна техніка», «Космічна біологія та медицина», «Астрономія», «Екологія та космонавтика», «Програмування та обчислювальна техніка», «Людина. Земля. Всесвіт», «історія розвитку авіації та космонавтики».

3 жовтня відбулося урочисте відкриття Всеукраїнського конкурсу молодіжної творчості «Мирний космос», який вперше проводиться на Буковині.

У фінальному етапі братимуть участь 37 учнів з 8 областей (Рівненська, Житомирська, Вінницька, Одеська, Київська, Херсонська, Дніпропетровська та Чернівецька).
Оцінюватиме учасників професійне журі у складі фахівців з ракетно-космічної техніки (м. Дніпро), провідних науковців Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича на чолі з Віктором Васильовичем Хуторним, кандидатом технічних наук, доцентом кафедри технології виробництва літальних апаратів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.

Конкурс організовує та проводить Українське молодіжне аерокосмічне об’єднання «Сузір’я» спільно з Національним центром аерокосмічної освіти молоді України ім. О.М.Макарова, Чернівецьким центром юних техніків ім. Л.К.Каденюка Чернівецької міської ради та Багатопрофільним ліцеєм для обдарованих дітей за підтримки Президентського фонду Леоніда Кучми «Україна», Чернівецької міської ради, Чернівецької обласної ради, Чернівецької облдержадміністрації.

У роботі конкурсу беруть участь голова Правління УМАКО «Сузір’я» Петров О.В., радник голови Державного космічного агентства України Кузнєцов Е.І., Віктор Хуторний, кандидат технічних наук, доцент кафедри технології виробництва літальних апаратів Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара, в.о. Голови Державного космічного агентства України 2015/2016р.р. (м. Дніпро); Олексій Кулик, кандидат технічних наук, Генеральний директор Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. Олега Макарова, викладачі Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара, Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, представники Національного центру аерокосмічної освіти ім.О.Макарова, вихованці та педагоги центрів науково-технічної творчості з різних областей України.

До учасників конкурсу з Парижу звернувся Олександр Кривич. Олександр зараз навчається у Франції.  Свого часу він – учасник і переможець конкурсу “Мирний космос” у Києві у 2006 і 2007 роках.

4 жовтня учасники конкурсу будуть захищати і презентувати свої науково-дослідницькі роботи і проекти.
Бажаємо успіхів, цікавих дискусій, спілкування, обмін досвідом, ідеями, ініціативами.
Більше фото з відкриття за посиланням – «МИРНИЙ КОСМОС» СТАРТУВАВ У ЧЕРНІВЦЯХ

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Всеукраїнський конкурс молодіжної творчості «Мирний космос» стартував у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Космічна галузь 2019-го знову залишилася без фінансування

Керівництво державного космічного агентства України – це окрема біда, яка, найімовірніше, поховає українську космічну науку остаточно. На жаль, на сьогодні фінансування нашої космічної галузі становить менш ніж один відсоток від запланованого бюджету. Про це в інтерв’ю для ZN.UA сказав Валерій Корепанов, доктор технічних наук, заступник директора Львівського центру Інституту космічних досліджень. За його словами, торік для ДКАУ виділили якісь гроші, але нікому нічого, окрім зарплати, а значну частину, кілька десятків мільйонів, повернули до бюджету.

«Досліджень без грошей не буває. Це просто безпорадність керівництва ДКАУ та небажання підтримувати науку, – зазначив учений. – Якщо не вжити відповідних заходів, то настане кінець нашому науковому космосові, а невдовзі відімре й ракетобудування: не може техніка бути конкурентною без наукової підтримки. Програма космічних досліджень – це найважливіший документ, що має бути керівництвом до дії».  

Заступник директора Львівського центру Інституту космічних досліджень підкреслив, що Космічне агентство подало до ВРУ свій варіант бюджету на 2019-й, у якому наукових досліджень немає взагалі. Досі програма не прийнята й космічна галузь знову залишилася без фінансування.  

За матеріалами ZN.UA

Запис Космічне агентство України не підтримує науку спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Нещодавно, американський палеонтолог Джон Хорнер, який був науковим консультантом “Парку Юрського періоду”, заявив, що стрічку майже 30-річної давності через 5-10 років можна буде втілити в реальність.

Про це повідомляє Science-Tech Universe.

Хорнер планує зробити так, щоб вимерлі динозаври знову з’явилися на нашій планеті завдяки генній інженерії.

Повідомляється, що вчений співпрацює з командою фахівців з Гарвардського і Йельського університетів. Експерти шукають максимально схожих на динозаврів тварин, які існують зараз для того щоб відновити їх генетичний код і, по суті, відродити древніх предків птахів та рептилій.

“Звичайно, птахи є динозаврами. Нам потрібно тільки поправити їх таким чином, щоб вони були більше схожими на динозаврів”, – говорить Джон Хорнер.

Ймовірно, команда вчених почне експериментувати з сучасними курками, яких прийнято вважати прямими спадкоємцями колись домінуючих на Землі динозаврів.

Науковий консультант “Парку Юрського періоду” сподівався, що в реальному житті також вийде відновити динозаврів, завдяки залишкам ДНК у копалин покладах. Але, як виявилося, генетичний матеріал сильно руйнується з плином часу, і вченим довелося шукати інші способи пожвавлення динозаврів.

Зараз Хорнер разом з іншими вченими планують навчитися змінювати ДНК сучасних птахів та зробити генетичний код аналогічний тому, який був у динозаврів.

Якщо у ентузіастів вийде реалізувати задумане, вже за 10 років по Землі можуть ходити перші “курки-динозаври” з генетично вбудованими зубами, руками і хвостом.

Запис Через 5-10 років учені планують оживити динозаврів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Де ми? Що з нами? Чи бути нам? 

Цьогорічну кампанію вступу до вищої школи України розцінюю як катастрофу, наслідки якої ще доведеться відчути невдовзі. Але на так ситуацію слід було очікувати. Бо свого часу ми не вберегли Чорноволів та Гетьманів, потім передчасно відпустили у Вічність Кирпу, Кузьму. Ми втратили на усіх позиціях  Професіоналів і Лідерів, Червінських і Раренків. Світ за очі поїхали наші діти-зірочки, які сьогодні очолюють світовий науковий Олімп. Лише серед хіміків їх чимало: Максим та Марина Коваленки (Швейцарія), Світлана Совінська (Польща, Німеччина), Ігор та Світлана Васильченки (Чехія), Людмила Чепіга (Німеччина), Валерія Грідель (Австрія), Андрій Пліхта (Німеччина, Чехія), Єгор Вишинський (Чехія), Галина Яшан та Максим Жуковський, Іван Берладин та Максим Шведь  (Канада)…
А скільки справжніх талантів (інженерів, вчителів, лікарів, науковців) пішли на базар, щоби вижити у важкі 90-ті. Скільки талановитих лікарів, вчителів та інженерів поїхало по світах!
Хто ж опинився при владі за таких обставин? Шарікови та Ко! На превеликий жаль, серед них трапляються й «вовки в овечій шкурі», що добре замаскувалися ще за радянської доби. Їм подобалося нічого не робити, але гарно жити. Їм подобалося жити за принципом «Отожмьом!» Вони вміли лише руйнувати.
І почалося. Побори і хабар. Скрізь. Щоби народити. Щоби дитину в садочок влаштувати. Щоби вчитися «без напрягу», не отримуючи знання – лише диплом. Щоби на роботу влаштуватися. І навіть щоби по-людськи поховати.
Чи всі давали хабарі? Майже всі! Чи всі брали? Майже! Результат? Знівельоване геть усе: система медицини, освіти, культури, безпеки. Знівельовані людські стосунки. Знівельовані поняття «професійність», «порядність» і «патріотизм». Вони замінені на блиск золота й шурхіт доларів, євро, франків, інших іноземних купюр.
Як наслідок, ми не маємо виробництва. Ми, свого часу одна з найбагатших на гумус країн, майже не маємо сільського господарства. Приватних підприємців дотискають податками. Інженери-творці та новатори живуть у скруті. Порядні підприємці-сміливці втрачають напрацьовані позиції. Хтось з них не витримує, сходить з дистанції. Хтось їде звідси.
Самі  шарікови й далі «рулять».
Чи будуть тепер в нашій країні нові Інженери? Чи будуть справжні лікарі? Чи будуть талановиті вчителі та підприємці? Чи будуть науковці, які розв’язуватимуть проблеми нашої країни, наших регіонів, наших міст та сіл, а не перейматимуться публікаціями у Скопусі, і далі «ламаючи голови» над завданнями минулого століття, на які вже давно відповів справжній науковий світ.

Для чого наука? Щоб розвивати суспільство та рухатися уперед  – чи для змагання за посади?
Для чого наші викладачі, які демонструють навички учня початкових класів церковно-приходської школи часів царської Росії: читають тексти з книг минулого століття, забувши що вони на лекції?
Для чого нам науковці, які віртуозно демонструють ще один навик учнів царської школи, – переписують те, що вже відкрите кимсь?

Для чого вища школа, якщо вона не готує людей з креативним, аналітичним, критичним мисленням? Для чого школа – заклад тотального зубріння?
Де ми? Що з нами? Чи бути узагалі нам?

Алла ЧОБАН, кандидат хімічних наук, провідний інженер приватної наукової фірми «Нью Комеко»  

Запис Погляд Алли ЧОБАН: Наука – для змагання за посади? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Проти раку та Паркінсона – одні ліки. А ще – протизаплідні пігулки для чоловіків

На сайті Мhub оприлюднили список найбільш дивовижних наукових проривів, які найближчим часом здійснять у медицині справжній переворот. Деякі з них здаються запозиченими зі сторінок фантастичного роману.

 Ліки від раку допоможуть від хвороби Паркінсона. «Тісінга» (чи «Нілотініб) – перевірений засіб, який призначають онкохворим. Та з’ясувалося, що він може бути ефективним від такої страшної хвороби як Паркінсона. Науковці з Джорджтаунського університету  (США) сподіваються, що цей препарат може стати єдиним на сьогодні у світі засобом, який покращує моторику хворих і допомагає контролювати мимовільні рухи. Дослідження тривають на 12-ти волонтерах із хворобою Паркінсона і в 10 випадках констатується значне покращення їхнього стану. 

Теіксобактин. Науковці створили абсолютно новий клас антибіотиків, які складаються з 25 протимікробних компонентів. Важливо, що мікроорганізми, які викликають недуги, не можуть адаптуватися й виробити стійкість до них. Особливо ефективний теіксобактин проти таких небезпечних захворювань як туберкульоз і золотистий стафілокок. Випробування на тваринах завершені й цього року його повинні випробувати до добровольців.

Грудна клітка, надрукована на 3D-принтері. Лікарі з університетського шпиталю іспанського міста Саламанки провели першу в світі операцію з імплантації нової грудної клітки, надрукованої на 3D-принтері. Пацієнт хворів на рідкісний вид саркоми і йому довелося видалити практично всі кістки грудини, замінивши їх на титанові протези. Але кістки грудини – це складне поєднання, в кожному випадку унікальне. Для створення імплантанту, науковці ретельно просканували грудну клітку пацієнта за допомоги трьохвимірної комп’ютерної томографії високої точності. А далі надрукували протез на принтері «Arcam». Операція пройшла успішно, як і повний курс реабілітації. Пацієнт почувається добре.

Нові голосові зв’язки. Група науковців із Вінконсинського університету (США) під керівництвом Натана Вільхена навчилася вирощувати з клітин донорів нові голові зв’язки, точніше, ту їхню частину,  яка відповідає за відтворення мовлення. Вони взяли клітини в 5 добровольців, і за два тижні виростили «пелюстки» зв’язок, які потім додали до макету. Голос із новими зв’язками вийшов деркотливий, як у робота. Але науковці сподіваються, що пересаджені людині нові зв’язки асимілюються з організмом і голос звучатиме подібно до «рідного». Доктор Вільхен впевнений, що відторгнення організмом нових зв’язок не буде.

Антитіла, що вбивають 99% штамів ВІЛ. Науковці Національного інституту охорони здоров’я США і фармацевтичної компанії «Sanofi» розробили антитіла, здатні знищити ВІЛ на початковій стадії. Для цього вони об’єднали три типи вже наявних антитіл у «надліки» потрійної дії. Дослідження препарату проводили на мавпах, яким вводили ВІЛ. Після ін’єкції жодна з мавп не захворіла на СНІД. Клінічні випробування мають розпочатися вже наступного року.

Нанороботи в живому організмі. Науковці з Сан-Дієго успішно ввели нанороботів до організму миші. Мікроприлади мали завдання транспортівати мікрочастки золота до шлунку миші. Наприкінці дослідження у піддослідних тварин не виявили жодних пошкоджень внутрішніх органів, тобто нанороботи впоралися із завданням. У подальшому такі нанороботи зможуть транспортувати ліки до потрібного органу а також виконувати інші завдання з діагностики та зцілення організму.

Ін’єкційний мозковий наноімплантат. Гарвардські дослідники розробили імплантат, який можна вводити до мозку пацієнта і під’єднувати до нього різні нанопристрої, аби слідкувати за нейронною активністю мозку, стимулювати роботу певних тканин, а також прискорювати регенерацію нейронів. Такий електронний пристрій надасть можливість лікування низки нейродегенеративних розладів, що призводять до паралічу.     

Штучне виробництво тетрогідроканабінолу. Біохіміки з Технічного Університету Дортмунда (Німеччина) виростили новий вид дріжджового грибка, який виробляє тетрогідроканабінол (ТНС) – психоактивний компонент марихуани, що, як і його синтетичний замінник, уже багато років використовується як знеболювальне для онкохворих і недужих на СНІД. Ще один вид грибка виробляє канабідіол, ще один психоактивний компонент марихуани. Це дозволить отримувати потрібні для створення ліків речовини у промислових масштабах і без вирощування самої марихуани.
Перетворення клітин шкіри на мозкові клітини. У Каліфорнійському інституті Солка в Ла-Холья навчилися «зістарювати» клітини шкіри людини, подібно до тих, що працюють у мозку людини похилого віку. Це надає можливість досліджувати клітини мозку при хворобах Альцгеймера та Паркінсона. Раніше такі дослідження проводилися на клітинах мозку тварин, які мають відмінності. Сподіваються, що новий метод допоможе й при пошуку ліків від аутизму, шизофренії та депресії.

Протизаплідні таблетки для чоловіків. Японські вчені з науково-дослідного інституту мікробних хвороб в місті ОСАКА провели низку досліджень і стверджують, що створення протизаплідних таблеток для чоловіків – не за горами. Хоча визнають, що до моменту, коли препарат потрапить до аптек, пройде кілька років. Вони вивчали препарати «Такролімус» і «Циклоспорин А», які використовуються в медицині для пригнічення імунної системи організму при трансплантації органів. Як показали експерименти на мишах, уже після 5-денного прийому препаратів самці стають неплідними. А після тижневої перерви репродуктивна функція відновлюється.

Запис 10 неймовірних відкриттів, що перевернули медицину останніми роками спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Богдан-Тарас Васильович ГНАТЮК  (25.07.1915, м. Заліщики Тернопільської обл. – 28.11.1998, США) – учений, конструктор, громадський діяч.

Середню освіту здобув у Заліщицькій гімназії. 1935-го закінчив Заліщицьку вчительську семінарію. У 1935—1942 рр. навчався в Гданському політехнічному університеті (Польща), який закінчив у 1942 р. з дипломом доктора з механічної інженерії аеронавтики. Під час Другої світової війни працював у Віденському університеті в галузі швидкохідної аеронавтики й турбореактивних двигунів. Через наближення фронту і наступ Червоної Армії його перевели на авіаційне підприємство у Дорнтер-Верке (поблизу кордону із Швейцарією). У 1946-1948 р. р. – експерт у Міністерстві військово-повітряних сил Франції, у французькій зоні окупованої союзниками Німеччини. Від 1949 р. працював у США: у 1951-1957 р. р. – асистент професора Університету Нотр-Дам (м. Сауз Бенд, штат Індіана); у 1957-1960 р. р. – професор Університету Західної Вірджинії; Від 1960 р. – професор інженерії Технологічного інституту Дрекселя (м. Філадельфія, штат Пенсильванія). Працював також експертом-консультантом Національного управління аеронавтики та космонавтики США (НАСА). Деякий час Б. Гнатюк співпрацював у США з відомим конструктором ракет Вернером фон Брауном. Він брав участь у створенні міжконтинентальних балістичних ракет. Доктор Б. Гнатюк був членом Американського інституту аеронавтики та астронавтики Асоціації військово-повітряних сил США, Американської спілки університетських професорів та інших професійних об’єднань. Незважаючи на постійну зайнятість, він не забував своє українське коріння. У 1964-1970 і 1974-1980 р. р. Б. Гнатюк – голова Організації державного відродження України, до 1985 р. – голова Фундації ім. Олега Ольжича. Належав до ініціативної групи Світового конгресу вільних українців, був членом Українського інженерного товариства Америки, дійсним членом Наукового товариства ім. Тараса Шевченка, Українсько-американської спілки університетських професорів, Українсько-американської координаційної ради. Автор наукових праць з питань динаміки газів, теплообміну, балістики й керованих ракет англійською, німецькою та українською мовами, численних публікацій у періодиці.

Запис Сусід буковинців із Заліщиків створив найкрутішу американську ракету спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Щороку українські вчені створюють майже 15 тис. винаходів. Серед них є й такі, що стали надбанням світової цивілізації

1. Гелікоптер

Творцем гелікоптера є київський авіаконструктор, який емігрував до США, – Ігор Сікорський. 1931 року він запатентував проект літального апарату із двома пропелерами – горизонтальним на даху і вертикальним на хвості – замість крил. У вересні 1939-го почалися випробовування гелікоптера VS-300 – спочатку на прив’язі, а 13 травня 1940-го конструктор уперше підняв свою машину у вільний політ. Перше замовлення було від  американської армії. Поступово скромна фірма Сікорського перетворилася на потужний концерн, який щороку випускає сотні гвинтокрилів цивільного й військового призначення. Понад півстоліття всі президенти США користуються гелікоптерами Сікорського.

2.Гасова лампа

Освітлювальний прилад на принципі спалення гасу створений львівськими аптекарями Ігнатієм Лукасевичем і Яном Зехом 1853 року. Водночас із лампою винайдений і спосіб отримання гасу шляхом дистиляції та очищення нафти.

3.Поштовий індекс. 1932 року в Харкові (тодішній столиці України) була створена унікальна система маркування листів. Спочатку в ній використовувалися цифри від 1 до 10, пізніше формат змінився на число-буква-число. Від початку Другої світової війни систему індексації скасували, однак пізніше її почали використовувати у багатьох країнах світу.

4.Ракетний двигун і перший супутник Землі

Уродженець Житомира Сергій Корольов є конструктором радянської ракетно-космічної техніки і засновником космонавтики. 1931 року разом з колегою Фрідріхом Цандером домігся створення громадської організації з вивчення реактивного руху, яка згодом стала державною науково-конструкторської лабораторією з розробки ракетних літальних апаратів. 1957 року Корольов запустив на навколоземну орбіту перший в історії штучний супутник Землі.

5.Гнучкий суперконденсатор

Фахівці з Львівської політехніки придумали гнучкий тканинний суперконденсатор, який працює від сонячної батареї й здатен зарядити навіть мобільний телефон. Ця компактна система енергозбереження вигинається й і кріпиться до будь-якої поверхні. Цей український винахід 2011 року увійшов до топ-100 найкращих досліджень і розробок світу за версією впливового американського журналу «R&D Magazine».

6.Годинник-глюкометр для діабетиків

Вчений із Закарпаття Петро Бобонич винайшов глюкометр у вигляді наручного годинника. З його допомогою діабетики можуть дізнаватися рівень цукру в крові будь-якого моменту, не здаючи аналіз крові.

7.Екологічно чисте паливо

Інженер зі Славутича Володимир Мельников сконструював машину, яка перетворює відходи деревини в паливні брикети. Піч під надвисоким тиском розігріває тирсу до 300 градусів, внаслідок чого утворюється рослинний клей. Далі маса поступає на прес, який стискає її з силою 200 тонн на квадратний сантиметр. У результаті виходить паливний брикет, схожий на антрацит.

8.Кінескоп

Йосип Тимченко за два роки до винаходу братів Люм’єр, спільно з фізиком Миколою Любимовим, розробив скачковий механізм «равлик». Принцип його дії покладений в основу створення кінескопа. 1893 року в Одесі були показані два фільми, зняті за допомоги першого кінескопа. Тимченко випередив західних винахідників кінематографа, однак його пристрій не був запатентований.

9.Зварювання живих тканин

Ідея зварювання живих тканин виникла в науковців інституту електрозварювання ім. Євгена Патона. Ще 1993 року під керівництвом Бориса Патона – сина творця різних методів електрозварювання – були здійснені експерименти з отримання зварного з’єднання різних м’яких тканин тварин методом біполярної коагуляції. Пізніше почалися експерименти зі зварювання тканин видалених органів людини.

10.Рентген

Українець Іван Пулюй за 14 років до німця Вільгельма Рентгена сконструював трубку, яка стала прообразом сучасних рентгенівських апаратів. Він набагато глибше, ніж Рентген, проаналізував природу і механізми виникнення променів, а також на прикладах продемонстрував їхню суть. Саме Іван Пулюй першим у світі зробив рентгенівський знімок людського скелета.

11.Гіпсова пов’язка

Микола Пирогов – засновник військово-польової хірургії, започаткував використання анастезії при оперативних втручаннях і вперше в історії світової медицини застосував гіпсову пов’язку для фіксації травмованих кінцівок.

12.Вакцини проти чуми та холери

Володимир Хавкін створив перші в історії вакцини проти чуми і холери («Версії» вже писали  про нього). Він працював у лабораторії Мечникова, спочатку в Одесі, пізніше в Парижі. У Франції Володимир Хавкін винайшов протихолерну вакцину. Після відмови застосовувати протихолерну вакцинацію в ряді країн Європи Хавкін, за підтримки  уряду Великої Британії, від 1896 року працював в Індії, де створив першу в історії вакцину проти чуми. Експерименти з вакцинами Хавкін проводив спершу на собі. В Індії було вакциновано понад 4 мільйони людей. Видатний вчений був призначений головним бактеріологом країни та директором Бомбейської протичумної лабораторії. Пізніше ця лабораторія була перетворена на Інститут Хавкіна.

13.Місцева імунізація

Олександр Безредка створив спосіб місцевої імунізації і розробив учення про рецептивні клітини й антивіруси, запровадив термін «анафілактичний шок». Безредка – автор теорії «місцевого імунітету», яка піддавалася критиці за спробу ізолювати явище іммунітету від захисних реакцій організму в цілому.

14.Перша пересадка нирки

Юрій Вороний здійснив першу в світі пересадку нирки 3 квітня 1933 року, працюючи в Херсоні. Звіт про вперше у світі виконану клінічну пересадку трупної нирки  був опублікований в італійському журналі «Vinerva Chirurgica». Там зазначалося, що нирка включилась у кровообіг і почала самостійно функціонувати. Хоча перша реципієнтка прожила з новим органом лише 48 годин. У клінічних умовах Вороний довів, що «нирки свіжих трупів у змозі оживати й функціонувати при пересадці іншій людині», і що «поза всяким сумнівом, трупні органи при пересадці людині не дають жодної специфічної інтоксикації або анафілаксії». Своєю операцією Вороний надовго випередив розвиток трансплантології. У більшості країн світу клінічні пересадки кадаверних нирок почали робити тільки в 50-60-ті роки.

15.Безкровний аналіз крові

Харківський учений Анатолій Малихін придумав, як зробити аналіз крові безкровним. Він створив прилад, п’ять датчиків якого прикріплюються на певні ділянки тіла людини, після чого на екран комп’ютера виводиться 131 показник здоров’я. Прилад активно використовується медиками в Китаї, Саудівській Аравії, Німеччини, Єгипті та Мексиці.

16.Антибіотик батумін

Науковці з Інституту мікробіології і вірусології НАН України створили новий антибіотик з високою активністю до всіх видів стафілококу. За хімічним складом цей препарат не має аналогів.

17.Компакт-диск

Мало хто знає, що прообраз компакт-диска в кінці 1960-х створив аспірант Київського інституту кібернетики В’ячеслав Петров. Тоді розробка носила науковий характер і не мала нічого спільного з музикою: оптичний диск був створений для супер-ЕОМ.

18.Електричний трамвай

На початку 1870-х полтавчанин Федір Піроцький розробив технологію передачі електрики залізним дротом. 1880-го Піроцький представив проект застосування електрики «для руху залізничних потягів з подачею струму». Через рік у Берліні поїхав перший трамвай, вироблений компанією «Siemens» за схемою українця.

19.Рукавичка для людей з проблемами зору

Хлопець із Луганська Іван Селезньов на міжнародному конкурсі «Intel International Science and Engineering Fair» представив свій проект «Нове чуття: ультразвукова рукавичка для просторової орієнтації людей з вадами зору». Винахід молодого українця потрапив до трійки кращих винаходів світу 2013 року, а американські інвестори вже зацікавились ним і пропонують співпрацю. Однак Іван усе ще сподівається, що матиме змогу розвинути проект в Україні.

20. Розпізнавання облич комп’ютером

Киянину Єгорові Анчішкіну було 26 років, коли він зацікавився проблемою розпізнавання відео та фотоінформації. Разом із колегами він створив фірму, яка поставила собі за мету навчити комп’ютер впізнавати людські обличчя. Скажімо, розробка українських програмістів могла б швидко знайти сумнозвісного «караванського стрільця». Але фантастична технологія вже не належить Україні: інтернет-гігант «Google» викупив усіх, хто розробляв перспективну технологію.

21.Червоні лазери у CD- та DVD-програвачах

Нік Голоняк працював у Головній лабораторії напівпровідників «Дженерал Електрик Компані» у місті Сіракузі (штат Нью-Йорк), де зробив кілька важливих відкриттів у галузі напівпровідникових приладів, серед яких – перший функціональний світловипромінювальний діод і напівпровідниковий лазер. Надзвичайно економічні світлодіоди почали використовувати у фарах автомобілів, світлофорах, електронній і побутовій техніці, в інформаційних табло на транспортних вузлах, стадіонах тощо. Його винаходи зумовили розробку червоних лазерів, які використовуються у CD- та DVD-програвачах. Нік Голоняк брав участь у винайденні тріода – пристрою, на базі якого працюють комп’ютери, телевізори та інші сучасні електронні прилади.

22.Один з «батьків» Інтернету 

Леонарда Кляйнрок виріс у Нью-Йорку в родині бідних іммігрантів. Його батько народився в Україні. Ще в дитинстві він склав детекторного радіоприймача з рулону туалетного паперу, старого леза для бритви, дроту, стержня від олівця, та конденсатора змінної ємності. Приймач працював, і з цього почалось його захоплення електронікою.

Леонард Кляйнрок 1961 року, ще будучи студентом Массачусетського Технологічного Інституту, описав технологію, здатну розбивати файли на частини й передавати їх різними шляхами через мережу. Молодий вчений опублікував свою наукову працю, присвячену цифровим мережевим зв’язкам – «Інформаційний потік у великих комунікаційних мережах». Ці ідеї лягли в основу його докторської дисертації, висновки з якої Л.Кляйнрок оприлюднив у книзі «Комунікаційні мережі» (1964), де виклав головні принципи (разом з наступними теоретичними розробками) пакетної комунікації, які лежать в основі сучасної технології Інтернету. Ідеї Кляйнрока випереджали час, тож знайшли широке застосування лише в кінці 60-х років XX століття, коли ними зацікавилося Агентство з науково-дослідних проектів (ARPA), одним з напрямків діяльності якого стало створення комп’ютерних технологій для військових цілей, зокрема, зв’язку.

Українці – талановита нація і цей (далеко не повний) перелік винаходів – доказ цього. Шкода, що, як і раніше, українські науковці не отримують підтримку від держави. Тому й зараз їм доводиться реалізовувати свої плани та винаходи на теренах інших країн, дуже зацікавлених у відкриттях наших учених.

Запис 22 винаходи українців, відомі світові спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сьогодні практично будь-яка людина може опанувати затребувану на ринку спеціальність, навіть не виходячи з дому. Було б тільки бажання.

Україна –  найкраща ілюстрація до теорії про існування паралельних світів. З одного боку, тут існує безліч цікавих проектів у найрізноманітніших сферах, від ІТ до гастрономії, постійно проводяться різнопланові бізнес-конференції, розвиваються локальні бренди, засновуються стартапи.

А з іншого – тут живе величезна кількість людей, які зовсім не спроможні (або не хочуть) знайти своє місце у мінливій економічній та соціальній реальності.

Таке існування країни в режимі двох швидкостей не унікальне. У схожій ситуації існують практично усі держави, що розвиваються й пережили з різних причин передчасну деіндустріалізацію – від Індії до країн Східної Європи. Але в Україні боротьба та єдність протилежностей – між пережитками епохи індустріальної та економікою ери інформаційної – простежується особливо яскраво.

З одного боку, завдяки відносно ґрунтовній академічній освіті, яка залишилася у спадок з індустріальних часів, в Україні з року в рік зростає прошарок людей, яких можна умовно назвати «інноваторами». Неважливо, чим конкретно вони займаються: створюють черговий софтверний стартап, пишуть маркетингові стратегії, відкривають нові ресторани чи розробляють пристрій, який, за досвідом даоських лікарів, діагностує хвороби за пульсом. Головне, що їх об’єднує, – уміння мислити у рамках світу четвертої індустріальної революції, завдяки якому вони цілком вписуються у глобальні бізнес-реалії. Ці люди мандрують світом і мають можливості привносити до своїх проектів передові досягнення цивілізації. Та ось передати свої життєві ідеали решті українців у них не надто виходить. І не тому, що вони не хочуть, а тому, що мало хто здатен їх почути. Адже більша частина країни просто не вміє мислити «поза коробкою» –  у рамках категорій ширших за виконання роботи, якій ти навчився колись у юності. І – поза усвідомленням того факту, що сьогодні практично будь-яка людина може опанувати затребувану на ринку спеціальність, навіть не виходячи з дому. Було б бажання.

Передача стилю мислення – мабуть, єдине завдання, із яким українські інноватори не справляться самотужки.

Як показує – знову-таки світовий – досвід, для цього потрібна підтримка влади. Зокрема, стимулювання інноваторів пільгами, що дозволяють реалізовувати проекти на батьківщині.  Тоді й їхні наймані працівники, бажаючи цього чи ні, також стануть органічною частиною постіндустріальної цивілізації.

Коли ж це не відбудеться, то ми й далі будемо утримувати впевнене лідерство з експорту мізків. А українські інноватори будуть приносити процвітання іншим країнам. Країнам, які можуть допомогти усім своїм громадянам жити хоча б у приблизно однаковому ритмі.

Євген ГОРДЕЙЧИК, головний редактор журналу «Фокус»

Запис Країна двох швидкостей: Як зупинити експорт мізків з України, які приносять процвітання іншим країнам спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Наш постійний читач поцікавився, що відомо «Версіям» про технологію тотального стеження, розроблену в Китаї. Як приклад, п. Анатолій Хоткевич навів інформацію про використання цієї китайської технології в Еквадорі, для якого, власне й була розроблена згадувана технологія. Людей цікавить, чи можливе взагалі таке тотальне стеження і чи загрожує воно демократичному світові. «Версії» звернулися із такими запитаннями до нашого політичного й економічного експерта, підприємця й мецената Франца Карловича ФЕДОРОВИЧА.

«Піднебесна» повертає собі  колишню славу найцікавішої держави світу, творця паперу, пороху, туші, порцеляни й ще багатьох див цивілізації. Щоправда, без стародавньої ізоляції від світу, але навпаки, з експансією на весь світ.

Фактично, економіка Китаю вже найпотужніша, якщо рахувати за ПКС – паритетом купівельної спроможності.

Недарма ж сьогодні жартують, що треба вчити не англійську і не автомат Калашникова, а китайську. В Україні чимало людей замовляють товари (електроніку і багато іншого)  у Китаї і отримують поштою – виходить значно дешевше.

Та й до наших Чернівців далекосхідна країна виявилася ближчою, ніж можна було уявити. Принаймні наукові та освітні зв’язки, як я чув, уже зав’язуються.

Довідка «Версій»

На різних факультетах ЧНУ вже навчається до десятка студентів з Китаю. Йдеться також про вивчення китайської на факультеті іноземних мов. Китайська делегація відвідала Чернівці, а проректор ЧНУ з науки Петро Фочук і декан факультету іноземної філології Ірина Осовська на запрошення китайської сторони нещодавно побували у Китаї. Серед іншого обговорювалося й питання збільшення кількості студентів з Китаю в Чернівцях.

Помітне зростання впливу Китаю в світовій економіці й політиці породжує не лише захват від такого прориву, але й деякі побоювання, бо нинішній Китай – це передові технології, які використовуються там інколи дуже специфічно. Принаймні не на порожньому місці в наших ЗМІ час від часу спливає тема перспективи обов’язкового вживлення кожному з нас електронних чипів замість звичних документів. Мовляв, пластикові картки з біометрикою – лише перший етап, а в кінцевому результаті ми всі будемо «під ковпаком». І тоді усім досягненням демократичного світу – кінець…  

 Про що говорить приклад Еквадору?

Так, аби зрозуміти теперішній Китай, перенесімося до Південної Америки.

Як повідомляє інтернет-видання «Народний кореспондент», Еквадор десятками років, як і інші латиноамериканські країни, потерпав від розгулу злочинності. Консульські установи різних країн у Кіто й Гуаякілі попереджають співвітчизників про можливі пограбування й нашестя кишенькарів у місцях великого скупчення людей у цій латиноамериканській країні.

Та не виключено, що така інформація вже застаріла: на допомогу прийшли китайські технології тотального стеження. Еквадор піднявся на четверте місце у рейтингу найбезпечніших країн Латинської Америки, хоча іще 2011-го був на 11-му. А все завдяки системі ECU911, що прийшла сюди з Китаю. Раніше фізики жартували, що роботу з наночастками можна порівняти із пошуками одного конкретного китайця, маючи лише його фото. Але виявляється, що це не таке вже й неможливе: 2016-го Еквадор запровадив китайську систему відеонагляду, озброєну технологією розпізнавання облич. Камери, встановлені у 24-х провінціях Еквадору, цілодобово стежать за 16-мільйонним населенням. Під наглядом великі аеропорти, транспортна інфраструктура, місця масового скупчення людей. І злочинність у країні впала на 24%, перетворивши Еквадор на одне з найбільш безпечних місць у Латинській Америці.

Зауважмо, обладнання для створення ECU911 загальною вартістю 14 млн доларів китайці передали Еквадору безоплатно: успішно створивши систему тотального контролю всередині «однієї окремо взятої країни», Китай почав ділитися таким досвідом із рештою світу – і це непокоїть, бо дуже нагадує спроби досягти… світового панування.

Баоцзя – добро для всіх – система мережевого управління

Та виявляється, що новітнє тут – лише комп’ютерне обладнання, а система управління суспільством у Китаї така ж древня, як і інші цивілізаційні надбання «Піднебесної». Майже 2,5 тисячі років тому один з китайських прем’єрів царства Цінь, такий собі Шан Ян, наказав цілому народові поділитися на групи з 5-10 родин. Члени такої громади (назвемо це так) повинні були стежити одне за одним й нести колективну відповідальність за злочини. Про від’їзди-приїзди кожної людини старший громади мав доповідати «по інстанції». Усе це й називалося «баоцзя»  (у вільному перекладі – «добро для всіх»).

Уже в наші дні китайська влада вирішила знову застосувати перевірену століттями технологію, ускладнивши її новітньою технікою.  2004-го один з районів Пекіна поділили на 1652 квадрати, 100х100 метрів.

Найцікавіше, що попервах це робилося… для оптимізації системи трансформаторних підстанцій і громадських туалетів. А далі до влади прийшло розуміння, що таким чином дуже просто керувати населенням, повсюдно встановивши там камери стеження і створивши щось на кшталт наших «дружинників» (хто ще пам’ятає, що це таке?). Дружинники мали патрулювати свій квадрат і про всі порушення порядку й поломки об’єктів інфраструктури начальнику квадрата. Той передавав відомості про все у єдиний інформаційний центр. За три роки експерименту в пекинському районі кількість соціальних заворушень удалося скоротити на 35%. Але поширювати свій досвід на інші регіони Китаю влада взялася лише 2011 року, після «арабської весни», застосувавши його у бунтівному Сінцзяні, населеному мусульманами-уйгурами. Уйгурів втихомирити вдалося, але довго доведеться розбиратися, через які порушення прав людини і навіть прямі злочини це зроблене.

Чи реальне розповсюдження такого в сучасній Європі? Усе залежатиме, наскільки демократична влада західних країн злякається терористичних викликів часу і чи не погодиться на спокій взамін демократії.

Особисто мені це аж дуже нагадує, нехай дарують мудрі китайці, систему ГУЛАГу. Тільки поплічники Сталіна значно здешевили систему, довівши її ККД мало не до 100%. І теж запроваджували її не до всього населення поспіль, хоча й до значної його частини. Виходить, усе питання в тому, хто буде вирішувати, хто й за ким буде стежити… Зрештою, проблема стара, як світ. 

Запис Франц ФЕДОРОВИЧ: Чи стане Китай найпотужнішою економікою світу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У 2018 році буде започатковано атестацію українських вишів щодо їх наукової діяльності. Це дозволить в майбутньому почати базове фінансування університетської науки за результатами такої атестації. Це рішення сьогодні, 16 січня, під час першого засідання ухвалила Нацрада з питань розвитку науки і технологій на чолі з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич наголосила, що базове фінансування на науку для закладів вищої освіти буде не безконтрольним «роздаванням» коштів, а інструментом підтримки найкращих наукових напрямів, які обиратимуть за чіткими, прозорими критеріями.

«Сьогодні університетська наука в Україні отримує близько 10% з коштів, передбачених державним бюджетом на науку. Це на рік близько 15 млн євро – по суті, фінансування на науку одного середнього університету в Європі. Але навіть у таких складних обставинах наша університетська наука уже заробляє гроші. На 1 гривню, вкладену з бюджету, вони зараз заробляють 75 копійок. Можуть більше заробляти, але для цього потрібно обладнання. І це основна проблема, адже наукове обладнання у вишах не оновлювалося з радянських часів. Вирішення цієї проблеми якраз і є одним з головних завдань базового фінансування», – зазначила Гриневич.

У міністерстві зазначили, що базове фінансування також допоможе підтримати найактуальніші наукові напрями, залучити до досліджень більше молодих науковців, даватиме ширші можливості для вчених. Так, воно даватиметься на п’ять років під розвиток певного наукового напряму.

МОН уже розробило проект Порядку державної атестації закладів вищої освіти у частині провадженні ними наукової (науково-технічної) діяльності, який також був схвалений під час засідання Нацради. У ньому закладено, що виші оцінюватимуть авторитетні експерти на підставі об’єктивних цифрових показників результативності напрямку за попередні п’ять років і його теперішнього потенціалу, наукового звіту за той-таки період і плану розвитку ще на п’ять років.

За підсумками оцінки науковий напрям університету зараховуватимуть до однієї з трьох груп: А – лідери, яким базове фінансування належить пріоритетно; Б – міцні «середняки», які отримуватимуть базове фінансування за наявності коштів; В – ті, які мають значення насамперед для навчальної роботи університету, а відтак на базове фінансування претендувати наразі не можуть.

У МОН зазначили, що водночас усі ці групи завжди матимуть змогу претендувати й на конкурсне фінансування.

До слова, у 2018 році на фінансування науки в Україні виділили 6 млрд грн.

Запис Українські виші отримуватимуть фінансування на науку за підсумками атестації спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Конкурс відбувся за двома напрямами: «Робототехніка» та «Радіоелектронне конструювання».
Тема презентаційного проекту: «Розробка автоматизованої системи для орієнтування сонячної батареї в напряму максимального потоку сонячних променів протягом світлового дня».

У конкурсі взяли участь: учні та вихованці Чернівецького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді, Чернівецького міського клубу юних техніків «Кварц», Чернівецького міського ліцею №1, Чернівецького політехнічного коледжу, Чернівецького центру робототехніки «Boteon», Герцаївського будинку дитячої творчості та Путильського районного центру дитячої та юнацької творчості.

Дуже актуальним в наші дні є питання про розвиток альтернативних методів отримання енергії.
У світі все більше звертають увагу на використання відновлюваних джерел енергії – тепла Землі, енергії вітру, припливів та відпливів, біогазу, сонячного випромінювання, тощо. Практично всі ці джерела енергії повністю зумовлені прямою дією Сонця. Серед зазначених джерел одним із найбільш перспективних є пряме перетворення сонячного випромінювання в електрику в напівпровідникових сонячних елементах.

Переможцем конкурсу у напряму «Робототехніка» став Олександр Олександр, вихованець гуртка «Радіоелектронне конструювання» Чернівецького міського клубу юних техніків «Кварц», керівник гуртка Максим Козак.
У напряму «Радіоелектронне конструювання» переможцем став Ігор Сафронов, студент Чернівецького політехнічного коледжу, вихованець гуртка «Радіоелектронне конструювання» Чернівецького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді, Керівник гуртка Василь Нікуліца.

Вітаємо з успішним виступом учасників конкурсу і їх наставників.

Більш детальний фотозвіт за посиланням – ОБЛАСНИЙ КОНКУРС ЮНИХ ВИНАХІДНИКІВ І РАЦІОНАЛІЗАТОРІВ

©Тетяна Спориніна,
фото автора і Ірини Мацьопи

Запис Обласний конкурс юних винахідників і раціоналізаторів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

ОБ’ЄДНАЙМОСЯ ЗАДЛЯ КРАЩОГО ІНТЕРНЕТУ НА ФОРУМІ «ЦИФРОВЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ ОСВІТИ»

Тематичні сесії Форуму:
“Об’єднаймося задля кращого інтернету”,
“Цифрові зміни – педагогічні перетворення”,
майстер-класи та експертні кола для зацікавлених у поглибленні знань таких інструментів Google Карти, Google Диск, Google+, Google Classroom, YouTube, Blogger, Google Експедиції.

Проводить форум спільнота «Навчаємося з Google» (Google Educator Group in Ukraine), що націлена на підсилення професійного спілкування педагогів та взаємодопомоги в питаннях ІТ та педагогіки.

Google Educator Groups – це добровільні об’єднання вчителів по всьому світу. Українська спільнота налічує 3тис 950 учасників, організована у 2015 році з метою спілкування та взаємопідтримки в питаннях ІТ та педагогіки.

Категорії запрошених
Організатори заходу -10
Почесні гості – 5
Спікери – 8
Експерти – 12
Активісти GEG 40 + 20 (учасники і форуму і хакатону)
Представники інститутів післядипломної перепідготовки
Представники управлінь освіти

«Жодні наші концепції, як би гарно ми їх не прописали, жодні закони, які ми можемо проголосувати у Верховній Раді, не спрацюють для кожної української дитини, якщо не зміниться вчитель, який безпосередньо працює з цією дитиною. Я вважаю, що такі спільноти – це точки розвитку для нашої освіти й країни загалом», – наголосила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич

Під час форуму працювала Дискусійна панель: Безпечний інтернет.
Експерти: Ілля Філіпов, Олена Черних, Олег Костюкевич. Відбулися майстер-класи, експертні кола.

Дякую організаторам Форуму і його учасникам за творче спілкування, навчання, обмін досвідом!

Більш детальний фотозвіт про подію у Києві за посиланням – ФОРУМ «ЦИФРОВЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ ОСВІТИ».

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис ФОРУМ «ЦИФРОВЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ ОСВІТИ» У КИЄВІ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Основні питання конференції:

Наукові журнали: нові моделі та технології створення та розповсюдження;
Наукометричні та бібліометричні інструменти оцінки наукових досліджень;
Створення і використання наукових електронних ресурсів та електронних бібліотек;
Питання інтелектуальної власності при створенні і використанні електронних ресурсів;
Новітні інформаційно-комунікаційні технології та кооперативна діяльність бібліотек;
Бібліотеки, архіви, музеї у спільному інформаційному просторі;
Бібліотечна освіта: виклики суспільства знань.

Організатори:

– Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія»
– Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
– Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
– Державний фонд фундаментальних досліджень
– Інститут післядипломної освіти НАКККіМ
– Українська бібліотечна асоціація
– Громадська організація «Українське Фулбрайтівське коло»
– Громадська організація ЕЛІБУКР (Електронна Бібліотека України)

Першу сесію (10.03.2015) конференції відвідали 120 учасників із 5-ти країн світу.

Спонсори:
– EBSCO – світовій лідер з постачання інформаційних товарів та послуг
– Springer – провідний світовий видавець наукової літератури
– Громадська організація “Українське Фулбрайтівське коло”

Інформаційний партнер конференції:
– Книжкова палата України імені Івана Федорова

Перша сесія (10.03.2015) була присвячена новим моделям і технологіям створення та розповсюдження наукових журналів.
Модератор: Тетяна Ярошенко, директор наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія»

У вітальному слові Андрій Мелешевич, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», говорив про розвиток вітчизняної науки,  зазначив важливість тематики конференції, необхідність збільшення публікацій українських науковців у впливових наукових виданнях, журналах світу.

Максим Стріха, заступник міністра освіти і науки України. Університетські наукові журнали. Стан та перспективи.

Ярослав Яцків, голова Науково-видавничої ради НАН України. Наукова періодика як складова гуманітарного розвитку держави. У доповіді  вчений зупинився на необхідності зростання авторитету статей вітчизняних науковців, питаннях розвитку української науки, експертизі дисертацій і наукових статей.

Найбільш наболіле і першочергове питання: розвиток вітчизняної науки, фінансування державою науково-дослідницьких розробок, досліджень. Жоден Президент України, жоден уряд не усвідомлює ролі науки в житті України і не має певної стратегії розвитку наукової справи.

Олена Вакаренко, директор Видавничого дому «Академперіодика» НАН України. Періодичні академічні видання: представленість в Інтернеті та проблеми відповідності критеріям світових баз.

Ростислав Влох, директор Інституту фізичної оптики імені О.Г. Влоха, головний редактор журналу «Ukrainian Journal of Physical Optics». Розвиток української наукової періодики. Підсумки та перспективи.

Валентина Андрущенко, завідувач відділу організації фундаментальних досліджень у галузі природничих та технічних наук Державного фонду фундаментальних досліджень. Наукова періодика – досвід та перспективи з погляду вітчизняних вчених.

Андрій Крючін, заступник директора з наукової роботи Інституту проблем реєстрації інформації НАН України. Представлення українських видань у реферативному журналі «Джерело».

Ірина Тихонкова, керівник редакції журналу «Biopolymers and Cell» Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Як і чому втрачають українські видання? Що ми можемо і маємо зробити, щоб запобігти цим втратам.

Тамара Барна, відповідальний секретар редакції «Наукового вісника Національного гірничого університету». Просування наукового журналу до глобальних інформаційних ресурсів.

Друга сесія (11.03.2015) присвячена тематиці: Електронні ресурси для науки та освіти. Наукометрія та бібліометрія. Питання інтелектуальної власності.

Тереза Горецька, регіональний менеджер з продаж в Польщі, Латвії, Литві та України, компанія EBSCO Information Services, Амстердам, Нідерланди Виступ був присвячений можливостям сервісу EBSCO Discovery у пошуку наукової літератури.

Лешек Червінські, представник компанії EBSCO Information Services (Польща), презентував нові інформаційні продукти EBSCO для академічних бібліотек, показав можливості використання різних баз даних: Aplied Sciens & Technolodgy Source (інженерія), Legal Source (правничі дисципліни), Education Source (освіта, педагогіка), Humanities Source (літературознавство, історія, філософія).

Арва Фалазі, менеджер видавничої компанії Springer Sciens+Business Media (Німеччина). Розповідь про різні типи, бізнес-моделі інформаційних ресурсів видавництва Springer і їх передплати.

Третя сесія (12.03.2015) присвячена тематиці: Новітні інформаційно-комунікаційні технології та кооперативна діяльность бібліотек.

Із відеозаписами виступів і дискусіями за круглим столом можна ознайомитися на сайті наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Тетяна Спориніна,
Київ, 10-11.03.2015,
фото автора

p.s. Нотатки про інші зустрічі у Києві за посиланням:
Два дні березня у Києві. Частина І
Два дні березня у Києві. Частина ІІ

Запис Наукова комунікація в цифрову епоху спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У ці дні в Ужгороді зустрілися 40 школярів, юних дослідників з 13 областей України.

Урочисте відкриття колоквіуму відбулося в конференц-залі Закарпатського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді. З щирими вітаннями та побажаннями до учасників, керівників команд, почесних гостей звернулися директор департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської облдержадміністрації Маріанна Іванівна Кляп, президент Малої академії наук Закарпаття, директор Інституту електронної фізики, академік НАН України, професор, заслужений діяч науки і техніки України Отто Бартоломійович Шпеник, заступник директора Українського державного центру позашкільної освіти Ірина Єгорівна Лєвіна, науковий керівник лабораторії космічних досліджень ДВНЗ «Ужгородський національний університет», кандидат фізико-математичних наук, доцент, член журі колоквіуму  Віталій Петрович Єпішев, директор Закарпатського ОЦ НТТУМ Володимир Юрійович Зомбор.
Голова журі Всеукраїнського колоквіуму школярів – кандидат фізико-математичних наук, доцент Ужгородського національного університету Мирослав Іванович Карбованець.

Учасники колоквіуму обговорювали проблеми космосу, медико-біологічні та психологічні аспекти прихованих можливостей людського організму, поведінку людини в екстремальних умовах, письмові пам’ятки, теорії, наукові відкриття, що зберегли свою актуальність протягом віків та наукові тлумачення і вірогідності версій про можливу загибель людської цивілізації, космічну тематику в живописі, літературі, музиці.

Школярі проходили різнопрофільне тестування, представляли свої наукові проекти у восьми секціях колоквіуму : «Космос у лабораторії», «Крізь простір і час», «Твої можливості, людино», «Українці в космосі», «Суперкнига», «Кінець світу», «Лицар духу», «Краса врятує світ».

Чернівецьку область на Всеукраїнському колоквіумі з успіхом представили учні Чернівецької гімназії №2, члени гуртка «Байт» Чернівецького ОЦ НТТУМ.

Вітаємо Марину Бойко (10 клас), яка виборола диплом І ступеня у секції «Українці в космосі» за науково-дослідницьку роботу «Іларій Михайлович Раренко – видатний учений-фізик у галузі космічних досліджень».

Олександра Чеботар, учениця 8 класу за представлений проект «Сонячні вершини Параски Амбросій та Романа Гуманюка» у секції «Краса врятує світ» нагороджена дипломом ІІІ ступеня. Науковий керівник обох робіт – вчитель інформатики Чернівецької гімназії №2 Тетяна Спориніна.

Для учасників колоквіуму були проведені екскурсії до історичних пам’яток Закарпатської області та міста Ужгорода.

Якщо вам притаманний азарт дослідника, пошуковця і мандрівника, якщо вас приваблює краса зоряного неба і його таємниці, якщо ви мрієте про Космос, то колоквіум «Космос. Людина. Духовність.» наблизить вас до цієї мрії. Та Земля, на якій ми живемо, завжди буде нам рідніша, ближча і дорожча. Цього року через складну політичну обстановку в Україні не всі команди змогли взяти участь у колоквіумі. І у виступах школярів було багато емоцій, переживань, тривоги за майбутню долю рідної України. А слова: «Найбільше в світі щастя – це мир на Землі» стали найзаповітнішим бажанням всіх учасників колоквіуму.

Тетяна Стільчик, “Версії”,
Чернівці – Ужгород – Чернівці, фото автора

Запис Всеукраїнський колоквіум школярів в Ужгороді – шлях до вершин духовності та пізнання космосу… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

колонка редактора

2013-2014: Від страху до свободи?

Працівники редакції, готуючи підсумки минулого року, зіштовхнулися з дивною ситуацією. Я назвала б її синдромом 1937-го року. Хоча насправді ніхто з тих, з ким ми спілкувалися, на власній шкірі не відчув тих страшних жахіть минувшини. Та, напевне, все ж існує генетична пам’ять. А, може, така поведінка людей зумовлена трирічним існуваням під егідою нинішнього президента та підім’ятої ним під себе Партії регіонів. Але так чи інакше, люди нині бояться говорити, бояться висловлювати свою точку зору на те, що відбувається в галузях, де вони працюють. І це попри те, що попередня помаранчева влада підняла на небачений досі щабель демократію та свободу слова, хоча й опустила нижче плінтуса незалежність держави,  себто її економіку.

За допомоги вже наступної влади – синьобілі теж добряче нагріли руки – державна частка в економіці зменшилася до 21%, тоді як у Великобританії становить 64%!

Оскільки джерела збагачення в Україні все мілішають, зверхникам довелося грабувати державу та її громадян. А щоби це приховати, ввели мало не в кожній структурі прес-секретарів. Тож до правди добратися нині дуже складно. А закони 16 січня взагалі заборонили професію журналіста. Бо що б хто не сказав і не написав проти влади, за все – покарання з певним терміном. Неблагополуччя, м’яко кажучи, світить також і тому, хто винесе «сміття з хати». Тому коментарі з питань, які цікавлять журналістів, мають право давати лише керівники чи перші особи.

Ніхто, приміром, не переконає мене в тому, що нині все добре у нашому «університетському королівстві». Фундаментальна наука зникає, скорорчуються науковці та факультети. Хоча не тільки я, а й ті, хто нині ще працюють в університеті, пам’ятають розробки науковців і студентів фізичного факультету тодішнього ЧДУ, які займали лідерські позиції у Москві на ВДНГ (виставці досягнень народного господаства). Щодо інших  місцевих вишів навіть мову не веду. Як і про нашу медицину, яка тихцем знищується під виглядом реформи. Щоправда, про це вже почали говорити вголос. Але не в нас, у провінції, а в Києві. І заявляють про таке поважні й знані професори.

Зрештою, всі, хто принаймні щодня слухає новини та читає раз на тиждень газети, могли зауавжити, що обіцянки влади залишаються обіцянками. А це – машини для служби швидкої допомоги, і доїзд до хворих у селах за 20 хвилин, і відкриття  суперсучасного перинатального центру. Щоправда, в цій справі є один пікантний нюанс. Напередодні Нового року казначейство отримало гроші для медичних закладів. Але замість того, щоби виділити їх на місцеві лікарні для закупки ліків (невдовзі не буде нарокозу для проведення операцій), кошти спрямували на будівництво перинатального центру. Про це мені розповіли лікарі й підтвердило джерело з казначейства. Однак ніхто не погодився офіційно заявити про таке порушення. Хоча поянили, чому саме так сталося: з будівництва, мовляв, «відкати» соліднші, а з ліків – копійки.

Одне слово, страх паралізував українців. Та й підстави для цього є: на силові структури нині виділяється з бюджету у рази більше коштів, ніж на армію чи будь-які інші галузі народного господарства. А в поліцейській державі зайве патякати – собі дорожче.

…Та терпець народові урвався. Хотілося б тільки, щоби та сила, яка збирається прийти до влади, не наступила на ті ж граблі. А таке, на жаль, може статися, бо громадянська свідомість у людей тільки починає «прокльовуватися». Давайте вчитися швидше. І будьмо сміливими.          

Людмила ЧЕРЕДАРИК

опитування

Більшість українців вважають минулий рік поганим для країни

Згідно з дослідженням, проведеним компанією «Research & Branding Group», більшість українців – 54% – вважають рік, що минає, поганим для країни.

Поганим для себе назвали 2013-й 23% українців. У чомусь вдалим, а в чомусь важким рік, що минає, для себе вважають 48% опитаних, а для країни – 35%. Щасливих українців  цього року виявилося більше: 28% вважають, що рік минув для них добре. Назвати цей рік вдалим для країни змогли тільки 8% респондентів.

наука

2013–й надав поштовх розвитку галузі нанотехнологій

У році, що минув, у галузі науки відбулися значні зміни. Принаймні, в межах Чернівецького університету. Через фінансові проблеми кількість студентів на біологічному та хімічному факультеті значно скорочувалась. Тому й було прийняте рішення об’єднати ці два факультети в Інститут біології, хімії та біоресурсів. І це об’єднання в деякому сенсі має бути позитивним, оскільки дає змогу хімікам співпрацювати з біологами, зокрема, в галузі нанотехнологій.

У нас розробляється ідея дослідження впливу наночастинок на організм людини. Так, приміром, пропонується вводити в організм людини, хворої на рак, мікроскопічні часточки металів і за допомоги магніту пересувати їх у напрямку пухлини. Це призведе до ефекту, що спостерігається в мікрохвильовій печі: під дією опромінення температура підвищується, що дасть змогу вбити ракові клітини. Та нам треба ще перевірити, чи не матиме цей ефект фатальних наслідків на організм людини загалом.

У нас достатньо досвідчених і висококваліфікованих фахівців для проведення цих досліджень, але, на жаль, наше обладнання застаріле. Тож зараз ми ведемо перемовини з американськими вченими щодо отримання гранту.

Олег Панчук, професор, доктор хімічних наук 

Від редакції: Хочеться, щоби ми помилялися, але всі грантові дослідження, найперше і робляться для грантодавця та результати передаються йому.

демографія

Позитив від поганих доріг: кількість смертей унаслідок ДТП зменшилася

За 2013 рік через обласне бюро судмедекспертизи пройшло 1616 осіб, а 2012-го – 2080. Тобто, зазначається певна тенденція до зниження. Та причина в тому, що раніше, згідно  з Кримінальним процесуальним кодексом, усі померлі мали пройти через бюро судмедекспертизи. Тепер, через останні поправки, частину лікарських свідоцтв про смерть знову видають поліклініки за місцем проживання.

В області рівень смертності є стабільним протягом останніх років. Зазвичай помирає понад 12 тис. осіб, а народжується від 12,5 до 13 тис. Наша область належить до 5 областей України, де є приріст народжуваності. Це Закарпатська, Київська, Волинська, Львівська й Чернівецька.

Кількість померлих осіб від насильницької смерті (смерть, що настала від чинників зовнішнього середовища) склала минулого року 571 особу, а 2012 року – 620. Від ненасильницької смерті у Чернівцях 2013-го померло 1029 осіб, а 2012-го – 1438.

Кількість суїцидів рік від року також зменшується і коливається в межах 100-112 випадків на рік. Хоча я не впевнений, що це – через те, що жити стало легше.

І одна приємна новина: за минулий рік різко зменшилася кількість осіб, померлих в результаті ДТП. Можливо, через погані дороги водії стали їздити менше чи з меншою швидкістю. Кількість аварій може бути і більшою, але летальні випадки набагато зменшилися. Парадоксально, але й у поганих дорогах можна знайти позитив.

Віктор БАЧИНСЬКИЙ, начальник обласного бюро судово-медичної експертизи, професор, доктор медичних наук, Заслужений лікар України

освіта

«Діти рік від року все менше хочуть вчитися»

Не можу стверджувати про всі школи, адже працюю в ліцеї, де зібрані обдаровані учні, але спостерігаю, що діти рік від року все менше хочуть вчитися. І на це, очевидно, є причини. Проблема обговорюється в цілому світі, а в нас на неї накладаються ще й місцеві особливості. Незацікавленість дітей розхолоджує вчителів, у яких і без того малі зарплати й низька мотивація до роботи. Вчитель нерідко обирає найлегший шлях і, замість зацікавлення своїм предметом, прагне хоча б того, щоби діти сиділи тихо. Крім того, до школи не йдуть працювати чоловіки: на вчительську зарплату не утримаєш сім’ю.

12-бальна система оцінювання знань має свої плюси, адже збільшує градацію, діапазон оцінювання. Але в ній немає негативних оцінок – усі позитивні – і  атестат видається за будь-яких балів з предметів. Умови виконати певний рівень вимог для отримання атестату – немає.

Ще одним суперечливим фактом у визначенні якості здобутих знань є запровадження «середнього балу». Це поняття потрібне для того, щоби мотивувати учнів на увагу до всіх предметів, а не лише вивчати 2-3, які вони собі обрали і які потрібні їм для здобуття вищої освіти. Разом з тим, не секрет, що оцінки можна отримувати різними шляхами. Тож нерідко  учень віддаленої сільської школи має кращі оцінки і, відповідно, середній бал, ніж учень спеціалізованої школи.

Державна підсумкова атестація також не дає об’єктивної картини: там тестові завдання, і їх списують. Але в який  би спосіб не був здобутий середній бал чи результат ДПА, зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) потрібно писати самостійно. І це позитив.

При усіх цих організаційних, структурних, інших недоліках,  недофінансуванні тощо – наша система освіти все одно залишається кращою, ніж європейська й американська. Це наслідок інерції з попередніх часів: наша школа завжди була сильною, попри все. Сьогодні ми програємо тільки освітам азійських країн. Та це не триватиме вічно. Брехлива система зрештою похоронить нашу школу, якщо ми її не змінимо.

Пауль ПШЕНІЧКА, вчитель фізики Чернівецького ліцею №1, переможець Міжнародного конкурсу вчителів «Intel ISEF» у м. Портленд (2004), почесний член Лондонського інституту фізики

міжнародні відносини

«Агонізуючий режим – не виключено, з подачі місцевих кадрів – загруз у дипломатичному скандалі»

Ганебний остракізм і вигнання Миколи Азарова з Давоського саміту, так само як відкликання запрошень для участі у форумі для низки українських високопосадовців та підприємців – найяскравіший індикатор місця, що його відвели уряду України після зради ним європейських цінностей та кровопролиття в Києві. Глобальне експертне співтовариство почало відкрито вказувати на те, що перший у світі прецедент захоплення кримінальним угрупованням офіційних важелів влади в країні із ядерним потенціалом і ключовим геополітичним розташуванням становить загрозу номер один для стабільності й балансу сил у регіоні та світі.

На жаль, сусідня Росія виступила в аморальній ролі спонсора збанкрутілого через власну зажерливість режиму, що ставить під сумнів дружній та сусідський характер стосунків прийдешньої в Україні нової влади зі східним сусідом. Певні кола в Росії намагаються скористатися з ситуації, щоби створити на низці територій сходу та півдня щось на кшталт Придністровської Молдовської Республіки, але не вдається – навіть у Луганську забагато демократично налаштованої молоді для того, щоби влаштувати рімейк возз’єднання за старим сценарієм Молотова-Рібентроппа. Щоправда, в сучасній Україні прізвище «Молотов» реабілітувалося в якості «єдиного кандидата» на дострокових виборах. Резюмуючи: до ночі на 30-те листопада Україна була зіркою світової політики, бо виривалася з пострадянського присмерку, а тепер вона – перша в історії закривавлена мучениця біля вівтаря ідеї свободи в Європі та світі.

Буковина давно – хоч і неформально – але входить до трійки земель із найвищим рівнем життя в Україні. Тому увага до неї з точки зору контролю над течіями торговельних і заробітчанських грошей, а це приблизно €2 млрд на рік, ніколи не меншатиме. Що ж до Румунії, то агонізуючий режим – не виключено, з подачі місцевих кадрів – загруз у дипломатичний скандал, розміщуючи в українських онлайнах перекручені фейки стосовно реакції Бухаресту на українські події. Не слід забувати: військово-політична діяльність Румунії узгоджується з Брюсселем, а там нема бажаючих опинитися в стані бодай навіть регіонального конфлікту на території Європи. Зрештою, румунська та молдовська громади краю жодною заявою не виступили проти революції на Буковині чи в Україні загалом. І це не дивно, оскільки Румунія – член ЄС, а Молдова готується до асоціації навесні, відтак українські події наближають момент різкого пом’якшення регіональних суперечок, адже незабаром усі три країни опиняться в спільному європейському домі.

Максим МИХАЙЛЕНКО, голова правління ГО «Інститут сусідства та асоціації»

економіка

Українська економіка може успішно функціонувати і без російського газу

Минулий рік для економіки України мав як позитивні, так і негативні наслідки. Позитив у тому, що українська економіка може досить успішно функціонувати, отримуючи газ з інших джерел, узагалі не користуючись російським. Це не значить, що ми цілком позбулися економічної залежності від Росії. Річ у тім, що залежність ця має швидше ментальний характер і тягнеться ще від радянських часів. Раніше функціонування української економіки в умовах високих цін на газ сприймалося нами як карма, певна приреченість. Нині ж ми отримали досвід того, що можемо відірватися від російської газової труби. Раніше така можливість забезпечувалася лише реверсними поставками газу з Європи. Наразі надважливим джерелом, яке забезпечує суттєве здешевлення європейського газу, є скраплений газ, зокрема з Катару. Розвиваються й трубопровідні  поставки через Італію та Іспанію. Тобто європейський ринок в цьому плані для нас є дуже перспективним.

Позитивним наслідком є також те, що Україна підписала угоду з корпорацією «Shell» про видобуток сланцевого газу на Юзівській площі. Хоча я особисто більшу ставку роблю на шельф Керченського півострова.

Негативним наслідком є стабільний валютний курс. Йдеться про те, що темп інфляції в інших країнах є стабільно нижчим, ніж у нас, а валютний курс залишається незмінним, що веде до здешевлення імпортних товарів та, як наслідок, подорожчання вітчизняних. Така ситуація практично повністю вбиває експорт і робить економічно невигідним імпорт. Я розумію багатьох людей, які в умовах нестабільності економіки нашої держави намагаються хоч якось захистити свої обмежені заощадження – вкладають їх у валюту і вважають великою катастрофою, коли падає курс. Але в умовах стабільного курсу проблема нашої економіки полягає не в цьому. Як показує досвід попередніх років, проблема в тому, що курс змінюється непрогнозовано і ніхто не знає, коли гривня впаде. Біда в тому, що ми маємо кілька років стабільності, а потім різке падіння. В таких умовах, зрозуміло, ніхто не буде вірити національній валюті.

Богдан СТОРОЩУК, кандидат економічних наук,доцент кафедри економічної теорії та менеджменту

сільське господарство

«Нині на Буковині таке ж поголів’я худоби, як 1951 року»

– Регрес, на жаль триває. Хоча занедбана – і в підсумку майже знищена – інфраструктура скотарства ще «дихає», завдяки науковцям-ентузіастам та окремим підприємцям. Тож і не дивно, що, замість якісного м’яса, нам усе частіше доводиться споживати «зрощене» хімією, а про Чернівецький молокозавод та сир- і маслозаводи  в кожному райцентрі всі давно забули, ніби їх ніколи й не було.                                 

Буковинське скотарство, яке в минулому було однією з найбільш рентабельних галузей сільського господарства, нині на межі зникнення. Скотарська галузь «затиснута» між переробною промисловістю, посередницькими постачальними структурами і неплатоспроможністю споживачів. Якщо зараз не усунути дестабілізуючі чинники, що призвели до її кризи, галузь буде знищена остаточно.

Станом на 1 січня 2012 року 87% поголів’я великої рогатої худоби вирощувалося населенням області та лише 13% – сільськогосподарськими підприємствами. Загалом на Буковині нараховується 68 650 корів. Колись у кожному районі було більше. Та маємо у нашому краї села, де ніхто не тримає жодної худобини!   

Андрій КАЛИНКА, завідувач науково-технологічної лабораторії селекції, розведення, годівлі й технології виробництва тваринницької продукції, кандидат с.-г. наук, старший науковий співробітник Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук

З інтерв’ю «Версіям» ч.49(466)

культура

«Ситуація тим гірша, чим більше залежить від державної підтримки»

Давно і не мною зауважені дві речі. По-перше, в Україні відсутня системна культурна політика. А отже, по-друге, ситуація в різних галузях культури є тим гіршою, чим більше ці галузі залежать від державної підтримки. Відтак найгірша вона в кінематографі, академічному театрі, опері й балеті, тобто там, де на виготовлення якісного продукту потрібно багато грошей, а багато грошей нинішня держава вкладає хіба що в бойові мистецтва у виконанні «Беркута» та інших подібних відморозків. Натомість найкраще і цілком на світовому рівні тримається в Україні література, що також закономірно: письменнику досить мати про що і на чому писати. З-поміж минулорічних успіхів, яким я щиро радію, можу пригадати премію Конрада для Тані Малярчук – на мою думку, найкращої української письменниці наших днів. Або премію імені Шевельова, яку здобув за есеїстику Тарас Прохасько.

Найприємнішою несподіванкою 2013 року я назвав бироман Каті Бабкіної «Соня». Як завжди, дуже добрий новий Жадан, його «Месопотамія» щойно вийшла друком, але я її читав у рукописі ще минулого року. А на Буковині, мабуть, найцікавішою була книжка Христі Венгринюк «Хутір Америка». Шкода, що там не попрацювали як слід редактор із коректором, але матеріал і манера письма дуже оригінальні. А взагалі, нині «діячі культури» переважно перейняті боротьбою проти кримінально-диктаторського режиму і, на жаль, мають мало часу на суто художню творчість. До речі, показовий факт: я не знаю жодного більш-менш порядного письменника, художника чи музиканта, який би підтримував озвірілу хунту Януковича. Тож сьогодні не обов’язково розумітися на політиці, не обов’язково знати, хто такий Азаров чи Папієв, Чечетов чи Галиць. Досить переконатися, що всіляка попсово-гопницька мерзота на їхньому боці, а всі бодай чогось варті митці – на нашому.

Олександр БОЙЧЕНКО, літературний критик, перекладач, есеїст, кандидат філологічних наук

кадри

Все визначають люди. Системи – другорядні

У цьому переконаний кандидат технічних наук, викладач БДФЕУ і науковець, заступник директора науково-виробничої фірми «Тензор» Юрій ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ:

– Якщо говорити про освіту, науку, медицину чи інші галузі діяльності людей, то треба вести мову не про систему. Бо система не може бути поганою чи хорошою. Говорити слід про людей, себто про кадри. Тож сталінська фраза, яку одразу ж підхопили та розвинули японці, – «кадри вирішують все» – є ключовою в будь-якій справі. Наведу приклад. Відомий у світі вчений, академік НАН України, президент Міжнародної термоелектричної академії Лук’ян Анатичук, захопившись проблемами термоелектрики, створив при Чернівцькому університеті конструкторське бюро «Фонон», яке з часом перетворив на окремий інститут.  І це попри те, що напочатку 90-их років минулого століття інтерес до науки в нашій державі не те що впав, а просто… обвалився. Та це не зупинило Анатичука.

Тому й наголошую: все визначають люди. В усіх системах – і політичній, до речі,  також. Якщо людина хоче вчитися, працювати, творити, ніхто завадити їй у цьому не може.

У багатьох випадках усім нам могла б допомогти історія. Її варто добре знати. Та насправді ніхто не аналізує події минулого й не робить висновків. І виходить, на жаль, так, як зауважив класик: історія вчить людей того, що вона нічого їх не вчить… 

Запис Підсумки 2013 спершу з'явиться на Медіа-Версії.